Генетичний склад давньоанглійської кулінарної лексики
Стаття присвячена визначенню генези давньоанглійської кулінарної лексики. Особливу увагу приділено джерелам її формування та значенню запозичень у становленні давньоанглійського кулінаронімікону....
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2015
|
| Назва видання: | Мовознавство |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183986 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Генетичний склад давньоанглійської кулінарної лексики / Т.В. Подсікера // Мовознавство. — 2015. — № 1. — С. 78-84. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-183986 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1839862022-04-29T01:26:32Z Генетичний склад давньоанглійської кулінарної лексики Подсікера, Т.В. Стаття присвячена визначенню генези давньоанглійської кулінарної лексики. Особливу увагу приділено джерелам її формування та значенню запозичень у становленні давньоанглійського кулінаронімікону. The article outlines the origin of the Old English culinary vocabulary. Special attention is paid to the sources of its formation and the contribution of loan-words into the cooking vocabulary. 2015 Article Генетичний склад давньоанглійської кулінарної лексики / Т.В. Подсікера // Мовознавство. — 2015. — № 1. — С. 78-84. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183986 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Стаття присвячена визначенню генези давньоанглійської кулінарної лексики. Особливу увагу приділено джерелам її формування та значенню запозичень у становленні давньоанглійського кулінаронімікону. |
| format |
Article |
| author |
Подсікера, Т.В. |
| spellingShingle |
Подсікера, Т.В. Генетичний склад давньоанглійської кулінарної лексики Мовознавство |
| author_facet |
Подсікера, Т.В. |
| author_sort |
Подсікера, Т.В. |
| title |
Генетичний склад давньоанглійської кулінарної лексики |
| title_short |
Генетичний склад давньоанглійської кулінарної лексики |
| title_full |
Генетичний склад давньоанглійської кулінарної лексики |
| title_fullStr |
Генетичний склад давньоанглійської кулінарної лексики |
| title_full_unstemmed |
Генетичний склад давньоанглійської кулінарної лексики |
| title_sort |
генетичний склад давньоанглійської кулінарної лексики |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2015 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183986 |
| citation_txt |
Генетичний склад давньоанглійської кулінарної лексики / Т.В. Подсікера // Мовознавство. — 2015. — № 1. — С. 78-84. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT podsíkeratv genetičnijskladdavnʹoanglíjsʹkoíkulínarnoíleksiki |
| first_indexed |
2025-07-16T04:02:14Z |
| last_indexed |
2025-07-16T04:02:14Z |
| _version_ |
1837774704647077888 |
| fulltext |
T. В. ПОДСІКЕРА
ГЕНЕТИЧНИЙ СКЛАД ДАВНЬОАНГЛІЙСЬКОЇ
КУЛІНАРНОЇ ЛЕКСИКИ ____________________
Стаття присвячена визначенню генези давньоанглійської кулінарної лексики. Особливу
увагу приділено джерелам її формування та значенню запозичень у становленні давньоан-
глійського кулінаронімікону.
К л ю ч о в і сл ов а: мовні контакти, взаємодія мов, запозичення, давньоанглійська мова,
кулінарна лексика.
Для сучасного мовознавства проблема мовних контактів залишається традицій
ною і не втрачає своєї актуальності. Деякі питання цієї проблеми розглядалися
ще в кінці XIX — на початку XX ст. такими відомими лінгвістами, як Г. Шухар-
дт, В. Д. Вітні, І. О. Бодуен де Куртене, Л. В. Щерба. Після того як У. Вайнрайх
у своїй монографії «Мовні контакти» узагальнив теорію взаємодії мов ', поси
лився інтерес до вивчення природи мовних контактів та їхньої ролі в історії мов і
культур. Значний внесок у такі дослідження зробили і вітчизняні мовознавці
Ю. О. Жлуктенко, С. В. Семчинський, А. П. Непокупний, Г. П. їжакевич. Між
мовна взаємодія була об’єктом розгляду в низці дисертаційних досліджень, зок
рема Г. В. Зимовець, І. М. Каманіна, Т. А. Суходоєвої, С. П. Гриценко.
