Мовна картина світу: проблема організації складників

Мовна картина світу: проблема організації складників

У статті розглядаються сфери дослідження мовної картини світу (МКС), установлюються її характерні дефініції та ключові проблеми, у тому числі і зв’язок з концептуальною картиною світу (ККС). На цій основі здійснюється критичний огляд їх складників (концептів і полів) та здійснюється спроба голіст...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2013
Автор: Огуй, О.Д.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2013
Назва видання:Мовознавство
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183753
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Мовна картина світу: проблема організації складників / О.Д. Огуй // Мовознавство. — 2013. — № 4. — С. 15-26. — Бібліогр.: 47 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-183753
record_format dspace
spelling irk-123456789-1837532022-04-15T17:51:49Z Мовна картина світу: проблема організації складників Огуй, О.Д. У статті розглядаються сфери дослідження мовної картини світу (МКС), установлюються її характерні дефініції та ключові проблеми, у тому числі і зв’язок з концептуальною картиною світу (ККС). На цій основі здійснюється критичний огляд їх складників (концептів і полів) та здійснюється спроба голістично-модулярного моделювання МКС на основі різночастиномовних лексико-семантичних полів (ЛСП). Instead of systemocentric investigation of vocabulary as lexical-semantic system of a language a new anthropocentric paradigm is being confirmed, being based on a vague metaphor «language picture of the world». The difficulty of its determining is caused by the juxtaposition of superimposed polytypic categories — «world picture» (WP), «conceptual picture of the world» (CPW) and «language picture of world» (LPW). Due to our analysis, phenomena of reality, (re)constructed in images, lay as the basis of WP. National mentality activities, expressed in concepts, are organized into a conceptual picture of the world (CPW). The LPW (expressing the WP) is based upon the world of concepts (conceptual sphere) being a core of it. The unit of LPW is not a concept (the unit of CPW), but the «lexical-semantic field» (LSF) as a plurality of interconnected words’ paradigms. LSF as polycategoric lexical-semantic field contains monocategoric lexical-semantic groups, making out the LSF. Due to our attempt of formalization, LPW as a whole (universe) consists of three subclasses of interconnected systems - MAN, surrounding REALITY and DETERMINANTS combining them. Each subclass of LPW can be divided formally into families (a group of combined fields), types (individual fields) and subtypes (lexical-semantic groups within their field). The LPW (as a holistic unity) can be integrally defined as totality of linguistic experiential modules historically reflected in the lexicon. Linguistically the language world picture reveals itself as a systematic field organized lexicon (in the unity of tokens, their semantics and pragmatics) for the process of mapping of cognitive and other activities of the individual in the community. Formalized study of lexical-semantic field as polycategoric combination of monocategoric LSGs includes phraseological units based on formal methods (V. Levitsky, L. Bystrova & M. Kapatruk). On this basis an attempt of holistic-modular patterning of fields has been fulfilled. Moreover, the created model of LPW, representing the lexical-semantic system of language, can achieve relative integrity of the lexicon during its study. 2013 Article Мовна картина світу: проблема організації складників / О.Д. Огуй // Мовознавство. — 2013. — № 4. — С. 15-26. — Бібліогр.: 47 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183753 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description У статті розглядаються сфери дослідження мовної картини світу (МКС), установлюються її характерні дефініції та ключові проблеми, у тому числі і зв’язок з концептуальною картиною світу (ККС). На цій основі здійснюється критичний огляд їх складників (концептів і полів) та здійснюється спроба голістично-модулярного моделювання МКС на основі різночастиномовних лексико-семантичних полів (ЛСП).
format Article
author Огуй, О.Д.
spellingShingle Огуй, О.Д.
Мовна картина світу: проблема організації складників
Мовознавство
author_facet Огуй, О.Д.
author_sort Огуй, О.Д.
title Мовна картина світу: проблема організації складників
title_short Мовна картина світу: проблема організації складників
title_full Мовна картина світу: проблема організації складників
title_fullStr Мовна картина світу: проблема організації складників
title_full_unstemmed Мовна картина світу: проблема організації складників
title_sort мовна картина світу: проблема організації складників
publisher Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
publishDate 2013
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183753
citation_txt Мовна картина світу: проблема організації складників / О.Д. Огуй // Мовознавство. — 2013. — № 4. — С. 15-26. — Бібліогр.: 47 назв. — укр.
series Мовознавство
work_keys_str_mv AT ogujod movnakartinasvítuproblemaorganízacíískladnikív
first_indexed 2025-07-16T03:45:43Z
last_indexed 2025-07-16T03:45:43Z
_version_ 1837773665487290368
fulltext О. Д. ОГУЙ МОВНА КАРТИНА СВІТУ: ПРОБЛЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ СКЛАДНИКІВ_________ У статті розглядаються сфери дослідження мовної картини світу (МКС), установлю­ ються її характерні дефініції та ключові проблеми, у тому числі і зв’язок з концептуальною картиною світу (ККС). На цій основі здійснюється критичний огляд їх складників (концеп­ тів і полів) та здійснюється спроба голістично-модулярного моделювання МКС на основі різночастиномовних лексико-семантичних полів (ЛСП). К л ю ч ові слова: антропоцентричний підхід, картина світу (КС), концептуальна кар­ тина світу, мовна картина світу, лексико-семантичне поле, концепт, голістично-модулярний підхід. Актуальним завданням недавніх досліджень, як правило, системоцентричних у своєму спрямуванні, було вивчення словникового складу мови як лексико-се- мантичної системи. Нині, з утвердженням антропоцентричної парадигми, до­ слідники все частіше користуються синонімічною, хоча й дещо розмитою мета­ форою «мовна картина світу» 1, що її деякі лінгвісти-класики вважають навіть абсурдною 2. Розгляньмо ключові проблеми МКС, насамперед її складників 3. 