Особливості сегментування діалектного мовлення: звуковий текст vs хрестоматія
У статті йдеться про впорядкування міжмовних відповідників у електронному словнику з енергетичного машинобудування. Проаналізовано семантичні та граматичні труднощі вибору українського еквівалента до англійських термінів, розглянуто когнітивну модель опрацювання перекладачем вихідних текстів і вибор...
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2015
|
| Назва видання: | Мовознавство |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184037 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Особливості сегментування діалектного мовлення: звуковий текст vs хрестоматія / Н.С. Вербич // Мовознавство. — 2015. — № 5. — С. 21-29. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-184037 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1840372022-05-04T01:26:06Z Особливості сегментування діалектного мовлення: звуковий текст vs хрестоматія Вербич, Н.С. У статті йдеться про впорядкування міжмовних відповідників у електронному словнику з енергетичного машинобудування. Проаналізовано семантичні та граматичні труднощі вибору українського еквівалента до англійських термінів, розглянуто когнітивну модель опрацювання перекладачем вихідних текстів і вибору варіантів перекладу термінів та запропоновано принципи подання відповідників у електронному словнику. The article focuses on the features of segmentation of the oral spontaneous speech. This study shows the difference between real sound file and his fixing in the reading-book of the dialectal speech. Much attention is given to the difference between a punctuation and real articulation of broadcasting. Special attention was paid to the elliptic construction, reiteration, hesitation pauses. The need is stressed to employ the special programs for the analysis of the verbal broadcasting. 2015 Article Особливості сегментування діалектного мовлення: звуковий текст vs хрестоматія / Н.С. Вербич // Мовознавство. — 2015. — № 5. — С. 21-29. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184037 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті йдеться про впорядкування міжмовних відповідників у електронному словнику з енергетичного машинобудування. Проаналізовано семантичні та граматичні труднощі вибору українського еквівалента до англійських термінів, розглянуто когнітивну модель опрацювання перекладачем вихідних текстів і вибору варіантів перекладу термінів та запропоновано принципи подання відповідників у електронному словнику. |
| format |
Article |
| author |
Вербич, Н.С. |
| spellingShingle |
Вербич, Н.С. Особливості сегментування діалектного мовлення: звуковий текст vs хрестоматія Мовознавство |
| author_facet |
Вербич, Н.С. |
| author_sort |
Вербич, Н.С. |
| title |
Особливості сегментування діалектного мовлення: звуковий текст vs хрестоматія |
| title_short |
Особливості сегментування діалектного мовлення: звуковий текст vs хрестоматія |
| title_full |
Особливості сегментування діалектного мовлення: звуковий текст vs хрестоматія |
| title_fullStr |
Особливості сегментування діалектного мовлення: звуковий текст vs хрестоматія |
| title_full_unstemmed |
Особливості сегментування діалектного мовлення: звуковий текст vs хрестоматія |
| title_sort |
особливості сегментування діалектного мовлення: звуковий текст vs хрестоматія |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2015 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184037 |
| citation_txt |
Особливості сегментування діалектного мовлення: звуковий текст vs хрестоматія / Н.С. Вербич // Мовознавство. — 2015. — № 5. — С. 21-29. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT verbičns osoblivostísegmentuvannâdíalektnogomovlennâzvukovijtekstvshrestomatíâ |
| first_indexed |
2025-07-16T04:06:02Z |
| last_indexed |
2025-07-16T04:06:02Z |
| _version_ |
1837774944502546432 |
| fulltext |
H. С. ВЕРБИЧ
ОСОБЛИВОСТІ СЕГМЕНТУВАННЯ ДІАЛЕКТНОГО
МОВЛЕННЯ: ЗВУКОВИЙ ТЕКСТ YS ХРЕСТОМАТІЯ
У статті описано специфіку сегментації діалектного тексту. Встановлено реальне члену
вання спонтанного мовлення (що підтверджено даними акустичного аналізу) та його сприй
няття аудиторами під час слухового аналізу. Простежено особливості відтворення діалектної
оповіді у друкованих збірниках діалектних текстів. Установлено відмінності між синтаксич
ним та паузальним членуванням тексту.
К л ю ч о в і слова: діалектне мовлення, інтонація, фраза, синтагма, термінальний тон,
пауза.
