Віктор Антонович Чабаненко
9 лютого 2014 року українська мовознавча наука, вища освіта України зазнали великої втрати: відійшов у вічність Віктор Антонович Чабаненко, доктор філологічних наук (із 1984 p.), професор (із 1987 p.), відмінник освіти України (з 1995 p.), член Національної спілки письменників України (з 1999 p.), з...
Збережено в:
Дата: | 2014 |
---|---|
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2014
|
Назва видання: | Мовознавство |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183908 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Віктор Антонович Чабаненко // Мовознавство. — 2014. — № 3. — С. 95-96. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-183908 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1839082022-04-23T01:31:28Z Віктор Антонович Чабаненко 9 лютого 2014 року українська мовознавча наука, вища освіта України зазнали великої втрати: відійшов у вічність Віктор Антонович Чабаненко, доктор філологічних наук (із 1984 p.), професор (із 1987 p.), відмінник освіти України (з 1995 p.), член Національної спілки письменників України (з 1999 p.), заслужений діяч науки і техніки України (з 2002 p.), академік AH вищої школи (з 2005 p.). Не стало людини, яка у своїй невтомній діяльності обіймала стільки напрямів, що їх вистачило б не на одне життя. Його ім'я широко відоме в Україні й далеко за її межами. 2014 Article Віктор Антонович Чабаненко // Мовознавство. — 2014. — № 3. — С. 95-96. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183908 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
description |
9 лютого 2014 року українська мовознавча наука, вища освіта України зазнали великої втрати: відійшов у вічність Віктор Антонович Чабаненко, доктор філологічних наук (із 1984 p.), професор (із 1987 p.), відмінник освіти України (з 1995 p.), член Національної спілки письменників України (з 1999 p.), заслужений діяч науки і техніки України (з 2002 p.), академік AH вищої школи (з 2005 p.). Не стало людини, яка у своїй невтомній діяльності обіймала стільки напрямів, що їх вистачило б не на одне життя. Його ім'я широко відоме в Україні й далеко за її межами. |
format |
Article |
title |
Віктор Антонович Чабаненко |
spellingShingle |
Віктор Антонович Чабаненко Мовознавство |
title_short |
Віктор Антонович Чабаненко |
title_full |
Віктор Антонович Чабаненко |
title_fullStr |
Віктор Антонович Чабаненко |
title_full_unstemmed |
Віктор Антонович Чабаненко |
title_sort |
віктор антонович чабаненко |
publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
publishDate |
2014 |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183908 |
citation_txt |
Віктор Антонович Чабаненко // Мовознавство. — 2014. — № 3. — С. 95-96. — укр. |
series |
Мовознавство |
first_indexed |
2025-07-16T03:57:42Z |
last_indexed |
2025-07-16T03:57:42Z |
_version_ |
1837774419348422656 |
fulltext |
Віктор Антонович Чабаненко
(12.09.1937- 09.02.2014)
9 лютого 2014 року українська мовознавча наука, вища освіта України зазнали
великої втрати: відійшов у вічність Віктор Антонович Чабаненко, доктор філо
логічних наук (із 1984 p.), професор (із 1987 p.), відмінник освіти України (з 1995 p.),
член Національної спілки письменників України (з 1999 p.), заслужений діяч науки і
техніки України (з 2002 p.), академік AH вищої школи (з 2005 p.). Не стало людини,
яка у своїй невтомній діяльності обіймала стільки напрямів, що їх вистачило б не на
одне життя. Його ім'я широко відоме в Україні й далеко за її межами.
В. А. Чабаненко народився 12 вересня 1937 року в селі Єлизаветівці Балківської
сільради Василівського району Дніпропетровської (нині Запорізької) області в тру
довій селянській родині. Його батьки виховували у дітей патріотизм, любов до
українського слова, працелюбність, культуру, високі духовні та моральні якості,
потребу жити за принципами правди, добра, совісті і не зраджувати їм за будь-яких
обставин.
Закінчивши середню школу із золотою медаллю в смт Кушугум, Віктор вступив
до Запорізького державного педагогічного інституту, який закінчив з відзнакою
(1959 р.) за фахом «учитель української мови та літератури і німецької мови». В
інституті на формування Чабаненка-лінгвіста особливий вплив мав відомий
професор-мовознавець С. П. Самійленко, який згодом став його науковим керів
ником при написанні кандидатської дисертації.
