Хроніка

Хроніка

18-19 жовтня 2012 р. у м. Берегові, у Закарпатському угорському інституті ім. Ференца Ракоці II відбулася міжнародна конференція «Українсько-угорські міжмовні контакти: минуле і сучасність». Тематика конференції визріла давно, організацію подібного форуму вимагало нагромадження широкого обсягу матер...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2015
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2015
Series:Мовознавство
Subjects:
Наукове життя
Online Access:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184016
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Хроніка // Мовознавство. — 2015. — № 3. — С. 92-96. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-184016
record_format dspace
spelling irk-123456789-1840162022-05-02T01:26:28Z Хроніка Наукове життя 18-19 жовтня 2012 р. у м. Берегові, у Закарпатському угорському інституті ім. Ференца Ракоці II відбулася міжнародна конференція «Українсько-угорські міжмовні контакти: минуле і сучасність». Тематика конференції визріла давно, організацію подібного форуму вимагало нагромадження широкого обсягу матеріалів і досліджень з даних питань, а її швидшу реалізацію стимулював, як зазначено в передмові до збірника матеріалів конференції, відомий учений родом із Закарпаття, член-кореспондент НАН України, завідувач відділу історії української мови Інституту української мови НАН України В. В. Німчук, який здавна цікавився українсько-угорськими мовними та іншими взаємозв’язками. 2015 Article Хроніка // Мовознавство. — 2015. — № 3. — С. 92-96. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184016 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Наукове життя
Наукове життя
spellingShingle Наукове життя
Наукове життя
Хроніка
Мовознавство
description 18-19 жовтня 2012 р. у м. Берегові, у Закарпатському угорському інституті ім. Ференца Ракоці II відбулася міжнародна конференція «Українсько-угорські міжмовні контакти: минуле і сучасність». Тематика конференції визріла давно, організацію подібного форуму вимагало нагромадження широкого обсягу матеріалів і досліджень з даних питань, а її швидшу реалізацію стимулював, як зазначено в передмові до збірника матеріалів конференції, відомий учений родом із Закарпаття, член-кореспондент НАН України, завідувач відділу історії української мови Інституту української мови НАН України В. В. Німчук, який здавна цікавився українсько-угорськими мовними та іншими взаємозв’язками.
format Article
title Хроніка
title_short Хроніка
title_full Хроніка
title_fullStr Хроніка
title_full_unstemmed Хроніка
title_sort хроніка
publisher Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
publishDate 2015
topic_facet Наукове життя
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184016
citation_txt Хроніка // Мовознавство. — 2015. — № 3. — С. 92-96. — укр.
series Мовознавство
first_indexed 2025-07-16T04:04:28Z
last_indexed 2025-07-16T04:04:28Z
_version_ 1837774844709568512
fulltext Наукове життя ХРОНІКА 18-19 жовтня 2012 р. у м. Берегові, у За­ карпатському угорському інституті ім. Фе­ ренца Ракоці II відбулася міжнародна кон­ ференція «Українсько-угорські міжмовні контакти : минуле і сучасність». Тематика конференції визріла давно, організацію подібного форуму вимагало нагромаджен­ ня широкого обсягу матеріалів і дослідже­ нь з даних питань, а її швидшу реалізацію стимулював, як зазначено в передмові до збірника матеріалів конференції, відомий учений родом із Закарпаття, член-корес- пондент НАН України, завідувач відділу історії української мови Інституту україн­ ської мови НАН України В. В. Німчук, який здавна цікавився українсько-угор- ськими мовними та іншими взаємо­ зв’язками. Упродовж історичного розвою між Угорщиною та Україною як сусідніми дер­ жавами тривали культурні, економічні, по­ літичні та інші