Хроніка

Хроніка

14—15 травня 2015 року в Києві відбулася Міжнародна наукова конференція, присвячена 200-річчю від дня народження одного із засновників слов’янознавства Віктора Івановича Григоровича. Організатором конференції був Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні HAH України. У конференції взяли участь учені з...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2015
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2015
Schriftenreihe:Мовознавство
Schlagworte:
Наукове життя
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184043
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Хроніка // Мовознавство. — 2015. — № 5. — С. 77-79. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-184043
record_format dspace
spelling irk-123456789-1840432022-05-04T01:26:12Z Хроніка Наукове життя 14—15 травня 2015 року в Києві відбулася Міжнародна наукова конференція, присвячена 200-річчю від дня народження одного із засновників слов’янознавства Віктора Івановича Григоровича. Організатором конференції був Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні HAH України. У конференції взяли участь учені з України та Білорусі. 2015 Article Хроніка // Мовознавство. — 2015. — № 5. — С. 77-79. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184043 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Наукове життя
Наукове життя
spellingShingle Наукове життя
Наукове життя
Хроніка
Мовознавство
description 14—15 травня 2015 року в Києві відбулася Міжнародна наукова конференція, присвячена 200-річчю від дня народження одного із засновників слов’янознавства Віктора Івановича Григоровича. Організатором конференції був Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні HAH України. У конференції взяли участь учені з України та Білорусі.
format Article
title Хроніка
title_short Хроніка
title_full Хроніка
title_fullStr Хроніка
title_full_unstemmed Хроніка
title_sort хроніка
publisher Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
publishDate 2015
topic_facet Наукове життя
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184043
citation_txt Хроніка // Мовознавство. — 2015. — № 5. — С. 77-79. — укр.
series Мовознавство
first_indexed 2025-07-16T04:06:31Z
last_indexed 2025-07-16T04:06:31Z
_version_ 1837774974785421312
fulltext Наукове життя ХРОНІКА 14—15 травня 2015 року в Києві відбулася Міжнародна наукова конференція, присвя­ чена 200-річчю від дня народження одного із засновників слов’янознавства Віктора Івано­ вича Григоровича. Організатором конферен­ ції був Інститут мовознавства ім. О. О. По­ тебні HAH України. У конференції взяли участь учені з України та Білорусі. З вітальним словом на пленарному за­ сіданні виступив директор Інституту мово­ знавства ім. О. О. Потебні HAH України ака­ демік В. Г. С к л яр ен к о . Член-кореспондент HAH Білорусі О. О. Л у к аш а н ец ь (Мінськ) у своїй допо­ віді «Семантика лексікі этнамоўнай ідэн- тычнасці ў сучасним дыскурсе» зазначив, що В. І. Григорович, як і багато інших за­ сновників сучасної славістики, у своїх до­ слідженнях багато уваги приділяв питанням Кирило-Мефодіївської традиції у слов’ян­ ських мовах і літературах, а також пошукам слов’янської ідентичності. Основну увагу в доповіді було приділено особливостям су­ часного політичного та публіцистичного дискурсу і специфічному використанню в ньому лексики етномовної ідентичності, спрямованому на формування певного світогляду і колективної свідомості. Допо­ відач наголосив, що свідома маніпуляція та­ кою лексикою у двомовному і багатомовно­ му слов’янському просторі, заангажоване використання сучасними засобами мас-ме­ діа певної лексики істотно впливає на по­ літичну, ідеологічну та національно-куль­ турну специфіку сучасного цивілізаційного розвитку слов’янського, насамперед східно­ слов’янського, етномовного континууму і вимагає пильної уваги не тільки політиків, а й передусім лінгвістів. У доповіді Т. В. Р а- д з іє в с ь к о ї «В. І. Григорович та його від­ рядження у слов’янські землі 1844—1847 рр.: дискурс наукових звітів» розглядається один з важливих періодів наукового життя Григо­ ровича, пов’язаний з його відрядженням у 1844—1847 роках до слов’янських земель Єв­ ропейської Туреччини та його відображення ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, Ns 5 в текстах звітів. Подорож ученого, здійснена з метою пошуку слов’янських писемних пам’яток та інших матеріалів для вивчення історії, культури, мов південних слов’ян, а також підготовча діяльність до неї описані у виданні «Донесения В. И. Григоровича об его путешествии по славянским землям» (Казань, 1915). Це видання, що