Семантична деривація тактильних перцептивів (на матеріалі української, польської та англійської мов)
У статті на матеріалі української, польської та англійської мов розглядаються особливості семантичної деривації тактильної перцептивної лексики. З’ясовуються особливості семантичного потенціалу прикметників на позначення тактильних відчуттів та визначається динаміка розвитку їхньої семантичної па...
Збережено в:
| Дата: | 2014 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2014
|
| Назва видання: | Мовознавство |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183969 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Семантична деривація тактильних перцептивів (на матеріалі української, польської та англійської мов) / О.В. Деменчук // Мовознавство. — 2014. — № 5. — С. 81-88. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-183969 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1839692022-04-27T01:26:27Z Семантична деривація тактильних перцептивів (на матеріалі української, польської та англійської мов) Деменчук, О.В. У статті на матеріалі української, польської та англійської мов розглядаються особливості семантичної деривації тактильної перцептивної лексики. З’ясовуються особливості семантичного потенціалу прикметників на позначення тактильних відчуттів та визначається динаміка розвитку їхньої семантичної парадигми. Встановлюються подібності та відмінності в реалізації динамічних моделей семантичної деривації тактильних перцептивів української, польської та англійської мов. The paper focuses on the peculiarities of semantic derivation of tactile perception vocabulary in the Ukrainian, Polish, and English languages. The peculiarities of semantic potential of the adjectives, denoting tactile senses are ascertained, as well as the dynamics of their semantic paradigm development is determined. The similarities and differences in the realization of semantic derivation dynamic models in the Ukrainian, Polish, and English tactile perception vocabulary are established. 2014 Article Семантична деривація тактильних перцептивів (на матеріалі української, польської та англійської мов) / О.В. Деменчук // Мовознавство. — 2014. — № 5. — С. 81-88. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183969 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті на матеріалі української, польської та англійської мов розглядаються особливості
семантичної деривації тактильної перцептивної лексики. З’ясовуються особливості семантичного
потенціалу прикметників на позначення тактильних відчуттів та визначається динаміка
розвитку їхньої семантичної парадигми. Встановлюються подібності та відмінності в
реалізації динамічних моделей семантичної деривації тактильних перцептивів української,
польської та англійської мов. |
| format |
Article |
| author |
Деменчук, О.В. |
| spellingShingle |
Деменчук, О.В. Семантична деривація тактильних перцептивів (на матеріалі української, польської та англійської мов) Мовознавство |
| author_facet |
Деменчук, О.В. |
| author_sort |
Деменчук, О.В. |
| title |
Семантична деривація тактильних перцептивів (на матеріалі української, польської та англійської мов) |
| title_short |
Семантична деривація тактильних перцептивів (на матеріалі української, польської та англійської мов) |
| title_full |
Семантична деривація тактильних перцептивів (на матеріалі української, польської та англійської мов) |
| title_fullStr |
Семантична деривація тактильних перцептивів (на матеріалі української, польської та англійської мов) |
| title_full_unstemmed |
Семантична деривація тактильних перцептивів (на матеріалі української, польської та англійської мов) |
| title_sort |
семантична деривація тактильних перцептивів (на матеріалі української, польської та англійської мов) |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2014 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183969 |
| citation_txt |
Семантична деривація тактильних перцептивів (на матеріалі української, польської та англійської мов) / О.В. Деменчук // Мовознавство. — 2014. — № 5. — С. 81-88. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT demenčukov semantičnaderivacíâtaktilʹnihperceptivívnamateríalíukraínsʹkoípolʹsʹkoítaanglíjsʹkoímov |
| first_indexed |
2025-07-16T04:01:05Z |
| last_indexed |
2025-07-16T04:01:05Z |
| _version_ |
1837774631728054272 |
| fulltext |
О. В. ДЕМЕНЧУК
СЕМАНТИЧНА ДЕРИВАЦІЯ ТАКТИЛЬНИХ
ПЕРЦЕПТИВІВ
(на матеріалі української, польської та англійської мов)_____
У статті на матеріалі української, польської та англійської мов розглядаються особливос
ті семантичної деривації тактильної перцептивної лексики. З’ясовуються особливості семан
тичного потенціалу прикметників на позначення тактильних відчуттів та визначається дина
міка розвитку їхньої семантичної парадигми. Встановлюються подібності та відмінності в
реалізації динамічних моделей семантичної деривації тактильних перцептивів української,
польської та англійської мов.
К лю чові слова: регулярна багатозначність, дериваційне відношення, перцептивна
лексика, тактильний, семантична деривація, семантичний компонент, категоріальний зсув,
динамічна модель.
