Закономірності розкладу гідропероксиду третбутилу в присутності бориду молібдену

Досліджено закономірності розкладу гідропероксиду третбутилу в присутності бориду молібдену МоВ. Вивчено вплив початкових концентрацій гідропероксиду, каталізатора, води, 1,2-епоксиоктану, третбутанолу і його ізомерів на перебіг реакції. Запропоновано кінетичну схему та розраховано кінетичні парамет...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2005
Автори:	Трач, Ю.Б., Черній, М.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України 2005
Назва видання:	Украинский химический журнал
Теми:	Неорганическая и физическая химия
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183849
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Закономірності розкладу гідропероксиду третбутилу в присутності бориду молібдену / Ю.Б. Трач, М.О. Черній // Украинский химический журнал. — 2005. — Т. 71, № 4. — С. 95-99. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-183849
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1838492022-04-22T01:31:44Z Закономірності розкладу гідропероксиду третбутилу в присутності бориду молібдену Трач, Ю.Б. Черній, М.О. Неорганическая и физическая химия Досліджено закономірності розкладу гідропероксиду третбутилу в присутності бориду молібдену МоВ. Вивчено вплив початкових концентрацій гідропероксиду, каталізатора, води, 1,2-епоксиоктану, третбутанолу і його ізомерів на перебіг реакції. Запропоновано кінетичну схему та розраховано кінетичні параметри процесу. Исследованы закономерности разложения гидропероксида третбутила в присутствии борида молибдена МоВ. Предложена кинетическая схема и рассчитаны кинетические параметры процесса. The regularity of tert-bytul hydroperoxide decomposition in the presence of molybdenum boride MoB. The kinetic model was proposed and kinetic constants of this process were calculated. 2005 Article Закономірності розкладу гідропероксиду третбутилу в присутності бориду молібдену / Ю.Б. Трач, М.О. Черній // Украинский химический журнал. — 2005. — Т. 71, № 4. — С. 95-99. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 0041–6045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183849 547.924 uk Украинский химический журнал Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Неорганическая и физическая химия Неорганическая и физическая химия
spellingShingle	Неорганическая и физическая химия Неорганическая и физическая химия Трач, Ю.Б. Черній, М.О. Закономірності розкладу гідропероксиду третбутилу в присутності бориду молібдену Украинский химический журнал
description	Досліджено закономірності розкладу гідропероксиду третбутилу в присутності бориду молібдену МоВ. Вивчено вплив початкових концентрацій гідропероксиду, каталізатора, води, 1,2-епоксиоктану, третбутанолу і його ізомерів на перебіг реакції. Запропоновано кінетичну схему та розраховано кінетичні параметри процесу.
format	Article
author	Трач, Ю.Б. Черній, М.О.
author_facet	Трач, Ю.Б. Черній, М.О.
author_sort	Трач, Ю.Б.
title	Закономірності розкладу гідропероксиду третбутилу в присутності бориду молібдену
title_short	Закономірності розкладу гідропероксиду третбутилу в присутності бориду молібдену
title_full	Закономірності розкладу гідропероксиду третбутилу в присутності бориду молібдену
title_fullStr	Закономірності розкладу гідропероксиду третбутилу в присутності бориду молібдену
title_full_unstemmed	Закономірності розкладу гідропероксиду третбутилу в присутності бориду молібдену
title_sort	закономірності розкладу гідропероксиду третбутилу в присутності бориду молібдену
