Методологічні аспекти мотивологічних досліджень
У статті висвітлюються методологічні аспекти вивчення явища мотивації в лексиці. Описано методологічні принципи мотивологічних досліджень та методику виконання мотиваційного аналізу....
Збережено в:
| Дата: | 2014 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2014
|
| Назва видання: | Мовознавство |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183959 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Методологічні аспекти мотивологічних досліджень / Н.А. Цимбал // Мовознавство. — 2014. — № 4. — С. 88-92. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-183959 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1839592022-04-26T01:30:43Z Методологічні аспекти мотивологічних досліджень Цимбал, Н.А. У статті висвітлюються методологічні аспекти вивчення явища мотивації в лексиці. Описано методологічні принципи мотивологічних досліджень та методику виконання мотиваційного аналізу. The article highlights the methodological aspects of the study of the phenomenon of motivation in the lexicon. The methodological principles of motivological research and methodics of motivational analysis is described. 2014 Article Методологічні аспекти мотивологічних досліджень / Н.А. Цимбал // Мовознавство. — 2014. — № 4. — С. 88-92. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183959 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті висвітлюються методологічні аспекти вивчення явища мотивації в лексиці. Описано методологічні принципи мотивологічних досліджень та методику виконання мотиваційного аналізу. |
| format |
Article |
| author |
Цимбал, Н.А. |
| spellingShingle |
Цимбал, Н.А. Методологічні аспекти мотивологічних досліджень Мовознавство |
| author_facet |
Цимбал, Н.А. |
| author_sort |
Цимбал, Н.А. |
| title |
Методологічні аспекти мотивологічних досліджень |
| title_short |
Методологічні аспекти мотивологічних досліджень |
| title_full |
Методологічні аспекти мотивологічних досліджень |
| title_fullStr |
Методологічні аспекти мотивологічних досліджень |
| title_full_unstemmed |
Методологічні аспекти мотивологічних досліджень |
| title_sort |
методологічні аспекти мотивологічних досліджень |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2014 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183959 |
| citation_txt |
Методологічні аспекти мотивологічних досліджень / Н.А. Цимбал // Мовознавство. — 2014. — № 4. — С. 88-92. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT cimbalna metodologíčníaspektimotivologíčnihdoslídženʹ |
| first_indexed |
2025-07-16T04:00:28Z |
| last_indexed |
2025-07-16T04:00:28Z |
| _version_ |
1837774592910819328 |
| fulltext |
Н. А. ЦИМБАЛ
МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ
МОТИВОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ____________
У статті висвітлюються методологічні аспекти вивчення явища мотивації в лексиці. Опи
сано методологічні принципи мотивологічних досліджень та методику виконання мотивацій
ного аналізу.
Кл ю ч о в і слова: мотивація, мотивологія, лексична епідигматика, методологічні прин
ципи мотивологічних досліджень, мотиваційний аналіз.
Близько півстоліття тому виокремилася така галузь лінгвістики, як мотивологія,
що досліджує лексико-семантичне явище мотивації слів, сутність якого станов
лять мотиваційні відношення лексичних одиниць і яке охоплює мотивовані і не
мотивовані слова мови.
Поширене трактування лексико-семантичної системи як утворення (підсис
теми мови), що сформоване на основі смислових відношень лексичних одиниць,
типів їх угруповань та характеру взаємодії між ними (лексична парадигматика),
а також з елементами інших підсистем мови, у яких знаходять вираження резу
льтати семантичного варіювання словесних знаків (лексична синтагматика) ',
доповнено третім виміром лексики — мотиваційними відношеннями (лексична
епідигматика), який передбачає асоціативно-номінаційні (асоціативно-мотива-
ційні) зв’язки лексичних одиниць2.
У «типології типологій» номінації (В. Г. Гак) (ієрархія номінації, функція но
мінації, об’єкт номінації — номінат, структура — зовнішня форма — номінації,
спосіб найменування, суб’єкт номінації, у тому числі соціальний аспект, інфор
мативний аспект та суб’єктивне відношення суб’єкта й об’єкта) спосіб наймену
вання (внутрішня форма, мотивація) посідає особливо значущу та складну для
дослідження позицію 3.