1. На сучасному етапі ефективність розв’язання будь-якої проблеми в мовознав
стві значною мірою залежить від того, наскільки всебічно дослідник проводить
аналіз мовного явища, зважаючи інколи не стільки на власне лінгвістичну харак
теристику об’єкта дослідження, скільки на його гносеологічну властивість бути
елементом мовної когніції, що відображає особливості природи людського знан
ня, закономірності пізнавальної діяльності людини, специфіку її мисленнєвих
стратегій тощо. Представляючи когнітивний (у широкому розумінні) вимір об’єк
та дослідження, такого типу характеристики засвідчують його динамічний потен
ціал, який у сфері лексичної семантики набуває форми теоретичного конструкта
під назвою семантична деривація. Когнітивний складник визнається ключовим
параметром семантичної деривації лексики, оскільки, як вважають, фіксує «стійкі
асоціації, пов’язані з уявленням про явище, що його позначає слово» 1.
Дослідження семантичної деривації, що проводяться в межах когнітивної
лінгвістики, ставлять за мету описати типи або способи переходу від одного зна
чення до іншого. При цьому наголошується, що способи переходу однакові для
будь-якого рівня (лексичного, словотвірного, граматичного), зважаючи на те,
що на цих рівнях задіяні спільні семантичні механізми 2. З цієї перспективи не
принципово, чи семантична деривація розглядається в аспекті так званої схеми
Куриловича (презумпція дериваційного зв’язку окремих значень із «головним
(вихідним) значенням» 3), чи схеми Якобсона (презумпція виведення окремих
значень із загального значення, інваріанта 4), оскільки важливішим є завдання
1 Шмелев Д. Н. Проблемы семантического анализа лексики.— М., 2006.— С. 193.
2 Рахилина Е. В. Основные идеи когнитивной семантики // Современная американская
лингвистика : Фундаментальные направления.— М., 2002.— С. 384.
3 Курилович Е. Очерки по лингвистике.— М., 1962.— С. 264.
4 Якобсон Р. К общему учению о падеже. Общее значение русского падежа // Якобсон Р.
Избранные работы.— М., 1985.— С. 133.
О О. В. ДЕМЕНЧУК, 2014
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 5 81
О. В. Деменчук.
з’ясувати загальні когнітивні механізми, які лежать в основі семантичної дери
вації. Доцільним у цьому плані було введення в лінгвістичну семантику поняття
концептуальної схеми — конструкта, який представляє різні значення багатоз
начного слова як єдине ціле. «Концептуальна схема вміщує уявлення про кон
структивні елементи тієї або іншої концептуальної конфігурації; вона може
співвідноситися із значенням не лише однієї мовної одиниці, а й також сино
німічного ряду; ряду похідних слів різних частин мови, що перебувають у відно
шенні перекладної еквівалентності»5. Такий погляд корелює з ідеєю системнос
ті семантичної деривації, що в аспекті перцептивної похідності передбачає
з’ясування особливостей семантичного потенціалу перцептивів та динаміки
розвитку їхньої семантичної парадигми.
2. Щоб з’ясувати особливості динаміки розвитку семантичної парадигми лек
сики, встановити подібності й відмінності в реалізації динамічних моделей семан
тичної деривації лексичних одиниць, скористаємося класом перцептивної лексики
на позначення ситуації тактильних відчуттів в українській, польській та англійській
мовах. Ситуативна природа похідності зумовлює доцільність представлення дина
мічних моделей семантичної деривації тактильних перцептивів у вигляді конструк
та, формат якого реалізує дериваційний тип ситуації — відношення мотивованості
дериваційного потенціалу вихідного та дериваційного імплікаціоналу цільового
стану справ. У такому вигляді динамічні моделі відтворюють спосіб розширення
концепту ситуації тактильних відчуттів до меж ситуацій, які відображають іденти
фікаційні, асоціативні, оцінні тощо стратегії суб’єкта сприйняття. Розширення кон
цепту перцептивної ситуації може бути реалізоване на основі:
а) конверсивних (векторних) дериваційних відношень; такого типу відно
шення містять вказівку на два напрямки орієнтації векторної величини — «основ
ний для відповідної ситуації та побічний, який міг би ставати основним при зміні
на протилежну точку зору на учасників або обставини відповідної ситуації»6;
б) актантних дериваційних відношень, що засвідчують зміни складу
(збільшення або зменшення кількості обов’язкових учасників вихідної ситуа
ції), типу учасників або їх референції;
в) категоріальних дериваційних відношень, які передбачають розширення
на основі аналогії через специфікацію таксономічного класу учасника, що зу
мовлює зміну таксономічної категорії дієслова1.
