Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства
Див. початок: Мовознавство.— 2012.— № 3.— С. 3-31; № 5. — С. 13-40; № 6. — С. 3-22; 2013. — № 6. — С. 3-26; 2014. — № 1. — С. 3-31; 2014. — № 3. — С. 3-33. У статті розглядаються певні номінативно-аксіологічні тенденції в розвитку комплексу словотворчих засобів української мови кінця XX — початку...
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Мовознавство |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183964 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства / О.О. Тараненко // Мовознавство. — 2014. — № 5. — С. 14-34. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-183964 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1839642022-04-27T01:26:24Z Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства Тараненко, О.О. Див. початок: Мовознавство.— 2012.— № 3.— С. 3-31; № 5. — С. 13-40; № 6. — С. 3-22; 2013. — № 6. — С. 3-26; 2014. — № 1. — С. 3-31; 2014. — № 3. — С. 3-33. У статті розглядаються певні номінативно-аксіологічні тенденції в розвитку комплексу словотворчих засобів української мови кінця XX — початку XXI ст. (насамперед процеси суфіксації) як віддзеркалення нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства, а також явище «лібералізації» критеріїв суспільного оцінювання (за мовними даними). The article focuses a) on the certain nominative and axiological tendencies in the development of word-formation in the Ukrainian language of the late XXа — early XXIst century (there are first of all the suffixation processes) as a reflection of the new system of social values and priorities of the Ukrainian society, b) on the phenomenon of «liberalization» of criteria of the social evaluation (according to the language data). 2014 Article Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства / О.О. Тараненко // Мовознавство. — 2014. — № 5. — С. 14-34. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183964 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Див. початок: Мовознавство.— 2012.— № 3.— С. 3-31; № 5. — С. 13-40; № 6. —
С. 3-22; 2013. — № 6. — С. 3-26; 2014. — № 1. — С. 3-31; 2014. — № 3. — С. 3-33.
У статті розглядаються певні номінативно-аксіологічні тенденції в розвитку комплексу
словотворчих засобів української мови кінця XX — початку XXI ст. (насамперед процеси суфіксації)
як віддзеркалення нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського
суспільства, а також явище «лібералізації» критеріїв суспільного оцінювання (за мовними даними). |
| format |
Article |
| author |
Тараненко, О.О. |
| spellingShingle |
Тараненко, О.О. Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства Мовознавство |
| author_facet |
Тараненко, О.О. |
| author_sort |
Тараненко, О.О. |
| title |
Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства |
| title_short |
Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства |
| title_full |
Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства |
| title_fullStr |
Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства |
| title_full_unstemmed |
Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства |
| title_sort |
формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2014 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183964 |
| citation_txt |
Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства / О.О. Тараненко // Мовознавство. — 2014. — № 5. — С. 14-34. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT taranenkooo formuvannânovoísistemisocíalʹnihcínnostejípríoritetívukraínsʹkogosuspílʹstva |
| first_indexed |
2025-07-16T04:00:45Z |
| last_indexed |
2025-07-16T04:00:45Z |
| _version_ |
1837774611490537472 |
| fulltext |
О. О. ТАРАНЕНКО
ФОРМУВАННЯ НОВОЇ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНИХ
ЦІННОСТЕЙ І ПРІОРИТЕТІВ УКРАЇНСЬКОГО
СУСПІЛЬСТВА (на матеріалах української мови кінця XX —
початку XXI ст.). V II1____________________________________
У статті розглядаються певні номінативно-аксіологічні тенденції в розвитку комплексу
словотворчих засобів української мови кінця XX — початку XXI ст. (насамперед процеси су
фіксації) як віддзеркалення нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського
суспільства, а також явище «лібералізації» критеріїв суспільного оцінювання (за мовними да
ними).
К л ю чов і слова: ключові слова в українській мові новітнього періоду, номінативно-ак-
сіологічні тенденції в українській мові новітнього періоду, словотворення сучасної україн
ської мови.
6.3. Суфіксація іменників (з активізацією низки моделей суфіксального сло
вотворення в широкому стильовому діапазоні від книжних, публіцистичних до
розмовних).
6.3.1. Суфіксальна фемінізація — творення / актуалізація іменників жін. p.,
похідних від іменників чол. p., на позначення осіб жіночої статі переважно за ро
дом занять (професійною й суспільною діяльністю) та соціальним становищем
(посадою, званням тощо), рідше— за місцем проживання, етнічною належністю
та деякими іншими ознаками. Ця тематична сфера словотворення є, звичайно,
однією з найактуальніших у мовному житті сучасного суспільства. Чинниками
для її активізації стали не тільки поява нових або актуалізація вже наявних по
нять, що потребують мовного вираження, — як наслідок ширшого залучення
жінок до сфери «чоловічих» родів діяльності, а вже й, безперечно, зростання в
українському суспільстві ідей фемінізму, спрямованих, зокрема, й на подолання
«мовної дискримінації» жінки2. Наприклад (з різним місцем позиціонування та
ких фемінативів на шкалі від розмовної до вже нейтральної стильової закріпле
ності): банкірка, барменка, бізнесменка, візажистка, водійка, дизайнерка, ко-
ментаторка, комп ’ютерниця, кооператорка, менеджерка, модельерка,
піарниця, продюсерка, роботодавиця, спонсорка; байкерка, рокерка, хакерка;
бойовичка,рекетирка; ваххабітка, ісламістка, шахідка; у діяльності «силових»
структур: солдатка «жінка-солдат», десантниця, актуалізоване міліціонерка,
даі(ї)шнищ (працівниця ДАІ); односелиця — від односелець (пор. уже раніше
1 Див. початок: Мовознавство.— 2012.— № 3.— С. 3-31; № 5. — С. 13-40; № 6. —
С. 3-22; 2013. — № 6. — С. 3-26; 2014. — № 1. — С. 3-31; 2014. — № 3. — С. 3-33.
2 Див. докладніше, зокрема: Тараненко О. О. Принцип андроцентризму в системі мовних
координат і сучасний тендерний рух // Мовознавство.— 2005.— № 1.— С. 21-23; Архан
гельская А. Сексизм в языке: мифы и реальность.— Olomouc, 2011.— С. 188-234.
О О. О. ТАРАНЕНКО, 2014
14 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 5
фіксоване словниками новоселиця) ', державниця, достойниця; як члени політич
них течій, партій: «рухівка», «регіоналка», «свободівка» (жінки — члени таких
політичних об’єднань, як Народний рух України, Партія регіонів України, «Сво
бода»); у сфері спорту — цілком нейтральні номінації: багатоборка, боксерка,
важкоатлетка, дзюдоїстка, каратистка, культуристка, плавчиня, спринтер-
ка, стаєрка; слова, що перейшли з розряду потенційних до цілком реальних: хо-
кеїстка, штангістка. Пор. у плані реалізації тендерної політики соціальної рів
ності щодо жінок, наприклад, довідкову рубрику часопису «Критика» (гол. ред.
Григорій Грабович) : «Автори й авторки (подібна рубрика в інших виданнях має
звичайно назву на зразок «Наші автори». — О. Т.). Н. В-ка— літературознави-
ця, критикиня, перекладачка, редакторка літературного часопису... Є. К-ка —
доктор філологічних наук, професор, завідувачка відділу..., авторка низки роз
відок...» (2012, ч. 11-12, с. 1). Однак не меншим, а, можливо, навіть більшим,
ніж власне соціальний, стимулом для активізації моційного словотворення в ук
раїнській мові на її сучасному етапі є системно-нормотворчий чинник — праг
нення до максимально повної реалізації тих можливостей, які закладені в сло
вотворчому потенціалі української мови, які формують її своєрідність (тому
повніше це явище буде розглянуто саме під цим кутом зору)3.
6.3.2. Моделі на -и(і)зація, рідше -ація зі значенням переходу до якісно ін
шого стану, які включають як активне запозичання відповідних іншомовних
слів у цілому (у зв’язку із суспільною актуалізацією в зазначений період позна-
чуваних ними понять — наприклад, глобалізація, ісламізація), так і актуалізацію
у вжитку вже наявних та творення нових слів4. Це деривати переважно від іншо
мовних основ, які сприймаються здебільшого як формально віддієслівні, але з
погляду реальної деривації вони далеко не завжди спираються на відповідні
власне дієслівні основи й більше того — самі можуть ставати основою для тво
рення дієслів. За своєю тематичною спрямованістю в межах соціальної сфери
(крім слів з досить загальним значенням, як віртуалізація, глобалізація, інсти-
туціоналізація, структуризація: українського політикуму, Верховної Ради
та ін.: див. 3.3.1) це переважно одиниці на позначення нових, оновлюваних і вза
галі актуалізованих понять:
1) державного устрою країни: суверенізація {республік СРСР, України: в ос
новному щодо періоду 1990-1991 pp.; пізніше — інформаційної сфери, повітря
ного простору, церкви і т. ін. України)', соборизація («Попри всі зусилля понево
лювачів народ України через віки проніс мрію і волю до соборизації всіх
українських земель у власній державі». — УК, 26.01.1999, с. 4); навпаки, регіо-
налізація ( України) і як її крайній вияв — федералізація (проблема [нібито]
необхідності федеративного устрою України з підігріванням сепаратистських
настроїв у регіонах постійно пропагується насамперед з боку сил російської по
літичної орієнтації, Комуністичної партії України і в окремі періоди особливо
загострюється: в 1991-1992 pp., восени 2004 р. — під час «Помаранчевої рево
люції», з кінця 2013 р. — у зв’язку з «Євромайданом», зміною державної влади в
країні та збройними масовими заворушеннями в Донбасі з весни 2014 р. та агре
сією Російської Федерації проти України; див. також п. 3.3.7) (два останніх сло-
3 Див.: Тараненко О. О. Словотворення української мови в аспекті сучасних систем-
но-нормотворчих тенденцій // Мовознавство.— 2015.— № 1 (у друку).
4 Пор. також, наприклад: Коряковцева Е. И. Производные nomina actionis и языковой
образ постсоциалистического общества (на материале русского, польского и чешского
языков) // Відображення історії та культури народу в словотворенні.— Κ., 2010.— С. 133-144.
_____________________ Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 5 15
О. О. Тараненко.