складається з низки листів, звітів, проекту подорожі та ін., є найповнішим документом, який дає уяв­ лення про обсяг зробленого дослідником. Основний акцент у доповіді зроблено на дис­ курсивному аспекті текстів-звітів, що від­ значаються гетерогенністю. О. В. П р и с к о ­ ка (Глухів) присвятив доповідь «До питання про походження старослов’янських азбук», дослідженню В. І. Григоровичем дискусій­ ного питання, що стосується слов’янських азбук. Доповідач обрав тему, пов’язану з іс­ торією глаголиці, і висвітлив сучасні погля­ ди на джерела цієї азбуки і її авторства. До­ повідь Є. М. С т е п а н о в а (Одеса) «Наукові ідеї та подвижницька діяльність В. І. Григо­ ровича в розвитку Одеської філологічної школи» присвячена проблемі становлення, розвитку та діяльності наукової школи сло­ в’янознавства в Одеському національному університеті ім. 1.1. Мечникова. Засновни­ ком цієї школи був В. І. Григорович, діяль­ ність якого суттєво вплинула на славістичні дослідження в галузі філології, історії, етно­ логії та правознавства. Як зазначив допо­ відач, в одеський період діяльності Григоро­ вич продовжував подвижницьку збиральни­ цьку діяльність, займався організацією нау­ кових і методичних досліджень із славісти­ ки, разом з проф. Ф. К. Бруном започаткував ономастичні дослідження в Одесі на матеріа­ лі регіональної топонімії, уперше звернув увагу на проблему навчання в умовах бли- зькоспорідненого білінгвізму. В. В. Л уч и к у доповіді «Найближчий топонімний простір В. І. Григоровича: історико етимологічний аспект» розглянув пов’язані з Григоровичем топоніми, що називають ті населені пункти й країни, де пролягав життєвий і творчий шлях 77 Хроніка. ученого. Етимологія таких географічних назв до певної міри характеризує те етномов- не середовище, яке сформувалося на час за­ своєння цих територій і зберігається подеку­ ди донині. Найближчий топонімічний прос­ тір Григоровича становлять: назви поселень Балата, Умань, Харків, Дерпта (Тарту), Каза­ нь, Москва, Одеса, Єлисаветград; назви країн і земель Україна, Росія, Греція, Маке­ донія, Болгарія, Румунія, Австрія, Далмація, Чорногорія, Сербія, Італія, Чехія. Доповідь Л. К. В а х н ін о ї «Визначні постаті україн­ ської славістики в енциклопедичному слов­ нику «Українська славістична фольклорис­ тика» присвячена висвітленню основної кон­ цепції та джерельної бази майбутнього ви­ дання, зокрема представленню на його сто­ рінках імен відомих українських і зарубіж­ них славістів від XIX до початку XXI ст., які сприяли формуванню та становленню ук­ раїнської фольклористики. О. І. С к о п н ен к о у доповіді «Джерела історії нової білоруської літературної мови: етюди до проблеми» проаналізував підходи сучасних білоруських дослідників до проб­ леми спадкоємності між старобілоруською та новою білоруською літературними мова­ ми. Упродовж усього XIX ст. становлення нової білоруської літературної мови знач­ ною мірою залежало від стану польськомов- ної літератури на території Білорусі. На ук­ раїнських землях ситуація була іншою, роз­ виток нової української літературної мови не був пов’язаний зі станом польськомовної літератури. Наразі славістична наука ще не має достатньої кількості аргументів, щоб процес спадкоємності між старобілоруською та новою білоруською мовами розглядати як цілком доведений. У доповіді І. А. К а зи ­ м и р о в о ї «Лінгвістична термінологія праць В. І. Григоровича» обґрунтовано необхідність залучення історичного матеріалу для ви­ вчення терміносистеми лінгвістики та її відображення в історичному словнику лінг­ вістичних термінів. Термінологічний аспект мовної особистості розглянуто за допомо­ гою категорії когніотипу— домінантної ког- нітивної моделі номінації, яка відтворює напрямок мисленнєвої діяльності людини в процесі створення нового імені й відбиває особливості певного етапу розвитку люд­ ського суспільства. У доповіді Т. Я. М а р ­ ч е н к о «Історичний розвиток суфіксальних одиниць у слов’янському словотворенні» розглянуто формальні та семантичні зміни в системі суфіксального слов’янського сло­ 78 вотворення, викликані дією загальносло­ в’янських та специфічних фонетичних зако­ нів, а також смислові перетворення у складі семантичних парадигм слов’янських суфік­ сальних одиниць. У доповіді В. Є. Ф ед о- н ю к «Віктор Іванович Григорович у його зв’язках з П. И. Шафариком» об’єктом уваги стали стосунки вчених під час п ’ятимісячно­ го перебування Григоровича в Празі на за­ вершальному етапі експедиції слов’янськи­ ми землями. Аналіз звітів, які Григорович подавав під час подорожі та після її закінчен­ ня керівництву, окремих наукових праць Григоровича