Отверднення епоксидних композицій у мікрохвильовому полі

Вивчено вплив мікрохвильового нагрівання на утворення полімерних сіток з епоксидіанового олігомеру ЕД-20 і поліетиленполіаміну. Якість отверднення оцінено за термомеханічними властивостями, тепло- і термостійкістю одержаних полімерів. Виявлено відмінності між термомеханічними властивостями полімерів...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2005
Hauptverfasser:	Білогубка, О.Р., Складанюк, Р.В., Шийчук, О.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України 2005
Schriftenreihe:	Украинский химический журнал
Schlagworte:	Химия высокомолекулярных соединений
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183807
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Отверднення епоксидних композицій у мікрохвильовому полі / О.Р. Білогубка, Р.В. Складанюк, О.В. Шийчук // Украинский химический журнал. — 2005. — Т. 71, № 2. — С. 124-128. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-183807
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1838072022-04-19T01:32:37Z Отверднення епоксидних композицій у мікрохвильовому полі Білогубка, О.Р. Складанюк, Р.В. Шийчук, О.В. Химия высокомолекулярных соединений Вивчено вплив мікрохвильового нагрівання на утворення полімерних сіток з епоксидіанового олігомеру ЕД-20 і поліетиленполіаміну. Якість отверднення оцінено за термомеханічними властивостями, тепло- і термостійкістю одержаних полімерів. Виявлено відмінності між термомеханічними властивостями полімерів, одержаних у різних режимах мікрохвильового отверднення. Оптимальну температуру склування і величину високоеластичної деформації композитів забезпечує прогрівання протягом 60 хв при потужності генератора 300 Вт. Изучено влияние микроволнового нагревания на формирование полимерных сеток на основе эпоксидного олигомера ЭД-20 и полиэтиленполиамина. Качество отверждения оценено по термомеханическим свойствам, тепло- и термостойкости полученных полимеров. Установлены отличия между термомеханическими свойствами полимеров, полученных в разных режимах микроволнового отверждения. Оптимальную температуру стеклования и величину высокоэластической деформации композитов обеспечивает нагревание в течение 60 мин при мощности генератора 300 Вт. Effect of microwave heating on epoxy polymer network formation has been studied. The curing extent has been evaluated using thermomechanical properties and thermostability of the polimers obtained. Some differences in thermomechanical properties have been registered for polymers obtained under different conditions of the microwave curing. Optimal values of glasstransition temperature and high-elastic deformation may be reached with heating under 300 W microwave power during 60 min. 2005 Article Отверднення епоксидних композицій у мікрохвильовому полі / О.Р. Білогубка, Р.В. Складанюк, О.В. Шийчук // Украинский химический журнал. — 2005. — Т. 71, № 2. — С. 124-128. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0041–6045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183807 541.64 uk Украинский химический журнал Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Химия высокомолекулярных соединений Химия высокомолекулярных соединений
spellingShingle	Химия высокомолекулярных соединений Химия высокомолекулярных соединений Білогубка, О.Р. Складанюк, Р.В. Шийчук, О.В. Отверднення епоксидних композицій у мікрохвильовому полі Украинский химический журнал
description	Вивчено вплив мікрохвильового нагрівання на утворення полімерних сіток з епоксидіанового олігомеру ЕД-20 і поліетиленполіаміну. Якість отверднення оцінено за термомеханічними властивостями, тепло- і термостійкістю одержаних полімерів. Виявлено відмінності між термомеханічними властивостями полімерів, одержаних у різних режимах мікрохвильового отверднення. Оптимальну температуру склування і величину високоеластичної деформації композитів забезпечує прогрівання протягом 60 хв при потужності генератора 300 Вт.
format	Article
author	Білогубка, О.Р. Складанюк, Р.В. Шийчук, О.В.
author_facet	Білогубка, О.Р. Складанюк, Р.В. Шийчук, О.В.
author_sort	Білогубка, О.Р.