ва не є абсолютними неологізмами): «ЗМІ, зокрема й телеканали, мають зрозу
міти, що саме Україні намагаються нав’язати під виглядом “федералізації’,
кому вигідні процеси дезінтеграції країни» (С. Грабовський. — Д, 14.02.2014,
с. 19); останнім часом стало вживатися також сепаратизація ( України); верти
калізація ([виконавчої] влади: установлення відношень жорсткої підпорядкова
ності — «вертикалі»: див. п. 3.7— нижчих органів виконавчої влади вищим, по
чаток якого пов’язують з періодом президентства JI. Кучми, а посилення — з
роками президентства В. Януковича);
2) суспільно-політичного життя країни, державної та суспільної ідеології,
національно-культурного розвитку українського народу: демократизація (ін
тенсивна актуалізація цього слова: див. 3.3); лібералізація {суспільного життя,
візового режиму, норм літературної мови)', плюралізація (суспільного життя,
форм власності та т.: див. 3.3.1); легітимізація (див. 3.3.6); гуманізація (освіти,
законодавства, арміїύ ά і н .: див. 3.3.3), гуманітаризація (освіти); міфологізація
(з одного боку: історії, Великої Вітчизняної війни та ін. — з другого боку: масо
вої свідомості і под.); піаризація (з одного боку: політика, нового бренду
та ін. — з другого боку: суспільства, країни і под.: див. 5.3.1); екологізація (нав
колишнього середовища, виробництва: див. 3.5); інформатизація, комп’ютери
зація, інтернетизація (шкіл, країни); олігархізація («Рівень олігархізаціїукраїн
ської економіки перевищує 75%». — Е, 27.12.2012. с. 24); фашизація —
актуалізація цього слова в дискурсах спочатку лівих, проросійських політичних
кіл у застосуванні до ідеології правих кіл української орієнтації — переважно
тих, що позиціонують себе як «націоналісти» (див. пп. 3.6, 4.2.2): фашизація
України, а наприкінці 2013 — на початку 2014 pp. у зв’язку із застосуванням ре
жимом Януковича силової тактики, юридично невмотивованих репресій щодо
учасників «євромайданів» уже навпаки — в загальнодемократичному дискурсі
щодо діяльності державного керівництва (з його аж ніяк не проукраїнськими
симпатіями) та силових органів: «...відбулася повна фашизація міліції» (з ви
ступу опозиційного політика Юрія Луценка на майдані Незалежності в Києві
2 лютого 2014 p.), з весни 2014 р. унаслідок посилення з боку Російської Федера
ції відверто антиукраїнської ідеології та політики й початку воєнної агресії про
ти України — активізація вживання цього слова щодо Росії: фашизація Росії,
російської суспільної свідомості і т. ін.; «майданізація» (Києва, України', небез
пека «майданізації» Росії; з різко несхвальною конотацією з боку представників
тодішнього державного керівництва, політичних опонентів: насильницька
«майданізація» України), тобто поширення явищ суспільного протесту з майда
ну Незалежності в Києві (маються на увазі події осені 2004 і кінця 2013 — почат
ку 2014 років: див. початок п. 6) на інші регіони; низка іменників з префіксом де-
(див. 6.2.2.1): деідеологізація, деколективізація, декомунізація, департизація,
деполітизація, дерадянізація та ін. — з можливим утворенням від них уже без
префіксних іменників як позначення відповідних явищ на новому витку розвит
ку суспільства: комунізація, партизація: «Політична криза в Україні скресла в
бік структуризаціїі партизації суспільства» (Н. Харчук. — Час, 1997, № 10,
с. 2). У нових історичних умовах відбулася актуалізація слів українізація (з роз
витком нового значення: українізація комп ’ютерів) і русифікація (див. 4.1); по
ряд з останнім словом стали вживати також росіянізація;
3) економіки — по-перше, періоду кінця 80-х — початку 90-х pp.: барте-
ризація (економіки, народного господарства, міжвідомчій відносин); ваучери-
зація (від ваучер — неофіційна назва, за російським зразком, приватизаційних
майнових чеків); купонізація (введення в Україні 1992 р. як тимчасового пла-
16 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 5
тіжного засобу — до запровадження національної валюти — купонокарбован-
ців); талонізація (населення, країни)', лібералізація (цін); індексація (заробіт
ної плати, пенсій), наприклад: «Плюс бартеризація усієї країни?»
(Т. Позняківська.— Час, 9.04.1998), «На початку незалежності була так звана
бартеризація: підприємства розраховувалися між собою не грошима, а това
рами» (ГПУ, 26.07.2013, с. 6); по-друге, періоду 1990-х — початку 2000-х pp.:
приватизація (актуалізація слова); капіталізація (актуалізація слова в одному
із значень — «перехід суспільства до капіталістичного укладу економіки»);
маркетизація; валютизація, доларизація (іекономіки); офшоризація (еконо
міки — з переміщенням приватних капіталів в офшорні зони); орендизація;
корпоратизація (державних підприємств', з похідними корпоратизувати, -ся,
корпоратизований); фермеризація (сільського господарства)’, фіскалізація;
монетизація (пільг: заміна соціальних пільг грошовою компенсацією за них);
комерціалізація (спорту, науки, мистецтва та ін.: активізація вживання слова
з появою спільнокореневих комерціалізувати, -ся, комерціалізований)’, тініза-
ція (економіки’, з появою тінізуватися, тінізований), наприклад: «Під прапо
ром ідеї “дозволено все, що не заборонено законом” (а законів ще майже не бу
ло) відбулася хаотична “капіталізація” економіки. За рахунок збідніння одних
казково збагатилися інші» (І. Черленяк. — УС, 25.03.1999, с. 7); «Долар, він і в
Києві долар. Суцільна доларизація нашої економіки давно вже стала фактом»
(ГУ, 6.04.1995);
4) загальносоціальної проблематики, культури, суспільної моралі, духов
ності (це позначення переважно негативних явищ у житті сучасного суспільст
ва — зубожіння населення, девальвації моральних і духовних принципів тощо;
можливі випадки усвідомлюваного мовцями дисонансу між «книжністю» утво
рень цього словотвірного типу і їх реальним змістовим наповненням: бидлізація
і под.): меркантилізація; інфантилізація (суспільства, молоді)’, сексуалізація
(культури, мистецтва)’, гламуризація (життя, мистецтва та ін., тотальна
гламуризація свідомості: див. 5.3.1); скандалізація; вандалізація (суспільства);
екстремізація (суспільства, масової свідомості, політичного процесу); мар-
гіналізація (українського суспільства, культури, кіно таін.: див. 5.3.1); щодо по
силення криміналізованості суспільства — криміналізація (економіки, міліції,
влади, суспільства, країни), мафі(ї)зація, бандитизація (країни, влади; повальна
бандитизація); кланізація (бізнесу, ЗМІта ін.); наркотизація (молоді, населення,
країни), наркоманізація; люмпенізація, жебракізація (населення; масова жебра-
кізація); плебеїзація — а) в загальносоціальному плані— як зубожіння населен
ня; б) у плані суспільної духовності — як її девальвація (суспільства, духовнос
ті, духу), зневажл.-підсил. до другого з цих значень — бидлізація; ідіотизація
(населення, молоді; масова ідіотизація), підсил. дебілізація (молоді, сус
пільства; «Укупі з нестабільністю виплат заробітної плати такий стан соціа
льної інфраструктури регіону призводить до масового збільшення злочинності
й появи такого специфічного явища, як соціальна дебілізація населення»:
М. Алфьоров. — УС, 3.01.2002, с. 4), параноїзація, шизофренізація, шизоїзація,
олігофренізація; у національно-мовному плані: манкуртизація (населення, мо
лоді,українців’. див. 4.2.1); у культурно-мовному плані: «суржикізація» (україн
ської мови, культури).
На позначення тих чи інших реальних або можливих негативних тенденцій у
розвитку України стали вживатися також деривати від назв країн та інших топо
німів, від прізвищ (в основному політиків) та деяких інших розрядів власних
_____________________ Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 5 17
назв 5. Так, щодо відповідних можливих аспектів політичного та економічного
розвитку країни— латиноамериканізація, іноді «бананізація» (мається на увазі
вислів «бананова республіка»): «Україна має всі шанси стати нормальною
європейською державою. Пророцтва щодо неминучої “бананізаціГ, мені
здається,— суто емоційні перебільшення» (Іван Дзюба. — ПІК, 1999, № 18,
с. 39); щодо можливого розвитку державного устрою країни — балканізація,
югославізація, тобто розпад після гострих збройних протистоянь за національ
но-мовними та релігійними ознаками на окремі державні утворення, з близьким
значенням — ліванізація: «небезпека балканізаціїУкраїни»; «.. .відмова від фе
деративного устрою держави, що може призвести до небезпечного в сучасній
Україні ефекту “балканізаціГ (ланцюгової реакції безперервного територіа
льного дроблення) або “ліванізаціГ (національної “паспортизації·” населення з
метою забезпечення представництва у державних органах)» (М. Орзіх. — ГУ,
6.07.1993, с. 3) (пор. у сучасних південнослов’янських мовах одиниці на зразок
болг. македонизация, сьрбизация, серб, косовизацща); щодо культурно-мовних
аспектів — ірландизація, тобто втрата корінною нацією своєї мови і, як наслідок,
значною мірою й культури та послуговування мовою колишньої метрополії за
наявності власної державності: «Другий абзац 10-ї статті (Конституції Украї
ни. — О. Т.) криє в собі величезну небезпеку майбутніх конфліктів, розламу
України, її ірландизації» (Павло Мовчан. — СП, 1996, ч. 5) (див. 4.1 п. Зґ); щодо
культурних аспектів розвитку в умовах сучасного глобалізованого світу — аме
риканізація, макдональдизація, снікеризація і под. (див. п. 5.4). Складнішою є се
мантична структура слова білорусизація (від назви сусідньої країни й народу
з історією та сучасним станом, найбільшою мірою подібними до ситуації
в Україні), тобто розвиток країни ніби за зразком сучасної Білорусі: а) у зовніш
ньополітичних аспектах — потрапляння в економічну та політичну залежність
від колишньої метрополії, тобто від Росії: «Аналіз документів, які належить під
писати Леоніду Кучмі під час візиту до Російської Федерації, навів народного
депутата на сумну думку: Україну чекає стрімка “білорусизація”, а “перлини ук
раїнської економіки” перекочують у власність кремлівських “нових росіян”»
(О. Дмитричева. — KB, 27.02.1998); б) у внутрішньополітичних аспектах — роз
виток у напрямі авторитарного політичного режиму: «“Україна рухається шляхом
білорусизації. На це вказують розправи з політичними опонентами з допомогою
судів...”, — наголосив під час конференції Станіслав Шушкевич» (УМ,
13.12.2012, с. 3); в) у культурно-мовному аспекті— тенденції, подібні до ірланди
зації. З інших відгопонімних дериватів: європеїзація (України — актуалізація цьо
го слова як позначення одного з можливих її кардинальних цивілізаційних курсів:
див. 5.2.2); чорнобилізація ( України, Землі', духовна, мовна чорнобилізація).
Найчастотніше вживаними похідними цього словотвірного типу від прізвищ
політиків є: (де)кучмізація (ці іменники вживалися переважно в період другого
президентства Л. Кучми: див. п. 4.3; непродуктивність подібних утворень від
прізвищ ще двох Президентів України — В. Ющенка і В. Януковича — можна
5 Див. також: Стишов О. А. Українська лексика кінця XX століття (на матеріалі мови
засобів масової інформації).— Κ., 2003.— С. 134; Komparacja współczesnych języków
słowiańskich: Słowotwórstwo / Nominacja /Red. nauk. I. Ohnheiser.— Opole, 2003.— S. 324-325;
Ферм JI. Особенности развития русской лексики в новейший период (на материале газет).—
Uppsala, 1994.— С. 68-70; Земская Е. А. Активные процессы современного словопроизвод
ства // Русский язык конца XX столетия (1985-1995).— М., 1996.— С. 108; Waszakowa К.
