Погода і pohoda у світлі української та чеської мов
Статтю присвячено характеристикам лексеми погода в українській мові і pohoda в чеській на тлі інших слов’янських мов. Розглянуто витоки поняття «погода» в лексикографічних джерелах, спільні й відмінні семантичні ознаки та їх розвиток у дискурсивній практиці. Виявлено нові семантико-стилістичні конот...
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2016
|
| Назва видання: | Мовознавство |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184096 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Погода і pohoda у світлі української та чеської мов / Л.І. Даниленко // Мовознавство. — 2016. — № 2. — С. 51-61. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-184096 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1840962022-05-06T01:26:38Z Погода і pohoda у світлі української та чеської мов Даниленко, Л.І. Статтю присвячено характеристикам лексеми погода в українській мові і pohoda в чеській на тлі інших слов’янських мов. Розглянуто витоки поняття «погода» в лексикографічних джерелах, спільні й відмінні семантичні ознаки та їх розвиток у дискурсивній практиці. Виявлено нові семантико-стилістичні конотації чеської лексеми pohoda, яка набула статусу ключової ідеї в сучасній чеській лінгвокультурі. The article is dedicated to characteristics of lexical units weather in Ukrainian and pohoda in Czech in comparison with other Slavic languages. Origins of meaning of weather in lexicographical sources, common and distinguishing characteristics and their development in discursive practice are studied. New semantic and stylistics connotations of the Czech language unit pohoda are discovered, which has gained the status of the core idea in the modem Czech cultural linguistics. 2016 Article Погода і pohoda у світлі української та чеської мов / Л.І. Даниленко // Мовознавство. — 2016. — № 2. — С. 51-61. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184096 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Статтю присвячено характеристикам лексеми погода в українській мові і pohoda в чеській на тлі інших слов’янських мов. Розглянуто витоки поняття «погода» в лексикографічних джерелах, спільні й відмінні семантичні ознаки та їх розвиток у дискурсивній практиці. Виявлено нові семантико-стилістичні конотації чеської лексеми pohoda, яка набула статусу ключової ідеї в сучасній чеській лінгвокультурі. |
| format |
Article |
| author |
Даниленко, Л.І. |
| spellingShingle |
Даниленко, Л.І. Погода і pohoda у світлі української та чеської мов Мовознавство |
| author_facet |
Даниленко, Л.І. |
| author_sort |
Даниленко, Л.І. |
| title |
Погода і pohoda у світлі української та чеської мов |
| title_short |
Погода і pohoda у світлі української та чеської мов |
| title_full |
Погода і pohoda у світлі української та чеської мов |
| title_fullStr |
Погода і pohoda у світлі української та чеської мов |
| title_full_unstemmed |
Погода і pohoda у світлі української та чеської мов |
| title_sort |
погода і pohoda у світлі української та чеської мов |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2016 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184096 |
| citation_txt |
Погода і pohoda у світлі української та чеської мов / Л.І. Даниленко // Мовознавство. — 2016. — № 2. — С. 51-61. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT danilenkolí pogodaípohodausvítlíukraínsʹkoítačesʹkoímov |
| first_indexed |
2025-07-16T04:13:54Z |
| last_indexed |
2025-07-16T04:13:54Z |
| _version_ |
1837775440928833536 |
| fulltext |
Л. I. ДАНИЛЕНКО
ПОГОДА I POHODA У СВІТЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ТА
ЧЕСЬКОЇ МОВ _______________________________
Статтю присвячено характеристикам лексеми погода в українській мові і pohoda в чесь
кій на тлі інших слов’янських мов. Розглянуто витоки поняття «погода» в лексикографічних
джерелах, спільні й відмінні семантичні ознаки та їх розвиток у дискурсивній практиці. Вияв
лено нові семантико-стилістичні конотації чеської лексеми pohoda, яка набула статусу клю
чової ідеї в сучасній чеській лінгвокультурі.
К л ю ч о в і с л о в а : українська мова, чеська мова, семантичне поле «погода», семантико-
стилістичні конотації, ключові ідеї лінгвокультури.
