Пам’яткознавчі погляди молодих учених XXI ст.

Рецензія на книгу: Пам’яткознавчі погляди молодих учених XXI ст. : 36. наук, статей з пам’яткоохоронної роботи / Гол. ред. Д. П. Кузнецов. Харків : Курсор, 2014. — Вип. 4. — 140 с., 13 іл....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2014
1. Verfasser: Дочу, А.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2014
Schriftenreihe:Мовознавство
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183981
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Пам’яткознавчі погляди молодих учених XXI ст. / А. Дочу // Мовознавство. — 2014. — № 6. — С. 92-93. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-183981
record_format dspace
spelling irk-123456789-1839812022-04-29T01:26:41Z Пам’яткознавчі погляди молодих учених XXI ст. Дочу, А. Рецензії та анотації Рецензія на книгу: Пам’яткознавчі погляди молодих учених XXI ст. : 36. наук, статей з пам’яткоохоронної роботи / Гол. ред. Д. П. Кузнецов. Харків : Курсор, 2014. — Вип. 4. — 140 с., 13 іл. 2014 Article Пам’яткознавчі погляди молодих учених XXI ст. / А. Дочу // Мовознавство. — 2014. — № 6. — С. 92-93. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183981 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії та анотації
Рецензії та анотації
spellingShingle Рецензії та анотації
Рецензії та анотації
Дочу, А.
Пам’яткознавчі погляди молодих учених XXI ст.
Мовознавство
description Рецензія на книгу: Пам’яткознавчі погляди молодих учених XXI ст. : 36. наук, статей з пам’яткоохоронної роботи / Гол. ред. Д. П. Кузнецов. Харків : Курсор, 2014. — Вип. 4. — 140 с., 13 іл.
format Article
author Дочу, А.
author_facet Дочу, А.
author_sort Дочу, А.
title Пам’яткознавчі погляди молодих учених XXI ст.
title_short Пам’яткознавчі погляди молодих учених XXI ст.
title_full Пам’яткознавчі погляди молодих учених XXI ст.
title_fullStr Пам’яткознавчі погляди молодих учених XXI ст.
title_full_unstemmed Пам’яткознавчі погляди молодих учених XXI ст.
title_sort пам’яткознавчі погляди молодих учених xxi ст.
publisher Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
publishDate 2014
topic_facet Рецензії та анотації
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183981
citation_txt Пам’яткознавчі погляди молодих учених XXI ст. / А. Дочу // Мовознавство. — 2014. — № 6. — С. 92-93. — укр.
series Мовознавство
work_keys_str_mv AT dočua pamâtkoznavčípoglâdimolodihučenihxxist
first_indexed 2025-07-16T04:01:51Z
last_indexed 2025-07-16T04:01:51Z
_version_ 1837774680906268672
fulltext Рецензії та анотації тут деякі приклади, які можуть стати під­ ґрунтям для широкого фразеологічного зіс­ тавлення з іншими слов’янськими мовами: byť (stať sa) predíženou rukou niekoho, niečo- ho; s odretými ušami (urobit’ niečo); kryt' níekomu chrbát', dvíhať (varovný) prst, nechať si niečo prejsť hlavou; hodiť niečo (všetko) za hlavu', mať hlavu v smútku; stať (byť) (oboma) nohami фете) na zemi·, nepředat’lacno (svoju) kožu; vymývat’ niekomu mozog (c. 173) та ін. При цьому виділення списку фразеологічних неологізмів не є для авторки самоціллю. На основі зібраного матеріалу вона досліджує прагматику новотворів в аспекті «узу­ альне — неузуальне» та «інтернаціональ­ не — неінтернаціональне». Оцінюючи монографію Д. Балакової в цілому, зазначимо, що це вдалий досвід ком­ плексного опису соматичної фразеології словацької мови. Авторці вдалося визначити місце соматичних фразеологізмів на осі «центральне — периферійне» і «старе — но­ ве», а відтак схарактеризувати фразеологіз­ ми з соматичним компонентом з погляду їхньої структури, актуальності, розвитку, збагачення та новотворів. Позитивно