Aktualne problemy jçzykoznawstva słowiańskiego

Рецензія на книгу: Aktualne problemy jçzykoznawstva słowiańskiego / Red. nauk. E. Koriakowcewa, J. Gardzinska Siedlce : Un-t. przyrodniczo-humanist. w Siedlcach, In-t. filologii polskiej і lingwistyki stosowanej, Miçdzynar. kom. slawistów, Komis, slowotwórstwa, 2012,— 275 s. Рецензована колективн...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2013
Hauptverfasser: Паламарчук, О., Єрмоленко, С.С.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2013
Schriftenreihe:Мовознавство
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183761
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Aktualne problemy jçzykoznawstva słowiańskiego / О. Паламарчук, С.С. Єрмоленко // Мовознавство. — 2013. — № 4. — С. 91-93. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-183761
record_format dspace
spelling irk-123456789-1837612022-04-15T17:54:10Z Aktualne problemy jçzykoznawstva słowiańskiego Паламарчук, О. Єрмоленко, С.С. Рецензії та анотації Рецензія на книгу: Aktualne problemy jçzykoznawstva słowiańskiego / Red. nauk. E. Koriakowcewa, J. Gardzinska Siedlce : Un-t. przyrodniczo-humanist. w Siedlcach, In-t. filologii polskiej і lingwistyki stosowanej, Miçdzynar. kom. slawistów, Komis, slowotwórstwa, 2012,— 275 s. Рецензована колективна праця представляє матеріали міжнародного семінару «Актуальні проблеми слов’янського мовознавства», що був проведений у жовтні 2011 р. у м. Седльце (Польща) в рамках проекту «Зіставна слов’янська дериватологія», ініційованого комісією зі словотвору при Міжнародному комітеті славістів. 2013 Article Aktualne problemy jçzykoznawstva słowiańskiego / О. Паламарчук, С.С. Єрмоленко // Мовознавство. — 2013. — № 4. — С. 91-93. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183761 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії та анотації
Рецензії та анотації
spellingShingle Рецензії та анотації
Рецензії та анотації
Паламарчук, О.
Єрмоленко, С.С.
Aktualne problemy jçzykoznawstva słowiańskiego
Мовознавство
description Рецензія на книгу: Aktualne problemy jçzykoznawstva słowiańskiego / Red. nauk. E. Koriakowcewa, J. Gardzinska Siedlce : Un-t. przyrodniczo-humanist. w Siedlcach, In-t. filologii polskiej і lingwistyki stosowanej, Miçdzynar. kom. slawistów, Komis, slowotwórstwa, 2012,— 275 s. Рецензована колективна праця представляє матеріали міжнародного семінару «Актуальні проблеми слов’янського мовознавства», що був проведений у жовтні 2011 р. у м. Седльце (Польща) в рамках проекту «Зіставна слов’янська дериватологія», ініційованого комісією зі словотвору при Міжнародному комітеті славістів.
format Article
author Паламарчук, О.
Єрмоленко, С.С.
author_facet Паламарчук, О.
Єрмоленко, С.С.
author_sort Паламарчук, О.
title Aktualne problemy jçzykoznawstva słowiańskiego
title_short Aktualne problemy jçzykoznawstva słowiańskiego
title_full Aktualne problemy jçzykoznawstva słowiańskiego
title_fullStr Aktualne problemy jçzykoznawstva słowiańskiego
title_full_unstemmed Aktualne problemy jçzykoznawstva słowiańskiego
title_sort aktualne problemy jçzykoznawstva słowiańskiego
publisher Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
publishDate 2013
topic_facet Рецензії та анотації
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183761
citation_txt Aktualne problemy jçzykoznawstva słowiańskiego / О. Паламарчук, С.С. Єрмоленко // Мовознавство. — 2013. — № 4. — С. 91-93. — укр.