Погода vs. pohoda: значення і семантична еволюція. Лексеми укр. погода і
чес. pohoda належать до загальнослов’янського лексичного фонду та генетично
пов’язані з категорією темпоральності. Українська лексема погода містить у со
бі «часовий» корінь ‘год’ — його первісна мотивація вказує на зв’язок із часом:
годь «час»; псл. godb — «бути відповідним; добрий»; звідки «відповідний час»
(ЕСУМ ^ 1, 545). У пам’ятках писемності XVI-XVII ст. слово час уживалося в
основному у значенні «гарна, сприятлива погода», те саме погодье, погодив
(СРЯ, 190-191), погодьіє, погодьливь «підхожий, відповідний» (СДЯ, 486-487),
рос. «какова погода? каково на дворе, какое время стоит» (Даль, 155). Словник
Б. Грінченка також подає українське верем’я у значенні «хороша погода»
(Грінч., 135), погоддя «сприятлива погода» (там же, 233), власне, і саме слово
погода наводить зі значенням «хороша, ясна погода» (там же), пор. українські
приказки про гарну погоду: Верем]и, аж сі серце радує (Фран., 214), І в погоду
часом грім ударить (Ном., 124). Така сама погодна картина виразно окрес
люється в сучасних болгарській, хорватській і сербській мовах: време — «пого
да», одне із значень болг. време — «хубаво, ведро, ясно време» (УБР, 337), а в
романських мовах, як відомо, лексема час позначає будь-яку погоду.
Певний семантичний парадокс полягає в тому, що слово погода в діалектах
слов’янських мов водночас може означати не ясну, сонячну, теплу погоду, а нав
паки — непогожу: негода, сльота. Погода у вікно б ’є, — зачиніть (Грінч., 233),
болг. «ветър, буря, дъжд, сняг» (УБР, 337), рос. «непогода, ненастье, буря»
(СРЯ, 191), «[погода] На півдні, заході нерідко означає ясну, тиху, суху погоду, в
іншій частині Русі погода означає негоду, дощ, сніг, заметіль, бурю; погода іде,
ниж. сніг іде, хуртовина» (Даль, 155).
Історія ідей і колективних уявлень, пов’язаних з поняттям «час», послужила
основою словникових дефініцій лексеми čas у сучасній чеській мові: 1) по
слідовність усього буття і подій, яка виявляється в їх тривалості: denní čas, čas 1
1 Список скорочень див. у кінці статті.
О Л. І. ДАНИЛЕНКО, 2016
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № 2 51
utíká та ін.; 2) невеликий, чітко не окреслений проміжок тривалості чогось, ко
ротка частина якогось часового проміжку, яка вимірюється роками, годинами,
хвилинами: nějaký čas, čas od času; 3) сприятливий, потрібний період для певної
дії: všechno má svůj čas; 4) термін, призначений для виконання чогось: čas па
setí; 5) проміжок, не зайнятий основною роботою, вільний час: čas ke studiu;
6) часто у формі множини) тип, характер, світогляд епохи, окремий етап у жит
ті: nové časy; 7) погода (як правило, хороша): po dešti přijde čas; 8) об’єктивне
визначення, вимірювання поступовості подій, визначених певними даними:
středoevropský čas; 9) міра тривалості всього того, що відбувається, здій
снюється: výrobní čas; 10) граматична категорія (SSJC, І, 238-239).
Таким чином, у сучасній чеській мові лексема čas має розгалужену шкалу
значень і одне з них — «погода». Без цього знання неможливо адекватно зрозу
міти прислів’я Po dešti bývá čas, po čase prší zas «Після дощу буває гарна погода,
після гарної погоди знову дощить», blýská se па časy «блискає на гарну погоду».
Семантично повні еквіваленти має також українська мова, пор. По слоті веремя
(Фран., 214), де «слота» — негода, а «веремя» — погода.