слід оцінити наявність у праці додатка-реєстру активно вживаних фразеологізмів за кожним соматичним компонентом. Рецензована пра­ ця стала помітним явищем у слов’янській фразеологічній науці та уможливить нові по­ рівняльні дослідження. Скажімо, ми зверну­ ли увагу, що, на відміну від чеської мови, в якій є антонімічна пара má to hlavu a patu та nemá to [ani] hlavu ani patu у значенні «це цілком логічно й продумано» та «це зовсім не логічно й не продумано», словацька мова послуговується заперечним варіантом nemá to hlavy ani pãty (с. 13), nemať ani hlavu, ani pãtu (с. 298), пор. укр. ні голови, ні хвоста [немає в чому]. Ми приєднуємося до виснов­ ку наукового редактора рецензованої моног­ рафії проф. X. Вальтера: «Це книга з голо­ вою». Л.ДАНИЛЕНКО ПАМ’ЯТКОЗНАВЧІ ПОГЛЯДИ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ XXIСТ. : 36. наук, статей з пам’яткоохоронної роботи / Гол. ред. Д. П. Кузнецов Харків : Курсор, 2014. — Вип. 4. — 140 с., 13 іл. Культурна спадщина є невід’ємною части­ ною світового культурного надбання люд­ ства, матеріальними й духовними цінностями кожної нації, які слід зберігати, розумно ви­ користовувати, примножувати, охороняти й передавати нащадкам. Питання культурної спадщини, що розглядаються в цьому збірни­ ку, є надзвичайно важливими й актуальними. Рецензована книжка містить доповіді та повідомлення учасників міжнародної науко- во-практичної конференції молодих учених «Пам’яткоохоронні традиції Слобожанщи­ ни» (Харків, вересень 2013), яка проходила в межах загальноєвропейського проекту «Дні європейської спадщини» й була приурочена до 125-річчя від дня народження академіка JI. А. Булаховського. Видання складається з чотирьох розділів, у яких висвітлюються питання культурної спадщини й музейної справи, мовознавчої спадщини, історичного краєзнавства, етно- © А. ДОЧУ, 2014 графії, фольклористики, діалектології й літе­ ратурного краєзнавства. Збірник відкривають статті, присвячені Харківській державній академії культури як осередку матеріальної й духовної культури Слобожанщини, а також JI. А. Булаховсько- му як знаному досліднику слов’янської мо­ вознавчої спадщини. У статті В. М. Шейка «До 85-річчя Хар­ ківської державної академії культури» під­ креслюються значення і внесок цього закладу в розвиток української культури й мистецтва. Спогади Юлії Леонідівни Булаховської про життєвий і творчий шлях її батька уяс- кравлюють постать JI. А.Булаховського не ли­ ше як видатного мовознавця, а й як людину енциклопедичних знань і великого гуманіста. Т. Ю. Лисиченко у статті «Леонід Арсе- нійович Булаховський і Харківська філоло­ гічна школа» окреслює науковий доробок видатного мовознавця, наголошуючи на різ- 92 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № б Рецензії та анотації ноаспектності його досліджень. Авторка слушно зауважує, що «наукова, науково-пе- дагогічна, організаційна діяльність Л. А. Бу- лаховського виводить його постать далеко за межі Харківської філологічної школи і тим самим цю школу вводить у коло важливих наукових осередків у лінгвістичному співто­ варистві» (с. 20). Цікавими є спостереження Ю. І. Кохана. У розвідці «Внесок JI. А. Булаховського в розвиток вітчизняного мовознавства» від­ значається наукова спадщина відомого мо- вознавця-славіста, яка охоплює найрізнома­ нітніші питання акцентології, загального мо­ вознавства, історії української та російської мов, етимології. Автор статті зазначає, що, аналізуючи науковий спадок JI. А. Булахов­ ського, слід зважати на час і суспільно-по­ літичні умови, в яких працював учений. Так, у праці «Питання походження української мови» він висловлював традиційний