Оцінка в семантиці перцептивно! лексики
У статті на матеріалі української, польської та англійської мов розглядаються особливості кодування семантикою перцептивної лексики інформації про ціннісні (оцінні) стратегії людини як суб’єкта перцептивно-інформаційного стану. Розкривається динаміка зміни перцептивно-інформаційного стану людини в...
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2012
|
| Назва видання: | Мовознавство |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183708 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Оцінка в семантиці перцептивно! лексики / О.В. Деменчук // Мовознавство. — 2012. — № 5. — С. 41-52. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-183708 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1837082022-04-11T01:33:33Z Оцінка в семантиці перцептивно! лексики Деменчук, О.В. У статті на матеріалі української, польської та англійської мов розглядаються особливості кодування семантикою перцептивної лексики інформації про ціннісні (оцінні) стратегії людини як суб’єкта перцептивно-інформаційного стану. Розкривається динаміка зміни перцептивно-інформаційного стану людини в ієрархії її ціннісних систем. Установлюються параметри ситуації, які визначають характер оцінки перцептивного об’єкта. The paper focuses on information about evaluative strategies of man as a subject of perceptual- informational state, it being coded in the semantics of perception vocabulary of the Ukrainian, Polish, and English languages. The dynamics of perceptual-informational state changes in the hierarchy of man’s evaluative systems are revealed. The parameters of a situation that determine the nature of perceptual object evaluation are established. 2012 Article Оцінка в семантиці перцептивно! лексики / О.В. Деменчук // Мовознавство. — 2012. — № 5. — С. 41-52. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183708 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті на матеріалі української, польської та англійської мов розглядаються особливості
кодування семантикою перцептивної лексики інформації про ціннісні (оцінні) стратегії людини
як суб’єкта перцептивно-інформаційного стану. Розкривається динаміка зміни перцептивно-інформаційного стану людини в ієрархії її ціннісних систем. Установлюються параметри
ситуації, які визначають характер оцінки перцептивного об’єкта. |
| format |
Article |
| author |
Деменчук, О.В. |
| spellingShingle |
Деменчук, О.В. Оцінка в семантиці перцептивно! лексики Мовознавство |
| author_facet |
Деменчук, О.В. |
| author_sort |
Деменчук, О.В. |
| title |
Оцінка в семантиці перцептивно! лексики |
| title_short |
Оцінка в семантиці перцептивно! лексики |
| title_full |
Оцінка в семантиці перцептивно! лексики |
| title_fullStr |
Оцінка в семантиці перцептивно! лексики |
| title_full_unstemmed |
Оцінка в семантиці перцептивно! лексики |
| title_sort |
оцінка в семантиці перцептивно! лексики |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2012 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183708 |
| citation_txt |
Оцінка в семантиці перцептивно! лексики / О.В. Деменчук // Мовознавство. — 2012. — № 5. — С. 41-52. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT demenčukov ocínkavsemanticíperceptivnoleksiki |
| first_indexed |
2025-07-16T03:42:24Z |
| last_indexed |
2025-07-16T03:42:24Z |
| _version_ |
1837773458620022784 |
| fulltext |
О. В. ДЕМЕНЧУК
ОЦІНКА В СЕМАНТИЦІ
ПЕРЦЕПТИВНО! ЛЕКСИКИ
У статті на матеріалі української, польської та англійської мов розглядаються особливості
кодування семантикою перцептивної лексики інформації про ціннісні (оцінні) стратегії людини
як суб’єкта перцептивно-інформаційного стану. Розкривається динаміка зміни перцептив-
но-інформаційного стану людини в ієрархії її ціннісних систем. Установлюються параметри
ситуації, які визначають характер оцінки перцептивного об’єкта.
К л ю чов і слова: перцептивна лексика, перцептивно-інформаційний стан, перцептив-
ний об’єкт, перцептивна оцінка, сенсорна оцінка, етична оцінка, емотивна оцінка.
1. Для сучасної лінгвістики чуттєвого сприйняття, як і для будь-якої іншої мо
вознавчої дисципліни *, ключовою визнається роль спостерігача. «При розгляді
того, як абстрактну систему знаків використовує мовець (і описує конкретний
лінгвіст), мовознавство вступає в сферу, яка межує не лише з психологією та
філософською прагматикою, а й із сучасною фізикою, де на перший план вису
вається спостерігач і відповідно зростає роль суб’єктивного початку» 2.
Як суб’єкт перцептивно-інформаційного стану спостерігач виявляє ознаки
багатовимірного феномена. Це може бути суб’єкт споглядання {Я бачу білий бу
динок), суб’єкт свідомості (Ябачу, до чого ти хилиш), суб’єкт оцінки {Ябачу те
бе наскрізь) і т. ін. Багатовимірний статус спостерігача в цьому випадку відбиває
різні аспекти перцептивно-інформаційних стратегій людини. «Сприйняття мож
на представити — у світлі лінгвістичних даних — таким, що складається з двох
етапів. Перший етап — фізіологічний, коли орган сприйняття бере участь у си
туації на правах певного знаряддя. Якщо йдеться про зорове сприйняття, то на
цьому фізіологічному етапі сприйняття виникає зоровий образ предмета (або си
туації), що має форму, колір, розмір — усі характеристики, які можна спосте
рігати очима. На другому етапі зоровий образ зазнає ментальної “обробки”; від-
1 Термін «лінгвістика чуттєвого сприйняття» є умовним поняттям, яке можна вико
ристовувати як назву відповідного тематичного розділу мовознавства або окремої мово
знавчої дисципліни. Предметом досліджень такої дисципліни в перспективі можуть бути
особливості мовного відображення різних аспектів перцептивно-інформаційного стану лю
дини: сенсорно-перцептивних, ідентифікаційних, оцінних і т. ін. стратегій чуттєвого сприй
няття. Порівняймо в цьому відношенні назви праць окремих тематичних рубрик лінгвістики
чуттєвого сприйняття: Кульпина В. Г. Лингвистика цвета. Термины цвета в польском и рус
ском языках.— М., 2001.— 470 с.; Шаховский В. И. Лингвистика эмоций: Основные проб
лемы, результаты и перспективы // Мир лингвистики и коммуникации.—Тверь, 2008.—
http://tverlingua.ru; Деменчук О. В. Лінгвістика експерієнцій: динамічні моделі в семантиці
лексики чуттєвого сприйняття.— Рівне, 2011.— 416 с.
2 Иванов Вяч. Вс. Лингвистика третьего тысячелетия : Вопросы к будущему.— М., 2004.—
С. 159.
