Моделювання меронімічних відношень у лексичній системі мови
У пропонованій статті досліджуються меронімічні відношення (відношення між частиною та цілим) у німецькій та англійській мовах. Значну увагу приділено кореляціям між структурною та семантичною організацією меронімів (позначень частин цілого), закономірностям їхнього семантичного розвитку. Висвітлено...
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Мовознавство |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183785 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Моделювання меронімічних відношень у лексичній системі мови / О.В. Материнська // Мовознавство. — 2013. — № 6. — С. 58-67. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-183785 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1837852022-04-19T01:32:19Z Моделювання меронімічних відношень у лексичній системі мови Материнська, О.В. У пропонованій статті досліджуються меронімічні відношення (відношення між частиною та цілим) у німецькій та англійській мовах. Значну увагу приділено кореляціям між структурною та семантичною організацією меронімів (позначень частин цілого), закономірностям їхнього семантичного розвитку. Висвітлено особливості катетеризації відношень між частиною та цілим носіями досліджуваних мов, визначено основні принципи формування меронімії, її вирізнення з-поміж інших видів семантичних зв’язків у лексичній системі мови. This paper dwells upon the meronymic relations (Part-Whole relations) in English and German. The research highlights the interdependences between the structural and semantic peculiarities of meronyms (nouns denoting parts), traces the regularities of their semantic development. The categorization of the Part-Whole relations by the native speakers of the languages under analysis has been researched. The ways of the meronymic relations formation and their separation from other types of semantic relations in the lexical system have been revealed. The combinations of the semantic markers, identifying the whole, the polysemy development of meronyms by means of the metaphoric and metonymic transference have been singled out. 2013 Article Моделювання меронімічних відношень у лексичній системі мови / О.В. Материнська // Мовознавство. — 2013. — № 6. — С. 58-67. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183785 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У пропонованій статті досліджуються меронімічні відношення (відношення між частиною та цілим) у німецькій та англійській мовах. Значну увагу приділено кореляціям між структурною та семантичною організацією меронімів (позначень частин цілого), закономірностям їхнього семантичного розвитку. Висвітлено особливості катетеризації відношень між частиною та цілим носіями досліджуваних мов, визначено основні принципи формування меронімії, її вирізнення з-поміж інших видів семантичних зв’язків у лексичній системі мови. |
| format |
Article |
| author |
Материнська, О.В. |
| spellingShingle |
Материнська, О.В. Моделювання меронімічних відношень у лексичній системі мови Мовознавство |
| author_facet |
Материнська, О.В. |
| author_sort |
Материнська, О.В. |
| title |
Моделювання меронімічних відношень у лексичній системі мови |
| title_short |
Моделювання меронімічних відношень у лексичній системі мови |
| title_full |
Моделювання меронімічних відношень у лексичній системі мови |
| title_fullStr |
Моделювання меронімічних відношень у лексичній системі мови |
| title_full_unstemmed |
Моделювання меронімічних відношень у лексичній системі мови |
| title_sort |
моделювання меронімічних відношень у лексичній системі мови |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2013 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183785 |
| citation_txt |
Моделювання меронімічних відношень у лексичній системі мови / О.В. Материнська // Мовознавство. — 2013. — № 6. — С. 58-67. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT materinsʹkaov modelûvannâmeronímíčnihvídnošenʹuleksičníjsistemímovi |
| first_indexed |
2025-07-16T03:47:31Z |
| last_indexed |
2025-07-16T03:47:31Z |
| _version_ |
1837773778549997568 |
| fulltext |
О. В. МАТЕРИНСЬКА
МОДЕЛЮВАННЯ МЕРОНІМІЧНИХ
ВІДНОШЕНЬ У ЛЕКСИЧНІЙ СИСТЕМІ МОВИ
У пропонованій статті досліджуються меронімічні відношення (відношення між час
тиною та цілим) у німецькій та англійській мовах. Значну увагу приділено кореляціям
між структурною та семантичною організацією меронімів (позначень частин цілого), за
кономірностям їхнього семантичного розвитку. Висвітлено особливості катетеризації
відношень між частиною та цілим носіями досліджуваних мов, визначено основні прин
ципи формування меронімії, її вирізнення з-поміж інших видів семантичних зв’язків
у лексичній системі мови.
Ключові слова : меронім, меронімія, полісемія, метафора, метонімія, структур
но-семантичний тип.
Відношення між частиною та цілим (меронімія) є одним з фундаментальних
логічних відношень, на яких ґрунтується сприйняття людиною дійсності. Ме
ронімічні відношення в мові інтерпретуються в цьому дослідженні як стриж
неві та системоутворювальні, їхнє вивчення розглядається як можливість мо
делювання одного з найважливіших чинників існування парадигматичних
відношень у мові та прогнозування динаміки лексичної системи загалом. Тес
тування адекватності пропонованої методологічної бази дослідження переко
нує в необхідності комплексного підходу до вивчення різних типів семантич
них відношень у мові та виведення закономірностей їхнього функціонування.
Мета пропонованої розвідки полягає у визначенні структурно-семантич
них особливостей меронімів (найменувань частин цілого) у німецькій та
англійській мовах (нім. Ast, англ, branch «гілка (дерева)»; нім. Ohr, англ, ear
«вухо»; нім. Teil «частина», Stuck «шматок», Element «елемент», англ, part
«частина»,piece «шматок» і под.), розробленні моделі їхнього системного опи
су, виявленні закономірностей формування та семантичного розвитку.
