Непокупний А. П. — дослідник прусської мови
У статті розглядається внесок відомого українського балтиста в пруссистику, представлено основні напрями його досліджень у цій галузі, коментуються найбільш яскраві й новаторські приклади з його студій....
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Мовознавство |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183820 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Непокупний А. П. — дослідник прусської мови / А.Л. Тараненко // Мовознавство. — 2012. — № 2. — С. 20-26. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-183820 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1838202022-04-21T01:32:28Z Непокупний А. П. — дослідник прусської мови Тараненко, А.Л. У статті розглядається внесок відомого українського балтиста в пруссистику, представлено основні напрями його досліджень у цій галузі, коментуються найбільш яскраві й новаторські приклади з його студій. The article considers the contribution of famous Ukrainian researcher of Baltic languages in Old Prussian studies, there are presented the main directions in this field, commented the brightest and most innovative samples of his studies. 2012 Article Непокупний А. П. — дослідник прусської мови / А.Л. Тараненко // Мовознавство. — 2012. — № 2. — С. 20-26. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183820 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті розглядається внесок відомого українського балтиста в пруссистику, представлено
основні напрями його досліджень у цій галузі, коментуються найбільш яскраві й новаторські
приклади з його студій. |
| format |
Article |
| author |
Тараненко, А.Л. |
| spellingShingle |
Тараненко, А.Л. Непокупний А. П. — дослідник прусської мови Мовознавство |
| author_facet |
Тараненко, А.Л. |
| author_sort |
Тараненко, А.Л. |
| title |
Непокупний А. П. — дослідник прусської мови |
| title_short |
Непокупний А. П. — дослідник прусської мови |
| title_full |
Непокупний А. П. — дослідник прусської мови |
| title_fullStr |
Непокупний А. П. — дослідник прусської мови |
| title_full_unstemmed |
Непокупний А. П. — дослідник прусської мови |
| title_sort |
непокупний а. п. — дослідник прусської мови |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2012 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183820 |
| citation_txt |
Непокупний А. П. — дослідник прусської мови / А.Л. Тараненко // Мовознавство. — 2012. — № 2. — С. 20-26. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT taranenkoal nepokupnijapdoslídnikprussʹkoímovi |
| first_indexed |
2025-07-16T03:49:28Z |
| last_indexed |
2025-07-16T03:49:28Z |
| _version_ |
1837773900966002688 |
| fulltext |
А. Л. ТАРАНЕНКО
А. П. НЕПОКУПНИЙ — ДОСЛІДНИК
ПРУССЬКОЇ мови___________
У статті розглядається внесок відомого українського балтнста в пруссистику, представ
лено основні напрями його досліджень у цій галузі, коментуються найбільш яскраві й нова
торські приклади з його студій.
К лючові слова: А. П. Непокупний, балтистика, литуаністика, летоністика, прусси-
стика, ареальна лінгвістика, історичний словотвір, етимологія, Ельбінгський словник.
Анатолій Павлович Непокупний був і лишається найвідомішим, найвизнач
нішим українським балтистом. Своїми дослідженнями він зробив вагомий вне
сок як у балтистику взагалі, так і в кожну з її галузей: у литуаністику, летоністи-
ку, а також пруссистику. Перш ніж зосередитися на безпосередній темі цієї
статті, тобто висвітленні доробку А.П. Непокупного в галузі пруссистики, слід,
на нашу думку, простежити його творчий шлях у галузі балтистики за часом,
хронологічно.
Починав свій творчий шлях балтиста Анатолій Павлович, як відомо, з литуа-
ністики. Багатьом відома історія про те, як майбутній класик української балтис
тики зацікавився литовською мовою, як він її вивчив, як це спричинило зміну те
ми його кандидатської дисертації Слід зазначити, що А. П. Непокупний був
добре підготовлений до порівняльних мовознавчих досліджень: він знав чеську,
польську мови, володів методом ареальної лінгвістики. У своїй кандидатській
дисертації «Ареальні аспекти балто-слов’янських мовних відносин», захищеній
1965 р. у Вільнюсі (роком раніше вона вийшла друком у видавництві «Наукова
думка» 2), Анатолій Павлович, ґрунтуючись на методах ареальної лінгвістики,
досліджує зв’язки російських острівних говірок Литви з литовською мовою. У
цій праці автор характеризує, ілюструючи конкретними прикладами, три аспек
ти у вивченні ареальних відношень балтійських і слов’янських мов — острів
ний, континентальний і міжконтинентальний. Узагалі в цій праці А. П. Непокуп
ний першим звертає увагу на багато важливих деталей у галузі
балто-слов’янських мовних зв’язків. Як зазначив один із рецензентів монографії
литовський мовознавець С. Каралюнас, книжка А. П. Непокупного цінна й ак
туальна не тільки для проблематики балто-слов’янських мовних відносин, а й
для розвитку ідей ареальної лінгвістики і типології3.
