Прагматичні кліше з погляду теорії перекладу
Висвітлення перекладу чеських прагматичних кліше українською мовою відбувається на засадах зіставного аналізу й базової перекладацької стратегії— мікростратегії, при якій прагматичні кліше розглядаються як одиниці системи мови й носії мовної картини світу. Реалізація вказаної стратегії відбуваєть...
Gespeichert in:
| Datum: | 2015 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2015
|
| Schriftenreihe: | Мовознавство |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184007 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Прагматичні кліше з погляду теорії перекладу / Η.Ф. Баландіна // Мовознавство. — 2015. — № 3. — С. 12-22. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-184007 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1840072022-05-02T01:26:22Z Прагматичні кліше з погляду теорії перекладу Баландіна, Η.Ф. Висвітлення перекладу чеських прагматичних кліше українською мовою відбувається на засадах зіставного аналізу й базової перекладацької стратегії— мікростратегії, при якій прагматичні кліше розглядаються як одиниці системи мови й носії мовної картини світу. Реалізація вказаної стратегії відбувається із залученням лінгвістичної моделі ёперекладу, яка забезпечує його еквівалентність. Coverage of translation of the Czech pragmatic clichés into the Ukrainian language takes place on the basis of contrastive analysis and basic translation strategy — microstrategy, by means of which pragmatic clichés are considered as units of the language system and carriers of the language picture of the world. Implementation of the mentioned strategy takes place with the application of the linguistic model of translation which ensures its adequacy. 2015 Article Прагматичні кліше з погляду теорії перекладу / Η.Ф. Баландіна // Мовознавство. — 2015. — № 3. — С. 12-22. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184007 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Висвітлення перекладу чеських прагматичних кліше українською мовою відбувається на
засадах зіставного аналізу й базової перекладацької стратегії— мікростратегії, при якій прагматичні
кліше розглядаються як одиниці системи мови й носії мовної картини світу. Реалізація
вказаної стратегії відбувається із залученням лінгвістичної моделі ёперекладу, яка забезпечує
його еквівалентність. |
| format |
Article |
| author |
Баландіна, Η.Ф. |
| spellingShingle |
Баландіна, Η.Ф. Прагматичні кліше з погляду теорії перекладу Мовознавство |
| author_facet |
Баландіна, Η.Ф. |
| author_sort |
Баландіна, Η.Ф. |
| title |
Прагматичні кліше з погляду теорії перекладу |
| title_short |
Прагматичні кліше з погляду теорії перекладу |
| title_full |
Прагматичні кліше з погляду теорії перекладу |
| title_fullStr |
Прагматичні кліше з погляду теорії перекладу |
| title_full_unstemmed |
Прагматичні кліше з погляду теорії перекладу |
| title_sort |
прагматичні кліше з погляду теорії перекладу |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2015 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184007 |
| citation_txt |
Прагматичні кліше з погляду теорії перекладу / Η.Ф. Баландіна // Мовознавство. — 2015. — № 3. — С. 12-22. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT balandínaēf pragmatičníklíšezpoglâduteorííperekladu |
| first_indexed |
2025-07-16T04:03:43Z |
| last_indexed |
2025-07-16T04:03:43Z |
| _version_ |
1837774798060519424 |
| fulltext |
H. Ф. БАЛАНДША
ПРАГМАТИЧНІ КЛІШЕ З ПОГЛЯДУ
ТЕОРІЇ ПЕРЕКЛАДУ_______________
Висвітлення перекладу чеських прагматичних кліше українською мовою відбувається на
засадах зіставного аналізу й базової перекладацької стратегії— мікростратегп, при якій праг
матичні кліше розглядаються як одиниці системи мови й носії мовної картини світу. Реаліза
ція вказаної стратегії відбувається із залученням лінгвістичної моделі ёперекладу, яка забез
печує його еквівалентність.
К л ю ч о в і сл ов а: прагматичні кліше, переклад, еквівалентність / безеквівалентність,
лінгвістична модель перекладу.
Підхід до перекладу як до комунікативного процесу вимагає від дослідників
розмежовувати явища міжмовної аналогії знаків мовлення й мови. Трапляється,
що «словникові (категоріальні й сигніфікативні) відповідності стають нереле-
вантними на референтному (тобто текстовому, ситуативному) рівні» *, що ак
туальне для одиниць, природа яких має поведінковий характер. До них належать
прагматичні кліше, що входять до ширшого угруповання — мовних стереоти
пів. Попри те що в науці термін «стереотип» трактується неоднозначно 1 2 і розме
жування обсягів понять «стереотип» і «кліше» все ще продовжується3,
виходимо з того, що вони пов’язані родо-видовими відношеннями, де родовим
поняттям є стереотип, а видовим — кліше. Це дозволяє чіткіше підійти до об’єк
та дослідження — прагматичних кліше — і сформувати методологічне підґрун
тя їх перекладу.
Будучи інкорпорованими в тканину тексту, стереотипи вочевидь заслуго
вують на увагу, оскільки дозволяють краще зрозуміти не тільки зміст, але і його
структурування. Так, почувши Neobtěžovalo by to vas, kdybyste..., перекладач
уже підсвідомо налаштовується на можливе продовження думки у формі кон
кретизації прохання. Стереотипи у зв’язку з цим порівнюють з алгоритмами роз
в’язання математичних задач і ключами до розуміння інформації. У сучасному
перекладознавстві роль стереотипів й особливості їх перекладу маловивчені,
що, імовірно, пов’язане з недостатньою розробкою проблем комунікації взагалі,
1 Лещах С. Языковое клише: прагматика, семантика и структура аналитических номи
нативных неидиоматических знаков в современном русском языке.— Кельце, 2006.— С. 135.