Характеристика системи меронімів є важливою для виявлення регулярних
семантичних зв’язків між лексичними одиницями в лексичному фонді мови,
класифікації моделей розвитку їхньої полісемії, для визначення корелятивного
характеру відношень між їхньою структурною та семантичною організацією.
Попри той факт, що відношення між частиною та цілим завжди перебували
в центрі уваги філософіїх, викликали великий інтерес з боку формальної ло
гіки та математики1 2, лінгвістика тривалий час не вважала цей тип відношень
релевантним для вирішення питань вивчення лексичної системи мови. Лише
1 Aristotle. The Metaphysics.— London ; New York, 1912.— 473 p.; Platon Parmenides.
Griechisch / Deutsch.— Stuttgart, 1987.— 207 S.
2 RidderL. Mereologie. Ein Beitrag zur Ontologie und Erkentnisstheorie.— Frankfurt am
Main, 2002,— S. 3.
© О. В. МАТЕРИНСЬКА., 2013
58 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 6
нещодавно меронімія привернула увагу лінгвістів з погляду вивчення семан
тичних відношень у мові3. Отже, мероніми не були предметом окремого лінг
вістичного дослідження як лексична підсистема, що становить значний шар
базової лексики; їхні структурно-семантичні особливості не розглядалися
комплексно на матеріалі повного мовного корпусу.
Відношення між частиною та цілим має логіко-філософське обґрунтування,
про що свідчать логічні аксіоми, які описують їхню природу та стверджують
універсальний характер цих відношень у реальній дійсності, їхній визначальний
характер для пізнавальної діяльності людини. Серед аксіоматичних характерис
тик відношень між частиною та цілим у формальній логіці наявні такі постула
ти 4: (EXIST (аксіома існування): а < b (якщо а є частиною b), тоді а та b існують;
ASYM (аксіома асиметрії): коли а<Ь, тоді не може бути b<a; TRANS (аксіома
транзитивності): якщо а < Ь, а також Ь<с,тоа< с (тобто якщо а є частиною Ь, а
b у свою чергу є частиною с, тоді а є також частиною с); SUPPL (аксіома існу
вання додаткових частин): якщо а<Ь, тоді с < Ь, тому не існує х<а, так само як і
х < с (тобто якщо а є частиною b, b має частину с, то не існує х, який би був час
тиною а та с, тоді b має частину с, не пов’язану з а); аксіома екстенсіональності:
якщо для а таЬ та будь-якого jc діє х < а, коли х<Ь, тоді а = Ь).
Важливим аспектом розгляду меронімічних відношень має бути вирізнен-
ня меронімії серед інших видів семантичних відношень у мові, відмежування
її від гіпо-гіперонімії, посесивних відношень. Гіпо-гіперонімія є типом відно
шень підпорядкування одного поняття іншому на базі поняттєвого включен
ня: видове позначення підпорядковується родовому. Вид може репрезентува
ти рід, бути його окремим схематичним прикладом5. Меронімічні відношення
відрізняються від гіпо-гіперонімічних тим, що принцип транзитивності
(включення поняття нижчого рангу до вищого) може порушуватися б 7. У
більшості вітчизняних розвідок зауважується, що категорії посесивності та
меронімії перехрещуються. Так, семантика найменувань частин тіла встанов
люється як через відношення між частиною та цілим, так і через посесивне від
ношення 1. Меронімія визначає тип відношення частини до цілого як необхід
ного, невідчужуваного складника, без якого ціле не може функціонувати,
посесивні відношення характеризуються можливістю їхнього припинення 8.
Меронімія охоплює значно ширший обсяг відношень між конкретними та аб
страктними сутностями в межах співвідношення між частиною та цілим. Від
ношення меронімії розглядається в цій статті як таке, що може в певних випад-
3 Iris М. A., Litovitz В. Е., Evens М. Problems of the part-whole relation // Relational model of
the lexicon. Representing knowledge in semantic networks.— Cambridge; New-York et al.,1988.—
P. 261-287; Winston M. E., Chaffin R., Herrmann D. Taxonomy of part-whole relations// Cognitive
Science: a multidisciplinary joum.— 1987.— Vol. 11.— P. 417-444; Lutz C. Untersuchungen zu
Teil-Ganzes Relationen. Modellierungsanforderungen und Realisierung in Beschreibungslo-
giken.—Hamburg, 1996.— Mitteilung 258.— 79 S.; Moltmann F. Parts and wholes in semantics.—
New York ; Oxford, 1997.— 254 p.; Tversky B. Where partonomies and taxonomies meet // Meanings
and Prototypes. Studies in linguistic categorisation, 1990.— London; New York.— P. 334—344.
4 Gerstl P., Pribbenow S. Midwinters, end games and body parts. A classification of part-whole
relations // Parts and wholes. Integrity and Granularity.— Hamburg, 1995.— B. 49.— S. 31.
5 BlankA. Einfuhrung in die lexikalische Semantik fiir Romanisten.—Tubingen, 2001.— S.31.
6 Материнська О. В. Меронімічні відношення в лексичній системі німецької та англій
ської мов // Типологічні, зіставні, діахронічні дослідження.— Донецьк, 2012.— Т. 8. —
С. 30-31.
7 Головачева А. В. К вопросу о соотношении категорий неотчуждаемости и определен
ности // Славянское и балканское языкознание. Проблемы диалектологии, категория по-
сессивности.— М., 1986.— С. 194.
