Пахолок 3. Гносеологічний і онтологічний статус категорії повторюваності: мовний та моленнєвий виміри

Пахолок 3. Гносеологічний і онтологічний статус категорії повторюваності: мовний та моленнєвий виміри

Рецензія на книгу: Пахолок З. Гносеологічний і онтологічний статус категорії повторюваності: мовний та моленнєвий виміри Луцьк : Вежа-Друк, 2013. — 684 с.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2014
Автор: Ермоленко, С.С.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2014
Назва видання:Мовознавство
Теми:
Рецензії та анотації
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183907
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Пахолок 3. Гносеологічний і онтологічний статус категорії повторюваності: мовний та моленнєвий виміри / С.С. Ермоленко // Мовознавство. — 2014. — № 3. — С. 93-94. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-183907
record_format dspace
spelling irk-123456789-1839072022-04-23T01:31:28Z Пахолок 3. Гносеологічний і онтологічний статус категорії повторюваності: мовний та моленнєвий виміри Ермоленко, С.С. Рецензії та анотації Рецензія на книгу: Пахолок З. Гносеологічний і онтологічний статус категорії повторюваності: мовний та моленнєвий виміри Луцьк : Вежа-Друк, 2013. — 684 с. 2014 Article Пахолок 3. Гносеологічний і онтологічний статус категорії повторюваності: мовний та моленнєвий виміри / С.С. Ермоленко // Мовознавство. — 2014. — № 3. — С. 93-94. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183907 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії та анотації
Рецензії та анотації
spellingShingle Рецензії та анотації
Рецензії та анотації
Ермоленко, С.С.
Пахолок 3. Гносеологічний і онтологічний статус категорії повторюваності: мовний та моленнєвий виміри
Мовознавство
description Рецензія на книгу: Пахолок З. Гносеологічний і онтологічний статус категорії повторюваності: мовний та моленнєвий виміри Луцьк : Вежа-Друк, 2013. — 684 с.
format Article
author Ермоленко, С.С.
author_facet Ермоленко, С.С.
author_sort Ермоленко, С.С.
title Пахолок 3. Гносеологічний і онтологічний статус категорії повторюваності: мовний та моленнєвий виміри
title_short Пахолок 3. Гносеологічний і онтологічний статус категорії повторюваності: мовний та моленнєвий виміри
title_full Пахолок 3. Гносеологічний і онтологічний статус категорії повторюваності: мовний та моленнєвий виміри
title_fullStr Пахолок 3. Гносеологічний і онтологічний статус категорії повторюваності: мовний та моленнєвий виміри
title_full_unstemmed Пахолок 3. Гносеологічний і онтологічний статус категорії повторюваності: мовний та моленнєвий виміри
title_sort пахолок 3. гносеологічний і онтологічний статус категорії повторюваності: мовний та моленнєвий виміри
publisher Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
publishDate 2014
topic_facet Рецензії та анотації
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183907
citation_txt Пахолок 3. Гносеологічний і онтологічний статус категорії повторюваності: мовний та моленнєвий виміри / С.С. Ермоленко // Мовознавство. — 2014. — № 3. — С. 93-94. — укр.