О О. В. ДЕМЕНЧУК, 2012
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 5 41
http://tverlingua.ru
О. В. Деменчук
буваються таксономічна ідентифікація (побачив березу), а можливо, також
установлення тотожності предмета з апріорною його дескрипцією, вияв власти
востей, приписування оцінок (побачив підходяще дерево)» 3.
Виокремлені етапи сприйняття відображають діалектику співвідношення
універсальності людської когніції з унікальністю класифікаційної діяльності
людини. «З одного боку, сприйняття, членування та концептуалізація світу від
биваються в існуванні універсальних поняттєвих категорій, властивих різним
мовам. Ці категорії відображають те, що ми бачимо. З другого боку, в кожній ок
ремій мові є система специфічних понять, властивих саме цій мові і невластивих
іншим — у цих поняттях, як правило, відбивається те, як ми бачимо світ. У пер
шому випадку ми маємо справу зі сприйняттям як психофізіологічним процесом
об’єктивного порядку, в другому випадку йдеться про суб’єктивований процес
накладення концептуальних структур (своєрідної модальної рамки) на предме
ти, що сприймаються» 4.
Метою нашої розвідки є опис способів кодування семантикою перцептивної
лексики інформації про ціннісні (оцінні) стратегії людини як суб’єкта перцеп-
тивно-інформаційного стану, з’ясування того, «як ми бачимо світ», на основі
перцептивно-оцінних номінацій української, польської та англійської мов.
Перцептивна лексика (перцептиви) становить тематичний клас слів на по
значення різних аспектів перцептивно-інформаційного стану людини 5, тобто
внутрішнього (інформаційного) стану, який відображає умови її перцептивного
буття або зміну таких умов, пор.: бачу (спостерігаю) -> бачу (розумію) -» бачу
(оцінюю).
Об’єктом нашого дослідження є слова, що позначають зміни перцептив
но-інформаційного стану людини в ієрархії її ціннісних систем: перцептивний
стан -» стан ціннісних пріоритетів — похідні, ономасіологічна структура або
компонентний склад яких містить перцептивні номінації базового (прототипно-
го) рівня категоризації, що слугують для позначення оцінних стратегій суб’єкта
перцептивно-інформаційного стану, пор.: м ’якотілий, твердолобий, солодко
мовний, світла голова, темна пляма (на репутації), гарячі почуття і т. ін.).
Як тематичний клас слів, що відбивають оцінні стратегії людини, перцептив
на лексика була предметом аналізу 1) функціонування системи відчуттів люди
ни (гедоністична оцінка — перцептиви на позначення сенсорних відчуттів типу
смачний, ароматний, мелодійний і т. ін.) 6, 2) ментальних операцій, що супро
воджують сприйняття (епістемічна оцінка — перцептивні предикати пропози-
3 Падучева Е. В. Динамические модели в семантике лексики.— М., 2004.— 608 с.
4 Кравченко А. В. Язык и восприятие : Когнитивные аспекты языковой категоризации.—
Иркутск, 1996.— С. 16.
5 Тематичний клас перцептивів формують номінації, пряме номінативне значення яких
містить смисловий компонент, що вказує на перцептивно-інформаційний стан людини. Для
ознакових перцептивів такими є компоненти ‘відчувати’, ‘сприймати’, ‘звучати’, ‘виднітися’,
‘блискати’ і т. ін., для предметних — ‘відчуття’, ‘сприйняття’, ‘колір’, ‘звук’, ‘запах’ і т. ін. У
цьому значенні використовуються видові номінації, що об’єднують групи слів на позначення:
кольору («колоративи»: білий), запаху («одоративи»: пахучий), смаку («густативи»: кислий),
звука («аудіативи»: шум), дотику («тактильні номінації»: м’який), температури («темпера
турні номінації»: холодний), «м’язового відчуття», положення та переміщення тіла у просторі
(«кінестетиви»: запаморочення голови), світлових коливань («осцилятиви»: мерехтіти),
фізіологічних реакцій («фізіологічні номінації»: біль), візуальних стратегій («візуальні но
мінації»: видимий) і т. ін.
6 Wright G. Н. von. The varieties of goodness.— London ; New York, 1963.— 222 p.; Арутю
нова Н .Д . Типы языковых значений : Оценка. Событие. Факт.— М., 1988.— С. 84—91;
Лаенко Л. В. Оценочный аспект семантики одорических прилагательных английского языка //
С любовью к языку.— М. ; Воронеж, 2002.— С. 366-373.
42 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 5
Оцінка в семантиці перцептивної лексики
ційної настанови на зразок чути, бачити, відчувати тощо) 1, 3) просторового
положення спостерігача (просторова оцінка — номінації, що вказують на нор
му, яка визначає просторову кваліфікацію об’єкта сприйняття, наприклад: уда
лині, недалеко, поряд тощо) 8, 4) інтерпретації зовнішніх ознак предмета або
людини (експерієнціальна оцінка— похідні на зразок жахливий, сумний, хворий
вигляд і т. ін.)9.
Зазначимо, що загальна орієнтація таких досліджень спрямована більше на
вияв певної оцінної характеристики учасників перцептивної ситуації, ніж на з’я
сування особливостей кодування семантикою перцептивної лексики інформації
про ціннісний (оцінний) стан справ узагалі. Ідеться про реалізацію ідеї загального
перцептивно-оцінного семіозису, в основі якого лежить єдиний семантичний ме
ханізм, що регулює перцептивно-оцінну номінацію. Механізм координує перцеп-
тивно-оцінний семіозис відповідно до реалізованих у заданих умовах пізнання
ціннісних (оцінних) стратегій суб’єкта перцептивно-інформаційного стану. Такі
стратегії покликані дати оцінну кваліфікацію перцептивному об’єкту 10.
Ключовими визнаються стратегії:
1) оцінності (позитивна або негативна оцінка перцептивного об’єкта, пор.:
чорна пляма — «що-небудь негативне, яке ганьбить кого-, що-небудь»
(ФСУМ11, II, 649); black mark— «something you have done that makes people con
sider you as bad in some way» (CIDE, 131); чорноротий — «який злісно лається,
поширює наклепи тощо» (СУМ, XI, 360); czarne podniebienie — «о kimś
szczególnie złośliwym, napastliwym» (SJP); солодкомовний — «який уміє гарно,
цікаво, захоплююче говорити» (СУМ, IX, 448); słodkośpiewny — «śpiewający
słodko, miłym głosem» (SJP);
2) експресивності (образна характеристика перцептивного об’єкта— образ
ність мовного знака підкреслює ознаку номінації), пор.: кисла міна — «невесе
лий, незадоволений і т. ін. вираз (обличчя)» (ФСУМ, І, 491); kwaśna mina —
«mina wyrażająca niezadowolenie» (SJP); black-browed — «scowling, gloomy, for
bidding» (WTNIDELU, 225); bright as a button — «very clever and quick-witted»
(ODCIE, 17);
3) інтенсивності (оцінка, що вказує на ступінь підсилення, перевищення або
послаблення, неповноту якості перцептивного об’єкта), пор.: голосний — «шум-
7 Арутюнова Н. Д. Зазнач, праця.— С. 110-120.; Падучева Е. В. Зазнач, праця.— С. 199.