8 Heine В. Posession. Cognitive sources, forces and grammaticalisation // Cambridge Studies in
Linguistics.— Cambridge, 1997.— Vol. 83.— P. 20.
____________________Моделювання меронімічних відношень у лексичній системі мови
ISSN0027-2833. Мовознавство, 2013, Ns 6 59
ках інтегрувати до переліку своїх типів відношення посесивності, але суттєво
відрізняється від нього за своїми характеристиками.
Емпіричним матеріалом дослідження є лексеми на позначення частин ціло
го (мероніми) в німецькій та англійській мовах та їхні лексико-семантичні ва
ріанти (ЛСВ), отримані шляхом суцільної вибірки з репрезентативних тлумач
них та перекладних словників німецької та англійської мов. Було використано
також тематичні, ідеографічні, етимологічні словники, електронні бази даних,
енциклопедичні джерела. Загальний обсяг вибірки становить 4730 лексичних
одиниць (6098 ЛСВ) у німецькій мові та 1888 лексичних одиниць (6091 ЛСВ) у
англійській мові. Отже, у двох досліджуваних мовах проаналізовано 6618 лек
сичних одиниць, загальна кількість їхніх значень становить 12 189 ЛСВ.
До досліджуваного корпусу меронімів було включено лексичні одиниці,
які наявні у словниках стандартної / літературної мови та не є вузькотерміно-
логічними чи стилістично маркованими одиницями. Розмовна лексика не пе
ребувала у фокусі дослідження, утім ураховувалися випадки, коли відбувався
перенос за моделлю метафори чи метонімії до одиниць розмовного стилю з
меронімів, які за своїм основним значенням належать до загальновживаної
літературної лексики. Дібрано лексичні одиниці, які містять базові семантичні
ознаки меронімів поза визначеним контекстом, оскільки за допомогою кон
тексту до меронімів можна віднести численні немеронімічні лексеми.
Розбіжності в кількості досліджуваних меронімів у німецькій та англій
ській мовах пояснюються тим фактом, що значна кількість композитів, зафік
сованих у німецькій мові, в англійській передається описовими словосполу
ченнями з прийменником of або ж поєднанням іменника з прикметником у
функції атрибута: нім. Lungenspitze, англ, apex of the lung «верхівка легень»,
нім. Hauptteil, англ, main, principal part «головна, основна частина». Такі сло
восполучення належать до так званих ad hoc утворень, їх не було включено до
матеріалу дослідження, оскільки їхня кількість є майже необмеженою.
Весь корпус досліджуваного матеріалу розподілено за десятьма тематич
ними групами. Тематична класифікація меронімів спирається на загально
прийняті синоптичні схеми лексичного складу мови 9, тезаурусні словники
лексики німецької та англійської мов 10 11. До тематичного складу меронімічної
лексики належать такі тематичні групи (ТГ):
1) соматизми (найменування частин тіла людини та тварини п): нім. Ohr, англ, ear «вухо»,
нім. Pfote, англ, paw «лапа»; 2) найменування частин живої природи (рослин): нім. Ast, англ.
branch «гілка»; 3) найменування частин неживої природи: нім. Ufer «берег», англ, riverside
«берег річки»; 4) найменування частин артефактів (частин споруд): нім. Hauswand, англ, wall
«стіна будинку»; частин предметів побуту, а саме частин посуду: нім. Henkel «руків’я (посу
дини)» і под., англ, bottleneck «шийка пляшки»; меблів: нім. Tischbein «ніжка стола», англ, tab
letop «поверхня столу»; інструментів, зброї: нім. Klinge, англ, blade «клинець»; одягу, взуття:
нім. Агтеї, англ, sleeve «рукав»; різних предметів: нім. Rahmen, англ, frame «рамка»; тран
спорту (частини літака, корабля, потяга, авто): нім. Radkappe, англ, hubcap «ковпак колеса» та
ін.; 5) найменування частин сукупностей: нім. Gemeindeglied «член громади», англ, delegate
«делегат»; 6) позначення поняття «частина»: нім. Stiick «шматок», англ, part «частина»,piece
«шматок»; 7) квантитативні мероніми: нім. Drittel «третина», англ, quater «чверть»; 8) лока-
тивні мероніми: нім. Zipfel «гострий або звужений кінчик», англ, tip «кінець, кінчик (пальця,
язика, сигари)»; 9) темпоральні мероніми: нім. Vormittag «час до полудня», англ, midday «по
лудень»; 10) найменування частин процесів: нім. Schlussphase «заключна стадія», англ.
closure «завершення (як фаза)».
О. В. Материнська__________________________________________________________
9 DomseiffF. Der deutsche Wortschatz nach Sachgruppen.—Berlin; New-York, 2004.—933 S.
10 The Oxford-Duden Pictorial German and English Dictionary.— Oxford, 1994.— 677 p.;
Random House Roget's thesaurus.—New York, 1996.— 691 p.; Fischer W. Englischer Wortschatz
nach Sachgruppen.— Gottingen, 1972.— 237 S.
11 Materynska O. Typologie der Korperteilbenennungen / Danziger Beitrage zur Germanis-
tik.— Frankfurt am Main u. a., 2012.— Bd 41.— 246 S.