title	Отверднення епоксидних композицій у мікрохвильовому полі
title_short	Отверднення епоксидних композицій у мікрохвильовому полі
title_full	Отверднення епоксидних композицій у мікрохвильовому полі
title_fullStr	Отверднення епоксидних композицій у мікрохвильовому полі
title_full_unstemmed	Отверднення епоксидних композицій у мікрохвильовому полі
title_sort	отверднення епоксидних композицій у мікрохвильовому полі
publisher	Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
publishDate	2005
topic_facet	Химия высокомолекулярных соединений
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183807
citation_txt	Отверднення епоксидних композицій у мікрохвильовому полі / О.Р. Білогубка, Р.В. Складанюк, О.В. Шийчук // Украинский химический журнал. — 2005. — Т. 71, № 2. — С. 124-128. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series	Украинский химический журнал
work_keys_str_mv	AT bílogubkaor otverdnennâepoksidnihkompozicíjumíkrohvilʹovomupolí AT skladanûkrv otverdnennâepoksidnihkompozicíjumíkrohvilʹovomupolí AT šijčukov otverdnennâepoksidnihkompozicíjumíkrohvilʹovomupolí
first_indexed	2025-07-16T03:48:41Z
last_indexed	2025-07-16T03:48:41Z
_version_	1837773851924103168
fulltext	macrochains. The study of physical aging has show the dependence of structure stability on a magnitude of the intensity of a magnetic field, in which the polymer was synthesized. 1. Бучаченко А .Л. // Усп.химии. -1976. -45, № 5. -С. 761—792. 2. Buchachenko A.L . // Chem. Rev. -1995. -95, № 7. -P. 2507—2528. 3. Віленський В.О. // Доп. НАН України. -1996. -№ 12. -С. 141—147. 4. Віленський В.О. // Тези доп. Укр. конф. з високо- молекуляр. сполук (Київ, 22–24 вересня 1996 р.). -Ін-т високомолекуляр. сполук. -1996. -С. 150. 5. Люлин С.Б., Готлиб Ю.Б. // Высокомолекуляр. сое- динения. Сер. А. -1996. -38, № 2. -С. 252—257. 6. Grissom C.B. // Chem. Rev. -1995. -95, № 1. -P. 3—24. 7. Оудиан Дж. // Основы химии полимеров. -М .: Мир, 1974. 8. Лосев И .П., Федотова О.Я. // Практикум по химии высокомолекулярных соединений. -М .: Госхимиз- дат, 1962. 9. Kratky O., Pilz I., Schmitz P.J. // J. Colloid Interface Sci. -1966. -21, № 1. -P. 24—34. 10. Липатов Ю.С., Шилов В.В., Гомза Ю.П ., Кругляк Н .E. // Рентгенографические методы исследования полимеров. -Киев : Наук. думка, 1982. 11. Schmidt P.W ., Hight R .J. // Appl. Cryst. -1960. -13. -P. 480—483. 12. Huang I., Hu I., Song Q. // Polymer. -1994. -35, № 5. -P. 1105—1108. 13. Chirac A.P., S imionescu C.I. // J. Polym. Sci. Pt A: Polym. Chem. -1996. -34, № 4. -P. 567—573. 14. Chirac A.P., S imionescu C.I. // Polym. Test. -1996. -15, № 6. -P. 537—548. 15. Bag D.S ., M aiti S . // Polymer. -1998. -39, № 3. -P. 525—531. 16. Bag D.S ., M aiti S . // J. Polym Mater. -1997. -14, № 3. -P. 273—275. 17. Флори П . // Статистическая механика цепных моле- кул. -М .: Мир, 1971. 18. Нестеров А .Е. // Справочник по физической химии полимеров. -Киев: Наук. думка, 1984. -Т. 1. 19. Багдасарьян Х .С. // Теория радикальной полиме- ризации. -М .: Наука, 1966. 20. Мартынов М .А ., Вылегжанина К.А . // Рентгено- графия полимеров. -Л.: Химия, 1972. 21. Physical Properties of Polymers, Handbook / Ed. James E. Mark. -American Institute of Physics, Woodbury, New York, 1996. 22. Brandrup J., Immergut E.H. Polymer handbook. -New York; Chichester; Brisbane; Toronto; Singapore: Inter- science Publ. John Wiley&Sons, 1989. Институт химии высокомолекулярных соединений Поступила 08.07.2003 НАН Украины, Киев Университет Клод Бернар, Лион, Франция УДК 541.64 О.Р. Білогубка, Р.В. Складанюк, О.