Хроніка
17-20 жовтня 2013 р. в Києві відбулася Міжнародна наукова конференція «Ватрослав Ягич і проблеми славістики», присвячена 175-річчю від дня народження вченого. Організатором конференції став Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні HAH України. У конференції взяли участь понад 50 учених з України, Р...
Збережено в:
| Дата: | 2014 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2014
|
| Назва видання: | Мовознавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183882 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Хроніка // Мовознавство. — 2014. — № 2. — С. 88-93. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-183882 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1838822022-04-23T01:31:40Z Хроніка Наукове життя 17-20 жовтня 2013 р. в Києві відбулася Міжнародна наукова конференція «Ватрослав Ягич і проблеми славістики», присвячена 175-річчю від дня народження вченого. Організатором конференції став Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні HAH України. У конференції взяли участь понад 50 учених з України, Росії, Білорусі, Німеччини, Польщі. 2014 Article Хроніка // Мовознавство. — 2014. — № 2. — С. 88-93. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183882 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наукове життя Наукове життя |
| spellingShingle |
Наукове життя Наукове життя Хроніка Мовознавство |
| description |
17-20 жовтня 2013 р. в Києві відбулася Міжнародна наукова конференція «Ватрослав
Ягич і проблеми славістики», присвячена 175-річчю від дня народження вченого.
Організатором конференції став Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні HAH України. У конференції взяли участь понад 50 учених з України, Росії, Білорусі, Німеччини, Польщі. |
| format |
Article |
| title |
Хроніка |
| title_short |
Хроніка |
| title_full |
Хроніка |
| title_fullStr |
Хроніка |
| title_full_unstemmed |
Хроніка |
| title_sort |
хроніка |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Наукове життя |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183882 |
| citation_txt |
Хроніка // Мовознавство. — 2014. — № 2. — С. 88-93. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| first_indexed |
2025-07-16T03:56:04Z |
| last_indexed |
2025-07-16T03:56:04Z |
| _version_ |
1837774316269207552 |
| fulltext |
Наукове життя
ХРОНІКА
17-20 жовтня 2013 р. в Києві відбулася Між
народна наукова конференція «Ватрослав
Ягич і проблеми славістики», присвячена
175-річчю від дня народження вченого.
Організатором конференції став Інститут
мовознавства ім. О. О. Потебні HAH Украї
ни. У конференції взяли участь понад 50 уче
них з України, Росії, Білорусі, Німеччини,
Польщі.
На пленарному засіданні з вітальним
словом до учасників конференції звернувся
директор Інституту мовознавства
ім. О. О. Потебні HAH України академік
В. Г. С кляренко.
У доповіді С. І. Іордан ід і (Москва)
«Критическое наследие И. В. Ягича» ос
новну увагу приділено праці Ягича «Крити-
ческие заметки по истории русского язьпса»
(СПб., 1889), присвяченій глибокому дета
льному аналізові «Лекций по истории рус
ского язьпса» О. І. Соболевского (К., 1888).
Доповідачка звернула увагу на альтерна
тивне осмислення В. Ягичем багатьох фак
тів історичної русистики у викладі О. І. Со-
болевського, зокрема й проблем, пов’яза
них із численними перетвореннями в систе
мі російської граматики протягом тривало
го періоду. У доповіді Г. Бурхард (Берлін)
«Vatroslav Jagić. W 175 rocznicę urodzin»
охарактеризовано шість років роботи В. Яги
ча в університеті Фрідріха Вільгельма в Бер
ліні (1874—1880). Доповідь В. Б. К риська
(Москва) «Издания древнеславянских гим-
нографических памятников: от Ягича до на
ших дней» присвячена понад столітній тра
диції видання давньослов’янських міней та
інших гімнографічних текстів, започатко
ваній В. Ягичем публікацією Новгород
ських службових міней на вересень-листо-
пад (1886). У доповіді Л. І. Ш евченко
«Славістичні дискусії про літературну мо
ву: Ватрослав Ягич, Іван Якович Франко,
Крсте Місірков» на матеріалі наукової
творчості В. Ягича, І. Франка, К. Місіркова
сформульовано й аргументовано тезу про
історичність, екзистенційність і культурну
перспективу літературних мов слов’ян
ських народів. Є. М. С тепанов (Одеса) у
доповіді «Наукові ідеї Ватрослава Ягича в
розвитку Одеської філологічної школи»
88
досліджує внесок В. Ягича, який працював
свого часу в Одеському (Новоросійському)
університеті, у формування наукових інте
ресів одеських лінгвістів кількох поколінь.