2 Докладніше див.: Бартминский Е. Этноцентризм стереотипа : Результаты ис
следования немецких (Бохум) и польских (Люблин) студентов в 1993-1994 гг. // Речевые и
ментальные стереотипы в синхронии и диахронии : Тез. конф.— М., 1995.— С. 7-9;
Никитина С. Е. Стереотипные суждения и речевые клише как культурные барьеры //
Там же.— С. 81-83; Красных В. В. К вопросу о лингвокогнитивном аспекте коммуника
тивных актов // Науч. докл. фил. фак. Моек. гос. ун-та.— М., 1998.— С. 93-99.
3 Див.: Стрибижев В. В. Эффективность общения и статус речевого клише // Изв. Тул.
гос. ун-та : Сер. « Психология».— Тула, 2004.— Вып. 4.— С. 229-239.
Ο Η. Ф. БАЛАНДША, 2015
12 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № З
зокрема стандартизованої. Водночас саме стандартизація всіх сфер людської
діяльності в епоху глобалізації ставить перед ученими завдання ретельного ви
вчення стереотипізації досвіду в мові-джерелі і його відтворення в мові перекла
ду. При цьому розв’язання проблеми слід шукати відразу за кількома напря
мами: мовним, прагматичним і ситуативним. Зокрема, Л. Л. Нелюбій звертає
увагу на врахування контексту й ситуацій спілкування4, Я. И. Рецкер зазначає,
що переклад залежить від прагматики вихідного висловлення5, що, безперечно,
спонукає брати до уваги і лінгвістичні, і комунікативні характеристики.
Найвагоміші здобутки в цій царині належать перекладачам з германських і
романських мов б 7, хоча й у сфері славістики також є певні результати 1. Акту
альність цієї розвідки полягає в тому, що переклад прагматичних кліше на че
сько-українському матеріалі ще не був об’єктом окремого дослідження й не сис
тематизувався з урахуваннями взаємозв’язку мовних і комунікативних ознак.
Метою розвідки є з ’ясування специфіки прагматичних кліше як об’єкта пере-
кладознавчих студій з погляду різних моделей і розгляд однієї з них — лінгвіс
тичної. Зазначена мета передбачає з ’ясування лінгвосеміотичної суті цих знаків,
визначення основних функцій, представлення важливих для них моделей пере
кладу й актуалізація лінгвістичної моделі. Теоретичну й методологічну основу
формують праці з теорії і практики перекладу8, комунікативної лінгвістики та
теорії мовленнєвих актів 9 і міжкультурної комунікації 10.
У роботі застосовано комплексну методику, що включає структурно-семан
тичний метод — при з ’ясуванні особливостей побудови прагматичних кліше і
розпізнаванні їхніх функцій; зіставний метод — при описі національно-культур
ної специфіки та її освоєнні на чужому мовному ґрунті; метод актомовленнєвого
аналізу — при прагматичній інтерпретації інтеракції й пошуках відповідників,
що забезпечують адекватний комунікативний ефект.
Прагматичні кліше (далі — ПК) — виразне угруповання, особливість якого
полягає в яскравій діяльнісній ознаці: їхнє вживання рівнозначне дії. Звідси і
назва— прагматичні (від гр. pragma «дія»). Мовець, говорячи «Дякую», тим са
мим виконує акт подяки. Якщо згадати крилатий вислів «Слово— це дія», то для
ПК це не метафора, а буквальний її зміст. Структура ПК прикметна тим, що зде
більшого включає до свого складу перформативи (від лат. performo «дію») —
4 Нелюбин Л. Л. Введение в технику перевода.— Μ., 2007.— С. 133.
5 Рецкер Я. И. Теория перевода и переводческая практика (Наше наследие).— М.,
2007,— С. 163-165.
6 Детальніше див.: Казанцев А. И. Особенности перевода клише и штампов официаль
но-делового языка (на материале французского языка) : Учеб, пособие.— Челябинск, 2002.—
66 с.; Крупнов В. Н. В творческой лаборатории переводчика.— М., 1976.— 190 с.; Овчин
никова Г. В. Формулы вежливости во французском языке как элемент информационного
запаса переводчика // Вести. Челябин. гос. ун-та : Филология. Искусствоведение.— 2011.—
№ 24 (239). Вып. 57,— С. 57-59.
7 Баландіна Η. Ф. До проблеми опису етикетних перформативів у словниках // Eslavistika
Computence.— 2007.— Vol. 7.— С. 63-76; Лещак С. Зазнач, праця.— С. 135-156; Ново-
женова 3. Л. Клише и штампы в публицистическом тексте // Изв. Саратов, ун-та : Сер.
«Филология. Журналистика».— 2012.— Т. 12. Вып. 3.— С. 13-19.
8 Крупнов В. Н Зазнач, праця; Нелюбин Л. Л. Зазнач, праця; Рецкер Я. И. Зазнач, праця;
Левый И. Искусство перевода.— М., 1974.— 394 с.
9 Карасик В. И. Языковый круг: личность, концепты, дискурс.— Волгоград, 2002.—
477 с.; Серль Дж. Р. Что такое речевой акт? // Новое в зарубежной лингвистике.— М., 1986.—
Вып. 17.— С. 151-169; Hoffinannová J., Müllerová О. Jak vedeme dialog s institucemi.— Praha,
2000.— 188 s.
10 Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков : Пер. с англ.— М.,
1999.— 780 с.; Формановская Н. И., Тучны П. Русский речевой этикет в зеркале чешского.—
М., 1986,— 240 с.
____________________________________ Прагматичні кліше з погляду теорії перекладу
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № З 13
дієслова мовлення у формі першої особи однини або множини теперішнього ча
су дійсного способу: прошу/просимо, наказую / наказуємо, проголошую/прого
лошуємо і т. ін. Термін «перформатив», як відомо, увів у обіг англійський логік
Дж. Остін 11.