Дослідження діалектних особливостей будь-якої мови починають із записів го
віркового мовлення, які пізніше представляють як затранскрибовані тексти або
словники та описують відповідно до мети й завдань конкретних студій. Нині
відомо понад 80 хрестоматій і збірників із вміщеними українськими діалект
ними текстами (див. інформацію на сайті Інституту української мови НАН
України — num.nas.gov.ua).
Справедливо вважається, що такі праці є надійним підґрунтям для подаль
ших досліджень. Доброю традицією стало унаочнення збірників текстів диска
ми зі звуковими файлами, які частково дублюють надруковані оповіді або до
повнюють їх новим матеріалом. Жодним чином не применшуючи значущості
всіх надрукованих і рукописних (як додатки до дисертацій) текстів зазначимо
лише, що найчастіше затранскрибовані монологи, на жаль, не відтворюють ре
ального мовлення діалектоносія, а є більшою або меншою мірою відредаговани
ми варіантами діалектного мовлення. Ми мали нагоду переконатися в цьому, до
бираючи матеріал для експериментально-фонетичного дослідження інтонації
діалектного мовлення. Чи не найбільше неточностей та різночитань спосте
рігаємо під час сегментування діалектного тексту.
Проблема членування усного мовлення багатоаспектна, оскільки стосується
кількох різнорівневих питань: по-перше, йдеться про слухове сприйняття опо
віді, по-друге, про членування звукового файлу за допомогою спеціальних прог
рам для опрацювання усних текстів з урахуванням паузального й мелодичного
компонентів інтонації, по-третє, про співвідношення суб’єктивного (слухового)
й об’єктивного (інструментального) різновидів сегментації та випрацювання ал
горитму автоматичного сегментування усного тексту.
Експериментально-фонетичні дослідження на матеріалі різних мов засвідчи
ли, що аналіз зовнішньої структури тексту, зокрема характеру членування /
зв’язності та виділення ключових слів — один з найважливіших етапів спри
йняття усного мовлення. Р. К. Потапова вважає, що сегментування спонтанного
О H. С. ВЕРБИЧ, 2015
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 5 21
тексту є не лише важливою проблемою мовознавчих студій, а й «на сьогодні ста
новить окрему лінгвістичну дисципліну, адже має окремий об’єкт досліджен
ня — різнорівневі мовленнєві сегменти, а також свій предмет аналізу — ознаки
виділених і описуваних сегментів як сукупність елементів зв’язного усного мов
лення, а також структуру сегментів як сукупність зв’язків між елементами цієї
системи» Ми кваліфікуємо сегментування як один із напрямків лінгвістичного
аналізу усного тексту та вважаємо, що способи, види членування, характеристи
ка його окремих складників важливі для розуміння специфіки когнітивних (мов-
леннєво-мисленнєвих) процесів через їхню реалізацію у сфері комунікації.
Під час дослідження говірок сегментування набуває надзвичайної ваги, адже
найважливіша риса діалектного мовлення — непідготовленість, породження
висловлення без попереднього обдумування, «формування думки одночасно з її
мовленнєвим вираженням»1 2. Зрозуміло, що однією з головних ознак реалізації
такого тексту є його особливе інтонаційне оформлення.
Переглядаючи затранскрибовані діалектні тексти та працюючи з поданими
до них аудіозаписами, спостерігаємо випадки невідповідності реального члену
вання мовлення (підтвердженого інструментальним аналізом) і суб’єктивного,
відображеного у хрестоматіях.
У проаналізованих збірниках фіксуємо кілька форм представлення матеріа
лу: 1) записи подано за традиційною в українському мовознавстві фонетичною
транскрипцією; 2) укладачі пропонують транслітерацію текстів засобами су
часної української графіки (буквений запис і розділові знаки) при максимально
му збереженні говіркових відмінностей; 3) розповіді діалектоносіїв відтворено
фонетичною транскрипцією, а членування текстів передано за допомогою роз
ділових знаків; 4) паралельне відтворення двох варіантів розповіді — затран-
скрибований і записаний за допомогою засобів української графіки.