Серед учених, які використовували і розви
вали у своїй науковій і методичній роботі
його дослідження, — імена Б. М. Ляпунова,
В. М. Істріна, О. В. Ристенко, О. О. Кочу-
бинського, П. Й. Потапова, Н. І. Букатеви-
ча, А. К. Смольської, Д. С. Ьценка та бага
тьох інших мовознавців.
Секційна робота конференції відбувала
ся за науковими напрямами: «Дослідження
пам’яток слов’янської писемності», «Сло
в’янські мови в працях В. Ягича», «Питання
історії східнослов’янських мов», «Лінгво-
культурні традиції слов’янських народів».
У роботі секції «Дослідження пам’яток
слов’янської писемності» взяли участь учені
з України, Росії та Польщі. Л. В. К уркіна
(Москва) у доповіді «Проблема происхож-
дения старославянского язьпса в трудах
И. В. Ягича» ознайомила учасників конфе
ренції з критичним оглядом полеміки у пра
цях та листуванні провідних учених того
часу — Є. Копітара, Й. Добровського,
П. Й. Шафарика та ін. Доповідь М. О. Фе-
дорово ї (Москва) «Уточнение датировки
декабрьской минеи из собрания РГАДА
(Тип. 96)» присвячено дослідженню однієї з
найдавніших церковнослов’янських служ
бових міней за грудень, яка збереглася в ру
ських списках (РГАДА, ф. 381, Тип. 96). У
доповіді І. К лім ек (Люблін) «Definiowanie
pojęć religijnych w Lithosie Piotra Mohyły»
дефініції релігійних термінів проаналізова
но з погляду закономірностей їхньої будови
й визначено типи дефініцій, а також окрес
лено їхнє місце та роль у польських текстах
XVII ст. І. М. Л адиж енський (Москва)
присвятив доповідь «Орфографические
особенности Ильиной книги (РГАДА,
Тип. 131)» найцікавішим особливостям ор
фографії однієї з найдавніших східносло
в’янських пам’яток — Ільїної книги (руко
пис РГАДА, Тип. 131). У доповіді Г. В. В о
рони ч «Покрайні записи в Четьї Мінеї
1489 р.» звернуто увагу передусім на різно
часові записи на полях Четьї Мінеї 1489 р.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 2
Хроніка
різними чорнилами, шрифтами й мовами—
півуставом і скорописом, іжицею й латин
кою, староукраїнською й польською мова
ми, яких тут чимало. Засвідчені факти, без
перечно, потребують додаткового вивчення
за архівними джерелами, але, привертаючи
до них увагу дослідників, доповідачка наго
лосила, що вони зможуть скоригувати,
уточнити відомості про походження писа-
ря-перекладача, зокрема припущення про
його зв’язки з митрополією, тобто з Ки
євом, чи про місце переписування пам’ятки,
а також підтвердити факти мовознавчого
дослідження пам’ятки щодо її україномов
ної належності. К. И. К оваленко (Санкт-
Петербург) свою доповідь «Сопроводите-
льнне статьи азбуковников XVI-XVII вв.:
грамматические сочинения» присвятила
лексикографічним зведенням, так званим
лексисам або азбуковникам, які крім лекси
кографічних матеріалів мали додаткові
статті про виникнення слов’янської писем
ності або й граматичні твори. Більша части
на їх опублікована В. Ягичем у праці «Рас-
суждения южнославянской и русской ста-
риньї о церковнославянском язнке». Опра
цювання цих статей в азбуковниках дає
змогу виявити нові редакції творів, виданих
В. Ягичем.