publisher	Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
publishDate	2005
topic_facet	Неорганическая и физическая химия
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183849
citation_txt	Закономірності розкладу гідропероксиду третбутилу в присутності бориду молібдену / Ю.Б. Трач, М.О. Черній // Украинский химический журнал. — 2005. — Т. 71, № 4. — С. 95-99. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
series	Украинский химический журнал
work_keys_str_mv	AT tračûb zakonomírnostírozkladugídroperoksidutretbutiluvprisutnostíboridumolíbdenu AT černíjmo zakonomírnostírozkladugídroperoksidutretbutiluvprisutnostíboridumolíbdenu
first_indexed	2025-07-16T03:51:12Z
last_indexed	2025-07-16T03:51:12Z
_version_	1837774010325139456
fulltext	тронна густина на 5dyz-орбіталі атома вольф- раму зменшилася на 0.165 е, на 2s- і 2px-ор- біталях атомів кисню О(1,2) вона зменшилася відповідно на 0.018 е і 0.037 е, а на 2pz-орбіталях атомів кисню О(3) і О(4) — на 0.055 е. Приведені вище результати вказують на те, що основний донорний вклад аніона в процес катіон-аніонної взаємодії належить d-орбіта- лям центрального атома W (табл. 2). Слід від- мітити незначний ефект превалювання перено- су електронної густини з аніона (з домінантою на центральному атомі) на катіони з більшою поляризуючою силою (наприклад, Mg2+) порів- няно з катіоном Li+ у досліджуваних взаємоді- ях (табл. 2), який посилюється зі зростанням координаційного числа. Це викликає різке по- слаблення внутрішньоаніонних зв’язків W–O. А при взаємодії аніона з п’ятьма катіонами маг- нію відбувається навіть дестабілізація зв’язку W–O(4), викликана як проявом акцепторних властивостей катіонів, так і електронодонорним ефектом центрального атома аніона, що ілю- струється інтенсивним зменшенням електрон- ної густини переважно 5dx y-, 5dx z-, 5dyz-орбіта- лей атома вольфраму — відповідно на 0.071 е, 0.182 е, 0.057 е; 2s- i 2px-орбіталей атомa О(4) — відповідно на 0.035 е і 0.110 е та 2s-орбіта- лей атомів О(1–3) — на 0.043 е (табл. 2) внаслі- док катіон-аніонних взаємодій. Таким чином, результати неемпіричних розрахунків енергетичних і електронних харак- теристик взаємодій nMm+...WO4 2– показали, що присутність катіонів у сольватній оболонці ані- она , а також виявлений значний електронодо- норний ефект атома вольфраму, що виникає в процесі катіон-аніонної взаємодії, — два голов- них фактори, що ініціюють не тільки послаб- лення внутрішньоаніонних зв’язків, а й дисо- ціацію вольфрамат-йона в результаті впливу надмірної кількості катіонів сильної поляризу- ючої дії, залишаючи незмінним головний ре- зультат — утворення катіонізованих аніонів виду {Mn m+[WO4]2-}(mn-2)+ в об’ємі розплаву. РЕЗЮМЕ. На основе результатов неэмпиричес- ких расчетов проведен анализ энергетических и элект- ронных характеристик взаимодействий nM m+ ...WO4 2–, реализующихся на фоне разбавленных хлоридных рас- плавов. Установлено , что возможность образования катионизированных анионов {M n m+[WO4]2–}(mn–2) + обусловлена как наличием катионного окружения, так и электронодонорными свойствами атома вольфра- ма , которые проявляются под влиянием катионного состава расплава. SUMMARY. On the basis of the results of the not empirical calculations the analysis of the power and the electronic characteristics of the interactions nMm+...WO4 2–, sold on the background of the diluted chloride melts is carried spent. It is established, that formation of the cations anions {Mn m+[WO4]2–}(mn–2)+ is caused as the pre- sence of the cations environments, and by the electrons- donors properties of the tungsten, arising under the influen- ce cations structure in melts. 