60 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 6
З погляду структурної організації у німецькій мові переважають моделі, за
якими утворюються композити (3752 ЛО), наприклад, двокомпонентні компо
зити (3488 ЛО, нім. Bestandteil «складова частина») порівняно із симплексами
(322 ЛО, наприклад, нім. Dach «дах, стріха, покрівля») та моделями морфоло
гічного словотворення (653 ЛО, наприклад, нім. Hinterfront «задній фронт,
задній бік будинку» утворено за допомогою префіксоїда Hinter-). В англій
ській мові симплекси (506 ЛО, наприклад, англ, roof «дах, стріха, покрівля») та
моделі морфологічного словотворення (686 ЛО) домінують над кількістю
композитних утворень (696 ЛО), наприклад, англ, segment «сегмент, частина»
(утворено за суфіксальною моделлю). Важливу роль у формуванні меронімів
відіграють процеси імпліцитної деривації (безафіксного словотворення або
конверсії). Ця модель найпродуктивніша в англійській мові. Особливістю
структури меронімів, утворених за моделлю конверсії в англійській мові, є
можливість субстантивації фразових дієслів, словосполучень з прийменни
ком, напр.: англ. Штир «загорнута частина одягу» — від фразового дієслова
to turn up «загинати», offcut «відрізаний шматок» — від дієслова to cut off
«відрізати».
Більшість меронімів — двокомпонентних детермінативних композитів —
виникла як комбінація іменникових основ (нім. Dachboden «горище», riverbed
«річище»), що належать до різних тематичних груп меронімів та характери
зуються високим семантичним і словотворчим потенціалом. Функціонально-
семантичне навантаження словотворчих формантів під час утворення меро
німів безпосередньо впливає на їхню вмотивованість. Комбінація семантич
них ознак у їхньому значенні, зумовлена стереотипами сприйняття та сегмен
тації поняття цілого та його частини, відбивається на продуктивності
конкретних моделей їхнього формування.
Префіксоїди зі значенням розташування в просторі беруть участь у творен
ні найменувань частин артефактів, соматизмів, локативних, темпоральних ме
ронімів, меронімів на позначення поняття «частина» тощо, напр.: нім.
Hintertur «задні двері», англ, foredeck «передня частина головної палуби».
Зменшувальні суфікси, як правило, використовуються при утворенні меро
німів, що містять у своїй семантичній структурі ознаки малого розміру, ни
зької вартості або ж деформованості, напр.: нім. Schnipsel, Schnippel «шмато
чок, клаптик», англ, clodlet «брилка (землі)», globulet «краплинка».
Комбінація семантичних ознак, що визначає семантичну структуру основ
ного значення меронімів дозволяє виокремити корелятивні відношення між
ними. Кваліфікативна ознака, що розкриває належність до цілого, є інтегра
льною та фіксується у значенні всіх досліджуваних меронімів; вона визначає
також інші диференційні ознаки залежно від виду цілого. Семантична ознака
належності до визначеного цілого реалізується за такими типами: а) меронім
позначає частину, компонент складного конкретного цілого або ж частину пев
ного поняття (нім. Hemddrmel «рукав сорочки»); б) меронім позначає частину,
компонент певного виду конкретного цілого або ж виду певних понять (нім.
Griff «руків’я (різних інструментів)»); в) меронім позначає частину будь-якого
цілого (нім. Теіі, англ, part «частина», нім. Stiick, англ, piece «шматок»).
Функціональна ознака зумовлена належністю позначуваної частини пере
важно до конкретного цілого і зазвичай поєднується з такими семантичними
ознаками, як «форма», «розмір», «субстанція», «локативність» тощо. Ознака
«кількість» має конкретну та узагальнену реалізацію. Так, для соматизмів ха
рактерна наявність парності / непарності певних частин тіла (нім. Auge «око»
характеризується парністю), для квантитативних меронімів властива ознака
____________________Моделювання меронімічних відношень у лексичній системі мови
ISSN0027-2833. Мовознавство, 2013, № б 61
визначеної кількості в позначень, що належать до метричної системи
(нім. Viertel «чверть»), та ознаки невизначеної (великої / малої) кількості, на
приклад, англ, share «частка (майнова або ін.)».
Комбінація семантичних ознак у семантичній структурі мероніма «части
на» + «форма» + «субстанція» є ідентифікувальною щодо цілого (нім. Маг-
mortreppe «мармурові сходи»), натомість комбінація семантичних ознак у се
мантичній структурі мероніма «частина» + «локативна» ознака не є такою
(нім. Vorderteil, англ, forepart «передня частина»).
Наявність ознаки відчужуваності зумовлює виникнення семи «тип виок
ремлення частини з цілого», наприклад, відрізана певним інструментом части
на (нім. Schnitz «скіпка, остружок», Scheibe «скибка, шматок», англ, offcut «від
різаний шматок», cutout «вирізаний, відрізаний шматок»), відірвана частина
(нім. Abrifi «відривна частина (чогось)» тощо).
Семантична ознака деформованості часто комбінується із семантичною оз
накою оцінності, а саме неважливості деформованої частини: нім. Fetzen «кла
поть» тлумачиться як «нерівно обірваний клапоть матеріалу, тканини, паперу,
частина, яка втратила зв’язок з іншими частинами».
