Взаємодія східноукраїнського й західноукраїнського варіантів літературної мови в усталенні норм у галузі синтаксису
У статті розглядаються особливості синтаксису, які були спільними для східноукраїнського й західноукраїнського варіантів літературної мови і якими вони різнилися. Відзначається більша роль східноукраїнського варіанта порівняно із західноукраїнським в усталенні норм у галузі синтаксису....
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Мовознавство |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183727 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Взаємодія східноукраїнського й західноукраїнського варіантів літературної мови в усталенні норм у галузі синтаксису / І.Г. Матвіяс // Мовознавство. — 2013. — № 1. — С. 3-8. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-183727 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1837272022-04-13T01:33:12Z Взаємодія східноукраїнського й західноукраїнського варіантів літературної мови в усталенні норм у галузі синтаксису Матвіяс, І.Г. У статті розглядаються особливості синтаксису, які були спільними для східноукраїнського й західноукраїнського варіантів літературної мови і якими вони різнилися. Відзначається більша роль східноукраїнського варіанта порівняно із західноукраїнським в усталенні норм у галузі синтаксису. The article focuses on the syntactical features, which were common for East Ukrainian and West Ukrainian variants of literary language and which were different. The role of East Ukrainian variant in the contemporary syntactical formation of standars was greater. 2013 Article Взаємодія східноукраїнського й західноукраїнського варіантів літературної мови в усталенні норм у галузі синтаксису / І.Г. Матвіяс // Мовознавство. — 2013. — № 1. — С. 3-8. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183727 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті розглядаються особливості синтаксису, які були спільними для східноукраїнського й західноукраїнського варіантів літературної мови і якими вони різнилися. Відзначається більша роль східноукраїнського варіанта порівняно із західноукраїнським в усталенні норм у галузі синтаксису. |
| format |
Article |
| author |
Матвіяс, І.Г. |
| spellingShingle |
Матвіяс, І.Г. Взаємодія східноукраїнського й західноукраїнського варіантів літературної мови в усталенні норм у галузі синтаксису Мовознавство |
| author_facet |
Матвіяс, І.Г. |
| author_sort |
Матвіяс, І.Г. |
| title |
Взаємодія східноукраїнського й західноукраїнського варіантів літературної мови в усталенні норм у галузі синтаксису |
| title_short |
Взаємодія східноукраїнського й західноукраїнського варіантів літературної мови в усталенні норм у галузі синтаксису |
| title_full |
Взаємодія східноукраїнського й західноукраїнського варіантів літературної мови в усталенні норм у галузі синтаксису |
| title_fullStr |
Взаємодія східноукраїнського й західноукраїнського варіантів літературної мови в усталенні норм у галузі синтаксису |
| title_full_unstemmed |
Взаємодія східноукраїнського й західноукраїнського варіантів літературної мови в усталенні норм у галузі синтаксису |
| title_sort |
взаємодія східноукраїнського й західноукраїнського варіантів літературної мови в усталенні норм у галузі синтаксису |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2013 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183727 |
| citation_txt |
Взаємодія східноукраїнського й західноукраїнського варіантів літературної мови в усталенні норм у галузі синтаксису / І.Г. Матвіяс // Мовознавство. — 2013. — № 1. — С. 3-8. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT matvíâsíg vzaêmodíâshídnoukraínsʹkogojzahídnoukraínsʹkogovaríantívlíteraturnoímovivustalennínormugaluzísintaksisu |
| first_indexed |
2025-07-16T03:43:57Z |
| last_indexed |
2025-07-16T03:43:57Z |
| _version_ |
1837773554356060160 |
| fulltext |
І. Г. МАТВІЯС
ВЗАЄМОДІЯ СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО
Й ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОГО ВАРІАНТІВ ЛІТЕРАТУРНОЇ
МОВИ В УСТАЛЕННІ НОРМ У ГАЛУЗІ СИНТАКСИСУ
У статті розглядаються особливості синтаксису, які були спільними для східноукраїн-
ського й західноукраїнського варіантів літературної мови і якими вони різнилися. Відзна-
чається більша роль східноукраїнського варіанта порівняно із західноукраїнським в усталенні
норм у галузі синтаксису.