Мета розвідки — встановити подібності й відмінності в реалізації динаміч
них моделей семантичної деривації тактильних перцептивів української,
польської та англійської мов. Об’єктом дослідження слугують прикметники:
а) якості поверхні — слова на зразок укр. шовковий, оксамитовий, м ’який, шор
сткий, гладкий', п. jedwabny, miękki, aksamitny, gładki', англ. soft, silky, velvety,
smooth тощо та б) консистенції — слова на зразок укр. м ’ясистий, пружний,
крихкий, в ’язкий; п. mięsisty, sprężysty, ciągliwy', англ. pulpy, sticky, springly тощо.
Крім основних груп тактильності, виділяється ще група слів, що мають значення
«багатий на щось» / «який складається з чогось» 8: укр. дірчастий, чарунковий,
печеристий', п. dziurkowaty, porowaty, upstrzony; англ. pricked, porous, dappled.
5 Зализняк А. А. Многозначность в языке и способы ее представления.— М., 2006.— С. 584.
6 Тараненко А. А. Языковая семантика в ее динамических аспектах (основные
семантические процессы).— К., 1989.— С. 74.
7 Падучева Е. В. Динамические модели в семантике лексики.— М., 2004.— С. 158.
8 Див.: РузинИ Г. Когнитивные стратегии именования: модусы перцепции (зрение,
слух, осязание, обоняние, вкус) и их выражение в языке // Вопр. языкознания.— 1994.—
№6,— С. 83.
82 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 5
Семантична деривація тактильних перцептивів
Доцільність обрання об’єктом аналізу перцептивних прикметників зумовле
на чинником смислової структури самого прикметника. «Межі лексико-семан-
тичного варіювання прикметників непомірно широкі і проводяться лише лек
сичним змістом слів, що сполучаються з ним у мінімальній синтагмі» 9. З цієї
перспективи ми орієнтуватимемося на поверхнево-синтаксичне відношення
означального типу, яке веде від імені до узгоджуваного з ним означення, пор.:
укр. м ’яка ковдра', п. miękki кос; англ. soft pillow. Такого типу відношення засвід
чує заповнення валентностей у складі узгоджувальної структури на зразок ‘ков
дра м’яка на дотик’ 10.
Наше першочергове завдання— представити тематичний клас тактильних пер
цептивів через набір спільних семантичних компонентів з метою відтворення моде
лі прототипної ситуації, яка «не лише постачає семантичний матеріал для похідних
значень, а й забезпечує їх зв’язок і, тим самим, єдність багатозначного слова» п.
Модель прототипної ситуації тактильних перцептивів має такий набір спіль
них семантичних компонентів:
а) об’єкт має перцептивну (тактильну) властивість — зовнішню (фактурну)
якість (укр. шорстка долоня; п. szorstka dłoń; англ. rough hands) або внутрішню
(консистентну) якість (укр. крихкий матеріал; п. kruchy lód; англ. friable rock);
б) (тактильна) властивість Об’єкта повною мірою виявляється при безпосе
редньому контакті з Суб’єктом (вияв тактильної властивості Об’єкта може бути
також реалізований опосередковано, зокрема в режимі візуального спостере
ження, пор. укр. ковдра виглядає м ’якою; ковдра м ’яка на вигляд; п. ciasto
wygląda па miękkie; англ. The moss looks soft and springy тощо; щоправда подібна
ситуація не вписується у сценарій прототипної);
в) контакт Суб’єкта з Об’єктом динамічний і здійснюється у Спосіб пере
міщення вздовж Об’єкта — погладжування (укр. шорстке на дотик полотно;
п. Czuł, że dotyk jest szorstki; англ. The top blankets on the bed were very rough in
touch) або прикладання фізичного зусилля — натискання (укр. твердий на до
тик диван; п. kanapa twarda przy dotknięciu; англ. stomach feels hard to the touch)
— контрольована тактильність. Контакт Суб’єкта з Об’єктом у Спосіб прикла
дання фізичного зусилля може змінювати вихідну форму Об’єкта;
г) контакт Об’єкта з Суб’єктом здійснюється шляхом фізичного впливу
Об’єкта на Суб’єкт (укр. дотик гострої стріли; п. dotknięcie ostrego noża; англ.
sharp pricks feeling on body) — неконтрольована тактильність;
ґ) Суб’єкт засвідчує (тактильну) властивість Об’єкта у вигляді певного ек-
сперієнціального Враження. Таке Враження кваліфікується як тимчасове (ак
туальне) відчуття, що триває лише в момент контакту (відсутність контакту
свідчить про відсутність відповідних Вражень).