Обрання ПК як специфічного об’єкта перекладознавчих студій зумовлене їх
ньою роллю у спілкуванні не тільки з причин тісного зв’язку зі стереотипними
ситуаціями. Вони, на відміну від інших мовних стереотипів, уживаються в
будь-якій фазі спілкування і забезпечують його успішність з погляду максим
кооперації (за П. Г. Грайсом) та ввічливості (за Дж. Лічем). Крім того, вони є ін
дикаторами духовних, етичних і культурних смислів, оскільки, будучи сформо
ваними на національному ґрунті, включають імпліцитну інформацію, відому
здебільшого для «своїх» і недоступну для «чужих». Пересічний українець, вхо
дячи в чеське мовне коло й натрапляючи на схожі з українськими словоформи,
що вживаються в незвичних для них контекстах, або ж на значення, які, хоч і
виявляють певну схожість, викликають інші асоціації, ризикує відчути ког-
нітивний дисонанс. У такому випадку практики говорять про «хибних друзів»
перекладача. Так, чеський вираз на позначення застереження Pozor! (україн
ський відповідник Увага!) асоціюється в українців-білінгвів з рос. Позор! (укр.:
Ганьба!) і здається недоречним у ситуації застереження. Обидві лексеми є прик
ладом міжмовної омонімії, що виникла внаслідок розвитку полісемії, а потім її
розпаду. Як свідчить етимологічний словник, спочатку слово мало значення
«увага», «сенсація» 12. Очевидним є й те, що корені лексем pozor і позор, вклю
чаючи сему «візуальне сприйняття», етимологічно споріднені, пор.: укр. зрячий,
рос. зрение, зреть (зри в корень), серб, позориште (театр, видовище).
Дозвіл на прохання увійти Dále! (укр. : Прошу !, Будь ласка !, Заходьте ! ) через
формально-семантичну схожість з українським Далі! також здатен повести хиб
ним шляхом і викликати стилістичне неузгодження тональності перекладу: у
першій мові він нейтральний, у другій— знижений, маркований неввічливістю.
Чеське звертання Mladá paní, природне стосовно молодої жінки, українцям
може видатися надто прямолінійним, оскільки активізується антиномія за віком
молодий — старий, що мимоволі спонукає до хибної катетеризації: всі, хто не
підпадає під оцінну номінацію молода, ризикує стати старою. Насправді ж
ідеться не стільки про вікову диференціацію, скільки про данину ввічливості,
намір підняти комунікативну позицію жінки-адресата. Таке звертання може
бути своєрідним виявом лестощів, коли мовець зацікавлений в успішній кому
нікації з жінкою, можливо, уже й немолодою. Варіантний еквівалент пані, який
в українському дискурсі хоч і набуває частотності, проте все ще маркований
офіційністю, вишуканістю і в повсякденному дискурсі, на відміну від чеської
традиції, практично не вживається. Номінація mladá paní своєю частотністю зо
бов’язана розширенню кола осіб, позначуваних нею: це може бути і незаміжня
дівчина (slečna), і молода жінка (mladá paní), і навіть та, до якої зазвичай уже
звертаються paní і яка вже переступила поріг п ’ятдесятиліття (наприклад, в ого
лошенні: Mladá paní (52) hledá zaměstnání).
Когнітивну неузгодженість викликає чеська пропозиція руки і серця Vezmeš
si mněl (букв. *Чи візьмеш мене (собі)!) — укр. (Чи) Вийдеш за мене (заміж)!,
Прошу твоєї руки, оскільки сприймається не як намір оженитися, а як упрошу
вання адресата з вищою комунікативною позицією. Схожа конфігурація позицій
11 Остин Дж. Л. Слово как действие // Новое в зарубежной лингвистике.— Μ., 1986.—
Выл. 17,— С. 22-130.
12 Фасмер М. Этимологический словарь русского языка : В 4 т. / Пер. с нем. и доп.
О. Н. Трубачева.— 2-е изд., стереотип.— М., 1987.— Т. 3.— С. 303.
Н. Ф. Баландіна________________________________________________________________
14 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № З
передана і в констативі Vzala si hodného muže (букв. Взяла собі хорошого чоло
віка) — по-українськи кажуть Вийшла заміж за хорошого чоловіка (не взяла собі
чоловіка). Дієслово взяти (за дружину, заміж, собі дружину / жінку) має су
б’єктну валентність, марковану особою чоловічої статі: Він взяв собі хорошу
дружину. Буквальний переклад Vzala si hodného muže як *Взяла собі хорошого
чоловіка неправильний. Культурна специфіка українського кліше полягає в то
му, що соціальна роль чоловіка подана як вища, вагоміша. У чеській пропозиції
руки і серця, навпаки, вивищується роль жінки.
Наведені приклади свідчать, що поряд із порівнянням мовних систем у про
цесі перекладу відбувається порівняння різних культур і перекладацький аналіз
у такий спосіб неможливий без мовно-зіставних студій, без залучення сформо
ваних на їх ґрунті методів пізнання об’єкта. Необхідною умовою кваліфіковано
го зіставлення, а отже й успішного перекладу, є так звані фонові знання, суть
яких зводиться до вміння інтерпретувати повідомлення, марковані усілякого ро
ду конотаціями, насамперед історико-культурними. Інакше кажучи, якщо вжи
вають вираз Ruce libám, то перекладачеві відомо, що це не констатація факту про
виконання дії, а дія — куртуазне чоловіче вітання з жінкою.
Сказане вище дозволяє твердити про значну роль ПК в мовленні, оскільки
вони оптимізують вираження думки, функціонують на всіх стадіях спілкування,
сприяють реалізації принципів успішної комунікації, представляють установле
ний культурною традицією стандарт конвенційної поведінки у стереотипних
ситуаціях.
Саме з цих причин ПК приділяють значну увагу при вивченні будь-якої іно
земної мови вже на початковому етапі, і саме тому вони вимагають пильної ува
ги при перекладі, хоч і схожі на стерті п’ятаки (otřepaná fráze): те, що видається
зрозумілим для носія вихідної мови, нерідко стає непрозорим при перекодуван
ні для носія мови перекладу.