В. Шийчук ОТВЕРДНЕННЯ ЕПОКСИДНИХ КОМПОЗИЦІЙ У МІКРОХВИЛЬОВОМУ ПОЛІ Вивчено вплив мікрохвильового нагрівання на утворення полімерних сіток з епоксидіанового олігомеру ЕД-20 і поліетиленполіаміну. Якість отверднення оцінено за термомеханічними властивостями, тепло- і термостійкістю одержаних полімерів. Виявлено відмінності між термомеханічними властивостями по- лімерів, одержаних у різних режимах мікрохвильового отверднення. Оптимальну температуру склуван- ня і величину високоеластичної деформації композитів забезпечує прогрівання протягом 60 хв при потужності генератора 300 Вт. Епоксидні смоли займають провідне місце серед сучасних конструкційних матеріалів за- вдяки своєму комплексу цінних механічних, електрофізичних та оптичних властивостей [1, 2]. Утворення просторово зшитих епоксидних полімерів відбувається при підвищеній темпера- турі і є, як правило, тривалим процесом. У зв’яз- ку з цим проблемою великого практичного зна- чення є скорочення тривалості і зниження енер- гомісткості процесу отверднення епоксидних композицій без погіршення їх експлуатаційних характеристик. Одним із варіантів її вирішення може бути застосування електромагнітного ви- промінювання мікрохвильового діапазону [3— 5]. Під час дії мікрохвильового випромінюван- ня на речовину відбувається її рівномірне про- грівання, зумовлене взаємодією мікрохвильово- го (МХ) випромінювання з молекулами у всьо- © О.Р. Білогубка, Р.В. Складанюк, О.В. Шийчук , 2005 124 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2005. Т. 71, № 2 му об’ємі опромінюваного матеріалу. В цьому полягає основна відмінність між мікрохвильо- вим і традиційним нагріванням, під час якого передача теплоти відбувається поступово від зовнішніх шарів до внутрішніх і завжди пов’я- зана із виникненням температурного градієн- ту. Відомо також, що мікрохвильове випромі- нювання має здатність в десятки і сотні разів прискорювати перебіг різноманітних хімічних процесів [6]. У даній статті вивчено вплив мікрохвильо- вого випромінювання на зшивання епоксидної смоли залежно від потужності генератора і три- валості процесу. Результати впливу МХ-випро- мінювання на процес затвердівання оцінювали за термомеханічними властивостями, тепло- і тер- мостійкістю одержаних полімерів. Термомеха- нічні властивості відображають особливості структурно-молекулярної організації полімеру і є важливим показником, який характеризує ма- теріал в умовах одночасної дії теплового і ме- ханічного полів [7]. Одержані результати пока- зали, що застосування мікрохвильового поля значно прискорює процес отверднення епок- сидної смоли із збереженням властивостей по- лімерів на задовільному рівні. Об’єктами дослідження були композиції на основі епоксидіанового олігомеру ЕД-20 (вміст епоксидних груп 22.5 %) і аліфатичного полі- аміну ПЕПА марки А (вміст амінних груп 25.6 %) при стехіометричному співвідношенні ак- тивних груп. Отверднення проводили у мікро- хвильовій печі з частотою електромагнітних ко- ливань 2.45 ГГц і регульованою потужністю ге- нератора від 100 до 1000 Вт. Термічне отверд- нення виконували у ступеневому режимі — 3 год при 353 К і 2 год при 393 К. Ме- тодом ІЧ-спектроскопії встановлено, що даний режим дозволяє досягнути гранично можливого ступеня конвер- сії епоксидних груп ~ 0.95, який відповідає повністю сформованій по- лімерній матриці [8]. Термомехані- чні властивості отриманих епок- сидних композитів досліджували на модифікованому приладі "Hec- kert", призначеному для визначення теплостійкості полімерних матері- алів в режимі одноосного стиснення при P=106 Н ⋅м–2 і швидкості на- грівання 1—1.5 град⋅хв–1. Зразки для випробувань мали форму циліндра діаметром 8 і висотою 9 мм. Дефор- мацію зразка вимірювали за допомогою мікро- метричного нуль-індикатора з точністю 0.01 мм. Температуру зразка фіксували стандартною тер- мопарою типу ТХК. Одержані дані представле- но у вигляді залежності відносної деформації ε (ε = ∆h/h, де h — початкова висота зразка, ∆h — зміна розмірів зразка в процесі деформації) від температури. На основі одержаних термоме- ханічних кривих розраховано структурно-моле- кулярні параметри просторової сітки — рів- новажний модуль високоеластичності E∞ і молекулярну масу міжвузлового фрагмента М с. Молекулярну масу міжвузлового фрагмента ви- раховували за формулою M c = 3ρRT v E∞ , де ρ — густина, кг/м3; Т v — температура , К; R — уні- версальна газова стала. Рівноважний