8 Яковлева Е. С. Фрагменты русской языковой картины мира (модели пространства,
времени и восприятия).— М., 1994.— С. 21-54.; Кравченко А. В. Зазнач, праця.— С. 53-56.
9 Кустова Г. И. Типы производных значений и механизмы языкового расширения.— М.,
2004,— С. 360-362.
10 Залежно від характеру відповідності якостей тіл матеріального світу своїм прообразам
перцептивні об’єкти умовно поділяються на об’єкти первинної та вторинної якості. Об’єкти
первинної якості концептуалізуються через так звані первісні (початкові) якості
(протяжність, форма, густина, рухомість), що повністю невіддільні від тіл матеріального
світу, в якому б стані ті не були; ідеї цих якостей, що виникають у процесі мислення, подібні
до самих якостей тіл. Об’єкти вторинної якості концептуалізуються через якості, що не
існують у самих тілах у тому чуттєвому вигляді, в якому вони сприймаються людиною (колір,
звук, смак, запах, тепло тощо). Впливаючи на органи чуття, такі якості «викликають
у свідомості ідеї, не схожі з агентами, які їх породили» (див.: Новая философская
энциклопедия : В 4 т.— М., 2010.— Т. 3.— С. 218). У своєму дослідженні ми орієнтувати
мемося винятково на об’єкти вторинної якості, оскільки саме вони розкривають гносеологічні
(інтенціональні) настанови перцептивної поведінки суб’єкта пізнання. Як гносеологічне
явище, об’єкти вторинної якості виявляють риси інтенціональних об’єктів — феноменів, що
засвідчують ознаки інтерпретації суб’єктом сенсорно-перцептивної або ціннісної
характеристики об’єкта пізнання.
11 Список скорочень див. у кінці статті.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 5 43
О. В. Деменчук
ливий, гомінкий» (СУМ, II, 116); холоднуватий — «трохи холодний» (СУМ, XI,
120); czerwonawy — «mający odcień czerwony» (SJP); czerwony jak upiór —
«mający silne rumieńce, bardzo zaczerwienioną twarz» (SJPPWN, 315); loud— «(of
sound) having exceptional volume or intensity» (RHWUD); pitch-black — «ex
tremely black» (RHWUD);
4) сенсорних відчуттів (гедоністична оцінка перцептивного об’єкта), пор.:
солодкий — «який має приємний смак» (СУМ, IX, 446); słodki — «(о zapachu)
miły, przyjemny; (о dźwiękach) łagodny» (SJP); sweet — «pleasing; delightful»
(RHWUD);
5) естетики (оцінка перцептивного об’єкта з позицій уявлення про пре
красне або огидне), пор. оказіональні номінації: ніжно-блакитний (шалик)',
брудно-жовтий (туман)', brudnobiały (obłok)', (turn) nasty brown', nice-blue (sky)
і т. ін.;
6) вияву емоцій (емотивна оцінка перцептивного об’єкта), пор.: чорний —
«важкий, безпросвітний, безрадісний» (СУМ, XI, 354); chłodny — «przen.
obojętny» (SJP); cold — «characterized by lack of feeling or sociability; unemo
tional» (PED, 163).
Розглянемо докладніше способи і характер кодування оцінних стратегій се
мантикою ознакових і предметних перцептивів.
2. Учасників, які представляють ситуацію «оцінна характеристика перцеп
тивного об’єкта» в семантиці ознакових перцептивів, умовно розподіляємо за
змістом оцінюваного об’єкта. «Семантичний зв’язок оцінних слів і позначень
об’єкта оцінки здійснюються на базі аспекту оцінки (основної змінної), яка виз
начає ознаки об’єкта, за якими він оцінюється» 12. Основна змінна, реалізуючи
певну семантичну роль, характеризує зміст відповідного типу оцінного значен
ня. Ключовими є перцептивний, етичний та емотивний типи оцінного значення
перцептивів. Кожний із них містить оцінку об’єкта залежно від того, «який саме
параметр ситуації піддається оцінці і за якою “шкалою” він оцінюється мовцем
у той чи інший бік, що відхиляється від норми» 13.
В аспекті перцептивної оцінки об’єкт оцінюється за параметром підсилення
(оцінка за ступенем інтенсивності якості перцептивного об’єкта), пор.:
czamiutki — «forma zdrobniała: o odcieniu intensywnym od czarny» (SJP). В основі
такої оцінки лежить так званий тіміологічний принцип ранжування елементів
універсуму за ступенем їх важливості, цінності та значущості14. Оцінка за таким
параметром передбачає перцептивну кваліфікацію перцептивного об’єкта за
ступенем його якості. На відміну від параметричного значення (яке кодує інфор
мацію про психофізичні характеристики перцептивного об’єкта), оцінне зна
чення реалізує компоненти, що фіксують відхилення — посилення (перевищен
ня) або послаблення (неповноту) якості перцептивного об’єкта. У цьому
випадку перцептивне враження суб’єкта підпорядковане його ціннісній наста
нові, оскільки у фокус уваги потрапляють ознаки, нехарактерні для перцептив
ного об’єкта в режимі «інертної перцепції» (сприйняття «за умовчанням»). За
таких обставин суб’єкт осмислює якість перцептивного об’єкта як таку, що не
відповідає заданим для цього об’єкта прототипним (психофізичним) і, як ре
зультат, ціннісним параметрам.
Одним з учасників, який фіксує відхилення від заданих параметрів, є компо
нент, що вказує на недостатній (послаблений) ступінь вияву перцептивної
12 Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки.— М., 1985.— С. 13.
13 Плунгян В. А. Общая морфология : Введение в проблематику.— М., 2003.— С. 309.
14 Пеньковский А. Б. Очерки по русской семантике.— М., 2004.— С. 75-76.