Зазначимо, що прототипна ситуація представляє сценарій у тій послідовнос
ті, яку ми логічно вибудовуємо відповідно до нашого життєвого досвіду. Ми
усвідомлюємо, що початково предмет має певну тактильну властивість, і кон
такт з таким предметом викликає у нас певну чуттєву реакцію, яка відповідає за
даним фізичним характеристикам цього предмета. Логіка така: ми б не знали
9 Уфимцева А. А. Типы словесных знаков.— М., 2004.— С. 149.
10 Про нейтралізацію семантико-синтаксичної валентності та заповнення валентностей
іменника за допомогою узгоджених означень див.: Вихованець І. Р. Частини мови в семан-
тико-граматичному аспекті.— Κ., 1988.— С. 109; Богуславский И. М. Сфера действия лекси
ческих единиц.— М., 1996.— С. 26. Пор. також явище семантичної гаплології синонімічних
структур типу червоний ящик vs. ящик червоного кольору в кн.: Апресян Ю. Д. Избранные
труды : В 2 т.— М., 1995,— Т. 1,— С. 88-90.
11 Кустова Г. И. Типы производных значений и механизмы языкового расширения.—
М., 2004,— С. 40.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 5 83
О. В. Деменчук.
про тактильні відчуття, що їх викликає той чи інший предмет, якби не було само
го предмета і найголовніше — контакту з цим предметом. Однак не менш логіч
ною є зворотна послідовність: предмет має такі тактильні (фізичні) характерис
тики, оскільки ми самі приписуємо йому ці характеристики на підставі наших
тактильних відчуттів. Саме така послідовність вважається пріоритетною при
тлумаченні основного значення перцептивних прикметників. «У експерієн-
ціальних прикметників антропоцентричність (зв’язок з людиною) закладена
вже у вихідному, основному значенні, оскільки експерієнціальні прикметники
позначають такі властивості предмета, які ДІЮТЬ на людину і викликають у неї
ВІДЧУТТЯ, РЕАКЦІЮ. <...>. Що таке гіркі ліки? Це така речовина, яка, потрап
ляючи до рота, викликає відчуття гіркоти. Звісно, у гіркої речовини є якісь хіміч
ні властивості, які й викликають відповідну реакцію. Причому “у житті” саме ці
незалежні від людини властивості є первинними. Однак у мові ситуація зворотна:
спочатку людина усвідомлює свою реакцію, відчуття, а потім характеризує пред
мет через це відчуття, приписуючи йому відповідну ознаку» 12.
Орієнтуючись на антропоцентричний компонент семантики перцептивної
лексики, встановимо номенклатуру тих тематичних класів, що представляють
похідні значення тактильних перцептивів, та з’ясуємо специфіку актантних
стратегій учасників «тактильної» ситуації.
У парадигму регулярної багатозначності тактильних прикметників, основне
значення яких формує тематичний клас «сенсорно-перцептивна характеристика
об’єкта», входять похідні значення, що належать до інших тематичних класів —
класу «фізична характеристика об’єкта», пор.: укр .м ’який чавун, пружне тіло,
крихка (крихкотіла) дівчина, п. ciało sprężyste, krucha kobieta, sztywne ciała
zabitych, англ. fragile lady, springy muscles, hard iron', «інтермодальна характе
ристика об’єкта», пор.: укр. м ’яке світло, шовковий голос, гострий смак;
п. miękki mrok, szorstki dźwięk, ostra woń lilii', англ. soft music, silken touch, silky
taste, sharp voice; «поведінкова характеристика об’єкта», пор.: укр. м ’який
(твердий) характер, стати шовковим (про людину), бути шорстким (про лю
дину), п. miękki (twardy) charakter, szorstki człowiek, człowiek gładki w obejściu, ан
гл. soft (hard) charakter, rough boys, coarse man, silky husband.
Розглянемо переходи від перцептивного значення до фізичного, до значення
інтермодальності та до поведінкового значення на прикладі перцептива м ’який і
його англійського й польського відповідників soft та miękki.
А. Значення «фізична характеристика об’єкта» засвідчує розширення
концепту перцептивної ситуації на основі конверсивних дериваційних відно
шень. Цільова ситуація в цьому випадку окреслює сценарій зсуву фокуса уваги в
межах суміжних — фізичної та перцептивної — ділянок концепту «Дотик»,
пор.: м ’який «який угинається, подається при дотику, натискуванні тощо»
(СУМ13, IV, 836); miękki «uginający się pod wpływem nacisku, nie dający wrażenia
twardości, sztywności przy dotykaniu» (SJP); soft «yielding readily to touch or pres
sure; not hard or stiff» (RHWUD).