Перекладати буквально такі вирази, особливо якщо їх смисл незрозумілий,
не відповідає поведінковим нормам, слід обачно, залучаючи фонові знання, ура
ховуючи конотації, а подекуди й відходячи від словника. Маючи справу з перфор
мативами, слід зважати на зворотну реакцію, неодмінною умовою якої є персва-
зивний ефект, а не змістова адекватність. У такий спосіб формуються дещо інші
вимоги до перекладу кліше-констативів, з одного боку, і кліше-перформативів, —
з другого.
Розібратися в цих тонкощах навряд чи допоможуть словники, оскільки ПК
систематично в них не описані, замало про них інформації в теоретичній літера
турі з перекладознавства. Перекладачеві за таких обставин доводиться лавірува
ти між двома полюсами — мовними характеристиками і яскраво вираженою ко-
мунікативно-поведінковою природою — і таким чином дбати про різні
еквівалентності: мовно-системну й комунікативну, або, як зазначав Ю. Найда,
формальну й динамічну. При дотриманні формальної еквівалентності увага кон
центрується на самому повідомленні — як на його формі, так і на змісті. Орієн
туючись на динамічний рівень, прагнуть не стільки домогтися збігу повідомлен
ня мовою перекладу з мовою оригіналу, скільки створити динамічний зв’язок
між повідомленням і його одержувачем при перекладі, який був би приблизно
таким самим, як зв’язок між повідомленням і одержувачем на мові оригіналу13.
Так, з погляду лінгвістичної еквівалентності вітання Přeji hezkýpodvečer\ мало б
13 Найда Ю. К науке переводить // Вопросы теории перевода в зарубежной лингвисти
ке,— М., 1978,— С. 114—136.
____________________________________ Прагматичні кліше з погляду теорії перекладу
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № З 15
бути перекладено Бажаю гарного підвечір 'я!, а з погляду динамічної моделі, що
враховує українські поведінкові норми, — як Доброго вечораї
Насправді транслатологія має значно більше моделей перекладу 14, які по-
своєму увиразнюють базові складники еквівалентності з погляду форми і змісту,
комунікативно-прагматичних характеристик і ситуативного контексту. Стосов
но ПК найактуальнішими є лінгвістична, комунікативно-прагматична та ситуа
тивно-денотативна моделі.
Такий порядок має свою логіку, бо скільки б не йшлося про комунікативні
(прагматичні) особливості мовних одиниць і дотримання ситуативних параметрів
у процесі перекладу, еквівалентність досягається насамперед завдяки адекватно
му добору мовних одиниць і пов’язаному з ним методологічному прийому — по
шуку перекладацьких відповідностей. Лінгвістична модель і надалі належить до
високоефективних, оскільки дозволяє оминути вади вільного перекладу.
Переклад ПК загалом і їх складників зокрема важко уявити без зіставлення
мовних значень, що засвідчує спорідненість проблем перекладу із зіставною
лінгвістикою. «Однак якщо предметом зіставного вивчення мов є визначення
подібності (конвергенції) і відмінності (дивергенції) в системах різних мов, то
об’єктом перекладу є не система мов, а одиниці мовлення, тексти»15. Одну з пер
ших спроб створити повноцінну лінгвістичну модель перекладу було зроблено
російськими вченими А. В. Федоровим та Я. И. Рецкером 16 у теорії регулярних
відповідностей (еквівалентів, аналогів, адекватних замін) — більш-менш регу
лярних способів перекладу.
З поняттєво-структурного погляду можна говорити про еквівалентні та без-
еквівалентні відповідники, які є на будь-якому рівні мовної системи: від фоне
ми, морфеми, лексеми, словосполучення до речення. Об’єкт цього дослідження,
який здебільшого має стандартизовану форму, спонукає до максимальної уваги
на рівні лексем і речень. Пошук відповідностей на рівні лексем означає, що кож
ному слову чеського речення мало б відповідати певне слово в українському пе
рекладі, напр.: Zopakujte to, prosím, ještě jednou—Повторіть це, прошу, ще раз.
Нерідко в практиці перекладу, особливо в споріднених мовах, активізується тен
денція до механічної заміни лексичних одиниць однієї мови одиницями іншої,
проте лексична еквівалентність не є достатньою для встановлення семантико-
прагматичної адекватності, і досвідчений перекладач добре знає, що звернення
до словника не вирішує перекладацьких проблем, оскільки вибір зафіксованого
у словнику еквівалента можливий лише гіпотетично. Якщо взяти до уваги вираз
Upozoměnň Průchod zakázán, то словник запропонує слово upozornění переклас
ти як попередження, натомість в українській мовній традиції такі попередження
позначаються маркером увага ( Увага ! Прохід заборонений /заборонено), що де
монструє вже певні культурологічні розбіжності, особливості національної пси
хології. У чеській мові на передній план висувається сам факт застереження
(upozornění), а в українській — привертання уваги (увага). Водночас вербальна
реакція на такі акти виявляє повну лексичну еквівалентність: Děkuji za
upozornění— Дякую за попередження (не за увагу!), тобто в українській пове-
дінковій моделі, незважаючи на акт-акцію з модусом «увага», дякують не за ува-
14 Див. їх опис, напр.: Сдобников В. В., Петрова О. В .Теория перевода : Учеб, для сту
дентов лингвист, вузов и ф-тов иностр. яз.— М., 2007.— 448 с.
15 Макарова Л. С., Долуденко E. Н. Материалы по курсу теории и практики перевода.—
Майкоп, 2008.— С. 60.
16 Федоров А. В. Основы общей теории перевода : Лингвистические проблемы : Учеб, по
собие.— 4-е изд., переработ. и доп.— М., 1983.— 303 с.; Рецкер Я. И. Зазнач, праця.—
С. 48-51.
Н. Ф. Баландіна________________________________________________________________
16 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № З
ту, а за попередження, як і в чеській. Вираз Дякую заувагу вимагає інших пресу-
позицій, зокрема, коли мовець хоче подякувати комусь саме за виявлену увагу,
приязність. З цього випливає принципове положення про те, що перекладають
не слова і вирази, а смисли.