1. Соловйов В.В., Черненко Л.О. // Укр. хім. журн. -2004. -70, № 12. -С. 84—87. 2. Schmidt M .W ., Baldridge K.K., Boatz J.A. et al. // Comput. Chem. -1993. -14, № 11. -Р. 1347—1363. 3. Frisch M .J., Head-Gordon M ., Pople J.A . // Chem. Phys. -1990. -166, № 4. -Р. 275—280. 4. Волков С.В., Грищенко В.Ф., Делимарский Ю.К. Координационная химия солевых расплавов. -К.: Наук. думка, 1977. 5. Clark G.M ., Doyle W .P. // Spectrochim. Aсta. -1966. -22. -P. 1441—1447. Полтавський національний технічний університет Надійшла 16.02.2004 ім. Юрія Кондратюка УДК 547.924 Ю.Б. Трач, М.О. Черній ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗКЛАДУ ГІДРОПЕРОКСИДУ ТРЕТБУТИЛУ В ПРИСУТНОСТІ БОРИДУ МОЛІБДЕНУ Досліджено закономірності розкладу гідропероксиду третбутилу в присутності бориду молібдену МоВ. Вивчено вплив початкових концентрацій гідропероксиду, каталізатора, води, 1,2-епоксиоктану, третбутанолу і його ізомерів на перебіг реакції. Запропоновано кінетичну схему та розраховано кінетичні параметри процесу. © Ю .Б . Трач, М .О. Черній , 2005 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2005. Т . 71, № 4 95 Епоксидування ненасичених сполук органі- чними гідропероксидами у присутності моліб- денвмісних каталізаторів є важливим процесом органічного синтезу для одержання епоксидів, які знаходять використання для одержання ба- гатьох цінних кисневмісних похідних [1—3]. У залежності від складу каталізатора і умов про- ведення процесу паралельно з основним проце- сом каталітичного епоксидування в тій чи іншій мірі можливий паралельний перебіг реакції непродуктивного розкладу гідропероксиду, що приводить до зменшення селективності одер- жання основного продукту — епоксиду. З ме- тою оптимізації процесу епоксидування важ- ливим є вивчення закономірностей і механіз- му процесу розкладу гідропероксиду, що дасть можливість зменшити внесок цієї реакції в процес епоксидування. Крім цього, порівняння закономірностей перебігу процесів розкладу гідропероксиду і гідропероксидного епоксиду- вання, можливо, дозволить встановити механі- зми цих складних реакцій. У роботі досліджено закономірності розк- ладу гідропероксиду третбутилу (ГПТБ ) у присутності каталізатора — бориду молібдену МоВ, а також вплив на цей процес води, про- дукту розкладу ГПТБ — третбутилового спир- ту (ТБС), ізомерів ТБС — бутанолу-1 (БС) і 2-метил-пропанолу-1 (ІБС) та продукту епок- сидування октену-1 гідропероксидом третбути- лу в присутності МоВ — 1,2-епоксиоктану (ЕП). Процес проводили в термостатованому скляному реакторі в атмосфері аргону. Момент вводу каталізатора в реакційну суміш вважав- ся початком реакції. Через певні проміжки ча- су відбирали проби для аналізу на вміст гід- ропероксиду, який визначали йодометрично. Як розчинник використовували толуол — реак- тивний препарат марки ч., який додатково су- шили і переганяли. ГПТБ використовували свіжоперегнаним з вмістом основної речови- ни не менше 99.5 %, визначеним йодометрич- ним методом аналізу. МоB одержували шля- хом сплавляння шихти з чистих компонентів в електродуговій печі в атмосфері аргону. Струк- туру одержаного бориду підтверджували диф- рактометрично . Питома поверхня подрібненого МоВ, визначена методом десорбції азоту, скла- дала 0.3 м2/г. На кривих витрати ГПТБ в часі спостері- гався початковий період, протягом якого шви- дкість процесу збільшувалась (рис. 