Внутрішньосистемні корелятивні відношення меронімів характеризую
ться наявністю низки семантичних переходів з однієї тематичної групи меро
німів до іншої, а також до немеронімічної лексики. Така трансформація здій
снюється двома шляхами:
1) шляхом розвитку полісемії меронімів, коли у своєму переносному зна
ченні вони позначають частину з іншої тематичної групи меронімів (нім. Nase,
англ, nose «ніс» (соматизм) -» «ніс як частина певного артефакту (посуду, пе
редня частина літака, авто та ін.)» або навіть переходять до класу немероніміч
ної лексики на позначення тварин або людини (нім. Nase «вид риби (подуст)»,
англ, nose «інформатор»);
2) шляхом використання базових кореневих мотиваційних основ з певних
ТГ меронімів для формування композитів (із семантичним зсувом значення) у
межах інших тематичних груп меронімічної — нім. Bergriicken «гірський
кряж, верхня лінія, край гірського хребта», англ, bayhead «голова, віддалений
район бухти» (соматизм -> ТГ найменувань частин неживої природи) та неме
ронімічної лексики — нім. Kuhkopf (букв, «голова корови», зневажливо «дур
на людина») (соматизм -»ТГ позначень людини), англ, hammerhead (букв, «го
лова молотка») «молот-риба»; англ, pigfoot (букв, «нога свині») «риба,
скорпена, морський йорж» (соматизм -> ТГ позначень видів тварин / риб).
Комбінування таких основ можливе також у межах однієї ТГ, напр.:
нім. Turklinke «ручка дверей», англ, hubcap «ковпак колеса» (сполучення двох
позначень найменувань частин артефактів).
Найбільшим потенціалом для формування меронімічної та немеронімічної
лексики, крім безпосередньо найменувань поняття «частина», які можуть бра
ти участь у формуванні меронімів усіх виділених тематичних груп, відзначаю
ться соматизми та найменування частин артефактів. Низьким потенціалом що
до утворення композитів характеризуються найменування частин процесів,
сукупностей, темпоральні мероніми, найменування частин неживої природи.
Цей факт виглядає цілком логічним, адже мероніми з абстрактним значенням
упорядковують перш за все ментальний світ людини і менше мають відношен
ня до матеріального світу, який є джерелом безлічі порівнянь під час форму
вання меронімів на позначення частин конкретних об’єктів. Все це природно
створює підґрунтя для розвитку численних метафор антропоморфного типу, а
також можливостей для найменування цілого на підставі метонімічних пере
носів значення.
О. В. Материнська__________________________________________________________
62 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № б
Соматизми мають великий словотворчий потенціал у системі меронімів, у
якій вони виконують інтегрувальну функцію. Так, за допомогою основ-сома-
тизмів утворюються найменування частин артефактів, частин рослин, частин
неживої природи і под.: англ, riverhead (букв, «голова річки») «витік річки».
Можна стверджувати, що людина персоніфікує частини неживої природи
та рослин, за рахунок метафори створює їхні образи, подібні до людських;
наприклад, у німецькій мові зафіксовано такі позначення частин скелі:
нім. Bergriicken (букв, «спина скелі») «гірський кряж, верхня лінія, край гір
ського хребта», нім. Bergnase («букв, ніс скелі») «виступ скелі», нім. Bergfufi
(букв, «нога скелі») «підніжжя скелі».
Семантична класифікація меронімів-композитів за типом семантичного
відношення між їхніми компонентами ґрунтується на виведенні формули тлу
мачення для кожного семантичного типу на підставі проаналізованого ем
піричного матеріалу. Враховано досвід дослідження композитів за схемою
X. Вельмана, Л. Ортнер у німецькій мові, X. Шоу у німецькій та англійській
мовах та багатьох інших лінгвістів 12. У найменуванні кожного типу міститься
загальна назва та конкретний підтип семантичної організації композита (за се
мантичною роллю компонента А). У формулах тлумачення використано літе
ру А на позначення лівого й літеру В — правого (зазвичай основного) компо
нента композита та визначено їхні семантичні ролі у складі композита.
Додатково використано символьна позначення суб’єкта певної дії (агенса) та
Y— об’єкта певної дії або ж пацієнса (залежно від семантичної ролі). Зафіксо
вано десять основних семантичних типів детермінативних меронімів-компо
зитів: партитивні, атрибутивні, екзистенційні, локативні, темпоральні, орна-
тивні, бенефактивні, агентивні, каузативні. Домінувальними семантичними
типами в обох досліджуваних мовах є партитивний та акціональний типи, схе
му тлумачення яких подано нижче.
Партитивні мероніми-композити позначають певне поняття за його парти-
тивним зв’язком з ієрархічно вищим поняттям, характеризуються відношен
ням включення, мають такі підтипи:
а) «ціле — частина» («В належить до А», «А має В» ,«В є частиною А»):
нім. Schwalbenschwanz «хвіст ластівки», англ, potsherd «глиняний черепок»;
б) «частина — ціле» («А належить до В», «В має А», «А є частиною В»); у
композитах цього семантичного типу акцент пересувається на компонент А:
нім. Dreiviertelstunde «чверть години, квартал», англ, noonday «середина дня»;
в) «матеріал / субстанція, з якої складається частина — позначення части
ни» («Л-матеріал, з якого складається В»): нім. Glaswand «скляна стіна»,
Holzsplitter «скіпка деревини».