44 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 5
якості 15, пор.: «Półkulista lampa na długim łańcuchu rzucała czerwonawe
[‘niezupewnie czerwone’] światło» (SJP). Основними морфологічними засобами ви
раження атенуатива в українській, польській та англійській мовах є суфікси
-уват / -юват (-аст / -яст, -ав), -aw, -ish, пор.: холоднуватий — «трохи холодний»
(СУМ, XI, 120); червонястий— «трохи червоний» (СУМ, XI, 300); чорнуватий—
«трохи чорний» (СУМ, XI, 361); chłodnawy — «nieco chłodny» (SJP); czarniawy —
«prawie czarny» (SJP); coldish — «somewhat cold» (MWUD); reddish — «slightly red
in colour» (CIDE, 1189). Реалізуючи зміст ‘послаблений ступінь’, атенуатив указує
на певну уявну шкалу, в межах якої маркує ділянку мінімуму, що засвідчує вияв
малої кількості або ступеня якості перцептивного об’єкта, пор.: трохи — «до дея
кої міри; небагато, мало» (СУМ, X, 286); nieco — «zaimek liczebny nieokreślony,
komunikujący o niedużej ilości rzeczy lub osób bądź o niewielkim stopniu cechy;
trochę» (USJP); slight — «small in amount or degree» (СШЕ, 1352).
Відхилення по шкалі в бік максимуму реалізує компонент, який указує на
надмірний (перевищений) ступінь вияву якості перцептивного об’єкта 16, пор.:
чорномазий — «дуже смуглий» («— Шубу одягай! Замерзнеш у степу, — гукнув
їй якийсь літній, чорномазий, як циган, козак» — СУМ, XI, 359). Зазначений
компонент указує на міру якості, яка «оцінюється з погляду відповідності — не
відповідності необхідній, бажаній або передбачуваній для певної ситуації його
величині»17, пор.: «Йшлося вже до осені, — темні хмари, аж чорнуваті, снува
ли по небу» (СУМ, XI, 361). Часто ситуацію «перевищення» семантика перцеп-
тива передає через компонент, який містить зміст ‘відхилення від норми’, пор.:
czarny jak noc — «bardzo czarny, kruczoczarny» (FSJP); pitch-black — «extremely
black or dark as pitch» (a pitch-black night — RHWUD) :: night — «the period of
darkness between sunset and sunrise» (там же) — відхилення через зміст ‘надмір
ність’ у напрямку: darkness (‘absence or deficiency of light’) -» pitch-black
(‘absence or deficiency of light in an extreme degree; exceedingly’). Ситуація «на
дмірність» оцінюється певною мірою несхвально, оскільки набуває статусу нез
вичайного явища, nop.: «It was pitch black, unrelieved even by starlight» (ODCIE,
17), що потенційно може ускладнити сенсорно-перцептивне функціонування
суб’єкта, nop.: «Then the red lights came on and L Detachment sprang out into the
pitch-black night, unsure of exactly where they were. If she opened them, she wouldn’t
see anything; once the lights were turned off down here, it was pitch-black» (BNC).
Слід зазначити, що оцінка «відхилення» характерна для тієї ситуації, яка охоп
лює зовнішнє поле суб’єкта сприйняття. За таких обставин оцінний перцептив
зазвичай «прописує» у своїй семантиці інкорпорованого суб’єкта сприйняття,
семантична роль якого зводиться до оцінки а) зовнішнього стимулу, nop.: as
black as ink — «very dark, so that one cannot see clearly» (ODCIE, 17); б) внутріш
нього стимулу, nop.: чорно перед очима — «уживається при вказівці на велику
втому, знесилення організму (від важкої роботи, хвороби, переживання і т. ін.)»
(СУМ, XI, 356). Така оцінка передбачає осмислення «відхилення» в напрямку
фіксації погіршення візуального контакту з подальшою імплікацією несподіва
ного, непередбачуваного, незнайомого тощо, nop.: «They moved cautiously from
15 Див.: Вихованець I. P., Городенська К. Г. Теоретична морфологія української мови.—
Κ., 2004.— С. 134. У морфології такий компонент називають атенуативом (див.:
Мельчук И. А. Курс общей морфологии.— М. ; Вена, 1998.— С. 99), або модеративом (див.:
Князев Ю. П. Грамматическая семантика : Русский язык в типологической перспективе.—
М., 2007.— С. 182).
16 Пор. лексичну функцію Excess у праці: Иорданская JI. Н., МельчукИ. А. Смысл и
сочетаемость в словаре.— М., 2007.— С. 325.
17 Пеньковский А. Б. Зазнач, праця.— С. 122.
______________________________________ Оцінка в семантиці перцептивної лексики
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 5 45
О. В. Деменчук
the entrance to the tunnel, already having to feel their way with their hands. Ahead it
was as black as the Pit» (ODCIE, 17) — «надмірність» оцінюється негативно за
принципом «чим більше, тим гірше».
Ще одним складником ситуації «перцептивна оцінка» є компонент, який
указує на вияв повного, подекуди найвищого, ступеня якості перцептивного
об’єкта, пор.: чорний — «найтемніший» (СУМ, XI, 352); чорнісінький — «зов
сім, дуже чорний» (там же, 356). Акцентуючи увагу на повноті ступеня якості,
зазначений компонент засвідчує якість перцептивного об’єкта як таку, що вияв
ляє максимум інтенсивності. Такий максимум також осмислюється як певне від
хилення, а тому співвідноситься з ціннісним складником ситуації, пор.: «За пів
року був чорнісінький, як його татонько, абіссінський король. Вона з ним пішла
в клініку шкірних хвороб, щоб йому якось відновили білий колір шкіри, але там
їй сказали, що це справжнісінька чорна негритянська шкіра і що тут уже нічого
’ 1 оне вдієш» .
На відміну від перцептивної оцінки, яка зосереджує увагу на ціннісному
ставленні до об’єкта (візуального) сприйняття, етична оцінка охоплює учасни
ків, семантичні ролі яких зорієнтовані на зміст ‘мовець схвалює / не схвалює
вчинення певної дії’ 19. Основною аксіологічною категорією, що засвідчує тип
етичної оцінки, є ‘оцінність’.
Ідею «оцінності» втілює компонент, який указує на позитивну або негативну
оцінку того, що представлене перцептивним об’єктом, пор.: чорний — «перен.
властивий злісній, низькій, підступній людині» («Руки білі, а сумління чор
не» — СУМ, XI, 354); czarny — «zły, niegodziwy, nieżyczliwy, szkodliwy, zgubny»
(iCzarna niewdzięczność — SJPPWN, 308); black — «outrageously wicked: deser
ving unmitigated condemnation» (a black deed — WTNIDELU, 224).
Інформація про етичну оцінку може бути реалізована через компонент ‘тен
денційний характер оцінки дій перцептивного об’єкта’, nop.: sweet — «having
pleasant disposition and manners» (OED). Якщо оцінність розглядати в межах уяв
ної шкали «прескриптивність», то інформацію, яку містить зазначений компо
нент, можна співвіднести з точкою, що фіксує мінімум обов’язкових дій, які
створюють передумову ціннісного ставлення до об’єкта. За таких обставин
оцінка має мінімально прескриптивний характер, оскільки дії об’єкта, що підля
гають оцінюванню, лише задають напрямок оцінки стосовно певного екстре
муму шкали «добре — погано» (зрештою, людина, яка виявляє негативні або
позитивні риси характеру, не завжди поводиться відповідним чином), пор.:
«At luncheon she was sweet to me at once» (OED).