Perspektywy kognitywnego opisu słowotwórstwa (kognitywna interpretacja znaczenia derywatu) //
Z polskich studiów slawistycznych. Seria 10: Językoznawstwo.— Warszawa, 2002.— S. 256-258.
О. О. Тараненко____________________________________________________________________
18 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 5
.Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів..
пояснити, очевидно, насамперед «незручністю» для такого роду словесних опе
рацій самих їхніх прізвищ); від прізвищ радянських лідерів — сталінізація і ще
більше десталінізація (особливо це стосується періоду пізньої «перебудови»);
від прізвищ лідерів сусідніх країн — лукашенкізація {України) і путінізація
(України) (від прізвищ президентів Республіки Білорусь О. Лукашенка та Росій
ської Федерації В. Путіна): переважно щодо крену внутрішньої політики Украї
ни в період президентства В. Януковича в бік наближення до політичного ладу в
Білорусі або в Росії. Як реакція з боку певних політичних сил України (переваж
но лівих, проросійських) і Росії на посилення ролі Галичини в сучасних проце
сах українського націє- і державотворення (див. пп. 4.2.2, 4.2.5; пор. також у
п. 6.2.6 одиниці антигалицький і под.) — виникнення у відповідних дискурсах
дериватів з несхвальною конотацією «галичанізація» {України), «бандеризація»
{України).
6.3.3. Модель із суфіксом -щин-а (з несхвальною або зневажливою конота
цією) на позначення різко негативних суспільних явищ (з погляду «інших» сус
пільно-політичних, релігійних та ін. кіл)— явищ як уже з певною «традицією» в
українському суспільстві, так і тих, що постійно виникають у зв’язку з пере
оцінюванням і відкиданням попередніх соціальних, культурних та ін. цінностей
і постійно «оновлюються» залежно від нового розставлення «фігур» на різних
«шахівницях». Так, серед мовних маркерів антицінностей у загальному ком
плексі української національно-державницької проблематики у вжитку акти
візувалися такі слова, різною мірою відомі й давніше, як малоросійщина
(див. 4.2.1), отаманщина (див. 4.1), хуторянщина, шароварщина (див. 5.2.2), ко-
чубеївщина (явище національного зрадництва з боку представників української
політичної еліти; за прізвищем Василя Кочубея, автора доносу на гетьмана Івана
Мазепу російському цареві Петру І); у межах цього ж дискурсу — як вираження
критичного ставлення до «імперської Росії» — стало вживатися азійщина (те саме,
що азіатчина, але звичайно в застосуванні до явищ саме російської дійсності),
реактуалізувалося московщина (див. 4.1). Як один з маркерів антицінностей ук
раїнського культурно-мовного плану постало слово «тарапуньківщина» (від
Тарапунька) — для характеристики українського гумору, що ґрунтується на
експлуатації «суржику»6. На позначення негативних явищ, що дісталися від ра
дянського минулого, стало вживатися радянщина («рудименти радянщини в
суспільстві»; «У 70-80-х роках минулого століття Львів витворив особливе яви
ще — письменницький андеграунд. Боротьба однодумців-бунтарів проти радян
щини не була ідеологічною, “совок” радше викликав відразу на естетичному рів
ні»: О. Гутик. — ВЗ, 12.09.2014, с. 8), від прізвищ радянських лідерів, ідеологів:
сталінщина, беріївщина (від прізвища Берія), брежневщина, сусловщина, ма-
ланчуківщина — утворення, особливо характерні для періоду «перебудови»
(див. 2.2). На позначення негативних явищ уже незалежної України — від пріз
вищ її президентів: кучмівщина (див. 4.3), ющенківщина, януковщина, прем’єр-
-міністрів: лазаренківщина, азаровщина; як характеристика «розкольної» дія
льності від початку 90-х років митрополита, а згодом патріарха Філарета, що
привела до утворення не залежної від РПЦ Української православної церкви
Київського патріархату: філаретівщина (у дискурсах його релігійно-політич-
6 Див. докладніше: Тараненко О. О. Колоквіалізація, субстандартизація та вульгаризація
як характерні явища стилістики сучасної української мови (з кінця 1980-х pp.) // Мово
знавство.— 2003.— № 1.— С. 32-33.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 5 19
О. О. Тараненко.
них опонентів). Серед похідних від прізвищ лідерів інших держав найчастот-
нішими є путінщина, лукашенківщина.
6.3.4. Модель (непродуктивна) творення абстрактних іменників на -ість від
відносних прикметників — у тих випадках, коли таким чином увиразнюється
«якісність» ознаки, суспільно важливої для мовців: українськість / неукраїн-
ськість, антиукраїнськість (дух українськості, прилучення до українськості та
ін.; неукраїнськість: газети, влади та ін.: див. 4.1г, 4.1е), європейськість / неєв-
ропейськість, антиєвропейськість (європейськість України; причини нашої
неєвропейськості: див. 5.2.1), азійськість — як протилежність до європейськос-
ті,радянськість (це слово можна було почути і в радянський час — наприклад,
у виступі критика, рецензента літературного твору: «Авторові бракує відчуття
того, що я б назвав “радянськістю”», хоча словники його не фіксували; тепер
воно актуалізувалося, але зі зміною позитивної конотації на негативну) і зне-
важл. совковість (див. пп. 2.2, 5.2.2) та деякі інші. Наприклад: «.. .сучасна влада
не може реформувати країну через радянськість мислення» (В. Скуба. — Д,
6.10.2009); «П. Симоненко обіцяє, що Компартія ставить перед собою одним з
основних завдань повернути нам державу. Треба думати — Радянський Союз.
... Д. Табачник радить жалкувати, що я втратив імперськість та якутські алма
зи» (П. Карпенко, доцент, м. Кіровоград.— УМ, 21.03.2013, с. 8). У зв’язку з роз
витком в Україні гендерного руху та наукових досліджень у цій сфері, а також
з поширенням різноманітних неканонічних релігійних, окультних та ін. учень
стала функціонувати опозиція жіночість (досі словники подавали це слово
тільки в «якісному» значенні: те саме, що жіночність) — чоловічість: «категорії
жіночості — чоловічості в мовах світу»; «Датель Буття (Дажбог) діє, як жіно
чість в жінці, і діє, як чоловічість в чоловікові» (Лев Силенко. Святе вчення).
6.3.5. Модель (непродуктивна) творення іменників з іронічною конотацією
на -іад-а(іяд-а) 7 на позначення різних явищ досить тривалої й активної, з (час
тою) зміною учасників, але непродуктивної діяльності в державному житті— це
вже відносно усталені «спікеріада», «коаліціада», меншою мірою «прем ’єріа-
да» (про складні й затяжні процеси обрання Голови Верховної Ради України та
формування провладної коаліції з її фракцій і окремих депутатів, призначення
прем’єр-міністра й формування уряду) та різноманітні оказіоналізми: «Згадай
мо лишень кількамісячну ганебну “спікеріаду”, коли Верховна Рада, марнуючи
народні гроші, ніяк не могла обрати собі Голову...» (В. Плющ. — ЛУ,
27.01.2000, с. 1); «Ареною боротьби за це стала нова Верховна Рада. В ній одне
за одним відбувалися дійства: “спікеріада', “портфеліада”, “урядіада" — остан
нє зводилося до того, щоб відправити у відставку уряд А. Кінаха» (ВЗ,
25.07.2002).
6.3.6. Модель (непродуктивна) творення відприкметникових іменників зі
значенням збірності із суфіксами -ик(-ік)-а на позначення відповідних актуа
лізованих у сучасному суспільстві понять: автентика — автентичне мистецтво,
його зразки («Сьогодні молодіжна Європа аж пищить від автентики. Поволі по
чала звертати увагу на речі в національному українському стилі і фінансова
еліта нашої країни». — ВЗ, 5.04.2002, с. 16), аналітика — аналітичний огляд (ог
ляди), аналітичний прогноз (прогнози), етніка — етнічне (національне) мистец
7 В основі її можна вбачати одиниці на зразок олімпіада, спартакіада і под., а серед
безпосередніх зразків для наслідування — оказіоналізми з назв досить популярних перед цим
радянського сатиричного кінофільму «Прохиндиада, или Бег на месте» — від рос. прохиндей
(1984 р., кіностудія «Ленфильм», режисер В. Трегубович) і химерного роману Юрія Анд-
руховича «Московіада» (1993 p.).
20 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 5
тво, його зразки, конкретика — конкретні факти, справи, вчинки («Не треба за
гальних фраз — потрібна конкретика!»), травматика — травматична зброя,
травматичний пістолет, травматична рушниця (озброєні травматикою). Пор.
зовні подібне пластика — пластична операція (див. 6.4 п. 26).
