Взаємодія східноукраїнського й західноукраїнського варіантів літературної мови в усталенні норм у галузі словотвору
У статті розглядаються типи словотвору, які були спільними для східноукраїнського й західноукраїнського варіантів літературної мови і якими вони відрізнялися. Визначається більша роль східноукраїнського варіанта порівняно із західноукраїнським в усталенні сучасних норм у галузі словотвору....
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2012
|
| Назва видання: | Мовознавство |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183825 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Взаємодія східноукраїнського й західноукраїнського варіантів літературної мови в усталенні норм у галузі словотвору / І.Г. Матвіяс // Мовознавство. — 2012. — № 2. — С. 53-57. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-183825 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1838252022-04-21T01:32:12Z Взаємодія східноукраїнського й західноукраїнського варіантів літературної мови в усталенні норм у галузі словотвору Матвіяс, І.Г. У статті розглядаються типи словотвору, які були спільними для східноукраїнського й західноукраїнського варіантів літературної мови і якими вони відрізнялися. Визначається більша роль східноукраїнського варіанта порівняно із західноукраїнським в усталенні сучасних норм у галузі словотвору. The article focuses on the types of word-building, which were common for East Ukrainian and West Ukrainian variants of literary language and which were different. The role of East Ukrainian variant of literary language comparable with West Ukrainian variant in the contemporary word-building fixation of standars was greater. 2012 Article Взаємодія східноукраїнського й західноукраїнського варіантів літературної мови в усталенні норм у галузі словотвору / І.Г. Матвіяс // Мовознавство. — 2012. — № 2. — С. 53-57. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183825 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті розглядаються типи словотвору, які були спільними для східноукраїнського й західноукраїнського
варіантів літературної мови і якими вони відрізнялися. Визначається більша
роль східноукраїнського варіанта порівняно із західноукраїнським в усталенні сучасних
норм у галузі словотвору. |
| format |
Article |
| author |
Матвіяс, І.Г. |
| spellingShingle |
Матвіяс, І.Г. Взаємодія східноукраїнського й західноукраїнського варіантів літературної мови в усталенні норм у галузі словотвору Мовознавство |
| author_facet |
Матвіяс, І.Г. |
| author_sort |
Матвіяс, І.Г. |
| title |
Взаємодія східноукраїнського й західноукраїнського варіантів літературної мови в усталенні норм у галузі словотвору |
| title_short |
Взаємодія східноукраїнського й західноукраїнського варіантів літературної мови в усталенні норм у галузі словотвору |
| title_full |
Взаємодія східноукраїнського й західноукраїнського варіантів літературної мови в усталенні норм у галузі словотвору |
| title_fullStr |
Взаємодія східноукраїнського й західноукраїнського варіантів літературної мови в усталенні норм у галузі словотвору |
| title_full_unstemmed |
Взаємодія східноукраїнського й західноукраїнського варіантів літературної мови в усталенні норм у галузі словотвору |
| title_sort |
взаємодія східноукраїнського й західноукраїнського варіантів літературної мови в усталенні норм у галузі словотвору |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2012 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183825 |
| citation_txt |
Взаємодія східноукраїнського й західноукраїнського варіантів літературної мови в усталенні норм у галузі словотвору / І.Г. Матвіяс // Мовознавство. — 2012. — № 2. — С. 53-57. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT matvíâsíg vzaêmodíâshídnoukraínsʹkogojzahídnoukraínsʹkogovaríantívlíteraturnoímovivustalennínormugaluzíslovotvoru |
| first_indexed |
2025-07-16T03:49:43Z |
| last_indexed |
2025-07-16T03:49:43Z |
| _version_ |
1837773917798793216 |
| fulltext |
І. Г. МАТВІЯС
ВЗАЄМОДІЯ СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО й
ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОГО ВАРІАНТІВ ЛІТЕРАТУРНОЇ
МОВИ В УСТАЛЕННІ НОРМ У ГАЛУЗІ СЛОВОТВОРУ
У статті розглядаються типи словотвору, які були спільними для східноукраїнського й за
хідноукраїнського варіантів літературної мови і якими вони відрізнялися. Визначається біль
ша роль східноукраїнського варіанта порівняно із західноукраїнським в усталенні сучасних
норм у галузі словотвору.