1). Відді- лення твердої фази каталізатора після цього періоду приводить практично до припинення ви- трати ГПТБ. Це може свідчити, що наявність індукційного періоду не пов’язана з нагромад- женням активної розчиненої форми цього ка- талізатора, а зумовлена, мабуть, активацією по- верхні каталізатора, в результаті якої утворю- ються каталітично активні центри. Після закін- чення індукційного періоду криві витрати ГПТБ спрямляються в координатах ln[ГПТБ]—t (час реакції), що свідчить про перший біжучий поря- док реакції за гідропероксидом після початко- вого періоду, а також про те, що після цього пе- ріоду процес відбувається, мабуть, на повністю активованому каталізаторі. Виходячи з цього, кінетичну криву після за- кінчення індукційного періоду екстраполювали до початкової концентрації ГПТБ (рис. 1) і знаходили початкову швидкість процесу W o в умовах, що відповідають проведенню процесу на повністю активованому каталізаторі. Залежність початкової швидкості витрати ГПТБ від початкової концентрації ГПТБ наве- дена на рис. 1. Видно, що при збільшенні почат- кової концентрації ГПТБ швидкість процесу лінійно зростає, що свідчить про перший поря- док реакції за цим реагентом. Збільшення по- чаткової концентрації гідропероксиду приво- дить також до зменшення індукційного періоду, що вказує на участь ГПТБ у процесі активації каталізатора. Залежність W o від вмісту ката- лізатора, як і у випадку ГПТБ, є лінійною (рис. 1). Збільшення вмісту каталізатора в реакцій- Рис. 1. Кінетична крива витрати ГПТБ (1) і залеж- ність початкової швидкості розкладу гідропероксиду від початкових концентрацій каталізатора (2) ([ГПТБ]о= =0.5 моль/л) і ГПТБ (3) ([кат]о=2 г/л) при 375 К. 96 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2005. Т. 71, № 4 ній суміші приводить до зменшення індукцій- ного періоду реакції. Введення в реакційну суміш перед початком реакції 1,2-епоксиоктану приводить до змен- шення початкової швидкості процесу (рис. 2). Індукційний період при цьому практично не змінюється. Вода в дослідженій області концен- трацій збільшує початковий період процесу і зменшує швидкість витрати гідропероксиду пі- сля цього періоду (рис. 2). Збільшення трива- лості індукційного періоду пропорційне кіль- кості введенної води перед початком реакції. Вплив продукту реакції третбутанолу і його ізомерів — бутанолу та ізобутанолу, введених у реакційну суміш перед початком реакції, на- ведений на рис. 2. З рисунку видно, що вплив досліджених спиртів на процес є різним. Введен- ня третбутанолу приводить до збільшення по- чаткової швидкості процесу. При введенні в ре- акційну суміш БС та ІБС швидкість реакції спо- чатку зростає і після досягнення максимуму починає зменшуватись. Криві витрати ГПТБ при всіх досліджених початкових концентраціях спиртів після індукційного періоду спрямляю- ться в координатах ln[ГПТБ]—t. Індукційний період при цьому практично не змінюється. Наведені дані свідчать, що розклад ГПТБ у присутності МоВ складається з двох послідо- вних процесів — активування каталізатора і реакції каталітичного розкладу гідропероксиду. Під час першого процесу вихідний каталізатор ([кат]o) під дією гідропероксиду переходить в активовану форму кат. Введення в реакційну систему перед початком реакції води приводить до її комплексоутворення з вихідним каталіза- тором і утворення неактивного комплексу кат— Н2О. Внаслідок цього сповільнюється процес активування, що проявляється у збільшенні ін- дукційного періоду. Процес активування ката- лізатора можна подати наступною