Безперечно, сегментування розповіді за допомогою розділових знаків спро
щує сприйняття, оскільки надає текстам звичного для читача формату. Водно
час таке членування унеможливлює відтворення семантичної, прагматичної та
експресивної організації діалектного тексту, бо головна функція розділових зна
ків — відображення насамперед синтаксичної структури фрази.
Для розв’язання низки наукових завдань прийнятнішим уважається запис із
фіксацією пауз. Традиційно в передмовах до збірників зазначають, що «коротка
пауза в середині фрази між окремими цілісними відрізками мовлення, а також
коротка пауза, яка виникла внаслідок перериву мовлення, промовчування і под.,
передається однією скісною лінією (/), а довга пауза в кінці фрази — двома таки
ми лініями (//)»3. Отже, йдеться про поєднання двох різних характеристик пау
зального членування — власне акустичної (що стосується тривалості пауз:
довга — коротка) і функційної (що пов’язана з місцем реалізації паузи та її зна
ченням: пауза в кінці фрази — в середині фрази). Водночас це суперечить особ
ливостям сегментування діалектного мовлення, яке суттєво відрізняється від
членування попередньо підготовленого, відредагованого тексту. Зокрема, ре
зультати експериментально-фонетичного (слухового й інструментального) ана
лізу не підтверджують чіткої кореляції між тривалістю паузи та її місцем у тек
сті. Спостережено, що міжсинтагмові паузи й особливо паузи вагання можуть
істотно перевищувати за часовим показником міжфразову паузу.
1 Потапова Р. К. Теоретические и прикладные аспекты речевой сегментологии //
Проблемы фонетики II: Сб. ст. / Отв. ред. Л. Л. Касаткин.— М., 1995.— С. 10.
2 Долинин К. А. Стилистика французского языка.— М , 1987.— С. 243.
3 Говори української мови : 36. текстів / Відп. ред. Т. В. Назарова.— К., 1977.— С. 12.
H. C. Вербин________________________________________________________________
22 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 5
Укладачі хрестоматій усі міжфразові паузи кваліфікують як довгі, тоді як час
то ні слуховий, ні інструментальний аналіз не підтверджує цього (див. табл. 1).
Та б л и ц я 1
_____________________________ Особливості сегментування діалектного мовлення...
Членування фрази в діалектному мовленні
Приклади членування фраз
______у хрестоматіях______
Членування фраз
за результатами комп’ютерного аналізу
/ /н у і тог'ди вже до... / до в ’ін 'цу 'йҐдемо /
'йҐдемо 'фурам’і / моло'дуйу ве'зут 'пару
кон еле'ґанцко в шел'есту'ни вб'рани /
вб'рани 'кон і / бе'рез'інойу ву°с3 у'чепйани
йак на кл’е 'чанійе/на з ’е'л’они св'йонтк ’і / о
/ Ґ
/ / ну і тог'ди вже до-о / дов’ін'ц’у 'йҐдемо /
'йҐдемо /е - 349/ 'фурам’і /535/ моло'дуйу
ве'зут 'пару кон еле'ґанцко в шел'есту'ни
вб'рани /245/ бе'рез'інойу ву°с3 у'чепйани йак
/и - 315/ на кл’е'чан’ійе на з'е'л'они
св'йонтк’і /550/ о /85/
// ну і хто зна / отак йа і п ’іш'ла / п'росто
по'мамину / 'мама ска'зала шо і'ди / бат г'ки
'його ха'рош’і / 'бат’ка не бу'ло / у йо'го
'мати / і у'сад 'ба / й 'церква б'лиз ’ко / і йди
'зам ’іж / / і так й а й п ’іш'ла / /
/ / ну ну хто і зна /322/ отак йа і п ’іш'ла
/752/ п'росто по'мамину / 'мама ска'зала
шо /472/ і'ди /е - 881/ бат ки 'його ха'рош ’і
/ 'бат’ка не бу'ло у йо'го 'мати /516/ і
у'сад 'ба й 'церква б'лиз 'ко і йди 'зам ’іж /51/
і так й а й п ’іш'ла /730/
// 'пр’адка / 'вилка там / ш'пул’ка / і о'це // 'пр’адка 'вилка там /330/ пу ш'пул’ка /399/ і
си'диш і пр ’а'деш ниточку то'нен ’ку / о'це з о'це си'диш і /279/ пр ’а'деш 'ниточку то'нен ’ку
п'л-оскони пол-от'но 'дуже 'гарне" // 4 5 6 7 /469/ о'це з п'л-оскони /551/ пол-от'но 'дуже
'гарне" /140/
Таким чином, абсолютна тривалість паузи не завжди може бути демаркацій
ною ознакою розмежування синтагми / фрази.