К л ю чо в і слова: літературна норма, суфіксальне утворення, префіксальне утворення,
словотвірний регіоналізм.
В усталенні норм сучасної української літературної мови на всіх її структурних
рівнях велике значення мало злиття східноукраїнського й західноукраїнського
варіантів літературної мови, які вирізнялися в XIX і на початку XX ст. Основою
цих варіантів головним чином були говори, які впливали на мову культурних
діячів у відповідних частинах України.
Відмінностей між східноукраїнським і західноукраїнським варіантами літе
ратурної мови в галузі словотвору було небагато, афікси в них уживалися пере
важно одні й ті самі. Проте певні особливості словотвору системного й лексика-
лізованого характеру, регулярні й нерегулярні словотвірні варіанти 1 в них
наявні. Вони великою мірою ґрунтувалися на говорах відповідних частин Украї
ни: у східноукраїнському варіанті на говорах південно-східного, північного на
річ та волинського й подільського говорів південно-західного наріччя, у захід
ноукраїнському варіанті — на галицько-буковинській і карпатській групах
говорів, тобто на наддністрянському, надсянському, покутсько-буковинському,
гуцульському, бойківському, закарпатському й лемківському говорах.
В обох варіантах української літературної мови велику кількість становлять
поодинокі нерегулярні лексикалізовані регіональні утворення, зумовлені впли
вом говорів, збереженням архаїзмів та індивідуальними пошуками творців літе
ратурної мови — діячів культури, передусім письменників. Тут розглядаються
тільки системні регулярні нормативні й регіональні утворення.
Регіональні типи словотворення різною мірою виявлялися в усіх частинах
мови. Найбільше їх серед іменників і прикметників, трохи менше — серед
дієслів і прислівників.
У східноукраїнському варіанті літературної мови фіксувалися відсутні в за
хідноукраїнському форми іменників І відміни із суфіксом -иня (бистриня, висо-
1 Клименко Н. Ф., Карпіловська Є. А. Словотвірна морфеміка сучасної української літе
ратурної мови.— К., 1998.— С. 5-6.
О І. Г. МАТВІЯС, 2012
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 2 53
І. Г. Матвіяс.
чиня, глибиня, товщиня, шириня), у західноукраїнському варіанті і в сучасній
літературній мові їм відповідають тільки форми з твердим [н] у суфіксі (бистри
на, височина, глибина, товщина, ширина).
Певну своєрідність в обох варіантах літературної мови становили деміну
тивні суфікси іменників. Так, нормативному суфіксові -еньк- (доленька, річень
ка', лишенько, серденько), що вживався в обох варіантах літературної мови, у за
хідноукраїнському варіанті частіше відповідав суфікс -ейк- (долейка, річейка;
сердейко, сонейко). У східноукраїнському варіанті літературної мови суфікс
-ейк- зрідка теж фіксувався. У свою чергу в західноукраїнському варіанті суфікс
-еньк- у ряді слів уживався із сучасного погляду неправомірно (вітренько, со-
ненько, словенько).
Не став нормативним уживаний у східноукраїнському й західноукраїнсько
му варіантах літературної мови іменниковий суфікс -ойк- (годинойка, дівойка,
калинойка, слізойка, сторонойка; вінойко, лісойко, синойко), а загальноукраїн
ський його відповідник -оньк- у західноукраїнському варіанті зрідка вживався в
ненормативних тепер утвореннях (водонька, літонько).