Чеський фразеологізм psí počasí (букв.: «собача погода») і його синонім psí
čas (букв.: «собачий час») означають погану погоду, за якої хороший хазяїн і
собаки на двір не вижене. Той самий стрижневий образ містять фразеологізми
інших слов’янських мов: укр. собачий холод, рос. собачий холод (БМС, 735),
бр. сабачы холад (БУС, 523), болт, кучешко време (БРС, 72), хорв. pasja zima
(RHR, 826). Щодо етимології цих фразеологізмів вірогідна та версія, що вони є
калькою нім. Hundekälte, де Hund «собака» і Kälte «холод», подібну структур
но-семантичну модель реалізує французька мова: froid de loup (букв, «вовчий
холод») (БМС, 735). При цьому в деяких слов’янських мовах збереглися образні
вислови з анімалістичним компонентом собачий, які перебувають в антоніміч
них відношеннях із зазначеними одиницями та характеризуються позитивною
конотацією, пор.: ч .psídni (SSJČ, II, 1161), серб, nacju дани (СХР, 368), ncehu да
ни (там же, 486) букв.: «собачі дні», хорв.pasja vrućina (HFR, 634) «собача спе
ка». Ідеться про найспекотніші літні дні між 22 липнем і 22 серпнем. Опозицію
семантики фразеологізмів psí počasí та psí dni майстерно обіграв Карел Чапек у
циклі оповідань «Kritika slov» (Критика слів): «Pravé “psí počasí” by bylo
krásnější, než si vy sami dovedete predstaviti: červen po celý rok, na dvorku teplé
výsluní a chladivý stín, krátký rosný déšť, mnoho zajímavých vůní, vlhká vysoká
tráva...»2 — «Справжня “собача погода” була б найкращою з усього, що ви самі
собі можете уявити: увесь рік був би липень, у дворі осоння й затінок, короткий
росяний дощик, багато різних пахощів, волога висока трава...».
Від природного часу — погоди — безпосередньо залежала господарська
діяльність людини. І якщо в давнину люди майже повністю були підвладні погоді,
то згодом вони навчилися не лише до неї пристосовуватися, але й активно на неї
впливати, а то й змінювати, пор. український фразеологізм робити / зробити по
году «вирішально впливати на що-небудь, бути визначальним» (ФСУМ, 740).
Отже, поняття погоди розвивалося в тісному зв’язку з уявленнями про час. На ши
рокому матеріалі слов’янських діалектів, моделюючи семантичне поле «дощ —
погода — час — рік (рос. год) — година», це переконливо довів M. І. Толстой3.
2 Čapek К. Kritika slov // Spisy.— Praha, 1991.— Sv. 21.— S. 12.
3 Толстой H. И. Из опыта типологического исследования славянского словарного сос
тава I. // Толстой Н. И. Избранные труды.— М., 1997.— Т. 1.— С. 45-69.
Л. I. Даниленко_________________________________________________________________
52 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № 2
Сучасна українська мова має два значення лексеми погода: «Стан атмосфери
(хмарність, вологість, опади, температура повітря і т. ін.) у даному місці, в даний
час. Погода була по-серпневому тиха й сонячна·, І І Спокійний стан атмосфери
(без хмар, опадів, вітру і т. ін.). Зновурозвіхолилось. Кілька днів стояла погода..,
а це піднялося таке, що й світу не видно', Стає / стане на погоді (на погоду) —
«встановлюється добра погода» (СУМ, 715); В погоду і смутний веселіш буває
(Ном., 66). Хоча жодне з наведених значень прямо не вказує на гарну, сприятли
ву погоду, проте у своєму другому значенні українська лексема погода містить
сему ‘добрий, позитивний’, і цим вона зближується з чеською лексемою pohoda.
У чеській мові лексема pohoda перебуває в полі синонімічних зв’язків čas —
počasí «час— погода» (спорідненість чеських слів čas — počasí демонструє про
зора морфологічна структура словаpo-čas-i): «pohoda 1) хороша, гарна, погожа,
сприятлива погода, напр., letnipohoda та 2) загальний позитивний фізичний і ду
шевний стан, стан спокою і щастя» (SSJC, II, 688).
Логічний зв’язок між чеськими čas — počasí — pohoda «час — погода —
спокій (душевний)» простежується передусім в етимології чеського počasí «по
года». Так, ї. Рейзек пише про значення лексеми počasí у старочеській мові як
«підхожий час, період» (Rejz., 480), В. Махек лише згадує лексему počasí в слов
никовій статті čas (Mach., 67), а И. Голуб та С. Лиєр це слово докладно не розгля
дали, а лише відзначили загальнослов’янське походження слова čas (Hol., Lyer,
117). Тому звернімося до старочеських джерел.
Стосовно слова poččsie, počasie наведемо три значення, які нас цікавлять:
1. «vhodná doba, příležitost» (підхожий час, момент, шанс, можливість); 2. «dobrý
(příznivý) povětrnostní stav, pohoda» (хороші (сприятливі) метеорологічні умови,
погода); 3. «počasí, povětrnostní podmínky, stav ovzduší» (погода, метеорологічні
умови, стан атмосфери). Характерно, що для пояснення протилежного поняття
словник відсилає до спільнокоренового антоніма nepočěsie «непогода» (StčSl).
