Відображення гуцульського говору в мові творів Гната Хоткевича
У статті розглядається відображення фонетичних, словотвірних, словозмінних, синтаксичних і лексичних рис гуцульського говору в мові творів Гната Хоткевича.
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2013
|
| Назва видання: | Мовознавство |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183783 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Відображення гуцульського говору в мові творів Гната Хоткевича / І.Г. Матвіяс // Мовознавство. — 2013. — № 6. — С. 41-45. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-183783 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1837832022-04-19T01:32:42Z Відображення гуцульського говору в мові творів Гната Хоткевича Матвіяс, І.Г. У статті розглядається відображення фонетичних, словотвірних, словозмінних, синтаксичних і лексичних рис гуцульського говору в мові творів Гната Хоткевича. The article focuses on the reflection of phonetical, morphological, syntactical and lexical features of Hutsul dialect in the language of works by Hnat Chotkevich. 2013 Article Відображення гуцульського говору в мові творів Гната Хоткевича / І.Г. Матвіяс // Мовознавство. — 2013. — № 6. — С. 41-45. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183783 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті розглядається відображення фонетичних, словотвірних, словозмінних, синтаксичних і лексичних рис гуцульського говору в мові творів Гната Хоткевича. |
| format |
Article |
| author |
Матвіяс, І.Г. |
| spellingShingle |
Матвіяс, І.Г. Відображення гуцульського говору в мові творів Гната Хоткевича Мовознавство |
| author_facet |
Матвіяс, І.Г. |
| author_sort |
Матвіяс, І.Г. |
| title |
Відображення гуцульського говору в мові творів Гната Хоткевича |
| title_short |
Відображення гуцульського говору в мові творів Гната Хоткевича |
| title_full |
Відображення гуцульського говору в мові творів Гната Хоткевича |
| title_fullStr |
Відображення гуцульського говору в мові творів Гната Хоткевича |
| title_full_unstemmed |
Відображення гуцульського говору в мові творів Гната Хоткевича |
| title_sort |
відображення гуцульського говору в мові творів гната хоткевича |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2013 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183783 |
| citation_txt |
Відображення гуцульського говору в мові творів Гната Хоткевича / І.Г. Матвіяс // Мовознавство. — 2013. — № 6. — С. 41-45. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT matvíâsíg vídobražennâguculʹsʹkogogovoruvmovítvorívgnatahotkeviča |
| first_indexed |
2025-07-16T03:47:23Z |
| last_indexed |
2025-07-16T03:47:23Z |
| _version_ |
1837773770614374400 |
| fulltext |
I. Г. МАТВІЯС
ВІДОБРАЖЕННЯ ГУЦУЛЬСЬКОГО ГОВОРУ
В МОВІ ТВОРІВ ГНАТА ХОТКЕВИЧА
У статті розглядається відображення фонетичних, словотвірних, словозмінних, син
таксичних і лексичних рис гуцульського говору в мові творів Гната Хоткевича.
Ключові слова: голосний, приголосний, словотвірна і словозмінна форми, син
таксична конструкція, лексика.
Відомий письменник, мистецтвознавець і артист кінця XIX і першої половини
XX ст. Гнат Хоткевич (1877-1939) народився в Харкові. Закінчив Харківський
технологічний інститут, працював деякий час інженером, організував театр у
селі Дергачах, а згодом робітничий театр у Харкові. Виступав з концертами як
бандурист. Через революційні події 1905-1907 рр. він змушений був емігрува
ти до Г аличини, але в 1912 р. повернувся на Наддніпрянщину. Працював педа
гогом, заснував капелу бандуристів у Полтаві, вів клас бандури в
Харківському музично-драматичному інституті.
Г. Хоткевич, який виступав і під псевдонімом Г нат Г алайда, написав чима
ло творів, серед них роман «Берестечко», драматичні твори «Богдан Хмель
ницький», «Лихоліття», «На залізниці», «Село в 1903 році», ряд оповідань про
життя гуцулів (збірка «Гуцульські акварелі»), повість із життя гуцулів «Камін
на душа», історичну повість «Довбуш». Письменник є автором розвідок про
українських письменників — Г. Сковороду, Т. Шевченка, Ю. Федьковича,
О. Кобилянську.
Як видно з наведених даних про письменника, Гуцульщина і гуцульський
говір у його житті і творчості відіграли важливу роль. Г. Хоткевич ґрунтовно
вивчив гуцульський говір і в мові творів активно використовував. Персонажі в
його творах, по суті, говорять гуцульським говором, та й мова автора не поз
бавлена гуцулізмів.