1 Див.: Анатолій Павлович Непокупний : Біобібліографія до 75-річчя / Уклад. М. І. Ва-
кулич і А. Л. Тараненко.— К., 2008.— С. 6-7.
2 Непокупний А. П. Ареальные аспекты балто-славянских языковых отношений.— К.,
1964,— 164 с.
3 Див.: Каралюнас С. С. [Рец. на:] Непокупный А. П. Ареальные аспекты балто-славян-
ских языковых отношений.— К., 1964 // Балто-славянский сборник.— М., 1972.— С. 415-418.
О А. Л. ТАРАНЕНКО, 2012
20 1ББЫ 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 2
А. П. Непокупний — дослідник прусськоїмови
Балто-слов’янські мовні зв’язки стали об’єктом і докторської дисертації,
також захищеної у Вільнюсі і виданої окремою монографією 4. У цій книжці до
сліджуються насамперед спільні лексичні та семантичні явища в балтійських і
слов’янських мовах. Своєрідною точкою опори для автора став «Балто-слов’ян-
ський словник» Р. Траутманна5. У своїй праці А. П. Непокупний увів у науковий
обіг термін «північнослов’янські мови». Він писав: «Якщо на індоєвропейсько
му рівні вся зона слов’янських мов виступає як щось єдине, то в питаннях мов
них взаємовідносин слов’ян і балтів дедалі наполегливіше проводиться думка
про необхідність конкретизації: про яких саме слов’ян — східних, західних чи
південних — ідеться, відповідно — про східних чи західних балтів і т. д. з ураху
ванням не тільки кожної окремої мови з цих груп, але й діалектів»6. Північно-
слов’янські — це слов’янські мови, які мають найбільше спільного з балтійськи
ми і носії яких мали безпосередні контакти з балтами (східнослов’янські та
західнослов’янські мови). Матеріал для дослідження було зібрано з багатьох і
різних джерел балтійських та слов’янських мов. Крім того, автор спирався та
кож на дані анкетних опитувань, які він сам організовував у різних вищих навча
льних закладах Литви, Латвії, України й Білорусі. Особливу увагу автор при
діляє таким семантичним групам лексики, як назви рельєфу, рослин, тварин,
птахів, риб, частин тіла, зв’язкам складу цих груп у північнослов’янських мовах
з лексикою окремих балтійських мов. Новизною книжки А. П. Непокупного де
які дослідники вважали ще й те, що в ній при дослідженні балто-слов’янських
мовних зв’язків дуже широко використовувалися дані лексики Полісся.
У другій частині цієї книжки розглядається західнобалтійська, а в третій —
східнобалтійська лексика в північнослов’янських мовах. Тут автор окремо ана
лізує зафіксовані в різних писемних пам’ятках або в діалектах етноніми, антро-
поніми, загальні назви балтійського походження. Слід відзначити, що А. П. Не-
покупному вдалося знайти чимало раніше невідомих для мовознавців слів
балтійського походження. Особливо цінним відкриттям колеги балгисти вважали
новознайдені загальні прусські назви в документальному та діалектному північ-
нослов’янському матеріалі: бруйс ‘назва риби’, гейтка ‘хліб\p e d y ‘коромисло’,
pö lw y ‘левада’. Те, що ці слова мають прусське походження, автор переконливо
довів. Також було доведено, що західнобалтійські апелятиви та утворені від них
гідроніми, а також відетнонімні топоніми особливо характерні для територій
давньопрусської еміграції — Мазурів, Гродненської області Білорусі.