6.3.7. Розмовна модель із суфіксом -к-a як наслідок універбації атрибутив
них словосполучень (безпосереднього їх стягнення, рідше — стягнення з мето
німічним зміщенням, наприклад: валютка) та стягнення структури окремих
слів, переважно складних8:
а) автономка — автономне опалення (в будинках); автоцивілка — страху
вання цивільно-правової відповідальності власників автомобілів та інших на
земних засобів транспорту; акцизка — акцизна марка; альтернативка — аль
тернативна цивільна служба; «апаратка» — апаратна нарада («У січні цього
року в Київській міськдержадміністрації відбулася “апаратка”, де розглядалася
робота Центру “Тварини в місті”».— УМ, 13.02.1999, с. 6; слово раніше не вихо
дило поза межі бюрократично-управлінського лексикону); атомка — 1) атомна
бомба (професіоналізм); 2) атомна електростанція; безготівка — безготівкові
кошти; безготівковий розрахунок (придбати за безготівку; платити безготів-
кою; калька рос. безналичка, безнал, але у формально-словотвірному плані слово
може бути результатом не тільки універбації, а й префіксації від готівка)', ва
лютка — пункт обміну валюти («.. .установлення в пунктах обміну валюти так
званих фіскальних апаратів. Мабуть, за валютками суцільна фіскалізація прий
де й у всі інші точки, де крутяться грошові знаки»: В. Княжанський. — Д,
28.11.1998); волонтерка — волонтерська допомога; гуманітарка — 1) гума
нітарна допомога (у вигляді речей, продуктів харчування, переважно з-за кордо
ну: «Гуманітарка — життя для тисяч знедолених. ...Тисячі тонн гуманітарної
допомоги вже місяць не можуть рушити далі митниці». — KB, 14.02.1997);
2) гуманітарна сфера; гуманітарна політика держави; дистанційка — дистан
ційний пульт керування (телевізором тощо); електронка — електронна пошта;
комуналка — 1) комунальна сфера, комунальне господарство; 2) комунальні
платежі {борги за комуналку); корпоративка — корпоративний захід: вечірка,
свято та ін.; кредитка — кредитна карта (картка); мажоритарка — 1) система
виборів за мажоритарним принципом; 2) мажоритарний виборчий округ
(«Наївно, але щиро сподіваюся, що після цих виборів горезвісну мажоритарку
відмінять!»: Н. Балюк. — ВЗ, 1.11.2012. с. 2; балотуватися по мажоритарці);
маршрутка — маршрутне таксі; материнка — материнська плата (у комп’ю
тері); мікрохвильовка, хвильовка — мікрохвильова піч (пор. рос. микроволновка,
п. mikrífalówka); мінімалка — 1) мінімальна заробітна плата («З 2013-го
“мінімалка” зросла на 13 гривень». — ВЗ, 3.01.2013. с. 3); 2) мінімальна пенсія;
мобілка — мобільний телефон («Дістає [“новий росіянин”] мобілку, дзвонить
братві...»: з анекдоту. — УМ, 1.08.2000); обмінка — обмінний пункт валюти;
оборонка — оборонна галузь, промисловість («Досвід відставних генералів має
8 Творення дериватів зазначеної моделі може стимулюватися як з російської, так і з
польської (через можливе посередництво західноукраїнської та діаспорної мовних практик)
мов, навіть якщо вони не є прямими запозиченнями з них, оскільки в цих мовах названий
словотвірний тип має високу продуктивність. Пор., наприклад, з одного боку, кредитка —
кредитна карта (картка), а з другого, — кредитівка — кредитна (кредитова) спілка; пралка
(пор. рос. стиралка) і пралька (пор. п. pralka) — пральна машина; «Як винайняти квартиру в
Криму (заголовок). ...Це вам не Болгарія, де ви... маєте у своєму розпорядженні санвузол,
сателітарку, відео, телефон іт . ін.» (Н. Боднар.— Е, 19.06.2003, с. 6), тобто супутникову
антену (пор. п. antena satelitarna, satelitarka).
_____________________ Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 5 21
О. О. Тараненко.
врятувати “оборонку”»·. В. Авдеев. — Д, 15.01.1997; до 90-х років слово функ
ціонувало тільки як професіоналізм); офшорка — 1) офшорна зона; 2) офшор-
на компанія; персоналка — персональний комп’ютер; пропорційка — пропор
ційна система голосування (під час виборів); сезонка — сезонна робота,
сезонний промисел; соціалка — 1) соціальна сфера; 2) про певне явище соціа
льного спрямування: соціальна програма, допомога, реклама («витрати уряду на
соціалку»); спрощенка — спрощена система оподаткування (для підприємців);
флешка — флеш-нагромаджувач(накопичувач) або флеш-карта; шенгенка —
шенгенська віза (« — ... Українці складають найчисленнішу групу мігрантів у
країнах Європейського Союзу. .. .Це лише підтверджує факт високої затребува-
ності нашими громадянами “шенгенок”». — Е, 11.07.2013, с. 10); у власних наз
вах: «Могилянка» — Києво-Могилянська академія;
б) зі значенням збірності: елітка — 1) елітне житло; 2) елітний алкоголь;
молочка— молочні продукти; слабоалкоголка— слабоалкогольні напої; ювелір-
ка — ювелірні вироби, прикраси (пор. вище також гуманітарна 1).
Такі суфіксальні деривати можуть оформлятися у вигляді інших, уже гото
вих слів (як мовна гра): «— То хто з вас,— питає суворо генерал,— за “колючку”
ходив?» (Р. Іванчук. — ВЗ, 11.07.2002), тобто за колючий дріт; «ширка» — ши
рока коаліція (у Верховній Раді; виникло в сленгу народних депутатів і журна
лістів), пор. у сленгу наркоманів ширка 1) шприц для ін’єкції наркотиків;
2) наркотична речовина для внутрішнього введення.
Суфіксальні утворення від абревіатур, які можуть бути компонентами склад
них слів: есемеска / СМС-ка / СМСка (голосувати СМС-ками: УМ, 16.07.2005,
с. 9) — SMS(sms, CMC, смс)-повідомлення; ефемка — FM-радіостанція; сім
ка — ciM(SIM)-KapTa.
6.4. Інші моделі творення іменників — неофіційні (розмовні, професійні,
жаргонні) моделі відіменникової та відприкметникової деривації з різними су
фіксами: -ник, -ик, -ець та деякими ін., з нульовою суфіксацією та усіченням кін
цевої частини слова9, відприкметникові субстантивати:
1) на позначення осіб за їхніми соціальними, політичними, релігійними та
ін. інтересами, уподобаннями, за сферами їхньої діяльності, родом занять і вза
галі соціальним статусом (такі слова вживаються переважно у множині, ос
кільки це назви не стільки окремих осіб, скільки осіб як представників відповід
них груп; форми жін. р. уживаються рідше й існують не до всіх форм чол. p.).
Активізація цих моделей зумовлена як різко зрослою структурованістю україн
ського суспільства за різними параметрами (часто з формуванням нових номіна
тивних протиставлень: див. 3.3.1), так і значно більшою відкритістю (порівняно
з радянською добою) функціонування різних структур суспільства, зокрема для
висвітлення в засобах масової інформації, і зорієнтованістю самих ЗМІ на охоп
лення всього спектра сучасної дійсності. Це структурування загального поля
назв осіб:
9 Див. також про явище усічення (апокопи) в сучасній розмовній мові: Костомаров В. Г.
Языковой вкус епохи : Из наблюдений над речевой практикой масс-медиа.— М., 1994.—
С. 161-174; Ферм Л. Зазнач, праця.— С. 75-76; Стишов О. А. Зазнач, праця.— С. 141. Можна
відзначити словотвірні ланцюжки з кількаступеневим усіченням, наявність яких свідчить про
активну вживаність з експресивними настановами відповідних одиниць: фанатик — фанат
(слово, відоме принаймні з 1960-х pp.) — фан (щодо останнього слова, то тут можливий і
вплив англійської мови); шизофренік — шизик (із суфіксацією) — шиз; гомосексуаліст —
гомосексуал (з можливим впливом й англійської мови)— гомосек— гомик (із суфіксацією).
22 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 5
.Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів..
а) за загальносоціальним статусом:
суфіксальні деривати: бюджетник — 1) працівник бюджетної галузі (після
утворення сфер економіки, що фінансуються не за рахунок державного бюджету,
і з можливою опозицією бюджетники — приватники внаслідок поширення зна
чення останнього слова взагалі на осіб, зайнятих у цій сфері, а не тільки на самих
власників); 2) студент, що навчається коштом державного бюджету (зокрема, з
протиставленнями на зразок студенти-бюджетники — студенти-контрактни-
ки або студенти-платники); контрактник «той, хто працює, навчається, служить
в армії за контрактом»; платник — безплатник «той, хто оплачує надав ані йому
певні соціальні послуги, товари або звільнений від цього» (студент, що оплачує
або ні своє навчання; школяр, що оплачує або ні свій сніданок та обід у школі
тощо; платниця — безплатниця: пацієнтка пологового будинку, що оплачує або
ні своє перебування тут); пільговик «той, хто має певні соціальні пільги»; регрес-
ник; мажоритарник — рідше пропорційник «кандидат у депутати Верховної Ра
ди, що балотується по мажоритарному / пропорційному виборчому округу; депу
тат ВР, що пройшов по такому округу»; офиюрник; альтернативник — 1) той,
хто відбуває альтернативну цивільну службу; 2) прихильник «альтернативної»
(некомерційної, «непопсової») музики; узагалі той, хто віддає перевагу чомусь
«іншому» замість більш прийнятого; двомовник — 1) той, хто вільно корис
тується двома мовами (звичайно українською і російською); 2) зневажл. про того,
хто наполягає на запровадженні в Україні державної двомовності; традицій-
ник — у широкому значенні «той, хто дотримується певних традицій у тій чи ін
шій сфері життя, діяльності» (про письменника, художника, музиканта і под. — у
значенні «традиціоналіст», на відміну від новатора, модерніста, авангардиста; про
релігійних людей, які належать до тієї чи іншої з канонічних конфесій, — на від
міну від людей, що належать до різних менш поширених або усталених релігій
них громад; це взагалі консервативна в своїх суспільних поглядах та в особистому
житті людина) — нетрадиційник переважно у значеннях: 1) той, хто займається
нетрадиційними або неофіційними методами лікування; 2) той, хто дотримується
«нетрадиційних» статевих орієнтацій;
усічення (апокопа) твірного слова та лексикалізація його компонентів (якщо
на основі відповідного атрибутивного словосполучення, то з метонімічним
зміщенням референтної віднесеності слова): екстремал; маргінал; нелегал —
той, хто перебуває на нелегальному становищі: це переважно нелегальний ім
мігрант, нелегальний заробітчанин (в іншій країні), а також той, хто несанкціо
новано займається торгівлею в певному місці, хто проживає де-небудь без ре
єстрації і т. ін. (слово, що раніше вживалося як політичний «жаргонізм» і
професіоналізм у значеннях «підпільник», «таємний агент іноземної розвідки» і
под., тепер актуалізувалося у зв’язку з масовістю відзначених видів порушення
законності); неформал — 1) учасник офіційно не зареєстрованих («неформа
льних») молодіжних та певних інших громадських об’єднань (виникло під час
«перебудови»); 2) узагалі той, хто не має певного офіційного статусу («На пота
лу курортникам-неформалам цього року навіть віддано санаторський пляж.
Безкоштовно!»: В. Чепурко. — KB, 15.08.1997); офіціал 1 — неофіціал 1 — той,
хто офіційно / неофіційно займається певною діяльністю, застосовує офіційні /
неофіційні підходи в своїй професійній діяльності («...’’нетрадщійники” все
більше уводять (так. — О. Т.) від “офіціалів” пацієнтів і гроші» 10)j інфантил —
10 Див.: Нелюба А. Словотворчість незалежної України. 1991— 2011: Словник.— X.,
2012,— С. 367.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 5 23
О. О. Тараненко.
інфантильна особа; неадекват 1 — особа з неадекватною поведінкою; вір-
туал 1 — віртуальна (не справжня) особа (при спілкуванні в соціальних мере
жах Інтернету); азер— азербайджанець (звичайно про тих із них, хто займається
торговельною і т. ін. або злочинною діяльністю за межами своєї країни); скін —
від скінхед; у формі іншого слова (як мовна гра): «дон» — похідне від «доне
цький» (див. нижче; наприклад: «Якось Янукович піймав рибку. Та не просту, а
золоту. Ось і каже рибка дону: — Випусти мене, чоловіче...»: з анекдоту. — Е,
5.08.2004); на позначення осіб за їхніми статевими орієнтаціями: гомосексуал і
вже на противагу цьому — «натурал»', екс — 1) колишній чиновник високого
рангу, впливова в минулому особа («Екс-заступники Генпрокурора, екс-губер-
натори та багато інших “ексів”, якщо не вдається влаштувати їх заступниками
міністрів чи деінде, знаходять притулок собі на посадах радників» 1 '); 2) колиш
ній чоловік кого-небудь; екса — колишня дружина кого-небудь («...екса ха
пається за його телефон». — Ірен Карпа. Повість «Перламутрове порно, або Су
пермаркет самотності»);
субстантивація прикметників: «новий» — від «новий українець» (див.
