Характеристика деяких лексикографічних параметрів одного з томів «Словника української мови» у 20-ти томах
Наприкінці минулого року побачив світ черговий, 5-й, том академічного «Словника української мови» у 20 томах. Знаючи про увагу не тільки наукових кіл, а й широкої громадськості країни до цього словника, редколегія журналу пропонує увазі читачів деякі з робочих матеріалів до словника — висновок науко...
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2015
|
| Назва видання: | Мовознавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184054 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Характеристика деяких лексикографічних параметрів одного з томів "Словника української мови" у 20-ти томах / О. Тараненко // Мовознавство. — 2015. — № 6. — С. 87-91. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-184054 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1840542022-05-05T01:26:32Z Характеристика деяких лексикографічних параметрів одного з томів «Словника української мови» у 20-ти томах Тараненко, О. Рецензії та анотації До виходу в світ 5-ого тому «Словника української мови» у 20-ти томах Наприкінці минулого року побачив світ черговий, 5-й, том академічного «Словника української мови» у 20 томах. Знаючи про увагу не тільки наукових кіл, а й широкої громадськості країни до цього словника, редколегія журналу пропонує увазі читачів деякі з робочих матеріалів до словника — висновок наукового редактора 5-ого тому О. О. Тараненка і внутрішню рецензію на том В. В. Жайворонка Нещодавно побачив світ черговий, 5-ий, том «Словника української мови» у 20 томах, що містить словникові матеріали на літеру 3: з — зв’янути. Якщо порівняти матеріали цього тому за кількісними та якісними показниками з відповідними матеріалами попереднього багатотомного академічного «Словника української мови» в 11 -ти томах (це третій том СУМ-11 ), то можна констатувати істотні зміни в ньому як у доборі реєстру, так і в принципах семантизацїї, граматичного та стилістичного оформлення реєстрових одиниць, у наповненні його ілюстративним матеріалом тощо. Реєстр відповідної частини нового словника значно виріс — як результат подання в ньому нової лексики і фразеології та ширшого охоплення тієї частини словникового складу української мови, яка з різних причин свого часу не була представлена в 11-томнику, хоча, з іншого боку, в ньому відбулося й вилучення певної частини реєстрових одиниць, наявних у СУМ-11. 2015 Article Характеристика деяких лексикографічних параметрів одного з томів "Словника української мови" у 20-ти томах / О. Тараненко // Мовознавство. — 2015. — № 6. — С. 87-91. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184054 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії та анотації До виходу в світ 5-ого тому «Словника української мови» у 20-ти томах Рецензії та анотації До виходу в світ 5-ого тому «Словника української мови» у 20-ти томах |
| spellingShingle |
Рецензії та анотації До виходу в світ 5-ого тому «Словника української мови» у 20-ти томах Рецензії та анотації До виходу в світ 5-ого тому «Словника української мови» у 20-ти томах Тараненко, О. Характеристика деяких лексикографічних параметрів одного з томів «Словника української мови» у 20-ти томах Мовознавство |
| description |
Наприкінці минулого року побачив світ черговий, 5-й, том академічного «Словника української мови» у 20 томах. Знаючи про увагу не тільки наукових кіл, а й широкої громадськості країни до цього словника, редколегія журналу пропонує увазі читачів деякі з робочих матеріалів до словника — висновок наукового редактора 5-ого тому О. О. Тараненка і внутрішню рецензію на том В. В. Жайворонка