Саме А. П. Непокупний установив південну межу слов’янських топонімів,
що походять від балтійських особових назв, і ця межа міститься на території
України. Автор істотно поповнив список відомих науці слов’янських балтизмів,
особливо тих, що знайдені на території Білорусі та України.
За оцінкою одного з найвидатніших балтистів сучасності В. Мажюліса, ця
праця А. П. Непокупного є великим досягненням у галузі балтистики, яка разом
з багатьма раніше опублікованими публікаціями автора доводить, що він заслу
говує на високу оцінку своєї праці в царині досліджень балтійських і слов’ян
ських мов та їхніх зв’язків 1.
На особливу увагу заслуговує ряд статей А. П. Непокупного про литуанізми
української та інших слов’янських мов, надруковані в журналі «Мовознавство»:
4 Непокупный А. П. Балто-севернославянские языковые связи.— K., 1976.— 227 с.
5 Trautmann R. Baltisch-Slavisches Wörterbuch.— Göttingen, 1923.— 382 S.
6 Непокупный A. П. Балто-севернославянские языковые связи.— C. 7.
7 Див.: Maziulis V. [Рец. на:] Непокупный А. П. Балто-севернославянские языковые свя
зи,— К., 1976 // Baltistica.— 1980,— Т. 16. N 1,— Р. 96-97.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 2 21
A. JI. Тараненко.
«Українсько-балтійські студії» (1968. — № 6. — C. 33-42), «До балто-східносло-
в’янських мовно-етнографічних та етнічних взаємин» (1969.— № 3.— С. 16-28),
«Литуанізми в лексиці українських пам’яток» (1970.— № 6. — С. 30-40), у жур
налі «Baltistica»: «Литавия и другие литуанизмы в украинских (восточнославян
ских) грамматиках и словарях XVI-XVII вв.» (1971.— Т. 7. N 1.— С. 53-62),
«Литовские заимствования в письменных памятниках Волыни и среднего По-
днепровья» (1972,1 додаток.— С. 101-114). У цих статтях уперше представлено
українські балтизми: бонда ‘корова, яка йде на посаг нареченій’ — лит. bandä
‘череда’, вайтять ‘висловлювати незадоволення’ — лит. vaitöti ‘стогнати’,
ловж ‘купа гілля’ — лит. lauzas ‘т. с. ’, а також низку литуанізмів, зафіксованих у
лексиці українських пам’яток: бакшта замість башта — пор. лит. bokstas, сви
реп ‘комора’ — лит. svimas, примен— лит. рпетепё ‘сіни’ тощо. Є також статті,
присвячені іншим питанням балто-слов’янських мовних зв’язків: Лингво- и зоо-
географические замечания к взаимосвязи балт. gulbis и слав, кьірь II Baltistica.—
1966.— Т. 2. N 1.— C. 81-87; Балто-севернославянские ареальные этюды //
Ibid.— 1967.— Т. 3. N 1.— С. 71-85; «Пояс» — одно из названий радуги в атла
сах балтийских и славянских языков // Ibid.— 1969.— Т. 5. N 1.— С. 69-76.
Разом з латвійською дослідницею Б. Лаумане А. П. Непокупний опублікував
статті про лексичні зв’язки в галузі рибальства і мореплавства народів басейну
Балтійського моря та методику цих досліджень: К постановке вопроса об атласе
морской и рыболовецкой лексики Балтийского моря // Baltistica.— 1968.— Т. 4.
№ 1.— С. 69-78, Балто-славяно-финские языковые параллели из области море
плавания и рыболовства // Взаимосвязи балтов и прибалтийских финнов.— Рига,
1970.— С. 189-202, а також уже самостійно пов’язану з цією тематикою статтю:
Остров Готланд и Scando-Baltica // Baltistica.— 1974.— Т. 10. N 1.— C. 73-85.
Особливо цікавили дослідника таємничі ятвяги, розкриттю таємниць яких
присвячено також чимало статей, зокрема: 3 мовної спадщини ятвягів // Мово
знавство. — 1971. — № 6. — С. 13-25; Названия ятвяжских сел на -ища в галиц-
кой части Ипатьевской летописи // Балто-славянские этноязыковые контакты.—
М., 1980.— С. 169-180; Sudawskie, Sudowlany и еще одно старобелорусское на
звание ятвягов // Балто-славянские исследования.— М., 1980.— С. 10-17. Чима
ло місця проблемі ятвягів відведено і в уже згаданій його книжці «Балто-север-
нославянские языковые связи».
