Синтез 2-арил-7-фенілпіразоло[3,4-d][1,2]оксазин-4(2Н)-онів

Взаємодією 1-арил-3-бензоїлпіразол-4-карбонових кислот з гідроксиламіном отримані оксими відповідних феніл-[3-(4-карбокси)-піразоліл]кетонів, внутрішньомолекулярна циклізація яких під дією тіонілхлориду приводить до утворення 2-арил-7-фенілпіразоло[3,4-d] [1,2]оксазин-4(2Н)-онів....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2005
Автори: Братенко, М.К., Чорноус, В.О., Вовк, М.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України 2005
Назва видання:Украинский химический журнал
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183852
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Синтез 2-арил-7-фенілпіразоло[3,4-d][1,2]оксазин-4(2Н)-онів / М.К. Братенко, В.О. Чорноус, М.В. Вовк // Украинский химический журнал. — 2005. — Т. 71, № 4. — С. 113-115. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-183852
record_format dspace
spelling irk-123456789-1838522022-04-22T01:31:57Z Синтез 2-арил-7-фенілпіразоло[3,4-d][1,2]оксазин-4(2Н)-онів Братенко, М.К. Чорноус, В.О. Вовк, М.В. Органическая химия Взаємодією 1-арил-3-бензоїлпіразол-4-карбонових кислот з гідроксиламіном отримані оксими відповідних феніл-[3-(4-карбокси)-піразоліл]кетонів, внутрішньомолекулярна циклізація яких під дією тіонілхлориду приводить до утворення 2-арил-7-фенілпіразоло[3,4-d] [1,2]оксазин-4(2Н)-онів. Взаимодействием 1-арил-3-бензоилпиразол-4-карбоновых кислот с гидроксиламином получены оксимы соответствующих фенил[3-(4-карбокси)пиразолил]кетонов, внутримолекулярная циклизация которых под действием тионилхлорида приводит к образованию 2-арил-7-фенилпиразоло-[3,4-d][1,2]окса-зин-4(2Н)-онов. A reaction of 1-aryl-3-benzoylpyrazole-4-carboxylic acids with hydroxylamine yields the corresponding phenyl(4-carboxy-3-pyrazolyl)ketone oximes which cyclize intramolecularly under the action of thionyl chloride to produce 2-aryl-7-phenyl-4(2H)-pyrazolo[3,4-d][1,2]oxazinones. 2005 Article Синтез 2-арил-7-фенілпіразоло[3,4-d][1,2]оксазин-4(2Н)-онів / М.К. Братенко, В.О. Чорноус, М.В. Вовк // Украинский химический журнал. — 2005. — Т. 71, № 4. — С. 113-115. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0041–6045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183852 547.771+547.867 uk Украинский химический журнал Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Органическая химия
Органическая химия
spellingShingle Органическая химия
Органическая химия
Братенко, М.К.
Чорноус, В.О.
Вовк, М.В.
Синтез 2-арил-7-фенілпіразоло[3,4-d][1,2]оксазин-4(2Н)-онів
Украинский химический журнал
description Взаємодією 1-арил-3-бензоїлпіразол-4-карбонових кислот з гідроксиламіном отримані оксими відповідних феніл-[3-(4-карбокси)-піразоліл]кетонів, внутрішньомолекулярна циклізація яких під дією тіонілхлориду приводить до утворення 2-арил-7-фенілпіразоло[3,4-d] [1,2]оксазин-4(2Н)-онів.
format Article
author Братенко, М.К.
Чорноус, В.О.
Вовк, М.В.
author_facet Братенко, М.К.
Чорноус, В.О.