Секція «Слов’янські мови в працях Ват-
рослава Ягича» була представлена на кон
ференції в основному українськими вчени
ми. Доповідь Т. В. Р ад зієвсько ї «Про
один із аспектів академічної діяльності Ват-
рослава Ягича» присвячена праці Ватросла-
ва Ягича «Отчет о присуждении Ломоно-
совской премии за 1883 год с приложени-
ем» (Спб., 1884), яка містить критико-ана-
літичний аналіз палеографічних видань ар
хімандрита о. Амфілохія. На матеріалі текс
ту звіту та чотирьох статей-рецензій з пози
цій сучасної лінгвопрагматики й теорії дис
курсу розглянуто особливості стилю крити-
ко-аналітичної діяльності Ягича і виявлено
основну інтенцію тексту і зв’язок пробле
матики з сучасними авторові студіями зі
слов’янської графіки та палеографії. У до
повіді показано, що при рецензуванні
В. Ягич звертає особливу увагу на такі ас
пекти наукового аналізу, як системність
наукового опису, коректність наукової ар
гументації, доречність використання тих чи
інших прийомів опису матеріалу, компози
ційна організація тексту, відповідність роз
ташування фотоматеріалів та коментарів до
них, фахова підготовка для виконання нау
кової роботи тощо. У доповіді В. В. Лучи-
ка «Походження деяких власних назв, по
в’язаних з Ватрославом Ягичем» розгляну
то походження кількох власних назв, що
формують найближчий онімний простір,
пов’язаний з видатним славістом. Антропо-
німний мікропростір становлять особове
ім’я, прізвище вченого, у російському сере
довищі — ще й нове ім’я Ігнатій та ім’я по
батькові Вікентійович, які є автохтонни
ми — хорватськими (Ватрослав Ягич) або
засвоєними з християнського календаря
східнослов’янськими антропонімами. Від
повідний топонімний мікропростір утво
рюють автохтонний ойконім Загреб та
сформовані на основі слів неслов’янського
походження назви Вараджин (з мадяр
ською основою), Хорватія (від етноніма
давньоіранського походження) і Відень
(з кельтською основою). Т. О. М аньків-
ська (Тернопіль) у доповіді «Рецензія Ват-
рослава Ягича на монографію П. Г. Жи-
тецького “Очерки звуковой истории мало-
русского наречия”» відзначила, що, на дум
ку В. Ягича, у середині XIX ст. виокремили
ся важливі досягнення в галузі дослідження
українського діалектного мовлення. Уче
ний писав у рецензії, що П. Житецький від
стоював точку зору про Київську Русь як
колиску української народності, і що на її
території активно розвивалася українська
мова. Доповідь В. Є. Ф едоню к «Ватро
слав Ягич в історії богемістики» присвяче
но питанням впливу Ватрослава Ягича на
розвиток чеської славістики. Дослідниця
опрацьовує порушену проблему в кількох
аспектах, зокрема показано роль В. Ягича у
популяризації досягнень чеських учених
при залученні їх до загальнослов’янських
науково-дослідних та науково-організацій
них проектів, а також у вихованні нової ге
нерації чеських дослідників з ширшим сла
вістичним підходом до актуальних проблем
філології. В. Б. С иліна (Москва) у допо
віді «Проблема происхождения славянско-
го глагольного вида в славистике
ХІХ-ХХІ вв.» накреслює можливі напрями
розвитку та уточнення гіпотези Ю. С. Мас-
лова, висловленої на IV Міжнародному з ’їз
ді славістів.
На секції «Питання історії східносло
в’янських мов» І. Ю. Гальчук у доповіді
«Питання української акцентології і Ват
рослав Ягич» наголосив на тому, що проб
леми слов’янської акцентології постійно
перебували в полі зору В. Ягича. Учений
сам досліджував наголос південнослов’ян
ських мов, цікавився російською й україн
ською акцентуацією — про це свідчать його
рецензії та листи. Але, зазначив доповідач,
найбільший внесок В. Ягича в розвиток ук
раїнської акцентології полягає в тому, що
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 89
Хроніка.
він заохочував українських мовознавців до
досліджень наголосу та публікував їхні сту
дії в часописі «Archiv fìir slavische Philo-
logie», який учений заснував і редагував.