для то­ го часу погляд, згідно з яким усі східносло­ в’янські мови виводяться від спільної дав­ ньоруської мови (с. 22). Проте Ю. І. Кохан помічає певні розбіжності між тим, що JI. А. Булаховський писав з приводу мовної єдності східних слов’ян, і думками, яких він дотримувався насправді. На думку автора статті, Л. А. Булаховський неодноразово на­ голошував на специфічних українських ри­ сах давньоруських пам’яток, а також, ана­ лізуючи спільне й відмінне в східнослов’ян­ ських мовах, акцентував увагу на перева­ жанні спільних рис в українській та біло­ руській мовах порівняно з українською та російською (с. 23). Перший розділ збірки — «Охорона куль­ турної спадщини і музейна справа» — міс­ тить статті, які присвячені об’єктам куль­ турної спадщини, пам’яткоохоронним тра­ диціям, а також культурному внескові відо­ мих діячів (розвідки Κ. М. Короткої «Вклад Миколи Вікентійовича Сібільова в розвиток музейної справи Харківщини та Донеччи­ ни», Г. Ю. Новікової «Внесок Валерія Мико­ лайовича (Ківовича) Айзенштадга в розви­ ток театральної культури Слобожанщини»), Другий розділ — «Мовознавча спадщи­ на» — складається з трьох статей, написаних молодими дослідниками. У статті В. Є. Захаренкової і Д. І. Лінько- ва «Нейролінгвістичне програмування в діяльності політичного істеблішменту» роз­ глядається актуальна проблема застосування нейролінгвістичного програмування політи­ ками. Безумовний інтерес становить пору­ шене в розвідці питання розвитку нового напряму в мовознавстві — нейролінгвістич­ ного. Докладно описано його завдання, а та­ кож техніку й прийоми нейролінгвістичного програмування. Водночас слід висловити деякі зауваження, зокрема відсутні список літератури, а також посилання в тексті. На­ приклад, автори перераховують прийоми нейролінгвістичного програмування, не вка­ завши джерела й сторінки (с. 105-106). На с. 105 немає вихідних даних газети «Факти і коментарі», на яку посилаються автори. На с. 107 наведено одну з перших перекладених праць з нейролінгвістичного програмування «З жаб у принци», але не названо автора. Варто було б також навести більше прикла­ дів використання прийомів нейролінгвістич­ ного програмування, у тому числі й україн­ ськими політиками. У статті Є. Ревіної й Е. Мироненко «Словник сленгізмів» порушується проблема сленгу, зокрема молодіжного, але, на жаль, бракує прикладів. На с. 111 автори цитують англійських дослідників сленгу Дж. Б. Ґріноу та Дж. Л. Кіттріджа, але не вка­ зують джерело (J. В. Greenough, G. L. Kit- tridge. Words and their ways in English speech.— New York, 1929.— P. 55). Нарешті, у статті «Особливості лінгво- культурології як одного з напрямів лінгвіс­ тики» розглядається ще одна відносно моло­ да галузь мовознавчих досліджень, висвіт­ люються її значення, предмет, завдання, нап­ рями й методи наукового аналізу. До третього розділу збірки — «Історичне краєзнавство»— включено статті переважно з історії Слобожанщини. Сама за себе гово­ рить і назва четвертого розділу — «Етногра­ фія, фольклористика, діалектологія і літера­ турне краєзнавство». Збірник є важливим джерелом знань про культурну спадщину Слобожанщини. Він справляє позитивне враження різнобічними поглядами щодо проблем матеріальної та ду­ ховної культури, змістовністю кожного роз­ ділу. Досить вдалим видається застосований у збірнику міждисциплінарний підхід. Його матеріали будуть корисними для науковців, студентів, краєзнавців і всіх тих, хто цікави­ ться історією та мовою Слобожанського краю. Безсумнівними є перспективність і практичне значення результатів здійснених досліджень. А.ДОЧУ ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 6 93