Вовк, М.В.
author_sort Братенко, М.К.
title Синтез 2-арил-7-фенілпіразоло[3,4-d][1,2]оксазин-4(2Н)-онів
title_short Синтез 2-арил-7-фенілпіразоло[3,4-d][1,2]оксазин-4(2Н)-онів
title_full Синтез 2-арил-7-фенілпіразоло[3,4-d][1,2]оксазин-4(2Н)-онів
title_fullStr Синтез 2-арил-7-фенілпіразоло[3,4-d][1,2]оксазин-4(2Н)-онів
title_full_unstemmed Синтез 2-арил-7-фенілпіразоло[3,4-d][1,2]оксазин-4(2Н)-онів
title_sort синтез 2-арил-7-фенілпіразоло[3,4-d][1,2]оксазин-4(2н)-онів
publisher Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
publishDate 2005
topic_facet Органическая химия
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183852
citation_txt Синтез 2-арил-7-фенілпіразоло[3,4-d][1,2]оксазин-4(2Н)-онів / М.К. Братенко, В.О. Чорноус, М.В. Вовк // Украинский химический журнал. — 2005. — Т. 71, № 4. — С. 113-115. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series Украинский химический журнал
work_keys_str_mv AT bratenkomk sintez2aril7fenílpírazolo34d12oksazin42nonív
AT čornousvo sintez2aril7fenílpírazolo34d12oksazin42nonív
AT vovkmv sintez2aril7fenílpírazolo34d12oksazin42nonív
first_indexed 2025-07-16T03:51:22Z
last_indexed 2025-07-16T03:51:22Z
_version_ 1837774020977623040
fulltext а з олефінами, які містять α-протони біля подвійного зв’язку, реакції протікають по єн-механізму. Синтезо- вано нові фторовмісні гетероцикли дигідрооксатіїно- вого ряду і досліджено їхні хімічні властивості. SUMMARY. Reactions of 1-p-tolylsulphonyl-1-thi- oxo-polyfluoroalkane-2-ones with olefins of various na- ture were studied. The reactions with styrenes and alkyl- vinylethers give 2+4 cycloaddition products; with olefins having α-protons at C=C double bond, the en-reactions are realized. New fluorocontaining dihydrooxathiin hete- rocycles were obtained and their chemical properties we- re investigated. 1. Y emets S .V ., Bandera Y u.P., Timoshenko V.M ., Shermolovich Y u.G. // J. Fluor. Chem. -2002. -115. -Р. 175—181. 2. Bandera Y u.P., Y emets S .V., Timoshenko V.M ., Neste- renko A.M . et al. // Ibid. -2003. -123. -P. 197—205. 3. Shermolovich Y u.G., T imoshenko V.M ., Listvan V.V., M arkovsky L.N . // Mendeleev Commun. -1998. -6. -P. 245—246. 4. M etzner P. // Synthesis. -1992. -12. -P. 1185—1199. 5. M etzner P., Thuillier A. // Sulfur Reagents in Organic Synthesis. -London: Acad. press, 1994. 6. Hassal K.A. // The Biochemistry and Uses of Pesti- cides: structure, metabolism, mode of action, and uses in crop protection, 2ed. -Weinheim; New York; Bazel; Cambridge: VCH, 1990. 7. Беккер Р.А ., Меликян Г.Г., Дяткин Б.Л., Кнунянц И.Л. // Журн. орган. химии. -1975. -11. -С. 2370—2372. 8. Bekker R.A., Knunyants I.L. // Chem. Rev., Soviet Scien- tific Rev., Section B. / Ed. M.E. Volpin. -Amsterdam: Harwood Acad. Publ. Gmbh., 1984. -5. -P. 347—397. 9. Зефиров Н .