Перші мотивологічні праці з’явилися в лінгвістиці на початку 70-х років
XX ст., хоч окремі поняття мотивології висвітлювалися ще в античні часи («ідея
імені», «ідея образу» у філософії Платона). Вільгельм Гумбольдт та Олександр
Потебня запропонували поняття «внутрішньої форми слова», яке, зазнавши різ
них філософських та лінгвістичних інтерпретацій, стало одним з основних по
нять мотивології поряд із соссюрівськими мотивованими та немотивованими
словами (знаками) та асоціативними (мотиваційними) відношеннями. Ф. де
Соссюр зазначає: «Основний принцип довільності знака не створює перешкод
1 Общее язьїкознание. Внутренняя структура язика / Под ред. Б. А. Серебренникова.—
М., 1972,— С. 417.
2 ШмелевД. Н. О третьем измерении лексики // Рус. яз. в шк.—1971.— № 2.— С. 4.
3 Соссюр Ф. де. Трудм по язмкознанию.— М., 1977.— С. 163.
О Н. А. ЦИМБАЛ, 2014
88 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 4
Методологічні аспекти мотивологічних досліджень
для розрізнення в кожній мові того, що в принципі довільне, тобто немотивова
не, і того, що довільне лише відносно. Тільки частина знаків є абсолютно до
вільною; в інших знаках виявляються ознаки, які дозволяють віднести їх до до
вільних різною мірою: знак може бути відносно мотивованим» 4.
Дефініція лінгвістичного терміна мотивація залежить від напряму дослід
ження. Спершу мотивацію трактували у формально-структурному аспекті як ви
бір мовного матеріалу на позначення ознаки предмета з уже наявного в мові
складу морфем (В. А. Звегінцев, О. І. Смирницький). Від середини XX ст. роз
гляд мотивації отримав семантичне спрямування у зв’язку з розробленням ро
сійським дослідником Г. О. Винокуром методики словотвірного аналізу та кри
терію встановлення похідності на семантичній основі. М. Д. Голєв, вивчаючи
динамічний аспект лексичної мотивації, відзначив, що лексична мотивація — це
процес супозиційно-мотиваційного забезпечення актів деривації лексичних
одиниць, уперше чи повторно утворюваних, причому результатом мотиваційної
діяльності є функціонування мотивата5. У структурно-семантичному аспекті, за
О. И. Блиновою, мотивацію розуміємо як зв’язок між словами, що виявляє їх мо-
тивованість, яка, у свою чергу, визначається як структурно-семантична власти
вість слова, що дозволяє усвідомити зумовленість зв’язку значення (семеми) і
звукової оболонки слова (лексеми) на основі співвіднесеності слова з мовною та
позамовною дійсністю б. За О. О. Селівановою (когнітивно-ономасіологічний
підхід), мотивація — це наскрізна для моделі породження психоментальна опе
рація, результатом якої є семантико-ономасіологічна залежність мовних знаків
(похідного і твірного), що виникла на основі складної системи конекцій концеп
тів людської свідомості 1. Зазвичай мета і завдання конкретно лінгвістичного
дослідження дають підстави для формулювання визначення.
Базовими поняттями мотивології поряд з мотивацією є мотивованість і внут
рішня форма слова. Тлумачення цих понять неоднозначне. Так, Д. У. Ашурова
вважає, що мотивація — це вибір і закріплення в семантиці похідного слова ка
тегорійних ознак предмета, мотивованість — властивість похідного слова, що
характеризується структурно-семантичною співвіднесеністю похідного слова з
твірним словом і зі структурно однотипними словами, а засобом вираження мо-
тивованості є внутрішня форма, яку розуміємо як мотиваційну ознаку, покладе
ну в основу найменування8. На думку Н. Ю. Санникової, терміни «мотивованіс
ть» і «мотивація» є тотожними 9. Зазначимо, що в багатьох дослідженнях
терміни «мотивація» і «мотивованість» уживаються як абсолютні синоніми.