series Мовознавство
work_keys_str_mv AT ermolenkoss paholok3gnoseologíčnijíontologíčnijstatuskategoríípovtorûvanostímovnijtamolennêvijvimíri
first_indexed 2025-07-16T03:57:39Z
last_indexed 2025-07-16T03:57:39Z
_version_ 1837774415908044800
fulltext Рецензії та анотації П а ю л о к З . ГНОСЕОЛОГІЧНИЙ І ОНТОЛОГІЧНИЙ СТАТУС КАТЕГОРІЇ ПОВТОРЮВАНОСТІ : МОВНИЙ ТА МОВЛЕННЄВИЙ ВИМІРИ Луцьк : Вежа-Друк, 2013. — 684 с. Свого часу А. П. Непокупний, бажаючи на­ голосити на загальній методологічній спря­ мованості свого дослідження, використав для цього цитату з передмови Еваріста Га- луа до його «Двох мемуарів з чистого ана­ лізу»: «...Коли, для того щоб досліджува­ ти. . стануть об’єднуватися, тоді прагнути­ муть друкувати щонайменші зауваження без огляду на те, наскільки новим є їхній зміст, і додавати: “Іншого я не знаю”» (Див.: Непокупний А. П. Ареальньїе аспекти бал- то-славянских язьїковьіх отношений.— К., 1964.— С. 3.). Авторка рецензованої моног­ рафії пішла іншим шляхом, поставивши пе­ ред собою завдання зібрати свідчення про мовну маніфестацію категорії повторюва­ ності в щонайбільшому масштабі цієї ма­ ніфестації — на всіх можливих рівнях мов­ ної системи, у різних функціонально-стиліс- тичних мовних різновидах і в мовах різної генетичної належності, різного типологіч­ ного характеру і різних за культурно-істо- ричним контекстом їх існування. 3. Пахолок виходить з розуміння повторюваності як ме- гаконцепту, що відбиває цілісність світобу­ дови (с. 3), а філософською основою повто­ рюваності вона вважає закон переходу кількісних змін у якісні (с. 73). У своїй ін­ терпретації власне мовних фактів, пов’яза­ них з повторюваністю, вона спирається на філософське потрактування цього явища щодо його ролі у процесах розвитку й фун­ кціонування. Відповідній проблематиці присвячено перший розділ «Гносеологічна сутність категорії повторюваності». Другий розділ «Онтологія категорії пов­ торюваності як психофізіологічного явища» присвячено власне «людському чиннику» у повторюваності: тут висвітлюється психо­ фізіологічне підґрунтя її вияву в дискурсі, зокрема психологічні чинники повторюва­ ності, а також проблема ритму й феномен імітації на різних соціокультурних рівнях, серед іншого, — у вторинних щодо мови знакових системах. У цьому аспекті авторка розглядає такі різновиди наслідування, як ритуальний і творчий, а в межах останнього — мімесис (як цілеспрямоване наслідування © С. С. ЄРМОЛЕНКО, 2014 чужого мовлення), рітейк, римейк та інші види наслідування у постмодернізмі, епігонство, плагіат і симулякр. У третьому розділі «Нормативно-сис- темний аспект дослідження категорії повто­ рюваності» авторка переходить до власне мовного аспекту дослідження повторюва­ ності. Зокрема, вона подає ґрунтовний на­ рис традиційних підходів до вивчення моде­ лей і функцій стилістично спрямованого вживання повторення, а далі характеризує весь діапазон різнорівневих мовних одини­ ць, які можуть використовуватися з цією ме­ тою (від звукових до синтаксичних). У поле зору дослідниці тут потрапляють такі утво­ рення і явища, як ономатопея, повторення морфем як засіб словотвору, редуплікативні лексеми та їхній семантичний діапазон, син­ таксичні фігури, у яких застосовується пов­ тор тощо. В останньому розділі монографії «Кате­ горія повторюваності у вимірі мовленнєвого функціонування» дослідниця показує явище повторюваності в усно-розмовному і худож­ ньому дискурсах, у поетичних та прозових текстах, а також у текстах замовлянь і рекла­ ми. У цьому контексті авторка аналізує, зок­ рема, слова-паразити, кліше й діалогічні реп­ ліки в усному мовленні, повтори (такі, як приспів, рефрен і паралелізм) у фольклорі, парономазію, плеоназми і епапаналепсис у художніх текстах і, нарешті, повтор як засіб мовно-маніпулятивного впливу в рекламі. У «Післямові» 3. Пахолок робить висно­ вок, що повторюваність пронизує всі грані не лише мовної системи, а й людського бут­ тя, оскільки її сутність і першооснова — ко­ ливання, вібрація, ритм, чергування — є по­ замовними. Тут же вона окреслює перспек­ тиви подальших розвідок у цій царині, пов­ ’язуючи їх із пошуком спільного підґрунтя різноманітних виявів повторюваності в різ­ них мовних стилях і жанрах. Передмові книжки передує цитата з Г. Башляра, де йдеться про методологічну необхідність об’єктивної верифікації пер­ ших уявлень про об’єкт вивчення. Однак, читаючи далі цю книжку, важко позбутися ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № З 93 Рецензії та анотації враження, що це її тема обрала авторку, а не навпаки, що вирішальним тут став саме ін­ туїтивний «когнітивний