Узагалі проблема ятвягів у творчому доробку А. П. Непокупного заслуговує
на окреме дослідження. Сам учений збирався оформити ці дослідження у вигля
ді окремої книжки (він говорив про це наприкінці 80-х років), проте пізніше за
хопився іншими темами і до цієї ідеї не повернувся.
На особливу увагу заслуговує внесок професора А. П. Непокупного в таку
галузь балтистики, як пруссистика. Ще у виданій у Вільнюсі 1986 р. книжці «До
слідження балтійських мов» Альгірдас Сабаляускас відзначає Непокупного як
одного з чільних пруссистів у колишньому Радянському Союзі. Він ставить на
шого вченого поряд із російським дослідником, автором етимологічного слов
ника прусської мови В. М. Топоровим 8. Загалом проблемам пруссистики у
творчому доробку А. П. Непокупного присвячено 31 публікацію (включаючи
також і монографії). Перші публікації вийшли 1973 р. (їх тоді було 5), останні
дві — 2007 р. (вже після його смерті).
Тут слід згадати насамперед його цікаву статтю про слов’янізми прусської
мови та їх зв’язок з лексикою кашубських говірок і говірок вармійських мазурів
8 Sabaliauskas A. Baltq каІЬц tyrinejimai.— Vilnius, 1986.— P. 93-96.
22 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 2
А. П. Непокупний — дослідник прусськоїмови
«Прусские славизмы и лексика кашубских и варминско-мазурских говоров
польского языка», надруковану в журналі «Baltistica» (1973.— T. 9. N 2.—
C. 171-182). У ній уточнюється ціла низка етимологій слів прусської мови. Зок
рема, щодо прусських слів birgakarkis ‘ківш, ополоник’, lisytyos ‘загорожа для
кування коней’, pastowis ‘тонка тканина’, ratinsis ‘ланцюг’, rükai ‘одяг’, scabs
‘кастрований баран’, wumbaris ‘відро’ встановлюються джерела запозичення,
подаються цікаві, особливо географічного типу, деталі зв’язків лексики прус
ської і польської мов. Анатолій Павлович першим з’ясував або хоча б повніше
дослідив декілька слов’янських слів, запозичених із прусської мови. В окремій
статті «Польск. pedy ‘коромысло’ — реликт прусской лексики» (Baltistica.—
1974.— T. 10. N 2.— C. 151-156) він розглядає походження і поширення
польського пруссизму pedy ‘коромисло’, встановлюючи його походження із
прусського дієсловаpidimai ‘несемо’.
У вже зазначеній монографії «Балто-севернославянские языковые связи»
широко розглядаються слов’янські пруссизми гейтка ‘хліб’, kautki ‘маленькі
чоловічки в червоних шапочках, які вилазять з-під землі і допомагають людям
господарювати’, курпенус(и) ‘личаки’, napatolic siç ‘прийти в гості без запро
шення, раптово’ (здійснюється спроба пов’язати це слово з іменем прусського
бога Patollus, Patois), pôîwy ‘левада’, бруйс ‘назва риби’ 9.
А. П. Непокупний писав також про сліди прусської антропонімії в німецьких
прізвищах: Литовская и прусская антропонимия в исследованиях и материалах
по немецким фамилиям // Baltistica.— 1973.— Т. 9. N 1.— С. 83-87, про етимо
логічні дослідження прусської мови Я. Ендзеліна: Прусская этимология в тру
дах Я. Эндзелина и лексика приморских говоров балтийских и ближайших к
прусскому ареалу диалектов восточнославянских языков // ZA Vestis.— 1973.—
N2,— С. 76-83.
Ці дослідження можна визначити як перший етап, перший напрям у творчо
му доробку Анатолія Павловича в галузі пруссистики, який характеризується
зверненням до слов’янської лексики прусського походження, широким застосу
ванням прийомів ареальної лінгвістики, дослідженнями явищ субстрату, слов
’янського ономастикону прусського походження.
