Матіїв М. Д. Словник говірок центральної Бойківщини
Рецензія на книгу: Матіїв М. Д. Словник говірок центральної Бойківщини. К.; Сімферополь : Ната, 2013.— 602 с.
Збережено в:
| Дата: | 2014 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2014
|
| Назва видання: | Мовознавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183880 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Матіїв М. Д. Словник говірок центральної Бойківщини / О. Тараненко // Мовознавство. — 2014. — № 2. — С. 82-84. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-183880 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1838802022-04-23T01:31:36Z Матіїв М. Д. Словник говірок центральної Бойківщини Тараненко, О. Рецензії та анотації Рецензія на книгу: Матіїв М. Д. Словник говірок центральної Бойківщини. К.; Сімферополь : Ната, 2013.— 602 с. 2014 Article Матіїв М. Д. Словник говірок центральної Бойківщини / О. Тараненко // Мовознавство. — 2014. — № 2. — С. 82-84. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183880 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії та анотації Рецензії та анотації |
| spellingShingle |
Рецензії та анотації Рецензії та анотації Тараненко, О. Матіїв М. Д. Словник говірок центральної Бойківщини Мовознавство |
| description |
Рецензія на книгу: Матіїв М. Д. Словник говірок центральної Бойківщини. К.; Сімферополь : Ната, 2013.— 602 с. |
| format |
Article |
| author |
Тараненко, О. |
| author_facet |
Тараненко, О. |
| author_sort |
Тараненко, О. |
| title |
Матіїв М. Д. Словник говірок центральної Бойківщини |
| title_short |
Матіїв М. Д. Словник говірок центральної Бойківщини |
| title_full |
Матіїв М. Д. Словник говірок центральної Бойківщини |
| title_fullStr |
Матіїв М. Д. Словник говірок центральної Бойківщини |
| title_full_unstemmed |
Матіїв М. Д. Словник говірок центральної Бойківщини |
| title_sort |
матіїв м. д. словник говірок центральної бойківщини |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Рецензії та анотації |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183880 |
| citation_txt |
Матіїв М. Д. Словник говірок центральної Бойківщини / О. Тараненко // Мовознавство. — 2014. — № 2. — С. 82-84. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT taranenkoo matíívmdslovnikgovírokcentralʹnoíbojkívŝini |
| first_indexed |
2025-07-16T03:55:57Z |
| last_indexed |
2025-07-16T03:55:57Z |
| _version_ |
1837774308896669696 |
| fulltext |
Рецензії та анотації
М а т і ї в М . Д.
С Л О В Н И К ГО В ІРО К Ц ЕН Т РА Л ЬН О Ї БО Й К ІВ Щ И Н И
К.; Сімферополь : Ната, 2013.— 602 с.
Ґрунтовне вивчення живої народної мови в
усьому її розмаїтті неможливе без надійних
діалектних словників, укладених на основі
експедиційних говіркових записів. З різних
причин українська діалектна лексикогра
фія, на жаль, надто повільно поповнюється
новими здобутками, відстаючи від сусідніх
слов’янських країн. Якщо брати лексикони
масивів народної мови південно-західного
наріччя української мови, що побачили світ
протягом останніх десятиліть, можна на
звати такі, найбільші за обсягом поданого
мовного матеріалу, як: «Словник бойків
ських говірок» у 2 частинах М. Онишкевича
(К., 1984; 17 тис. слів), «Гуцульські говірки:
Короткий словник» (відп. ред. Я. Закрев-
ська; Л., 1997; близько 7 тис. слів), «Слов
ник західнополіських говірок» у 2 томах
Г. Аркушина (Луцьк, 2000; понад 13 тис.
слів), «Słownik huculski» Я. Янова (упоряд.
Я. Рігер; Краків, 2001; бл. 9 тис.), «Корот
кий словник лемківських говірок» П. Пир-
тея (з окремими матеріалами JI. Олесневича
та М. Пенгрина; упоряд. Є. Турчин; Івано-
Франківськ, 2004; кількість слів не
подано — очевидно, бл. 8,5 тис.), «Словник
буковинських говірок» (за заг. ред.