Ключові слова: синтаксична конструкція, словосполучення, просте речення, складне
речення.
У XIX і на початку XX ст. вирізнялися східноукраїнський і західноукраїнський
варіанти літературної мови. Вони розрізнялися на всіх структурних рівнях,
у тому числі й на синтаксичному. Правда, на цьому рівні відмінностей між схід-
ноукраїнським і західноукраїнським варіантами було найменше. Це поясню-
ється тим, що й говори, на яких переважно ці варіанти ґрунтувалися, на
синтаксичному рівні диференціюються найслабше. Найвиразнішою постає різ-
ниця названих варіантів у творенні конструкцій-словосполучень, меншою
мірою — у побудові простих і складних речень.
Під конструкціями-словосполученнями розуміємо тісно пов'язані між
собою синтаксичними зв'язками структури, які є лексико-синтаксичним мате-
ріалом при формуванні речень \
Словосполучення у східноукраїнському й західноукраїнському варіантах
літературної мови часом різнилися вживанням у них ненормативних приймен-
ників. У східноукраїнському варіанті в конструкціях родового відмінка зрідка
вживалися прийменники замісто 'замість' (замісто його), опріче, опроче
'опріч' (іопріче неї, опроче нього), у конструкціях знахідного відмінка іноді ви-
ступав прийменник проз 'повз' (проз вікно), у конструкціях орудного відмін-
ка — прийменник проміждо 'між' (проміждо ними). У західноукраїнському ва-
ріанті говіркові прийменники д, ід, ідо виступали в конструкціях давального
відмінка відповідно до нормативних конструкцій родового відмінка з приймен-
ником до (д братови, д хаті, д собі, ід дідови, ід могилі, ідо мні), зрідка також —
у конструкціях знахідного відмінка (д них), прийменник діля вживався в кон-
струкціях знахідного відмінка замість нормативного для (діля тебе, діля себе,
діля нього), прийменник запро використовувався в конструкціях знахідного від-
мінка замість нормативного через (запро негоду), прийменники през, проз висту-
пали в конструкціях знахідного відмінка у значенні нормативного через (през
1 Сучасна українська літературна мова. Синтаксис.— К., 1972.— С. 37.
О І. Г. МАТВІЯС, 2013
/55ЛГ 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1
7
І. Г. Матвіяс.
ліс, проз двір). Усі названі говіркові прийменники до сучасної української літе-
ратурної мови не ввійшли.
Відповідно до нормативних конструкцій родового відмінка з прийменником
до у східноукраїнському й західноукраїнському варіантах літературної мови,
хоч у східноукраїнському частіше, вживалися також ненормативні конструкції
давального відмінка з прийменником к, ік (к братові, к столові, к стіні, к вечору,
к осені, ік великодню). В обох варіантах літературної мови зрідка вживалися не-
нормативні конструкції давального відмінка з прийменником по замість норма-
тивних конструкцій місцевого відмінка (вдарили по рукам, вітер віє по яругам,
поїхали по селам). Зазначені конструкції з прийменниками к, ік, по нормативни-
ми не стали.
В обох варіантах літературної мови нормативні прийменники в багатьох ви-
падках уживалися в різних значеннях. Так, у західноукраїнському варіанті при-
йменник без, крім нормативного значення в конструкціях родового відмінка
(ібез людей, без мене), у конструкціях знахідного відмінка мав значення 'через'
(переходив без поле, перескочив без яму), прийменник про уживався у значенні
'без' (обійдеться про нього ), у значенні 'через' (плачеш про мене), у значенні
'для' (сорочка про свято), прийменник в у конструкціях знахідного відмінка
вживався в значенні 'за' (в добрі гроші), у конструкціях місцевого відмінка він
виступав замість прийменника з в конструкціях родового відмінка (покпився
в руській мові), прийменник до в конструкціях знахідного відмінка призначення
вживався в значенні 'для' (вода до пиття, окуляри до читання), а також у зна-
ченні 'з' (не до моєї вини), замість нормативного прийменника між у конструк-
ціях орудного відмінка (бути між панами) уживався прийменник по в конструк-
ціях місцевого відмінка (бути по панах), прийменник задля вживався в
конструкціях родового відмінка замість прийменника через у конструкціях зна-
хідного відмінка (задля лінивства), конструкції знахідного відмінка з приймен-
никами на, за (забив на смерть, за тиждень по цьому) мали відповідниками
конструкції з прийменником у (забив у смерть, у тиждень по сім).