1.1. Мовна картина світу: специфіка вивчення. Категорію «мовна кар­ тина світу» (часто в поєднанні з «картина світу» та «концептуальна картина світу») лінгвісти нині застосовують щодо 1) опису екзотичних мов (індіанців, австралійців, полінезійців та ін.), які мають відмінну концептуалізацію світу по­ рівняно з індоєвропейськими (В. Гумбольдт, М. Боас, Е. Сепір, Б. Уорф та ін.); 2) для етноцентричного та лінгвокультурологічного вивчення мови, її приміти­ вів або стереотипів у контексті міфології, фольклору та культури (див.: А. Веж- бицька, М. Толстой, С. Нікітіна, Т. Цив’ян; Є. Бартмінський та ін.); 3) для ком- паративістичної реконструкції лексичного складу в мертвих мовах або прамові на основі історичних та етимологічних словників (Е. Бенвеніст, О. Трубачов, Т. Гамкрелідзе і В. Іванов, В. Левицький, В. Топоров, М. Маковський таін.); 4) для визначення національно-специфічних «наївних» знань про певні реалії або 1 Термін «мовна картина світу», популярний у пострадянській та німецькій неогумбольд- тіанській лінгвістиці, ґрунтується на визначенні «картина світу» (КС) фізика Г. Герца (1890-ті pp.), яке в 1930-х pp. перебрали філософи (JI. Вітгенштейн, М. Гайдегер та ін.) та філологи (JI. Вайсгербер та ін.). Нині сформувалися дві парадигми її розуміння — класична та когнітивна. Про основи класичної парадигми див.: Постовалова В. И. Существует ли язы­ ковая картина мира? // Сб. науч. тр.— М., 1987.— Вып. 284.— С. 65-72; про когнітивну парадигму див., зокрема: Мартинюк А. П. Словник термінів когнітивно-дискурсивної лінг­ вістики : довідкове видання.— X., 2011.— 196 с. 2 Кривоносое А. Т. Философия языка.— М. ; Нью-Йорк, 2012.— C. 631, 646. 3 Пор. також: Белова А. Д. Мовні картини світу: принципи утворення та складові // Проблеми семантики слова, речення та тексту : 36. наук. ст.— K., 2001.— Вип. 7.— С. 26-30. О О. Д. ОГУЙ, 2013 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 4 15 О. Д. Огуй. соціокультурних фонових знань системно-лексикографічного опису (Ю. Апре­ сян, О. Яковлева, В. Плунгян, Є. Урисон, Г. Гачев, О. Корнілов); 5) для мовної характеристики світосприйняття давніх народів на основі великих давніх текстів («Беовульф», «Пісня про Нібелунгів»)4; 6) для встановлення на матеріалі ху­ дожніх текстів індивідуально-авторського світосприйняття таких прецедентних письменників, як Ю. Федькович, О. Кобилянська, У. Шекспір, И. Рот, И. В. Гете (Н. Бабич, О. Кагановська, В. Кухаренко, Т. Радзієвська, Н. Тимощук, С. Шкварчук та ін.); 7) для дедуктивного ідеографічно-польового членування лексики з лексикографічною метою (див.: «Новый синонимический словарь русского языка» Ю. Апресяна, праці В. Гака, О. Яковлєвої); 8) для систематиза­ ції та аналізу світоглядних, або філософсько значущих, культурних, менталь­ них, міфологічних концептів, наявних у мовній свідомості носіїв мови (Н. Ару­ тюнова, Т. Булигіна, О. Шмельов, О. Падучева та ін.) тощо. Проте ключовою проблемою для цих сфер дослідження (від 1 до 8) постає спосіб організації МКС, об’єктивне визначення її складників. Зазначимо, що труднощі в їх визначенні викликані тією обставиною, що в наведених вище працях накладаються різнотипні категорії — «картина світу», «концептуальна картина світу» та «мовна картина світу», розмежування яких, за нашим попереднім дослідженням, проходить по лінії «доментальне сприй­ няття навколишньої дійсності5», «поняттєва / концептуальна сфера» та «мовна діяльність». Саме остання є безпосередньою сферою лінгвістики. Попри це, залеж­ но від підходів, МКС може розглядатися не лише як модель, що як сітка коорди­ нат використовується при перекодуванні сигналів для орієнтації в навколишній дійсності (кібернетика) та маніфестації знань (інформатологія), а й як продукт спілкування (комунікативна лінгвістика), і як змінний образ світу (лінгвопоети- ка), і як сукупність почуттів (лінгвопсихологія), і як відображення світоглядної, когнітивної та перетворювальної діяльності індивіда (лінгвофілософія) тощо. Загалом, ураховуючи відомі автору 50 дефініцій 6, що мають саме лінгвістичне спрямування, МКС виявляє себе як узвичаєне польове застосування системно організованого лексикону. Цей лексикон, як єдність лексем, що відзначаються певною парадигматикою, синтагматикою, епідигматикою та прагматикою, слу­ жить для відображення світоглядної, когнітивної та перетворювальної діяльнос­ ті індивіда в мовному соціумі. Такий підхід, з одного боку, потребує не стільки світоглядно-культурологіч­ ного, скільки лінгвістичного імперативу впровадження МКС у практику до­ сліджень 1, а з другого, — визначення ступеня накладання КС, МКС та ККС, їх розмежування та об’єктивного встановлення їхніх складників. 1.2. Мовна картина світу : її характеристики та ключові проблеми. Про­ ведений аналіз визначень МКС указує на її ключові характеристики, які до­ зволяють дійти певних узагальнень щодо особливостей їх вияву. За слушним міркуванням О. Кардащук, у процесі історичного розвитку «змінюються засоби 4 Огуй А. Д., МгеладзеМ. Система прилагательных в «Песни о Нибелунгах» : Опыт реконструкции системы общественных ценностей Средневековья.— Черновцы, 1993.— 57 с.; Огуй О. Д. Мовна картина світу в англосаксонському «Беовульфі» : Спроба трирівневої реконструкції давнього світосприйняття // Мова і культура.— K., 2002.— Вип. 5. T. 3.2.— С. 80-86. 5 Це так зване доментальне сприйняття є результатом поєднання окремих явищ в єдине ціле (КС), що відбувається за рахунок доментальної психічної діяльності (відчуття, сприй­ мання, уявлення, а лише згодом — мислення). 6 Огуй О. Д. Мовна та концептуальна картини світу // Іноземна філологія.— Л., 2012.— Вип. 117,— С. 3-35. 7 Корнилов О. А. Языковые картины мира как производные национальных менталите- тов.— 2-е изд.— М., 2003.— С. 76-90. 