п. 3.1): «Проте нинішній рік — Коня. А за останніми віяннями моди, класний
кінь, як і дороге авто, увійшов до “джентльменського набору” наших “нових”»
(М. Скорик. — УМ, 3.01.2002), «крутий» — багатий і впливовий (див. 3.6); за
мовними, національно-політичними ознаками: російськомовний — україн-
(ськ)омовний (див. 4.2.4); активізовані у вжитку «свідомий», «щирий» — іро
нічно про представників кіл української національно-державницької орієнта
ції (з боку їхніх опонентів: див. 4.2.2); за статевими орієнтаціями: «голубий»,
рідко «блакитний» — про чоловіків-гомосексуалістів, «рожева» — про лес
біянок; «синьо-жовтий», переважно у мн. — про спортсменів збірних команд
України (за кольором форми): «Минулої п’ятниці... чоловіча баскетбольна
збірна України повернулася з першого у своїй історії чемпіонату світу. .. .виз
начальним для “синьо-жовтих” став результат четвергового матчу Фінлян
дія — Нова Зеландія» (Н. Дим. — УМ, 9.09.2014, с. 15). На позначення доне
давна впливових у державі суспільних угруповань походженням з Донеччини,
з Донбасу набув поширення субстантивований прикметник від назви міста До
нецьк — «донецький» (переважно у мн., навіть з утворенням у межах цього се
редовища номінативного протиставлення «стародонецькі» — «молододоне-
цькі»), утворений за давно вже відомою в російському просторіччі («мы
псковские» і под.), а звідти в професійній мові (путейские, фабричные, цир
ковые і под.), але особливо в кримінальному жаргоні (пор. деловые, игровые,
від назв міст: люберецкие, солнцевские і т. ін.) 12 моделлю субстантивації прик
метників (залучення до цієї моделі інших відтопонімних прикметників на поз
начення впливових суспільних угруповань за їхнім регіональним походжен
ням, перебуванням, формуванням відбувається за зразком уже цього слова):
партія «донецьких» (про Партію регіонів України); «Багато аналітиків ствер
джували про посилення “донецьких”, які активно освоюють територію будин
ку Кабінету Міністрів» (В. Королюк.— ГУ, 10.12.2002.), «Донецькі йдуть
[назва публікації про зміни в складі уряду]? .. .незрозумілим є призначення на
вакантну посаду п. Юшка, представника донецького політично-економічного
11 Там же.— С. 145.
12 3 кінця 90-х років після приходу до влади в Російській Федерації В. Путіна, вихідця з
Ленінграда / Санкт-Петербурга, почали говорити про «питерских», тобто вихідців з цього
регіону, що їх він став залучати до державного управління: «группа питерских» і под.
24 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 5
клану. .. .1 пересічному громадянину глибоко байдуже — йдуть донецькі, хар
ківські чи дніпропетровські» (Є. Петренко. — УС, 3.01.2002, с. 3), «Віце-пре-
м’єр: молодий, та “донецький”» — назва замітки (JI. Федів. — ВЗ, 11.12.2003).
Особливо частотним уживання цього субстантивата було з 2010 до початку
2014 pp. — під час перебування при владі В. Януковича та Партії регіонів
України: «І тут керують “донецькі” (заголовок). У Житомирі представили но
вих керівників податкової служби краю. Збором податків в області відтепер
опікуватимуться вихідці з теперішньої “кузні кадрів” усіх управлінців — До
неччини» (С. Бовкун. — Е, 4.07.2013, с. 14); «...Щур — один із символів кри
мінального світу — хитрий і жадібний крадій. Саме так, по-щурячому, пово
дяться в Україні “донецькі". ... Під “донецькими” я розумію лише
представників кримінальних угруповань з конкретного регіону. Саме так в
90-х роках минулого століття представників різних бандитських “бригад”
ділили на “сонцевських”, “люберецьких” і т. п. в Росії, “луганських”, “мукачів
ських” тощо — в Україні... .Ще раз підкреслюю: говорячи “донецькі”, я не маю
на увазі жителів цього міста. їхні ненажерливі земляки “дістали” всіх, але
самих донеччан — найбільше. Більшість українців дізналася, хто такі
“донецькі”, лише восени 2004 року. А донеччанам доводиться жити в такому
оточенні все життя. І вони від самого початку розуміли, що собою являють їхні
“донецькі”. ... Свободу від “донецьких”!» (з агітаційних матеріалів «Влада —
киянам!» кандидата в депутати Верховної Ради Миколи Катеринчука під час
виборчої кампанії до цього органу восени 2012 p.). Як субстантивація порядко
вих числівників: «двохсотий» у значенні «убитий» (від «вантаж 200» / рос.
«груз 200» — умовної назви вбитих військовослужбовців Радянської армії, що
їх переправляли з Афганістану до СРСР під час радянської інтервенції до цієї
країни у 80-х роках) і — очевидно, за цим зразком — «трьохсотий» у значенні
«поранений» (обидві ці одиниці поширилися під час воєнних дій на Донбасі
2014 p.): «Бійці утримували блокпост, доки його не “переорали” артилерією...
— Знищена вся наша мізерна техніка. Є “двохсоті”, — додав Білецький»
(С. Демчик. — ГПУ, 9.09.2014, с. 5), «За вчорашній день звідси вивезли п’ять
“двохсотих” і вісім “трьохсотих”»;
б) за соціальними платформами, політичними, економічними, релігійни
ми та ін. поглядами, переконаннями: застійник «представник, функціонер
епохи застою» — перебудовник «прихильник перебудови» (утворення другої
половини 80-х — початку 90-х pp.: див. пп. 2.2, 3.2);ринковик, рідшериночник
«прихильник ринкової економіки»; опозиційник (замість нейтрального опози
ціонер: депутат-опозиційник); на позначення учасників та прихильників пев
них політичних рухів, громадських організацій, членів партій, фракцій Вер
ховної Ради — утворення від власних назв таких рухів, організацій та ін. і від
прізвищ їхніх лідерів: компартієць, рідше компартійник (член Комуністичної
партії — замість нейтрального комуніст), рухівець (член Народного руху
України), «нашоукраїнець» («Наша Україна» — партія, фракція у ВР),регіона-
льник (те саме, що регіонал: див. нижче), б ’ютівець (БЮТ «Блок Юлії Тимо
шенко» — виборчий блок, фракція у ВР), унсовець (член УНСО — Української
народної самооборони), свободівець (член партії «Свобода»), «УДАРівець» /
«ударівець» (член партії «Удар» — Український демократичний альянс за ре
форми), «єдиноукраїнець» (член фракцій «За єдину Україну», «Єдина Украї
на»); майданівець, євромайданівець, автомайданівець — атимайданівець
(див. на початку п. 6); від прізвищ політичних лідерів — з розпадом Народного
_____________________ Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 5 25
руху України на дві організації: «чорноволівець», а згодом «удовенківець»
—«костенківець» («”УдовенківцГ’ мають свого кандидата, тож і “костенківцГ
повинні мати». — УМ, 8.05.1999) — від прізвищ Чорновіл, Костенко, Удовен
ко; кучміст (кучмівець), ющенківець, тгшошенківець, симоненківець, вітрен-
ківець та ін. (уживаються також януковець, януковичівець, але з низькою час
тотністю — через «незручність» для таких словесних операцій прізвища
четвертого Президента України); щодо вірян та симпатиків певних конфесій:
філаретівець (від Філарет — предстоятель УПЦ КП), сабоданівець (від Сабо-
дан — світське прізвище митрополита Володимира, предстоятеля УПЦ МП);
рунвірівець (від РУНВіра) та ін.;
з усіченням: автокефал — той, хто належить до вірян Української автоке
фальної православної церкви; міжрегіонал — 1) член Міжрегіональної депу
татської групи (у Верховній раді СРСР у 1990-91 pp.); 2) член партії «Міжрегіо
нальний блок реформ» (90-і pp.); регіонал — член або представник чи симпатик
Партії регіонів України; федерал — федераліст, прихильник федералізації
України (пор. сучасне рос. федерал — службовець, представник федерального,
тобто загальнодержавного, органу, служби, зокрема військовослужбовець
збройних сил Російської Федерації — на відміну від членів недержавних вій
ськових об’єднань — у Чечні тощо), сепарат, сепар — сепаратист (2014 p.: про
представників проросійських сепаратистських рухів на Південному Сході
України, а особливо про членів відповідних збройних формувань у Донбасі);
рідновір — член релігійної громади Рідна віра; як мовна гра: «риг», переважно
мн., зневажл. — те саме, що регіонал (у лексиконі опонентів);
серед субстантивованих прикметників — назви членів та прихильників по
літичних партій за кольорами та іншими особливостями їхніх партійних прапо
рів (див. 3.6): активізація давно вже наявних червоні, жовтоблакитні, перене
сення на вітчизняний ґрунт «коричневі» (взаємна характеристика в полеміці між
лівими силами і правими української національно-державницької орієнтації;
щодо лівих — також «червоно-коричневі»), «зелені» і утворення від початку
2000-х років нових найменувань. Це з одного боку— «помаранчеві» (у мові опо
нентів частіше «оранжеві»), а після розвалу коаліції «помаранчевих» — також
«біло-сердеч(ш)ні» (про Блок Юлії Тимошенко, на прапорі якого фігурує іміта
ція червоного серця на білому тлі); з протилежного боку — біло-блакитні(-голу-
бі, -сині) (про Партію регіонів);
в) за сферою або родом занять (зрозуміло, що для нашої теми важливі на
самперед нові або ті, що постійно перебувають у центрі уваги суспільства, зок
рема засобів масової інформації, галузі, установи та ін.): працівники різних
державних структур — силовик (представник «силових» структур, відомств —
Збройних сил, МВС, СБУ і т. ін.), есбеушник (співробітник Служби безпеки
України), даі(ї)вець (працівник ДАІ), еменесник, надзвичайник, рідше міненес-
ник, міненесівець (працівник Міністерства з надзвичайних ситуацій), змопіве-