У випадку, якщо оцінка зміщується в бік медіуму обов’язкових характерис
тик, у фокус уваги потрапляє компонент, який указує на зумовлений (що вини
кає за певних умов) характер оцінки дій перцептивного об’єкта, пор.:
soft-hearted (tender-hearted) — «easily moved by fear, pity, sorrow, or love» («Terry
was very tender-hearted when women and children were concerned»— OED). Ha
відміну від попереднього, зазначений компонент характеризує об’єкт оцінки з
погляду його актуальних якостей. Такі якості стають об’єктом оцінки з ураху
ванням тимчасового, подекуди рекурентного характеру їх вияву в аксіологічно-
му просторі суб’єкта оцінки. Накладаючи на такі якості загальнооцінну рамку,
суб’єкт оцінки орієнтується на одиничну або періодично повторювану дію (вчи
нок), яка й ініціює відповідне (ціннісне) ставлення, nop.: black— «indicating dis
18 Гашек Я. Пригоди бравого вояки Швейка.— http://www.e-reading.org.ua.
19 Плунгян В. А. Зазнач, праця.— С. 311.
46 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 5
http://www.e-reading.org.ua
Оцінка в семантиці перцептивної лексики
grace, censure, liability to punishment, etc.» («Write Curzon down, Denounced <.. .>
Put a black cross against the name of Curzon» — OED).
Точку «максимум обов’язкових дій / властивостей» представляє компонент,
який указує на абсолютний (безвідносний) характер оцінки дій перцептивного
об’єкта. Такі дії кваліфікуються як перманентна характеристика об’єкта, що виз
начає ціннісний статус об’єкта в обсязі екстремумів «добре», nop.: white —
«highly prized, precious» («Take vp Isaac, ]зі son so whyte» — OED) або «погано»,
nop.: czarny — «zły, niegodziwy, złowrogi, złośliwy, nieżyczliwy, szkodliwy,
zgubny» («Przed skonaniem muszę odkryć twym oczom moją czarną duszę» — SJP).
У деяких випадках екстремуми абсолютної оцінки можуть бути реалізовані у
вигляді полярних значень енантіосемічного перцептива20, nop.: blue — «charac
terized by rigid morals; puritanical» («a blue Sunday city» — WTNIDELU, 240) та
blue — «characterized by indecency or obscenity» («a blue language» — там же).
Енантіосемію слід розглядати як один з варіантів метонімічного зсуву, який у
цьому випадку передбачає зміщення фокуса уваги в межах ситуації «мораль»,
nop.: idecent — «morally offensive, esp. in a sexual way» (CIDE, 719). Характерно,
що на позначення «непристойної поведінки» обрані мови залучають номінації з
інших перцептивних сфер: густативної (смакової), як в українській мові, пор.:
солоний — терен.,розм. виразний, дотепний, але грубий; непристойний» («Ре
гоче гурт, кидає солоні дотепи, насмішки» — СУМ, IX, 451), або тактильної, як у
польській мові, пор. : ostry, cięty dowcip— «uszczypliwy, złośliwy dowcip» (FSJP).
Варто зазначити, що зміст перманентної характеристики об’єкта може бути
також зумовлений чинником референційного виміру, пор.: чорноротий —
«який злісно лається, поширює наклепи тощо» («Тьху, сказився б ти, ікластий
чорте! Знову збурив мене, знову все переплуталось. І що він собі думає, цей чор
норотий Блюм» — СУМ, XI, 360) — грамема ‘означеність’, показником якої є
вказівний займенник, засвідчує постійний характер дії (поведінки) об’єкта. Пор.
в англійській мові: «As beautiful and as wholesome as you may be on the outside,
I shall reveal you for the black-hearted trickster that you are» (BNC).
Реалізація етичним перцептивом сценарію зумовленої оцінки фокусує увагу
на компоненті ‘каузація оцінки перцептивного об’єкта’, nop.: blacken sb’s cha
racter/name — «make sb’s character (through idle gossip etc.) seem worse than it re
ally is» («Some of the press reports amount to an attempt to blacken the character of
someone who is still a highly respected public figure» — ‘каузувати, щоб P [charac
ter to seem worse than it really is] ’ — ODCIE, 69). У цьому випадку семантика пер
цептива репрезентує обох учасників ситуації «каузація»— каузатора та каузова-
не, реалізуючи сценарій так званої непрямої директивної каузації 21. Суть такої
каузації полягає в тому, що каузатор, спричиняючи зміну стану або умови со
ціального (етично-оцінного) статусу каузованого, робить це із залученням
третьої сторони (власне, для неї створюється прецедент для оцінювання 22). На
томість третя сторона вже директивно виносить вердикт негативної оцінки.
З цього погляду третя сторона є своєрідною альтернативою сумнівному, подеку
ди неможливому використанню перформатива: *Я чорню їх. Крім того, звертає
на себе увагу епістемічне значення, виражене інфінітивними зворотами to seem,
to appear, nop.: blacken — «make infamous; cause to appear immoral or vile» (CD,
20 Див.: Тараненко О. О. Енантіосемія // Українська мова : Енциклопедія / Редкол.:
В. М. Русанівський, О. О. Тараненко (співголови) та ін.— Κ., 2004.— С. 172.
21 SongJ. J. Causatives : Semantics // Encyclopedia o f language and linguistics : In 14 vol.—
Cambridge, 2005,— Vol. 3,— P. 267.
22 Пор.: Булыгина Т. В., Шмелев А. Д. Грамматика позора // Логический анализ языка :
Языки этики.— М., 2000.— С. 225.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 5 47
О. В. Деменчук
572). Такі компоненти, реалізуючи зміст ‘припущення’, представляють кауза-
цію як опосередковану дію. Для самого ж каузатора така дія кваліфікується як
«мета скомпрометувати каузоване»: каузатор компрометує каузоване і досягає
успіху завдяки кооперації з учасником, який «втілює задум» каузатора. Таким
чином, каузація має характер непрямого директивного спонукання до зміни ста
ну каузованого. Саме через це «етичні» дієслова на зразок чорнити часто тлума
чаться як інтерпретаційні дієслова (інтерпретативи). Наголошується, що такі
дієслова «не позначають ніякої конкретної дії або стану, а слугують лише для
певної інтерпретації (кваліфікації) іншої, цілком конкретної дії або стану» 23.
Зокрема, такі номінації, як рос. изображать в черном цвете, очернять, обелять,
представлять в розовом цвете, кваліфікуються як комбіновані інтерпретації
(комбінуються етична та логічна кваліфікації дії)24.