Нещодавно побачив світ черговий, 5-ий, том «Словника української мови» у 20 томах, що містить словникові матеріали на літеру 3: з — зв’янути. Якщо порівняти матеріали цього тому за кількісними та якісними показниками з відповідними матеріалами попереднього багатотомного академічного «Словника української мови» в 11 -ти томах (це третій том СУМ-11 ), то можна констатувати істотні зміни в ньому як у доборі реєстру, так і в принципах семантизацїї, граматичного та стилістичного оформлення реєстрових одиниць, у наповненні його ілюстративним матеріалом тощо. Реєстр відповідної частини нового словника значно виріс — як результат подання в ньому нової лексики і фразеології та ширшого охоплення тієї частини словникового складу української мови, яка з різних причин свого часу не була представлена в 11-томнику, хоча, з іншого боку, в ньому відбулося й вилучення певної частини реєстрових одиниць, наявних у СУМ-11. |
| format |
Article |
| author |
Тараненко, О. |
| author_facet |
Тараненко, О. |
| author_sort |
Тараненко, О. |
| title |
Характеристика деяких лексикографічних параметрів одного з томів «Словника української мови» у 20-ти томах |
| title_short |
Характеристика деяких лексикографічних параметрів одного з томів «Словника української мови» у 20-ти томах |
| title_full |
Характеристика деяких лексикографічних параметрів одного з томів «Словника української мови» у 20-ти томах |
| title_fullStr |
Характеристика деяких лексикографічних параметрів одного з томів «Словника української мови» у 20-ти томах |
| title_full_unstemmed |
Характеристика деяких лексикографічних параметрів одного з томів «Словника української мови» у 20-ти томах |
| title_sort |
характеристика деяких лексикографічних параметрів одного з томів «словника української мови» у 20-ти томах |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Рецензії та анотації До виходу в світ 5-ого тому «Словника української мови» у 20-ти томах |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184054 |
| citation_txt |
Характеристика деяких лексикографічних параметрів одного з томів "Словника української мови" у 20-ти томах / О. Тараненко // Мовознавство. — 2015. — № 6. — С. 87-91. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT taranenkoo harakteristikadeâkihleksikografíčnihparametrívodnogoztomívslovnikaukraínsʹkoímoviu20titomah |
| first_indexed |
2025-07-16T04:07:27Z |
| last_indexed |
2025-07-16T04:07:27Z |
| _version_ |
1837775033348390912 |
| fulltext |
ДО ВИХОДУ В СВІТ 5-ОГО ТОМУ
«СЛОВНИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ» У 20-ТИ ТОМАХ *
Наприкінці минулого року побачив світ черговий, 5-й, том академічного «Слов
ника української мови» у 20 томах. Знаючи про увагу не тільки наукових кіл, а й ши
рокої громадськості країни до цього словника, редколегія журналу пропонує увазі
читачів деякі з робочих матеріалів до словника — висновок наукового редактора
5-ого тому О. О. Тараненка і внутрішню рецензію на том В. В. Жайворонка
ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕЯКИХ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ
ОДНОГО З ТОМІВ «СЛОВНИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ»
У 20-ТИ ТОМАХ
Нещодавно побачив світ черговий, 5-ий, том «Словника української мови» у 20 то
мах, що містить словникові матеріали на літеру 3: з — зв’янути. Якщо порівняти ма
теріали цього тому за кількісними та якісними показниками з відповідними матеріа
лами попереднього багатотомного академічного «Словника української мови» в
11 -ти томах (це третій том СУМ-11 ), то можна констатувати істотні зміни в ньому як
у доборі реєстру, так і в принципах семантизацїї, граматичного та стилістичного
оформлення реєстрових одиниць, у наповненні його ілюстративним матеріалом
тощо. Реєстр відповідної частини нового словника значно виріс — як результат по
дання в ньому нової лексики і фразеології та ширшого охоплення тієї частини слов
никового складу української мови, яка з різних причин свого часу не була представ
лена в 11-томнику, хоча, з іншого боку, в ньому відбулося й вилучення певної
частини реєстрових одиниць, наявних у СУМ-11.