H. А. Н аз ар о в виступив з доповіддю «Роль
видавничої діяльності Ватрослава Ягича в
становленні української етимології як нау
ки», у якій проаналізував методи етимоло
гізації В. Ягича на прикладі праці «Корінь
де- в слов’янських мовах» і їх розвиток у
XX столітті. У доповіді О. І. С копненка
«Зовнішні чинники кодифікації й нормаліза
ції нових слов’янських літературних мов»
розглянуто процеси нормалізації й коди
фікації нової білоруської літературної мови
крізь призму інших слов’янських літератур
них мов як зовнішніх орієнтирів. Констато
вано, що в XX ст. під час процесів норму
вання та кодифікації в історії нової білору
ської літературної мови інші слов’янські
ідіоми відігравали помітну роль зовнішніх
чинників. В. Ю. Ф ранчук у доповіді
«Лекції, прочитані професором Ягичем у
Санкт-Петербурзькому університеті в
1883-1884 навчальному році» розглянула
зміст лекцій, прочитаних професором Яги
чем у Санкт-Петербурзькому університеті і
відомих у літографованому вигляді під наз
вою «Лекции по исторической грамматике
русского язнка». Доповідачка звернула
увагу на те, що ця праця не тільки свідчить
про педагогічну майстерність ученого, а й
дає уявлення про його розуміння процесу
походження східнослов’янських мов, зок
рема місця, яке займають українська і біло
руська серед інших слов’янських мов.
На засіданні секції «Лінгвокультурні
традиції слов’янських народів» у доповіді
I. В. П еню кової (Брянськ) «Формирова-
ние целостности славянского филологичес-
кого пространства в процессе активного
взаимодействия славянских язьїков и куль
тур» здійснено порівняльно-історичний
аналіз мовних, а також етнокультурних
чинників у процесах формування цілісності
слов’янського філологічного простору (на
матеріалі діалектної медичної лексики го
вірок південно-західної Брянщини).
Ю. Б. Д ядищ ева-Р осовецька у доповіді
«Ватрослав Ягич як дослідник слов’ян
ських епічних формул» відзначила, що Ват
рослав Ягич стояв біля джерел вивчення ук
раїнських народних дум і став поєднува-
льною ланкою між європейською та україн
ською фольклористикою та лінгвофолькло-
ристикою, яка народжувалася. У доповіді
О. В. Іваненка «Купала: еволюція образу
в еволюціях слова» досліджуються зміни в
образі божества Купайла в контексті етно
графічного матеріалу й простежується ево
люція самого теоніма у світлі лінгвістично
го матеріалу.
У рамках конференції було проведено
круглий стіл «Кирило-Мефодіївські традиції
і сучасний світ». Із доповідями виступили:
Д. Блохін (Мюнхен) «Відлуння ідей Ки-
рило-Мефодіївського братства в сучасній
Німеччині», Ю. Л. М осенкіс «Астроно
мічна інтерпретація порядку літер глаголи
ці», Л. А. Гнатенко «С.М. Кульбакін про
працю Ватрослава Ягича “Глаголическое пи
сьмо”», І. 3. Бурковський «Етимології в
Jagić-Festschrift (1908 р.) і сучасна наука»,
Т. Я. М арченко «Інтерпретація історії хор
ватської мови Ватрославом Ягичем у контек
сті сучасних досліджень», Т. О. Черниш
«“Polonica” в “Історії слов’янської філоло
гії” Ватрослава Ягича».
Підсумки конференції підведено на за
ключному пленарному засіданні. Було
прийнято рішення про публікацію допо
відей у збірнику, присвяченому 175-річчю
від дня народження вченого.
Т. ЗАРУБЕНКО
14—17 листопада 2013 р. у польському місті
Щецині відбулася XII Міжнародна конфе
ренція «Слово. Текст. Час. Фразеологія в
ідіолекті і системах слов’янських мов»,
присвячена 200-річчю з дня народження Та
раса Шевченка. У поважному науковому зіб
ранні взяли участь учені з України, Росії,
Білорусі, Польщі, Чехії, Словаччини, Болга
рії, Хорватії, Німеччини, Іспанії, Казахстану.