16 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 4 Мовна картина світу: проблема організації складників узагальнення знання, але головною функцією “картини світу”, попри багатознач­ ність слова “світ”, лишається опис будови світу, реальної структури природних явищ»8. Якщо при тлумаченні КС (як сукупність знань про навколишній світ, конструйованих в єдине ціле в результаті процесу пізнання) не виходить за межі лексикографії, то при широкому (філософсько-світоглядному) розумінні КС як ККС (через систему понять, чи концептів 9 — Дж. Лакофф), ґрунтується на мен­ тальному (поняттєвому) відображенні світу, пізнання якого має наближений ха­ рактер. Тому в результаті аналізу «широких» і «вузьких» досліджень постають занадто різнотипні характеристики МКС, які, на нашу думку, враховуючи дав- ньотамільський принцип «Букви та цифри — чи це не два ока, яким відкрита вся суть єства» (II ст. до н. е.), вимагають своїх обґрунтувань на основі поєднання кількісного та якісного аналізу мовного матеріалу. У такий спосіб дослідження матиме шанс дійти суті справи, «а не залишатиметься на поверхні досліджува­ них феноменів» 10. За результатами аналізу, в основі КС лежать феномени навколишньої дійс­ ності, (ре)конструйовані в образах та уявленнях мовців. Узагальнення їх найіс­ тотніших рис через мислення творить поняттєву сферу, що як відносно єдина ло- гіко-поняттєва база, універсально-предметний код (Н. І. Жинкін), незалежний від національних мов і культур, становить ядро МКС як змістової структури мо­ ви. Його реалізація визначається, однак, умовами соціально-національного бут­ тя, а звідси — особливостями національного світосприйняття, яке виражається в концептах, організованих у концептуальній картині світу, що включає домента- льні та ментальні характеристики. Так МКС через світ понять (поняттєву сферу) базується саме на ККС, яка членує КС та є стрижнем МКС. Спосіб цього зв’язку, особливості його вияву вимагають спеціальних досліджень. Не менш проблем­ ним є об’єктивне виділення як концептів, так і всієї ККС; визначення співвідно­ шення між ККС та МКС, їх ключовими одиницями. Загалом мовна картина світу є антропоцентричною, оскільки вихідною точ­ кою є людина, що пізнає незалежний від неї світ і створює мовні засоби фіксації та передачі знань про нього іншим; за функціонуванням — динамічною мінли­ вою системою як у просторі та в часі, так і в текстах; у суспільстві — соціальною та етнонаціональною; за способом організації— голістично-модулярною 11 сис- 8 Кардащук О. В. Картина світу і модель семантичних відношень у лексиці // Гума­ нітарна освіта: фактор світової інтеграції : Матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 23-25 жовт. 1997 / Наук. ред. М. Г. Марчук.— Чернівці, 1997.— Ч. 2.— С. 206. 9 Аягл. concept відповідає українському «поняття». М. М. Полюжин підкреслює етно- національний характер концептів, що фактично корелює з етнонаціональною МКС. 10 Altmann G. Status und Ziele der quantitativen Linguistik / Jäger S. Schriften zur Linguis­ tik.— Braunschweig, 1972.— S. 9. 11 У сучасній когнітології проблема зв’язку МКС із ККС розглядається у світлі проти­ ставлення модуляризму та холізму, що свого часу завдяки напрацюванням І. Пригожина та Г. Гакена утвердилися у фізиці та біології. За модулярною концепцією, у когнітивному ме­ ханізмі людини функціонують незалежні та автономні системи обробки інформації — модулі. Кожний модуль як когнітивна система має специфічну, притаманну лише йому структуру, яку не можна пояснити на основі структурних особливостей інших модулів, бо один модуль, наприклад, може розпізнавати картини, а інший — слова. Аналогічно лінгвісти (Дж. Фодор, М. Бірвіш, М. Шварц та ін.) виділяють дві підсистеми мозку: вертикальну (зір, слух, мову) та горизонтальну (пропозиції, критику як здоровий глузд тощо). Сигнали кожного модуля пере­ робляються у ГМ як центральному процесорі, де інформація від різних модулів корелюється та розподіляється. На цій основі М. Бірвіш виокремлює семантичний і незалежний від мови концептуальний модулі, автономність яких підтверджують нейролінгвісгичні дослідження О. Р. Лурія та його школи. На противагу цій концепції' голізму (голістичного, чи цілісного, розуміння феноменів) властиве сприйняття людської свідомості як цілісної системи, де мова (за принципом одночасної паралельності зі свідомістю) переробляє інформацію, отриману з різних джерел. Інакше кажучи, перероблення інформації на одному рівні відбувається з урахуванням інформації з інших рівнів. Такий підхід дозволив представникам когштивної семантики ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 4 17 О. Д. Огуй. темою. МКС семасіологічно 12 аналізується та ономасіологічно структурується на певні фрагмента, поля (або концепти?), лексико-семантичні групи (ЛСГ), лексико-семантичні центри (ЛСЦ) як окремі парадигми. Через ці фрагменти МКС виявляє себе як інваріант варіантів (індивідуальних, авторських, наївних, наукових). 1.3. Фрагмент МКС: концепт. Картина світу, концептуальна картина світу та мовна картина світу в основному накладаються одна на одну (очевидно, не повністю — у мові є і певні лакуни, і безеквівалентна лексика, і надлишкові зони). Дослідники часто вважають складниками МКС поняття (И. Трір) і кон­ цепти (наприклад, Г. Межжеріна) як константи свідомості 13; межі між ними проходять у гносеологічно-когнітивній площині як (наднаціональне) поняття — (етнонаціональний) концепт, унаслідок чого в інформативному плані МКС і ККС можуть частково накладатися 14. Саме через засоби МКС простежується і загальний поняттєвий поділ КС, і своєрідність етнонаціонального членування ККС різними народами світу 15, оскільки універсальні поняттєві закони не запе­ речують існування конкретних етнічних мовних картин світу. Специфіка сприй­ мання КС створюється характерною концептуалізацією як уживанням націона­ льних прототипів і передається за допомогою відповідних мовних засобів (пор. «робити непотрібне»: укр. возити дрова в ліс, рос. ехать в Тулу со своим самова­ ром, нім. die Eulen nach Athen tragen — досл. «доставляти сов до Афін»), У такий спосіб ККС об’єктивує на мовному рівні відповідні поняття як найістотніші відображені риси феноменів, водночас виражаючи для кожної окремої мови їх етнонаціональну специфіку через відповідні концепти. Концепти постають ди­ намічними структурами, залежними від ситуацій, де виводяться нові смисли. Головною формою об’єктивації концепту (як його мовного втілення) висту­ пають, за Ю. Степановим та М. Алефіренком 16, слово та словосполучення, у тому числі фразеологічне. Інші дослідники (Н. Арутюнова) вважають концеп­ (Р. Джекендорфф, Дж. Ейтчисон, Дж. Лакофф, Д. Геерартс, А. Ченкі таін.) постулювати ізоморфізм значення й концептуальних одиниць, що, навпаки, спонукає не розрізняти ККС та МКС. У межах цілісної організації між різними рівнями виникають міжсистемні ефекти: синергія, симетрія, емерджентність тощо, завдяки яким цілісний організм (у тому числі і лексикон) є більшим від суми його компонентів (див.: Огуй О. Д. Нова філологія: пошуки методологічної основи // Мова і культура : Матеріали міжнар. конф. «Мова і культура».— K., 2005.— Вип. 8. Т. 1.