Словникова стаття слова pohoda — синоніма старочеського poččsie,
počasie — також подає на першому місці значення «příznivý stav, zvi. vhodné
počasí» (сприятливі умови, зокрема підхожа для чогось погода). Проте наступні
три значення відношення до погоди не мають: «2. (čí) užitek, prospěch, co je vhod
(komu) (чия вигода, користь, дохід); 3. (koho / čeho) pohoda, pohodlí (кого / чого
зручність, комфорт); 4. potřeba, co je potřebné k životu (потреба, те, що необхідне
для життя)» (там же).
Варті уваги також ті дані старочеської мови, які засвідчують зв’язок слів по
зитивної семантики з поняттям «pohoda»: slunečná krásá «сонячна краса» озна
чало krásná pohoda «гарна погода» (MSL), слово pokoj «спокій» в одному зі своїх
значень збігалося зі словом pohoda (StčSl), а нині застаріле темпоральне слово
pochvíle виражало семантику відпочинку «chvíle klidu a pohody» (там же).
Судячи зі значень та контекстів, які словник старочеської мови наводить у
хронологічній послідовності, можемо стверджувати, що у слова počasí форму
вання значення розгорталося трьома сходинками: від семантики «підхожий для
чогось» через «сприятливі атмосферні умови, гарна погода» до «погода
(будь-яка)». Натомість слово pohoda третю сходинку не подолало. Показовою в
цьому відношенні є антонімічна пара слів pohoda — nepohoda. У старочеській
мові слово nepohoda не виявляло жодних «погодних» слідів, а мало значення
«trápení, nesnáze, těžkosti» («біль, мука, страждання, труднощі»), тобто виражало
ознаки емоційно-психічного стану людини. Сучасного значення «nepříznivé,
špatné počasí, nečas» («погана погода») слово nepohoda набуло в чеській мові в
______________________________ П огода i p o h o d a у світлі української та чеськоїмов
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № 2 53
так званий середній період (середина XVII ст. — XIX ст.), пор.: «Člověk ode
dávna hledal v příbytcích nejen útulku před nepohodami» 4, «Nehoda, není drobné
neštěstí, nýbrž nepohoda» 5, «Pozdní podzim přivádí mlhy a nepohody» (PSJČ, III,
416).
На окрему увагу заслуговує слово nečas «погана погода з дощем, снігом,
сильним вітром і т. ін.». Утворене за допомогою заперечного форманта ne-, сло
во nečas виявляє свій прямий антонімічний зв’язок зі словом čas, яке, своєю чер
гою, у старочеській мові пов’язувалося з poččsie,počasie = počasí (ESSČ), пор.:
«Po nečase čas bývá» (Čel., 240). Словникова стаття nečas (ст.-ч. nečěsie,
nepočěsie) містить ті самі характеристики цього поняття, тільки в заперечній
формі, та наводяться вони в тій самій послідовності, що і слово poččsie, počasie:
«1. nevhodná doba, nepříhodný n. nenáležitý čas (непідхожий, неналежний час, до
ба, період); 2. nepohoda, nepříznivé počasí, špatné počasí (негода, несприятлива
погода, погана погода); 3. strast, soužení, utrpení (страждання, муки)» (StčSl). До
цього словотвірного гнізда належить дериват nečasný: «1. nevčasný,přicházející v
nepravý čas, časově nevhodný (невчасний, невідповідний часу); 2. nezralý, ne-
uzrálý, náležitě nevyvinutý (незрілий, нерозвинений належним чином); 3. [о po
časí] špatný, nepříznivý ([про погоду] поганий, несприятливий); 4. zlý, krutý (злий,
суворий); 5. nezávislý па čase, nepodléhající času, nadčasový (непідвладний часу,
надчасовий)» (там же).
Синонімом до ст.-ч. nečěsie -> nečas було слово також з темпоральним зна
ченням: «nechvíle = nepohoda, nečas» (там же).