Організатором конференції стала фразеоло
гічна комісія при Міжнародному комітеті
славістів разом з Інститутом слов’янської
філології Щецинського університету. Вступ
ним словом її відкрив голова міжнародної
фразеологічної комісії професор Санкт-Пе-
тербурзького державного університету
В. М. М окієнко.
На пленарному засіданні було виголо
шено дев’ять доповідей. М. А лексєєнко
(Щецин, Польща, Львів, Україна) висвітлив
питання ролі Т. Г. Шевченка як основопо
ложника сучасної української літературної
мови. На думку вченого, саме Тарас Шев
ченко поклав край диглосїї української
мови — літературної, незрозумілої для чи
тача, та народно-розмовної, яка в книжній
мові не використовувалась. Поєднання цих
мовних різновидів сприяло демократизації
літературної мови, наблизило книжку до
90 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, Ns 1
Хроніка
масового носія мови. Ідіолектна система
Т. Шевченка стала основою норм україн
ської літературної мови середини XIX ст.
Вплив Шевченкового слова на літературну
норму української літературної мови про
довжується й нині.
JI. Д ядечко (Київ) у своїй доповіді пре
дставила проект багаторічної праці —
«Тлумачного словника крилатих виразів
Тараса Шевченка». Мікроструктура слов
ника в цілому традиційна для східносло
в’янської ептографії. При цьому важливо
те, що враховуються всі параметри опису
зафіксованих одиниць. Словникова стаття
включає кілька обов’язкових зон, за необ
хідності також і факультативних: джерела,
історико-культурні коментарі, тлумачення
(з фонетико-граматичною і стилістично-
функціональною характеристиками) тощо.
А. К оролькова (Смоленськ) у своїй
доповіді зазначила, що афоризми й афорис
тичні вислови, представлені у творчості
Т. Г. Шевченка, можуть бути і парадок
сальними, і передавати моральні істини й
погляди поета, його емоційні переживання.
Найпроникливішими є афоризми Т. Г. Шев
ченка про батьківщину, з якою його розлу
чили, і про любов.
Т. К осм еда (Познань, Польща) у допо
віді «Мовна особистість Т. Шевченка: мо
делювання гри засобами російських та ук
раїнських паремій (на матеріалі письменни
цького щоденника)» зосередила увагу на
щоденниковому дискурсі Т. Шевченка, за
значивши, що в ньому відображена прита
манна його мовленню іронія і гумор, мо
дель сміхової поведінки, що яскраво зре-
алізовується в процесі програмування мов
ної гри. Мовна гра розглядається як форма
відповідної мовної поведінки, при якій мов
на особистість, реалізуючи свої власні лінг-
вокреативні здібності, демонструє інди
відуальний стиль, отримуючи від цього ес
тетичне й психологічне задоволення, ство
рюючи ігровий дискурс.
О. О стапчук (Москва) у доповіді «Ха
рактер і функції фразеологічних елементів
у російськомовних повістях Т. Г. Шевчен
ка» відзначила переважання в мовній свідо
мості Т. Шевченка україноцентричної мо
делі. За характером уведення фразеологіз
мів у текст їх можна розділити на викорис
товувані в репліках персонажів і фразеоло
гічні елементи в основному тексті. Часто
репліки персонажів-українців записані ук
раїнською мовою з використанням засобів
російської орфографії, і фразеологізми вис
тупають тут як органічна частина маркова
ного вислову, що виконує експресивну
функцію. Фразеологічні одиниці, що вико
ристовуються в російських текстах Т. Шев
ченка, у більшості випадків демонструють
нерозривний зв’язок з вихідним (власне ук
раїнським) фразеологізмом, хоча характер
зв’язку може бути різним.