series Мовознавство
work_keys_str_mv AT palamarčuko aktualneproblemyjczykoznawstvasłowianskiego
AT êrmolenkoss aktualneproblemyjczykoznawstvasłowianskiego
first_indexed 2025-07-16T03:46:11Z
last_indexed 2025-07-16T03:46:11Z
_version_ 1837773694923964416
fulltext Рецензії та анотації во-дослідницького процесу (етапи лінгвіс­ тичного дослідження, проблему вибору те­ ми дослідження, планування дослідження), пошуку наукової інформації з мовознавства (традиційних та інноваційних бібліографіч­ них джерел), вивчення наукової літератури з теми дослідження, технології збирання й класифікації мовного матеріалу з теми дос­ лідження (ураховуючи традиційні та інно­ ваційні джерела), створення поняттєво-тер- мінологічного апарату дослідження (з ура­ хуванням параметрів «дисертаційності» дослідження), формування методології й методики дослідження, моделювання нау­ кового тексту за проведеним дослідженням та технологією редагування (саморедагу- вання) тексту дисертації й автореферату. У цій частині посібника закцентовано увагу на стилістико-жанрових особливостях ди­ сертації й автореферату, мові, метамові й графічній метамові цих наукових праць, на нормах, правилах і техніці цитування, на системі бібліографічних покликань і тех­ ніці їх оформлення, на типових труднощах і помилках в описові наукових результатів, на основних підходах і принципах редагу­ вання й саморедагування дисертації й авто­ реферату. Теоретичні положення органічно доповнюють приклади з власного досвіду, зокрема з дисертацій, захищених під керів­ ництвом автора. Розкриття концептуальної багатознач­ ності поняття «методологія», задекларова­ ної в рецензованому посібнику у форматі ланцюга «методологія — метод — методи­ ка — технологія» стосовно лінгвістики в логічно вмотивований спосіб подання тео­ ретично-практичного матеріалу якнайкра­ ще увиразнює складну динаміку дефініцій зазначених понять, яку можна представити так: «наука про організацію наукових дос­ ліджень у лінгвістиці» — «наука про мето­ ди організації наукових досліджень у лін­ гвістиці» — «наука про логіку методів орга­ нізації наукових досліджень у лінгвістиці» — «наука про сукупність прийомів науко­ во-практичної діяльності, способів і засобів опису логіки методів організації наукових досліджень у лінгвістиці». На особливу увагу заслуговують ком­ пактно сформульовані висновки до всіх частин посібника, які повною мірою відпо­ відають усім критеріям до структурних компонентів тексту такого типу. Уміння автора креативно мислити, об’єктивно подати матеріал та розкрити приховані технологічні механізми написан­ ня лінгвістичного дослідження на широко­ му теоретичному тлі, оригінальний стиль викладу матеріалу подекуди з графічним його унаочненням привертають увагу не лише бакалаврів, магістрів, аспірантів, док­ торантів, а й викладачів вишів, науковців та спеціалістів, які працюють у системі підго­ товки та атестації наукових кадрів. Отже, перед нами справді цікава, зваже­ на в міркуваннях новаторська праця, яка може стати взірцем для написання навчаль- но-методологічно-методично-технологіч- них досліджень такого типу. В. ІВАЩЕНКО AKTUALNE PROBLEMY J^ZYKOZNAWSTWA SLOWIAÑSKIEGO / Red. nauk. E. Koriakowcewa, J. Gardzinska Siedlce : Un-t. przyrodniczo-humanist. w Siedlcach, In-t. filologii polskiej і lingwistyki stosowanej, Miçdzynar. kom. slawistów, Komis, slowotwórstwa, 2012,— 275 s. Рецензована колективна праця представляє i матеріали міжнародного семінару «Ак- і туальні проблеми слов’янського мовознав- < ства», що був проведений у жовтні 2011 р. у і м. Седльце (Польща) в рамках проекту «Зіс- тавна слов’янська дериватологія», ініційо- і ваного комісією зі словотвору при Міжна- і родному комітеті славістів. Серед авторів збірника — лінгвісти з Польщі, України, і Росії, Чехії, Словенії, Сербії, Болгарії і Лит- © О. ПАЛАМАРчУК, С.С. ЄРМОЛЕНКО, 2013 ви (серед них деякі з подвійною державною належністю). Структурно праця складаєть­ ся з двох розділів: більший («Студії зі сло­ вотвору і лексичної семантики») містить 17 розвідок, натомість менший («Культурні і глоттодидактичні аспекти слов’янського мовознавства») — лише 5. Ці розвідки різняться кількістю залуче­ них до розгляду слов’янських мов: найчас­ тіше висвітлюються дані однієї, рідної, мо- ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 4 91 Рецензії та анотації ви, рідше дається зіставлення кількох (го­ ловно двох) мов, і лише три статті (причому дві з них авторства українських учених В. В. Ґрещука і Т. О. Черниш) виконано на матеріалі всіх мов Славії. Праці також різ­ няться за вибором конкретного об’єкту вив­ чення і за теоретико-методологічним підхо­ дом до його аналізу. Переважна більшість статей присвячена проблемам, пов’язаним зі слов’янськими мовами на сучасному син­ хронному зрізі їх існування, і лише кілька розглядають свій об’єкт в історичній пер­ спективі. Тематично збірник зорієнтовано передусім на дослідження слов’янського словотвору, хоча в ньому представлено і праці, присвячені лексичній семантиці, гра­ матиці, стилістиці й фразеології, а також лінгвокультурології. Розвідка Вас. В. Ґрещука, виконана в за­ гальнослов’янській перспективі, прагне позбавити теоретико-методологічний апа­ рат конфронтативних дериватологічних студій дисбалансу, що утворився через од­ нобічну спрямованість подібних студій ли­ ше на словотвірний формант як на типоло­ гічний параметр. Автор слушно наголошує на необхідності урахування й основоцен- тричного параметра в таких його виявах, як парадигматика і синтагматика твірних ос­ нов, їх словотвірний потенціал тощо. У роз­ відці Т. О. Черниш лексичний матеріал, узя­ тий з усіх слов’янських мов, отримує порів­ няльно-історичне витлумачення в рамках етимологічно-гніздового підходу, наслід­ ком чого є реконструкція праслов’янських назв спеки, похідних від дієслівних коренів термічної семантики. Авторка також про­ стежує особливості рефлексації, зокрема ареальної, континуантів згаданих праформ. У своєму дослідженні аксіологем слов’ян­ ської ментальності І. А. Меркулова (Росія), використовуючи відомості інослов’ян- сько-російських перекладних словників, виявляє національні аксіосфери, тобто на­ йістотніші для окремих слов’янських ку­ льтур смисли, за критерієм кількості слів для їх вираження. Зміст статті Ю. В. Романюк (Україна) «Типологія і характерологія сучасного укра­ їнського дієслівного словотворення» шир­ ший від заявленого в її заголовку, оскільки авторка зіставляє відповідні українські відомості з даними російської та польської мов. При цьому вона спирається на матеріа­ ли «Граматичного словника української літературної мови», підготовленого групою авторів на чолі з В. І. Критською (Київ, 2012). Розвідка О. І. Коряковцевої (Польща) є цікавим зразком дериватологічного ана­ лізу в функціонально-комунікативному контексті. Авторка вивчає словотвірні при­ йоми когнітивного кодування, що висту­ пають у рекламних текстах і, отже, властиві маніпулятивному дискурсу. Варто відзна­ чити, що її спостереження щодо мовної гри як типової стратегії створення рекламних симулякрів знаходять відповідність в ана­ логічних явищах у царині фразеології. Г. П. Нещименко (Росія) розглядає катего­ рію парних фемінативів (тобто лексем типу биатлонист — биатлонистка) у зв’язку з інноваційними процесами і явищами в су­ часних російській, польській та чеській мо­ вах і з урахуванням тих соціокультурних екстралінгвістичних чинників, що вплива­ ють на ці мови. В. Малджієва (Польща) на матеріалі польських і болгарських найме­ нувань тварин, рослин, кольорів і людей розробляє постулати зіставного вивчення слов’янських дериваційних парадигм, беру­ чи до уваги як внутрішньоструктурний, так і когнітивний аспекти словотвору. Зіставний аспект присутній також у статтях, тематично не пов’язаних зі словот­ вором. Так, М. Шидловська (Польща) зосе­ реджує свою увагу на теоретичних заснов­ ках дослідження проблем категорії часу в польській та болгарській мовах, демон­ струючи можливості «взаємовигідного» поєднання традиційних підходів до аналізу темпоральної семантики з методиками вив­ чення мовної картини світу. І. В. Зикова (Росія) розглядає мову і культуру як синер­ гетичну єдність, а фразеологізми — як ку- льтурно-мовні знаки. Вона також виділяє когнітивні модуси переживання й осмис­ лення світу, що виступають у формуванні концептосфери культури: 1) емоційно-чут­ тєве, душевне та естетичне переживання; 2) архетипне, міфологічне, релігійне, філо­ софське й наукове осмислення. Відповід­ ним чином ці ж модуси виявляються задія- ними у формуванні фразеологічної семан­ тики, відбиваючись у ній у вигляді її «істо­ ричних шарів». Утім, історичність цих ос­ танніх не заважає тому, що кожний із них може актуалізуватись у процесі живого мовлення. Тема фразеології виступає також у статтях Я. Целерової та М. Хадкової (Че­ хія), присвячених використанню одиниць цього структурного рівня мовної системи в лінгводидактиці, відповідно під час навчан­ ня ділового російського мовлення і вивчен­ ня чеської як іноземної. Зіставний аспект присутній у розвідці Вал. В. Ґрещук, у якій показано специфіку функціонування рис