зв’язки, що стали пред­ метом різноманітних студій. Нині є доціль­ ним проведення окремих конференцій з цих питань. Так, 2005 року в Києві відбулася перша угорсько-українська міжнародна конференція з історичної проблематики, 2006 р. опубліковано двомовну збірку її ма­ теріалів. Планувалося продовження, що, на жаль, не зреалізувалося. Цього разу, що логічно, вибір зроблено на користь м. Берегова на Закарпатті, адже саме через цей край відбувалося і відбу­ вається активне контактування двох етно­ сів, тут мешкає значна угорська діаспора, існують численні освітні й культурні угор­ ські заклади. В інституті функціонують два наукові осередки, що тісно співпрацюють з УАН. Це Інститут ім. Тівадара Легоцько- го, що займається вивченням угорської те­ матики на терені суспільних, історичних та філологічних наук, та Інститут імені Анто- нія Годинки, де вивчаються мовні питання в середовищі угорців Закарпаття. Інститут активно співпрацює як з українськими, так і з угорськими науковими установами. Отже, організаторами конференції ста­ ли Національна академія наук України, а саме Інститут української мови, а також згаданий Інститут ім. Ференца Ракоці II, на дводенний форум до Берегового з ’їхалися вчені з Києва, Будапешта, Житомира, Чер­ нівців, Львова, Сегеда, Ужгорода, Хуста, Ніредьгази та ін., усього тут прозвучала 51 доповідь. Учасники заслухали письмове привітання від директора Інституту україн­ ської мови НАНУ П. Гриценка, гостей вітала також президент Закарпатського угорського інституту І. Орос. На пленарному засіданні було виголо­ шено шість доповідей відомих угорських та українських науковців. Так, В. Н ім чук (Київ) у своєму виступі «Угорці в Києві та на Київщині (кінець IX — початок XII ст.)» розповів про найдавніші контакти двох на­ родів у час переходу угорців через Київ до нових місць поселення, згадки про це в Нестора-літописця, діяльність братів Угри- нів у цей період, збудований на честь цієї дати вже в наші дні пам’ятник тощо. І. Орос виголосила доповідь, присвячену сучасній освіті під назвою «Вплив україн­ ської інтерпретації болонського процесу та можливості подальшої освіти закарпат­ ських угорців на рідній території — у За­ карпатті». Про «Мовну політику і мовний ландшафт сучасного Закарпаття в історич­ ному плані (1900-1944)» розповів дирек­ тор науково-дослідного центру ім. А. Го­ динки Закарпатського угорського інститу­ ту ім. Ференца Ракоці IIС. Ч ерничко. Йо­ го доповідь містить цікаві документальні ілюстрації тогочасного «мовного ландшаф­ ту», приклади багатомовності тощо. Зна­ ний угорський славіст, завідувач кафедри української філології Будапештського університету ім. Л. Етвеша проф. 3. Анд- раш, який займається угорсько-слов’ян­ ськими мовними та культурними взаєминами, розповів про конкретні випад­ ки таких запозичень у доповіді «Слов’я- но-угорські етимології (уг. seb1 ‘рана’ і 92 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № З Хроніка застар., регіон, seb2 ‘швидкість’)». Дирек­ тор Інституту славістики Сегедського університету проф. М. Кочиш, який від­ найшов в Угорщині давні українські манус­ крипти і описав їх мовне оформлення, зок­ рема особливості правопису, виступив з доповіддю «Скільки українських церков­ них рукописів XVI століття зберігається в Угорщині». М. Сю сько (Ужгород) висту­ пив на конференції як знавець україн­ сько-угорських міжетнічних запозичень, проаналізувавши зоонімічну лексику: «Ук­ раїнсько-угорська інтерференція у сфері карпатоукраїнського зоонімікону». Робота конференції тривала в п’яти сек­ ціях. На першій секції розглядалися питан­ ня давніх українсько-угорських міжмовних та діалектних контактів, угорських елемен­ тів в українських писемних пам’ятках XIV-XVII ст. та історія дослідження цих контактів. На другій секції розглядалися теоретичні та практичні проблеми