Акціональні мероніми-композити позначають частину за об’єктом дії або
за дією («Xвпливає на об’єкті / виконує певну дію над об’єктом^»;«В харак
теризується дією А, функціонує, виконуючи дію А»), Мероніми демонструють
такі різновиди цього семантичного типу:
12 OrtnerL. Substantivkomposita // Deutsche Wortbildung : Typen und Tendenzen in der
Gegenwartssprache.— Berlin ; New York, 1991.— Bd 79. T. 4.— 863 S.; Wellmann H. Deutsche
Wortbildung in europaischer Beziigen — Auswertung einer Bibliographie zur historischen Wort
bildung // Praxis- und Integrationsfelder der Wortbildungsforschung.— Heidelberg, 2000.—
S. 280-298; Shaw H. J, Motivierte Komposita in der deutschen und englischen gegenwartigen
Sprache // Tubinger Beitrage zur Linguistik.— Tubingen, 1979.— Bd 118.— S. 51; Kurschner W.
Zur syntaktischen Beschreibung deutscher Nominalkomposita. Auf der Grundlage generativer
Transformationsgrammatiken // Linguistische Arbeiten.— Tubingen, 1974.— Bd 18.— 228 S.;
Kastovsky D. Wortbildung und Semantik.— Diisseldorf; Bern ; Miinchen, 1982.— 334 S.
____________________Моделювання меронімічних відношень у лексичній системі мови
ISSN0027-2833. Мовознавство, 2013, Ns 6 63
а) «афікований об’єкт — позначення частини», цей тип можна записати
формулою «Xвпливає на об’єкт А / виконує певну дію над об’єктом А, вико
ристовуючи В», напр.: нім. Bierabend «вечір, у який п’ють пиво, вечірка», англ.
plateroom «кімната, у якій зберігається посуд». Додатково мероніми-компози-
ти цього типу можуть мати рестриктивне значення, коли «Xвпливає тільки на
об’єкт А, виконує певну дію тільки над об’єктом А у час / місці В», наприклад,
Obsttag «день, у який їдять тільки овочі»; пермісивне значення у випадку, коли
«X може впливати на об’єкт А / виконувати певну дію над об’єктом А у час
В / місці В», наприклад, Zigarettenpause «пауза, під час якої можна палити»
та ін.;
б) «ефікований об’єкт (продукт) — позначення частини» («5 є джерелом
виникнення А», «X виготовляє А з В», «В є сировиною для виготовлення А»),
напр.: нім. Hemdenstoff «тканина, з якої виготовляють сорочки», англ, broom-
wood «деревина, з якої виготовляють мітли»;
в) «дія —частина» («В — частина, призначена для виконання дії А»,
«В характеризується дією А, функціонує, виконуючи дію А»), напр.:
нім. Bauelement, Bauteil «будівельна деталь», Bindeglied «поєднувальна части
на». Як компоненті виступають віддієслівні іменні основи або ж дієслівні ос
нови. Такі композити також можуть мати додаткові значення, наприклад, тем-
поральні мероніми-композити цього типу характеризуються додатковим
прескриптивним значенням (нім. Zahlungstermin «термін, у який Xмає, сплати
ти 7», англ, bedtime «час лягати спати») або ж перфективним («Xвиконав дію А
в час / місці В / дія А відбулася у час / місці В»), напр.: Geburtsjahr «рік народ
ження», англ, birthday «день народження» та ін.
Превалювання партитивних композитів спостерігається передусім у тема
тичних групах найменувань частин артефактів, частин тіла (соматизмів) та
найменувань темпоральних понять.
Можна виділити такі способи вираження цілого в найменуванні частини:
а) ціле експліковане в найменуванні частини — здебільшого йдеться про
мероніми, які є детермінативними композитами, а саме партитивними компо
зитами (нім. Bettkante «край ліжка», англ, needlepoint «вістря голки», bar
relhead «дно бочки», Zugspitze «голова потяга»), орнативними (нім. Fltigel-
fenster «вікно зі стулками», англ, pressroom «друкарський цех, устаткований
друкарськими пресами»), акціональними композитами за типом «ефікований
об’єкт (продукт) — матеріал» (нім. Mantelstoff «тканина, з якої виготовляють
пальто», англ, bowwood «деревина, з якої виготовляли луки» — загальна
кількість 1291 ЛО в німецькій мові (27,3 % від загальної кількості меронімів у
німецькій мові) та 270 ЛО в англійській (14,3 % від загальної кількості меро
німів у англійській мові відповідно), більша кількість експліцитного виражен
ня цілого в найменуванні частини в німецькій мові пояснюється більшою
кількістю композитних утворень-меронімів у ній;
б) прототипічне ціле наявне в найменуванні частини імпліцитно, напр.:
нім. Epilog «епілог (певного твору, п’єси тощо)», handle «ручка, руків’я
держак (інструмента)»; у таких позначеннях частин артефактів холонім фор
мально відсутній у структурі номінації, але на семантичному рівні він є та лег
ко відновлюється шляхом трансформації, коли для тлумачення певного меро-
німа необхідно додати позначення цілого 3217 ЛО (68 %) у німецькій та 1478
ЛО (78,3 %) в англійській мовах;
в) ціле не виражене в номінації частини ані експліцитно, ані імпліцитно,
кількість таких одиниць серед меронімів є незначною: 222 ЛО (4,7 %) у
німецькій та 140 ЛО (7,4 %) в англійській мовах; мероніми цього типу зафіксо
вано серед найменувань частин матеріалів, з яких щось виробляється (напр.:
О. В. Материнська__________________________________________________________
64 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № б
нім. Substanz «субстанція, матерія», англ, substance «субстанція, матерія»), за
гальних позначень частини (нім. Теіі «частина», Sttick «шматок», англ, part
«частина (будь-якого цілого)», piece «шматок, частина (будь-якого цілого)»).