Згодом В. А. Чабаненко вчителює, служить у лавах Радянської армії, втупає до
аспірантури при кафедрі української мови Запорізького державного педагогічного
інституту. Від 1965 року працював у цьому інституті (з 1985 року — Запорізькому
університеті) спочатку асистентом, потім старшим викладачем (з 1966 p.), доцентом
(з 1972 p.), професором (з 1987 p.). З 1985 року очолював кафедру загального і
слов’янського мовознавства, у 1985—1996 роках був деканом філологічного факуль
тету цього університету. Читав курси зі вступу до слов’янської філології, загального
мовознавства, історії мовознавства, стилістики, діалектології.
У 1966 році успішно захистив кандидатську дисертацію «Говори долини річки
Кінської», а в 1984 — докторську «Мовленнєва експресія й актуальні питання україн
ської лінгвостилістики». Підготував двадцять кандидатів філологічних наук. Очо
лював спеціалізовану вчену раду із захисту кандидатських дисертацій при Запорізь
кому університеті.
Не все гладко складалося в житті В. А. Чабаненка. Так, іспит на громадянську
зрілість, патріотизм, глибоку послідовність і принциповість молодий викладач і
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № З 95
Віктор Анотонович Чабаненко (12.09.1937-09.02.2014)_____________________________
вчений склав, коли 1968 року публічно виступив на захист роману «Собор» та його
автора О. Т. Гончара. За це батька двох дітей позбавили роботи (з 1968 до 1969
року), проте Віктор Антонович не зламався. Він боровся і завдяки підтримці
свідомої громадськості домігся поновлення на роботі.
В. А. Чабаненко — відомий лінгвостиліст, лексикограф, фольклорист. Він автор
понад 700 наукових праць і 500 різних публікацій у періодиці. Найголовніші з них —
монографії «Основи мовної експресії» (1984), «Стилістика експресивних засобів
української мови» (2002), «Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини» (1992,
т. 1—4), «Фразеологічний словник говірок Нижньої Наддніпрянщини» (2001), слов
ник «Прізвиська Нижньої Наддніпрянщини» (2005, кн. 1-2), історико-топонімічний
словник енциклопедичного типу «Порожистий Дніпро» (2008), збірники статей
«Славістичні студії» (2003), «Моя шевченкіана» (2006), «Вибрані праці з мово
знавства» (2007), кілька сотень статей в енциклопедії «Українське козацтво» та ін.
Учений видав низку збірок легенд, переказів, постійних порівнянь, серед яких
найпомітнішими є «Савур-Могила» (1990), «Гартоване слово» (1995), «Січова
скарбниця» (1999).
Віктор Антонович одним із перших глибоко осмислив трагічні наслідки
варварського вигублення Великого Лугу передусім для духовності нашого народу.
Він видав унікальні праці — «Великий Луг Запорозький. Історико-топонімічний
словник» (1999) та «Українська Атлантида» (2006), де увічнено назви сіл Великого
Лугу, річок, лиманів, імена істориків-дослідників дніпровського краю та ін. Відомі
його художньо-публіцистичні та поетичні книжки — «За покликом сумління»
(2008), «Собор душі моєї» (1998), «У вічному двобої» (2000), «Оратанія» (2001).
Збірка перекладів «Суголосся» містить переклади з творів Гейне, Гервега, Шиллера,
Богдановича та ін.
Учений здійснював велику громадську роботу. У 1989-1991 pp. він очолював
Запорізьку обласну організацію Товариства української мови імені Т.Шевченка, у
1993-1996 роках — обласну організацію Конгресу української інтелігенції, з 1989 до
1991 — обласну «Просвіту». Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.
Світла пам’ять про В.А.Чабаненка, відомого вченого і педагога, палкого патріота
своєї країни, надзвичайно порядну, доброзичливу і працелюбну людину назавжди
лишиться в серцях його рідних і близьких, вдячних колег, друзів, учнів, усіх, хто
знав його, цінував, любив і поважав.
О. СТИШОВ
96 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № З
|