У передмові до згаданої праці У. Вайнрайха, французький мовознавець
А. Мартіне підкреслив, що «мовна група ніколи не буває однорідною і навряд чи
коли-небудь буває закритою» 1 2. На думку самого Вайнрайха, «дві або більше мов
перебувають у контакті, якщо ними користуються поперемінно ті самі люди», а
тому «суто лінгвістичне вивчення мовного контакту повинно координуватися з
екстралінгвістичним вивченням двомовності та пов’язаних із нею явищ»3.
Ю. О. Жлуктенко, звертаючись до позамовних чинників, підкреслював, що
«зовнішні фактори і обставини зумовлюють напрямок мовного впливу та його
інтенсивність... Кожен випадок встановлення мовного контакту супроводиться
виникненням процесів взаємодії цих мов» 4. На його погляд, ці два поняття спів
відносяться як причина і наслідок: «Доти, доки між двома мовами не встанови
ться той чи інший тип контакту, між ними не може бути жодної взаємодії»5.
Варто зауважити, що останнім часом зменшився інтерес до історичної лек
сикології загалом і англійської зокрема, хоча саме діахронічний підхід у вивчен
ні певних лексичних систем сприяє комплексному дослідженню лексики. З ог
1 Вайнрайх У. Языковые контакты.— К., 1979.— 246 с.
2 Там же.— С. 18.
3 Там же.— С. 26.
4 Жлуктенко Ю. О. Мовні контакти. Проблеми інтерлінгвістики.— К., 1966.— С. 12.
5 Там же.
О Т. В. ПОДСІКЕРА, 2015
78 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 1
ляду на це важливим видається зверння до англійського кулінаронімікону як
найменш дослідженого в українському мовознавстві.
Метою статті є аналіз лексики іншомовного походження у складі давньоан-
глійського кулінаронімікону, зокрема визначення основних джерел його форму
вання й генетичного складу, а також з’ясування співвідношення питомих анг
лійських і запозичених найменувань.
Давньоанглійська мова є результатом взаємодії не лише діалектів, що їх при
несли на територію Британських островів племена англів, саксів та ютів. Протя
гом перших 700 років свого існування англійська мова контактувала ще й з мо
вами кельтів, римлян та скандинавів, наслідком чого було поповнення
словникового складу іншомовною лексикою6 7. Проте переважну частину лекси
кону давньоанглійського періоду становлять власне англійські слова спільно-
германського походження1.
Отже, за походженням лексику давньоанглійського періоду, залежно від ча
су та умов її появи у словниковому складі, можна умовно поділити на дві групи:
власне англійські слова та запозичення.
Власне давньоанглійська лексика містить слова спільноіндоєвропейського
походження, спільногерманського походження, суто давньоанглійські слова,
які не виявлені у складі інших германських мов.
Спільноіндоєвропейські лексичні одиниці є найдавнішою частиною дав
ньоанглійського словника. Вони датуються періодом існування індоєвропей
ської прамови до появи германської групи мов 8. Це, зокрема, такі слова, пов’я
зані зі сферою кулінарії, як:
хліб— дангл. bread, дсакс. brõd, дсканд. brauõ, дан. bruid, шв. brod, дфриз. brad, снідерл. brot,
broot, нідерл. brood, двн., свн. brõt, н. Brot, тевт. *brauőa «кислий дріжджовий хліб», гр. βρΰτος
«зброділий ячмінний напій», лат. dë-frutum «виварювати, випарювати», іє. *bhereu-, *bhru-
«варити, бродити»9; пекти — дангл. bacan, дсканд. baka, шв. baka, дан. bage, снідерл. backen,
нідерл. bakken, двн. bahhan, backan, свн., н. backen, ηρ.φώγειν «смажити, запікати», іє. *bhõg-
«нагрівати, смажити, запікати» (Klein, 141); зерно — дангл. сот, дсакс., дсканд., дфриз., двн.,
свн., н. kom, снідерл. coren, сот, нідерл. koren, гот. kaúrn, лат. granum «зерно, насіння, ма
леньке зернятко», гр. γίγχρτου «виноградна, оливкова кісточка», ст.-сл. zrino, zrüno, дпрус.