Другий етап (або, точніше, другий напрям, тому що він дещо накладається в
часі на третій: див. нижче), на наш погляд, тісно пов’язаний з першим, характе
ризується дослідженнями в галузі історичного словотвору і присвячений вив
ченню суфікса -ог/-аг, присутність якого визначає ізоглосу, що об’єднує балтій
ські і південнослов’янські мови. Це статті: Два прусских названия липового леса
(Самбия, 1331) в проекции на балтийские и славянские языки // Балты в древнос
ти и средневековье. Языки, история, культура : Тез. междунар. науч. конф. памя
ти Э. Баниониса «Балты в древности и средневековые: языки, история, культу
ра».— Москва, 11-12 дек. 2000 г.— М., 2000.— С. 45-48; Укр. Стрвяж —
Стривігор — Стривяж как варианты *stru- / *strü- + uengQi) / -г- в гидро- и то
понимии Днестра, Вислы и Преголы // Aspekte baltistischer Forschung.— Essen,
2000.— S. 226-238; Сербско-литовская изоглосса лйпар ‘липняк’ / Jlùnâp —
Liêporas и прусский ороним Lepare // Baltistica.— 2001.— T. 35. N 1.—
C. 91-101; Балти та південні слов’яни в їхніх лексико-словотвірних зв’язках:
назви лісів і чагарників на -ог- / -агь // Мовознавство.— 2003.— № 2-3.—
С. 14-29; Балто-слов’янський суфікс збірності -ог- / -агь // Acta Baltico-Slavi-
са.— Warszawa, 2006.— T. 30.— S. 269-281. Одна з останніх публікацій ученого,
9 Непокупный А. П. Балто-севернославянские языковые связи.— C. 133-144.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 2 23
A. JI. Тараненко.
що вийшла друком уже після його смерті 2007 p., також присвячена цій темі: Два
прусских названия липового леса 1331 г. в проекции на балтийские и славянские
языки // Балты и Великое княжество Литовское. Историко-лингвистический
взгляд. Памяти Эгидиюса Банёниса.— М., 2007.— С. 294—302.
Отже, А. П. Непокупний у своїх дослідженнях у галузі пруссистики по
слідовно пройшов шлях від вивчення балто-слов ’янских мовних контактів, бал
тійських запозичень у слов’янських мовах, елементів балтійського субстрату до
досліджень у прусській дериватології й етимології.
Старе тисячоліття вчений завершив, а нове розпочав етимологічними до
слідженнями прусської мови, які стали його новим захопленням і яким він відда
вався з притаманною йому пристрастю. Ці дослідження присвячені насамперед
дослідженню Ельбінзького словника, який є найдавнішою пам’яткою прусської
мови (Ельбінзьким його називають за місцем його зберігання до Другої світової
війни). Це німецько-прусський словник (802 слова прусської мови), побудова
ний за семантичним принципом (основні групи лексики). Рукопис був написа
ний готським, так званим чернечим шрифтом (Mönschrift) близько 1400 p., і являє
собою копію із загубленого оригіналу, що сягає початку XIV ст. чи навіть кінця
XIII ст. і укладений німцями, які належали до Тевтонського ордену.
Щоб скласти враження про стиль роботи Анатолія Павловича над Ельбін
зьким словником, наведемо цитату з хроніки X Міжнародного конгресу балтис-
тів, що проходив у Вільнюському університеті 23-24 вересня 2005 p.: «Велике
враження справила доповідь Анатолія Непокупного (Київ), у якій автор ори
гінально й цікаво розглянув Ельбінзький словник, порівнюючи його з іншими
середньовічними словниками подібної структури, особливо зі словником Г. Ман-
целя “Phraseologia Lettica” (1638). Виявляється, що справжні значення деяких
слів, поданих в Ельбінзькому словнику, допомагають відстежити їхнє місце в те
матичних групах, тому що такі самі групи подаються також і в інших словниках
того часу. Автор закликає для досліджень лексики залучати дані духовної культу
ри народів не тільки споріднених мов, але й інших народів, застосовувати методи
типології та етнолінгвістики. Енергійна, з юнацьким запалом участь професора в
дискусії, його доброзичливі зауваження дуже пожвавили роботу секції» 10.