Названа стратегія виводить у фокус уваги компонент фізичної характеристики
об’єкта. Звичайно компонент такого типу реалізують термінологічні перцептиви,
актуалізуючи смисли: а) ‘відсутність або нестача чогось’ (відзначено в англій
ській мові), nop.: soft fruit «small fruits such as strawberries, raspberries and black
currants which do not have a thick skin» (СШЕ, 1371); б) ‘наявність чогось’, пор.:
м ’який вагон «пасажирський вагон із м’якими сидіннями» (СУМ, IV, 836); miękkie
meble, krzesła, fotele itp. «meble wyściełane, z miękkim obiciem» (USJP); soft toys
12 Кустова Г. И. Зазнач, праця.— С. 281.
13 Список скорочень див у кінці статті.
84 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 5
Семантична деривація тактильних перцептивів
«toys with a soft filling and are pleasant to hold» (СШЕ, 1371), що пов’язано з виве
денням у фокус уваги компонента «власність». У зіставлюваних мовах відповід
ники можуть не збігатися в реалізації ознак ‘відсутність або нестача чогось’ та
‘наявність чогось’, пор.: м ’яка вода «вода, що має мало вапнистих солей і легко
розчиняє мило» (СУМ, IV, 836); miękka woda «woda о małej zawartości soli wapnia і
magnezu» (USJP) vs. soft water «water that does not contain chalk» (СШЕ, 1373).
Розширення концепту ситуації всередині концептуальної сфери «фізична ха
рактеристика об’єкта» використовує актантну стратегію, реалізовану в аспекті
сценарію прототипної ситуації. Зокрема, перцептиви м ’який «який при натиску
ванні або обробці легко змінює форму, гнеться й т. ін.» (СУМ, IV, 836); miękki
«dający się giąć, ugniatać lub formować» (USJP) та soft «easily penetrated, divided, or
changed in shape» (RHWUD) використовують фрагмент моделі прототипної си
туації «Контакт Суб’єкта з Об’єктом у Спосіб прикладання фізичного зусилля мо
же змінювати вихідну форму Об’єкта». Перехід відображає закономірність ос
мислення фізичної характеристики об’єкта в аспекті його тактильної властивості:
фізична характеристика 1— характеристика, яка є прототипом певного тактиль
ного відчуття, що концептуалізується як фіксована точка в лінійному перетворен
ні, пор.: угинатися :: прогинатися «набувати ввігнутої форми» (СУМ, VIII, 149).
Справді, для того щоб приписати предметові прототипну тактильну характерис
тику, суб’єкт сприйняття повинен зафіксувати її у відповідній фізичній (тополо
гічній) формі. Зокрема, предмет кваліфікується як м’який, якщо набуває ввігнутої
форми, що, як відомо, має фіксовану топологічну характеристику— конусоподіб
не, овальноподібне і т. ін. заглиблення; фізична характеристика 2 — похідна ха
рактеристика — осмислюється як зміна в якісному перетворенні, яке свідчить про
трансформацію загального контуру предмета, пор.: змінювати (форму) «робити
іншим, інакшим; міняти (зовнішній вигляд, характер, властивість, стан і т. ін.)»
(СУМ, III, 623). На рівні денотата така деривація засвідчує розширення (генера
лізацію) за ознакою зміни форми об’єкта під дією фізичного впливу (контакту):
‘ввігнута форма’ —> ‘форма будь-якої топологічної характеристики’.
Б. Значення «інтермодальна характеристика об’єкта» засвідчує розширення
концепту перцептивної ситуації на основі категоріальних дериваційних відношень.
Розширення в цьому випадку передбачає категоріальний зсув із зони концепту
інактивного суб’єкта (суб’єкта сприйняття) в зону концепту активного суб’єкта
(суб’єкта спостереження). Основу категоріального зсуву визначає зміна онтологіч
ної характеристики і, як результат, таксономічного класу учасника ситуації.
Зокрема, категоріальний зсув перцептивів, що розвивають ознаку (стативної)
перцептивної тактильності в контексті на зразок бути м ’яким на вигляд (див. вище
набір спільних семантичних компонентів), кваліфікується як перехід у зону суб
’єкта спостереження. При цьому відзначається зміна концептуального таксона
предметного учасника: тактильна м ’якість —> візуальна м ’якість. В українській
мові зміна розвивається по лінії компонента ‘нечіткий перцептивний об’єкт’, пор.