В обох варіантах літературної мови на позначення оцінних пейоративних
назв осіб, тварин, явищ і предметів, а також назв поля з-під сільськогосподар
ських культур уживалися нормативні в сучасній літературній мові2 суфікси
-ище та -исько (бабище і бабисько, дідище і дідисько, дітище і дітисько, хлоп
чище і хлопчисько', багнище і багнисько, вітрище і вітрисько, також вогнище і
вогнисько, граблище і граблисько', вівсище і вівсисько, житнище і житнисько,
просище і просисько, картоплище і картоплисько), але в західноукраїнському
варіанті утворення із суфіксом -исько порівняно із східноукраїнським уживали
ся значно частіше й послідовніше. Щодо назв поля з-під сільськогосподарських
культур, то крім форм із суфіксами -ище, -исько в обох варіантах літературної
мови для їх вираження вживалися ще регіональні утворення з іншими суфіксами
(вівсяниця, житниця, льонниця; вівсянка, гречанка, житнянка; гречківка, греч-
ків’я). Не стали нормативними вживані зрідка в східноукраїнському варіанті
літературної мови утворення із суфіксом -ища замість -ище (бабища, головища,
лапища).
У східноукраїнському варіанті літературної мови, як і в сучасній літератур
ній мові, ряд суфіксальних і безсуфіксних іменників уживався в одному й тому
ж значенні з утратою суфіксами демінутивності (вівця і овечка, діжа і діжка,
мураха і мурашка, ріка і річка), у західноукраїнському варіанті суфікси в цих
словах демінутивність переважно зберігали.
В обох варіантах літературної мови іменники середнього роду з колишніми
суфіксами -це, -це мають форму із закінченням -а і подовженням попереднього
приголосного основи (весілля, волосся, каміння, визволення, друкування, творіння,
життя), у західноукраїнському варіанті дуже часто вживалися також утворення
без подовження приголосних і з закінченням -е (весіля і весілє, волося і волосе, ка-
міня і каміне, визволеня і визволене, віруваня і віруванє, творіня і творінє, житя і
житє). В обох варіантах літературної мови зрідка вживалися архаїчні форми
іменників середнього роду із суфіксом -іє (дарованіє, закінченіє, наученіє, писаніє,
слідствіе, стараніє), чого сучасна літературна мова не допускає.
Не стали нормативними вживані у східноукраїнському варіанті літературної
мови іменники середнього роду із суфіксом -іння відповідно до нормативного
-ення (вдовоління, вчіння, народіння, обходіння, поводіння, посвячіння, шкодіння).
2 Сучасна українська літературна мова : Морфологія.— К., 1969.— С. 45.
54 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 2
Деякі іменникові суфікси в обох варіантах літературної мови різнилися зна
ченням. Так, утворення із суфіксом -ик у західноукраїнському варіанті літера
турної мови за значенням часто відповідало загальноукраїнським утворенням
іменників з іншими суфіксами: бідник ‘бідолаха’, блазник ‘блазень’, вбійник
‘вбивця’, верховник, верховодник ‘верховода’, вибранчик ‘новобранець’, заріб-
ник ‘заробітчанин’, мудрівник ‘мудрець’, невдачник ‘невдаха’, соловейчик ‘со
ловейко’, урядник ‘урядовець’. У цьому ж варіанті із значенням інших нор
мативних іменникових утворень уживався суфікс -іт: гоміт ‘гомін’, гргшіт
‘гримотання’, живіт ‘життя’, ломіт ‘ламання’.
У західноукраїнському варіанті літературної мови ширше, ніж у східноук
раїнському варіанті та в сучасній літературній мові, уживалися безсуфіксні й
безпрефіксні утворення іменників:
аром ‘аромат’, бояр ‘боярин’, дав ‘давлення’, досяг ‘досягнення’, заклін ‘за
клинання’, змог ‘змагання’, їж ‘їжак’, кар ‘карась’,ланць ‘ланцюг’,музик ‘музи
кант’, нуд ‘нудьга’, одінь ‘одіння’, сик ‘сичання’, спад ‘спадщина’, стон ‘сто
гін’, татар ‘татарин’, трут ‘трутень’, франк ‘француз’, череп ‘черепки’, чупер
‘чуприна’; жура ‘журба’, квіта ‘квітка’, кита ‘китиця’,миса ‘миска’; дач ‘дани
на’, твар ‘тварина’, чар ‘чарівність’;
лиск ‘блиск’, півець ‘співець’, полох ‘переполох’, сяг ‘обсяг’, покуса ‘споку
са’, треба ‘потреба’.