Ситуацію емотивної оцінки передають компоненти, які характеризують емо
ційність як ціннісний (значущий) складник пізнання. «Якісна специфіка емоцій
ного відображення дійсності полягає в тому, що воно відбиває не властивості са
мих речей, а їх значення для життя людини»25.
Основним складником ситуації «емотивна оцінка» є компонент, який указує
на емотивну оцінку перцептивного об’єкта, пор.: холодний — «який ставиться
до кого-, чого-небудь цілком байдуже, не виявляє пристрасті, захоплення»
(СУМ, XI, 119); chłodny — «przen. obojętny» (SJP); cold — «showing no warm or
friendly feeling» (OED). Учасників, які уточнюють компонент емотивної оцінки,
ми визначаємо за параметрами емотивності, афективності та експресивності.
Параметр «емотивність» визначає оцінку емоційного ставлення суб’єкта до
перцептивного об’єкта. Така оцінка є ситуативною в тому розумінні, що вона
передбачає ціннісну характеристику певного стану справ, пор.: чорний — «важ
кий, безпросвітний, безрадісний» (чорна безнадія, чорний жах, чорне горе —
СУМ, XI, 354); czarny — «smutny, trudny do zniesienia, pełen nieszczęść» («Czarny
okres w czyimś życiu» — SJPPWN, 309); black— «unrelievedly sad, gloomy, or ca
lamitous» (black season — WTNIDELU, 224). Оцінка в цьому випадку засвідчує
зумовленість емоційного ставлення суб’єкта сприйняття властивостями самого
об’єкта. За таких обставин об’єкт виконує роль своєрідного ініціатора, який
«нав’язує» певне оцінне ставлення до себе з огляду на (ситуативні) відхилення,
які в цьому об’єкті фіксує суб’єкт перцептивно-інформаційного стану, пор.:
brudnoczerwony — «czerwony robiący wrażenie brudnego» («Lampy poczęły kopcić
brudnoczerwonym światłem» — SJP).
Особливою в цьому відношенні є група сенсорних емотивів 26. Орієнтуючись
на семантичну роль суб’єкта перцептивно-інформаційного стану, такого типу
перцептивна лексика реалізує зміст ‘емоційна реакція суб’єкта на перцептивний
або рецептивний подразники’, пор.: słodki — «о dźwiękach: łagodny, harmonijny»
(SJP), rancid — «smelling or tasting unpleasantly sour» (PED, 230), sweet —
«pleasing to the taste; having a pleasant taste or flavor» (CD, 6107).
23 Апресян Ю .Д. Основания системной лексикографии // Языковая картина мира и
системная лексикография.— М., 2006.— С. 145.
24 Там же.— С. 150.
25 Шаховский В. И. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка.—
М., 2008,— С. 36.
26 Сенсорні емотиви належать до групи так званих синестемічних номінацій. За ви
значенням, «синестемія» (букв, «співвідчуття + співемоції») — це взаємодія між відчуттями
різних модальностей (рідше — між відчуттями однієї модальності) і між відчуттями та
емоціями, результатом яких на другому сигнальному рівні є перенесення значення, у тому
числі перенесення значення у звукосимволічному слові (див.: Воронин С. В. Синестезия и
звукосимволизм // Психолингвистические проблемы семантики.— М., 1983.— С. 120).
48 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 5
Оцінка в семантиці перцептивної лексики
Сенсорні емотивн реалізують ідею ціннісного ставлення суб’єкта перцеп-
тивно-інформаційного стану до результату каузації його сенсорних реакцій.
У цьому випадку спостерігається перенесення уваги з власне перцептивного
складника в сферу сенсорної оцінки. Така оцінка ґрунтується на системі гедоніс
тичних преференцій, ціннісна характеристика яких зумовлена ступенем фізич
ного впливу на суб’єкта перцептивно-інформаційного стану (органи чуття),
пор.: гіркий — «який має своєрідний їдкий, різкий смак» :: різкий — «занадто
сильний, міцний або яскравий, що неприємно діє на органи чуття» (СУМ, VIII,
564); słodki — «о zapachu: miły, przyjemny, czasem mdławy, w większym natężeniu
odurzający» (USJP); bitter — «having a sharp taste that is usually more disagreeable
than sourness» : : sharp — «affecting the senses or sense organs intensely especially in
flavour» (PED, 80; 815). Як можна помітити, ціннісний складник, який представ
ляє сенсорну оцінку, указує на підсилення. Однак підсилення в цьому випадку
осмислюється як ступінь фізичного впливу на суб’єкта перцептивно-інформа-
ційного стану. Реакція на дію такого впливу осмислюється як вияв пріоритету в
ціннісній настанові суб’єкта. Учасник, який фіксує подібний пріоритет, акцен
тує увагу на дисбалансі почуттів, що можна кваліфікувати як відхилення в сфері
емоційного стану суб’єкта, nop.: sweet — «pleasing to the taste; having a pleasant
taste or flavor» (CD, 6107) :: pleasing — «giving pleasure or satisfaction» (там же,
4549). Семантика сенсорних емотивів інколи реалізує компонент цільового
учасника ситуації порівняння, залучаючи інформацію про прототипний еталон
сенсорних відчуттів, пор.: солодкий — «який має приємний смак, властивий
цукрові, медові і т. ін.» (СУМ, IX, 446); gorzki — «mający ostry, nieprzyjemny
smak, taki jak piołun, gorczyca itp.» (SJP); sour— «having a tart or acid taste, such as
that which is characteristic of unripe fruits and vinegar» (OED).
Параметр «афективність» визначає оцінку ступеня емоційного ставлення до
перцептивного об’єкта, пор.: гарячий — «надзвичайно напружений» (гаряча ро
бота (бесіда) — СУМ, II, 37); gorący — «bardzo żywy, pełen zapału, żarliwy»
(gorące oklaski — SJP); hot — «informal. extremely exciting or interesting; sensa
tional or scandalous» (a hot news story — RHWUD).
Семантика перцептивних афективів кодує інформацію про ступінь вияву
емоцій або почуттів. Тому такі перцептиви, як правило, «прописують» у семан
тиці компонент, який засвідчує емотивний аспект підсилення, пор.: тяжкий —
«значний за силою прояву; значний за глибиною (про почуття, душевні страж
дання)» («Тяжку журбу понесли селяни й у свої домівки...» — СУМ, X, 344). До
афективів також належать номінації, які демонструють ступінь зацікавленості
суб’єкта. Такі номінації мають особливі референційні властивості: «вони перед
бачають презумпцію існування одиничного об’єкта, який вони оцінюють» 27,
nop.: shocking-pink, stunning-pink',разюче-білий, божевільно-білий.