С. // Механизмы гетеролитических реак- ций. -М .: Наука, 1976. -С. 113—120. Институт органической химии НАН Украины, Киев Поступила 11.09.2004 УДК 547.771+547.867 М.К. Братенко, В.О. Чорноус, М.В. Вовк СИНТЕЗ 2-АРИЛ-7-ФЕНІЛПІРАЗОЛО[3,4-d][1,2]ОКСАЗИН-4(2Н)-ОНІВ Взаємодією 1-арил-3-бензоїлпіразол-4-карбонових кислот з гідроксиламіном отримані оксими відповід- них феніл-[3-(4-карбокси)-піразоліл]кетонів, внутрішньомолекулярна циклізація яких під дією тіонілхло- риду приводить до утворення 2-арил-7-фенілпіразоло[3,4-d] [1,2]оксазин-4(2Н )-онів. Похідні піразолу з орто-розміщеними кар- бонільною та алкоксикарбонільною функція- ми є структурними аналогами 1,4-дикарбоні- льних сполук і знаходять застосування в хімії гетероциклів. На їх взаємодії з гідразинами по- будований метод отримання таких біологічно важливих конденсованих систем як піразо- ло[3,4-d]піридазини [1—4]. Описано застосу- вання з цією метою етилових естерів 3(5)- формілпіразол-4-карбонових кислот [5] та 3(5)- ацилпіразол-4-карбонових кислот [6—9]. В той же час самі 3-ацилпіразол-4-карбонові кисло- ти були синтезовані порівняно недавно [10] і також видаються перспективними синтез- блоками для розроблення підходів до мало- вивчених або невідомих раніше конденсова- них піразоловмісних сполук. Один із таких запропонованих нами підходів базується на первинній модифікації кетонної групи в оксим- ну з подальшою її циклоконденсацією з кар- боксильною групою. З цією метою була вивче- на реакція 1-арил-3-бензоїл-4-піразолкарбоно- вих кислот (I а–г) з гідроксиламіном. Оскільки описаний раніше [10] метод син- тезу сполук типу I окисненням відповідних 1-арил-3-бензоїл-4-формілпіразолів перманга- натом калію у водно-піридиновому середовищі приводив до цільових продуктів з виходами 34—54 %, а також був непридатний для альде- гідів, які містять метильні групи в арильному заміснику, ми опрацювали нову методику се- лективного окиснення формільної групи у вод- ному ацетоні, яка дозволила підвищити вихід кислот I а–г до 66—76 %. Знайдено, що нагрівання сполук I а–г з гід- рохлоридом гідроксиламіну в 50 %-му вод- ному етанолі в присутності Nа2СО3 протягом 1 год з високими виходами дає оксими (II а–г), будова яких узгоджується з результатами вимірів спектрів ЯМР1Н . Останні відзна- чаються наявністю подвоєних сигналів прак- тично однакової інтенсивності, що свідчить про їх існування в умовах запису спектрів (роз- чин ДМСО-d6) у вигляді суміші Z і Е-ізоме- © М .К. Братенко, В.О. Чорноус, М .В. Вовк , 2005 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2005. Т . 