Як відомо, в українському кодифікованому усному мовленні інтонаційними
параметрами кінця фрази, крім тривалої темпоральної паузи (з перервою у фона
ції), вважають кінцеве зниження частоти основного тону з реалізацією терміна
льного тону в низькій зоні, широкий інтервал тону через паузу та уповільнення
темпу вимовляння останньої синтагми, максимальну тривалість останнього на
голошеного складу1. За наявності таких інтонаційних параметрів у діалектному
тексті (див. рис. 1) слухач-експериментатор без особливих труднощів визначає
міжфразовий стик.
Однак у спонтанному діалектному мовленні однозначні, чіткі інтонаційні
параметри кінця фрази трапляються не завжди. Виявлено, що аудитори по-різ
ному кваліфікують межу фраз у дуже довгих мовленнєвих сегментах, там, де
міжфразова пауза коротка або середня, а остання синтагма має виразний висхід
ний контур або термінальний тон зафіксовано в середній зоні без яскраво вира
женого протиставлення з початком наступного висловлення. У таких випадках
можливе подвійне потрактування межі мовленнєвих сегментів: одні аудитори
орієнтуються на просодичні характеристики та не фіксують фразоподілу, інші
— на синтаксичні характеристики й відносну смислову завершеність фрагмента
й відповідно констатують міжфразовий стик. Так, у хрестоматії визначено між-
4 Аркушин Г. Л. Голоси з Підляшшя: Тексти.— Луцьк, 2007.— С. 424.
5 Говори української мови.— С. 468.
6 Говірки Західної Полтавщини : 36. діалект, текстів / Упоряд. Г. І. Мартинова.—
Черкаси, 2012.— С. 168._
7 Див.: БагмутА.Й. Семантика і інтонація в українській мові.— К., 1991.— С. 25;
БагмутА. Й , БорисюкІ. В., ОлійникГ.П. Інтонація спонтанного мовлення.— К., 1985.—
С. 66; Борисюк І. В. Форми і функції інтонації українського спонтанного мовлення.— К.,
1990.— С. 90; Типологія інтонації мовлення/Відп.ред. А. И. Багмут.— К., 1977.— С. 49-54.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 5 23
H. С. Вербич
if sec ) 57.500 58.000 58.500 59.000 59.500 60.000 60.500 61.000 61.500 62.000
100-
If sec) 57.500 58.000 58.500 59.000 59.500 60.000 60.500 61.000 61.500 62.000
Рис. 1. Фрагмент мовлення / та'ка 1сама па'роблена так от ста'но к та'ки буу / /
там і 'берда /
фразовий шов між сегментами мовлення / та'д Т шит * строчку / і спад'ниц *у / і
1кохту/ и 'хустку / / усе / усе з ад'ного палат'на/*, тоді як під час експеримента
льного слухового аналізу троє з п ’яти аудиторів позначили в цьому місці між-
синтагмовий шов, що підтверджують і результати інструментального аналізу
(див. рис. 2).
В одному й тому ж тексті по-різному встановлюють межу між окремими сег
ментами мовлення у випадках фіксації нетемпоральної паузи (фізичним кореля
том якої є не припинення звучання на деякий час і падіння рівня інтенсивності
до нуля, а різка зміна частоти основного тону, темпу, інтенсивності сигналу8 9 ) та
паузи вагання.
Очевидно, під час відтворення діалектного тексту в хрестоматії важливим
критерієм класифікування паузи як міжфразової є насамперед логіко-семантичні
зв’язки в тексті та відносна смислова завершеність окремих фрагментів мовлення,
тоді як інтонаційні параметри є лише додатковим маркером сегментування.
Членування усного тексту на синтагми — загальновизнаний спосіб сегмен
тації усного кодифікованого мовлення, що залежить передусім від змістової єд
ності сполучуваних елементів, водночас саме інтонаційне об’єднання дає змогу
слухачеві сприймати їхню значеннєву цілісність.