резонанс», дореф- лективне відчуття і сприйняття засадничої значущості й тотожності явища повторюва­ ності в найрізноманітніших його виявах і втіленнях, — таке дослідницьке відчуття, яке не задовольняється констатацією поши­ реності, типовості цього феномену, а прагне виявити у його різноманітних різновидів од­ накову глибинну детермінованість, логічну необхідність, зумовлену певними спільни­ ми чинниками. Є підстави вважати, що по­ дібні інтуїції — щодо мови і ширше — справді є поширеними, причому не лише се­ ред науковців (що підтверджують і матеріа­ ли монографії), пор., наприклад, думки ро­ сійського етнографа Н. І. Гаген-Торн про ритм як основу вербалізації людського дос­ віду чи записи в щоденнику О. Гончара про відчуття всепроникних космічних пульсацій як про одне з найбільших його особистих відкриттів. Надзвичайна масштабність мети, яку поставила перед собою авторка, змушує оцінити її як завдання «на виріст»: як ви­ дається, воно не може бути вичерпно вико­ наним у рамках окремо взятої монографіч­ ної праці й узагалі зусиллями одного дос­ лідника, що, зрештою, добре усвідомлює і сама 3. Пахолок. Водночас не можна не ви­ знати, що таке масштабне формулювання дослідницького завдання є евристично вип­ равданим, зокрема, й у світлі того положен­ ня, згідно з яким кожна наукова праця має оцінюватися не лише тим, які відповіді во­ на дає, але і які нові питання дозволяє пос­ тавити. Якщо авторці чи майбутнім дослід­ никам, котрі рухаються в руслі окресленої нею проблематики, і не вдасться знайти єдине причинне чи телеологічне джерело повторюваності в її мовному вираженні і, відповідно, розробити спільний підхід для вивчення всіх без винятку різновидів цього феномену, то з дуже великою імовірністю тут можна прогнозувати виявлення цілої низки нових нетривіальних збігів, парале­ лей, встановлення неочевидних паралелей, істотних у плані спільної зумовленості при­ хованими, глибинними закономірностями. Крім того, особлива увага до повторення як складової частини чи окремого аспекту тих чи інших мовних утворень і явищ може іс­ тотно поглибити розуміння їхньої сутності. Цьому сприятиме і переформулювання від­ повідних рис, пов’язаних із повторюваніс­ тю, у інших, конкретно-наукових термінах, наприклад (лінгво)семіотичних. У цьому плані хотілося б привернути увагу авторки до семіотичних понять (і їхніх лінгвістич­ них корелятів), пов’язаних з умотивованіс­ тю знака і взагалі відношеннями репрезен­ тації між знаком (мовним чи ні) і його об’єк­ том. Маємо на увазі передусім категорії іконізму і метафори (як повторення позна­ ченням рис позначуваного), а також і індек­ су, і метонімії (у випадку, якщо позначення повторює частину позначуваного). Відпо­ відно авторці став би у пригоді досвід праць, що втілюють семіотичний підхід до мови й інших соціокультурних явищ. Зокрема, варто було б ширше залучити відповідні розвідки В’яч. Вс. Іванова, Ю. М. Лотмана, В. М. Топорова та В. А. Успенського. Крім того, категорія іконічності є однією з клю­ чових у лінгвістичних напрямах, зокрема у природній морфології В. Маєрталера і В. У. Дресслера. У підрозділі про стерео­ тип слід було б згадати поняття мовного стереотипу, що застосовується представни­ ками Люблінської школи етнолінгвістики. Вирішенню завдань, поставлених у моно­ графії, сприяли б іменний і, особливо, тема­ тичний покажчики. Даючи загальну оцінку рецензованому дослідженню, праця над яким тривала (як це підкреслює його авторка) двадцять років, слід насамперед відзначити як безсумнівну заслугу 3. Пахолок реалізацію нею тієї нау­ кової програми, яку вона перед собою так сміливо поставила і наслідком реалізації якої стала її монографія. Цю книжку можна окреслити як своєрідну енциклопедію, де дбайливо зібрано і ретельно проаналізовано відповідний фактичний матеріал, узятий з різносистемних мов на різних етапах і в різ­ них культурно-історичних контекстах їх­ нього розвитку, з різних їхніх структурних рівнів та функціональних варіантів, що у своїй сукупності дозволив авторці створити науковий образ повторюваності в її мовно­ му втіленні. Але не менше значення має і сформована 3. Пахолок гранично широка перспектива встановлення й інтерпретації тих мовних явищ і утворень, у яких знаходи­ ть втілення ця категорія. Ця перспектива, спосіб бачення мовної повторюваності і до­ сягнуте за його допомогою розуміння сут­ ності цього феномену, без сумніву, збага­ тять теоретико-методологічний апарат су­ часної лінгвістики і залишаться з кожним, хто ознайомиться з цією працею. С. С. ЄРМОЛЕНКО 94 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № З

Схожі ресурси