Послівний переклад трапляється зрідка, оскільки абсолютний збіг лексем —
це радше виняток, ніж правило. Зрештою, у якійсь із мов можуть бути відсутні
деякі службові слова. Такими є, наприклад, зворотні частки se, si, які в аналітич
ний спосіб виражають граматичне значення зворотності, пор.: Autor se
zavazuje... i Автор зобов ’язується... Відповідності серед службових лексем зде
більшого слід шукати на граматичному рівні — Byl bych vám velmi vděčen,
kdybyste mohl і Був би Вам дуже вдячний, якби Ви змогли, де категорію ввічли
вості виражено різними способами: у чеській мові злиттям kdyby і byste, а в ук
раїнській — особовим займенником другої особи множини Ви і формою дієсло
ва. При встановленні еквівалентних відношень на граматичному рівні
враховуються культурно-національні відмінності формального характеру, зок
рема написання українського займенника Ви {Вам, Вас...) з великої літери.
Коли ж ідеться про повнозначні слова, то і тут перекладач має справу пере
важно з частковою відповідністю (неповною еквівалентністю) лексичних оди
ниць. Більшість слів будь-якої мови характеризується багатозначністю, причо
му система значень слова в одній мові зазвичай не збігається із системою
значень в іншій. При перекладі стереотипів спостерігаються випадки неповної
еквівалентності, коли перелік значень слова в мові-джерелі виявляється розло
гішим, ніж у відповідного слова в мові перекладу, або ж, навпаки, — вужчим.
Цей тип неповної еквівалентності називають включенням. Так, чеське
prohlášení й українське заява представляють субстантивну форму перформатива
заявляю й експлікують збіг значення «чиє-небудь повідомлення, звернення до
кого-небудь з викладом якихось відомостей, положень, думок», значення «пись
мове прохання, оформлене за певним зразком, що подається на ім’я офіційної
особи або до установи чи організації» передається в чеській мові словом žádost.
Найчастіше перекладачі мають справу з випадками, коли в обох словах —
мови першоджерела і мови перекладу— система значень виявляє і збіг, і розбіж
ність. Так, чеське žádost й українське клопотання збігаються тільки в значенні
«писана заява, прохання про що-небудь, яке подають до офіційної установи»,
але розходяться в інших значеннях; наприклад, у системі чеських значень відсут
нє «турбота, тривога, хвилювання за кого-небудь (напр., клопочуся за нього),
клопотатися (клопочу собі голову), поратися»; аналогічне значення має вираз
žádost о milost.
Іноді відповідність може бути встановлена лише на рівні речення, коли пе
рекладаються речення практично ідіоматичні, напр.: Dejte pozor — Візьміть до
уваги, Зверніть увагу, Smím dáli — Дозвольте увійти? До їх переліку належать
різноманітні стандартні написи, сигнальні знаки, дорожні покажчики, приписи,
формули ввічливості, напр.: Nevstupujte па trávník — По газонах не ходити;
Čerstvá barva — Обережно, пофарбовано.
Цікавими є відповідності в заборонах з погляду тема-рематичного членуван
ня: якщо в чеських виразах здебільшого акцентується власне інформаційна час
тина заборони zákaz stání (jízdy, koužení, vstupu), то в українських — акт заборо
ни, чим, імовірно, у такий спосіб підкреслюється можливість застосування
санкцій, пор.: Zákaz stání — Стоянку заборонено / Стоянка забороняється,
Zákaz stání па chodníku — На тротуарі стоянку заборонено, Zákaz jízdy —
Про'ізд заборонено, Zákaz koužení — Курити заборонено, Zákaz vstu
pu па staveniště— Заходити на будівельний майданчик заборонено.
____________________________________ Прагматичні кліше з погляду теорії перекладу
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № З 17
Дещо інший характер мають відповідності граматичні. Як відомо, граматич
ні значення мають абстрагований, узагальнений характер. Інформація, яку вони
передають, конкретизується й тісно взаємодіє зі значеннями лексичних оди
ниць, тому для граматичних одиниць немає одиничних відповідностей, які пос
тійно або хоча б у більшості випадків виявлялися в перекладі. При цьому оче
видно, що в багатьох випадках підставою для перекладу є не стільки формальна
наявність граматичних еквівалентів у двох мовах, скільки врахування мовного
узусу, прийнятого всередині тієї чи іншої лінгвістичної спільноти, пор.: Zákaz
vstupu па staveniště— Вхід на будівельний майданчик заборонено /заборонений /
забороняється, Kouřenízakázánol, Zákaz kouření— Курити заборонено! Курити
забороняється.
Подані відповідники, якщо відсторонитися від факторів частотності і праг
матики, є повними еквівалентами. Однак при адекватному перекладі слід звер
тати увагу й на частотність уживання граматичних форм. Якщо порівняти чеські
заборони паління Zákaz kouření і Kouření zakázáno !, то перша є частотнішою, що
засвідчив перегляд зразків табличок, які рекламують фірми-виробники. В ук
раїнських варіантах Курити заборонено ! і Курити забороняється] менш частот
ним є останній варіант, що зумовлено тенденцією відходу від форм російської
мови {Курить запрещается!) і поширенням безособових форм на но-, то-.
Прикметною в плані зіставлення є граматична категорія виду. Якщо порівня
ти чеські запрошення сідати Sedněte si, prosím, Posadte se,prosím, то впадає в око
їх маркованість доконаним видом, що начебто також спонукає до збереження
виду: Сядьте, будь ласка (прошу), тоді як в нашій мовленнєвій практиці перева
жають вирази Сідайте, будь ласка', Сідайте, прошу (просимо), у яких недокона-
ний вид дієслова надає запрошенню значення некатегоричності. Натомість за
прошення Сядьте, будь ласка {прошу, просимо) робить його схожим на наказ.