Гуцульський говір належить до південно-західного наріччя й охоплює пів
денно-західні райони Івано-Франківської, гірські райони (Вижницький і Пу-
тильський) Чернівецької і Рахівський район Закарпатської областей \ Протя
гом століть частини Гуцульщини входили до складу різних держав.
Незважаючи на це, всіх гуцулів завжди єднала спільна матеріальна і духовна
культура, побут, звичаї, традиції і говір, що відрізняють Гуцульщину від су
сідніх етномовних регіонів, хоч вона з погляду мови не абсолютно однорідна,
зокрема певного мірою східна її частина відрізняється від західної1 2.
1 Бевзенко С. П. Українська діалектологія.— К., 1980.— С. 222.
2 Гуцульські говірки : Короткий словник.— Л., 1997.— С. 8.
© І. Г. МАТВІЯС, 2013
ISSN0027-2833. Мовознавство, 2013, № б 41
I. Г. Матвіяс.
До частовживаних фонетичних рис гуцульського говору в мові творів
Г. Хоткевича належать:
1) голосні переднього ряду [е], [і] на місці давніх а, а після м’яких приго
лосних (дек, зєть, місєць, рєд, чєс, жєба, шєпка, м ’єсо, свєтий, п ’єний, усєке,
мінєти, зачєти, п ’єть, поєс, боєтиси, сієти, стоєти, єк, єкий; тисіча, свіжий,
дваціть, зажідати, питатисі, положитисі, ік, їкось);
2) ненормативний перехід давніх о, е в [і] (воріг, Госпідь, грамітний, мід);
3) звукосполучення [ер], [ир] на місці давнього ръ (керниця ‘криниця’,
керва ‘кров’, хирбет ‘хребет’);
4) перехід голосного [и] в [е] (детина, жето, бике, вузькей, ведіти);
5) перехід голосного [е] в [и] {тикер, ними);
6) уживання голосного [и] замість [і] {бик, кип, рик, вин, мий, пиилов, пиз-
но,ривно, видки, тилько, из, вид, пид);
7) уживання голосного [і] замість [и] після шиплячих приголосних {му-
чіти, хочіш, чісто);
8) уживання голосного [і] замість [и] в префіксі дієслів {вібачити, вігада-
ти, візнати, вікопати, віпити, вірости);
9) уживання слів із приставним голосним [і], [и] {ізлєкати, изробити, ис-
казати);
10) випадіння голосного звука у словах {втаман ‘отаман’, вни ‘вони’, йго
‘його’, вба ‘оба’, йк ‘як’, йкий ‘який’, чкати ‘чекати’);
11) випадіння приголосного {з’єзати ‘зв’язати’, справ’єти ‘справляти’,
сєтити ‘святити’);
12) відсутність вставного [л] після губних приголосних у дієслівних фор
мах {лов ’ю, роб ’ю, вони лов ’є, роб ’є);
13) перехід приголосного [л] у [в] у кінці складів {орев, стів);
14) перехід приголосних [т], [д] у [к], [ґ] {скіна, жикє, кіло, кєгнути, кіка-
ти; ґівка, вийти, сиґіти);
15) твердий приголосний [с] замість м’якого в кінці слів {хтос, шос, єкийс,
єкос, dec, колис), у прикметниковому суфіксі {руский, хлопский);
16) твердий кінцевий приголосний [т] замість м’якого в дієслівних формах
{несут, чуют, скажіт, мовчіт);
17) твердий приголосний [ц] у кінці слів та перед голосними [а], [у] {конец,
стілец; вулица, лавица, вулицу, лавицу);
18) приголосний [ц] замість [с] у прикметниковому і прислівниковому су
фіксі {люцкий, панцкий, сусіцкий, по-люцки, по-пащки);
19) заміна приголосного [щ] на [ш] {шо, шє, ішє, шєсливий, трішшина);
20) збереження шиплячими приголосними давньої м’якості {пашя, про-
шю, жяден, женити, чемний, чьорний, жовчь, хочь, чюю, кличют);
21) збереження давньої м’якості приголосним [р] {коморя, тварь, рибарь,
верьх);
22) твердий приголосний [р] на місці нормативного м’якого {бурак, зора,
ратувати, трома);
23) перехід груп приголосних [дн] у [нн] {бінний, бінно, порєнний, оннако-
во, сегонне), [хв] у [ф] {фала, фіст), [бн] у [мн] (срімний);
24) відсутність подовження приголосних {зілє, знане);
25) ненормативне вживання окремих звуків: [е] замість [о] {слеза), замість
[і] {єнший); [о] замість [е] {всьо); [і] замість [о] {чіму), замість [и] {мучіти), за
мість [е] {печіра); [и] замість [о] {лижка,рит); [у] замість [о] {куждий), замість
42 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № б
[і] (ружний, дустати), замість [во] (уни); [м] замість [в] (жомнір, цминтар);
[дз] замість [з] (дзерно); [ф] замість [х] (футкий); [дж] замість [ж] (їджте).