71, № 4 113 рів у співвідношенні 1:1. При нагріванні оксимів кетонів II а–г з тіо- нілхлоридом у толуолі в присутності каталі- тичних кількостей ДМФА має місце внутрі- шньомолекулярна конденсація оксимної та кар- боксильної груп, результатом якої є утворення з виходами 67—77 % похідних нової гетероцик- лічної системи — 2-арил-7-фенілпіразоло[3,4-d] [1,2]оксазин-4(2Н )-онів (III a–г) (схема). ІЧ -спектри синтезованих сполук в діапазо- ні 1745—1760 см-1 містять інтенсивні смуги поглинання групи С=О. В спектрах ЯМР1Н поряд із сигналами ароматичних протонів за- місників у положеннях 2 і 7 проявляються син- глети протонів піразольного кільця в положен- ні 3 в області слабкого поля (9.62—9.76 м.ч.), що є свідченням сильного акцепторного впливу оксазинового циклу. ІЧ-спектри записані на приладі UR-20 в таб- летках КВr. Спектри ЯМР1Н виміряні на спек- трометрі Vаrіаn-Gеmіnі (300.0 МГц) в ДМСО-d6, внутрішній стандарт — ТМС. Мас-спектри за- реєстровані на мас-спектрометрі МХ-1321 з використанням прямого введення зразка в дже- рело йонів при прискореній напрузі йонізую- чих електронів 70 В, температура камери йо- нізації 150 оС. 1-Арил-3-бензоїл-4-піразолкарбонові кислоти ( I а–г) . До суспензії 0.005 моль відповідного 1-арил-3-бензоїл-4-формілпіразолу [10] в 200 мл ацетону і 10 мл води додавали невеликими пор- ціями при 10 oС і перемішуванні протягом 1 год 10.3 г (0.065 моль) перманганату калію. Ре- акційну суміш перемішували до повного зник- нення фіолетового забарвлення, підтримуючи температуру в межах 10—15 oС, а потім вили- вали в 0.5 л 1 %-го розчину Nа2СО3. Неорга- нічний шар відфільтровували, фільтрат підкис- лювали 6 н. НСl до рН 4. Осад, що утворився, відфільтровували, промивали водою, сушили і кристалізували з крижаної оцтової кислоти. 3-Бензоїл-1-фенілпіразол-4-карбонова кисло- та ( I а) . Вихід 76 %, т.топл. 190—191 оС [10]. 3-Бензоїл-1-( 4-бромфеніл) піразол-4-карбоно- ва кислота ( I б) . Вихід 73 %, т.топл. 227—228 оС. ІЧ-спектр, см–1: 1725 (C=O), 2650 (OH). Спектр ЯМР 1H, δ, м.д.: 7.53–7.92 м (9H, Hаром), 9.17 с (1H , С5–H ), 12.65 шс (1H, COOH). Знайдено, %: C 54.91; H 2.82; N 7.31. С17Н11ВrN2О3. Розраховано, %: C 54.99; H 2.96; N 7.55. 3-Бензоїл-1-( 4-метилфеніл) піразол-4-карбоно- ва кислота ( I в) . Вихід 66 %, т.топл. 144—145 oС. ІЧ-спектр, см–1: 1730 (C=O), 2640 (OH). Спектр ЯМР 1Н, δ, м.д.: 2.37 с (3H , CH 3), 7.30 д (2H, Hаром, J=7.8 Гц), 7.51–7.54 м (3H, H аром), 7.84 д (2H, Hаром, J=7.8 Гц), 8.11–8.14 м (2H, Hаром), 9.15 с (1H, С5–Н), 12.58 шс (1H, OH). Знайдено, %: C 70.34; H 4.37; N 9.23. С18Н14- N 2О3. Розраховано, %: C 70.59; H 4.57; N 9.15. 3-Бензоїл-1-( 4-метоксифеніл) піразол-4-кар- бонова кислота ( І г) . Вихід 68 %, т.топл. 150— 151 oC [10]. Оксими феніл-3-( 4-карбокси) піразолілкето- нів ( ІІ а–г) . До суспензії 0.01 моль кислоти (І а–г) в 30 мл 50 %-го водного етанолу додавали 1.4 г (0.02 моль) гідрохлориду гідроксиламіну, 3.2 г (0.03 моль) Nа2СО3 і нагрівали протягом 1 год. Реакційну суміш охолоджували, витри- мували при кімнатній температурі 3 год, вили- вали в 100 мл води і підкислювали концентро- ваною НСl до рН 5. Осад, що утворився, відфіль- тровували, промивали водою і кристалізували з 50 %-ї оцтової кислоти. Оксим феніл-[3-( 4-карбокси-1-феніл) піразо- ліл]кетону ( ІІ а) . Вихід 77 %, т.