Синтагму розуміють як «ритмо-інтонаційну єдність, мовленнєвий такт, що
складається з одного чи кількох слів, об’єднаних у смисловому та інтонаційно
му відношенні. Синтагма створюється мелодикою, наголосом, темпом і паузою.
Вона збігається з видихальною групою, тобто відрізком мовленнєвого ланцюж
ка, який вимовляється одним напором видихуваного повітря без пауз»10 11. Однак
таке визначення стосується насамперед мовлення підготовленого або виголоше
ного з опорою на написаний текст, де спостерігаємо чітке членування тексту від
повідно до встановлених правил і норм сегментування, а самі синтагми є віднос
но завершеними щодо змісту й синтаксичної організації одиницями.
Діалектне мовлення з огляду на свої основні характеристики — спонтанність
і непідготовленість — недостатньо структуроване, межі окремих мовних еле
ментів часто нечіткі, розмиті, тому такий текст можемо схарактеризувати як
послідовність сегментів, «групування яких у синтаксично самостійні одиниці
формально не виражене» п.
8 Говори української мови.— С. 141.
9 Цеплитис Л. К. Анализ речевой интонации.— Рига, 1974.— С. 67.
10 Українська мова : Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В. М., Тараненко О. О.
(співголови) та ін.— 3-те вид.— К , 2004.— С. 590-591.
11 Бубнова Г. И. Лингвистическая специфика устной монологической речи // Система
языка и перевод.— М., 1983.— С. 5.
24 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 5
Особливості сегментування діалектного мовлення...
Phonetic X и 'х у с т к у J у с е у с е з а д 'н о г о п а л а т 'н а
t[sec] 45.000 45.500 46.000 46.500 47.000 47.500 48.000 48.500
300 •
s — " -
1 200 1
\Шг
100-
tfsec] 45.000 45.500 46.000 46.500 47.000 47.500 48.000 48.500
Рис. 2. Фрагмент мовлення / и [хустку //усе усе з адЫого палат'на /
Отже, спонтанність, яка виявляється в породженні тексту в момент говорін
ня, одночасності мисленнєво-мовленнєвих процесів, коли мовець не має достат
ньо ні часу, ні можливості для попереднього докладного обмірковування думки,
зумовлює наявність у логіко-семантичній структурі діалектного монологу по
милок, обмовок, самовиправлень, еліптичних конструкцій, перебудову щойно
висловленої думки, невиправданого багатослів’я, не досить чітких синтаксичних
конструкцій, появу чималої кількості слів-зв’язок, повторів, конструкцій-кліше,
слів-паразитів, надмірної кількості вигуків, вагання під час пошуку потрібного
слова. Брак часу для обдумування спричиняє, з одного боку, тривіальне (неви
гадливе) оформлення фрази, примітивізм та клішованість мовлення 12, часто за
важає знайти найоптимальнішу, відшліфовану форму висловлення. З другого
боку, вибір мовленнєвих засобів полегшують процеси високої автоматизації
застосування лексичних, граматичних і фонетичних засобів 13.
Щодо усного спонтанного тексту досі не маємо загальноприйнятого терміна
на позначення одиниці сегментування. Серед запропонованих понять найчас
тіше трапляються такі: «мовленнєвий блок», «міжпаузальна група», «конструк
тивно-синтаксична одиниця», «мовленнєвий такт», «фонетичне слово», «рит
мічна структура», «ритмогрупа», «акцентна одиниця». Водночас у більшості
досліджень науковці, обираючи новий термін для окреслення реального відрізка
мовлення, не відмовляються від терміна синтагма, а вживають його паралельно
з обраним поняттям. Пошук нового позначення пов’язаний насамперед з розу
мінням синтагми як «фонетичної єдності, що становить єдине змістове ціле у
процесі мовлення-думки» 14, тобто одиниці, що відзначається смисловою й син
таксичною цілісністю, а членування тексту на синтагми узгоджується передусім
із синтаксичним членуванням 15.