Параметр «експресивність» визначає оцінку емоційного ставлення суб’єкта
перцептивно-інформаційного стану. Показником такого ставлення служать
«емоційні кінеми» 28. Як номінативний показник зовнішнього вигляду об’єкта
оцінки ім’я учасника емоційної кінеми реалізує компонент ‘образ, супутній емо
ціям або почуттям’, пор.: чорний — «нахмурений, занепокоєний, сумний» («Ко
мандир чорніший ночі» — СУМ, XI, 354); kwaśny — «posępny, ponury» («Pani
jakaś kwaśna, panna także nie w humorze, i chłód wieje nieustanny z twarzy pana,
pani, panny» — SJP); black-browed — «frowning, scowling» («Sheridan was dining
with the black-browed Chancellor» — OED). Сюди ж можна віднести фразеологіч
27 Вольф Е. М. Зазнач, праця.— С. 45.
28 Шаховский В. И. Зазнач, праця.— С. 98.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 5 49
О. В. Деменчук
ні номінації на зразок у роті чорно — «хто-небудь дуже сердитий, лютий»
(ФСУМ, II, 950); czerwony jak burak, rak, piwonia, indyk, upiyr itp. — «mający silne
rumieńce, bardzo zaczerwienioną twarz» (SJPPWN, 315); black looks — «angry or
revengeful looks» (PDEI, 20).
3. Семантика предметних перцептивів представляє категорію оцінності у
вигляді етичного та емотивного типів оцінного значення, пор.: тепло — терен.
доброта, щирість; доброзичливе ставлення до когось» (СУМ, X, 79); ciepło — «о
stanie dodatniego, przyjemnego wzruszenia» (SJP); warmth — «an excited or fervent
state of the feelings» (OED).
Ключовими компонентами семантики предметних перцептивів «етичного»
типу є смисли позитивної і негативної оцінки, пор.: світла пам’ять —
«уживається для вираження позитивного ставлення при згадці про померлого»
(СУМ, VI, 40) та чорна пам ’ять (хто, що) — «уживається для вираження не
гативного ставлення при згадці про кого-, що-небудь» (СУМ, VI, 40). Вони
реалізують ціннісне ставлення суб’єкта до перцептивного об’єкта у межах пре-
скриптивної шкали, яка фіксує оцінку дій або властивостей об’єкта за парамет
ром кількісного відношення, пор.: czarny charakter — «osoba o złych
skłonnościach, występna» (SJP) — мінімум негативної оцінки (skłonność —
potencjalna właściwość, posiadanie cechy, która się może ujawnić; podatność,
predyspozycja, tendencja; trwałe upodobania, zamiłowania, pociąg do czegoś); чорна
справа — «підступна, брудна справа, що викликає загальний осуд» (СУМ, XI,
354) — медімум негативної оцінки (підступність — це злий намір, який, однак,
прикривається показною доброзичливістю); чорна невдячність — «зло замість
вдячності за зроблене добро» (СУМ, V, 254) — максимум негативної оцінки
(компонент ‘зло’ задає точку екстремуму шкали).
Зауважимо, що немає чіткої межі визначення оцінки за параметром кількіс
ного відношення, оскільки саме оцінювання передбачає численні інтерпретації
об’єкта оцінки, зумовлені чинником певного стану справ. У цьому випадку
етичні перцептиви часто функціонують як квазіпредикати, актантну позицію
яких заповнює семантична змінна «склад ситуації» 29. Основна функція преди
катів, валентність яких заповнює зазначена змінна, — відсилати до конкретної
ситуації, що належить до класу «дій» («учинків»)30. З цього погляду «склад си
туації», на яку орієнтується (у сферу дії якої входить) етичний перцептив, визна
чатиме кількісний статус оцінки. Так, мінімально прескриптивна оцінка номіна
ції czarny charakter може набути статусу медіальної оцінки в ситуації, яка
описує періодично повторювану поведінку об’єкта (пор.: «Obydwaj są to czarne
charaktery, zachowujące się z prostackim cynizmem» — FSJP), або максимальної
оцінки в ситуації, що засвідчує ознаки перманентної характеристики об’єкта
оцінювання (пор.: «То materiał na czarny charakter; to człowiek naprawdę bez
skrupułu i sercal» — SJP).
Слід відзначити, що позитивна оцінка задається на прескриптивній шкалі
лише екстремумом. Так, номінація світле око в когось — «хтось порядний, чес
ний, безкомпромісний, справедливий і т. ін.» (ФСУМ, II, 585) — реалізує точку
максимуму оцінки в контексті будь-якої ситуації, пор.: «У кожній редакції газе
ти, журналу тощо є так зване “світле око”. У парламенті цим “світлим оком” є
сенат. Він “шліфує” кожний нормативний акт, який вийшов зі стін нижньої па
29 Семантична змінна «склад ситуації» — це вираз, який описує, «що, власне, від
бувається в ситуації» (див.: Филипенко М. В. Семантика наречий и адвербиальных выра
жений.— М., 2003.— С. 37).
30 Там же.— С. 38.
50 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 5
Оцінка в семантиці перцептивної лексики
лати, не допускаючи сумнівних, суперечливих, не підтверджених фінансово і
кадрово норм»31. Очевидно, що вихідним аксіологічним орієнтиром для люди
ни є міра добра як максимум позитивного 32. Будь-яке відхилення від цієї міри
кваліфікується як аксіологічне пониження в ранзі, яке засвідчує негативний
оцінний статус об’єкта, оскільки об’єкт у такому випадку осмислюється як недо-
вершений, недосконалий, як такий, що «не дотягує» до чесноти, nop.: black
mark — «mark of bad conduct, failure, etc.» («Her continual lateness was a black
mark against her promotion» — OALDCE, 85). Відхилення від міри поганого (зла)
як максимуму негативного в бік позитивного у принципі також можливе, зокре
ма в ситуації виправлення, намагання віднайти «шлях істинний», пор.: темна
пляма — «що-небудь негативне, яке ганьбить кого-, що-небудь» («Пригода,
який досі був темною плямою на совісті бригади, так раптово зробив крутий по
ворот і, мовби нічого не трапилось, став поряд з усіма, як рівний з рівним» —
ФСУМ, II, 649). Однак таке відхилення засвідчує тенденцію усунення дисбалан
су, повернення до точки позитивного максимуму.