топл. 203—204 оС. ІЧ -спектр, см–1: 1680 (C=O), 2650—3220 (OH). Спектр ЯМР1H, δ, м.д.: 7.32–7.53 м (8H, Hаром), 7.85 д (1H, Hаром, J=6.2 Гц), 7.91 д (1H, Hаром, J=6.2 Гц), 9.02 с, 9.04 с (1H, С5–H), 11.37 с, 11.85 с (1H, OH), 12.73 шс (1H, COOH). Знайдено, %: C 66.49; H 4.06; N 13.50. C17H13- N3O3. Розраховано, % : C 66.67; H 4.23; N 13.68. Оксим феніл-{3-[4-карбокси-1-( 4-бромфеніл) ]- піразоліл}кетону ( ІІ б) . Вихід 86 %, т.топл. 186 —187 oС. ІЧ-спектр, см–1: 1685 (C=O), 2630—3300 (OH). Спектр ЯМР 1H, δ, м.д.: 7.37–7.91 м (9H, Hаром), 9.03 с, 9.05 с (1H, С5–H), 11.38 с, 11.84 с (1H, OH), 12.76 шс (1H, COOH). Знайдено, %: C 52.67; H 2.96; N 10.65. C17H12- BrN3O3. Розраховано, %: , 52.85; H 3,11; N 10.88. Оксим феніл-{3-[4-карбокси-1-( 4-метилфе- ніл) ]піразоліл}кетону ( II в) . Вихід 87 %, т. топл. 206—207 oС. ІЧ -спектр, см–1: 1675 (C=O), 2650— I—III: Ar = C6H5 (а), 4-ВrС6Н4 (б), 4-СН3С6Н4 (в), 4-СН3ОС6Н4 (г). 114 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2005. Т. 71, № 4 3250 (OH). Спектр ЯМР 1H, δ, м.д.: 2.37 с, 2.39 с (3H, CH3), 7.28–7.57 м (7H, Hаром), 7.71 д (1H, Hаром, J=6.3 Гц), 7.78 д (d, Hаром, J=6.3 Гц), 8.93 с, 8.95 с (1H, С5–H), 11.36 с, 11.84 с (1H, OH), 12.68 (шс, 1H, COOH). Знайдено, %: C 67.04; H 4.45; N 12.90. C18H15N 3O3. Розраховано, %: C 67.29; H 4.67; N 13.08. Оксим феніл-{[4-карбокси-1-(4-метоксифеніл) ]- піразоліл}кетону ( II г) . Вихід 83 %, т.топл. 157— 158 oС. ІЧ -спектр, см–1: 1680 (C=O), 2620—3270 (OH). Спектр ЯМР 1H, δ, м.д.: 3.83 с, 3.85с (3H, CH3O), 7.04–7.73 м (7H, H аром), 7.82 д (1H, Hаром, J=6.2 Гц), 7.91 д (1H, H аром, J=6.2 Гц), 8.91 с, 8.97 с (1H, С5–H), 11.33 с, 11.86 с (1H, OH), 12.61 шс (1H, COOH). Знайдено, %: C 63.81; H 4.27; N 12.23. C18H15- N3O4. Розраховано, %: C 64.09; H 4.45; N 12.46. 2-Арил-7-фенілпіразоло[3,4-d][1,2]оксазин-4- ( 2Н) -они ( ІІІ а–г) . До суспензії 0.005 моль окси- му (ІІ а–г) в 10 мл толуолу додавали 1.2 г (0.001 моль) тіонілхлориду, 2 краплі ДМФА і на- грівали при кип’ятінні 2 год. Реакційну суміш випарювали до половини об’єму і охолоджува- ли до 0—5 оС. Осад, який утворився, відфіль- трували і кристалізували з етанолу. 2,7-Дифенілпіразоло[3,4-d][1,2]оксазин-4- ( 2Н) -он ( ІІІ а) . Вихід 67 %, т.топл. 198—199 оС. ІЧ -спектр, см–1: 1750 (C=O). Спектр ЯМР 1H, δ, м.д.: 7.48–7.62 м (6H, Hаром), 7.91–8.23 м (4H, Hаром), 9.76 с (1H, С3–H); мас-спектр, m/z (I , %): 290 (M++1, 20), 289 (M+, 100), 272 (9), 259 (18), 231 (6), 130 (7), 105 (17), 91 (10), 77 (63), 51 (18). Знайдено, %: C 70.33; H 3.63; N 14.34. C17H11N 3O2. Розраховано, %: C 70.59; H 3.81; N 14.53. 2-( 4-Бромфеніл) -7-фенілпіразоло[3,4-d][1,2]- оксазин-4( 2Н) -он ( ІІІ б) . Вихід 77 %, т.топл. 215 —216 оС. ІЧ -спектр, см–1: 1745 (C=O). Спектр ЯМР 1H, δ, м.