Вивченню мотиваційних процесів у лексиці присвячені праці А. Д. Адило-
вої, Р. О. Бачкура, О. И. Блинової, Т. І. Вендіної, М. М. Гінатуліна, М. Д. Голєва,
М. Докуліла, Т. JI. Канделакі, П. А. Катишева, Т. Р. Кияка, В. К. Павела,
О. О. Селіванової, О. В. Тищенка, С. М. Толстої, В. А. Топіхи, І. С. Улуханова,
О. О. Штейнгарт та ін. Основними мотивологічними проблемами є типологія і
функціонування мотиваційних ознак, зумовленість вибору мотиваційної озна
ки, типологія мотиваційних відношень, зв’язок мотивації з категоріями слово
4 Голев Н. Д. Динамический аспект лексической мотивации.— Томск, 1989.— С. 38.
5 Блинова О. И. Мотивология и ее аспекти.— 3-є изд., испр. и доп.— М., 2010.—
С. 297-298.
6 Голев Н. Д. Динамический аспект лексической мотивации.— Томск, 1989.— С. 38.
7 Селшанова Е. А. Когнитивная ономасиология.— К., 2000.— С. 158.
8 Ашурова Д. У. Производное слово в свете коммуникационной теории язика.—
Ташкент, 1991.— С. 35-36.
9 Санникова Н. Ю. Мотивированность и производность слов в современном русском
язьіке : Метод, рекомендации.— Астрахань, 2006.— С. 7.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 4 89
Н. А. Цимбал.
творення, взаємозв’язок внутрішньої форми і мотивованості, виявлення мотива
ційних зв’язків лексики різних тематичних груп та функціональних сфер,
мотивованість як показник системності лексики та ін.
У сучасному мовознавстві визначилися такі напрями (підходи) до вивчення
мотивації: когнітивно-ономасіологічний (О. О. Селіванова, Т. А. Сидорова); лек-
сико-семасіологічний (О. Й. Блинова, М. Д. Голєв, М. Н. Янценецька, В. Г. Нау-
мов, Т. А. Демешкіна, 3. М. Богословська, А. Н. Ростова, Є. В. Іванцов); функ-
ціонально-ономасіологічний (В. Г. Гак, В. К. Павел); ономасіологічний (О. С. Куб-
рякова); дериваційний (Р. О. Бачкур, І. С. Улуханов); етимологічний (Й. О. Дзен-
дзелівський); типологічний (А. Д. Адилова, М. М. Гінатулін); лексикографічний
(О. И. Блинова, О. А. Штейнгарт, Т. О. Ястремська та ін.); стилістично-функціо-
нальний (О. И. Блинова, М. Д. Голєв, К. О. Долинін, О. В. Найден, В. Г. Наумов,
Н. М. Савчук, М. Н. Янценецька та ін).
Безумовно, у багатьох дослідженнях задекларовано комплементарний підхід
до аналізу мотиваційних відношень. Загалом у мотивології простежується син
тез теоретико-методологічних засад з огляду на стан розвитку сучасної лінгвіс
тики з її різнопарадигмальними підходами (інтеграція генетичної, історичної,
таксономічної, системно-структурної та комунікативно-функціональної, праг
матичної парадигм).
Мотивологія, виходячи з предмета її дослідження, перебуває на перетині, су-
міжжі різних галузей мовознавства. Так, традиційно явище мотивації декла
рується як лексикологічне (О. И. Блинова) поряд з іншими одиницями (видами
системних відношень, процесами, явищами) лексикології, а саме синонімією,
антонімією, формальним варіюванням, класифікаційними відношеннями та ін.
Тобто епідигматичні (мотиваційно-асоціативні) відношення з їхньою одиницею
(мотивемою — мотивованим словом: відносна — лексична і структурна — та
абсолютна, або фонетична, мотивація) протиставляються парадигматичним (си
ноніми, антоніми та ін.) та синтагматичним (синтагма) відношенням.