Закономірності семантичного розвитку меронімічної лексики визначають
ся корелятивним типом відношення меронімії та полісемії, оскільки виокрем
лення ознаки «партитивність» передбачає постійну динаміку семантичної
структури найменувань частин у напрямку позначення їхнього цілого на під
ставі метонімічних моделей за суміжністю (напр.: нім. Kopf, англ, head (букв,
«голова») «керівник») та метафоричних переносів на позначення інших час
тин цілого або ж цілого за асоціативною подібністю (нім. Fliigel, англ, wing
(букв, «крило птаха») «крило будівлі, літака, авто», англ, hunk (букв, «великий
кусок, шмат») «привабливий сильний чоловік»),
Меронімам, як у німецькій, так і в англійській мові властивий розвиток по
лісемії, але рівень полісемії меронімів (співвідношення кількості значень і
кількості лексем, що їх передають) у німецькій мові (1,29) є значно нижчим,
ніж рівень полісемії меронімів у англійській мові (3,2). Це пояснюється пере
дусім більшою кількістю меронімів-композитів у німецькій мові, що робить
такі позначення цілого вузькоспецифічними за семантичним обсягом та пере
вагою морфологічних моделей словотворення в англійській мові. Високим
рівнем полісемії в німецькій мові характеризуються мероніми, які належать до
тематичних груп найменувань частин живої природи (рослин), соматизмів, за
гальних позначень поняття «частина», в англійській мові — це мероніми у
складі тематичних груп соматизмів, найменувань поняття «частина», частин
сукупностей, локативних меронімів. Тільки визначивши підстави формування
нових значень меронімів, можна виявити основні тенденції їхнього семантич
ного розвитку.
Серед основних метафоричних моделей розвитку полісемії меронімів (688
ЛСВ у німецькій та 2193 в англійській мовах) домінують переноси з позначен
ня частини конкретного цілого або ж певного поняття на позначення: 1) час
тини іншого об’єкта за асоціативною подібністю, аналогією (200 ЛСВ у німе
цькій та 727 в англійській мовах), напр.: нім. Balkon, англ, balcony («балкон
будівлі») «балкон (театральний)»; 2) позначення абстрактного поняття (139
ЛСВ у німецькій та 555 в англійській мовах), напр.: нім. Deckung (букв, «по
крівля, покриття») «захист, приховування протиправних дій», нім. Fassade,
англ, facade (букв, «фасад будівлі») «зовнішня сторона, показовий бік справи,
людини»; 3) позначення частини тіла (соматизм) (115 ЛСВ у німецькій та 295 в
англійській мовах): нім. Rad (букв, «колесо (частина транспорту)») «віялопо
дібний хвіст птаха», barb (букв, «вістря; колючка; зубець (стріли, рибальсько
го гачка)») «вусики (деяких риб)»; 4) позначення цілого (89 ЛСВ у німецькій
та 184 в англійській мовах), наприклад, людини, тварини, рослини: нім. Bro
cken (букв, «уламок неправильної форми») «кремезна людина», англ, clod
(букв, «грудка, брила») «телепень, йолоп, дурень» тощо.
Серед основних метонімічних моделей розвитку полісемії меронімів (680
ЛСВ у німецькій та 2010 в англійській мовах) виявлено переноси з наймену
вання частини конкретного цілого або ж певного поняття на позначення:
1) іншої частини цього об’єкта / поняття за суміжністю — Bauch (букв, «жи
віт»), «шлунок», англ, shank (букв, «гомілка») «нога» (200 ЛСВ у німецькій та
499 в англійській мовах); 2) цілого (71 ЛСВ у німецькій та 154 в англійській
мовах) — людини або ж тварини за моделлю синекдохи: англ, hoof (букв, «ра
тиця») «копитна тварина» тощо.
____________________Моделювання меронімічних відношень у лексичній системі мови
ISSN0027-2833. Мовознавство, 2013, № б 65
Категоризація відношень між частиною та цілим у німецькій та англійській
мовах безпосередньо впливає на їхній семантичний потенціал. Вплив націо
нально-культурної специфіки на формування моделей конкретних семантич
них типів меронімів та на розвиток їхньої полісемії реалізується в деяких сте
реотипах щодо сприйняття та сегментації цілого носіями німецької та
англійської мов, які зумовлені їхнім менталітетом, соціальним устроєм та істо
ричним перебігом подій.
Спільним для обох досліджуваних мов є формування в межах уявлень люди
ни про своє тіло системи «наївної», ненаукової анатомії, унаслідок чого сома-
тизми стають потужним джерелом поповнення лексики шляхом семантичної
деривації (антропоморфної метафори) та метонімії, наприклад, нім. Herz, англ.
heart (букв, «серце») має переносне значення «вмістилище почуттів, душа».
Важливим стереотипом для носіїв англійської мови є асоціація з наймену
ваннями частин будівель, що втілює ідею «мій дім — моя фортеця»; згідно з
таким стереотипом усі несучі елементи конструкції, фундамент розвивають
переносні значення, пов’язані з відчуттям стабільності, захищеності: англ.
tower (букв, «вежа, башта»), pillar (букв, «стовп») «опора суспільства, надійна
людина», keystone (букв, «замковий (ключовий) камінь (склепіння, арки)»)
«наріжний камінь; основний принцип».