Відмінність східноукраїнського й західноукраїнського варіантів літератур
ної мови полягає і в вираженні демінутивності прикметниками й прислівника
ми. Відповідно до нормативних утворень із суфіксом -еньк- у західноукраїн
ському варіанті часто, у східноукраїнському тільки зрідка вживався суфікс -ейк-
(легейкий, малейкий, тихейкий; поволейки, помалейки), а також суфікс -оньк-
(дрібонький, легонький, м ’ягонький, сухонький, тихонький; легонько, тихонько;
полегоньки, потихоньки), що нормативними не стали.
У західноукраїнському варіанті літературної мови замість нормативного
прикметникового суфікса -ський уживався суфікс -цький (люцький, наймщь-
кий, панцький, свинцький), чого сучасна літературна мова не сприйняла.
В обох варіантах літературної мови для вираження присвійності зрідка вжи
вався, але нормативним не став прикметниковий суфікс -овий (батьковий, пас-
туховий, царьовий). Цей же суфікс в обох варіантах зрідка вживався замість
нормативного суфікса -евий (вишньовий, криштальовий). В обох варіантах для
вираження високого ступеня якості вживався суфікс -енний у ширшому, ніж те
пер, колі прикметників (багатенний, бистренний).
У східноукраїнському й західноукраїнському варіантах літературної мови
вживалися нині нормативні форми вищого ступеня прикметників і прислівників
із суфіксом -іш- та позанормативні із суфіксом -ійш- (біліший, біліше і білійший,
білійше, веселіший, веселіше і веселійший, веселійше, добріший, добріше і доб-
рійший, добрійте, рідніший, рідніше і ріднійший, ріднійше), рідше фіксувалися
також форми із суфіксом -іщ- (багатіщий, багатіще, вільніщий, вільніще, доб-
ріщий, добріще, скоріщий, скоріще). У східноукраїнському варіанті літературної
мови на вираження вищого й найвищого ступенів уживалися форми прикметни
ків і прислівників із суфіксом -ш- (дорогший, дорогше, найдорогший, найдорог-
ше, поганший, поганше, найпоганший, найпоганше), що в сучасній літературній
мові нормативними не стали. Для найвищого ступеня порівняння прикметників
і прислівників у західноукраїнському варіанті літературної мови зрідка вико
_____________________ Взаємодія східноукраїнського й західноукраїнського варіантів...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 2 55
І. Г. Матвіяс.
ристовувався говірковий префікс май- відповідно до нормативного най- (май-
вищий, майвище, майнижчий, майнижче).
Займенниковими словотвірними регіоналізмами в західноукраїнському ва
ріанті літературної мови виступали форми: наський ‘наш’, веський ‘весь’, сесь
(сеся, сесе, ceci) ‘цей (ця, це, ці)’, тот (тота, тоте, тоті), тамтой (тамта,
тамто, тамтї) ‘той (та, те, ті)’, чо ‘чому’, всьо ‘все’, нич ‘нічого’, ніц ‘ніщо’.
У західноукраїнському варіанті літературної мови вживалися відмінні від
уживаних у східноукраїнському варіанті, як і в сучасній літературній мові, чис
лівникові форми: єден, їден ‘один’, оба ‘обидва’, штири ‘чотири’, п ’ятичі ‘п’я
теро’, числівникові форми з приголосним [й] замість [д] (одинайцять — двай-
цять, трийцять), деватьдесять ‘дев’яносто’, двіста ‘двісті’.