Н. Гуйванюк; Чернівці, 2005; 11 816 слів),
«Матеріали до словника гуцульських
говірок : Косівська Поляна і Росішка Ра-
хівського району Закарпатської області»
Ю. Піпаша і Б. Галаса (Ужгород, 2005; кіль
кість реєстрових одиниць не зазначено —
очевидно, бл. 5,5 тис.), «Словник закарпат
ської говірки села Сокирниця Хустського
району» І. Сабадоша (Ужгород, 2008; понад
15,9 тис.), «Скарби гуцульського говору:
Березови» М. Неірича (відп. ред. Н. Хобзей;
Л., 2008; бл. 7 тис.), «Наддністрянський ре
гіональний словник» Г. Шила (відп. ред.
Л. Полюга і Н. Хобзей; Л.— Нью-Йорк,
2008; бл. 10 тис.), «Словник села Тилич на
Лемківщині» Є. Турчин (Л., 2011; понад 6,5
тис.), «Лемківський словник» І. Дуди (Тер
нопіль, 2011; бл. 26 тис.), а також словники
діалектної фразеології: «Фразеологічний
словник лемківських говірок Східної Сло
ваччини» Н. Вархол і А. Івченка (Пряшів,
1990), «Фразеологічний словник говірок Жи
томирщини» Г. Доброльожі (Житомир,
2010), «Фразеологічний словник лемків
ських говірок» Г. Ступінської і Я. Битків-
ської (Тернопіль, 2013). На жаль,
М. Онишкевичу, П. Пиртею, Г. Шилові,
Я. Янову не судилося за життя побачити
свої словники у видрукованому вигляді.
Важливим надбанням української діа
лектографії є також картотеки до словників
українських закарпатських говірок І. Пань-
кевича та В. Гнапока (зберігається в Празі) і
М. Грицака (бл. 200 тис. слів; зберігається в
Інституті української мови, Київ). На жаль,
такі великі надбання (хоча й остаточно не
викінчені, але і в такому вигляді дуже
потрібні науковцям та широкому загалові
читачів) чекають свого виходу надто довго.
Українці досі не ознайомлені з такою тита
нічною працею, як рукописний укра-
їнсько-російський «Словарь малорусского
наречия» у 18 томах М. Руберовського (по
над 100 тис. слів; зберігається в Бібліотеці
Російської академії наук, Санкт-
Петербург). Таких невтішних фактів можна
навести й більше.
Матеріалом для рецензованого словни
ка М. Матіїва, який має диференційний ха
рактер, були села Львівщини, що представ
ляють центральну (30 сіл) та західну (2 села)
Бойківщину. Словник базується на велико
му фактичному матеріалі, зібраному авто
ром особисто усним опитуванням трьох по
колінь місцевих мешканців безпосередньо
на місцях їхнього постійного проживання.
Чимало слів та прикладів до них увійшло до
словника завдяки спілкуванню укладача з
рідними та односельцями.
Видання містить 6450 слів та 1768 стій
ких зворотів, а також зразків усної народ
ної творчості. «Із них,— зауважує автор,—
7411 немає в “Словнику бойківського го
вору: А — копана-ЛБ” Ю. Кміта, надру
кованому в 3 - 11 номерах “Літопису Бой-
ківщини”, та в “Словнику бойківських го
вірок” М. Й. Онишкевича. Загальна цифра
(8218) включає 199 слів із виявленою
розширеною багатозначною семантикою».
Словнику передує «Передмова», де,
зокрема, викладено основні фонетичні та
граматичні особливості бойківських
говірок, що, безперечно, поглиблює наше
уявлення про цей говір української мови. У
«Передмові» висвітлено також спроби
дослідників з’ясувати походження назви
бойки. Читач докладно знайомиться з
© О. ТАРАНЕНКО, 2014
82 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 2
Рецензії та анотації
принципами побудови словника завдяки
такому його розділу, як «Побудова слов
ника і словникової статті».
Будь-яка велика праця неможлива, зви
чайно, без аналізу та врахування доробку
попередників. Автор рецензованого видан
ня кожне записане слово (значення) звіряв
за «Словником бойківських говірок»
М. Онишкевича. До згаданих 199 слів з ви
явленою автором розширеною багатознач
ною семантикою після двох скісних рисок
подається посилання СБГ [«Словник бой
ківських говірок»], наприклад: «ДУЧКА...