У західноукраїнському варіанті літературної мови вирізнялися конструкції
з прийменником на. Так, прийменник на вживався в конструкціях знахідного
відмінка: пішов на ягоди 'пішов по ягоди', не забувай на мене 'не забувай про
мене', плачеш на мене 'плачеш через мене', у конструкціях знахідного відмінка
(поступив на університет) відповідно до нормативних конструкцій родового
відмінка з прийменником до (поступив до університету), у конструкціях зна-
хідного відмінка (перший на всі гуцули), що відповідали нормативним конструк-
ціям родового відмінка з прийменником серед (перший серед гуцулів), у кон-
струкціях знахідного відмінка (будьте ласкаві на мене) замість конструкцій
родового відмінка з прийменником для (будьте ласкаві для мене).
У східноукраїнському варіанті літературної мови зрідка вживалася ненорма-
тивна конструкція знахідного відмінка з прийменником на (поїхав на свої лікарі,
дожидався на неї) замість нормативних конструкцій родового відмінка (поїхав
до своїх лікарів, дожидався її).
Особливість західноукраїнського варіанта літературної мови становили
також конструкції з прийменником о. Так, конструкції знахідного й місцевого
відмінків з прийменником о (дбав о сина, благав о життя, просив о відпустку,
думав о сині, мріяв о землі) часто вживалися поряд з нормативними конструкція-
ми знахідного відмінка з прийменником про (дбав про сина, про землю, про гро-
ші), конструкція місцевого відмінка з прийменником о (жив о хлібі) відповідала
частіше вживаній конструкції місцевого відмінка з прийменником при (жив при
4 І88И 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1
Взаємодія східноукраїнського й західноукраїнського варіантів...
хлібі), конструкція був о голоді вживалася замість нормативної конструкції
з прийменником в, у (перебував у голоді), конструкція знахідного відмінка
з прийменником о (старший о кілька років) відповідала нормативній конструк-
ції з прийменником на (старший на кілька років), конструкція місцевого відмін-
ка з прийменником о (дівчина о віях шовкових) вживалася замість нормативної
конструкції орудного відмінка з прийменником з {дівчина з шовковими віями).
В обох варіантах літературної мови вживалися конструкції знахідного від-
мінка з прийменником про (думав про діда, розмовляли про тебе, питався про
гроші) і з прийменником за (думав за діда, розмовляли за тебе, питався за гро-
ші), проте в західноукраїнському варіанті конструкції з прийменником за пере-
важали, але в сучасній літературній мові нормативними не стали.
У східноукраїнському й західноукраїнському варіантах літературної мови
для вираження обставини місця вживалися конструкції родового відмінка з при-
йменником до (поїхав до Києва) і знахідного відмінка з прийменником в, у (поїхав
у Київ), проте в західноукраїнському варіанті виразно переважали перші. В обох
варіантах уживалися часові конструкції родового відмінка з прийменником
після (після обіду) і місцевого відмінка з прийменником по (по обіді), проте в за-
хідноукраїнському варіанті переважали конструкції місцевого відмінка з прий-
менником по. Характерній для східноукраїнського варіанта літературної мови
конструкції родового відмінка з прийменником в(у) на зразок у мене болить
голова в західноукраїнському варіанті частіше відповідали конструкції родово-
го або давального відмінків без прийменників (мене болить голова, мені болить
голова).
У східноукраїнському й західноукраїнському варіантах літературної мови ча-
сом по-різному сполучалися числівники з іменниками. Так, у сполученні з числів-
никами два — чотири у східноукраїнському варіанті іменники чоловічого роду
часто вживалися у формі колишньої двоїни (два дяка, три хлопця), у західноук-
раїнському варіанті з числівниками два (дві) — чотири найчастіше сполучалися
форми колишньої двоїни іменників жіночого й середнього роду (дві дівці, дві руці,
три відрі, чотири селі). У західноукраїнському варіанті фіксувалися словосполу-
чення два люде і два люди, три дни, у східноукраїнському варіанті — двоє віршів.