Основні статистичні дані в абсолютних і відносних цифрових показниках, що ха
рактеризують 5-ий том СУМ-20 у зіставленні з відповідною частиною СУМ-11, такі:
загальне збільшення реєстру слів у межах зазначеного діапазону від з до зв’янути
становить 27,56% (у СУМ-11 тут було 7790 слів, тоді як у СУМ-20 — 9937слів); за
кількістю значень у багатозначних словах збільшення становить 26,80% (у СУМ-11
було 9395, тоді як у СУМ-20 — 11913 одиниць); за кількістю відтінків значень —
18,66% (було 2594, стало 3078); за кількістю ілюстрацій — 77,78% (відповідно
20250 і 36001); за кількістю фразеологічних та інших стійких сполучень слів —
34,99% (1209 і 1632). Якщо ж характеризувати обсяг реєстру всіх перших п’яти то
мів СУМ-20, що вже вийшли друком, то його зростання становить, порівняно з від
повідною частиною СУМ-11, 59,28% (було 35188, стало 56046 слів).
Серед нових реєстрових одиниць 5-ого тому СУМ-20 багато загальновживаної
лексики (наприклад: задзеркалля, з в ’язківка, західник і західнячка, загрипувати,
гніздо заземлювати / заземлити, заземлення, заземлений у нових, метафоричних
значеннях та ін.; якщо СУМ-11 узагалі не подавав членів словотвірного гнізда заву-
жувати, то в 5-ому томі СУМ-20 їх чотири, причому дериват завужений аж з трьома
значеннями), суспільно-політичної лексики (заветувати, заманіфестувати та ін.),
одиниць такої актуальної тепер тематичної сфери інформатики (зависати / зависну
ти, запаролювати / запаролити та ін.), лексики релігійної сфери; це також ширше
залучення жаргонізмів, сленгізмів, професіоналізмів. Серед одиниць актуалізованих
протягом останнього часу словотвірних типів слід відзначити тип віддієслівних де
* Словник української мови : У 20 т.— К. : Український мовно-інформаційний фонд,
2014,— Т. 5 . - 9 9 2 с.
О О. ТАРАНЕНКО, 2015
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 6 87
риватів з префіксом за- зі значенням доведення чого-небудь до небажаного надміру,
що став набувати помітного поширення з кінця 80-х років: заабстрагувати, заавто-
матизувати, заадмініструвати, забюрократизовувати / забюрократизувати,
заідеологізовувати І заідеологізувати, занітрачувати / занітратити («Не варто за-
нітрачувати поля, аби виростити ранні овочі»: із журналу), заполітизовувати / за-
політизувати, зарегламентувати, заформалізувати та деякі ін. (з похідними: забю
рократизований, забюрократизованість; заполітизований, заполітизованість,
заполітизовано, заполітизовування / заполітизування, заполітизовуватися / запо-
літизуватися; зарегламентований, зарегламентованість і под.), а також типи прик
метників і прислівників з префіксом за- із загальним значенням дещо надмірної
наявності певної ознаки (див. нижче).
З іншого боку, з реєстру знято певну кількість тих одиниць, які були представле
ні, зокрема, в СУМ-11, але тепер розцінюються як такі, що не відповідають «духові»
української мови і нормативним настановам нового словника, Це насамперед сто
сується явних росіянізмів на зразок забастувати, забастовка, забастовщик, оди
ниць таких словотвірних типів іменників і прикметників, як заготовщик / заготов-
щиця і под., заготовочний, закупочний, замазочний і под, а також певних ідеологічно
конотованих лексем попередньої доби, як, наприклад, звіздини, заокеанщина.
Виправлено низку явно випадкових недоглядів у тлумаченнях певних слів та
стійких словосполучень. Так, одне зі значень слова засівати подавалося в СУМ-11
(і не тільки в ньому) з таким тлумаченням: «Посипати в хаті, кімнаті зерном, вітаючи
з Новим роком» (тобто так, як це було, наприклад, у «Словарі української мови» за
редакцією Бориса Грінченка). У СУМ-20 подано уточнення: «.. .вітаючи з Новим ро
ком (за старим стилем)».