модуль високоеластичності E∞ розраховували за фор- мулою E∞ = Pε∞/S , де P — навантаження, що діє на зразок; S — площа поперечного перерізу зразка; ε∞ — величина високоеластичної дефор- мації [9]. Знайдені значення E∞ і М с для до- сліджених систем приведені в таблиці. Темпе- ратуру склування Т с визначали екстраполяці- єю на вісь температур прямолінійного відріз- ку ділянки ТМ-кривої, яка відповідає переходу полімеру із склоподібного стану в високоелас- тичний. Для вивчення термічної стабільності епо- ксиамінних композицій використовували метод термогравіметричного аналізу. Дослідження про- водили за допомогою дериватографа Q-1500D у температурному інтервалі 300 —973 К при швидкості нагрівання 1 К/хв. Зразки готували шляхом механічного подрібнення отверднених композицій. ІЧ-спектри отвердненої епоксидної смоли ЕД-20 записували на спектрометрі Vec- Термомеханічні параметри епоксидних композицій, отверднених у мікрохвильовому полі № п/п Режим отверднення T с, К ε∞, % E∞⋅10–7, Па M c, г/мольПотужність, Вт Час, хв 1 300 10 333 — — — 2 300 25 368 8.5 1.26 971 3 300 60 372 5.5 1.95 555 4 600 25 353 8.5 1.26 876 5 600 60 359 6.5 1.65 667 6 Термічне отверднення 378 3.3 3.42 337 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2005. Т . 71, № 2 125 tor-22 в області 400—4000 см–1. Глибину пере- творення оцінювали за зміною інтенсивності смуги 916 см–1, віднесеної до внутрішнього стандарту (смуги ν (С=С) 1608 см–1 бензоль- ного ядра). Як видно із рис. 1, майже всі одержані тер- момеханічні криві мають вигляд, характерний для просторово зшитих полімерів. Це проявля- ється у наявності на термомеханічних кривих чітко вираженої горизонтальної ділянки, яка від- повідає області високоеластичної деформації. Області високоеластичності передує висхідна ді- лянка ТМ-кривої, яка відповідає переходу по- лімеру із склоподібного стану у високоеласти- чний. При температурі вище 473 К для біль- шості систем спостерігається різке наростання деформаційних процесів, що набувають незво- ротнього характеру. На рис. 1 для порівняння представлено температурну залежність відносної деформації полімерів, отверднених термічно (крива 6) і в мікрохвильовому полі при потужності генера- тора 300 Вт (криві 1—3) протягом 10, 25, 60 хв. Відповідні структурно-молекулярні параметри просторової сітки наведено в таблиці (рядки 1—3, 6). З рис. 1 видно, що тривалість процесу отверднення суттєво впливає на термомеханічні властивості епоксидних композицій. Збільшен- ня тривалості мікрохвильового опромінення при- водить до підвищення температури склування і значного зменшення рівня високоеластичної де- формації полімеру (див. таблицю). Помітне зро- стання E∞ свідчить про наближення топології епоксиамінної сітки до топології сітки, утворе- ної термічним шляхом (порівн. рядки 6 та 2, 3 у таблиці). Відповідно зменшується молекля- рна маса міжвузлового сегмента, тобто відбу- вається збільшення густини зшивання полі- мерної матриці. При малій тривалості отверд- нення (10 хв) просторово зшитий полімер вза- галі не утворюється, про що свідчить відсут- ність області високоеластичної деформації на термомеханічній кривій (рис. 1, крива 1). Оче- видно, у цьому випадку процес поліконденсації завершується на стадії утворення розгалуже- них макромолекул і мікросітчастого полімеру (мікрогелю). Термомеханічні властивості полімерів, одер- жаних в режимах 600 Втx25 хв і 600 Втx60 хв відображено відповідно кривими 4, 5 на рис. 1 і в рядках 4, 5 таблиці. У даному випадку також спостерігається чітка кореляція між тривалістю процесу і температурою склування та модулем високоеластичності. З продовженням тривало- сті отверднення температура склування зро- стає, а величина високоеластичної деформації зменшується. Незважаючи на це, кращі резуль- тати відносно температури склування і вели- чини модуля високоеластичності досягаються при застосуванні меншої потужності генера- тора, зокрема, режиму 300 Втx60 хв. Очевид- но, більша напруженість поля спричиняє