Квантитативні мероніми тісно пов’язані з матеріальним побутом людини,
оскільки на початку формування метричної системи людина використовувала
параметри власного тіла, різні предмети та ємності, контейнери для вимірю
вання, напр.: нім. Barrel, англ, barrel (букв, «бочка») «барель, англійська єм
ність», англ, bushel (від середньоірландського boss, bass «долоня») «міра єм
ності фруктів, овочів і под.». В англійській мові фіксується значна кількість
квантитативних позначень виміру ділянок землі, що сформувалися протягом
історичного розвитку системи землеволодіння, наприклад застар. hide «гайда,
ділянка, оброблювана родиною» (від дангл. howan «члени родини»)13.
Локативні мероніми в англійській мові демонструють важливість та глибо
ку закоріненість у мові значення землі для людини. Зафіксовано велику
кількість локативних меронімів на позначення частини простору за правом во
лодіння, наслідування, за власником: англ, husbandland «ділянка, яку обробляє
та на якій безпосередньо мешкає її власник на відміну від загальної території у
володінні» (лексема husband раніше мала значення не «чоловік», а «власник,
господар дом»).
Темпоральні мероніми в німецькій мові засвідчують стереотип важливості
порядку та чіткості в розподілі часу, найдрібніших його сегментів. Це характе
ризує також темпоральні мероніми в англійській мові, утім, ступінь структу
рованості часового простору в німецькій мові є вищим (нім. Zahlungstermin
«термін, у який X має сплатити 7», Wartezeit «час очікування, час протягом
якого Xмає зачекати», Posttag «день доставки пошти»).
Здійснене дослідження дозволяє сформулювати конкретні узагальнення
щодо особливостей формування та семантичного розвитку системи меронімів
у німецькій та англійській мовах у зіставному аспекті. Попри універсальність
семантичних відношень між частиною та цілим навіть близькоспоріднені мо
ви (німецька та англійська) засвідчують розбіжності в продуктивності окре
мих структурних типів та моделей, зумовлені відмінностями у способах реа
лізації відношення меронімії словотворчими засобами та засобами розвитку
полісемії. Важливим фактором є також вплив національно-культурної специ
13 Швачко С. О. Слова міри і ваги: лінгвокогнітивні аспекти.— Суми, 2008.— С. 21.
О. В. Материнська__________________________________________________________
66 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № б
фіки на формування моделей конкретних структурних та семантичних типів
меронімів.
У німецькій мові переважають морфолого-синтаксичні засоби утворення
меронімів, а в англійській — морфологічні. Експліцитна деривація, у межах
якої найпродуктивнішими є суфіксальні моделі формування меронімів, від
значається продуктивністю в обох досліджуваних мовах. Мероніми, утворені
за допомогою префіксоїдів, значно переважають у німецькій мові. Важливу
роль у формуванні меронімів відіграють процеси імпліцитної деривації (беза
фіксного словотворення або конверсії). Найпродуктивнішою ця модель є в
англійській мові. Вплив структурної організації меронімів на їхній словотвор
чий та семантичний потенціал підтверджує дію принципу природної морфо
логії або теорії маркованості, згідно з якою немарковані одиниці належать до
найпродуктивніших та найчастотніших мовних типів. Так, саме мероніми,
неускладнені словотворчими формантами, тобто немарковані одиниці, розви
вають найвищий рівень полісемії, а мероніми-композити, як марковані, мають
вузькоспецифічні значення.
Між семантичними типами меронімів-композитів та їхнім словотворчим
потенціалом фіксуються корелятивні відношення. Найпродуктивнішими се
мантичними типами, за якими утворюються ендоцентричні та екзоцентричні
композити, що належать до меронімічної та немеронімічної лексики, є парти-
тивний та акціональний семантичні типи. Серед мотиваційних основ найви
щою продуктивністю характеризуються мероніми на позначення поняття
«частина», соматизми та найменування частин артефактів.
Про базовість семантичного відношення між частиною та цілим у мові
свідчить система регулярних моделей метафоричних та метонімічних перено
сів під час розвитку полісемії меронімів, їхнього утворення. Такі переноси
мають антропоморфний характер і свідчать про категоризацію дійсності лю
диною через призму свого власного сприйняття. Отже, можна стверджувати,
що вся система семантичних взаємовідношень меронімів є наслідком антропо-
центричного характеру лінгвокогнітивної діяльності людини.
Перспектива запропонованого дослідження полягає у можливості пода
льшого вивчення семантичних зв’язків у лексиці із застосуванням розробле
ного концептуального апарату.
(Донецьк)
____________________Моделювання меронімічних відношень у лексичній системі мови
О. V. MATERYNSKA
MODELLING OF THE MERONYMIC RELATIONS IN THE LEXICAL SYSTEM OF
A LANGUAGE
This paper dwells upon the meronymic relations (Part-Whole relations) in English and Ger
man. The research highlights the interdependences between the structural and semantic pecu
liarities of meronyms (nouns denoting parts), traces the regularities of their semantic develop
ment. The categorization of the Part-Whole relations by the native speakers of the languages
under analysis has been researched. The ways of the meronymic relations formation and their
separation from other types of semantic relations in the lexical system have been revealed. The
combinations of the semantic markers, identifying the whole, the polysemy development of
meronyms by means of the metaphoric and metonymic transference have been singled out.
Keywords : meronym, meronymy, polysemy, metaphor, metonymy, structural and se
mantic type.
ISSN0027-2833. Мовознавство, 2013, Ns 6 67
|