перекла- дознавства, дво- та багатомовності. На тре­ тій секції висвітлювалися такі теми: мето­ дичне забезпечення при вивченні україн­ ської та угорської мов іноземцями; україн­ сько-угорська та угорсько-українська лек­ сикографія; вивчення української мови угорцями. Четверта секція об’єднала спе­ ціалістів з проблем міжмовних контактів, білінгвізму та передачі прізвищ, імен ін­ шою мовою. Ще одна секція була присвя­ чена питанням українсько-угорських літе­ ратурних взаємодій та відображення зв’яз­ ків між двома народами у фольклорі. У виступах висвітлено дуже різні аспек­ ти українсько-угорських мовних, літера­ турних та культурних контактів. Це, зокре­ ма, доповіді з освітніх питань О. А нтонів (Львів), А. Берегсасі, А. М олнар (Буда­ пешт), Т. Чонки. І. Г усті та М. Ф абіан окреслили стан вивчення англійської та ук­ раїнської мов у берегівських школах з угор­ ською мовою навчання. Грунтовною і ціка­ вою була доповідь В. Л ебович (Буда­ пешт) «Проект створення нового навча­ льного матеріалу», де йдеться про проект підготовки серії навчальних фільмів для угорців, які вивчають українську мову. Авторка робить це на взірці майбутнього посібника до фільму про українські клей- ноди. Яскраві ілюстрації, таблиці, тексто­ вий та опитувальний матеріал, підготовле­ ні на високому фаховому рівні, сприяють глибокому розумінню і засвоєнню студен­ тами даної інформації. М. Л явинець (Бу­ дапешт) подала відомості з ігрового нав­ чання угорських студентів української мо­ ви, що є, безперечно, потрібною і популяр­ ною нині методикою, адже, як відомо, ігри в народній культурі існують з давніх часів і були однією з основних форм нормативної та регулятивної поведінки, засвоєння но­ вих навичок, правил поведінки. Узагальнювальний характер мав виступ Є. Барань «Динаміка вивчення україн­ ського мовознавства та угорсько-україн- ських мовних контактів в Угорщині», у якому розглянуто внесок видатних мово­ знавців минулого і сьогодення у висвітлен­ ня багатьох аспектів угорсько-українських та угорсько-слов’янських мовних взаємин. Широко розглядалися на конференції питання угорсько-української мовної ін­ терференції, запозичень, форм їх адаптації, модифікації та пристосування до системи іншої мови. Це, зокрема, виступи М. К ап­ ра ля (Ніредьгаза, Угорщина) про угорські запозичення в селі Великі Лази, А. М арку про явище двомовності, слов’янські лек­ сичні запозичення в середовищі закарпат­ ських угорців, А. П аладі (Будапешт) про мови міжетнічної комунікації в Солотвині, І. С абадош а про мадяризми в сучасній ук­ раїнській закарпатській говірці, Н. Х ібеби (Львів) про угорські запозичення у весіль­ ній лексиці бойківських говірок, Т. Я ст- рем сько ї (Львів) про гунгаризми в гуцу­ льських говірках, М. Т. К арої, І. П. Л ака- тош, Е. Ігл а ї (Ніредьгаза) про соціальний і територіальний розподіл слов’янських запозичень на помежів’ї трьох кордонів. 3. Бичко (Львів) у своєму дослідженні виокремив польські, румунські, німецькі та ін. лексичні запозичення в наддністрян­ ському говорі української мови. Г. П или- пенко (Москва) подав відомості про другу (російську чи українську) мову закарпат­ ських угорців у соціолінгвістичному та структурному аспектах, особливості їх поширення і функціонування серед різних локальних спільнот. В. Г аздаг (Буда­ пешт) у доповіді «Відображення впливу ра­ дянської ери на лексичний склад угорської мови Закарпаття» розповів про слов’янізми радянського часу в угорських говірках За­ карпаття, звернув увагу на особливості їх мовного оформлення та функціонування, дав огляд вивчення цих питань. Одним з та­ ких дослідників був ПІ. Фодо, йому при­ ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № З 93 Хроніка. свячено виступ П. Т овта (Сомбаггей). В актуальному нині візуальному аспекті роз­ гляду різних явищ проаналізував офіційні