С. Ш улеж кова (Магнітогорськ) оха
рактеризувала фразеологічний корпус зага
льнолітературної мови слов’ян на матеріалі
пам’яток релігійної тематики Х-ХІ ст. За
лучення пам’яток XI ст., створених на схід
нослов’янських землях, дало більш повне
уявлення про фразеологічний корпус за
гальнолітературної мови епохи Середньо
віччя. Ядро представленого корпусу станов
лять усталені словесні комплекси релігійної
тематики, що зумовлено жанровою специ
фікою текстів і їх змістом. Характерна риса
таких комплексів — надзвичайно розгорну
та система варіантних форм. І якщо семан
тика таких одиниць у подальшому їх за
своєнні слов’янськими мовами розвивалася
шляхом узагальнення і символізації, то їхня
структура зазнала переважно імплікації.
В. М окієнко (Санкт-Петербург) у до
повіді «Фразеологічні біблеїзми: незрозу
міле в зрозумілому» акцентував увагу на
тому, що корпус біблеїзмів будь-якої націо
нальної мови слід розглядати не лише як ін
тегрувальний, загальноєвропейський ре
сурс, але, як це не парадоксально, — як дже
рело національної специфіки, що відбиває
культурологічну й мовну своєрідність того
чи іншого народу християнського світу. З
одного боку, універсальність символіки
Святого Письма зумовила спільність сим
волічного коду багатьох біблійних слів і ви
разів для всього європейського мовного
простору. Цей код підкріплювався і євро
пеїзувався завдяки буквальному перекладу
багатьох біблеїзмів з німецької, францу
зької та інших мов російською. З другого
боку, глибока історична прив’язаність до
православної традиції і старослов’янського
тексту Біблії наклала свій відбиток на спе
цифіку російських біблеїзмів. У доповіді
проводиться зіставлення російських «не
зрозумілих у зрозумілому» виразів з їх єв
ропейськими еквівалентами і робиться
спроба пояснити причини, що зумовили їх
утворення й активність уживання.
Е. К ом оровська у доповіді «Німець
ко-польський словник крилатих слів» пред
ставила засади укладання цього словника,
наголосила на гострій потребі в такому лек
сикографічному виданні, охарактеризувала
труднощі, які виникали у процесі роботи.
X. В альтер (Грайфсвальд, Німеччина)
у доповіді «Перший європареміолог: Пітер
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 91
Хроніка.
Брейгель і його “Нідерландські Прислів’я”»
описав картину Брейгеля, на якій на порів
няно невеликому живописному просторі
(розміри полотна 117 х 163 см) художник
розмістив понад сто ілюстрацій до народ
них прислів’їв, байок, приказок. Зміст дея
ких з них зрозумілий європейському гляда
чеві без пояснень. Інші лише віддалено на
гадують німецький чи російський фольк
лор, проте їхній зміст зрозумілий. У допо
віді наводиться цікавий факт: картина, на
писана в середині XVI ст., зафіксувала не
мало таких прислів’їв і приказок, які деякі
вчені донині вважають своїми, питомо ро
сійськими, польськими, чеськими, німе
цькими, не знаючи (чи не приймаючи) їх
справжнього походження. Для діагностики
власне слов’янського, питомого, національ
но-специфічного необхідно скрупульозно
вивчати такі параметри слов’янської фра
зеології, як хронологія в окремих мовах,
точна ареальна характеристика й визначення
максимально повної кількості їх варіантів.
Наступного дня робота конференції про
довжилася в шести секційних засіданнях.
Доповіді першої секції були присвячені мо
вознавчим аспектам творчості Т. Г. Шев
ченка. Тут виступили: В. А баш ина (Львів)
з доповіддю «Фразеологізми в щоденнику
Т. Шевченка», О. Л евченко (Львів) оха
рактеризувала прецедентні Шевченкові
тексти в українському інтернет-дискурсі,
А. А рхангельська (Оломоуць, Чехія) зо
середила увагу на фразеології російсько
мовних творів Т. Г. Шевченка в перекладі
чеською мовою, А. Горнятко-Ш ум ило-
вич (Познань, Польща) виголосила допо
відь «Шевченкова покритка vs Ульяненкова
повія: на шляху еволюції образу», Н. Вен-
ж инович (Ужгород) привернула увагу до
лінгвокультурологічних особливостей від
творення долі людини у фразеологізмах ук
раїнської мови на матеріалі поетичних тво
рів Т. Шевченка, Г. Б іловус (Львів) ви
світлила національно-культурну специфіку
фразеолекту Тараса Шевченка на матеріалі
його повістей, М. К учинська (Познань,
Польща) виступила з доповіддю «Шевчен
ко як ідеал українця-емігранта у світлі лис
тів митрополита Іларіона».