Етимологіям Ельбінзького словника у творчому доробку А. П. Непокупного
присвячено 11 статей (починаючи від 1998 p., у 2002 р. їх вийшло аж 4). Першим
дослідженням у цій галузі можна вважати запропоновану на конференції 1996 р.
та оформлену в статтю 1998 р. етимологію прусської назви християнського свя
щеника: прус, prestors Е 707 ‘птах корольок’ зберегла в собі давню назву прус-
ського священика, запозичення з нім. Priester п.
В іншій статті дослідник доводить, що прус, baytan Е 346 ‘сито’ не слід вип
равляти, як це прийнято, у *saytan, і констатує його зв’язок з paycoran Е 6 ‘су
зір’я Плеяд’ и. Щодо цієї етимології, то вона, як і інші наведені прусські етимо
логії, викликала суперечки серед традиційно налаштованих учених-пруссистів.
Зокрема, автор «Етимологічного словника прусської мови» В. Мажюліс вважає,
що трактування форми baytan як давньої і такої, що її не слід виправляти, є «по
спішним і необгрунтованим висновком». На необґрунтованість цієї гіпотези
вказує вже хоча б те, що назва сита baytan, яка скрізь вважається балтійською і
10 X Tarptautinis baltistij kongresas // Baltistica.— 2006.— Т. 41. N 1.— P. 154-155.
11 НепокупныйА. П. Прусское название христианского священника: prestors EV 707 //
Colloquium pruthenicum secundum.— Krakow, 1998.— С. 109-110.
12 Непокупный А. П. От прус, baytan Е 346 ‘сито’ к paycoran Е 6 ‘Плеяды’ как соответствию
лит. sietynas ‘то же’ // Балто-славянские исследования.— М., 2004.— Т. 16.— С. 174—176.
24 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 2
А. П. Непокупний — дослідник прусськоїмови
навіть балто-слов’янською, є не чим іншим, як балто-слов’янським *seitan
‘сито’. Помилка, на думку вченого, виникла через те, що Ельбінзький словник
переписував чернець Тевтонського ордену Петер Голцвешер, який зовсім не
знав прусської мови 13.
Варто також відзначити дослідження, присвячене назвам кольорів в Ельбін-
зькому словнику14, які литовський дослідник Б. Стунджя називає цікавими і та
кими, що їх слід розвивати 15. Щодо цих досліджень, то вони, на нашу думку,
справді є дуже новаторськими. До своїх матеріалів учений залучає дані широко
го культурно-історичного контексту. Зокрема, для уточнення зовнішньої і внут
рішньої форми прусських назв кольорів дослідник використовує факти з різних
галузей матеріальної культури (наприклад, дані про ткання, фарбування тканин,
історію термінів ткання, які, за словами дослідника, «спонукають нас звернути
ся до ділових пам’яток, складених на прусських територіях»), 3 цією метою
автор залучає лексико-предметний покажчик до «Великої службової книги»
Ордена, тексти господарських інвентарів 16. У широкому контексті матеріальної
культури вимальовується відповідь на поставлене дослідником питання: слово
сполучення відтворюється із форм *gaylispastowis (Е 459 + 456) ‘біле полотно’ 17.
В іншому дослідженні за допомогою семантико-словотвірних паралелей з
інших мов учений доводить, що прус, mosuco Е 622 ‘ласка’ пов’язане не з лит.
maziukas ‘маленький’, а виникло внаслідок табу з демінутивної форми терміна
спорідненості прус, moazo ‘тітка’ 18. Ще в одному дослідженні Анатолій Пав
лович, розвиваючи здогад Я. Ендзеліна, переконливо доводить, що прус, gaylwc
Е 661 ‘горностай’ є не демінутивом, як прийнято вважати, а субстантивованим
прикметником, утвореним за тією самою моделлю, що й друс. Ьііька ‘білка’ 19.