Проте випадки абсолютної (примарної, фонетичної) мотивованості, крім
лексикології, є предметом дослідження також і фонетики, фонології, фоносе-
мантики. У випадку відносної мотивованості мотивологія перебуває в полі зору
як лексикології, так і словотвору. Отже, фонетична мотивованість — це явище
лексико-фонетичне, відносна лексична мотивованість— явище лексикологічне,
відносна структурна (словотвірна) мотивованість — явище лексико-словотвір-
не, тобто є всі підстави вважати мотивованість явищем маргінальним.
Для мотивологічних досліджень важливо окреслити методологічне підґрун
тя. Методологія є способом пізнання й осмислення об’єктивної дійсності та про
цесів формування й упорядкування внутрішнього рефлексивного досвіду лю
дини 10. Загальними методологічними принципами сучасного мовознавства є
експансіонізм, антропоцентризм, експланаторність та функціоналізм п. Виходя
чи з предмета і дослідницьких завдань мотивології, визначаються основні мето
дологічні принципи дослідження мотиваційних процесів.
1. Антропоцентризм. Методологічний принцип антропоцентризму є визна
чальним у вивченні мотивації, яка є фіксацією усвідомленого мовцем зв’язку
форми і змісту лексеми в зіставленні з явищами мовної та позамовної дійсності
10 Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми : Підручник.— Полтава ;
К , 2008,— С. 12.
11 Кубрякова Е. С. Зволюция лингвистических идей во II половине ХХвека // Язьік и
наука конца XX века.— М., 1995.— С. 207.
90 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 4
Методологічні аспекти мотивологічних досліджень
(референція), адже мова існує для людини і реалізується через людину (В. Г. Гак).
Творець мови, зокрема слів, — людина. Ознака — центр образу, що покликана
стати внутрішньою формою слова (протовербальне явище), актуалізується в ко
рі головного мозку носія мови шляхом встановлення асоціативних відношень,
далі спостерігаємо вербалізацію мисленнєвого образу.
2. Текстоцентризм (дискурсоцентризм). Цей принцип передбачає вивчення
зафіксованих у тексті мотиваційних системних відношень. Текст (дискурс) —
це результат мовленнєвої діяльності людини, тому можемо вважати текстоцен
тризм (дискурсоцентризм) похідним від антропоцентризму принципом.
3. Детермінізм. Вибір мотиваційної ознаки (у випадку лексичної мотивації)
зумовлюється позамовною дійсністю, мовними, культурно-історичними, со-
ціально-психологічними та ментально-психологічними чинниками.
4. Системність. Системність лексики передбачає: системність плану змісту,
системність плану вираження та системність відповідності між планом змісту і
планом вираження12. Системність відповідності між планом змісту і планом ви
раження є мотивованістю. Адже мотивованість визначається як структурно-се-
мантична властивість слова, що дозволяє усвідомити зумовленість зв’язку зна
чення (семеми) і звукової оболонки слова (лексеми) на основі співвіднесеності
слова з мовною та позамовною дійсністю. Крім того, епідигматичні (асоціатив
ні, мотиваційні) відношення є одним із виявів системних відношень у лексиці.
5. Аксіологічність. Оцінний компонент присутній у номінативній структурі
багатьох похідних лексем. Негативна чи позитивна конотація може бути вира
жена певними морфемами, що виявляється у процесі аналізу словотвірної моти
вації.
6. Багатоаспектність. Мотивованість досліджується в різних аспектах (ког-
нітивний, стилістичний, дериваційний, зіставно-типологічний та ін.). Мета дос
лідження зумовлює одночасне використання кількох аспектів, що спричинено
багатоплановою сутністю мотивованості як лінгвістичного явища.
7. Референтність. Референтність як відношення вказування між мовними
одиницями і об’єктами світу є необхідним компонентом мотивації як процесу.
Мотиватор і мотивована лексема мають свої референти, але ці референти харак
теризуються спільними ознаками, одна з яких шляхом асоціювання стає цен
тром образу, внутрішньою формою нової номінативної одиниці.