написи в різних угорськомовних населених пунктах Закарпаття 3. Кормочі. М. К ова­ льчук (Івано-Франківськ) дослідив певний тип складних речень в агіографічній літера­ турі в цінному репринтному виданні «Ня- говські повчання чи постилли» 1758 p., яке відомий славіст, україніст, нині покійний І. Удварі віднайшов і опублікував у м. Ні- редьгазі на основі петербурзького видання О. Петрова. До книги ввійшло також до­ слідження визначного угорського славіста Л. Деже «Няговські повчання та їхній автор». Цікаві та різноаспектні питання пору­ шено в доповідях літературного, загально­ культурного спрямування. Так, О. Кордо- нець розкрив маловідомі факти з перебу­ вання Б. Лепкого в Угорщині, глибоко про­ студіювавши його поезію в прозі зі збірки «Золота липа», навіяну трагічними об­ ставинами розставання з рідною землею. Актуальним і корисним видається створен­ ня «Українсько-угорського культурологіч­ ного довідника», про проект якого розпо­ віла Є. Л адан і (Будапешт), адже, на жаль, загалом в Угорщині не так багато відомо про Україну, подеколи ці відомості є спот­ вореними, тож пояснення, тлумачення та інтерпретація багатьох українських істо­ ричних і сучасних реалій знадобиться у взаємопізнанні та співробітництві двох су­ сідніх народів. Ю. Т у р я н и ц я (Ужго­ род) у виступі «Антоній Годинка— учений євроакадемічного рівня (До 150-річчя з дня народження)» розглянув фольклористич­ ний доробок історика, мовознавця, етноло­ га, академіка УАН А. Годинки, зокрема зіб­ рані ним і оприлюднені лише в наш час піс­ ні — збірку «Пісні наших предків» (1992), публікацію якої здійснив І. Удварі на осно­ ві віднайдених в архіві УАН текстів. У виступі Е. Ч. Й онаш (Ніредьгаза) іш­ лося про переклади та перекладачів схід­ нослов’янської літератури, зокрема з росій­ ської мови в перекладі угорською. Авторка подала історію цих перекладів, а також роз­ глянула окремі взірці перекладів класичної літератури, зробивши на основі цього низку важливих висновків про мовно-культурні та інші особливості цього виду перекладів. Загалом слід відзначити актуальність, потрібність, розмаїтість розглядуваної на конференції тематики, яку можна продов­ жити в серії наступних конференцій, а можливо, й розширити на інші терени ку­ льтури, наприклад українсько-угорські ет­ нологічні, фольклористичні контакти, які також були і є вагомими в етнокультурно­ му спілкуванні обох народів. 2014 року за матеріалами конференції було видано збірник «Українсько-угорські міжмовні контакти: минуле і сучасність : Матеріали міжнародної наукової конфе­ ренції / Ред. Є. Барань, С. Черничко» (Уж­ город, 2014. — 360 с.). Л. МУШКЕТИК, А. БАРАНЬ 9 березня 2015 р. в рамках Всеукраїнських наукових читань за участю молодих учених «Дух нового часу у дзеркалі слова і тексту» в Інституті філології Київського національ­ ного університету імені Тараса Шевченка відбувся круглий стіл «Інформаційна агресія та захист інформаційного суверенітету су­ часної України: ресурси знакових систем». В Інституті філології вже давно і плідно працюють фахівці, які досліджують мову масової комунікації та проблеми мовного впливу на свідомість людини: Н. В. Слу­ хай, Л. І. Шевченко, О. В. Климентова та багато їхніх учнів — від студентів до док­ торантів. 2015 року було підготовлено про­ позицію зі створення лабораторії сугестив­ ної лінгвістики та технологій контрсугестії, що чекає на рішення керівництва універси­ тету. Тож в умовах гібридної війни, що ве­ деться нині в Україні, основним компонен­ том якої є інформаційний, пропагандист­ ський складник, мовознавці університету не могли лишитися осторонь, так само як і фахівці-лінгвісти Національної академії 94 ISSN0027-2833. Мовознавство, 2015, № З Хроніка Служби безпеки України, які також узяли участь у роботі круглого столу. Для обговорення було запропоновано такі