ць (ЗМОП — загін міліції особливого призначення), спецпризначенець, а зго
дом також «беркутівець» (підрозділу «Беркут» у складі МВС), податківець,
рідше податковий, працівники ЗМІ — інформаційник, медійник або мас-ме-
дійник, телевізійник, радійник; комп ’ютерник, інтернетник, ІТ-шник (айтіш-
ник\ нормативніша форма айтишник практично не вживається), тобто фа
хівець з інформаційних технологій; рекламник, піарник; комерційник —
1) підприємець-приватник; 2) студент-контрактник; кооперативник (коопера
тор — у часи «перебудови»); біржовик (той, хто займається біржовими опера
ціями; актуалізоване щодо реалій сучасної вітчизняної дійсності); готельник
О. О. Тараненко____________________________________________________________________
26 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 5
(представник готельного бізнесу), кабельник (працівник у сфері кабельного те
лебачення), паркувальник (працівник, що займається паркуванням автотран
спорту на вулицях міст) та ін.; спрощенець (підприємець, що працює за спро
щеною схемою оподаткування); мануальник (фахівець з мануальної терапії);
попсовик (поп-співак); човникар (той, хто займається «човниковим » бізнесом:
див. 3.6); зі сфери нелегальної і кримінальної діяльності: тіньовик (представ
ник тіньової економіки; актуалізоване); мафіозник, з різновидами, «спеціа
лізаціями» (наявність суфікса -щик свідчить про те, що такі слова звичайно пе
реймаються з російської мови): «серійн(щ)ик» (серійний убивця, а також
злодій, що здійснив низку пограбувань, ґвалтівник, що здійснив низку зґвалту
вань), «Слідчі вже довели причетність цієї групи “клофелінщиків” до шести
розбоїв» (О. Узарашвілі. — ВЗ, 4.07.2013. с. 4), «— Під контролем Бабая пра
цювали кишенькові злодії, “наперсточники”, “клофелінщиці”, контрабандис
ти, валютні міняйли... та “квартирниці”, — розповів про висновки міліції за
ступник начальника... — .. .Повернення до іменних квитків аж ніяк не вдарило
по “вокзальній мафії”. Просто перекупників замінили “білетники”» (О. Уза
рашвілі. — ВЗ, 6.06.2013. с. 22); довічник (той, хто засуджений до довічного
ув’язнення);
з усіченням: індивідуал (той, хто займається індивідуально-трудовою дія
льністю — у часи «перебудови»); муніципал (працівник муніципальних органів;
співробітник муніципальної міліції: «...на платній стоянці стояли муніципали,
біля входу на ринок чергував міліціонер». — ВЗ, 18.07.2002, с. 12); перекуп
(перекупник — переважно про тих, хто займається перепродажем автомобілів);
зі стягненням словосполучення та усіченням його компонентів: сисадмін — сис
темний адміністратор (у комп’ютерному сленгу);
2) на позначення неістот— як абстрактних понять, так і конкретних предме
тів (про актуальність у житті суспільства позначуваних відповідними словами
понять свідчить не тільки значення цих слів, а й частотність їх уживання в мов
ленні, що й приводить — як наслідок, з одного боку, принципу економії мовних
зусиль, а з другого боку, прагнення до експресивності мовлення— до утворення
їх стягнених, конденсованих форм):
а) із суфіксами -ник, -ик — на позначення переважно предметів (з можли
вою універбацією атрибутивних словосполучень): безпілотник — безпілотний
літальний апарат, броник— бронежилет (обидва ці слова стали досить уживани
ми під час антитерористичної операції в Донбасі 2014 p.); валютник— пункт об
міну валюти; відик — 1) відеомагнітофон; 2) відеофільм; зарядник —зарядний
пристрій (для мобільних телефонів і т. ін.); касетник — касетний магнітофон;
мобільник — мобільний телефон; обмінник — пункт обміну валюти (розм. об
мінний пункт); цифровик — цифровий фотоапарат; у музикантів, співаків: де-
бютник — дебютний диск (альбом), сольник — 1) сольний концерт; 2) сольний
диск (альбом) співака, музиканта, ансамблю; у комп’ютерній технології: план
шетник — планшетний комп’ютер (у формі планшета), пошуковик — пошукова
програма (в інтернеті), серійник — серійний номер (у комп’ютерних програ
мах), системник —системний блок;
б) з усіченням (апокопою) і лексикалізацією компонентів слів:
від прикметників: адекват — неадекват 2 — що-небудь, адекватне/
неадекватне чомусь іншому; адекватний / неадекватний психічний стан людини
(бути в адекваті — не в адекваті / в неадекваті; Повний неадекват!); астрал —
так званий астральний стан (в окультизмі); ексклюзив — 1) ексклюзивний мате
_____________________ Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 5 27
О. О. Тараненко.
ріал (у ЗМІ); 2) ексклюзивне право на що-небудь (іменник, уже наявний до того в
англійській мові); інтерактив — інтерактивне спілкування; корпоратив — кор
поративний захід: вечірка, свято та ін. (новорічний корпоратив', банк відзначає
свій корпоратив); креатив — про що-небудь креативне (див. 5.3.1); провока-
тив — про що-небудь провокативне; офіціал 2 — неофіціал 2 — про що-небудь
(товар, послугу, службу тощо) офіційне / неофіційне; з розвитком комп’ютериза
ції: віртуал 2 — реал — про віртуальне (тобто світ інтернету, кіберпростір) / ре
альне середовище («У віртуалі панує повна свобода і демократія». — ДзТ,
25.11.2000, с. 20; «Люди йдуть у віртуал і забувають про реал»); інтим — у но
вішому значенні «інтимні, статеві стосунки» («Інтим не пропонувати!»); між-
банк —міжбанківський валютний ринок (курс валют на міжбанку); офшор —
1) офшорна зона; 2) офшорна компанія (зареєструвати компанію в офшорі; про
качувати гроші через офшори); синхрон — 1) синхронний переклад; 2) синхронне
(одночасне зі зніманням) записування звуку або синхронне озвучування; трав-
мат, пневмат — травматичний (пневматичний) пістолет або рушниця;
від іменників: комп— комп’ютер, ноут — ноутбук; ментол— ментальність,
менталітет («Можливо, далася взнаки різниця ментолу, можливо, культур»:
Р. Малко. — УС, 18.01.2001, с. 11); «мерс» — «мерседес» (особливо престиж
ним у 90-і роки вважався «шестисотий мере»); частіше це скорочення складних
слів: компакт — компакт-диск («Альбом “Кому вниз” було видано одразу на
трьох носіях: на касеті, компакті й на відео».— УС,1.11.2001); секонд («Чимало
країн, які теж пройшли “період секонд-хенду”, відмовилися від ввезення одягу
та взуття “з других рук”. .. .Наплив “секонду” негативно позначається на розвит
ку вітчизняної легкої промисловості»: Л. Федів. — ВЗ, 12.06.2003); факс — те
лефакс (хоча, можливо, вже від готового англ./ах); июубіз — шоу-бізнес (пор.
також уже готове англ. show-biz); садо-мазо — садомазохізм; особливо як авто
номізація першого регулярно вживаного компонента (переважно на -о) ряду
слів: аудіо — аудіозапис, аудіоальбом, аудіокасета, аудіоплеєр; відео — 1) сфе
ра, пов’язана зі створенням і відтворенням відеофільмів (розвивати відео);
2) відеофільм, відеокліп і взагалі відеозапис; відеокасета (дивитися відео);
3) відеомагнітофон; відеокамера (знімати на відео) і т. ін.; стерео; порно —
1) порнофільм; порносайт; 2) порнографія (круте порно; «їхні канали вихлю
пують в ефір кров, насильство, ну, звісно, порно». — СП, 1996, ч. 7);
зі стягненням словосполучення та усіченням його компонентів: сухпай —
сухий пайок (поширилося під час воєнних подій у Донбасі 2014 p.);
як лексикалізація префіксів — супер (прикметник і прислівник): «Фільм —
супері», «Як справи? — Су пері»; «— О, то ви журналіст? Супер. Заходьте, поди
витеся, як міліція працює» (ГПУ, 30.05.2013, с. 6);
у формі вже наявних слів (як мовна гра): глянець — 1) «глянцевий» журнал;
2) «гламурний» стиль (див. 5.3.1); «мило» — «мильна опера» (див. 5.3.4);
пілот — пілогний проект, програма («Шалені гроші, кинуті на розкручування та
виробництво пілотів, очікуваного результату не принесли, що не на жарт турбує
президентських іміджмейкерів»: А. Данилов. — Д, 6.08.1999, с. 9); плазма —
плазмовий телевізор; пластика — пластична операція (робити собі пластику);
в) як субстантивація прикметників (порядкових числівників): «зелений», пе-
рев. у мн. (звичайна розмовна назва долара СІЛА), «дерев ’яний», перев. у мн.
(зневажлива назва карбованців СРСР наприкінці існування радянського ладу, а
потім і українських купонокарбованців); податкова [інспекція, адміністрація,
служба\ («— Знаєш, міліція, податкова, прокуратура— вони ж пов’язані. А ме
ні до них то за ліцензією, то за звітом...». — Д, 12.12.1998; «— У моїх працівни
28 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 5
ків є знайомі у багатьох магазинчиках і кіосках, до яких вони під реалізацію
здають продукти і товари. — Але ж тобі потрібно звітувати податковій?». —
KB, 2.10.1998), страхова [компанія]; мобільний [телефон] {розмовляти по мо
більному,; подзвони мені на мобільний)', шестисотий [«мерседес», «мерс»]; в
ономастиконі — назва вулиці Банкова, де міститься резиденція Президента
України: «У випадку, якщо... Литвина буде обрано спікером, то його місце на
Банковій виявиться по-справжньому вакантним» (ДзТ, 11.05.2002).
6.5. Повніша вербалізація («ослівлення») ініціальних абревіатур, зумов
лювана активним уживанням їх у розмовній мові: віп (дружина одного віпа: ан
гл. VIP — див. 5.3.1); есемес (розсилати есемеси: англ. SMS — Short Message
Service); піар (займатися піаром: англ. PR — див. 5.3.1); хайтек (досягнення,
виставка хайтеку: англ. Hi-Tech — high technology).