— С. 98-101; Селіванова О. О. Мовна картина світу// Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія.— Полтава, 2006.— С. 365-367. 12 Характерним досягненням структурної лінгвістичної думки стало положення, згідно з яким мовні категорії, рівні й одиниці можна вивчати в двох аспектах: семасіологічному та ономасіологічному. Семасіологічний підхід, традиційний та найбільш напрацьований у лінг­ вістиці, як правило, спрямовується на вивчення значення слів та словосполучень, що ви­ ступають засобами номінації окремих предметів і явищ дійсності. Ономасіологічний аспект у загальному вигляді полягає у встановленні лексичних засобів вираження цієї семантики. На постнекласичному етапі розвитку лінгвістики, що враховує цілісність мовних феноменів, достатньо актуальним постає їх голістичне поєднання. 13 Сімонок В. Мовна і концептуальна картина світу // Семантика мови і тексту : Мате­ ріали IX міжнар. наук.-практ. конф., 26-28 вересня 2006 р.— Івано-Франківськ, 2006.— С. 281; Oguy О. Experience of conceptual researches in Ukraine: onomasiologie problem and its semasiologie perspectives // Concept Types and Frames in Language, Cognition and Science : Programme & Abstracts for Düsseldorf, Germany, August 20-22, 2007.— Düsseldorf, 2007.— S. 81-82. 14 Жайворонок В. Проблеми концептуальної картини світу та мовного її відображення // Культура народов Причерноморья.— 2002.— № 32.— C. 51-53. 15 Див.: Степанов Ю. С. Константы. Словарь русской культуры : Опыт исслед.— М., 1997.— С. 137. Репрезентація світу має певну етнонаціональну мозаїчність і лакунарність МКС, бо ті, ймовірно, побудовані за принципом віддзеркалення шпилів, найбільш реле- вантних для мовців: Почепцов О. Г. Языковая ментальность: способ представления мира /і/ Вопр. языкознания.— 1990.— № 6.— C. 110-111. '6 Алефиренко Н. Ф. Спорные проблемы семантики.— М., 2005.— С. 59. 18 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 4 Мовна картина світу: проблема організації складників том різнотипні ментальні одиниці, що передаються за допомогою угруповань синтагматичного, парадигматичного та епідигматичного спрямування: сино­ німи, антоніми; синтаксичні позиції, сполучуваність, фразеологізми; метафори, метонімії та інші продукти семантичної деривації тощо. Як свідчить аналіз «Антології концептів»1?, ключовим засобом для виражен­ ня концепту постає фразеологізм, фразеологічна одиниця чи фразема, що ціліс­ но (голістично) поєднує синтагматику (як лінійне поєднання кількох одиниць), парадигматику (оскільки фразеологізм часто виступає замінником окремих слів) та епідигматику (виражаючи переосмислену семантику). Узагалі фразео­ логізм репрезентує себе як відносно стійке, соціально зумовлене лексико-грама- тичне поєднання двох (чи більше) окремо оформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучень або речень, що виражають на основі (часто стертого) образу цілісне переосмислене значення, яке автоматично від­ творюється мовцями як готові до використання одиниці мови 18. Що ж сто­ сується онтогенетичного аспекту, то фразеологізм, як свідчать психолінгвістич­ ні дослідження, існує в ментальному лексиконі мовця як суцільна одиниця, закріплена, подібно до слів, у корі головного мозку 19. Він, однак, виявляється в лексиконі як згорнута концептуальна структура з гетерогенними елементами, що при функціонуванні розгортаються та модифікуються згідно із ситуацією та індивідуальним мовним досвідом20. Завданням дослідника є напрацювання ал­ горитму їх об’єктивної інвентаризації. Це саме стосується прислів’їв, проте як малоформатних текстів. Розгортання фразеологізмів визначається характерною ситуативністю їх уживання, що не виключає можливості їх відносної структур­ ної модифікації. Синергія розгортання (коли значення більше суми складників компонентів) свідчить про цілісність фразеологізмів як когнітивних явищ та го- лістично-модулярну організацію МКС, синергійне поєднання та взаємопроник­ нення елементів якої сприяє її саморозвитку. Ці парадигматичні, синтагматичні та епідигматичні категорії як складники концептів постають предметом дедуктивного аналізу за допомогою інтроспек­ ції (Ж. Соколовська, О. Кубрякова, Є. Бартмінський та ін.), що засвідчують проаналізовані праці21, де розглядаються різнотипні концепти: часопросторо- вий ‘час’ (О. Бондаренко); біосоціальні ‘чоловік’ і ‘жінка’ (О. Бондаренко), ‘маскулінність’ і ‘фемінінність’ (М. Яценко); психоемоційні ‘героїзм’ (Т. Шваб), ‘страх’ (О. Борисов), ‘радість’ (Ю. Шамаєва); соціальні ‘влада’ (JI. Гайдученко, О. Чорновол-Ткаченко), ‘робота’ (О. Благодарна), ‘знаменитість’ (В. Кукуш- кін); національно марковані ‘козацтво’ (С. Запольських), ‘prosperity’, ‘freedom’ (О. Городецька), екологічні ‘pollution’, ‘environment’ (І. Розмаріца) та багато ін­ ших. Ґрунтуючись на постулатах когнітивного підходу, дослідники дедуктивно встановлюють досліджуваний концепт та його складники, оперуючи дефініція­ ми тлумачних словників. Визначення концепту — етнонаціональної, нежорстко структурованої категорії без чітких меж та внутрішньої структури, змістовий обсяг якої може бути різним як для окремого індивіда, так і для соціальних груп і етносу загалом, науковці уточнюють через дискурсивний підхід. Сукупність 17 Антология концептов / Под ред. В. И. Карасика, И. А. Стернина.— Волгоград, 2005.— Т. 1,— 352 с. 18 СкрипникЛ.Г. Фразеологія української мови.— K., 1973.— C. 11. 19 Oguy O. D. Lexikologie der deutschen Sprache.— Winnyts’a, 2003.— S. 62. 20 Dobrowol'skij D. Idiome im mentalen Lexikon : Ziele und Methoden der kognitiv basierten Phraseologieforschung.— Trier, 1997.— S. 238. 21 Щоб уникнути надмірної кількості посилань, рекомендуємо звернутися до цих праць безпосередньо на сайті авторефератів: http://avtoreferat.net/content/category/27/28/66/. ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 4 19 http://avtoreferat.net/content/category/27/28/66/ О. Д. Огуй. концептів, на думку дослідників, становить МКС. Це й засвідчують не стільки теоретичні, як практичні напрацювання. Оскільки сучасні МКС є багатошаровими і багатовимірними утвореннями, що містять різного роду знання про навколишній світ, вивчення МКС передба­ чає для ряду дослідників — представників когнітивно-семантичного підходу (А. Бабушкін, А. Белова, В. Карасик, М. Полюжин, 3. Попова, А. Приходько, Ю. Степанов, И. Стернін та ін.) насамперед нерозривний (тобто голістичний) аналіз номінативно-когнітивної діяльності людини і, відповідно, одиниць лек­ сичного рівня мови, що її виражають. Такий підхід дозволяє дослідникам вважа­ ти одиницею МКС (у певних наближеннях) саме концепт, на основі якого ви­ діляються певні ділянки МКС. У цьому руслі Г. Межжеріна 22 здійснила концептуальний аналіз східно­ слов’янської мови часів Київської Русі (ХІ-ХІІІ ст.). Застосовуючи міфопоетич- ну модель світу як характерне протиставлення добра злу, вона встановила кон­ цептуальне іменниково-прикметникове поле соціально-етичної оцінки, утворене взаємодією 32 концептів (611 лексичних одиниць), яким підпорядко­ вані різні лексико-семантичні поля та групи (з урахуванням словотвірної орга­ нізації): праведність — неправедність, милосердя — жорстокість, хороб­ рість — боягузтво та ін. Інша дослідниця — О. Городецька23 розглянула британську картину світу як вербальну реалізацію концептосфери британців. Установлені концепти, що мають різні ступені катетеризації, можуть бути універсальними {family, peace, home, prosperity) і національно-маркованими (in­ dividualism, class, jentleman etc.). Кожний з цих концептів виявився організова­ ним як поле. В одному з розділів дослідження Р. Мельник 24 розглядається те, як протягом певного історичного періоду (XIV-XIX ст.) функціонують (у вигляді окремих ЛСГ) і розвиваються концепти, поєднані один з одним у межах свого протокон- цепту праця, формуючи концептосистему старанність, працьовитість. Що ха­ рактерно, за цим дослідженням у єдине концептополе об’єднуються одночасти- номовні ЛСГ іменників, прикметників, прислівників і дієслів, тобто спостерігається спроба голістично-модулярного охоплення фрагмента МКС. Однак такий підхід, що, в принципі, спирається на польове розуміння кон­ цепту, стосується, як би мало бути, рівня не стільки концептуальної, як мовної картини світу — тобто мовної, а не когнітивної категорії. ККС щонайбільше виступає стрижнем МКС, проте її не заміняє. Крім того, при індуктивному ви­ діленні концепту в історико-мовних текстах (наприклад, «Пісня про Нібелун- гів», «Пісня про Беовульфа» тощо 25) доводиться відмовлятися від суто когнітив- но-дискурсного членування концепту на слоти, оскільки в давніх текстах важко реконструювати зв’язки з живим життям, яке властиве дискурсу (Н. Арутюнова, К. Кусько та ін.). Загалом основні дослідження концептуального типу звужено ґрунтуються на вивченні лише іменників або прикметників чи їх поєднань. Вони не лише випускають з поля зору інші частини мови, а й поєднують різнотипні складники з різними логічними основами: доментальні уявлення, образи, фра­ зеологізми, типові семантичні деривації (метафори, метонімії тощо), а тому от­ 22 Межжеріна Г. В. Мовна картина світу часів Київської Русі (на матеріалі писемних пам’яток ХІ-ХІІІ ст.) : Автореф. дис.... д-ра філол. наук.— K., 2003.— 36 с. 23 Городецька О. В. Національно-марковані концепти в британській мовній картині світу XX ст. : Автореф. дис. ... канд. філол. наук.— K., 2003.— 21 с. 24 Мельник P. М. Прикметники зі значенням «старанний, працьовитий» у німецькомов- ній картині світу : Канд. дис.— JL, 2007.— С. 38-90. 25 Огуй А. Д., МгеладзеМ. Зазнач, праця.— С. 12-15; Огуй О. Мовна картина світу в англосаксонському «Беовульфі». 20 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 4 Мовна картина світу: проблема організації складників римані конструкти наближаються не стільки до концептів (у ментальному розу­ мінні), як до понять (у кращому разі — з етнонаціональним забарвленням). Ураховуючи ці спостереження, оптимальною категорією для презентації МКС видається все-таки лексико-семантичне поле, дослідження якого можна об’єк­ тивувати за допомогою формалізованих процедур. 1.4. Фрагмент МКС: лексико-семантичне поле. У структурній семасіоло­ гії сам термін «поле» як множинність взаємозалежних слів, що парадигматично чергуються, має щонайменше три варіанти інтерпретації за складниками (по- няттєво-семантичну, лексичну та об’єднану лексико-семантичну) та два підходи (моно- та полікатегоріальний). Причиною цього є складні взаємовідношення лексикону, мислення та мови. Як відомо, предмети й явища об’єктивного світу пов’язані між собою складними відношеннями, що (як їх образи) проектуються на мовну систему по вертикалі в той час, коли самі мовні елементи вибудовують по горизонталі внутрішньомовну систему зовнішньословесних синтагматич­ них, міжсловесних парадигматичних, внутрішньословесних епідигматичних відношень26. У такий спосіб їх взаємопересікання простежуються і в семантич­ них системах слів, тобто в особливостях їх епідигматико-семантичної деривації, що має парадигматичний внутрішньослівний характер. Унаслідок цього постає складна сітка парадигматичних відношень між дійсністю та її відображенням у свідомості й мові, що, як засвідчують суперечливі огляди теорії поля 27, надто ускладнює однозначний поділ слів на польові угруповання, чи поля. Як відомо, найпопулярнішим типом парадигматичних угруповань28 у сема­ сіології вважають поле (термін В. Порцига, 1926), позначене Й. Тріром як поле словесних знаків (Wortzeichenfeld) чи поняттєве поле (Begriffsfeld), що організо­ вують певне подільне, структуроване ціле (Gefìige). Це поле, покриваючи певні фрагменти семантичного простору МКС, включає близькі за змістом слова, під­ порядковані відносно замкненому поняттєвому комплексу (Sinnbezirk; Begriff), що визначає структурування самого словесного поля. За Й. Тріром, слова іс­ нують у мові не розрізнено, а пов’язані одне з одним за змістом: «У системі все отримує зміст тільки з цілого. Отже, слова тієї чи іншої мови не є відособленими носіями змісту, кожне з них, навпаки, має зміст тільки тому, що його мають та­ кож і інші, суміжні з ним слова... Не окремий знак каже щось; тільки система знакової сукупності може сказати щось стосовно знака»29. За цим принципом, значення окремого слова залежить від значень сусідніх слів, які, покриваючи без пробілів поняттєвий комплекс, утворюють своєрідну мозаїку. Заперечуючи ста­ тус слова як самостійної одиниці, Й. Трір вважає, що семантика слів визна­ чається всією структурою поля, унаслідок чого слово може змінити значення чи 26 Левицкий В. В. Семасиология.— 2-е изд.— Винница, 2012.— C. 265; Oguy О. Lexi­ kologie.— S. 34—36. 27 Васильев Л. М. Теория семантических полей // Вопр. языкознания.— 1971.— № 5.— С. 105-113; Долгих Н. Г. Теория семантического поля на современном этапе развития сема­ сиологии // Филол. науки.— 1973.— № 1.— С. 89-98; Присяжнюк О. М. Теорія лексико-се- мантичного поля (історія та сучасний стан питання) // Мовні і концептуальні картини світу : 36. наук, праць.