syme, лит. žimis, лтс. zifnis, вал. grown, дірл. gran, дінд. járati, jiryati, іє. *ger(ë) «дозрівати»
(Klein, 353); молоти — дангл. grindan, пал. frendere «скреготіти зубами», гр. χρόυδρος «зерно,
насіння», алб. gründe «висівки, зернові відходи», лит. gréndu, grésti «скребти, дряпати»
іє. *ghren-d(h)-, *ghren- «терти» (Klein, 681); жирний — дангл. fætt, дсканд. feitr, дфриз. fati,
fet, снн., снідерл., нідерл. vet, свн. feleit, veix¡(e)t, дгерм. faitian «годувати, відгодовувати»
гр. πίδύειυ, дінд.páyate, лит. píenos, іє. *poid-,pid- «бути багатим на воду, молоко, жир» (Klein,
577); горіх — дангл. hæsel, hæsl, дсканд., норв. hasi, дан., шв. hőssel, снн., снідерл. haseł,
нідерл. hazelaar, двн. hasal, лат. comius, corylus (<*kozulus) «ліщина, лісовий горіх», дірл.,
дкорн., вал., брет. coll (< *coslo-), длит, kasulas «мисливський гарпун, виготовлений з дере
вини горіха», іє. *koslos- (Klein, 710); молоко — дангл. теоіис, meóle, mile, дсакс. miluk,
дсканд. mjolk, шв., норв. mjölk, дфриз. melók, дан., нідерл. melk, двн. miluh, свн. Milch,
гот. miluks, дфр. melcan, гр. άμέλγειυ «доїти», алб. mjel, лат. mulgëre «т. с.», ст.-сл. rnlûzç, miesti,
лит. mélzu, militi «т. с.», сірл. bligim, дірл. melg, milcht, blicht, дінд. mársti, márjati, mrjáti,
іє. *melg- «Т . с.» (Klein, 980); гуска— дангл. gós, дфриз., снн. gõs, дсканд., gãs, двн. gans, дінд·,
hamsáh, hamsï, гр. χήυ, лат. ãnser, лит. iąis, дпрус. sonsy, дірл. gëiss «лебідь», ст.-сл. gusï,
іє. *ghans- «ймовірно, імітація гусячого крику» (Klein, 669); сіль — дангл. sea.lt, дсакс.,
____________________________ Генетичний склад давньоанглійської кулінарної лексики
6 A History o f the English language by Abert C. Baugh and Thomas Cable.— 5-th ed.—
Routledge, 2002.— P. 63.
7 Rastorgueva T. A. A History o f English.— Moscow, 2003.— P. 102-103.
8 Hogg R. An introduction to Old English.— Edinburg , 2002.— P. 131-132.
9 Klein E. A Comprehensive Etymological Dictionary o f the English Language.— Oxford,
1966.— P. 197 (далі — Klein).
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 1 79
дсканд., дан., шв, дфриз., гот. salt, снідерл. sout, двн., свн., н. salz, лат. sallere (<*saldere), дірл.
saìllìm (<*saldium), лит. saldùs, ст.-сл. sladükű «солодкий» ( від «солоний» —» «пряний» —» «со
лодкий»), іє. *sal-d- «солити» (Klein, 1376).
Лексичні одиниці спільногерманського походження зберігають притаманні
германським мовам ознаки на лексичному рівні. Ця група є менш численною,
проте і в ній можна виділити чимало лексем на позначення кулінарних термінів:
яблуко — дангл. œppel, œpl, дсакс., дфриз., нн., нідерл. appel, дан. æble, дсканд. eple, epil,
шв. apple, норв. eple, двн. apful, affui, гот. apel (Klein, 94); ячмінь — дангл. bœrlic, bere,
дсканд. barr, гот. barizeìns «з ячменю» (Klein, 149); ягода — дангл. berige, beri, дсакс.,
двн. beri, дсканд. ber, дан. bœr, шв. bär, гот. basi «виноград», нідерл. bes, bezie (Klein,
165-166); гіркий — дангл. biter, bitor, дсакс. bittar, дсканд. bitr, нідерл. bitter, двн. bittar, свн.,
н. bitter, гот. baitrs (Klein, 176); жолудь — дангл. сесет, дсканд. akam, нідерл. aker, нн. ecker,
гот. akran «фрукт, плід» (Klein, 17); курка — дангл. ciceri, cycen, снідерл. kiekijen, kükén,
нідерл. kieken, kuíken, дсканд. kjüklingr, шв. kyckling, дан. kylling, н. Küchlein (Klein, 275); ри
ба — дангл. fisc, дсакс. О fris, двн. fisc, дсканд. fiiskr, дан., шв. fisk, снідерл. vise, нідерл. vis,
свн. vise, visch, н. Fisch, гот. fisks (Klein, 594); м 'ясо — дангл. flœsc, дсакс., дфриз. flèsk,
снн. vees, víeis, нідерл. vlees, двн .fleisc, свн., н. fieis h, дсканд., j\w..flesk (Klein, 599).