На засіданнях другої секції обговорюва
ли проблеми біблійної фразеології, що нею
великою мірою насичені неперевершені тво
ри нашого генія. Л. Б айрам ова (Казань)
виступила з доповіддю «Біблійні фразео
логізми, що відображають антицінність на
основі цінності». В. Х имик (Санкт-Петер
бург) представив своє дослідження «Біблій
ний Хам і хам трамвайний: семантико-праг-
матична історія». Д. Б алакова (Ружомбе-
рок, Словаччина) запропонувала тему
«Експонованість біблійної фразеології в
узусі молодої генерації в міжмовних кон
тактах». Т. Федуленкова(Владимир) оха
рактеризувала принципи класифікації фра
зеології біблійного походження. І. Х остай
та М. Х остай (Калуга) у своїй доповіді
розповіли про те, що означають біблійні
імена. О. С агірова (Донецьк) виступила з
доповіддю «Конотації онімів у біблійних
фразеологізмах».
На третій секції «Фразеологія в мовній
картині світу» велися дискусії щодо місця
фразеології в мовній картині світу. З допо
відями виступили: О. З ін о в ’єва, О. А льо-
шин (Санкт-Петербург) «Дурна людина в
дзеркалі російських стійких порівнянь (на
іншомовному тлі)», Л. А раєва (Кемерово)
«Світ у фразеологізмах світу», О. Тищ ен
ко (Рівне) «Концептуалізація ідеї “пере
сування об’єкта в воді” в образних номіна
ціях російської, української та польської
мов і фольклорних текстах», Т. В олодіна
(Мінськ, Білорусь) «Чи виправить горбатого
могила: про етнокультурну семантику горба в
слов’янській фразеології», М. Грдлічка,
Н. П интарич, І. В. Болт (Загреб, Хорватія)
«Семантичне поле бридота у хорватських
та польських фразеологізмах», В. Висо-
чанський (Вроцлав, Польща) «Фразеоло-
гічно-пареміологічне розуміння процесу
обманювання та брехні, а також брехунів та
осіб, яких обманюють. Польсько-словаць-
кий контрастивний аналіз», К. М ізін (Кре
менчук) «Аксіологічність усталених порів
нянь як лінгвокогнітивних структур свідо
мості носіїв англійської, німецької, україн
ської та російської мов», Г. М аньковська
(Варшава, Польща) «Жінка в прислів’ях,
приказках і фразеологізмах польської та
російської мов», Е. К онцевич-Д зідух
(Краків, Польща) «Стать у анімалістичній
фразеології польської та хорватської мов»,
Р. Д звігол (Краків, Польща) «Образ сміху
у польській фразеології та пареміології»,
Д. Іл ієва (Софія, Болгарія) «Ядро концеп
ту влада і його приядерна зона зі смисловим
концептом панування через призму болгар
ських паремій», Е. М линарчик (Краків,
Польща) «Образ ремісничих інструментів у
польських фразеологізмах і прислів’ях»,
О. Н ейчева (Пловдив, Болгарія) «Опози
ція своє — чуже і російський національний
характер», О. Ганапольська (Санкт-Пе-
тербург) «Брешеш, як дихаєш і людина як
риба без повітря (спостереження над сим
волікою компонента повітря в сучасній ро
сійській фразеології)», Ю. С агата (Львів)
92 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, Ns 1
«Інновації-заміни у польських фразеологіз
мах із анімалістичним компонентом»,
X. Н іколайчук (Львів) «Інноваційні про
цеси у фразеополі ‘старість’ (на матеріалі
сучасної польської мови)».