6.6. Суфіксація відносних прикметників. У загальних межах сучасної ак
тивізації творення відносних прикметників серед нових або актуалізованих
прикметників (з можливим їх переосмисленням) можна виділити дві групи:
а) прикметники, утворені від давно вже наявних іменників на позначення
актуальних у житті суспільства понять (це можуть бути кальки з англійської мо
ви; іноді непросто навіть зрозуміти, чому ці прикметники не з’явилися давніше):
витрати, мн. — витратний (матеріали)', зарплата — зарплатний (рахунок у
банку, картка; погасити зарплатні борги); влада— владний (повноваження, ор
гани, вертикаль; це, звичайно, прикметник безпосередньо відіменникового тво
рення, а не переосмислення від уже наявного якісного значення цього слова:
владний— характер, людина); безпека — безпековий (політика, договір, конфе
ренція та ін. — очевидно, спочатку як калька з англійської: security policy і т. ін.);
протест — протестний (настроїв суспільстві,рух, акція, виступ, електорат);
репутація — репутаційний (ризик, втрата, удар); прикметники проблемний,
системний у нових значеннях, що їх теоретично можна виводити як від попе
редніх їхніх значень (лексико-семантичний процес), так і від відповідних імен
ників (словотворчий процес):
проблемний (шкіра, волосся і т. ін. — з реклами відповідних засобів догляду
за тілом, пор. англ. problem skin і т. ін.; діти: досі словники пропонували перек
лад problem children як важкі діти); з утворенням прислівника: «З ним проблем
но працювати» 13;
системний у нових значеннях (з наближенням до значень прикметника сис
тематичний) «упорядкований, організований» (заходи, дизайн, розміщення
реклами та ін.), «регулярний; постійно повторюваний» (суспільне явище, криза,
бездіяльність влади та ін.) і (з агентивними іменниками) «який відзначається
названими вище особливостями» (банк); з утворенням опозиції системний —
несистемний: ризик (у комерційній, фінансовій діяльності), опозиція, характер
чого-небудь («порушення під час виборів мали системний / несистемний харак
тер»); «Костянтин Матвієнко...: — Уряд Юлії Тимошенко був найбільш несис
темним і некомпетентним урядом за всю історію незалежної України» (Д,
12.03.2010); з утворенням прислівників: системно — несистемно;
13 Очевидно, таке значення проблемний сформувалося (під впливом англійської мови) на
основі активізованого останнім часом уживання іменника проблема у значенні «складна
справа; труднощі»: мати проблеми з чимось·, «У мене проблеми»; «Це не проблемаї» (тобто це
можна легко розв’язати); «Вчимось писати без проблем. Прописи для дошкільнят» (навчальне
видання; автори В. В. Федієнко, І. С. Марченко. — X., 2000); зокрема, у зворотах-пре-
дикативах без проблем, жодних проблем (калька англ. по problem) — як реакція-відповідь на
певне запитання або сумніви.
_____________________ Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 5 29
О. О. Тараненко.
б) прикметники, утворені від невідмінюваних іменників на -о і незмінних
прикметників (пор. наявні вже давно бежевий, бордовий, пальтовий і под.): ем
барго — ембарговий, євро — євровий {рахунок у банку, 100-єврова банкнота),
радіо — радіший', «діти індиго» — «індигові діти», супер («Фільм — супер» і
под.: див. 6.4 п. 26) — сленг, суперовий (суперовий фільм', можливо, не без впли
ву польської мови) з похідними суперово («— Пахне суперово, і ніякої хімії». —
ГПУ, 17.05.2013, с. 11) і навіть оказ. суперовість («Стовідсоткова “суперо-
вість”». — УМ, 1.03.2011, с. 14); від атрибутивних компонентів складних слів:
топ-тема, топ-політик та ін. (див. 5.3.3.1) — топовий (тема, випуск новин, по
літик і под.); онлайн-режим (-словник, -маркетинг тощо) або режим (словник
тощо) онлайн — онлайновий режим (словник тощо).
7. «Лібералізація» критеріїв оцінювання. Протягом досліджуваного пе
ріоду відбувалося збільшення, з одного боку (в офіційній сфері), кількості тих
реалій, які [нібито] посідають чільні місця в тих чи інших царинах суспільного
життя та у відповідних системах цінностей суспільства, а з другого боку (в нео
фіційній сфері), — кількості тих осіб, які [нібито] заслуговують на ті чи інші
«почесні» іменування, титулування, що, природно, не могло не призводити до
більшого або меншого «розмивання» вже усталених уявлень суспільства про
систему своїх ціннісних орієнтирів аж до певної девальвації цих понять. Це від
бувається в загальному контексті демократизації внаслідок занепаду поперед
ньої суворої ієрархізації норм суспільного життя, а також як один з наслідків по
ширення в суспільстві процесів культурно-мовної глобалізації (див., наприклад,
у пп. 5.3.1, 5.3.3.2 на прикладі слів еліта, інтелектуал).
Так, унаслідок реорганізації за «світовими» зразками системи освіти, по-
перше, зник попередній усталений класифікаційний («ранговий») поділ між ви
щими і середніми спеціальними навчальними закладами, коли технікуми та но-
возапроваджені коледжі також стали вважатися ВНЗ, хоча й нижчих, ніж
університет, академія, інститут, категорій, — першої і другої, що не могло не
призвести до певної девальвації поняття вищої освіти й, відповідно, суспільного
статусу тих, хто її здобув. По-друге, у зв’язку зі зростанням кількості універси
тетів (на місці колишніх інститутів, а також новостворюваних) та академій (за
мість колишніх університетів та інститутів) відбулося певне пониження їхнього
статусу, «престижності» (у радянський час у столиці України був тільки один
університет, а в республіці в цілому університети були навіть не в кожному об
ласному центрі); тепер виникло протиставлення класичний, тобто такий, який іс
нував до цього,— галузевий, або профільний (аграрний, медичний, педагогічний
та т.), університет. Поступово стало досить частотним запроваджене в середи
ні 90-х років у складі назв закладів, установ і т. ін. почесне звання національний
(з метою підкреслення особливо високого місця їх серед інших подібних: див.
4.1 п. Зг): так, серед «класичних» університетів уже, очевидно, всі здобули цей
статус, як і в ряді галузевих. Зросла частотність уживання слів на позначення
звань, ступенів і т. ін., пов’язана зі зростанням у цей час кількості осіб з відповід
ними званнями та ступенями (з розрахунку на відповідну загальну їх кількість у
певній сфері) 14 — наприклад, зі званням генерал у Збройних силах і правоохо
ронних органах України: «Зорепад зі щедрої руки. Переважна більшість генера
14 Пор. також, наприклад: «Сьогодні в державі налічується 285 титулованих Героїв
України, обраних не нами. ...2005 рік. Українська поетеса Ліна Костенко відмовляється
поповнювати лави героїв, коментуючи свій вчинок такими словами: “Політичної біжутерії не
ношу!”» (С. Буй,— Д, 12.07.2013, с. 6).
30 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 5
лів українського війська ніколи не командувала ротою, батальйоном чи полком»
(В. Рось. — УС, 28.09.2000, с. 6), з почесним званням народний артист України
у сфері мистецтва (уже майже з рівномірним охопленням різних видів і жанрів
мистецтв аж до естради, чого не було в радянський час, зі зниженням вікового
порога здобувачів) 15, з ученим званням професор, з науковими ступенями кан
дидат і доктор наук 16.
У неофіційній сфері свідченням досить вільного, не завжди достатньо кри
тичного ставлення до відповідних звань та обережного поводження з відповід
ними словами стало академік — у зв’язку з появою помітної кількості організа
цій під самоназвою громадських академій (Академія наук вищої школи України,
Академія наук вищої освіти України, Академія гірничих наук України, Академія
правових наук України, Українська академія акмеологічних наук, Українська
академія оригінальних ідей та ін.) — на відміну від державних академій (Націо
нальної академії наук України і кількох галузевих, зокрема Національної акаде
мії аграрних наук України, Національної академії медичних наук України, На
ціональної академії педагогічних наук України). Наприклад, поет-академік
(у радянський час цей неофіційний титул мали, як відомо, Максим Рильський,
Павло Тичина, Микола Бажан і з 1990 р. Борис Олійник, які були обрані дійсни
ми членами Академії наук УРСР): «Приєднуємось до привітань на адресу пое-
та-академіка з ювілейною датою!» — до ювілею Петра Харченка (ЛУ,
2.07.2009); «Музика NN, слова поета-академіка Володимира Матвієнка» —
оголошення пісні (УР-1, лютий 2011 р.). Пор. різко критичні оцінки подібної
практики: «В останні роки так багато стало “національних” університетів і про
фесорів. .. Знецінено в нашому суспільстві й академічні цінності» (М. Брик, пер
ший віце-спікер Національного університету Києво-Могилянська академія. —
Е, 2.12.2004); «А “академіків” нині більше, ніж гицлів» (Степан Пушик, пи
сьменник. — У зб.: Українізація чи продовження русифікації. Художньо-пуб
ліцистичний збірник. Дніпропетровськ, 2002, с. 99).
Ще більшою мірою це стосується надання тим чи іншим особам подібних
почесних означень у тих випадках, коли оцінка не мотивується, не підкріп
люється жодними хоча б формальними «прив’язуваннями», наприклад: «учений
(поет, митець та ін.) європейського (світового) рівня / зі світовим ім ’ям» і под.
(без зазначення, на підставі яких критеріїв робиться такий висновок). Набула
поширення характеристика золотий: «У столичному готелі “Фейрмонт” меце
нати Юрій і Тетяна Логуші вперше присуджують нагороду “Золоті письменни
ки України”. Серед сучасних авторів обрали 20 переможців. Тиражі книжок
кожного перевищили 100 тис. примірників» (ГПУ, 30.11.2012, с. 35), особливо
визначення «золотий голос України» (рідше: «срібний голос України», причому
нерідко щодо тих самих виконавців, що й «золотий»), яке стали вживати щодо
цілого ряду як оперних, так і ще більшою мірою естрадних співаків (як цілком
справедливо щодо таких виконавців, як, наприклад, Ніна Матвієнко або Анато
15 Пор., наприклад: «Надання звання народного артиста України Олегові Гаврилюку,
мало відомому загалові виконавцю “блатняку” і нецензурного шансону... Звання присвоїли
всупереч тому, що для цього потрібен 10-річний сценічний стаж, а пан Гаврилюк співає лише
дев’ять років» (Блискавка, м. Львів, 2013, № 27, с. 3).
16 У радянський час починаючи з 60-х років певної «девальвації звань і ступенів» стала
зазнавати спеціальність «інженер». Тому тепер, очевидно, далеко не всі наші співгромадяни
переймаються відповідною повагою, читаючи на візитних картках і слухаючи під час
рекомендування, представлення як промовця і т. ін. осіб з-за кордону, в тому числі й етнічних
українців з діаспори, наприклад: «Інженер Степан Ільницький!»
_____________________ Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 5 31
О. О. Тараненко.