В обох варіантах літературної мови іменник рік при кількісних числівниках
інколи вживався у формі називного відмінка однини (п 'ять рік, десять рік, до
ста рік), що сучасною літературною мовою не сприйнялося.
У західноукраїнському варіанті літературної мови часто, у східноукраїн-
ському зрідка при числівниках у називному відмінку іменники вживалися у фор-
мі родового відмінка однини (п 'ять хлопа ішли, шість чоловіка стояли, було
трийцять люду). У східноукраїнському варіанті літературної мови фіксувалися
ненормативні конструкції в три години 'о третій годині', в десять годин 'о деся-
тій годині'. У західноукраїнському варіанті в конструкціях родового відмінка
числівникова форма часом виступала у формі родового відмінка множини за-
мість називного однини (тисяч молотів)-, числівник як частина складеного під-
мета або головного члена в безособовому реченні вживався у формі родового
відмінка (п 'ятьох робітників ладять нову хату, чотирьох їх несли тіло, вас є
кількох). У цьому ж варіанті траплялися конструкції з підметом, вираженим
формою родового відмінка самого числівника (було трьох, кількох стало).
У конструкціях-сполученнях іменників із складними кількісними числівника-
ми, у яких останнім виступає числівник один, форми іменників могли вживатися
в родовому відмінку (двайцять один волів) або числівник один виступав після
/55ЛГ 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1
7
І. Г. Матвіяс.
іменників та сполучника і у формі називного відмінка (двайцять стовпів і один,
сто кіп і одна, сто слів і одно). При іменниках у непрямих відмінках кількісні
числівники могли вживатися у формі називного відмінка (тих п 'ять хлопців,
тим п 'ять хлопцям, тими п 'ять хлопцями, о тих п 'ять хлопцях", тисяча людям, з
тисяча людьми', сорок волам, о сорок волах", по десять роках) 2. Ці особливості
західноукраїнського варіанта сучасною літературною мовою не сприйнялися.
В обох варіантах літературної мови, як і в сучасній літературній мові, при пе-
рехідних дієсловах паралельно вживалися іменники у формі називного й родо-
вого відмінків (івзяти ніж і ножа, дати п 'ятак і п 'ятака, посилати слуг і слуги,
доглядати дітей і діти, любити людей і люди), проте в західноукраїнському ва-
ріанті первісні конструкції з формами називного відмінка іменників уживалися
частіше й послідовніше. Не стали нормативними вживані в обох варіантах кон-
струкції знахідного відмінка з прийменниками на (махав батогом на воли), про
(розказували про гетьмани). Конструкціям знахідного відмінка на зразок несе
він щось потішне, серце чує щось недобре, що це таке, уживаним у східноук-
раїнському варіанті літературної мови і в сучасній літературній мові, в захід-
ноукраїнському варіанті часто відповідали конструкції родового відмінка (несе
він щось потішного, серце чуло щось недоброго, що се такого). У західноукраїн-
ському варіанті вживалися конструкції родового відмінка частковості (яких вов-
ків там лазять). У цьому ж варіанті замість нормативних конструкцій родового
відмінка належності (опікун дітей, звичай людей) уживалися конструкції даваль-
ного відмінка (опікун дітям, звичай людям). В обох варіантах літературної мови,
але в західноукраїнському частіше, замість нормативних конструкцій знахідного
відмінка з прийменником у вживалися конструкції давального відмінка (голова
йому не чесана, брови їй чорні, він мені слабий, умерла мені мила, забрав мені гро-
ші, єму рушниця у руці, бо руське ми серце, личко му марне, як гарбуз му лице).
У східноукраїнському варіанті літературної мови фіксувалися конструкції
знахідного відмінка замість нормативного орудного відмінка (стоїть перед ме-
не, перед неї). У цьому ж варіанті зрідка вживалися ненормативні конструкції
родового відмінка типу якого тут багато кімнат. У східноукраїнському ва-
ріанті замість нормативної конструкції давального відмінка з дієсловом дякува-
ти зрідка вживалася конструкція знахідного відмінка (дякувати Бога, дякувати
тата, тебе дякувала). У цьому ж варіанті в конструкціях з дієсловом сміятися
зрідка вживалися іменники й займенники у формі давального відмінка замість
знахідного з прийменником з (сміються Оксані, сміються йому) з додатком у
формі орудного відмінка (Антонові сміються цією дівчиною, сміються йому
нею). Замість конструкції орудного відмінка (торішньою весною) зрідка вжива-
лася конструкція знахідного відмінка (торішню весну), замість конструкції ро-
дового відмінка з прийменником для — конструкція знахідного відмінка з прий-
менником про (подарунок про батюшку), замість конструкції знахідного
відмінка — конструкція родового відмінка (вміти письма).