м ’який «який має невиразні, розпливчасті риси, межі чогось»: «Важко було звик
нути до суворого, наскрізь продутого вітрами степу, коли перед очима стояли м ’я-
кі обриси зелених черкаських гаїв» (СУМ, IV, 836). Дериваційний імплікаціонал
цільової ситуації грунтується на аналогії: невиразність перешкоди (угинання м’я
кого предмета свідчить про вияв недиференційованої перешкоди у вигляді рівної
(однакової за модулем) протидії (пор. третій закон Ньютона)— невиразність межі
(візуалізація «м’якості» предмета осмислюються в аспекті нечітко окреслених рис
або меж його загальної форми, пор.: м ’які контури обличчя). Пор., однак, твердий
«виразний, чіткий (про риси обличчя)» (СУМ, X, 46). В англійській та польській
мовах семантична деривація використовує оцінну стратегію розширення, реалізо-
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 5 85
О. В. Деменчук.
вану на основі градуального атрибута сприйняття за ознакою ступеня вияву пев
ної ознаки, пор.: miękki «о kształtach: łagodnie zaokrąglony» :: łagodnie «nieinten-
sywnie»: miękkie fałdy (USJP); soft «gentle, gradual» :: gradual «of or pertaining to
degree»: a soft slope (OED).
Оцінний характер семантичної деривації також відзначено в синестезійних
перцептивів на зразок укр. м ’який тенор, м ’яка хода, м ’який смак; п. miękki
dźwięk, miękkie światło; англ. soft murmur, soft light. З огляду на каузативний ха
рактер перцептивного об’єкта (світло, звук, хода тощо кваліфікуються як кауза-
тори реакцій суб’єкта сприйняття) зазначені перцептиви орієнтуються на фраг
мент прототипного сценарію «Контакт Об’єкта з Суб’єктом здійснюється у
Спосіб фізичного впливу Об’єкта на Суб’єкт». У контексті зазначеного фраг
мента дії суб’єкта сприйняття осмислюються як неконтрольовані (інактивні).
Однак за результатом такого впливу — відповідно до виявлених гедоністичних
преференцій (реакцій) — суб’єкт сприйняття переходить у ранг суб’єкта спосте
реження. Тим самим категоріальний зсув, який лежить в основі синестезійних
перцептивів, передбачає зміну на рівні концептуального таксона суб’єктного
учасника: суб’єкт відчуття -> суб’єкт оцінки.
В. Значення «поведінкова характеристика об’єкта» також засвідчує роз
ширення концепту перцептивної ситуації на основі категоріальних деривацій
них відношень. Щоправда, семантична деривація при цьому реалізується за оз
накою етичної оцінки. Особливістю регулярної багатозначності у сфері
поведінкової характеристики об’єкта є співвіднесеність цільової ситуації з кон
цептуальними сферами як фізичної, так і інтермодальної характеристик об’єкта.
Такий радіальний за типом полісемії характер семантичної деривації «поведін-
кових» перцептивів зумовлений чинником ціннісного ставлення суб’єкта оцін
ки до об’єкта оцінювання, реалізованого на шкалі «прескриптивності» (шкала,
яка визначає оцінне ставлення до перцептивного об’єкта в межах екстремумів
«мінімально — максимально»).
Зокрема, мінімально прескриптивний характер оцінки об’єкта відзначено в
переході: фізична характеристика об’єкта -> поведінкова характеристика об’єк
та (зміна таксона предметного учасника: тактильна м ’якість -» оцінна м ’якіс
ть). Цільова ситуація експлуатує концептуальну схему вихідної когнітивної мо
делі, у яку «прописує» аналогову інформацію на основі смислового компонента
‘тенденція зміни поведінкової характеристики’, пор.: м ’який «перен. який легко
піддається впливові» (СУМ, IV, 837); miękki «łatwo ulegający wpływom» (USJP);
soft «easily influenced or swayed» (RHWUD). Семантика перцептива може реа
лізувати додаткові компоненти, що вказують на передумову тенденції зміни.
Пор. смисл ‘брак рішучості’ в зіставлюваних мовах — м ’який «поступливий,
піддатливий»: «Ти, куме, занадто м 'який, занадто податливий» (СУМ, IV, 837);
miękki «mało stanowczy; ustępliwy, łagodny, dobroduszny»: «Był za miękki do
prowadzenia interesów» (USJP); soft «yielding readily to emotions of a tender na
ture»: «He found himself quite soft on the subject» (OED).