— К , 2005.— Вип. 18. Кн. 2.— С. 93-96; ЩурГ. С. Теория поля в лингвис­ тике.— М., 1974.— 254 с. 28 До парадигматичних угруповань, крім поля та ЛСГ, як правило, відносять синоніми (синонімічні ряди) та антоніми (антонімічні пари), тематичні ряди (групи), гіперо-гіпоніми, а за Ч. Філлмором, динамічна парадигма репрезентує також таксоніми, партоніми, цикли, ланцюжки, сітки, фрейми тощо (див.: Левицкий В. Семасиология.— С. 283-284; Oguy О. Lexikologie.— S. 89). 29 Trier J Der deutsche Wortschatz im Sinnbezirke des Verstandes. Die Geschichte eines sprachlichen Feldes.— 2. Aufl.— Heidelberg, 1973.— Bd 1 : Von den Anfängen bis zum Beginn des 13. Jahrhunderts.— S. 61. ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 4 21 потрапити з ядра на периферію. Цей тип поля, який нині відносять лише до од­ нієї частини мови, дослідники вважають поняттєвим, або семантичним, ос­ кільки воно ґрунтується на позамовних критеріях, відбитих у семантиці поля. У східноєвропейській традиції з 1957 р. місце поля займає категорія лекси- ко-семантичних груп, що творчо розглядалася в дослідженнях В. Звегінцева, В. Кожухова, А. Кузнецової, А. Уфімцевої, Г. Шипіциної, 3. Нічман та ін. За де­ дуктивним ономасіологічним підходом (А. Уфімцева), ЛСГ становить пучок си­ нонімів до головного значення домінанти і є близькою до синонімічного ряду. За індуктивним семасіологічним підходом (3. Нічман), ЛСГ як частина семан­ тичного поля становить мікросистему семантично пов’язаних слів однієї части­ ни мови на основі спільних семантичних ознак30. Як і поле, ЛСГ розділяється на домінанту, ядро та периферію. Одні полісемічні слова за своїми різними семема­ ми (значеннями) можуть належати до різних ЛСГ, а інші — бути компонентами ядра чи периферії тієї ж ЛСГ, входячи в окремі парадигми, що структурують ЛСГ. За ці роки розроблено методики об’єктивного визначення складу ЛСГ31 (за допомогою формалізованих критеріїв на матеріалі словникових тлумачень і тек­ стів) 32. У такий спосіб ЛСГ (та й поле у розумінні Е. Оксаар, К. Ройнінг та ін.) практично визначається внутрішньомовними факторами. Узагалі на основі цих двох вихідних інтерпретацій розвинулися два різно- спрямовані підходи: (а) логічний (О. Присяжнюк) або семантичний (В. Левиць- кий), коли вчені (П. Роже, Й. Трір, Л. Вайсгербер, Ф. Дорнзайф, X. Касарес та ін.), виходячи з категорії «поняття / значення», прямують до слів, що ті вира­ жають; (б) лінгвістичний, за яким дослідники (Г. Ібсен, Е. Оксаар, К. Ройнінг, А. Рудскогер, А. Уфімцева, А. Кузнецова, В. Кожухов та ін.), відштовхуючись від категорії «слово», розглядають семантичний простір поля / групи. В основі різних підходів до системного вивчення, які відповідають ономасіологічному та семасіологічному аспектам дослідження, очевидно, лежить позамовна чи мовна зумовленість лексики33. В умовах постнекласичного цілісного розуміння фено­ менів слід прагнути до поєднання ономасіологічного та семасіологічного аспек­ тів дослідження при вивченні лексико-семантичного поля як історично сформо­ ваної у процесі комунікативної діяльності системи слів, об’єднаних спільною семою для позначення певної сфери навколишньої дійсності34. Взаємовідносини між семантичним полем та ЛСГ дослідники визначають по- різному. Г. Щур35 розглядає зміст поля через спільні функції його компонентів, ототожнюючи поле з функціональною групою. За Л. Васильєвим36, поле висту­ пає гіперонімом до своїх окремих гіпонімів, тобто включає ЛСГ ; Н. Долгих37 30 Лєвицький В. Зазнач, праця.— С. 271; Oguy О. Op. cit.— S. 97-98. 31 Попри формалізованість критеріїв, зміна домінанти ЛСГ прикметників зі значенням «хоробрий», наприклад kühn «хоробрий» на mutig «мужній», може певною мірою вплинути на склад груп і переакцентувати їх ядерні та периферійні компоненти. Це показує зіставлення на основі досліджень прикметників зі значенням «сміливий, хоробрий» (з домінантою kühn) (Огуй А. Д. Историко-семасиологическое исследование прилагательных со значением «смелый, храбрый» : Автореф. дис.... канд. филол. наук.— О., 1988.— 25 с.) та прикметників зі значенням «сміливий, мужній» (з домінантою mutig) (Когут JI. Ф. Лексико-семантичні групи прикметників зі значенням «сміливий» та «боязливий» у сучасній німецькій мові (системно-квантитативні аспекти).— О., 2008.— С. 46-82). 32 Быстрова Л. В., Капатрук Н. Д., Левицкий В. В. К вопросу о принципах и методах выделения лексико-семантических групп слов // Науч. докл. высш. шк. : Филол. науки.— 1980, — №6,— С. 75-78. 33 Левицкий В. Зазнач, праця.— C. 272. 34 Присяжнюк О. Зазнач, праця.— С. 95. 35 Щур Г. Зазнач, праця.— С. 219. 36 Васильєв Л. Зазнач, праця.— С. 110. 37 Долгих Н. Зазнач, праця.— С. 89-90. О. Д. Огуй___________________________________________________________ 22 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 4 Мовна картина світу: проблема організації складників практично не розрізняє поле та ЛСГ, а інші вчені (А. Уфімцева) вважають їх практично рівноправними. Єдине, в чому нині збігаються позиції вчених, так це у визнанні польової (що поділяється на ядро та периферію) та монокатегоріа- льної (належної до однієї частини мови) організації для парадигматичних угру­ повань, що покривають простір МКС. Якщо польовий принцип має значні евристичні перспективи, то вивчення поля лише для однієї частини мови, на на­ шу думку, істотно знижує потенціал дослідження, бо «поза увагою залишається певна кількість мовних знаків, що співвідносяться з тим же поняттям, але прина- •золежних до інших частин мови» . Тому, на нашу думку, враховуючи голістично-модулярне39 розуміння МКС, варто повернутися до вихідної концепції И. Тріра 40, долучаючи до складу поля ще й фразеологізми. Саме цей дослідник, проводячи діахронічний аналіз поля зі значенням «інтелект» {Verstand), включав до його складу компоненти, що нале­ жали до різних частин мови, досягаючи, як він вважав, повного покриття його простору. Саме різнокатегоріальне (різночастиномовне) польове дослідження (з урахуванням і фразеологізмів), на нашу думку, дає порівняно повне охоплен­ ня об’єкта, дозволяючи побачити його в динамічній цілісності, забезпеченій си- нергійною взаємодією його складових модулів 41. У такий спосіб модулі як дина­ мічні функціональні парадигми включають різночастиномовні угруповання, об’єднані спільною семантичною ознакою, за якою вони покривають ту саму се­ мантичну ділянку в просторі поля. У складі модулів, очевидно, функціонують