У мові творів Г. Хоткевича відображені риси гуцульського говору в сло
вотворенні. Так, форми найвищого ступеня порівняння прикметників і при
слівників виражені за допомогою частки май (майвищий, майвище, майдав-
ніший, майдавніше). Серед лексикалізованих словотвірних діалектизмів
можна відзначити такі: ворих ‘ворог’, дзєкан ‘декан’ (священик), єґомоск ‘єго-
мость’ (священик), мушшіна ‘мужчина’, чєгір ‘чагарник’, брика ‘бричка’, ла-
гідка ‘лад’,рапавка ‘ропуха’ (жаба),ровта ‘рота’, скуса ‘спокуса’, стрівбанка
‘стрільба’, чкода ‘шкода’, вангеліє ‘євангеліє’, восько ‘військо’, ґітва ‘діти’,
браччіки ‘брати\людонькове ‘людоньки’,мрєч ‘мряка’, потечний ‘потішний’,
тот ‘той’, цес ‘цей’, чімунь ‘чому’, двацік ‘двадцять’, трицік ‘тридцять’, двіс-
та ‘двісті’, штири ‘чотири’, вогорити ‘говорити’, витам ‘відтам’, вити ‘від
ти’, відкив, відків ‘звідки’, віци ‘відси’, доків ‘доки\зара ‘зараз’, зимі ‘зимою’,
кіко ‘скільки’, мож ‘можна’, суда ‘сюди’, тимой ‘тому’, тіко ‘тільки’, тра
‘треба’, най ‘нехай’.
Натрапляємо у письменника і на риси гуцульського говору в словозміні:
1) наз. і знах. відм. одн. іменника голова у формі голов',
2) дав. відм. одн. іменників чол. роду із закінченнями -ови, -еви замість
-ові, -еві (народови, панови, туркови; королеви, хлопцева);
3) орудн. відм. одн. іменних частин мови із закінченням -ов, -ев замість
-ою, -ею (Олексов, старостов, горов, любасков, ногов, сокиров; довгов, сухое;
мнов, тобов, собов, єков; ненев, околицев, wee);
4) іменникові форми колишньої двоїни (дві нозі, слові, єблуцї);
5) род. відм. мн. іменників із закінченням -ий замість -ей (людий, гро-
ший), -ів (хлопций);
6) місц. відм. мн. іменників із закінченням -ох замість -ах (по монасти-
рох, по сіножатьох);
7) скорочені форми кличн. відм. іменників (Оле ‘Олексо’, хло ‘хлопче’);
8) енклітичні та скорочені форми займенників (ми, мні, ні ‘мені’, ти ‘то
бі’, си ‘собі’, ї ‘їй’, му ‘йому’, го ‘його’, ю ‘її’);
9) скорочені форми дієслів І дієвідміни на зразок знам, знаш, знат, га
дам, гадаш, гадат, читам, читаш, читат);
10) випадіння приголосного [ж] перед закінченням в особових формах
дієслова казати (кау, кае, каут);
11) дієслівні форми минулого часу із залишками колишнього перфекта
(гадав-єм,ма-єм, був-сми, казав-сми, ночували-сми, зрізали-сте,робили-сте);
12) дієслівні форми умовного способу з часткою бих (бех), що є залишком
форми колишнього аориста (ділив-бих, ходив-бих, бих їздили, любив-бех, мав-бех);
13) форми дієслів 3-ї ос. одн. І дієвідміни з кінцевим -т (берет, йдет, па
дет, ріжет, ростет);
14) закінчення -ут у 3-ій ос. мн. дієслів II дієвідміни (видют, говорут, кри-
чут, просют, сварут, ходют);
15) форми дієслів 3-ї ос. мн. II дієвідміни без кінцевого -т (вони горе, носе,
острє, просє, сидє, хвале, ходе, хтє);
16) вираження форм дієслів майбутнього часу сполученням інфінітива з
формами допоміжного дієслова му, меш, ме, мемо, мете, мут (му ходити, меш
сидіти, ме видіти, мут стояти);
17) форми атематичних дієслів 2-ї ос. одн. (даш, їш);