8. Динамічність. Мова постійно розвивається, з’являються нові номінативні
одиниці, змінюється значення наявних одиниць. Безумовно, мотивація— явище
синхронне, але існують лексичні процеси (ремотивація, демотивація та ін.), які є
показниками динаміки розвитку лексичного складу. Оскільки мотивованість —
це одна з ознак, характеристик слова, а слову властива динамічність, зокрема ди
намічність розвитку семантики, цей принцип має бути врахований в описі моти
ваційних відношень.
9. Типологічність. Мотивованість як усвідомлений зв’язок позначального з
позначуваним визначається етнокультурними, ментально-психологічними та ін.
чинниками, що добре простежується в зіставно-типологічному аспекті. Зістав
лення матеріалів різних мов, форм тієї самої мови (літературна мова і діалекти)
дає тут переконливі результати. Актуальність таких досліджень як напряму і як
прийому для кращої ілюстрації певного лінгвістичного явища не зменшується.
12 Скороходько 3. Ф. Семантические сети и автоматическая обработка текста.— К.,
1983,— 218 с.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 4 91
Н. А. Цимбал.
10. Синхронність. Мотивація — явище синхронне, на відміну від похіднос-
ті. Предметом мотивології є актуальний мотиваційний зв’язок на синхронному
зрізі, хоч, безумовно, вивчення таких явищ, як ремотивація, демотивація, неомо-
тивація, потребують розгляду і діахронного аспекту.
У мотивологічних дослідженнях використовуються класичні мовознавчі ме
тоди і прийоми, проте існує специфічний для цієї галузі прийом — мотивацій
ний аналіз. На підставі аналізу праць низки дослідників (О. И. Блинової,
В. Г. Гак, М. Д. Голєва, О. О. Селіванової та ін.) ми розробили й апробували таку
схему мотиваційного аналізу:
— визначення мотиваційної ознаки: це компонент похідної (мотивованої)
номінативної одиниці, який є вербальним виразником її внутрішньої форми;
— визначення лексичного мотиватора: зазначається слово-мотиватор, яке є
базою лексичної мотивованості, пов’язаної з презентацією мотиваційної ознаки;
— визначення структурного мотиватора: зазначається слово(слова)-моти-
ватор, що є базою структурної мотивованості, пов’язаної з презентацією класи
фікаційної ознаки;
— визначення на основі асоціативних зв’язків мотиву номінації (функція,
подібність, суміжність тощо);
— аналіз мотиваційної ознаки (мотиваційної форми і мотиваційного зна
чення) як компонента назви, виходячи з мотиву номінації (субстантивні, ад’єк
тивні, процесуальні мотиваційні ознаки з подальшою ієрархічною — гіперо-
гіпонімічною або холо-партитивною — конкретизацією та системними характе
ристиками);
— характеристика мотиваційної ознаки за опозиціями (істотна / неістотна,
випадкова / невипадкова тощо;
— визначення типів мотивованості (абсолютна / відносна, фонетична / мор
фологічна / семантична, повна / часткова);
— визначення когнітивно-ономасіологічного типу мотивованості (пропози-
ційна, асоціативна, модусна та ін.);
— визначення типів внутрішньої форми (метафорична / неметафорична,
лексикалізована / нелексикалізована, варіантна / неваріантна, жива / стерта
та ін.);
— визначення зумовленості вибору мотиваційної ознаки у процесі номіна
ції (позамовна дійсність, мовні, культурно-історичні та ментально-психологічні
чинники);
— вказівка на системотвірну функцію мотивації (наявну чи прогнозовану).
Безперечно, виконання всіх етапів мотиваційного аналізу є необов’язковим,
здебільшого застосовується частковий мотиваційний аналіз.
Отже, сучасні мотивологічні дослідження спираються на відповідне методо
логічне підґрунтя, адекватне меті і завданням з урахуванням новітніх тенденцій
у лінгвістиці.
(Умань)
N. A. TSYMBAL
METHODOLOGICAL ASPECTS OF MOTIVOLOGICAL RESEARCH
The article highlights the methodological aspects of the study of the phenomenon of motivation
in the lexicon. The methodological principles of motivological research and methodics of motiva
tional analysis is described.
Keywords: motivation, motivology, lexical epidyhmacy, methodological principles o f mo
tivological research, motivational analysis.
92 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 4
|