д.: 7.33–7.94 м (9H, H аром), 9.69 с (1H, С3–H). Знайдено, %: C 55.27; H 2.51; N 11.13. C17H10BrN 3O2. Розраховано, %: C 55.43; H 2.72; N 11.41. 2-( 4-Метилфеніл) -7-фенілпіразоло[3,4-d][1,2]- оксазин-4-( 2Н) -он ( ІІІ в) . Вихід 71 %, т.топл. 204 —205 оС. ІЧ -спектр, см–1: 1750 (C=O). Спектр ЯМР 1H, δ, м.д.: 2.43 с (3H, CH 3), 7.36 д (2H, Hаром, J=7.6 Гц), 7.57–7.62 м (3H, H аром), 7.96 д (2H, H аром, J=7.6 Гц), 8.21 д (2H, Hаром, J=7.8 Гц), 9.70 с (1H, С3–H). Мас-спектр, m/z (I, %): 304 (M++1, 23), 303 (M+, 100), 286 (13), 273 (20), 244 (12), 195 (7), 143 (11), 129 (9), 91 (31), 77 (24), 65 (16), 51 (10). Знайдено, %: C 71.03; H 4.17; N 13.60. C18H13- N3O2 . Розраховано, %: C 71.28; H 4.39; N 13.86. 2-( 4-Метоксифеніл) -7-фенілпіразоло[ 3,4-d] - [1,2]оксазин-4-( 2Н) -он ( ІІІ г) . Вихід 73 %, т.топл. 158—159 оС . ІЧ -спектр, см–1: 1755 (C=O). Спектр ЯМР 1H, δ, м.д.: 3.88 с (3H, CH3), 7.05 д (2H, Hаром, J=7.7 Гц), 7.50–7.59 м (3H, H аром), 7.96 д (2H, Hаром, J=7.7 Гц), 8.16–8.20 м (2H, Hаром), 9.62 с (1Н , С3–H). Знайдено, %: C 67.52; H 3.85; N 12.96. C18H13N 3O3. Розраховано, %: C 67.71; H 4.07; N 13.17. РЕЗЮМЕ. Взаимодействием 1-арил-3-бензоилпи- разол-4-карбоновых кислот с гидроксиламином полу- чены оксимы соответствующих фенил[3-(4-карбок- си)пиразолил]кетонов, внутримолекулярная циклизация которых под действием тионилхлорида приводит к образованию 2-арил-7-фенилпиразоло-[3,4-d][1,2]окса- зин-4(2Н)-онов. SUMMARY. A reaction of 1-aryl-3-benzoylpyrazo- le-4-carboxylic acids with hydroxylamine yields the cor- responding phenyl(4-carboxy-3-pyrazolyl)ketone oximes which cyclize intramolecularly under the action of thionyl chloride to produce 2-aryl-7-phenyl-4(2H)-pyrazolo[3,4- d][1,2]oxazinones. 1. Lespagnol A., L espagnol C., W illecome B. // Eur. J. Med. Chem. -Chem. Ther. -1974. -91. -P. 51—57. 2. Sauber K., M ueller R., Keller E., Eberpeacher J.Z . // Z. Naturforsh. C. Biosci. -1977. -32C. -P. 557—562. 3. Hans H., Krogsgaard P. // Acta Chem. Scand. Ser. B. -1974. -33, № 2. -P. 294—297. 4. Lednicer D. The Organic Chemistry of Drug Synthesis. - New York: J. Wiley, 1995. - P. 248—255. 5. M arquet J.P., Bourzat J.D., Louisfer L.A ., Bisagni E. // Tetrahedron. -1973. -29. -P. 435—–439. 6. Gelin S ., Gelin R. // Ibid. -1977. -14, № 2. -P. 75—79. 7. Chantegrel B., Gelin S . // J. Heterocycl. Chem. -1978. -15, № 1. -Р. 155—158. 8. Gelin S ., Hartmann D. // Ibid. -15, № 5. -Р. 813—816. 9. Attanasi O.A., Filippone P., Fiorucci C., M ontellini F. // Tetrahedron Lett. -1999. -40, № 20. -Р. 3891—3394. 10. Братенко М .К., Чорноус В.А ., Вовк М .В. // Химия гетероцикл. соединений. -2001. -№ 4. -С. 515—517. Буковинська державна медична академія, Чернівці Надійшла 16.01.2004 Інститут органічної хімії НАН України, Київ ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2005. Т . 71, № 4 115