У плані подання членів словотвірних гнізд значно посилено принцип системного
підходу з максимально можливим заповненням усіх ніш словотвірних ланцюжків: у
назвах осіб це, зокрема, наведення корелятів жін. р., у гніздах відносних прикметни
ків та пасивних дієприкметників — подання похідних абстрактних іменників і при
слівників (закріпленість, «загнано дивитися», «загострено сприймати», заскляніло,
зважніло і под.), у дієслівних гніздах — широке подання корелятів співвідносних
видів, активних і пасивних дієприкметників від дієслів обох видів, віддієслівних
іменників на позначення як закінченої, так і незакінченої дії (наприклад: заблокову-
вання / заблокування, загороджування, загороджуваний, загострюваний, залишан
ня, збиття, збільшуваний, збільшування, зважання та багато ін.).
З метою поглиблення кодифікації та стилістичної класифікації словникового ма
теріалу за допомогою системи ремаркування у словнику досить послідовно проведе
но зміни, з одного боку, в напрямі посилення демократизаційних принципів у визна
ченні місця того чи того слова в стилістично-нормативній системі сучасної
української мови, а з другого, — навпаки, в бік посилення нормативності словника.
Так, з одного боку, як ів своїх попередніх томах, словник за допомогою стилістич
ного перекваліфікування багатьох реєстрових одиниць демонструє розширення порів
няно з попереднім етапом вітчизняної лексикографії регіонально-діалектної основи
української літературної мови. Це кваліфікація одиниць, що маркувалися в СУМ-11 як
діалектні або рідковживані, тепер уже ж літературно-розмовних (наприклад: засти-
дати, застидатися, зашпортатися, зворохобити та ін.), переведення до розряду сти
лістично нейтральної лексики, тобто слів, які вже не супроводжуються з метою сти
лістичного обмеження їх уживання відповідними ремарками, багатьох з-поміж тих
одиниць, що раніше подавалися ж розмовні (наприклад: забагнювати / забагнити,
забарюватися і забарятися / забаритися, забгати, заборсувати / заборсати, забрак
нути, заброджуватися / забродитися, завдовжки, завертка, загамувати, задавнюва
ти / задавнити, задатки, задля, задмухувати, законвертовувати / законвертувати,
замешкувати / замешкати та багато ін.) або рідковживані (завивало, заволочувати /
заволочити, загодовувати / загодувати, заготований, закрокувати, замордуватися,
О. О. Тараненко_____________________________________________________________
88 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 6
започатковувати / започаткувати та багато ін.; це стосується й окремих форм не-
док. в., що досі кваліфікувалися як рідковживані порівняно з відповідними формами
док. в., наприклад: загаюватися, задавлювати). Це ширше залучення до загальноліте
ратурної мови багатьох одиниць західноукраїнської мовно-літературної практики.
Зокрема, це стосується словотвірного типу прикметників та прислівників з префіксом
за-, які в СУМ-11 подавалися звичайно з ремарками «західноукраїнське», «розмовне»,
«рідковживане», на зразок завузький «вужчий, ніж звичайно або потрібно; надто
вузький», заширокий, залегкий, заважкий, задосить і под.