У діалектному мовленні не всі мовленнєві відрізки можемо співвіднести з
синтаксичними одиницями (реченням, словосполученням) і схарактеризувати
як змістово завершені через наявність гезитаційних явищ, що руйнують фоне
тичну єдність, у «змістовому цілому» з ’являються невиправдані граматикою чи
семантикою тексту тривалі паузи, різкі зміни частоти основного тону. Це сто
сується уривків з еліптичними конструкціями, повторами, паузами вагання
12 Яковлева Э. Б. Специфика сегментации спонтанной речи и коммуникативная
значимость хезитаций // Теория и практика речевой коммуникации : Тез. докл.— М., 2004.—
С. 161.
13 ДевкинВ.Д. Немецкая разговорная речь.— М., 1979.— С. 15.
14 Щерба Л. В. Фонетика французского языка.— М., 1963.— С. 87.
15 Русский язык. Энциклопедия / Гл. ред. Ю. Н. Караулов.— М., 1997.— С. 469.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 5 25
тощо. Такі елементи в діалектних хрестоматіях часто пропускають, не фіксують
(див. попередні й наступні приклади). Так само складно кваліфікувати як тради
ційну синтагму однослівні сегменти зі службовими слова (і, а, от, так, ось, ну)
та дуже довгі конструкції, що іноді містять кілька частин складного речення або
кілька окремих простих речень:
І та й вже си'діла там си'діла по'тому вже нак'лали там 'йісти на стіл во'ни го'рілку
при'несли та й за'ч ’ели гуво'рити І; / йой такме'ні с'туді так йа сі перевер'тайу на о'ден бік на
д'ругий бік так йа сі ку'пайу в 'тому 'житі /; / а'би так йа сі в цім 'житі ку'пайус ' а'би так
х'лопец’ до 'мене прис'тав а'би так ме'не л ’у'бив йак йа до 'цего 'жита сі ту'л’ейу h, І йа
ле'жала в 'лікарні з ру'койу син то ле'жав на туберку'л ’оз в лі'карні а о'дин си'нок 'дома
страж'дав 'коло в 'с’ойі госпо'дарки /; / йак і 'нині наш ук'райінец’ пі'де слу'жити в 'армійу
пос'лужит dec ’ там на 'Дал ’н ’ем Вос'ток ’е при'ходит та й вже тут ну ні'хто не поні'майу
ні'как не мо вже 'мамі го'ворит то / 16.
Водночас розв’язати складну проблему вибору й потрактуванння одиниці ус
ного мовлення може розуміння синтагм як семантично значущих і акустично
відокремлених блоків, пов’язаних між собою вільним (із семантичного та синтак
сичного боку) зв’язком при переривчастому, розірваному мовленні або ж тісним
зв’язком — при плинному, логічному усному мовленні17 18. При цьому єдиним на
дійним сигналом сегментації спонтанного тексту є пауза, а реальною одиницею
членування стає відрізок звукового мовлення, обмежений з двох боків паузами.
Відзначимо виявлені типові неточності сегментування фрази на синтагми у
хрестоматіях діалектного мовлення.
Трапляються випадки зміщення міжсинтагмового шва: наприклад, у фраг
менті си'д Чли м и/йак то од'но в'ремйа п-іш'ли ми в іи'колу / 18 межа позначена
після слова ми, а у звуковому файлі фіксуємо нетемпоральну паузу після слова
як-то, див. інтонограму аналізованого фрагмента мовлення, що демонструє
зміну ЧОТ у слові одно (виділений сегмент на рис. 3).
Об’єктивно не підтверджений міжсинтагмовий шов (і відповідно коротку
паузу) часто встановлюють на межі окремих синтаксичних одиниць (однорід
них членів речення, вставних і вставлених конструкцій, двох частин складного
речення), дублюючи в такий спосіб розділові знаки: 'Ол ’га 'Йаковна / з'найу
'точно / 19; так вун 'думайе / исо це долж'но помог'т ’і / от / оун на ху'доб ’і сп'ро-
буйе / на чоло'в ’іку сп'робуйе/а'га/помог'ло / 20, водночас ні слуховий, ні інстру
ментальний аналіз звукових файлів не дає об’єктивних підстав позначати ці ме
жі (див. інтонограми на рис. 4, 5).