Східноукраїнський і західноукраїнський варіанти літературної мови до пев-
ної міри різнилися побудовою простих речень. Так, для західноукраїнського ва-
ріанта характерним було збереження зв'язки бути в присудках (Він є учитель",
Пес є злий", Книжка є моя). Ця ж дієслівна зв'язка подекуди вживалася в запереч-
них реченнях, що в східноукраїнському варіанті, як і в сучасній літературній мо-
ві, виступають із присудковим словом нема (Моста не є). Відповідно до норма-
2 Смаль-Стоцький С., Ґартнер Ф. Граматика української (руської) мови.— Л., 1928.—
С. 135-136.
4
І88И 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1
Взаємодія східноукраїнського й західноукраїнського варіантів...
тивних безособових речень на зразок Брата його нема вдома в
західноукраїнському варіанті літературної мови вживалася особова конструкція
Брат його не є вдома або Брат йому не є вдома. У східноукраїнському варіанті в
реченнях при підметах, виражених іменниками із значенням збірності, прису-
док часом уживався в множині (Народ зійшлися, Дітвора бігають), що сучас-
ною літературною мовою не сприйнялося.
У західноукраїнському варіанті літературної мови, зрідка також у східноук-
раїнському, в питальних реченнях у значенні 'куди' вживався питальний при-
слівник де {Де ти йдеш?). В обох варіантах літературної мови при підметах, ви-
ражених словосполученням іменників і числівників, присудок іноді виступав у
дієслівній формі однини середнього роду {Два купці сиділо; Йииіо два молодці).
У східноукраїнському варіанті при підметах, виражених збірними іменниками,
присудок часом виражався дієслівною формою множини {Весь народ кидали
землю). У цьому ж варіанті в ролі предиката могли вживатися прислівники {Не-
беса стали ще краще; Вони мудріше всіх). Відповідно до нормативних пита-
льних речень із займенником котрий {котра, котре) на кшталт Котрий з вас це
зробив? у західноукраїнському варіанті вживалася конструкція з одним тільки
питальним займенником {Котрий це зробив?). Траплялися також питальні
речення з формою займенника середнього роду замість чоловічого {Котре твій
жених?). В обох варіантах літературної мови, як і в сучасній літературній мові,
нормативними були безособові речення з присудком, вираженим дієсловом є, і
особові речення з присудком — формою дієслова мати {У мене є гроші; Я маю
гроші), але в західноукраїнському варіанті виразно переважали конструкції з
дієсловом мати. На відміну від східноукраїнського варіанта, як і сучасної літе-
ратурної мови, в західноукраїнському варіанті вживалися архаїчні речення з до-
датком — іменником у формі називного відмінка замість орудного {Били чолом
перед вороги', Воркуєш з голуби; Гаразд цвів межи миряни", Плакав гарячими
сльозщ Полював з соколи).
В обох варіантах літературної мови відмінність виявляло сурядне сполучен-
ня між членами речення і реченнями. Так, у східноукраїнському варіанті часто
вживався регіональний єднальний і протиставний сполучник да {Гриземося мов
собаки да ще й Бога зневажаєм-, Ревеш вітре, да не плачеш). У західноукраїн-
ському варіанті вживалися говіркові сполучники — єднальні: а {Дякую вам за
дуже приємну а ласкаву гостину), ба {Він знає токарство, ба й стельмахує), що
{Іде він що іде, аж тут зголоднів)-, протиставні: да {Я його напою, да не медом),
знов {Пани мають свою забаву, мужики знов свою)-, розділові: ба {Навчився го-
ворити ба за це, ба за те), вадь {Вадь пригни, вадь зламай).