Основним компонентом семантики предметних перцептивів «емотивного»
типу є зміст емотивності, який указує на оцінку емоційного ставлення суб’єкта
перцептивно-інформаційного стану. Такий зміст є ключовим компонентом се
мантики температурних номінацій, пор.: холод — терен, безпристрасне став
лення до кого-, чого-небудь, відсутність зацікавлення, цілковита байдужість»
(СУМ, XI, 113); ciepło — «о dobrym, serdecznym ustosunkowaniu do kogoś lub
czegoś, o przyjemnej, serdecznej atmosferze» (SJP) — температурні показники
емоційності (холод як коасоціат байдужості, ворожості, неприязні тощо; тепло
як коасоціат сердечності, чуйності, душевності тощо).
Перцептиви зазначеної тематичної групи представляють емотивну оцінку
через (а) вияв певного ставлення (пор.: холод — «вияв відчуженості, неприязні,
ворожості» — СУМ, XI, 114); (б) недостатність вияву певного ставлення (пор.:
chłód — «brak życzliwości» — USJP); (в) відсутність вияву певного ставлення
(пор.: chłód — «nieokazywanie uczuć» — там же).
Відтворюючи сценарій емотивної оцінки, учасники перцептивів групи (а)
реалізують семантичну змінну «характер ставлення» — компонент, який указує
на характер ставлення суб’єкта оцінки до об’єкта оцінювання. Такого типу змін
на звичайно заповнює валентність дієслів тематичного класу поширення, пор.:
«Як говорила [мама], то завжди нарозтяг, і хоч річ її була ласкава.. — холодом
несло від її ласкавої річі» (СУМ, XI, 114). Внутрішня форма таких дієслів указує
на те, як суб’єкт оцінки виражає своє ставлення до об’єкта, пор.: «Mrozem
powiało od mowy krylewskiej i opozycja nowego otrzymała bodźca» (SJP). У зв’язку
з цим перцептивна лексика груп (б) та (в) демонструє дещо зворотну тенденцію.
Реалізуючи семантичну змінну «спосіб ставлення», такі перцептиви описують
певну схему (тип) поводження суб’єкта оцінки, пор.: «Chłopic miał piękne
niebieskie oczy, lecz w oczach tych czaił się chłód» (SJP). Зауважимо, що така змін
на характеризує ставлення суб’єкта оцінки як його внутрішню (інгерентну)
властивість, яка засвідчує скоріше потенційність ставлення до об’єкта оцінки,
ніж актуальний вияв такого ставлення, пор.: «Ale potrafił się także [Chopin],
zwłaszcza w późniejszych latach, otoczyć takim chłodem, że trudno się było do niego
31 Маляренко В. Чи веде двопалатний парламент до федералізації держави?—
http://www.dt.ua/1000/1550/65859/
32 Закономірно, що в мові з цієї причини більша кількість аксіологічних номінацій —
саме з від’ємним знаком, які часто не мають своїх позитивних корелятів, nop.: blackmail —
*whitemail, чорна пляма — *біла пляма, czarny charakter — *biaiy charakter.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 5 51
http://www.dt.ua/1000/1550/65859/
О. В. Деменчук
zbliżyć» (там же). Закономірно, що вияв ставлення в цьому випадку часто зумовле
ний певною причиною, яка й актуалізує відповідну схему поводження суб’єкта
оцінки, пор.: «Може бути, що несхожість у поглядах внесла певний холод у відно
сини подружжя Ковалевських. Так чи інакше, вони розійшлись» (СУМ, XI, 114).
Семантика перцептивної лексики кодує інформацію про оцінну характерис
тику перцептивного об’єкта в перспективі перцептивних (оцінка зовнішнього
вигляду об’єкта сприйняття), етичних (позитивна або негативна оцінка об’єкта
сприйняття) та емотивних (емотивна оцінка об’єкта сприйняття) стратегій
суб’єкта перцептивно-інформаційного стану.
Зміст кожної стратегії визначають параметри ситуації, які оцінюються. Для
перцептивної стратегії визначальним є параметр ступеня інтенсивності, що фік
сує відхилення (послаблення, перевищення або повноту) вияву якості перцеп
тивного об’єкта в зовнішньому полі спостереження суб’єкта перцептивно-ін-
формаційного стану. Ключовим для етичної стратегії є параметр
прескриптивності, що визначає ціннісне ставлення суб’єкта перцептивно-ін
формаційного стану до об’єкта сприйняття в обсязі вчиненої цим об’єктом дії.
Визначальними для емотивної стратегії є параметри емотивності, афективності
та експресивності. Вони засвідчують оцінку об’єкта сприйняття в обсязі емоцій
ного ставлення суб’єкта перцептивно-інформаційного стану.
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
СУМ — Словник української мови : В 11 т.— Κ., 1970-1980.
ФСУМ — Фразеологічний словник української мови.— Κ., 1993.— Кн. 1-2.
BNC — The British National Corpus.— http://www.natcorp.ox.ac.uk.
CD — The Century Dictionary : In 8 vol.— New York, 1911.— 7046p.
CIDE — Cambridge International Dictionary of English.— Cambridge, 1995.— 1773 p.
FSJP — Słownik frazeologiczny języka polskiego.— Warszawa, 2008.
MWUD — Merriam-Webster’s Unabridged Dictionary.—Springfield, 2000.
OALDCE — Oxford advanced learner’s dictionary of current English : In 2 vol.— Moscow,
1982.— Vol. 1.— 544 p.
ODCIE — Oxford dictionary of current idiomatic English : In 2 vol.— Oxford, 1990.—
Vol. 2,— 685 p.
OED — Oxford English Dictionary.— Oxford, 2009.
PDEI — The Penguin Dictionary of English Idioms.— London., 1994.— 305 p.
PED — The Penguin English Dictionary.— London, 2002.— 1045 p.
RHWUD — Random House Webster’s Unabridged Dictionary.— Seattle, 2000.
SJP — Słownik języka polskiego : W 111.— Warszawa, 1997.
SJPPWN — Słownik języka polskiego PWN : W 3 t.— Warszawa, 2002.
USJP — Uniwersalny Słownik języka polskiego PWN.— Warszawa, 2004.
WTNIDELU — Webster’s Third New International Dictionary of the English Language
Unbridged.— Springfield, 1981.— 2662 p.
(Рівне)
О. V. DEMENCHUK
EVALUATION IN THE SEMANTICS OF THE PERCEPTION VOCABULARY
The paper focuses on information about evaluative strategies o f man as a subject of percep-
tual-informational state, it being coded in the semantics of perception vocabulary of the Ukrainian,
Polish, and English languages. The dynamics of perceptual-informational state changes in the hierar
chy of man’s evaluative systems are revealed. The parameters of a situation that determine the nature
of perceptual object evaluation are established.
Keywords: perception vocabulary, perceptual-informational state, perceptual object, percep
tual evaluation, sensory evaluation, ethic evaluation, emotive evaluation.
52 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 5
http://www.natcorp.ox.ac.uk
|