Вид дієслова в перекладацькій практиці часто є каменем спотикання, оскільки
перекладачі схильні переносити граматичний статус одиниці рідної мови на
одиницю мови перекладу.
Прохання про дозвіл також виявляють свою специфіку. Вони, ж відомо,
можуть мати повну форму складнопідрядного з ’ясувального речення
{Dovolte, abych představil své nové webové stránky) i форму простого речення з но-
міналізованою підрядною частиною, здебільшого у формі інфінітива {Dovolte (ті)
představit své nové webové stránky). Якщо просте речення з номіналізованою кон
струкцією перекладається буквально: Дозвольте (мені) представити свої нові
веб-сторінки, то складнопідрядне речення, зокрема підрядна його частина з дієс
ловом у формі умовного способу, — не так прямо і з різнотипними граматичними
відповідностями. Носієм модальності умовності тут слугує сполучник у поєднан
ні з дієсловом дійсного способу: Дозвольте, щоб я представив свої нові веб-сто-
рінки. Маркованою особовим займенником в українському реченні виявляється
позиція мовця, без ж о ї переклад був би неадекватний: * Дозвольте, щоб предста
вив свої нові веб-сторінки. Отже, переклад потребує синтезу, комбінаторики різ-
норівневих елементів для вираження того чи того значення.
Варто звернути увагу й на частотність уживання граматичних еквівалентів:
якщо в чеській мові у проханні про дозвіл частотнішою є форма складнопідряд
ного речення, яка підкреслює гіпотетичність можливої в майбутньому дії кон
кретної особи, то в українському діловому мовленні радше вдаються до кон
струкцій з номіналізацією, що нейтралізує особовість: Дозвольте (мені)
представити свої нові веб-сторінки.
Говорячи про граматичні аспекти, слід зазначити, що перекладаються не гра
матичні елементи і структури, а певні смисли. Так, на конфігурацію добору ек
Н. Ф. Баландіна________________________________________________________________
18 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № З
вівалентів впливає такий морфологічний фактор, як негація. Вислів
Nedovolte, abychom vaše děti se staly obětí experimentu можна перекласти україн
ською Не дозвольте, щоб ваші діти стали жертвами експерименту, але в тако
го плану засторогах радше вдаються до форм дієслова недоконаного виду, які
надають їм значення не одноразовості, а тяглості: Не дозволяйте, щоб ваші діти
стали жертвами експерименту. Те саме стосується і номіналізованих варіан
тів, пор.: Не дозволяйте вашим дітям стати жертвами експерименту і Не до
звольте вашим дітям стати жертвами експерименту.
Отже, окремі відповідності використовуються з більшою або меншою регу
лярністю, і їх знання допомагає перекладачеві вирішувати, які з них слід актуа
лізувати в кожному конкретному випадку.
Теоретикам і практикам перекладу відомі також лексичні одиниці, грама
тичні значення і категорії, для яких у мові перекладу немає прямих відповіднос
тей; у цьому випадку, як відомо, йдеться про безеквівалентність, яка викликає
найбільші труднощі. Недарма ї. Леви називає їх translatorum Cruces — хресними
муками перекладача.
Що ж до перекладу мовних кліше з погляду безеквівалентності, то вчені ви
діляють повну безеквівалентність і безеквівалентність, на яку впливають окремі
диференційні ознаки. Саме останні актуальні для ПК, і певні розбіжності в кон
фігурації смислів стають причиною появи псевдоаналогів.
Так, наприклад, якщо взяти побажання, можна помітити їхню структурно-
семантичну схожість і відмінність. Спільне дозволяє говорити про еквівален
тність, натомість відмінність переводить їх до складу безеквівалентних. Мов
ним індикатором побажання є дієслово přát у перформативних його формах,
напр.: Přeji ti všechno najlepší/ hodně úspěchů / štěstí. Такі вирази перекладаються
буквально: Бажаю тобі усього найкращого / багато успіхів, щастя, хоч іноді
слід ураховувати особливості граматики і вживання. В обох мовах стосовно
об’єкта побажання робиться установка на об’єктивацію людських потреб, часто
у формі заклику: Uzdrav se! Měj se! Hlavu vzhůru!— Видужуй! Успіхів! Вище го
ловуй. Імперативна форма — це спроба наділити слово силою впливу, тому
будь-яка некоректна заміна може стати на заваді еквівалентності з погляду праг
матики. У побажаннях здебільшого йдеться про універсальні цінності — здо
ров’я, щастя, успіх, краще життя тощо, які залежно від художнього хисту набу
вають образності й національного присмаку. Особливо це відчутно в
українській традиції, менш уніфікованій порівняно з чеською. У цьому випадку
прикладом можуть слугувати вирази, які включають слово-реалію рушник: Руш
никами дорога ! (побажання перед далекою дорогою), Швидше станьте на руш
ник! (побажання взяти шлюб, повінчатися; на рушник стають молоді при вінчан
ні: Та ми з тобою на рушнику стояли, та ми з тобою й присягу мали).
Як відомо, рушник в українській культурі не тільки ужиткова річ, а й декора
тивна (для оздоблення житла) й обрядова. У словнику Б. Грінченка подано
своєрідну класифікацію рушників: рушник-утирач — для обличчя і рук, сти
рок — для витирання посуду, кілковий — багато вишитий — для прикрашання
образів, картин, божник — для ікон, плечевт — багато вишитий для сватів, по
дарунковий — дешевий для весільних подарунків та ін .17 Рушниками, як зазна
чають спеціалісти, прикрашають також хрести, на нього кладуть святий хліб, у
рушник загортають дитину після хресної купелі, ним перев’язують старост на
весіллі й почесних гостей на торжествах, на рушниках труну з померлим спус
17 Грінченко Б. Словарь української мови : В 4 т.— К., 1997.— Т. 4.— С. 91.
____________________________________ Прагматичні кліше з погляду теорії перекладу
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № З 19
кають до могили. Крім цього, рушник— це оберіг від злих сил, який мати давала
дітям у дорогу, і пам’ять про святе й незабутнє 18.