Очевидно, таке членування ґрунтується насамперед на врахуванні смисло
вих зв’язків у монологах та орієнтацію укладачів хрестоматій на знання про ос
нови сегментування писаного тексту. Адже відомо, що в кодифікованому усно
му мовленні (зокрема під час читання й виголошення підготовлених виступів)
існує взаємозв’язок між синтаксичним і фонетичним членуванням. Однак важ
ливо пам’ятати, що діалектне мовлення — це явище спонтанне і його граматика
в широкому розумінні суттєво відрізняється від граматики писаного тексту. У
спонтанних оповідях унаслідок одночасності й синхронності процесів обдуму-
16 Представлено уривки із записів Українського діалектного фонофонду, що зберігається
в Інституті української мови НАН України.
17 Багмут А. Й Семантика і інтонація в українській мові.— С. 97.
18 Говірки Черкащини : 36. діалект, текстів / Упоряд. Г. І. Мартинова, Т. В. Щербина,
А. А. Таран.— Черкаси, 2013.— С. 432.
19 Там же,— С. 432.
20 Говірки Чорнобильської зони : Тексти / Упоряд.: П. Ю. Гриценко та ін.— К., 1996.—
С. 297-298.
H. C. Вербин________________________________________________________________
26 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 5
Особливості сегментування діалектного мовлення...
Usée] 1.000 1.500 2.000 2.500 3.000 3.500 4.000
100
1 Ч*ЄС] 1.000 1.500 2.000 2.500 3.000 3.500 4.000
Рис. 3. Фрагмент мовлення си'д ’іли м и /й а к то од'но в'ремйа п-іш'ли ми в ш'колу /
І 50-
з . 0-
г ^ , .......... É
• і -50-
ë 1#11п Ш
Ц*ес) 16.400 ‘ 16.600 ‘ 16.800 ‘ 17.000 ‘ 17.200 ‘ 17.400 ‘ 17.600 ‘ 17.800 ’ 18.000 ‘ 18.200 ‘ 18.400
300
_ 200
100
t(sec] 16.400 16.600 16.800 17.000 17.200 17.400 17.600 17.800 18.000 18.200 18.400
Рис. 4. Фрагмент мовлення 'Ол’га 'Йаковна з'найу 1точно
вання, планування й продукування мовлення кореляція зміст — форма часто
порушується, окремі сегменти мовлення не пов’язані чіткими формально-гра
матичними зв’язками (межі фраз / синтагм «розмиті», їхнє просодичне офор
млення не має чітких делімітативних ознак).
Особливе питання відтворення реального звукового мовлення на письмі —
ігнорування пауз вагання. Укладачі збірників діалектних текстів або замінюють
паузу вагання позначкою граматичної паузи, або не фіксують її взагалі (пор., Ін
формацію з табл. 2 і 1).
Т а б л и ц я 2
________ Паузальне членування фрази в діалектному мовленні_____________
Паузально членування фраз, Паузальне членування фраз
зафіксоване у хрестоматіях за результатами комп’ютерного аналізу
і тог1дие нас в Чпрау'йейут у сещло с
кола1ч ‘еми про'сети0 на благослове'нство
/ /21
У т'рицит ' т'рет 'ім 'роц ’і бу'ли ше 'тато і
1мама / і 'нас дв і / бу'ло / і це'во / і ше сест'ра
бу'ла 'м а ... /'татова/'татова сест'ра бу'ла
1коло ' нас 7/22
і тог'дие нас в ’іпра /и - 313/ прау'йейут у
сещло /2,0866/с кола'ч \еми /106/про'сети* на
благослове1 нство /885/
Ÿ т'рицит’ т'рет’ім 'роц’і бу'ла ше /553/
тат /е - 351/ 1тато і 'мама /795/ і /433/ 'нас
/628/ дв і /535/ бу'ло /799/ і-і це'во /1,392/ і ше
сест'ра бу'ла /е - 833/ 'мам /е - 245/ 'татова
/180/ 'татова сест'ра бу'ла 'коло 'нас /362/
Питання природи й функціонування явищ гезитації дуже складне й потребує
щонайменше окремої розвідки. Доведено, що під час породження тексту зазна-
21 Говори української мови.— С. 317.