фразеологізми, динамічно співвіднесені з певними частинами мови (ад’єктивні, субстантивні, вербальні ФО). У такому разі МКС можна уявити як складну єдність її частин (підсистем) — очевидно, більших польових угруповань, що складаються з окремих різночасги- номовних полів, а ті — з одночастиномовних ЛСГ, які включають фразеологічні вирази, утворені на їх основі. Поля ієрархічно організовані, як і їх складники (ЛСГ — синонімічні ряди — парадигми взаємозамінних компонентів (чи ЛСЦ — ЛСВ— семи) за куматоїдною (розпливчатою) гіперонімо-гіпонімічною моделлю, що надає гнучкості як групі, так і її активізованим компонентам у функціонуван­ ні. Цілісність поля мають забезпечувати полікатегоріальні компоненти, що, нале­ жачи до різних частин мови, покривають відповідні семантичні ділянки, формую­ чи спільні парадигми, вивчення яких має стати актуальним завданням сьогодення. Отже, ураховуючи нинішню спрямованість на антропоцентричне вивчення динамічності і мобільності структур, найперспективнішим видається спроба об’єднаного підходу до дослідження лексичних угруповань 42. Перевагою та­ кого підходу є те, що (на противагу ономасіологічним пошукам) у семасіології вже створено процедури об’єктивного визначення лексико-семантичних груп, а звідси — й передумови до об’єктивного визначення МКС. Поєднання дедук- 38 Бессонова О. Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивно-гендерні аспекти.— Донецьк, 2002.— С. 20. 39 Огуй О. Д. Нова філологія: пошуки методологічної основи; Селіванова О. О. Мовна картина світу // Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія.— Полтава, 2006.— С. 365-367. 40 Trier J. Op. cit. 41 Цьому було присвячене дослідження Р. В. Угринюка (Угринюк Р. В. Лексичні та фра­ зеологічні одиниці сучасної німецької мови на позначення інтелектуальних здібностей лю­ дини (системно-польовий підхід).— Л., 2011.— С. 58-147), який на значній квантитативній базі (79 тис. прикладів) зумів кількісно довести лакунарність поля інтелекту в сучасній німецькій мові. 42 Цей постнекласичний підхід, як правило, лежить в основі дисертаційних робіт, що завершені під керівництвом автора статті, зокрема І. Є. Буяр, яка показала варіантологічні відмінності в англомовному полі оцінки, та C. І. Липки, що вивчала німецькомовне поле нахабної поведінки в епідигматиці. ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 4 23 О. Д. Огуй. тивного та індуктивного досліджень, семасіологічного та ономасіологічного аспектів, системоцентричного та антропоцентричного підходів дають пер­ спективи для об’єктивного вивчення цілісної антропоцентричної (голістичної) МКС, що відповідає лексико-семантичній системі мови за системоцентричним підходом. 1.5. Моделювання МКС та ККС: напрацювання та перспективи. На цій комбінованій основі видається можливим створити модель «мовної картини світу», проте наявні класифікації не відповідають сучасним вимогам. Дедук­ тивні систематизації (ROGET 1852; HALLIG / WARTBURG 1952; CASARES 1941/1957; DORNSEIFF 1933/1959 та ін.), що співвідносяться радше не з науко­ вою, а з «народною» ККС, становлять перше спрощене орієнтування, бо вони не відтворюють семантичної системи лексикону, а слідують «апріорній класифіка­ ційній системі», тобто орієнтуються виключно на позамовні критерії, яким під­ порядковуються словникові елементи. Це означає, що при такій класифікації панує «об’єктивний фактор “суб’єктивність”» (Н. Henne), який ґрунтується на донаукових, логіко-асоціативних знаннях і залишається далеким від лінгвістич­ них критеріїв і фактів. Тому до дослідження варто залучити відомі індуктивні класифікації лекси­ кону 43, що спираються на мовний матеріал, організований у лексичні підсисте­ ми різного рівня (об’єднання полів, окремі поля, лексико-семантичні групи, їхні парадигми). Ключовою одиницею виступає репрезентант слова / слів — лекси­ ко-семантичне поле як парадигматичне об’єднання лексичних одиниць різних частин мови за спільністю інтегрального компонента значення (архісеми). Структура ЛСП має центр і периферію, яка водночас членується різними ЛСГ як семантичними об’єднаннями словесних парадигм однієї частини мови. Подібна спроба поділу лексики для німецької мови здійснювалася нами в 1990-х pp. на основі суцільної вибірки із тлумачних словників, вивіреної за до­ помогою синонімічних словників. Унаслідок проведеного аналізу були випи­ сані всі домінанти основних синонімічних рядів, які з допомогою мовних і ло­ гічних критеріїв послідовно об’єднувалися в ЛСГ, поля і об’єднання полів (класифікації Т. Брідкової, С. Бобруна та О. Огуя). Проведений аналіз отрима­ них результатів і зіставлення з наявними класифікаціями засвідчили можливість суб’єктивної авторської інтерпретації, що викликається складними гіперонімо- гіпонімічними та синонімічними відношеннями в лексиці. Для досягнення мак­ симальної об’єктивності було залучено таку індуктивну психологічну класи­ фікацію, як 16-факторну модель44, утворену на основі мовних факторів. Будучи науково об’єктивною та близькою до дійсності, класифікація виявилася незруч­ ною для лексикографічної систематизації. Тому автор здійснив спробу перепро- філювання цих критеріїв на основі психолого-логічних експериментів на мате­ ріалі прикметників (Чернівці, 1994; Бонн, 1995 45) у інтегрованій моделі для лексикографічної практики. 43 Див.: HundsnurscherF., SplettJ Semantik der Adjektive des Deutschen. Analyse der semantischen Relationen.— Opladen, 1982.— 112 S; Огуй A. Д., МгеладзеМ. Зазнач, праця; Шрамм A. H. Очерки по семантике качественных прилагательных.— Л., 1979.— 134 с. 44 CattelR.B., EberH. W., TatsuokaM.M. Handbook for the sixteen personality factor: Questionnaire (16 PF).— Champaign ; Illinois, 1970.— 270 P. 45 Див. пізніші праці: БобрунС., Огуй А. Языковая картина мира и прилагательные немецкого языка (на материале синонимического словаря) // Актуальные проблемы исследо­ вания языка и речи : Материалы П междунар. науч. конф. молодых ученых 3—5.11.1998.— Минск, 1998.— Ч. 1.— С. 87-89; Огуй О. Д. Об’єднана індуктивно-дедуктивна мовно-пси­ хологічна класифікація прикметників у «мовній картині світу» // Наук. вісн. Чернів. ун-ту.— Чернівці, 1998.— Вип. 41.— С. 39-46. 