Складнопідрядні речення в західноукраїнському варіанті літературної мови
від складнопідрядних речень у східноукраїнському варіанті, як і в сучасній літе-
ратурній мові, у ряді випадків відрізнялися вживанням у них підрядних сполуч-
ників. Так, у додаткових підрядних реченнях часто виступали сполучники: гей-
би 'як' {Гейби буря, так утікав), гі 'як' {Гучит, гі сова), де 'що', 'як' {Най тебе
Бог поб'є, де ти нам вік пустив марне), коби 'щоб' {Як умру, коби посадила
рожу), ні 'як' {Кинув, ні ту квітку), отік 'як' {Війна, отік чума); в означальних:
же 'який', 'яка', 'яке' {Це та дівчина, же пасе гуси), гей 'такий, як' {Співанка,
гей сумний шум); в часових: заки 'поки' (Доки маю дожидати, заки Галич має
встати), ніж 'поки' {Сміялась, ніж тя світ закрив), нім 'перед тим, як' (Нім
сказати зможу, сядьмо), пок 'поки' (Пок громада прочумалась, біда прочуня-
лась); в умовних: коб 'коли б' {Коб не негода, я би вже з "їздив), коби 'якщо' {Ко-
/55ЛГ 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1 7
І. Г. Матвіяс.
би я був Дунаєм, не плив би я на море), наколи 'якщо' (Останеться молодою, на-
коли побачить, як в 'януть живі сотворіння), най ж 'як не' (Хоть най як втікає,
він їй луком настигає), сли 'якщо' (Як би стигло житце в полі, сли б всігда весна
була)', в підрядних реченнях мети: би 'щоб' (Світи, місяцю, би було ясно), коб
'щоб' (Галичанко люба ймила, коб надія не завела), чей 'щоб' (Ждуть, чейхтоз
чужини завів). Нормативні підрядні речення мети із сполучниками щоб і аби
вживалися в обох варіантах літературної мови, але сполучник аби в західноук-
раїнському варіанті переважав, власне сучасною літературною мовою він пе-
рейнятий від західноукраїнського варіанта.
У східноукраїнському варіанті літературної мови часом уживалися складні
речення з двома підрядними сполучниками чи сполучними словами (Розказува-
ла, що як вона його любить", Не каже, що кого він бачив", Питав, що куди його
Бог несе", Сміються, що за кого вона йде), чого сучасна синтаксична норма не
допускає.
Як видно з наведеного огляду, відмінність східноукраїнського й західноук-
раїнського варіантів літературної мови в галузі синтаксису була незначною. По-
лягала вона передусім у впливі на літературну мову відповідних говорів, частко-
во також у неоднаковому використанні діячами культури архаїчних конструкцій
староукраїнської літературної мови. Загалом же роль східноукраїнського ва-
ріанта літературної мови, порівняно із західноукраїнським варіантом, в устален-
ні сучасних норм у галузі синтаксису була істотно більшою.
І. Н. МАТУІУА8
Ш Т Е К А С Т К Ж В Е Т \ І Т ^ Т Н Е Е А 8 Т І Ж К Л І М Л І Ч Л І Т О \ У Е 8 Т Ц К К А Ш Ь Ш
У А К Ш Ч Т 8 О Р Т Н Е Ь І Т Е К А К У Ь А І Ч С І І А С Е Ш Т Н Е Г О К М А Т К Ж О Р 8 ¥ 1 Ч Т А С Т І С А Ь
8 Т Л М ) Л К 8
ТЬе агіісіе &сше5 оп іЬе зупіасіісаі іеаіигез, \уЬісЬ \¥еге соштоп Гог Базі Цкгаіпіап апсі
Цкгаіпіап уагішгів оПйегагу 1ап§иа§е апсі муЬісЬ \уеге сІіЯегепІ;. ТЬе гоїе оґЕазІ Цкгаіпіап уагіапї
іп іЬе сопіетрогагу зупіасіісаі йгтаїіоп оґ зіашіагз \уаз §геаІег.
Кеушогй»: аупіасіісаі сопзігисііоп, сотЬіпаіїоп о£ \уог<І8, зітріе зепіепсе, сотріех
8ЄПЄПСЄ.
4
І88И 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1
|