На відміну від східноукраїнського варіанта, як і сучасної літературної мови,
у західноукраїнському варіанті вживалися неозначені форми дієслів на -чи
(бічи, веречи, втечи, запобічи, могчи, печи, помочи, стеречи). У східноукра
їнському варіанті літературної мови, зрідка в західноукраїнському вживався
дієслівний суфікс -ова- замість нормативного -ува- (гайновати, годовати, жар-
товати, катовати, пановати, сумовати, торговати, ціловати, чаровати, шо-
новати), що нормативним не став. Відповідно до вживаних у східноукраїнсько
му варіанті літературної мови, як і в сучасній літературній мові, префіксальних
дієслівних форм з основою -йняти в західноукраїнському варіанті часто висту
пали ненормативні з основою -ймити (виймити, займити, здіймити, наймити,
обіймити, переймити, приймити). У західноукраїнському варіанті літературної
мови під впливом говорів зрідка вживався дієслівний префікс ві- на місці норма
тивного ви- (вібути, вігнати, вікинути, вікохати, вілити, вінести, вірвати, вт
римати). Не стали нормативними вживані у східноукраїнському варіанті літе
ратурної мови відсутні в західноукраїнському варіанті дієприкметники із
суфіксом -ан- на місці загальноукраїнського -єн- (виробляний, втомляний, за-
ставляний, нелюбляний, покладяний, похиляний, ставляний).
В обох варіантах літературної мови прислівники вживалися у формах з кін
цевим -и та -а (всюди і всюда, куди й куда, сюди й сюда, туди й туда, тамтуди й
тамтуда), але у східноукраїнському варіанті форми на -а вживалися рідко і не
були нормативними, тоді як у західноукраїнському варіанті обидві форми ста
новили норму 3. У західноукраїнському варіанті літературної мови вживалися
прислівникові форми на -і відповідно до інших нормативних утворень (вскорі
‘скоро’, горі ‘вгору’, долі ‘додолу’, згоді ‘згодом’, здалі ‘здалека’, зимі ‘зимою’,
літі ‘літом’, увесні ‘весною’). В обох варіантах літературної мови зрідка фіксу
валися прислівникові форми з кінцевим -е відповідно до нормативних з -о (бід
не, вірне, вічне, нагле, сердечне, щире), а також утворення на -о замість норма
тивних з кінцевим -и (скілько, стілько, тілько). Не сприйнялися сучасною літе
ратурною мовою вживані у східноукраїнському варіанті літературної мови при
слівникові утворення типу по-атаманській, no-батьківській, по-братській,
по-вовчій, no-людській, по-молодечій, по-німецькій, no-українській, по-фран-
цузькій, по-шляхетській.
Західноукраїнський варіант літературної мови відрізнявся від східноукраїн
ського й від сучасної літературної мови вживанням регіональних утворень
службових слів — прийменників: д, ід ‘до’, місто, мість, намість ‘замість’,
оперед ‘перед’, опроче ‘опріч’, чрез ‘через’; сполучників: альбо ‘або’, ци ‘чи’,
3 Смаль-Стоцький С., Ґартнер Ф. Граматика української (руської) мови.— JL, 1928.—
С. 42.
56 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 2
док ‘доки’, зак, заки ‘поки’, чрез ‘через’; часток: не, ніт ‘ні’, предсє, преці ‘пре
цінь’, такой ‘таки’, тадже ‘адже’, але вони до системних регулярних утворень
не належали.
Як видно з наведеного огляду, відмінність східноукраїнського й західноук
раїнського варіантів літературної мови в галузі системного словотвору була не
значною. Вона полягала у вживанні регіональних афіксів у словах для виражен
ня певних назв, ознак, дій і процесів, а також демінутивності у формах
іменників, прикметників і прислівників та пейоративності у формах іменників.
Ці відмінності на єдність загальноукраїнської літературної мови не впливали.
І. Н. MATVIYAS
THE INTERACTION BETWEEN EAST UKRAINIAN AND WEST UKRAINIAN VA
RIANTS OF LITERARY LANGUAGE IN THE WORD-BUILDING STANDARDIZATION
The article focuses on the types of word-building, which were common for East Ukrainian and
West Ukrainian variants of literary language and which were different. The role of East Ukrainian
variant of literary language comparable with West Ukrainian variant in the contemporary word-buil-
ding fixation of standars was greater.
Keywords: literary norm, suffix word-building, prefix word-building, regional word-building.
_____________________ Взаємодія східноукраїнського й західноукраїнського варіантів...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 2 57
|