Збагачення лексики, що пов’язана зі сферою кулінарії, в давньоанглійський
період відбувається шляхом словотворення, переосмислення слів і запозичення
з інших мов.
За морфологічною структурою давньоанглійську лексику можна поділити
на три типи:
1) прості безафіксні слова: win «вино» 10, sealt «сіль» (Bosworth, 851 ), pipor
«перець» (там же, 774);
2) похідні лексеми: wín-líe «приготований з вина» (Bosworth, 1234), sealten
«солоний» (там же, 851), рірогіап «перчити» (там же, 774);
3) складені слова: œppel-win «яблучне вино, сидр» (Bosworth, 17), sealt-feet
«сільничка» (там же, 851 \pipor-hom «ємкість для зберігання перцю» (там же, 774).
Основними і досить розвиненими способами поповнення лексики в дав
ньоанглійський період були афіксація та словоскладання.
За способом об’єднання компонентів серед складних кулінаронімів вичле-
новуються слова, що утворені простим складанням основ, та лексичні одиниці,
утворені на основі інтерфіксного складання основ, словотвірними засобами тут
є сполучні елементи.
Просте словоскладання було чи не найпоширенішим способом словотворення
в давньоанглійській мові. Це складні кулінароніми, компоненти яких належать:
1) до однієї частини мови — hwœte-wœstm «зерно» (Bosworth, 577) < hwcéte
«пшениця» + wœstm «фрукт», дангл. bere-hláf «ячмінний хліб» (там же, 88) <
bere «ячмінь» + bere «хліб»,flœsc-œt «м’ясна їжа» (там же, 290) < flœsc «м’ясо» +
œt «їжа», œppel-win «яблучне вино, сидр» (там же, 17) < œppel «яблуко» + win
«вино»;
2) до різних частин мови: blœc-berie «чорниця» (там же, 107) < blœc «чор
ний» + bérié «ягода», swét-mete «ніжне м’ясо» (там же, 953) < swét «солодкий» +
mete «м’ясо».
Складні слова, в яких основи з’єднані сполучним елементом, були менш по
ширеними серед давньоанглійських кулінаронімів, напр.: henneœg «куряче яй
це» (Bosworth, 531), де іменники henn «курка» + œg «яйце» з’єднані сполучною
голосною е.
T. В. Подсікера_________________________________________________________________
10 Bosworth J. An Anglo-Saxon Dictionary. Based on the manuscript collections / Ed. by
T. Toller Northcote.— London, 1954.— P. 1230 (далі — Bosworth).
80 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 1
Складні давньоанглійські кулінароніми утворювалися за певними структур
ними моделями. Залежно від того, з яких частин мови складався композит, мож
на виділити п’ять моделей утворення назв на позначення продуктів харчування,
страв та напоїв:
1) іменник + іменник — bere-sæd «зерно ячменю» (Bosworth, 89) < bere «яч
мінь» і sæd «зернятко», hom-fisc «сарган» (там же, 553) < horn «ріг» і fisc «риба»,
wyrt-drenc «трав’яний напій» (там же, 1290) < wyrí «рослина» і drene «напій»,
feld-more «пастернак, морква» (там же, 275) < field «поле» і more «їстівний
корнеплід», cyle-wyrt «щавель» (там же, 182) < суіе «холод» і wyrt «рослина»,
œppel-cymel «гранат» < æppel «яблуко, фрукт» (там же, 17) і сутеї «зернятко,
крупинка», pìnhnutu «кедровий горіх» (там же, 773) < ріп «голка, колючка» та
hnutu «горіх», scil-fisc «молюск, ракоподібне» (там же, 832) < scili «раковина,
панцир» і fisc «риба», wudu-æppel «дичка» (там же, 1277) < wudu «ліс» і æppel
«яблуко, фрукт». Ця модель була найпродуктивнішою в давньоанглійський пе
ріод, утворені за нею композити становлять основну частину складних куліна-
ронімів.