теми: «Захист інформаційного сувере­ нітету сучасної України: ресурси знакових систем», «Інформаційний простір сучасної України: територія семантичних війн», «Сугестивна лінгвістика в парадигмі нап­ рямів сучасного мовознавства та технології контрсугестії». Із доповіддю «Сугестивна складова су­ часних інформаційних війн та технології контрсугестії» виступила Н. В. Слухай. Вона окреслила завдання, які ставить перед мовознавцями сучасна геополітична ситуа­ ція, і висвітлила роль і значення найефек­ тивніших комунікативних стратегій і так­ тик у цій війні. Поняття інформаційної війни, на думку Н. В. Слухай, нині є застарілим. Ідеться радше про світоглядну, чи семантичну, вій­ ну, яка передує реальній та охоплює великі маси людей. Доповідачка наголосила, на­ скільки сильним є інформаційний тиск, якого зазнає свідомість сучасної людини. Великі обсяги не завжди достовірної ін­ формації разом з використанням сугестив­ них технологій спричиняють стрес інфор­ маційного поля, яке проектується на людей через потужні засоби мас-медіа. Відповід­ дю на цей виклик має стати розроблення й застосування механізмів контрсугестії. Особливу увагу доповідачка приділила маловивченим засобам мовного впливу, зокрема хаотизації світу, яка спричиняє когнітивний дисонанс. Він у свою чергу ро­ бить свідомість сприйнятливою до навію­ вань. Ці засоби активно використовують російські пропагандисти: це і створення дзеркальної реальності («5 канал» в Україні та Росії, журналісти Євген Кисельов і Дмитро Кисельов тощо), її викривлення, заперечення очевидного, продукування ін­ формаційних фантомів, наприклад сюжету про розіп’ятого хлопчика; неадекватні реакції (яскрава ілюстрація — поведінка російського журналіста під час перемовин високопосадовців у Мінську 11 лютого 2015 р.) та багато інших. Що стосується ін­ формаційного протистояння, контрпропа­ ганди, то, на думку Н. В. Слухай, краще вдатися до засобів контрсугестії, орієнтую­ чись на копгітивну мапу та емоційні до­ мінанти російського національного харак­ теру, намагаючись увійти з ними в резо­ нанс і обираючи для комунікації окремі центри російської духовності, такі як, нап­ риклад, Санкт-Петербург. Л. Ф. К ом панцева в доповіді «Со­ ціальні мережі: сугестивні комунікації та технології протидії сугестивним впливам» розгорнула перед слухачами широку паліт­ ру ресурсів нових інформаційних техноло­ гій, що відкрилися завдяки поширенню ін- тернету. Інтернет-тексти, насамперед крео- лізовані, особливо якщо це, скажімо, відео- ролик, відзнятий на камеру мобільного те­ лефону, викликають найбільшу довіру ко­ ристувачів. Такі широкі можливості інтер- нету та його включеність у життя сучасної людини, на думку доповідачки, роблять ос­ танню вразливою для сугестивних впливів. Особливо це стосується дітей і підлітків, які мають практично необмежений доступ до інтернету. У доповіді «Аудіовізуальні образні засоби сугестивного впливу в інтер- нет-комунікації: стратегії використання» О. С. Снитко, спираючись, з одного боку, на теорію симулякрів Жана Бодріяра, а з другого, — на результати психофізіологіч­ них досліджень розумової діяльності, об­ ґрунтувала можливість трактування образу як своєрідної закарбованої в мозку гологра­ ми. При поєднанні аудіовізуальних та вер­ бальних образних засобів інформація над­ ходить до адресата кількома перцептивни- ми каналами, що посилює її вплив на свідо­ мість. Оскільки образ сприймають правою півкулею мозку, він викликає також і ак­ тивну емоційну реакцію. Саме таке тлума­ чення образу дозволяє зрозуміти його по­ тужний сугестивний потенціал. Пропуще­ ний крізь призму оцінок автора тексту, об­ раз спонукає адресата до начебто самостій­ них, але цілком прогнозованих висновків. О. С. Снитко виокремила три стратегії використання образних засобів сугестії пе­ реважно у креолізованих