1) Галявина в лісі... 2) заст. Отвір у верх
ньому жорновому камені для засипання
зерна... // СБГ: тільки в 2-му знач.',
КЛІНТЙТИ... 1) Ремонтувати старе зна
ряддя... // СБГ. 2) Бідувати, мучитися...
3) Збирати матеріали чи кошти, економля
чи на всьому...». Посилання на словник
М. Онишкевича подано також до 805 слів
(значень), які «не відрізняються від заре
єстрованих у “Словнику бойківських го
вірок”»: «КЛАННЯ [клан’:а]... Великий
стіжок снопів у полі... // СБГ».
У семантизації реєстрових слів М. Ма-
тіїв прагнув до якомога повнішого й до
кладнішого висвітлення їх значень, зі всіма
їхніми відтінками, що йому загалом уда
лося. Наприклад: «БЛЯХА... 1) Листове
залізо... 2) Бідон невеликої місткості...
3) Покрівля з дахового заліза... 4) Пряжка
або значок, зроблені з металу... 5) Деко,
лист... 6) вставн. сл., рідк. Уживається як
лайл. слово...; ЗОЗУЛЬКА.. . зменш.-пестл.
до зозуля. 1) Перелітний птах зі світло- чи
бурувато-сірим оперенням...» (до цього за
важимо, що в 11-томному «Словнику укра
їнської мови» слово зозуля тлумачиться не
зовсім коректно — як «птах-самка», хоча
насправді воно позначає як самця, так і са
мицю; цікаво, що звуки «ку-ку, ку-ку» ви
дає саме самець). Це саме можна сказати і
про слово цапіна, що в академічному тлу
мачному словнику (цапйна) неточно пода
ється як «тичка із залізним гаком; багор». У
рецензованому словнику знаходимо ви
черпну інформацію щодо значення цього
слова: «ЦАПІНА... 1) Знаряддя для пере
міщення колод, що являє собою наса
джений на довгий держак кований у вигляді
подовженої товстої пластини стрижень із
загнутим загостреним кінцем з одного боку
(форма дзьоба) та обухом — з другого...».
Багатозначні слова внесено до реєстру
тільки тоді, коли серед усіх значень хоч
одне відрізняється від літературного.
Знайомлячись зі словником, бачимо, що
автор послідовно подає лексичну й грама
тичну характеристику до кожного реєстро
вого слова. Якщо сумнівну семантику слова
не вдалося повторно уточнити, укладач су
млінно коментує такі випадки, наприклад:
«МАВДЬ [мауд’], -я, ч., заст. Дрібний дощ;
мряка (інформацію записано 26 років тому
від старожила, а тепер підтвердження не
вдалося знайти; див. ще приклад до статті
лучниці. — М. М.). Лісоруби ждали мавдя
тоґдй, коли, треба боло ризувати дерево.
16; ЛУЧНИЦІ О^чниц’і], -ів, мн., ліс.,
заст. 1) Звезені докупи колоди. Ми збирали
ліс у лучниці, а коли, ішов мавдь (див.
мавдь. — М. М .\ то лиш потйрькували-сьме
долі ризами. 16...».
Добре, що в поданих ілюстраціях ужи
вання слова або лексикалізованого слово
сполучення в ряді випадків розкривається
його можливе утворення, наприклад:
«ЗОЗУЛЬКА... **Зозулине сіно, зозуль-
чине сіно... Запашне сіно, висушене в черв
ні на початку сінокосу. Зозулине сіно
роблят тоґдй, коли зозуля кує; його дают
тилятьом, бо оно зелене, найліпше».
Подані в уривках зв’язного мовлення,
коломийках, весільних обрядових піснях,
прислів’ях, приказках, каламбурах і т. ін.
незрозумілі слова відшукуємо в словнику
на їхньому алфавітному місці. Завдяки цим
прикладам, які «ілюструють реєстрові сло
ва без виправлення “неправильно” побудо
ваних речень», читач непомітно опиняється
в мовній стихії говірки, серед людей, крізь
призму мовлення прислухається до способу
ведення життя, умов праці й відпочинку, до
гумору і смутку, словом, до правдивої істо
рії народу. У словникових статтях уміщено
відомості і про прикмети, обряди, звичаї та
ін. Отже, рецензована праця — це зібрання
не тільки лексичного, а й етнографічного
матеріалів.