гуцульського діалекту в мові творів україн­ ської та польської художніх літератур з огляду на специфіку стилістичного вико­ ристання різних мовних одиниць, серед ін­ шого, у плані кореляцій між їхньою належ­ ністю до того чи іншого структурного рівня мови, з одного боку, і їх використанням у 92 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 4 Рецензії та анотації прямій мові персонажів чи авторському викладі, — з другого. Повертаючись до праць дериватологіч- ного спрямування, згадаємо ті з них, які висвітлюють явища, пов’язані з мовними контактами. Н. Ю. Авіна (Литва) виявляє особливості словотвору в російськомовних громадян Литви й інтерпретує ці особли­ вості як наслідок російсько-литовської мов­ ної інтерференції. Я. Г ардзинська (Польща) простежує східнослов’янські риси у прізви­ щах мешканців м. Седльце в рамках до­ слідження, результатом якого має стати іс- торико-етимологічний словник пограниччя Мазовії, Підляшшя і Малопольщі. Авторка висвітлює походження цих одиниць, як похідних, так і непохідних, установлюючи при цьому локалізацію східнослов’янських рис в їхній морфемній структурі. Р. Піскова (Чехія) аналізує словотвірну адаптацію в чеській мові англомовних термінів із цари­ ни інформатики, показуючи роль питомих та іншомовних афіксів у цьому процесі. Стаття Є. Ф. Тарасова містить теоретич­ не й методичне обгрунтування проекту з дослідження загальнолюдських вартостей у сучасній польській культурі за допомогою тих свідчень, які може дати аналіз мовного матеріалу, а саме експліцитних формулю­ вань етичних цінностей у наукових текстах і даних психосемантичних та асоціативних експериментів із залученням пересічних носіїв мові. Формулюючи низку проблем, що тут постають перед дослідниками, автор залучає і досвід аналогічного аналізу даних російської мови. Серед праць, виконаних на матеріалі ли­ ше однієї мови, домінує дериватологічна тематика. Одна стаття стосується історії мови: це розвідка Р. Драгичевич (Сербія) про лексику на позначення людських якос­ тей, умотивовану звуконаслідувальними словами. З різних параметрів, за якими ав­ торка описує ці одиниці, особливо цікавими є метафоричні й метонімічні схеми смисло­ вого переходу «звучання / рух» -» «характе­ ристика людини». T. І. Перовська і Т. В. По­ пова (Росія) аналізують особливості фун­ кціонування запозиченої абревіатури рос. ВИП як вершини словотвірного гнізда; методологічно значущим у їхньому аналізі є розв’язання проблем, пов’язаних із бага- тоаспектною варіативністю цієї російської лексеми. Інша пара російських дослідників, Л. В. Рациборська і Н. А. Самиличева, дає огляд найновіших явищ у російському сло­ вотворі на тлі тих суспільно-політичних і культурних процесів, які їх супроводять. Л. Назаренко (Чехія), як і О. І. Коряковцева, вивчає оказіональний словотвір у дискур­ сивному ракурсі; розглядаючи дериваційні неологізми в мові російських ЗМІ, авторка встановлює їхні моделі, а також комуніка­ ційно-прагматичні чинники, які зумовлю­ ють їх появу й використання. Проблематика історичної лексикології польської мови була представлена дослід­ женням И. Куць (Польща), предметом яко­ го були назви мір різних сільськогосподар­ ських угідь в інвентарних книгах XIX ст., а також витлумачення особливостей їхнього походження і функціонування в контексті традиційних систем виміру. Багата за своїм лексичним фактажем, ця розвідка є важли­ вою і в ширшому культурно-історичному розумінні, зокрема стосовно встановлення моделей осмислення просторових об’єктів, пов’язаних із господарською діяльністю. Дисонанс у позитивне враження від цієї статті вносить невдалий англійський перек­ лад резюме (на жаль, це стосується і низки інших статей). Тема рекламного дискурсу, але стосов­ но фразеології, постає у статті І. Страм- лич-Брезник (Словенія), яка висвітлює особливості відповідного вживання ідіом, а також так званих взірців (тобто прецеден- тних назв літературних творів тощо), зокре­ ма їхню модифікацію в рекламних текстах і причини, що її викликають. Завершуючи цей огляд, підтримаємо думку редакторів збірника, О. І. Коряковце- вої і Я. Гардзинської, що його матеріали становлять інтерес не лише для славістів, а й для широкого лінгвістичного загалу, представників різних мовознавчих дисцип­ лін і спрямувань. Уводячи в науковий обіг відомості різних слов’янських мов і пред­ ставляючи різні підходи до їх дослідження, ця книжка вводить досягнення сучасної лін- гвославістики в контекст світової науки про мову. О. ПАЛАМАРЧУК, С. С. ЕРМОЛЕНКО ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 4 93