Ідея браку рішучості може бути локалізована та приписана об’єктові на під
ставі відповідного способу його застосування, пор. стелити м ’яко «щедро обіця
ти комусь, захвалювати непомірно з корисливими намірами»: «Нерчин робив те,
що потрібно Куцевичу, і тому він із самого початку стелив м ’яко» (СУМ, II, 861);
mieć miękką rękę «być pobłażliwym, mało stanowczym, mało wymagającym»: «Masz
za miękką rękę do tych swoich dzieci i dlatego robią, co chcą»:: mieć ciężką, twardą
rękę «surowo wychowywać kogoś»: «Miała ciężką rękę i twarde wymagania i tak babka
przyjęła za zasadę, że dzieci, jak dochodzą do lat piętnastu, mają biegle mówić pięcioma
językami» (SFJP); to be soft on someone «to be amorously inclined toward a person;
86 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 5
have an affection for»: «He’s been soft on her for years» (RHWUD). У зіставлюваних
мовах передумова тенденції зміни відзначена також через смисли емоційності,
вразливості, пор. м ’який терен, добрий, сердечний, чутливий» (СУМ, IV, 837);
miękki «ustępliwy, łagodny, dobroduszny»: «Miękki charakter» (USJP); soft «respon
sive or sympathetic to the feelings, emotions, needs, etc., of others; tender-hearted»
(RHWUD). Як наслідок, у зазначених мовах переважають номінації з компонен
том серце /serce/heart (вважають, що цей орган слугує вмістищем емоцій і почут
тів 14), пор. м ’який серцем «хтось добрий, доброзичливий, довірливий»: «їм здава
лося, що сором’язливість почуттів найкраще прикрити від чужого ока
шкаралупиною насмішки чи й масним словом, щоб ніхто не подумав, що парубок
має м ’яке серце» (СУМ, IX, 145); mieć miękkie serce :: być człowiekiem miękkiego
serca «być wrażliwym, skłonnym do współczucia, do ustępstw»: «Nie jest jednak
autokratą, potrafi przyznać się do błędu (...). Ci, którzy lepiej go znają, wiedzą, że w
gruncie rzeczy ma miękkie serce» (SFJP); soft-hearted «tender-hearted [easily moved
by fear, pity, sorrow, or love; timid; pitiful, compassionate; loving; impressionable]»:
«Do not be soft-hearted at the sight of their distress» (OED).
Медіально та максимально прескриптивний характер оцінки об’єкта відзначе
но в переході між лексемами перцептивал* ’якосердий. Зокрема, в українській мо
ві зазначений перцептив у формі лексеми м ’якосердий 1 «якому властиве м’яко
сердя» (СУМ, IV, 838) демонструє максимально прескриптивний характер оцінки
об’єкта, реалізуючи ознаку ‘абсолютний (безвідносний) характер оцінки дій пер
цептивного об’єкта’, напр.: «— Може, викинути [червонопірку] в річку? — спи
тав м ’якосердий Іваницький» (там же). Натомість лексема м ’якосердий 2 « який
виявляє м’якосердя», вірогідно, виводить у фокус уваги учасника за ознакою ‘зу
мовлений (що виникає за певних умов) характер оцінки дій перцептивного об’єк
та’, оскільки покликана дати оцінну характеристику об’єкту в аспекті його ак
туальних якостей (реалізованих у контексті реальної ситуації), напр.: «— Я надто
м ’якосерда до нього, мені шкода було його покарати як слід» (там же).
Загалом семантична деривація значення «поведінкова характеристика об’єк
та» використовує перехід «інтермодальна характеристика об’єкта > поведінкова
характеристика об’єкта» як для «ситуативної», пор.: «Саме тоді, пам’ятаю, Іван
Кирилович приходив до редакції якийсь сонячний і на диво м ’який» (КТУМ);
«Kłopoty zaczynają się wtedy, gdy szef staje się zbyt miękki»', «This government for too
long has been too soft on firms that break the sactions» (CIDE, 1371), так і для «абсо
лютної» лексем, пор. м ’який «перен. який не містить у собі нічого різкого, неп
риємного, дратівливого; приємний для ока, слуху» — «Одяг її завжди простий,
кольори м ’які, як і погляд карих очей з-під довгих вій» -> м ’який терен, добрий,
сердечний, чутливий»: «У дядька м ’яка, тепла, привітна душа» (СУМ, IV, 837);
miękki «wywołujący przyjemne wrażenia» — «Chodziła powoli, małomówna, ruchy
miała miękkie» -> miękki «zgodny, iagodny, dobroduszny»: «Mikoiaj jest тікккі,
podatny na wszelkie wpiywy» (SJP); soft «producing agreeable or pleasant sensa
tions» — a soft voice -» soft «gentle or mild in nature or character»: «He was very soft
and gentle» (OED). Відмінність полягає лише в тому, що значення «ситуативної»
лексеми представляє інтермодальну характеристику об’єкта як тимчасову власти
вість, а «абсолютна» лексема— як його постійну ознаку. Такого типу семантична
деривація використовує стратегію зміни таксономічної характеристики учасника
ситуації (візуальна м ’якість —> оцінна м ’якість), пор. м ’який терен, який виражає
доброту, ласку, ніжність (про погляд, обличчя тощо)»: «Просто на нього йшов із
м ’якою посмішкою на вродливому обличчі “дядя Серьожа”, брат полковниці Кар-
14 Див. Урысон Е. В. Фундаментальные способности человека и наивная «анатомия» //
Вопр. языкознания.— 1995.— № 3.— С. 5.