___________________Відображення гуцульского говору в мові творів Гната Хоткевича
ISSN0027-2833. Мовознавство, 2013, № б 43
I. Г. Матвіяс.
18) зворотні форми дієслів з часткою -си (дивитиси, сваритиси, хвалюси,
розглядаєси).
До синтаксичних діалектних рис у мові творів Г. Хоткевича можна віднес
ти словосполучення-конструкції: шо такого ‘що таке’, перед люди ‘перед лю
дьми’, до полунне ‘до полудня’, зайти д (ид) хаті, ид ним ‘зайти до хати, до
них’, вісім рік ‘вісім років’.
У мові творів Г. Хоткевича широко представлена лексика гуцульського го
вору:
ади ‘диви’, ‘бач’, ая, ає—частка для вираження підтвердження або заперечення, бай
‘забава’, ‘бесіда’, бартка ‘топірець’, басаринок ‘трава, яку дають корові при доїнні’, ба-
шівка ‘капелюх’, бер ‘кладка’, ‘місток’, бербениця ‘бочівка’, ‘діжечка’, берфела ‘при
стрій, на якому вішають котел’, бесаги ‘торба’,бикшобійно ‘страшно’, ‘небезпечно’, бир-
ше ‘більше’, бовтиця ‘ланцюжок, який прикрашає пояс’, бовчар ‘пастух рогатої худоби’,
бовчарка ‘приміщення, де доять корів’, боїти ‘кипіти’, бордюг ‘шкіра з кози або теляти’,
‘мішок’, борзо ‘швидко’, ботей ‘отара’, брай ‘буковий кіл, яким б’ють сир’, бринза ‘ове
чий сир’, буджаниці ‘шматочки м’яса’, будз ‘висушений сир’, бутина ‘лісосіка’, бути-
нєни ‘робітники на лісосіці’, ваґаш ‘стежка для овець у горах’, вакарка ‘приміщення, де
доять корів’, варе, вере ‘справді’, варувати ‘берегти’, ‘пильнувати’, ватаг ‘старший пас
тух на полонині’, вбера ‘одяг’, верклюг ‘пристрій для закривання дверей’, видав ‘ма
буть’, віблєк ‘колода’, вирда, вурда ‘сир, виварений із сироватки’, ворина ‘жердина для
огорожі’, вориння ‘загорода’, вот ‘ось’, гачі ‘штани’, гачуга ‘молода смерека’, гирлиґа
‘палиця’, гляба ‘неможливо’, ‘даремно’, ‘важко’, головиця ‘джерело’, гостець ‘ревма
тизм’, гостинець ‘битий шлях’, грідушки ‘передня частина безрукавки’, грунь ‘хребет
гори’, гулити ‘дурити’, ґавра ‘яма’, ‘берлога’, ґаздувати ‘господарювати’, ґєдя ‘батько’,
ґілєвшина ‘розподіл’, дараба ‘пліт, на якому плавають’, дат ‘плата пастуха власникам
овець за можливість їх випасати’, делінь ‘далі’, дільниця, дінниця, ґінниця ‘загорода для
худоби’, далегливість ‘тягар’, дуфати ‘дбати’, єґомость ‘панотець’, єрчє ‘ягня’, жен-
тиця ‘сироватка’, жерей ‘зарості кущів у горах’, жереп ‘порода гірської сосни’, зворіт-
ниця ‘жердка у воротах’, застайка ‘прибудова до приміщення, де сплять вівці’, збізува-
ти ‘змогти’, ид, ід ‘до’, ізвір ‘ущелина’, каби ‘коли б’, кагла ‘отвір, через який виходить
дим у печі’, квеста ‘збір пожертвувань’, керлиба ‘сироватка’, кечера, кичера ‘стрімка го
ра’, кінок ‘стайня для коней’, кіптар ‘хутряна безрукавка’, крисаня ‘капелюх’, кужба
‘гак, на який вішають котел’, кумбук ‘смерека із зрізаним вершком’, курмей ‘мотузка’,
кутюга ‘собака’, леґінь ‘парубок’, нидіння ‘одяг’, маржина ‘худоба’, міртук ‘мірка’,
мішенник ‘той, хто дає свої вівці на випас разом з іншими’, набіл ‘молочні продукти’, на