Характеризуючи лексикографічну тех
ніку рецензованого видання, слід також від
значити, що М. Матіїв удосконалив свій
словник уведенням деяких нових лексико
графічних параметрів. Крім прийнятих у
вітчизняній лексикографії умовних
скорочень та інших графічних знаків, до
словника введено такі ідентифікатори: © —
паремійні звороти (прислів’я, приказки,
примовки і т. ін.) з повчальним, доброзич
ливим, жартівливим змістом; ® — лайливі,
зневажливі, згрубілі та іронічні вислови;
(©), (®) — вітання, побажання добра, до
тепи, нісенітниці, застереження, погрози,
прокльони і т. ін., а також поєднання двох
однакових іменників, з яких один має фор
му називного, а другий — орудного від
мінка, вигукові сполучення слів, порівняль
ні та інші стійкі звороти.
Видання фактично містить ще одну
реальність — словник стійких зворотів,
який легко відшукати в добре продуманій
структурі словника та словникової статті
завдяки таким розділам, як «Покажчик
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 2 83
Рецензії та анотації
фразеологізмів, термінологічних та інших
лексикалізованих сполучень слів», «По
кажчик паремійних та інших стійких зво
ротів». У традиційному діалектному слов
никарстві такого впорядкування не знахо
димо. Уперше бачимо в словнику й «По
кажчик слів, фразеологізмів, лексикалізо
ваних словосполучень, що мають тотожні
або майже тотожні значення, та фонетич
них і морфологічних варіантів, до яких по
дано відповідні відсилання».
Завершується словник списком інфор
маторів, які уточнювали значення заста
рілих слів, із зазначенням року народження
старожилів (найстаршому з них сьогодні
було б 110 років) і їхнього місця прожи
вання. Слів під ремаркою заст. у рецензо
ваному словнику подано 490. Це переважно
лексика ткачів та лісозаготівельників, яка
могла б остаточно втратитися.
Уміщені карти на форзацах словника —
«Карта говорів української мови», «Схе
матична карта Бойківщини» — інформують
читача про місце бойківського говору серед
інших на теренах України, а також про на
селені пункти Бойківщини.
Серед побажань до майбутнього, безпе
речно, дуже потрібного доповненого і ви
правленого перевидання рецензованого
словника можна сказати, зокрема, що влас
ні назви (74 одиниці) доцільніше було б, на
нашу думку, винести за межу основного
реєстру словника й подати їх в окремому
додатку, а до слів під скороченням рідк.
(рідковживане слово або словосполучення)
навести паспортизацію. У словнику до бо
танічної лексики послідовно подано
латинські відповідники, у деяких випадках
бажано було б подати їх і до зоологічної
лексики. Якщо, наприклад, цілком одно
значно зрозуміло, що це за тварина кріт— у
статті «КИРТИНА... 1) Кріт. Киртйна
найбільше робиш шкоду городу та полю,
яке косят..., то в статті ПОВХ... Польова
миша. Повхй нарйли на сінокосі, спасу від
них кима...» до цього загального пояснення
(«польова миша»), очевидно, не зайвим був
би латинський термін, який визначив би
конкретний вид цієї тварини.
Залишимо на розсуд читача сороміцькі
коломийки (потрібні вони чи не потрібні
серед майже півтисячі таких зразків усної
народної творчості), наведені серед
ілюстративного матеріалу в низці
реєстрових статей: БУГАЙ, ВІНЬ,
ВОХОДОК, ГОРОД, ГРАТИ, ДРУЖБА,
ИНСТРУМЕНТ, ІЗГОРІ, йойк,
ЛУПНУТИСЯ, МАЛИНА1, ОРАНИЦЯ,
ПИЧКА, ПОЛОНИНА, ПУЦЬКА,
ПУЦЮРИНА, РИНКА, РОСКРІЛЮВА-
ТИ, ТІЇ АНД АР.
Опублікований «Словник говірок цент
ральної Бойківщини» Миколи Матіїва— це
важливе й надійне джерело мовних даних
для мовознавців, етнографів, фольклорис
тів, істориків та всіх тих, хто цікавиться
минулим і сучасним української мови в
усьому її говірковому розмаїтті. Це видання
приваблює також своєю лексикографічною
культурою, поліграфічною якістю.
О. ТАРАНЕНКО
84 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 2
|