текстах. Це — підкреслено правдиве відображення реаль­ ності, однак подеколи із залученням прийо­ мів нейролінгвістичного програмування. Серед них — нагнітання однотипних кад­ рів, наприклад, безладу й небезпеки в ро­ сійських репортажах з України, починаючи з листопада 2013 р. До стратегії подібного належать метафори, у тому числі терапев­ тичні (див. дитячі малюнки для вояків АТО); маніпулятивний прийомом «склею­ вання» (наприклад, коли відразу за сюже­ ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № З 95 Хроніка. том про дивізію CC «Галичина» йде сюжет про ВО «Свобода»); відсилання до преце- дентних текстів: неологізм кіборг у значен­ ні «непереможний захисник Донецького аеропорту», згадуваний фейковий сюжет про розіп’яту дитину з апеляцією до вко­ ріненого в російську культуру християн­ ського образу, так звані фотожаби, на одній з яких В. Путіна зображено біля розбитого корита, та багато інших. Стратегія уявного полягає в конструюванні симулякрів і ви­ користанні стереотипних образів, на основі яких створюють патогенні тексти (один із найвідоміпшх — медіа-вірус про кінець світу або про всюдисущий «Правий сек­ тор» та візитівку Яроша). Коли зайшла мова про зорові образи, у частини присутніх виникло питання щодо символічного порядку смуг на державному прапорі України і його сугестивної сили, яка, мовляв, має негативний характер, якщо цей порядок неправильний. Відповідаючи, О. С. Снитко, а також інші учасники диску­ сії звернули увагу на значущість подій, пов’язаних саме із синьо-жовтим прапо­ ром, тобто з таким порядком смуг, який закріплено сьогодні. Це і внесення прапора до Верховної Ради та підняття його у 1992 році, і роль національної символіки у зміцненні духу учасників Революції гіднос­ ті та бійців АТО. Це ті нові смисли, що за­ кладаються в нашу державну символіку за­ раз і живитимуть її семіотичну силу в май­ бутньому. На іншу сферу використання сугестив­ них технологій звернула увагу присутніх О. В. К лим ентова у доповіді «Сугестія сакральної сфери як першоджерело сучас­ них технологій інформаційного впливу». Вона нагадала, що сугестія віддавна була знаряддям жерців, представників релігій­ них культів, а нині активно використо­ вується також у сфері бізнесу, рекламних та ПР-технологіях, де діють жорсткі прави­ ла комунікації з клієнтом, широко вико­ ристовується навіювання шляхом повторів, зорових образів, блокування можливостей альтернативного впливу. Ці прийоми дуже схожі з тими, на яких побудовано тота­ літарні секти, і їхнє поширення теж може становити загрозу інформаційній безпеці кожної окремої особистості. При обгово­ ренні доповіді І. О. Г олубовська заува­ жила, що далеко не всі подібні маніпуля- тивні технології є успішними в застосуван­ ні до українського споживача і, очевидно, звертаючись до проблеми сугестії, слід зва­ жати на національно-культурні особливос­ ті сугерендів. Деякі аспекти ведення інформаційних воєн висвітлено в доповідях Н. В. А куль- ш иної — «Інформаційні війни в Мережі: сугестивний аспект», Л. В. Ю дко — «Кон­ цепт толерантності в Мережі: сугестивний вимір», О. О. Б он даренка — «Мовна складова сучасної гібридної війни», Б. Ю. Н ечи поренка — «Протидія ма­ ніпуляції в засобах масової інформації». З повідомленнями на круглому столі виступили магістранти й аспіранти В .М и- хайлець, В. Екш мідт, О. С инявська, М. О мелянчук, О. Ч езганов, К. Кача- н овец ькатаін . Розмаїття тем, глибина занурення й ак­ тивність дискусії засвідчили, що українські науковці мають серйозні напрацювання з питань мовного впливу на свідомість. Резу­ льтати досліджень лінгвістів-сугестологів можуть стати надійним експертним опер­ тям для держави й суспільства при форму­ ванні механізмів інформаційного захисту від іноземної агресії. Г. ЧЕРНЕНКО 96 ISSN0027-2833. Мовознавство, 2015, № З

Similar Items