Слово nečas для сучасного чеського лексикону є номінаційним ресурсом для
текстів художнього стилю, напр.: «Čeká nás všeho druhu psota, svízel a nečas, tedy
zejména: deště a mlhy, holomrazy, tma, vichřice a plískanice, zebavá zima,
sychravina, metelice, třeskuté mrazy, náledí a ostatní náležitosti zimy... A hlavně snad
se až příliš koncentrujeme na starosti, jak přečkat ten nečas, místo abychom si už
chystali příští pohodu»6. Наша спроба відшукати контексти вживання слова nečas
у публіцистиці результатів не дала. Найбільші чеські газети «Lidové noviny» і
«Mladá fronta dnes» жодного прикладу, крім прізвища Nečas, не містили.
3 матеріалів старочеського словника випливає, що у старочеській мові існу
вало два слова на позначення гарної (а не будь-якої) погоди— це poččsie, počasie
та pohoda. Слово pohoda не розвинуло свого значення ширше, до «погода (хоро
ша — погана, сприятлива — несприятлива)», як в українській та російській мо
вах. Цього не сталося через «уроджені» властивості чеського кореня -hod, який
містить ознаку «добрий, гарний, красивий, відповідний, належний, підхожий»
тощо, пор.: hodný «добрий, гарний», hodit se «годитися, підходити що кому для
чого», pohodlí «комфорт», vhodný «зручний, відповідний, доречний» та ін.
Гіпотезу про шляхи розмежування в чеській мові семантики слів čas —
počasí— pohoda і сфери природного світу, які вони позначають, ми відшукали у
відомого історика мови І. Нємця: «Зі слова čas на ґрунті чеської мови для спе
ціального значення “час, підхожий для чого-небудь” було утворено спеціальне
слово počasí за допомогою префікса, який мало старше слово pohoda з подібним
значенням (пор. ст.-рос. godb іpogodije =pogodaý, потім ця нова назва (počasie)
упродовж розвитку свого значення дійшла далі, ніж старший спільнослов’ян
ський синонім (pohoda), бо мала в чеський мові опору для збереження значення
4 HauerV. Selský statek ve Slezsku // Český lid.— 1895.— R .4 .N 1 .— S. 11.
5 Skřivánková-Šimerková J. Odchylky a zvláštností řečí v Plzní a na Plzeňsku // Ibid.— 1905.—
R. 14. N L— S. 25.
6 ČapekK. Kalendář// Spisy.— Praha, 1983.— Sv. 12.— S. 102.
Л. I. Даниленко_________________________________________________________________
54 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № 2
‘відповідність’ (> сприятливість) у словах, формально та генетично споріднених
{зокрема,pohodlí', подібної опори не мало, наприклад, рос. pogoda). Так само, як
рос. pogoda, чеське слово počasie набуло значення “атмосферні умови” та було
за цим значенням закріплене» 1.
У сучасній чеській мові слово pohoda у значенні «гарна, погожа погода» ха
рактеризується невеликою частотністю вживання. Можна навести контексти з
літератури старшої доби, напр.: «А když přijde na jaro pohoda, přiď synečku, příď
do vinohrada» 7 8, «Bystrému oku a uchu pastevcovu neujde v přírodě žádný zjev a
zvuk. Vidí-li ptáky v povětří kroužiti, již volá na ně: “Kaveěky, kavečky, do kola! aby
byla zejtra pohoda!”» 9, «Bylo na pohodě, obloha se modře vyjasnila» (PSJČ).
І навпаки, слово pohoda як загальний позитивний фізичний і душевний стан,
стан задоволення, комфорту, гармонії, спокою і щастя в сучасній чеській мові
розвинуло такі масштабні семантико-стилістичні конотації, що набуло статусу
ключового слова в чеській лінгвокультурі. Важко собі уявити будь-яку со
ціальну реалію— колективну чи індивідуальну,— яка б не культивувала, рекла
мувала, бажала чи прагнула pohody. Це і čajovna V pohodě, penzion V pohodě,
důchodci v pohodě, dieta v pohodě, škola v pohodě, angličtina v pohodě, zahrada v
pohodě та ін.