надто швидке формування просторової сітки, що приводить до значного зменшення рухливості макромолекул і наступного зменшення загаль- ного ступеня зшивання. Було здійснено також отверднення епокси- амінної композиції у полі з потужністю генера- тора 1000 Вт, однак одержані зразки полімерів виявились непридатними для термомеханічного аналізу, оскільки містили бульбашки. Очевид- но, такий жорсткий режим отверднення спри- чиняє надмірне нагрівання зразка, що приво- дить до термічної деструкції полімеру, наслі- дком чого є потемніння, виділення летких про- дуктів розкладу і навіть спінення полімеру. Крім того, слід відмітити відмінність у ха- рактері ТМА-кривих, що характеризують отверд- нення епоксидного олігомеру у тепловому і мік- рохвильовому полях, а саме відсутність другої сходинки на ТМА-кривій полімеру, одержаного у мікрохвильовому полі. Очевидно, наявність до- даткової сходинки повязана з процесами доот- верднення полімеру за рахунок залишкових функціональних груп олігомерної композиції. На нашу думку, факт відсутності процесу доот- верднення під час зшивання епоксидної смоли у мікрохвильовому полі пояснюється рівномір- Рис. 1. Термомеханічні криві епоксидних композицій, отверднених у мікрохвильовому полі відповідно до режимів, описаних у таблиці (1—5), і полімеру, отвер- дненого у тепловому полі (6). 126 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2005. Т. 71, № 2 ним прогріванням зразка полімеру, а відпо- відно, і відсутністю температурного градієнта , який також вносить свій вклад у загальний вигляд ТМА-кривої. Таким чином, результати термомеханічно- го аналізу показали, що найбільш оптимальним режимом щодо температури склування і вели- чини високоеластичної деформації є режим 300 Втx60 хв. Термомеханічні параметри епоксид- них композицій, отверднених у мікрохвильово- му полі з використанням даного режиму, є най- більш наближеними до відповідних параметрів полімерної сітки, одержаної в результаті тер- мічного отверднення. Як видно з таблиці, вели- чина модуля високоеластичності залежить від вибраного режиму отверднення, але в кожному випадку залишається значно нижчою від вели- чини відповідного параметра полімеру, зшито- го термічно. Для пояснення такої суттєвої від- мінності слід урахувати, що модуль високо- еластичності визначається топологічною будо- вою полімерної сітки. Як відомо, в основі про- цесу формування сітчастого полімеру на осно- ві аліфатичних амінів лежать дві реакції — епо- ксид–амін та епоксид–гідроксил [10]. У резуль- таті перебігу першої з них утворюється гете- рополімер (співполімер з аміном), в результаті другої — гомополімер епоксиду. При терміч- ному отвердненні композицій ЕД-20 — алі- фатичний амін вклад реакції епоксид–гідрок- сил складає не більше 10 % від загальної кон- версії епоксидних груп, а тому термомеханіч- ні параметри епоксиамінної сітки наближені до ідеальної [11]. Аналіз ІЧ-спектрів зразків, от- верднених у МХ-полі (рис. 2, спектри 1—5), вказує на практично повне вичерпання епок- сидних груп в ході отверднення. При цьому тер- момеханічні параметри залишаються близь- кими до відповідних параметрів гомополімеру. (Для порівняння використано параметри по- лімеру, одержаного в присутності третинного аміну — ДМБА). Це дає підстави говорити, що МХ-поле сприяє переважному утворенню го- мополімеру, як за рахунок можливого приско- рення реакції епоксид–гідроксил, так і через бло- кування непрореагованих амінних груп у ре- зультаті швидкого структурування системи [12]. За термомеханічними кривими оцінено та- кож теплостійкість одержаних полімерів. По- рівняння термомеханічних кривих на рис. 1 по- казує, що теплостійкість полімерів, отверднених в мікрохвильовому полі 300 Вт, зростає з про- довженням тривалості процесу, однак зали- шається нижчою від теплостійкості термічно зшитого полімеру. Натомість, теплостійкість по- лімерів, одержаних при потужності генератора 600 Вт, є дещо вищою, ніж теплостійкість по- лімерів, зшитих при 300 Вт, і