Чеська реалія ručník — це ужиткова річ (синонім — utěrák): «1) pruh látky к
utírání těla (zvi. rukou a obličeje) po umytí: lněný, režný r.; vzít si s sebou mýdlo a
r., 2) nář. šátek: bílý r. musela přes hlavu uvázat (Něm.); —> zdrob. ručníček, -čku m.
(6. mn. -čcích, -čkách): dětský r.» 19. Отже, при перекладі йдеться про повну ек
вівалентність відповідників рушник — ručník (utěrák) лише в значенні «річ для
витирання». Щоправда, певну зовнішню схожість з українською декоративною
реалією чеський ručník (utěrák) набуває тоді, коли він вишитий (vyšívaný). З по
гляду ужитковості український рушник не вживається як хустка, про що сказа
но в чеському тлумачному словнику.
Найбільший ступінь безеквівалентності мають ПК з лексемою рушник, якщо
той позначає реалію, яка використовується в обрядових діях. Так, рушник є
обов’язковим атрибутом, який дають молодятам, коли беруть шлюб. Даючи
рушник, промовляють: На щастя, на долю (без рушника це побажання немож
ливе: предмет і слово тут перебувають у відношеннях взаємної доповнюва-
ності). Рушниками дорога — бажають перед далекою дорогою. Про те, що руш
ник для українців — це символ щасливої долі, злагоди й подружньої вірності,
чистоти почуттів і найщиріших побажань, свідчить значна кількість фразеоло
гізмів: брати рушники, вернутися з рушниками, готувати рушники, рушники
дбати, побрати рушники, подавати (подати) рушники, посилати (слати, по
слати) за рушниками, присилати (прислати людей) за рушниками, рушники дба
ти, ставати (стати) на рушнику (на рушники) 20.
При перекладі чеською мовою таких виразів необхідно вдаватися до натура
лізації і передбачати ефект зняття екзотики, утрату народнопоетичних конота-
цій, культурної специфіки, пор: Рушниками дорога — Přeji šťastnou cestu / Ať
růže na cestu sypou se ti-, Швидше станьте на рушник — Přeji brzy se vdát a mít
svou rodinu. Такого виду адаптацію можна оцінити як спрощену.
Рушник дають на щастя, на долю. У зв’язку з цим заслуговує на увагу й інша
лексема, яка трапляється в побажаннях — доля: Пошли тобі (Вам), Господи,
щастя й долю. На українських весільних рушниках традиційно вишито «На
щастя, на долю». Доля в таких побажаннях — це втілення щастя, успіху, що зак
ріплено також у виразах щастя-доля, щастя-доленька, щастя і доля. Вжи
вається ця лексема як народнопісенне звертання до коханої людини: «7м доле
моя\» (пісня), у здравицях, застільних піснях:
Гей, наливайте повнії чари,
Щоб через вінця лилося,
Щоб наша доля нас не цуралась,
Щоб краще в світі жилося.
Побажання На щастя, на долю, перекладати буквально як Na štěstí, па osud
неправильно. В українських побажаннях лексема доля включає сему ‘щасливе
життя’, що й зафіксовано у словниках у значенні «бажане, щасливе життя» 21, на
томість у чеських цього значення можна досягти тільки у спосіб аналітичний,
додаючи атрибутивного конкретизатора позитивної семантики šťastný (osud).
18 Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури : Словник-довідник.— К., 2006.—
С. 192-194.
19 Slovník spisovného jazyka českého / Za ved. В. Havránka (hlav. red.), J. Běliče, Μ. Helcla a
A. Jedličky. — http://ssjc.ujc.cas.cz/.
20 Словник української мови : В 11 т.— К., 1977.— Т. 8.— С. 919.
21 Там же,— 1971,— Т. 2,— С. 360.
Н. Ф. Баландіна________________________________________________________________
20 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № З
http://ssjc.ujc.cas.cz/
Порівнюючи концептуальні образи долі в обох мовах, слід відзначити спіль
ність значення «хід подій, збіг обставин, напрям життєвого шляху, що не зале
жать від бажання, волі людини; фатум». Таке розуміння долі залишило свої реф
лекси у прислів’ях: від долі не втечеш, долі не минути, долі й найбистрішим
конем не об’їдеш, перед долею не втечеш, від лихої долі не сховаєшся, лиха доля
й під землею надибає, долі скаргами не власкаєш, на торгу долі не купиш, ще ніх
то не втік від своєї долі. Схожі рефлекси є і в чеській мовній картині: rvát se s
osudem, osudu neujdeš, hříčky osudu osud vede, nezvratný osud, zajímavý osud, але
вживається це слово переважно з поширювачами негативної оцінки —
neradostný osud, kurva osud, černý osud, nešťastný osud, pohnutý osud, osud plný
běd, smutný osud, klatý osud, neodvratný osud, raný osudu, zkouška osudu,
zásahy osudu, kopí osudu. Українське світобачення оцінює долю як з позитивно
го, так і з негативного боку, пор.: добра доля, щаслива доля, гаптована доля; не
щаслива (нещасна) доля. Долю в обох мовах часто уособлюють, надаючи їй не
гативних рис: raný osudu, zásahy osudu, kopí osudu, zkouška osudu; зла доля,
горбата доля, лиха доля, щербата доля. Чеські вирази подають osud як феномен
дієвий, чоловічий: доля ранить, б’є, екзаменує, нагинає (raný osudu,
zásahy osudu, zkouška osudu, pohnutý osud), використовує знаряд дя (kopí osudu), з
долею б’ються (rvát se s osudem). В українських висловах тендерна ознака долі
передана не так виразно — це та, хто переслідує (від долі не втечеш, долі не ми
нути, долі й найбистрішим конем не об’їдеш, ще ніхто не втік від своєї долі, від
лихої долі не сховаєшся, лиха доля й під землею надибає) ; кого не підкупиш (долі
скаргами не власкаєш, на торгу долі не купиш); яка має негативні людські риси
(доля зла, горбата, лиха, щербата).