лій Солов’яненко, так і щодо просто відомих або й мало відомих широкій пуб
ліці). Значно актуалізувалися в цілком серйозному вжитку з «прив’язуванням»
уже й до вітчизняної дійсності метафоричні означення зірка, підсил. суперзір-
ка — про широко відому, знамениту людину (звичайно у сферах мистецтва,
спорту) (у радянський час так характеризували серед сучасників частіше відпо
відних осіб із зарубіжних країн, тоді як щодо «своїх» ці характеристики застосо
вували переважно з іронією), наприклад: «Неймовірна правда про зірок» (прог
рама на т/к СТБ), «...підходить до стелажа з книжками співачка... Оксана
Білозір. Із хвилину розглядає видання... про себе “Біла зірка України"» (Г. Оста-
повець. — ГПУ, 30.04.2013, с. 16); з актуалізацією відповідного похідного зна
чення у прикметників зірковий і зоряний: «Зіркове життя» (програма на т/к СТБ),
«— Знаєте, давно зауважив: що ліпший актор (я не кажу навіть — “зірковий” чи
не “зірковий”), то краща він людина» (Е, 18.04.2013, с. 16). З іншого боку, почас
тішали й критичні оцінки такого захоплення «астрономічною» назвою:
«— Знаєте, тоді ніхто не називав себе “зіркою” (навіть слова такого не було), а
тепер усі — “зірки”, але зібрати аншлаг не можуть навіть удома» ([Із інтерв’ю з
колишнім керівником ансамблю «Смерічка» Левком Дутківським]. — Е,
18.04.2013, с. 16), «— За десятиріччя праці над піснею я зазнавала і успіхів, і па
дінь. І саме тому я ніколи не вдаю із себе зірку— це просто смішно» ([Із інтерв’ю
зі співачкою Марією Бурмакою]. — УС, 24.02.2000, с. 16); «зіркова (зоряна) хво
роба» — несхв.-ірон. про зарозумілу поведінку людини, що має широку попу
лярність (відоме ще з останніх десятиліть радянського часу), з подібними ж зна
ченнями: «зірковий» комплекс, «зірковість»: «Симптоми “зоряної хвороби" в
роботі неприпустимі. Модель повинна без коментарів робити все, що скажуть»
(Т. Корпусова. — УМ, 13.11.1999, с. 8), «— Як титул призера світової першості
змінює психологію та світогляд боксера?— Можу сказати, що жодних змін у со
бі я не помітив. Усе, як і було до “мундіалю” — ніякої зверхності, зарозумілості
чи “зірковості” не з’явилося (сміється)» (УМ, 1.11.2013. с. 23).
Серед прямих, неметафоричних означень не можна не звернути уваги на
значно більшу, ніж у попередній період, частотність і широту застосування сло
ва видатний щодо наших сучасників (у тих випадках, де до цього, очевидно, об
ходилися б означенням відомий)-, «видатна українська співачка Софія Ротару»
(т/к «Студія 1 + 1», ТСН, 7.08.2008), «Презентація поетичної книги видатного
українського перекладача Дмитра Паламарчука» (ЛУ, 28.03.1996, с. 8), «Прези
дент України вітав у своїй резиденції з 8-им Березня видатних жінок країни»
(т/к ICTV, «Факти», 6.03.2012), «Львівщина сумує з приводу втрати видатної
людини NN...» (ВЗ, 20.06.2013, с. 14: некролог у зв’язку зі смертю жінки — ко
лишнього районного судді та адвоката — від колективу одного з районних судів
міста); рідше визначний: «— Як ви поясните успіх “Гаррі Потгера” в Україні? —
...Крім того, велику роль відіграла гарна обкладинка визначного українського
художника Владислава Срка» ([Інтерв’ю з видавцем І. Малковичем]. — ВЗ,
19.02.2004, с. 8). Якоюсь мірою ця тенденція торкнулася вже й епітетів великий і
навіть славетний, легендарний, наприклад: «Наша розповідь про великого ук
раїнця сучасності — ректора Острозької академії NN» — з нагоди присвоєння
йому звання Героя України (т/к ICTV, «Факти», 23.08.2009); книжки з назвами
на зразок «Славетні жінки України» (X., 2005): розповіді про 500 відомих жінок
сучасної України; «13.00. Легендарна телеведуча Ольга Герасим’юк розповідає
про правду і неправду в телеефірі... 15.00. Зустріч з легендарним українським
письменником, лауреатом Шевченківської премії Валерієм Шевчуком» (з прог
рами однієї з акцій у межах XXI Форуму видавців у Львові: ВЗ, 12.09.2014, с. 9).
32 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 5
Стало вживатися запозичене селебритиз (частіше всупереч правопису — селеб-
рітіз) — у множині (англ. celebrity — знаменитість: про людину): «Податківці
добрались до “зірок”... — Важливим є підвищення добросовісності сплати по
датків українськими селебрітіз..., — заявив директор департаменту оподатку
вання фізичних осіб» (ВЗ, 18.10.2012, с. 5).
Потужним стимулом для активізації вживання «суперлятивних» характерис
тик, у тому числі й самохарактеристик, стало посилення соціальної конкуренції
між різними суспільними верствами та окремими особами в умовах нової орга
нізації суспільного життя на засадах ринковості в економіці та структурованості
в політичному житті з необхідністю постійного рекламування товарів і послуг
та високого позиціонування організацій та осіб (див. також п. 5.3.3.1), зростання
ролі особистісного начала й, відповідно, особистої турботи за своє «місце під
сонцем». Ось, наприклад, зразок подібних дискурсів зі сфери добре-таки забутої
за радянський час тематичної сфери: «Легендарна знахарка і спасителька Ірина.
.. .Неймовірного для неї не існує», «Ясновидиця. Потомствений маг. Магістр ви
щої категорії. Провидиця Раїса Василівна має унікальний спадковий дар» (з ого
лошень у газ. «Київ на долонях», 2013 p.). Така легкість у вживанні «суперпози-
тивних» характеристик і широта їх застосування не можуть, природно, не
призводити до їх девальвації, хоча, з іншого боку, успішне функціонування по
дібних сфер діяльності, як і великі затрати на рекламу різноманітних товарів і
послуг, свідчать про те, що впливи такої стилістики на масову свідомість сус
пільства є достатньо очевидними.
З’явився такий жанровий різновид офіційно-ділового стилю, як резюме (но
ве значення цього слова— з англ. resume) — самохарактеристика особи з метою
запропонувати себе на бажану роботу, де претендент сам подає себе тільки з по
зитивного боку (звичайно, у достатньо стриманій формі — на відміну від наве
деного вище прикладу і подібних до нього, але, з іншого боку, не так стисло і
скупо, як у «характеристиках» радянського часу), наприклад: «Особисті якості:
комунікабельність, відповідальність, творчий підхід до виконання поставлених
завдань».
Практика надавання позитивних оцінок конкретним особам-сучасникам та їх
ній діяльності пройшла в радянський час шлях дуже помітної еволюції від над
міру «епітетів величності, колосальності» 17, наївно-захопленої, патетичної мане
ри їх висловлювання (зокрема, із застосуванням слова вождь також у множині
щодо представників революційного керівництва різного рангу) до унормування й
навіть жорсткої регламентації, особливо в добу правління И. В. Сталіна (це обме
ження, однак, не стосувалося «перших осіб» держави: «Слава великому Сталіну!»
і под., збірних образів радянської доби на зразок «славна Комуністична партія» і
«героїчний радянський народ» та характеристик реалій-артефактів радянської
дійсності: «найбільший у світі / в Європі» — про ГЕС, домну та ін., «уперше в
світі...» і под.). Застосування в офіційній сфері, у ЗМІ щодо певної конкретної
особи не тільки того чи іншого з означень на шкалі оцінок відомий — визнач
ний— видатний — великий, а й таких формул мовного етикету, як скорочені або
повна форма слова товариш: т. — тов. — товариш, було регламентоване. Пере
важна більшість громадян СРСР — практично всі, крім невеликої групи осіб з
найвищого керівництва, — стала іменуватися «простими радянськими людьми»
(це не мало сприйматися як їх приниження), і їм належало бути скромними:
17 Селищев А. М. Язык революционной эпохи : Из наблюдений над русским языком
последних лет (1917—1926).— М., 1926.— С. 129.
_____________________ Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 5 33
О. О. Тараненко.
скромний трудівник NN, скромна жінка і под.; звичайним явищем були заклики
до скромності в поведінці й побуті: «Скромнішим треба бути!», а неофіційно та
кож — «не висовуватися», «не лізти, куди не просять».
У свідомості людей старших поколінь усе це, звичайно, ще не стерлося в
пам’яті, і багато хто з них, очевидно, морщиться (як свого часу від такої «пиш
ної» етикетної формули часів «пізнього Брежнєва», як «товариш Леонід Ілліч
Брежнєв», — на фоні звичайних для тієї доби офіційних іменувань на зразок або
«товариш Петренко», або ж «Леонід Ілліч Петренко»), нерідко чуючи навколо
себе характеристики своїх сучасників на зразок визначний і видатний. Однак ра
зом з розвитком у людей ініціативності, підприємливості, прагнення самому
утверджуватися в житті, а не чекати, коли тебе порекомендують «старші товари
ші», дедалі більше розмивається й відходить у минуле навіть саме розуміння
«скромності», пор., наприклад: «Хочу без зайвої скромності сказати (знаєте,
скромність — це найкоротший шлях до невідомості і бідності), що я вніс на роз
гляд Верховної Ради проект Кодексу законів про культуру», «— Я неодноразово
повторюю, що скромність — це найкоротший шлях до невідомості і бідності»
([Із інтерв’ю з Михайлом Поплавським, широко відомим в Україні ректором од
ного зі столичних університетів, політичним діячем, бізнесменом, естрадним
співаком]. — ВЗ, 21.06.2003, с. 3; УМ, 30.04.2013, с. 13) (таке «визначення»
скромності було відоме й давніше, але так відверто й публічно його не намагали
ся спростовувати). Хоча, звичайно, конотація несхвальності, закладена в одини
цях на зразок самореклама, як і в новіших самопіар, самопіаритися (див. 5.3.1),
лишається цілком очевидною й тепер.
СКОРОЧЕННЯ НАЗВ ГАЗЕТ І ЖУРНАЛІВ: ВК — «Вечірній Київ»; ВУ — «Вільна
Україна» (м. Львів); ГПУ — «Газета по-українськи»; ГУ — «Голос України»; Д — «День»;
Дз. т. — «Дзеркало тижня»; Е — «Експрес» (м. Львів); ЗВУ — «За вільну Україну» (м. Львів);
KB — «Київські відомості»; КС — «Кримська світлиця» (м. Сімферополь); ЛУ— «Літератур
на Україна»; МУ — «Молодь України»; НП — «Незалежний погляд»; ПІК — «Політика і
культура»; PIO — «PIO: Реклама. Інформація. Оголошення» (м. Київ); РУ — «Радянська
Україна»; СП — «Слово Просвіти»; УГ — «Українська газета»; УК — «Урядовий кур’єр»;
УМ — «Україна молода»; УР-1 — Перший канал Українського радіо; УС — «Українське
слово».
О. О. TARANENKO
FORMATION OF THE NEW SYSTEM OF SOCIAL VALUES AND PRIORITIES OF
THE UKRAINIAN SOCIETY (based on the late XXth — early XXI** century Ukrainian lan
guage materials). VII
The article focuses a) on the certain nominative and axiological tendencies in the development
of word-formation in the Ukrainian language of the late XXа — early XXIst century (there are first
of all the suffixation processes) as a reflection of the new system of social values and priorities
of the Ukrainian society, b) on the phenomenon of «liberalization» of criteria of the social evaluation
(according to the language data).
Keywords: key words in the Ukrainian language of the modem age, nominative and axiolo
gical tendencies in the Ukrainian language o f the modem age, word-formation processes in the mo
dem Ukrainian language.
(Закінчення див. в одному з наступних номерів журналу)
34 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 5
|