2) прикметник + іменник — blœc-berie «чорниця» (Bosworth, 207) < blœc
«чорний» і bérié «ягода», frum-meolc «молозиво» (там же, 342) < finim «первин
ний, оригінальний, швидкий» та meóle «молоко», gold-fæt «золота посудина»
(там же, 438) < gold «золотий» і fiæt «посудина»;
3) дієслово + іменник— bræding-panne «сковорідка» (там же, 119) < breédan
«смажити, запікати» і panne «сковорідка»;
4) прикметник + прикметник — sur-milìsc «кисло-солодкий» (там же, 938) <
sur «кислий» і milisc «солодкий»;
5) іменник + дієслово — ele-bacen «печений в / на олії» (там же, 245) < ele
«олія» і bačen «пекти», ofen-bacen «випечений у печі» (там же, 729) < ofen «піч» і
bačen «пекти».
Отже, словоскладання як спосіб утворення кулінаронімів характеризується
високою продуктивністю і було властиве всім індоєвропейським мовам, проте
особливого поширення воно набуло в германській групі мов. Словоскладання
відіграло важливу роль у збагаченні та розвитку давньоанглійського вокабуля-
ру. Загалом нами виявлено 133 кулінароніма, утворених шляхом словоскладан
ня, що становить близько 25% від загальної кількості давньоанглійської ку
лінарної лексики.
Значний шар лексичних одиниць, які пов’язані зі сферою кулінарії, утворено
шляхом афіксації. Серед них:
1) відіменникові прикметники із суфіксом -en — sealten «солоний»
(Bosworth, 851), bérén «приготований з ячменю» (там же, 88), тіїсеп «приготова
ний з молока» (там же, 687), smedemen «приготований з борошна дрібного помо
лу» (там же, 888), corf en «порізаний» (там же, 166);
2) віддієслівні іменники із суфіксом -ing / -ung — wyrtung «приправлення
травами» (Bosworth, 1291), meltung «танення» (там же, 678), samod-willung «ва
ріння» (там же, 1228), breeding «смаженина» (там же, 103), hyrsíing «смаження»
(там же, 584);
3) відприкметникові іменники із суфіксом -ness / -niss — swétness «солод
кість» (Bosworth, 953);
4) відіменникові прикметники, утворені за допомогою суфікса -líe, який гене
тично тотожний давньоанглійському іменнику Іїс «тіло», «форма», що згодом
____________________________ Генетичний склад давньоанглійської кулінарної лексики
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 1 81
втратив усі семантичні ознаки — wín-líc «приготований з вина» (Bosworth, 1234),
swín-líc «приготований зі свині» (там же, 718), cét-líc «їстівний» (там же, 24).
Подібних випадків переходу другої частини складного слова в суфікс у дав-
ньоанглійській мові чимало. Тому нерідко віднесення лексеми до простих слів із
словотворчим афіксом або до складних є досить умовним. Поряд із цим відбу
вався і перехід деяких складних слів у прості безафіксні, оскільки в деяких ви
падках зміни в значенні та вживанні складного слова могли спричинити злиття
його частини в одне ціле. При цьому зазвичай зникали і зовнішні ознаки слово
складання: наявність слабкого наголосу на другій частині, особливості розвитку
звуків на стику частин складного слова тощо и .
Важливу роль у поповненні словникового складу давньоанглійської мови
відіграла також конверсія, яка визначається як процес словотворення, для якого
засобом слугує лише парадигма слова11 12. На думку О. І. Смирницького, конвер
сія давньоанглійської мови майже не відрізнялася від конверсії сучасної англій
ської мови. Проте він вказав на своєрідні особливості конверсії на різних етапах
розвитку мови, зокрема для давньоанглійської конверсії характерна відсутність
омонімії, тим часом як для конверсії сучасної англійської мови типовим є існу
вання омонімічних форм; у давньоанглійській мові конверсія, очевидно, не була
настільки продуктивним способом словотворення, як у новоанглійський період.
Ці розбіжності, як вважав учений, не повинні приховувати принципової одно
типності самого способу словотворення, визначеного терміном «конверсія» 13.
