Мовний ландшафт Центральної України: українська мова, російська мова, «суржик» (уживання — мовна компетенція — національне позиціонування)
У статті, яка ґрунтується на даних соціологічного опитування 1400 респондентів у містах центральних областей України, розглядається функціонування в цьому ареалі трьох мовних кодів — (власне) української мови, російської мови і українсько-російського змішаного мовлення (УРЗМ) з особливою увагою до о...
Gespeichert in:
| Datum: | 2015 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2015
|
| Schriftenreihe: | Мовознавство |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184018 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Мовний ландшафт Центральної України: українська мова, російська мова, "суржик" (уживання — мовна компетенція — національне позиціонування) / Г. Хентшель, О. О. Тараненко // Мовознавство. — 2015. — № 4. — С. 3-25. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | У статті, яка ґрунтується на даних соціологічного опитування 1400 респондентів у містах центральних областей України, розглядається функціонування в цьому ареалі трьох мовних кодів — (власне) української мови, російської мови і українсько-російського змішаного мовлення (УРЗМ) з особливою увагою до останнього — з погляду ставлення до них опитуваних та їхніх оцінок. Згідно з цими оцінками, обсяги використання української мови в побуті виявляють спадну градацію, але в ослабленій формі в напрямі із Заходу на Схід при різкішій спадній градації від Центру на Північ (білоруський і російський кордони) та на Південь (області, що виходять до Чорного моря). Навпаки, обсяги використання УРЗМ і російської мови демонструє спадна градація Схід — Захід. Однак за винятком трьох східних областей (Харківської, Дніпропетровської і Сумської) усюди переважає (власне) українська мова, а в трьох зазначених ареалах, за оцінками респондентів, — російська мова (Харківська область) або суржик. Очевидні преференції респондентів щодо цих трьох кодів співвідносяться при цьому не з їхніми явними компетенціями у володінні українською та російською мовами. З огляду на нинішній воєнний конфлікт між Росією і Україною ставилося також питання щодо взаємозв’язку користування українськими респондентами певним мовним кодом з їхнім самопозиціонуванням стосовно Росії і росіян. При цьому переважна більшість заявила про себе як про самостійну величину, що найвиразніше виявилося щодо «національності», дещо меншою мірою щодо «етносу» і найменшою мірою (але все-таки більшістю) щодо «культури ». Взаємозв’язку їхнього ставлення до Росії і росіян з преференціями щодо вибору ними мовного коду в повсякденному житті не виявилося. Констатовано також, що російську мову та суржик респонденти переважно не сприймають як явну загрозу для української культури. Отже, немає підстав говорити про наявність у масовій свідомості населення обстежуваних регіонів ознак мовного конфлікту або навіть «війни мов». |
|---|