З другого боку, це переведення низки одиниць, що мали в СУМ-11 нейтральний
стилістичний статус, до розрядів розмовної (наприклад: завозити «забруднити, за
смальцювати», заказувати / заказати «забороняти», закамарок, закапелок та ряд ін.),
рідковживаної або професійної (зокрема, з ремаркою «спец.») лексики. Це стосується,
зокрема, одиниць, що сприймаються за своєю морфемною структурою або словотвір
ною мотивацією як явні росіянізми, тоді як у складі української літературної мови до
них існують цілком нормативні питомі відповідники. Частину такої лексики взагалі
вилучено з реєстру, до низки ж інших слів, досі широко вживаних у різних стилях і
жанрах літературної мови, подано стилістичні ремарки, що переводять їх до розрядів
розмовних або рідковживаних (наприклад, з ремаркою «рідко»: завідуючий, завідуюча
у значенні іменників, заключний). Знято з реєстру (задувка, засипка та ін.) або подано з
ремарками «розм.», «рідко», «спец.» від дієслівні іменники на -к-a у значенні дії: за
вивка, закупка, закупорка, заправка, зарядка, зачистка та ін. З позначкою «рідко» по
дано складні іменники з першим компонентом зав- (скорочення від субстантиватів за
відуючий, завідуюча) і другим компонентом у формі ор. в. на зразок завкадрами,
завклубом, завфермою і под., оскільки такі слова можуть бути абсолютно безболісно
замінені у вжитку цілком нормативними іменниками з другим компонентом у формі
род. в. завкадрів, завклубу, завферми і под. — на основі завідувач / завідувачка клубу і
т. ін. Можна було б, звичайно, ставити питання й про повне вилучення слів на зразок
завклубом з реєстру словника, але це суперечило б жанровому призначенню словника
як лексикону не суто нормативного, а реєстраційно-нормативного типу, що подає лек
сику і фразеологію української літературної мови за її писемними джерелами від кінця
ХУЛІ ст., характеризуючи її відповідно до сучасних норм.
З-поміж тенденцій до дальшої демократизації української літературної мови в її
розумінні колективом лексикографів СУМ-20 варто назвати й кілька випадків серед
змін акцентуаційних характеристик слів— їх наголошування, приведеного у більшу
відповідність до сучасної мовної практики за допомогою санкціонування їхньої ак
центної варіантності: затишний (у наступному томі слід би дати також варіантність
зручнйй); заопікувбтися (на своєму місці слід буде дати й опікувйтися); завбршйти
(хоча у вихідному значенні тільки завершйти: «завершити стіг»), залишити
(пор. також уже зафіксоване в СУМ-11 явище коренево-суфіксальної акцентної ва
ріантності в дієслові закінчити). В особових формах (2-ї і 3-ї ос. одн. та 1-ї-З-ї
ос. мн.) док. в. дієслів з префіксом зі- подано варіантність наголошування зіб ’бш,
зіб ’б і т. д., що має відбивати мовні особливості як південно-східного, так і півден
но-західного наріч української мови (так само слід буде дати в наступному томі
зігжш, зіпхнбш, зірвёш, зіткнбш; у попередніх томах так уже подано, наприклад,
форми відїб’бш, відігжш, віділлєш і под.) Унесено корективи в наголошування
іменників жін. р. на -к-a (зі значенням предметності) — з варіантним префіксально-
кореневим або тільки префіксальним акцентуванням низки з них: заклбйка, збмазка
та ін. (пор. у СУМ-11 : заклбйка, замбзка). 1
1 Пор. майже послідовне подання таких дієслівних форм з подвійним наголошуванням:
Погрібний Μ. І. Орфоепічний словник. — К., 1984. — 629 с.; див. також: Винницький В.
Українська акцентна система: становлення, розвиток. — Л., 2002. — С. 341-344.
__________________________ Характеристика деяких лексикографічних параметрів...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 6 89
Зазнала змін і граматична характеристика ряду реєстрових одиниць — в основ
ному як наслідок уважнішого погляду на їхню граматичну природу. Серед іменників
це торкнулося передусім, по-перше, форм род. в. одн. іменників чол. р. на приголос
ний (з приведенням їх у відповідність до нині чинного «Українського правопису»,
наприклад: загінець — загінцю, закот — закоту, залісок— заліску та ін.) і, по-друге,
родових характеристик емоційно-оцінних слів — характеристик істот і предметів.