24 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 4 Мовна картина світу: проблема організації складників Це дозволило показати, що МКС як ціле (універсум) складається з трьох взаємопов’язаних підкласів-систем46 — людина, навколишня дійсність та де­ термінанти, що поєднують їх між собою. На основі концепції А. Н. Шрамма 47 кожний підклас МКС у свою чергу поділяється на роди, види та підвиди. За на­ шим підходом, родам відповідають у лінгвістичному відношенні об’єднання по­ лів (типу характер у межах підсистеми людина), видам — окремі поля {воля, ін­ телект, установки у складі характер), а підвидам — певні ЛСГ у межах свого поля («вольовий», «сміливий» з поля воля). Відповідно, з урахуванням позицій експертів, розподілилися системи навколишня дійсність та детермінанти. ЛСГ як підвиди, що визначаються за допомогою об’єктивних формалізова­ них методик, поділяються на розряди, які в семасіології відповідають ЛСЦ або парадигмам взаємозамінних слів, що мають близькі чи ідентичні ЛСВ (семеми). Ці парадигми, що для покриття свого семантичного простору залучають взаємо­ замінні компоненти, поза сумнівом, не виключають подальшого внутрішнього поділу за певними диференційними характеристиками: ознака чи стан, відне­ сення до людини чи тварини тощо. Так було створено вихідну дедуктивно-індуктивну систематизацію, визна­ чено ключові семантичні фрагменти, що в перспективі (щоправда, з певними наближеннями) можна застосувати для вивчення МКС, яка репрезентує лекси- ко-семантичну систему мови, та для укладання на цій основі семантико-ідеогра- фічних словників. Як бачимо, картина світу як сукупність уявлень про навколишню дійсність лежить в основі ККС, яка в межах досвіду мовця опосередковано поділяє МКС на певні фрагменти. Інакше кажучи, на основі цього огляду МКС можна інтегра­ льно визначити як історично складену в побутовій свідомості людей певного мовного колективу та історично відображену в лексиконі сукупність досвідних уявлень про світ (КС), його облаштування, що через етноспецифічну концептуа- лізацію (ККС) відбивається в сукупностях лексем, організованих за семантикою в ЛСГ, які належать до відповідних різночастиномовних полів. Так мовна карти­ на світу виявляє себе як польове застосування системно організованого лексико­ ну (у єдності лексем, їхніх семантики та прагматики як правил використання) для процесу відображення світоглядної, когнітивної та перетворювальної дія­ льності індивіда в мовному суспільстві. Лексико-семантичне поле, поєднане з фразеосемантичним, наближається до концепту, якщо ґрунтується на етнона- ціональних та валоративних характеристиках. Формалізоване вивчення лекси- ко-семантичного поля як різночастиномовного поєднання одночастиномовних ЛСГ (з урахуванням фразеологічних одиниць на основі формалізованої методи­ ки В. Левицького, Л. Бистрової та М. Капатрука), постнекласичне поєднання ономасіологічного та семасіологічного аспектів, очевидно, дадуть змогу об’єк­ тивно та динамічно описати їх як певні фрагменти, зокрема визначити їхні коор­ динати в орієнтаційному просторі МКС загалом. Більше того, створена модель МКС, що репрезентує лексико-семантичну систему мови, на нашу думку, дозво­ лить досягти відносної цілісності аналізованого об’єкта при його вивченні. 46 Якщо в західній лінгвістиці панують традиційні ідеографічні класифікації П. М. Роже (1852), Р. Халліга та Р. Вартбурга (1952), Ф. Дорнзайфа (1933) та ін., то нині в російській лінгвістиці утверджується синопсис ідеографічної класифікації лексики, що фактично ви­ ступає репрезентаційним способом категоризації світу, див.: Словарь-тезаурус русских при­ лагательных : Идеограф, описание / Под. ред. проф. JI. Г. Бабенко.— М., 2009.— 576 с. На противагу наведеним ідеографічним системам, автор статті запропонував польовий підхід до вивчення ідеографічних складників (Огуй О. Д. Об’єднана індуктивно-дедуктивна мов­ но-психологічна класифікація прикметників у «мовній картині світу»). 47 Шрамм А. Н. Зазнач, праця. ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 4 25 О. Д. Огуй. У перспективі створену конструкцію, що має характер саморегулівної (адап­ тивної) системи, можна спрямувати як на цілісний опис лексичного складу мо­ ви, так і на побудову постнекласичної концепції мови. (Чернівці) A. D. OGUI LANGUAGE PICTURE OF THE WORLD: PROBLEM OF COMPONENTS’ ORGANIZATION Instead of systemocentric investigation of vocabulary as lexical-semantic system of a language a new anthropocentric paradigm is being confirmed, being based on a vague metaphor «language picture of the world». The difficulty of its determining is caused by the juxtaposition of superimposed polytypic categories — «world picture» (WP), «conceptual picture of the world» (CPW) and «language picture of world» (LPW). Due to our analysis, phenomena of reality, (re)constructed in images, lay as the basis o f WP. National mentality activities, expressed in concepts, are organized into a conceptual picture of the world (CPW). The LPW (expressing the WP) is based upon the world of concepts (conceptual sphere) being a core of it. The unit of LPW is not a concept (the unit of CPW), but the «lexical-semantic field» (LSF) as a plurality of interconnected words’ paradigms. LSF as polycategoric lexical-semantic field contains monocategoric lexical-semantic groups, making out the LSF. Due to our attempt of formalization, LPW as a whole (universe) consists of three subclasses of interconnected systems - MAN, surrounding REALITY and DETERMINANTS combining them. Each subclass of LPW can be divided formally into families (a group of combined fields), types (individual fields) and subtypes (lexical-semantic groups within their field). The LPW (as a holistic unity) can be integrally defined as totality of linguistic experiential modules historically reflected in the lexicon. Linguistically the language world picture reveals itself as a systematic field organized lexicon (in the unity of tokens, their semantics and pragmatics) for the process of mapping of cognitive and other activities of the individual in the community. Formalized study of lexical-semantic field as polycategoric combination of monocategoric LSGs includes phraseological units based on formal methods (V. Levitsky, L. Bystrova & M. Kapatruk). On this basis an attempt of holistic-modular patterning of fields has been fulfilled. Moreover, the created model of LPW, representing the lexical-semantic system of language, can achieve relative integrity of the lexicon during its study. Keywords: anthropocentric attempt, world picture, a conceptual picture of the world, language picture of the world, field, concept, holistic-modular approach. 26 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 4

Схожі ресурси