схемою: кат + H2O K1 X 1 ; кат + ГПТБ ka кат . Враховуючи, що процес активування про- ходить на початку реакції, зміною ГПТБ під час цього процесу можна знехтувати і прийняти її рівною [ГПТБ]о. У цьому випадку швидкість утворення активної форми каталізатора кат* буде дорівнювати: d [кат∗] dt = ka[ГПТБ]o ([кат]o − [кат∗] ) 1 + K1[H 2O]o . Інтегруючи це рівняння, знаходимо: [кат] = [кат]o 1 − e − ka[ГПТБ ]ot 1 + K1[H 2O]o  . (1) Згідно з цим рівнянням, після індукційного періоду [кат] = [кат]о. Із залежності тривалості індукційного періоду від концентрацій [ГПТБ]o і [Н2О]о розраховано значення величин: kа = 4.6⋅10–3 л⋅моль–1⋅с–1 ; K1 = 3.7 л/моль . Збільшення швидкості процесу при вве- денні спиртів може бути зумовлене утворенням активного комплексу кат—спирт після індук- ційного періоду або переходом частини кат під час початкового періоду в більш активну форму. Якщо активуючий вплив спирту пов’я- заний з утворенням активного комплексу кат* —спирт, то у випадку ТБС, який є продуктом розкладу ГПТБ і концентрація якого під час перебігу реакції збільшується, залежність ви- трати ГПТБ після індукційного періоду в коор- динатах ln[ГПТБ] —t не повинна бути ліній- ною. Однак експериментальні дані свідчать, що дана залежність як у присутності введеного перед початком реакції ТБС, так і без наявності в реакційній суміші початково введеного трет- бутанолу, є лінійною. Це вказує на те, що ак- тивуючий вплив спиртів зумовлений, мабуть, переходом на початку процесу під дією спиртів частини кат* в більш активні форми (Х2 (ТБС), Х3 (БС) і Х4 (ІБС)), кількість яких пропорційна Рис. 2. Залежність початкової швидкості розкладу гід- ропероксиду від початкових концентрацій 1,2-епоксиок- тану (1), води (2), ІБС (3), ТБС (4) і БС (5). Т=375 К , [ГПТБ]о=0.5 моль/л, [кат]о=2 г/л. ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2005. Т . 71, № 4 97 початковій концентрації спирту, що можна виразити добутками k2[ТБС]о[кат], k3[БС]о[кат], k4[ІБС]о[кат], де k2, k3, k4 — константи, які характеризують здатність кат під дією відпо- відно ТБС, БС і ІБС переходити в Х2, Х3 і Х4. Зменшення швидкості реакції процесу ка- талітичного розкладу ГПТБ при великих кон- центраціях БС і ІБС зумовлене, мабуть, утворен- ням неактивних комплексів цих спиртів з актив- ною формою каталізатора, до складу яких вхо- дять дві молекули спирту. Процес каталітичного розкладу ГПТБ мож- на подати схемою: кат* + H2O K 5 X5 ; кат* + 2БС K 6 X6 ; кат* + 2ІБС K7 X7 ; кат* + ЕП K 8 X8 ; кат* + ГПТБ k p1 продукти ; Х2 + ГПТБ k p2 продукти ; Х3 + ГПТБ kp3 продукти ; Х4 + ГПТБ kp4 продукти . Згідно з наведеною схемою, швидкість вит- рати ГПТБ розраховується за рівнянням (2) (див. нижче), де [ТБС]о, [БС]о, [ІБС]о, [Н2О]о і [ЕП]о — концентрації ТБС, БС, ІБС, води і епоксиду, введені в реакційну суміш перед початком реакції. З графічного розв’язку залежностей W o = kp1[ГПТБ]o[кат]o , W o = kp1[ГПТБ]o[кат]o + kp2k2[ГПТБ]o[кат]o[ТБС]o , 1 W o = 1 k p1[ГПТБ]o[кат]o + K5 k p1[ГПТБ]o[кат]o [H2O]o , 1 W o = 1 k p1[ГПТБ]o[кат]o + K8 k p1[ГПТБ]o[кат]o [ЕП]o , отриманих на основі рівняння (2), знайдено зна- чення ефективних констант: kр1 = 2.7⋅10–4 л⋅г–1⋅с–1; kр2k2 = = 5.8⋅10–4 л2⋅г–1⋅с–1⋅моль–1; K5 = 0.4 л/моль; K8 = 1.4 л/моль. Для залежності початкової швидкості про- цесу від початкових концентрацій БС і ІБС рівняння (2) повинно спрямлятись у коорди- натах: W o − kp1[ГПТБ]o[кат]o [CП]o від W o⋅[CП]o , де СП — БС або ІБС, що підтвердилось експе- риментально. З цієї залежності знайдено зна- чення констант: kр3k3 = 15.8⋅10–4 л2⋅г–1⋅с–1⋅моль–1; kр4k4 = = 13.7⋅10–4 л2⋅г–1⋅с–1⋅моль–1; K6 = 3.7 л2/моль2; K7 = 5.6 л2/моль2. З урахуванням рівнянь (1) і (2) загальне рів- няння швидкості розкладу ГПТБ запишеться у вигляді (3). Інтегральна форма цього рівняння має вигляд (4) (див. нижче). Для перевірки правильності зроблених при- пущень щодо окремих стадій процесу за рів- нянням (4), з використанням одержаних зна- чень констант, розраховано теоретичні кінети- чні криві витрати ГПТБ у часі при різних по- чаткових концентраціях вихідних речовин. З рис. 3 видно, що розраховані теоретичні криві практично співпадають з експериментальними до глибини перетворення гідропероксиду біль- ше 80 %. W =  kp1 + kp2k2[ТБС ]o + kp3k3[БС]o + kp4k4[ІБС]o  [ГПТБ] [кат]o 1 + K5[H2O]o + K6[БС]o 2 + K7[ІБС]o 2 + K8[ЕП]o , (2) W =  kp1 + kp2k2[ТБС]o + kp3k3[БС]o + kp4k4[ІБС]o  [ГПТБ] 1 + K5[H 2O]o + K6[БС]o 2 + K7[ІБС]o 2 + K8[ЕП ]o [кат]o⋅   1 − e ka [ГПТБ]o t 1 + K1[H 2O]o    , (3) [ГПТБ] = [ГПТБ]o⋅ exp    kp1 + kp2k2[ТБС ]o + kp3k3[БС]o + kp4k4[ІБС]o 1 + K5[H2O]o + K6[БС]o 2 + K7[ІБС]o 2 + K8[ЕП]o [кат]o x x    t − 1+K1[H 2O]o ka[ГПТБ]o    1 −e k a[ГПТБ]o t 1 + K1[H 2O]o          . (4) 98 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2005. Т. 71, № 4 Таким чином, на основі одержаних даних можна зробити висновок, що реакція розкладу ГПТБ у присутності бориду молібдену складу МоВ складається з двох послідовних процесів: активування каталізатора (перехід вихідного каталізатора в його активну форму) та каталі- тичного розкладу гідропероксиду. Введені в ре- акційну суміш перед початком реакції третбу- танол, бутанол-1, ізобутанол, 1,2-епоксиоктан або вода по-різному впливають на ці процеси. Вода сповільнює обидва процеси, а епоксид ок- тену-1 впливає головним чином на процес ка- талітичного розкладу гідропероксиду, сповіль- нюючи його. ТБС, БС і ІБС у дослідженій об- ласті концентрацій сприяють додатковій акти- вації каталізатора, а БС і ІБС, крім цього, при вищих концентраціях інгібують процес ка- талітичного розкладу ГПТБ . З’ясування при- чин різного впливу спиртів на процеси актива- ції та інгібування буде предметом подальших досліджень. РЕЗЮМЕ. Исследованы закономерности разложе- ния гидропероксида третбутила в присутствии борида молибдена МоВ. Предложена кинетическая схема и рассчитаны кинетические параметры процесса. SUMMARY. The regularity of tert-bytul hydrope- roxide decomposition in the presence of molybdenum bo- ride MoB. The kinetic model was proposed and kinetic constants of this process were calculated. 1. Diez D., Beneitez M .T., M arcos I.S . et al. // Tetra- hedron: Asymmetry. -2002. -13, № 6. -P. 639—646. 2. M arson C.M . // Tetrahedron. -2000. -56, № 45. -P. 8779—8794. 3. Oyama T., Y amashita T., Suzuki T . et al. // Reactive and functional polymers. -2000. -49, № 2. -P. 99—116. Національний університет "Львівська політехніка", Львів Надійшла 12.12.2003 Рис. 3. Теоретично розраховані кінетичні криві та експериментальні точки витрати ГПТБ у часі: а — при [ГПТБ]о=0.1 моль/л, [кат]о=2 г/л (1); [ГПТБ]о=0.7 моль/л, [кат]о=2 г/л (2); [ГПТБ]о=0.5 моль/л, [кат]о=2 г/л, [Н2О]о=0.5 моль/л (3); [ГПТБ]о=0.5 моль/л, [кат]о=0.6 г/л (4); Т=375 К; б — при [БС]о=0.5 моль/л (1); [ІБС]о=0.3 моль/л (2); [ТБС]о=0.2 моль/л (3); [ЕП]о=0.5 моль/л (4); [ГПТБ]о=0.5 моль/л, [кат]о=2 г/л, Т=375 К . б а ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2005. Т . 71, № 4 99

Закономірності розкладу гідропероксиду третбутилу в присутності бориду молібдену

Репозитарії

Схожі ресурси