Так, у назвах осіб (істот) відкориговано родові характеристики деяких іменників, що
можуть стосуватися осіб (істот) обох статей, але одні з них (на -а, -я) справді нале
жать до спільного роду: зануда, чол. і жін. (у СУМ-11 тут тільки жін. р.), інші ж назви
істот (на -о)— тільки до чол. р. або подвійного чол.-сер. р.: забудько, чол. (у СУМ-11
це іменник сер. і жін. р.), зайчисько, чол. і сер. р. (у СУМ-11 це іменник сер. р., хоча в
ілюстративному матеріалі до відповідної статті він цілком однозначно виступає як
іменник чол. р.: «.. .Щоб зайчисько узимку сюди не забіг»), У дієсловах коригування
граматичних характеристик словоформ стосувалося переважно категорії особи —
це здебільшого заміна форм 1 -ї і 2-ї ос. формами тільки 3-ї ос. : завесніти, заглухати /
заглухнути, заміщатися та ін. Усунено також прикрий недогляд (у СУМ-11 та в ін
ших словниках) з віднесенням дієслова засопіти до першої (у 2-й ос. одн.: засопеш),
а не до другої дієвідміни (за зразком, очевидно, засопти), хоча наведена в СУМ-11
форма 3 ос. мн. засоплять (а не засопуть) була цілком правильна.
Значно адекватніше порівняно із СУМ-11 тепер подаються семантичні характе
ристики слів кількох лексико-граматичних розрядів.
Серед іменників це віддієслівні утворення зі значенням дії на -ння, -ття, які те
пер значно послідовніше подаються в плані їхньої словотвірної мотивації як співвід
носні з дієсловами не тільки на -ти, а й на -тися, наприклад: звітування — дія за знач.
звітувати і звітуватися; запилення (рослин)— дія за знач, запилити і стан за знач, за
пилитися (так само звуглення та ін.).
Серед дієприкметників та співвідносних з ними за формою віддієслівних прик
метників на -ний, -тий досить послідовно проведено розмежування (з формуванням
семантичної структури словникової статті у складі двох окремих значень) між влас
не пасивними дієприкметниками і подібними до них дериватами від дієслів на -ся,
наприклад: закутаний 1) дієпр. пас. до закутати·, 2) який закутався у щось (у
СУМ-11 у цьому, як і в багатьох інших подібних випадках, подано лише перше з цих
значень, хоча серед ілюстрацій тут виступають і такі, як, наприклад: «Міські жителі
ходили закутані в плащі»); так само: замотаний, заряджений («заряджена рушни
ця» і «позитивно заряджене ядро атома»), заяложений, збовтаний, збурунений та ба
гато ін. (хоча, звичайно, в реальних контекстах уживання таких одиниць не завжди
можна достатньо однозначно визначити їхню словотвірну мотивацію, пор. «засо
ромлений учень», «заручена дівчина» і под.)2.
2 Щодо категоріального статусу таких похідних від дієслів на -ся (усміхнений і под.), як і
похідних від неперехідних незворотних дієслів на зразок заблуканий, досі існують різні погля
ди. Традиційно їх уважають «прикметниками, які лише структурно збігаються з дієприкмет
никами» (Безпояско О. К., Городенська К Г., Русанівський В. М. Граматика української мови :
Морфологія.— К., 1993. — С. 239); так вони подаються і в академічних тлумачних словниках
української мови (СУМ-11; СУМ-20). Крім того, лексикографи, перебуваючи під «гіпнозом»
наявності «пасивних» суфіксів, далеко не завжди помічають у таких одиницях факт подвійної
мотивації. Так, словники (СУМ-11 ; СУМ-20) подають втоплений і повішений тільки як похід
ні від відповідних перехідних дієслів, хоча пор., наприклад: «“ ...Бо там колись мій шурин
утопився...” / Суддя сказав: “Усе це прикро, справді, / і ті млини, і втоплений шуряк...”»