навіть вищою від теплостійкості полімеру, отвердненого тради- ційним шляхом. Про термічну стійкість одержаних епоксид- них полімерів судили з термогравіметричних кри- вих (рис. 3). Криві на рис. 3 практично накла- даються, що свідчить про однакову термічну стійкість полімерів, отверднених в МХ-полі і за допомогою термічної активації. З цього мож- на зробити висновок, що закономірності пе- ребігу термооксидаційної деградації визнача- ються перш за все хімічною структурою макро- молекул і практично не залежать від топології епоксиамінних полімерів. Показано, що епоксиамінна система (ЕД-20+ Рис. 2. Термогравіметричні криві втрати маси з темпе- ратурою в процесі деструкції епоксиамінних компо- зицій, отверднених у мікрохвильовому (1—5) і тепло- вому полях (6). Рис. 3. ІЧ-спектри епоксидних композицій, отверднених у мікрохвильовому (1—5) і тепловому полях (6). ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2005. Т . 71, № 2 127 + ПЕПА у стехіометричному співвідношенні) здатна швидко отверджуватись у полі мікрохви- льового випромінювання. Фізико-механічні па- раметри полімерів, отверднених за допомогою мікрохвильової енергії, є дещо нижчими від ха- рактеристик термічно зшитого полімеру. Оп- тимальні параметри забезпечує отверднення при потужності генератора 300 Вт і тривалості процесу 60 хв. Найбільшу теплостійкість має полімер, одержаний в режимі 600 Втx60 хв. Тер- мічна стійкість одержаних у мікрохвильовому полі полімерів майже не залежить від режиму отверднення. РЕЗЮМЕ . Изучено влияние микроволнового наг- ревания на формирование полимерных сеток на основе эпоксидного олигомера ЭД-20 и полиэтиленполиамина. Качество отверждения оценено по термомеханическим свойствам, тепло- и термостойкости полученных поли- меров. Установлены отличия между термомеханичес- кими свойствами полимеров, полученных в разных ре- жимах микроволнового отверждения. Оптимальную температуру стеклования и величину высокоэластичес- кой деформации композитов обеспечивает нагревание в течение 60 мин при мощности генератора 300 Вт. SUMMARY. Effect of microwave heating on epoxy polymer network formation has been studied. The curing extent has been evaluated using thermomechanical pro- perties and thermostability of the polimers obtained. So- me differences in thermomechanical properties have been registered for polymers obtained under different condi- tions of the microwave curing. Optimal values of glass- transition temperature and high-elastic deforma- tion may be reached with heating under 300 W microwa- ve power during 60 min. 1. Czub P., Boncza-Tomaszewski Z ., Penczek P., Pielic- hоwski J. Chemia i technologia zywic epoksydowych. -Warszawa: Wydawnictwa N aukowo-Techniczne. -2002. -Р. 531. 2. Строганов В.Ф., Михальчук В.М ., Зайцев Ю.С. и др. // Докл. АН УССР. Сер. Б. -1988. -№ 1. -С. 53—56. 3. Hedreul С., Galy J., Dupuy J. et al. // J. Appl. Polymer Science. -1998. -68. - Р. 543—552. 4. M ijovic J., Fishbain A., W ijaya J. // Macromolecules. -1992. -25. -Р. 986. 5. M ijovic J., W ijaya J. // Ibid. -1990. -23 (15). -Р. 3671—3674. 6. Бердоносов С.С., Бердоносова Д.Г., Знаменская И .В. // Хим. технология. -2000. -№ 3. -С. 2—8. 7. Тейтельбаум Б.Я. Термомеханический анализ поли- меров. -М .: Наука, 1979. -С. 233. 8. Саламатина О.Б., Винник Р.М ., Артеменко С.А . и др. // Высокомолекуляр. соединения. -Сер. А. -1981. -23, № 10. -С. 2360—2371. 9. Складанюк Р.В. Дис. ... канд. хім. наук. -Львів, 2000. 10. M organ R.J., M ones E.T . // Amer. Chem. Soc. Polym. Prepr. -1980. -21, № 2. -P. 231—232. 11. Тростянская Е.Б., Бабаевский П.Г. // Успехи химии. -1971. -XL, вып. 1. -С. 117—141. 12. M arand E., Baker K.R., Graybeal J.D. // Macromo- lecules. -1992. -25, № 8. – Р. 2243—2252. Прикарпатський університет ім. В. Стефаника, Надійшла 26.05.2003 Івано-Франківськ 128 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2005. Т. 71, № 2

Отверднення епоксидних композицій у мікрохвильовому полі

Institution

Ähnliche Einträge