На четвертій секції «Фразеологія в лек
сикографічному та перекладному аспек
тах» заявлені такі доповіді: Б. Гасек (Вроц-
лав, Польща) — «Відтворювані надслівні
вирази у російсько-польській перекладній
лексикографії», І. Болт (Загреб, Хорва
тія) — «Фразеологічні одиниці у лексико
графії та перекладознавстві», И. Ігнато-
вич-С коврон ська — «Культурні пере
творення та фразеологічне багатство мови»,
X. П ірська (Львів) — «Проект текстового
корпусу метафор», Б. Брехм ер (Грайфс-
вальд, Німеччина) — «Стійкі порівняння в
паралельних корпусах слов’янських (та ін
ших) мов», А. П стига (Гданськ, Поль
ща) — «Російська фразеологія в медійному
міжкультурному просторі: (не)перекладне
в перекладі?», М. Закшевська(Оломоуць,
Чехія) — «Тлумачення фразеологічного
значення у перекладах сучасної польської
літератури російською мовою», Й. Ш ер-
ш унович (Бялосток, Польща) —«Конден
сація значення безеквівалентної фразеоло
гічної одиниці у контрастивній перспекти
ві» та ін.
П’ята секція «Фразеологія і дискурс»
зібрала дослідників, які обговорювали най
важливіші проблеми новітніх парадигм
наукових студій. Були представлені допо
віді Н. Б огданово ї-Б егларян (Санкт-
Петербург) — «Словникова ідіоматика в
реальному мовленні», Т. О сипової (Хар
ків) — «Гендерно марковані комунікативні
стратегії й тактики у невербальній кому
нікації (на матеріалі українського паремій
ного фонду)», І. П лотницької (Київ) —
«Гендерні аспекти і заміна назв посад в уп
равлінській сфері», Т. А рхангельсько ї
(Оломоуць, Чехія) — «Родо-статева транс
позиція в лексиці і фразеології російської,
української, польської і чеської мов»,
Н . П интарич (Загреб, Хорватія) — «Праг-
мафраземи мовчання у польській та хорват
ській мовах», А. Зайнульдинова — (Бар
селона, Іспанія) «Емоційно-оцінна росій
ська жаргонна фразеологія як відображення
молодіжної субкультури», О. Н евзорової
(Лодзь, Польща) — «Фразеологічність і об
разність польського і російського молодіж
ного жаргону (порівняльний аналіз)»,
О. Таран (Харків) — «Фразеологічні оди
ниці українського загального сленгу в кон
тексті проблем неології», ПІ. С кібського
(Познань, Польща) — «Фразеологічна су-
позиція — категорія, яка визначає специ
фіку художніх текстів», Ф. Бацевича
(Львів) — «Фразеологізми в абсурдному
художньому тексті: прагматика вживання,
механізми трансформацій», Б. А ндрунів,
Ю. Стефанишин(Львів) — «Функціональ
на різноманітність поширювачів у структу
рі фразеологічних інновацій (на матеріалі
сучасної польської прози)», В. М акарова
(Новгород) — «Використання фразеологіч
них одиниць в сильній позиції в політично
му тексті», Б. Т енчевої (Пловдив, Болга
рія) — «До питання про фразеологізм і мов
ну гру в рекламному дискурсі (на матеріалі
російської, німецької та болгарської мов)»,
Т. Король (Львів) — «Репродукти та ін-
тернет-меми в українському публіцистич
ному дискурсі для вираження сучасної
сміхової культури», Д. Д зядош — «Де
кілька зауваг про фразеологічні помилки в
інтернет-комунікації», Б. Родзевич —
«Вираження оцінки в асоціативних тек
стах», Й. М ітурсько ї-Б оян овсько ї —
«Усе на продаж, тобто декілька слів про ви
віски у Польщі і не тільки» та ін.
У межах шостої секції «Фразеологія і
дискурс» з доповідями виступили О. Пи-
липчук (Львів), М. Х орди (Щецин,
Польща), І. Х имик (Санкт-Петербург),
О. Ф іль (Львів), Й .-М . Бекер, К. Яна-
шек, М. Ф лейш ман та ін.
Тези доповідей учасників конференції
були опубліковані до її початку, а згодом
вийшов з друку збірник статей.
Я. ВЕНЖИНОВИЧ
(Ужгород)
_______________________________Хроніка
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 93
|