(Ліна Костенко. Маруся Чурай), «Але мужня жінка не зрадила нікого: вдосвіта її знайшли в
камері повішеною. Перед смертю вона кров’ю видряпала на стіні: “...Вмираю замучена.
Ольга Басараб”» (В. Муравський. — Газ. «Експрес», 2.02.2006). Дедалі більше, однак, поши
рюється погляд на них як на дієприкметники з неявно вираженою категорією активного стану
(див., наприклад: Гнатюк Г. М. Дієприкметник у сучасній українській літературній мові. —
К., 1982. — С. 52), хоча існують й інші погляди: це пасивні дієприкметники (Русанів
ський В. М. Історія української літературної мови. — К., 2001. — С. 335), це пасивні дієприк-
О. О. Тараненко_____________________________________________________________
90 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 6
Серед відприкметникових прислівників на -о це послідовне виділення їх уживан
ня як предикативів — здебільшого як відтінок основного значення, іноді як самос
тійне і єдине значення.
Серед дієслів це:
а) системне розмежовування префіксальних утворень зі значенням одного з ро
дів дії — фазовості (а саме — початку дії) і зі значенням просто док. в., щодо чого в
тлумачних словниках української мови, зокрема і в СУМ-11, досі спостерігається
значний різнобій і просто неадекватність семантизацїї, наприклад: закортіти — по
чати кортіти (пор. у СУМ-11 : закортіти — док. до кортіти); у ряді випадків у се
мантичній структурі таких префіксальних дієслів вичленувано обидва названі зна
чення — початку дії і док. в., наприклад: запухиритися («На калюжах запухирилися
бульбашки» і «Крем для тістечок загус і запухирився»), зболіти («Писав, доки рука
не зболіла», тобто не заболіла, не почала боліти, і «Од кашлю в грудях все зболіло»)
(так само: заволохатітися, заопікуватися, заскніти, затомитися, затурбувати та
ін.);
б) якомога послідовніше подання похідних у словотвірному плані дієслівних оди
ниць за допомогою відповідних формул семантизації — з тим чи іншим відсиланням
до твірного, опорного слова, а не шляхом вільного тлумачення (у СУМ-11 це було ду
же непослідовно), наприклад: защетинитися — укритися щетиною (у СУМ-11 було
так: «Вкритися жорстким, коротким волоссям (про обличчя, щоки і т. ін.)»). Особливо
це стосується знов-таки одиниць зі значенням просто док. в. і зі значенням початку дії,
наприклад: загарпунити — док. до гарпунити, захмеліти — док. до хмеліти, так само
затемніти, затепліти, захолодити, заяловіти і под. (пор., з іншого боку, наприклад, у
СУМ-11: захмеліти — «стати п’яним, сп’яніти», хоча на своєму місці є хмеліти —
ставати хмільним, п’яніти; таким чином, подібні дієслівні кореляти нерідко подавали
ся в СУМ-11 не як співвідносні, взаємодоповнювальні видові форми дієслова, а ізо
льовано один від одного, як цілковито різні лексичні одиниці).
Отже, як засвідчує аналіз одного з томів нового академічного багатотомного тлу
мачного словника, це справді нове слово в українській лексикографії — не тільки за
його кількісними показниками, поданням нової лексики та фразеології, осучаснен-
ням ілюстративного матеріалу тощо, а й за такими принциповими лексикографічни
ми параметрами, як принципи тлумачення (у власне лексичному та лексико-грама
тичному аспектах), характеристика реєстрових одиниць у граматичному плані,
насамперед у плані словозміни, а також синтаксичні параметри їх уживання, стиліс
тична і власне стильова їх характеристика.
О. ТАРАНЕНКО
__________________________ Характеристика деяких лексикографічних параметрів...
метники, які «втратили значення стану і наблизилися до ролі
безвідносно до стану» (Горпинич В. О. Морфологія української мови.
дієприкметника взагалі
— К., 2004, — С. 220).
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 6 91
|