___________________________________ Семантична деривація тактильних перцептивів
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 5 87
О. В. Деменчук.
татової» (СУМ, IV, 837); «Miękkim spojrzeniem ogarnął swój stary rodzinny dom»
(USJP); soft «of disposition, look, etc.: gentle, mild; indicative of a mild or gentle char
acter»: «She found his soft, pensive eyes looking at her» (OED).
Зіставний аналіз динамічних моделей семантичної деривації тактильної пер-
цептивної лексики української, польської та англійської мов виявляє подібності й
відмінності в реалізації механізмів і стратегій розширення концепту перцептивної
(тактильної) ситуації. Спосіб розширення концепту зазначеної ситуації в зістав-
люваних мовах визначають дериваційні відношення конверсивного, актантного
і категоріального типів. Конверсивні відношення регулюють динаміку розвитку
семантичної парадигми тактильних перцептивів у спосіб зсуву фокуса уваги в
межах суміжних — фізичної та перцептивної — ділянок концепту «Дотик».
Актантні дериваційні відношення засвідчують зміну типу учасника тактильної
ситуації за ознакою зміни форми об’єкта як наслідку фізичного впливу (контак
ту). Зміст категоріальних відношень визначають дериваційні стратегії специ
фікації таксономічного класу учасника тактильної ситуації за ознаками його
перцептивної або етичної оцінки.
Зіставлювані мови виявляють збіг у використанні оцінних стратегій семантич
ного розширення концепту ситуації тактильних відчуттів. При цьому відзначено
розбіжності на рівні реалізацій перцептивних стратегій. Зокрема, в українській
мові зазначені стратегії виявляють орієнтацію на атрибути чіткого або нечіткого
(пов’язаного з виразним або невиразним характером) сприйняття. Натомість для
польської та англійської мов характерна орієнтація на градуальні (пов’язані зі
ступенем вияву певної ознаки) атрибути сприйняття.
На відміну від української та польської мов, тактильні перцептиви англій
ської мають розвиненішу та глибшу таксономію значень. З цього погляду дери
ваційні стратегії тактильної перцептивної лексики англійської мови активніше
розширюють межі семантики в ієрархії як внутрішніх (фізичних, емоційних та
ментальних), так і зовнішніх (перцептивних, ідентифікаційних, асоціативних та
оцінних) систем людини.
(Рівне)
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
КТУМ — Корпус текстів української мови.— http://www.mova.info/corpus.aspx.
СУМ — Словник української мови : В 11 т.— Κ., 1970-1980.
СШЕ — Cambridge International Dictionary of English. — Cambridge, 1995.—1773 p.
OED — Oxford English Dictionary.— Oxford, 2009.— 21730 р.
RHWUD — Random House Webster’s Unabridged Dictionary.— Seattle, 2000.— 2256 p.
SFJP — Słownik frazeologizny języka polskiego PWN.— Warzawa, 2008.— 652 s.
SJP — Słownik języka polskiego : W 111.— Warszawa, 1997.— 14448 s.
USJP — Uniwersalny słownik języka polskiego PWN.— Warszawa, 2003.— 5426 s.
О. V. DEMENCHUK
SEMANTIC DERIVATION OF TACTILE PERCEPTION VOCABULARY (based on
the Ukrainian, Polish, and English languages)
The paper focuses on the peculiarities of semantic derivation of tactile perception vocabulary
in the Ukrainian, Polish, and English languages. The peculiarities of semantic potential of the adjec
tives, denoting tactile senses are ascertained, as well as the dynamics of their semantic paradigm de
velopment is determined. The similarities and differences in the realization of semantic derivation
dynamic models in the Ukrainian, Polish, and English tactile perception vocabulary are established.
Keywords : regular polysemy, derivational relation, perception vocabulary, tactile, semantic
derivation, semantic component, categorical shift, dynamic model.
88 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 5
http://www.mova.info/corpus.aspx
|