головник ‘верхня частина капелюха’, натерьоханий ‘нав’ючений’, ‘навантажений’, ніц
‘ніщо’, оків ‘приміщення, в якому доять корів’, омкно ‘ніяково’, осинявец ‘чорт’, остри-
ва ‘кусок суковатого дерева’, оструб ‘дерев’яна стіна будинку’, охаблений ‘нікому не
потрібний’, оцкнутися ‘прокинутися’, ‘схаменутися’, пацєр ‘молитва’, пенція ‘біда’,
‘нужда’, пивниця ‘льох’, питомецъ ‘вихованець’, плай ‘гірська стежка’, плова ‘злива’, по
лена ‘галявина’, погірник ‘пасовисько для дійних корів’, подря ‘полиця’, покеток ‘птах’,
порекло ‘прізвище’, прєтанє ‘прибирання’, прибгати ‘взяти з собою’, призвоїтий ‘по
рядний’, ‘чесний’, пугар ‘келих’, нудний ‘страшний’, путера ‘сила’, путеря ‘дерев’яний
посуд для овечого сиру’, путина ‘посудина на молоко або сир’, путня ‘відро’,реваш ‘ра
хунок удоїв, помічений на дереві’,риндза ‘рід сиру’,ріжя ‘галявина, що врізується кли
ном у тс\ровта ‘гурт’, ‘натовп’, сардак, сердак ‘верхня суконна одежа’, серен ‘замер
злий сніг’, сигла ‘смерека з гіллям тільки зверху’, сировиця ‘солона вода’, сита ‘напій з
розведеного меду’, сідець ‘столець’, смоляки ‘військо в чорних мундирах’, сокотити
‘пильнувати’, спуза ‘попіл’, ‘зола’, стаднарка ‘стайня для коней’, стая ‘житло пастухів
на полонині’, стоїще ‘місце відпочинку худоби’, стропа ‘купа’, ‘безліч’, струнка ‘місце
в хліві, де доять корів’, тарниця ‘дерев’яне сідло’, ташка ‘шкіряна торба’, теменно ‘ду
же’, ‘страшно’, теркила, теркіла ‘домашні речі’, терх ‘вантаж’, тимунь ‘тому’, тобівка
‘ранець’, трийло ‘отрута’, турати ‘звертати увагу’, туршук ‘молоді дерева’, у бера, у бе
ря, убира ‘вбрання’, фанте ‘одяг’, фестунок ‘замок’, ‘фортеця’, фол ‘опалі шпильки
хвойних дерев’, фудулитися ‘сердитися’, ‘бундючитися’, харчувати ‘кормити’, хитар
‘межа’, ‘границя’, хлюба ‘гордощі’, хосен ‘користь’, царина ‘сіножать’, ‘пасовище’, че-
пель, чепелик ‘складаний ніж’, черес ‘широкий шкіряний пояс’, чуркало ‘джерело’, шка-
берка ‘тріска’.
44 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № б
Регіональні фразеологічні звороти і прислів’я в мові творів Г. Хоткевича:
в першу голову ‘предусім’, в ’язати лико ‘тямити’, крутити голки ‘придумува
ти’, взяти ноги за плечі ‘піти’,як синє за нігтем ‘мало’, ‘непомітно’, топу луг,
а той у плуг; по своєму ліжку простягай ніжку.
Як видно з наведеного огляду, Г. Хоткевич, подібно до М. Коцюбинського,
у мові своїх творів відобразив взаємодію східноукраїнського і західноукраїн
ського варіантів літературної мови, які існували у XIX і на початку XX ст.
І. Н. MATVTYAS
THE REFLECTION OF HUTSUL DIALECT IN THE LANGUAGE OF WORKS BY
HNAT CHOTKEVYCH
The article focuses on the reflection of phonetical, morphological, syntactical and lexical
features of Hutsul dialect in the language of works by Hnat Chotkevich.
Key words: vowel, consonant, morphological form, syntactical construction, vocabulary.
___________________Відображення гуцульского говору в мові творів Гната Хоткевича
ISSN0027-2833. Мовознавство, 2013, Ns 6 45
|