Українське розуміння долі, включаючи народно-культурні конотації, має
відтінок піднесеності, тому при перекладі може викликати труднощі. Невідпо
відність смислів лексем osud і доля, імовірно, схилило перекладача роману
Я. Гашека «Osudy dobrého vojáka Švejka» M. Масляка назву роману подати як
«Пригоди бравого вояка Швейка», оскільки буквальний варіант — доля — ви
кликало б стилістичне неузгодження смислів. Крім того, і форма множини —
*«Долі бравого вояка Швейка» — була б неправильною, оскільки лексема долі
використовується тільки стосовно двох і більше осіб (їхні долі, наші долі).
Позитивна маркованість слова доля порівняно з чеським osud виявляється на
тлі лексеми недоля (Нехай недоля тебе оминає), значення якої можна передати в
аналітичний спосіб — nešťastný osud. Слово недоля постає практично контек
стуальним антонімом слова доля в побажаннях на зразок На щастя, на долюї,
Пошли тобі (Вам), Господи, щастя й долю\ й у продовженні поданої вище на
роднопісенної здравиці:
Пиймо, панове, пиймо, братове,
Пиймо, поки іще п’ється!
Поки недоля нас не спіткала,
Поки ще лихо сміється.
Розбіжності в обсягах значень osud і доля в побажаннях передбачають ком
пенсації за рахунок поширювачів позитивної оцінки. Наприклад, побажання
Пошли йому, Господи, щастя й долю (доленьку, долечку) можна перекласти як
Dej ти Bože štěstí a milostivý osud, здравиці Bun ’єм за щастя, вип ’єм за долю як
Připijeme па štěstí а па štastný osud. Якщо залучити до зіставлення російську мо
ву, то вона має схоже з чеським світосприйняттям слово судьба у значенні «фа
тум», напр.: Наша доля — Божья воля. Можливо, цей факт і позначився на пе
рекладі «Пісні про рушник» А. Малишка. Слова І рушник вишиваний на щастя,
____________________________________ Прагматичні кліше з погляду теорії перекладу
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № З 21
на долю дала перекладачем Б. Палійчуком були перекладені з утратами, без сло
ва доля-. И расшитый рушник мне на счастье дала, попри те що російська лексе
ма доля вступає в синонімічні відношення зі словом судьба, так само як і україн
ське судьба (розм.) вважається синонімом до доля. Цікаво й те, що в українській
мові у слові недоля відбулася лексикалізація двох слів, тоді як в російській цього
не сталося, пор.: Видать, не судьба нам увидеться. Таким чином, спосіб мовної
концептуалізації дійсності, погляд на світ почасти універсальні, почасти націо
нально специфічні.
ПК побажання за своєю функцією близькі тостам, здравицям, оскільки ґрун
туються на тих самих пресупозиціях і розраховані фактом свого виголошення на
той самий ефект: зміцнення стосунків між людьми, яких зібрало застілля, пов’я
зане, зі свого боку, з певними життєвими обставинами. Особливістю чеського
тосту є те, що він позначається лексемою přípitek, виголошувати тост — означає
pñpít, тобто «trochu se napít ve společností (alkoholického napoje)» («трохи випити
в товаристві (алкогольного напою)»). Імовірно, що строга детермінованість по
ведінки за столом, правила пристойності спонукали до появи слова pñpít у зна
ченні «виголосити тост». Найближчим до нього є українське пригубити, тобто
«випити символічно». Спокуса перекласти тост Pripíjím па krásu české země з
опорою на основне значення слова pñpít як пригубити (Пригублюю (цей келих)
за красу чеської землі) означало б втрату, оскільки в українській традиції зде
більшого п ’ють, випивають за кого-, що-небудь, тому точнішим буде переклад:
П ’ю за красу чеської землі. Справедливість такого кроку підсилюється ще й тим,
що в чеській традиції застілля зрідка вживається також синонімічний вираз napit
se па... (Napijeme se па...), але він не включає семи ‘trochu’. Принагідно слід звер
нути увагу і на формальний бік вираження об’єкта тосту: у чеській мові вжи
вається конструкція pñpít / napit se + па..., ъ українській — випити + за... Проте
якщо побажання На щастя, на долю звучить за столом, воно зберігає однакову з
чеською мовою форму.
Такий підхід у виборі еквівалента ставить за мету передати природність спо
собів вербальної поведінки в ситуації застілля, релевантну контексту культури
адресата перекладу, що дозволяє встановити не тільки тотожність на мовному
рівні, а й відповідність на рівні динамічних моделей поведінки, коли зв’язок між
сказаним і адресатом у мові перекладу приблизно той самий, як і зв’язок, вста
новлений між висловленням і отримувачем у мові оригіналу.
Отже, прагматичні кліше з погляду лінгвістичної теорії перекладу розгля
даються як одиниці мови. Пошуки перекладацьких відповідностей є лише од
нією зі стратегій перекладу— мікростратегією. Адекватність пошуку залежить і
від інших правил— прагматичних і ситуативних, характерних для комунікатив
ної моделі. У такому випадку вже йдеться про макростратегію.
(Полтава)
Н. Ф. Баландіна________________________________________________________________
N. F. BALANDINA
PRAGMATIC CLICHÉS IN THE CONTEXT OF TRANSLATION THEORY
Coverage o f translation o f the Czech pragmatic clichés into the Ukrainian language takes place
on the basis o f contrastive analysis and basic translation strategy — microstrategy, by means
o f which pragmatic clichés are considered as units o f the language system and carriers o f the lan
guage picture o f the world. Implementation o f the mentioned strategy takes place with the applica
tion o f the linguistic model o f translation which ensures its adequacy.
K e y w o r d s : pragmatic clichés; translation, equivalence / nonequivalence, linguistic model
o f translation.
22 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 3
|