22 «Палає пам’яті свіча. Вогонь не згас» : Хрестоматія діалект, текстів очевидців
Голодоморів / Упоряд. І. В. Гороф’янюк.— Вінниця, 2014.— С. 14.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 5 27
Рис. 5. Фрагмент мовлення так вун 1думайе шо це долж'но помог'т Ч /о т 0ун на ху'добЧ
сп'робуйе на чоло'в Чку сп'робуйе а'га помогало
чені паузи виконують низку функцій: комунікативну (забезпечують канал зв’яз
ку між співрозмовниками); планування (пауза вагання дає мовцю час для прий
няття рішень семантичного та змістового характеру, сприяє формуванню
синтаксичного каркасу висловлення); відновлення якості мовлення; фатичну
(контактовстановлювальну); маскування мовленнєвих труднощів та збентежен
ня, що вони спричиняють; ритмоутворювальну. Під час сприйняття інформації
паузи вагання забезпечують зв’язок між окремими частинами висловлення; на
дають додатковий час для усвідомлення почутого; маркують нові тематичні
фрагменти дискурсу; сприяють концентрації уваги на важливому елементі по
відомлюваного тощ о23.
В експериментально-фонетичних дослідженнях спонтанного мовлення
неодноразово відзначалося, що ігнорування явищ гезитації загалом і пауз ваган
ня зокрема або їхня заміна на граматичні паузи порушують ефективність мов
леннєвої комунікації. Наголошуємо на тому, що пауза вагання — асемантичний
сегмент, який, з одного боку, може змінити або навіть зруйнувати граматичну
систему, а з другого,— забезпечує комунікативну дієвість спонтанного тексту.
Розуміючи значущість зібрань діалектних текстів, уважаємо, що під час ро
боти з підготовки таких видань до друку потрібно уникати низки давніх штам
пів. Ідеться, зокрема, про змішування акустичних і функційних характеристик
пауз. У передмові до збірників варто визначити обраний принцип сегментуван-
ня усного мовлення — логіко-семантичний з опорою насамперед на змістовий
чинник, або власне інтонаційний — з орієнтацією на реальне паузальне члену
вання текстів.
Важливою умовою представлення реального діалектного тексту є відмова
від орієнтації на кодифіковану літературну норму, зокрема редагування усного
тексту за зразками писемного тексту. Уважаємо, що такий підхід не лише покра
щить якість видань діалектних текстів, але й уможливить використання хресто
матій для розв’язання низки наукових проблем, які досі не потрапляли в поле зо
ру діалектологів. Маємо на увазі, зокрема, аналіз комунікативних і когнітивних
аспектів діалектного мовлення, мовленнєвої поведінки діалектоносія, стратегій
і тактик діалектного мовлення, впливу на структуру діалектного дискурсу ек
стра- та соціолінгвальних чинників тощо.
Отже, допомогти уникнути чималої кількості помилок, неточностей у від
творенні реального діалектного тексту може використання спеціальних програм
для аналізу звукових файлів, наприклад Speech Analyzer та Sound Forge. Ці прог
23 Александрова О. А. Речекоммуникативный статус паузы колебания : Дисс. ... канд.
филол. наук.— Великий Новгород, 2004.— С. 21-22.
28 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 5
рами можна безкоштовно встановити на комп’ютері; вони нескладні навіть для
тих, хто ніколи не проводив експериментально-фонетичних досліджень. Водно
час такі програми дають змогу не лише кілька разів прослуховувати один і той
самий виділений сегмент, але й бачити наочне відтворення звукового мовлення
на графіках, що демонструють зміни всіх інтонаційних параметрів усного
мовлення.
_____________________________ Особливості сегментування діалектного мовлення...
N. S. VERBYCH
FEATURES THE SEGMENTATION OF DIALECTAL SPEECH: SOUND TEXT VS
READING-BOOK
The article focuses on the features of segmentation of the oral spontaneous speech. This study
shows the difference between real sound file and his fixing in the reading-book of the dialectal
speech. Much attention is given to the difference between a punctuation and real articulation of
broadcasting. Special attention was paid to the elliptic construction, reiteration, hesitation pauses.
The need is stressed to employ the special programs for the analysis of the verbal broadcasting.
K ey words: dialectal speech, intonation, phrase, syntagma, terminal tone, pause.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 5 29
|