Конверсія як засіб словотворення була продуктивною на всіх етапах розвит
ку англійської мови. Серед давньоанглійських кулінаронімів, які утворилися
шляхом конверсії, можна виділити такі: wyrt «рослина» — wyrtian «приправля
ти» (Bosworth, 1290), pipor «перець» — piporian «перчити» (там же, 774), brœde
«смажене м’ясо» — brœdan «смажити, запікати» (там же, 103).
Лексичні запозичення, спричинені міжмовними контактами, є одним із шля
хів поповнення лексикону будь-якої мови 14. Як зазначав Ю. О. Жлуктенко, «в
умовах мовних контактів одним з найпоширеніших видів лексичних інновацій є
перенесення лексичного матеріалу з однієї мови в іншу» 15. Запозичення в ку
лінарній лексиці давньоанглійської мови можна класифікувати за джерелом та
періодом запозичення: кельтизми; латинські назви періоду перших століть на
шої ери, що потрапили в давньоанглійську мову ще на континенті (так званий
перший шар латинських запозичень); латинські запозичення VI—VII ст., тобто
епохи християнізації Англії (так званий другий шар латинських запозичень);
скандинавські запозичення епохи скандинавських набігів (VIII-IX ст.) і особли
во скандинавського завоювання (X ст.).
Запозичення в англійському словниковому складі є тим шаром лексики,
який точно і безпосередньо відображає історію Англії, засвідчуючи вплив на
мову екстралінгвальних чинників.
Щодо кельтського впливу, то він є найслабшим серед ранніх впливів, яких
зазнала англійська мова. Серед кельтських запозичень переважну більшість ста
новлять географічні назви. Однак загалом вплив кельтської мови на давньоан-
11 Смирницкий А. И. Древнеанглийский язык.— Μ., 1998.— С. 163.
12 Руда О. В. Дослідження конверсії в історії англійської мови // Наук. зап. Війн. держ.
пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського : Сер. «Філологія».— 2009.— Вип. 11.— С. 85— 89..
13 Смирницкий А. И. Зазнач, праця.— С. 169.
14 Титаренко В. М. Теорія мовних контактів крізь призму сучасної термінології 11 Вісн.
Житомир, пед. ун-ту.— 2004. — Вип. 14.— С. 207.
15 Жлуктенко Ю. О. Зазнач, праця.— С. 107.
T. В. Подсікера_________________________________________________________________
82 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 1
глійську був майже непомітним (не більше двох десятків слів). Це підтвер
джується і нечисленними запозиченнями у сфері кулінарної лексики, напр.:
кельт. Barnach > сучас. англ, bannock «коржик» 1б.
На відміну від кельтів, які не зробили помітного внеску в давньоанглійську
мову та культуру, вплив римлян мав принципово інший характер.
Слова, що їх відносять до першого шару латинських запозичень ( до 800 р.),
могли потрапити через мову кельтів протягом чотирьохсотлітнього панування
римлян у Британії або в мову англів і саксів ще на континенті.
Переважна частина латинських запозичень цього періоду була не з класич
ної латини, а з так званої вульгарної (народної) латини, розмовної форми латин
ської мови, якою спілкувалися прості солдати та цивільні особи, що супровод
жували армію 17. Всі слова цієї групи, запозичені усним шляхом, були повністю
асимільовані й увійшли до основного словникового фонду англійської мови.
Другий шар латинських запозичень містить слова, що потрапили в дав
ньоанглійську мову після прийняття християнства. Так само, як і слова першого
шару, це переважно односкладові слова, що запозичені усним шляхом і в
більшості своїй позначають конкретні поняття. Проте на відміну від латинських
запозичень першого шару запозичення періоду християнізації були перейняті не
з вульгарної, а з правильної класичної латини, тому вони мали переважно пи
семну, а не розмовну форму. Як наслідок, ці слова не завжди асимілювалися, че
рез що зберегли більшість або всі форми латинської структури слова. Іноді трап
лялися випадки повторного запозичення, коли слово з вульгарної латини
заміщувалося лексемою з класичної латини 18.