Тут дослідник виходить з того, що якщо в мовах не збереглися давні індоєвро
пейські визначення для того чи іншого явища, то це не означає, що ця давнина не
існує в іншій, «прихованій» формі: «пафос індоєвропеїстики полягає не тільки в
пошуках давностей, але й у знаходженнях новацій. І свідченням пізніших но
воутворень, цілком імовірно, разом пережитих як західними балтами, так і схід
ними слов’янами, якраз і є розглянута нами пруссько-давньоруська ізоглоса
gaylux— білка. Вона являє собою в обох своїх частинах реалізацію тієї самої се-
мантико-словотвірної моделі, за якою, попередньо створивши нові визначення
кольорів, уже на основі останніх частина балтійських і частина слов’янських
мов утворили найновіші назви двох хутрових тварин, щоб замінити ними наявні
одиниці давньої зоономенклатури, яка ще зберегла свої індоєвропейські зв’яз
ки» 20. Цей принцип у порівняльних дослідженнях став основою наукової кон
цепції монографії відділу романських, германських і балтійських мов Інституту
мовознавства «Нариси з порівняльної семасіології» 21. На основі багатьох вда
лих прикладів відстеження давніх семантичних моделей на новому лексичному
13 Maziulis V. Is balti} etimologijos // Baltistica.— 2007.— T. 42. N 1.— P. 61-68.
14 Див.: Непокупный А. П. Два этюда о цветообозначениях в Эльбингском словаре //
Балто-славянские исследования.— М., 2006.— Т. 17.— С. 99-109.
15 Stundzia В. Anatolijus Nepokupnas (1932 03 18-2006 10 25) // Baltistica.— 2007.— Т. 42.
N1,— P. 152-155.
16 Непокупный А. П. Два этюда о цветообозначениях...— С. 105.
17 Там же.— С. 108.
18 Непокупный А. П. Прусское табу: mosuco Е 662 ‘ласка’ как деминутив от moazo Е 178
‘тетя’ // Baltistica.— 2003,— Т. 37. N 1.— С. 35^3.
19 Непокупный А. П. Прус, gaylux Е 661 ‘горностай’ и др.-рус. біпька: общая модель двух
новшеств // Baltistica.— 2002.— Т. 36. N 2.— С. 193-203.
20 Там же,— С. 201.
21 Очерки по сравнительной семасиологии / Отв. ред. А. П. Непокупный.— К., 2005.— 368 с.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 2 25
A. JI. Тараненко.
матеріалі було переконливо доведено плідність запропонованого Анато
лієм Павловичем методу дослідження.
Символічно, що останній науковий виступ ученого на міжнародній конфе
ренції, присвяченій видатному литовському мовознавцеві Казим’єрасу Бузі, яка
проходила 15 вересня 2006 р. у Вільнюсі, був присвячений розгадці ще однієї за
гадки Ельбінзького словника. На цей раз стояло питання про прусське словореіе
Е 710 ‘wye’ 22. Дослідник убачав тут тільки перший компонент скороченого
складного слова *pelewabc, пор. поряд у словнику вписане walx Е 711 ‘falk’ (він
звернув увагу на той цікавий факт, що при читанні вертикально якраз вийшло б
pelewalx).
Справжнє визнання прусських етимологій А. П. Непокупного, ми вважаємо,
ще попереду (оскільки етимологія — це одна з найтрадиційніших галузей мово
знавства, де нововведення чекають на своє визнання десятиліттями), проте вже
тепер можна сказати, що він «справді знайшов ключ до походження кількох
прусських слів; ключ, своєрідним чином захований у мові сусідів» 23.
A. L. TARANENKO
A. P. NEPOKUPNYI — RESEARCHER OF THE OLD PRUSSIAN LANGUAGE
The article considers the contribution of famous Ukrainian researcher of Baltic languages in Old
Prussian studies, there are presented the main directions in this field, commented the brightest and
most innovative samples of his studies.
Keywords: A. P. Nepokupny, Baltic studies, Lithuanian, Latvian, Old Prussian studies, aerial
linguistics, historical word formation, the Elbing Vocabulary.
22 НепокупныйА. П, Прус, pele ‘wye’ E 710: ‘серая (птица)’ или ‘мышь’? // Tarptautiné
Kazimiero Bûgos konferencija: etimologija ir onomastika. 2006 m. rugsèjo 15-16 d.— Vilnius,
2006,— P. 22-14.
23 StundziaB. Op. cit.— P. 155.
26 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 2
|