та Шафарика, листування між відомими славістами в 1847-1857 рр. дозво­ лив зробити висновок про партнерський ха­ рактер відносин, що зв’язували Григоровича та Шафарика, а також про самостійний ха­ рактер результатів, яких Григорович досяг у своїй науковій діяльності. Доповідь Л. П. Г н а тю к «Дискусійні питання викла­ дання старослов’янської мови у вищій шко­ лі» присвячено дискусійним питанням викла­ дання старослов’янської мови у вищій школі. О. В. Ів а н е н к о виголосив доповідь «До етимології старослов’янського человікь», у якій запропонував нову, відмінну від за­ гальноприйнятих, етимологію праслов’ян­ ського соціального терміна *celovêkb: *čelo ‘верх’, ‘верхня частина’ + ім’я діяча *véh> ‘носій життєвої сили’ = ‘особа чоловічої ста­ ті у розквіті життєвих сил’. Така семантична реконструкція дозволила пояснити сучасні значення укр. чоловік, рос. человек, ст.-сл. че­ ловікь'. ‘особа чоловічої статі’, ‘чоловік (як член подружньої пари)’, ‘один із членів ко­ лективу’, ‘слуга’. У доповіді І. Ю. Г а л ь ч у - ка «Витоки та особливості функціонування церковнослов’янського наголосу» наголо­ шується, що терміни «старослов’янський на­ голос» або «наголос у старослов’янській мо­ ві» вживаються дуже рідко, оскільки руко­ писні старослов’янські пам’ятки не акценто­ вані. Історична акцентологічна наука оперує поняттями «праслов’янський наголос», «дав­ ньоруський наголос», «церковнослов’ян­ ський наголос», «староукраїнський наголос». Традиційне церковне наголошення в україн­ ських стародруках виокремити непросто. Якщо монолітності бракувало у фонетичній, граматичній та інших системах церковнос­ лов’янської мови (що знаходило відобра­ ження на письмі), то єдиної акцентної систе­ ми, яка до початку книгодрукування могла існувати тільки в усній формі, ніколи не було й поготів. Наголошення в церковнослов’ян- ISSN0027-2833. Мовознавство, 2015, № З ських пам’ятках українського походження ґрунтувалося на українській акцентній сис­ темі. Підстави для такого твердження дає по­ рівняльний аналіз пам’яток, написаних цер­ ковнослов’янською мовою українського та московського зразків. Доповідь Л. О. А н д- р іє н к о «Церковнослов’янська мова в ук­ раїнській бароковій літературі XVII ст.» по­ рушує питання про екстралінгвальні та влас­ не мовні чинники багатомовності україн­ ської барокової літератури, розквіт якої при­ падає на першу половину XVII — другу по­ ловину XVIII ст. Зокрема, ідеться про місце, роль і культурну місію церковнослов’ян­ ської мови. Наголошується, що багатомов­ ність української літератури доби бароко не була всеохопною. Це була дво- три- та бага­ томовність творців і споживачів цієї літера­ тури, тобто високоосвічених представників української еліти, і насамперед духовної. Пускаючи коріння в український ґрунт, цер­ ковнослов’янська мова захищала українство від культурно-релігійної експансії католи­ цького заходу, і водночас, на жаль, була пе­ решкодою, що стримувала повноцінний роз­ виток української мови на живомовній осно­ ві, особливо ж після сумнозвісних реформ і тиску московської цензури. Доповідь А. В. Г о н ч ар ен к о «Старослов’янська лек­ сика у Києво-Печерському патерику» прис­ вячено особливостям уживання книжної лексики в Києво-Печерському патерику. Бу­ ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № З ло встановлено, що практично кожний фраг­ мент пам’ятки є складною мозаїкою з дав­ ньоруських та старослов’янських лексем. Останні найповніше представлені в части­ нах тексту, зміст яких безпосередньо пов’я­ заний із церковними справами. У доповіді В. Ю. Ф р ан ч у к «В. І. Григорович у колі сучасників» ішлося про те, що після повер­ нення на батьківщину Григорович, викорис­ тавши чернетки своїх листів і звіт до Мініс­ терства освіти, а також подорожні нотатки, підготував і видав книжку «Очерк научного путешествия по Европейской Турции». Ця книжка, що витримала кілька перевидань, і досі не втратила своєї наукової цінності. Во­ на містить не лише важливі бібліографічні дані про нововідкриті тоді слов’янські й грецькі рукописи, стародруки, документи, літописні твори, а й аналіз та оцінку зібраних відомостей. Особливий інтерес становить опис давньої болгарської культури, подорож болгарськими землями, особисті контакти з видатними діячами болгарського відроджен­ ня, зокрема ігуменом Рильського монастиря Неофітом Рильським і розмови з ним. Підсумки конференції підведено на зак­ лючному пленарному засіданні. Було прий­ нято рішення про публікацію доповідей у збірнику, присвяченому 200-річчю від дня народження вченого. Т. ЗАРУБЕНКО _____________________________ Хроніка 79

Ähnliche Einträge