Серед латинських запозичень давньоанглійської мови можна виділити низку
назв овочів, фруктів, рослин, трав, напоїв і посуду:
bete < лат. beta «буряк», rcédic < лат. radix, radicem «редиска», pipor < гр. πεπερι < лат. piper
«перець», pise < лат. pisum «горох» 19, сіере < лат. cepo «цибуля» (Hall, 68), ncép < лат. nãpus
«гарбуз» (там же, 245), fenol < лат. feniculum «фенхель» (Klein, 583), patersilige < гр. πετρο-
οσέλίνον < лат.petroselinum «петрушка» (там же, 1133),pere < вульг. лат.pira «груша» як фор
ма множини лат. pirum (Klein, 1144), àrse < лат. cerasum «вишня» (там же, 274), plume <
вульг. лат. ргппа як форма множини лат. ргппит «слива» (там же, 1202), morberie < лат.
mõrum «шовковиця» (там же, 1012), gingifer < гр. ζιγγιβερις < лат. gingiber «імбир» (там же,
657), sigle < лат. sleale «жито» (Hall, 306), mynet < лат. moneta «м’ята» (Klein, 985), plante <
лат. planta «рослина» (там же, 1195), win < лат. vinum «вино» (там же, 1746), must < лат. vinum
mustum «молоде вино» (там же, 1018), disc <лат. discus «страва» (там же, 459), cëse < лат.
cãseus «сир» (там же, 272), bufere < лат. bütÿros «масло» (там же, 214), сирре < лат. cuppa
«чашка» (там же, 384), сисіег < лат. cochlear «ложка» (Hall, 75).
Серед англійської кулінарної лексики давньоанглійського періоду латин
ського походження, що не збереглася в сучасній англійській мові, переважають
назви посуду, зокрема: byden < лат. butina «посудина, бушель» (Hall, 61), byti
«шкіряна пляшка» (там же, 63), céac «глечик» (там же, 65), læfel < лат. labellum
«чашка» (там же, 209).
Ще одним впливом, якого зазнала давньоанглійська мова, був скандинав
ський. Тривалі скандинавські завоювання привели до переселення на територію
Англії великої кількості скандинавів, що спричинило появу в давньоанглійській
16 Niehues J The Influences o f the Celtic Languages on Present-Day English.— Marburg,
2006.— P. 98.
17 HoggR. Op. cit.— P. 110.
18 Ibid.— P. 111.
19 Clark Yall J. R. A Concise Anglo-Saxon Dictionary.— Cambridge, 1931.— P. 273 (далі
— Hall).
____________________________ Генетичний склад давньоанглійської кулінарної лексики
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 1 83
мові численних і, як виявилося з часом, стійких запозичень. У більшості випад
ків ці лексичні одиниці не вводили нових понять, а заміщали вже існуючі слова.
Серед запозичених назв, що належать до кулінарної лексики, слід вказати такі:
cycle < дсканд. kaka «тістечко» (Klein, 221), cég < дсканд. eeg «яйце» (там же,
503), cnìf < дсканд. knifr «ніж» (там же, 849).
На основі дослідження фактичного матеріалу нами виявлено 540 кулінаро-
німів, серед яких питомо англійські становлять 91,98 %, а запозичення — 8,7 %
(47 одиниць). Найсильнішим і найтривалішим був вплив римської культури та
латинської мови. Чимало лексем потрапляло до словникового складу давньоан-
глійської мови з грецької через посередництво латини. Серед кулінаронімів дос
ліджуваного періоду 8,2 % від загальної кількості виявлених лексичних оди
ниць увійшло до складу давньоанглійської мови саме з латини. Скандинавських
запозичень у давньоанглійській кулінарній лексиці значно менше — 0,5 %. Най-
слабшим серед ранніх впливів є кельтський — лише 0,18 % кулінаронімів.
Таким чином, можна зробити висновок, що в давньоанглійський період
власне англійська кулінарна лексика переважала над запозиченою.
Подальше вивчення джерел формування англійського кулінаронімікону доз
волить простежити зміни, проаналізувати інтенсивність і масштаби запозичень
різних періодів, визначити перспективи розвитку чи зникнення запозичень зі
словникового складу англійської мови, встановити зв’язок між власне англій
ською кулінарною лексикою та запозиченнями.
T. V. PODSIKERA
GENETIC COMPOSITION OF THE OLD ENGLISH CULINARY VOCABULARY
The article outlines the origin o f the Old English culinary vocabulary. Special attention is paid
to the sources o f its formation and the contribution o f loan-words into the cooking vocabulary.
K e y w o r d s : language interaction, language contacts, borrowing, Old English, cooking
vocabulary.
T. В. Подсікера_________________________________________________________________
84 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 1
|