Маючи великий «історичний стаж», чеське слово pohoda продовжує розви
ватися і демонструє свій неологічний потенціал. Один з перших сучасних слов
ників чеських нових слів і значень «Со v slovnících nenajdete» (1994) фіксує но
вий дериват pohodový «спокійний, урівноважений, зручний, безтурботний,
легкий, приємний, комфортний, неспішний, неквапливий» (досі в мові для вира
ження відтінків одного й того самого значення послуговувалися словом po
hodlný, хоча не для всіх контекстів це можливо): pohodový život, pohodová hudba,
pohodové lidé. Уперше тут з ’являються також нові фразеологізми з компонентом
pohoda', být v pohodě, je to v pohodě, zvládnout něco v pohodě зі спільним тлумачен
ням «спокійно, в порядку, за сприятливих обставин» (Sin, 133). Словники неоло
гізмів чеської мови (Nová slova v češtině 1, 1998) i (Nová slova v češtině 2, 2004)
подають нові похідні від pohoda: pohodář (і жін. рід pohodářka) «оптиміст» (NS,
1, 212), нові суб’єкти і все, що якісно їх характеризує, дістали означення
pohodářský, відповідно обставина способу дії — pohodářsky. За рахунок своїх
словотворчих ресурсів сучасна чеська мова збагатилася також словом
pohodovka — «те, що створює емоційний, психологічний комфорт, характери
зується позитивним впливом» (NS, 2,332). Так можуть називати фільм, концерт,
відпочинок і навіть задоволення від автоперегонів або просто швидкої їзди ма
шиною. Словник нелітературної чеської мови, що репрезентує сленги, арго,
жаргонізми, слово pohodovka тлумачить як «приємна пісенька» (SNC, 294). На
цьому список дериватів не вичерпується. Є ще pohodička,pohodlíčko, pohodlník,
pohodlnický, pohodlnictví, pohodovost (TJČ, 874).
Поняттєву сферу слова pohoda всебічно й відносно повно представлено
словником-тезаурусом чеської мови. Так, ознаки мотиваційної єдності вияв
ляють поняття «hezké počasí», «pohodlí», «pohovění», «poklid», «příjemnost»,
«přízeň osudu», «radost», «snadná věc» (TJČ, 874). У деяких контекстах іменник
pohoda можуть заступати слова pohodička, životní pohoda, spokojený život, poklid,
klid domácího krbu, posezení v teple, příjemné posezení, pohodlí, komfort, blahobyt,
7 Němec I. Ze staročeského slovníku // Listy filologické.— 1961.— R. 9. Sv. 1.— S. 24.
8 Leiošník J. O rhythmu národních písní moravských // Český lid.— 1905.— R. 14.N 1.— S. 2.
9 Vyhlídal J. Ptačí řeč ve Slezsku // Ibid.— 1899.— R. 8. N 1.— S. 342.
______________________________ П огода i p o h o d a у світлі української та чеськоїмов
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № 2 55
siesta, otium, oáza, idyla, idylka, selanka, klídek, havaj (TJČ, 433). Цей синоніміч
ний ряд має спільну семантичну особливість: ідеться про позитивну ознаку бут
тя не соціальної групи чи суспільства в цілому, а цінність, що багато важить для
індивіда як представника людського роду з усіма її психологічними, мораль
но-етичними і психічними характеристиками й потребами, які в кожного —
свої. А відтак поняття «pohoda» охоплює такі аспекти життя людини, як зручніс
ть, комфорт, гармонія, благо, задоволення, гарний настрій, спокій, затишок, від
починок, свобода, вільний час, неспішність, необмеженість, необтяженість,
прихильність долі, радість, щастя тощо. Примітно, що словники фіксували сло
во час у переносному значенні — «щастя» (див., зокрема, у M. І. Михельсона
«время (иноск.) счастие» — Мих., I, 126).
Інтенційний потенціал слова pohoda. Крім семантичної самодостатності
(Vpohodě!), чеське слово pohoda прагне парності, смислової симетрії— володіє
інтенційним потенціалом. Під інтенційним потенціалом лексичної одиниці ми
розуміємо її властивість тяжіти до комбінацій з іншими словами, що належать
до спільного семантичного шару, для доповнення, розширення, нюансування
свого змісту. Найчастіше таке поєднання виявляється в контекстах зі словом klid
«спокій», в якому домінує психологічний компонент — спокій у душі окремої
людини, затишок, окрема місцина, гніздечко для усамітнення, бажано біля ро
динного вогнища, каміна або на природі, пор.: «Starlingovou ovanula atmosféra
klidu a pohody; oáza klidu a pohody; Dům, kterým jsme se mohli procházet, je totiž
plný světla, vzduchu, pohody a klidu» (syn 2010), «...byla by to zas taková chvála
klidu a ticha, ticha a klidu a pohody» (Čapek, 1993,191). За даними лексикографіч
них джерел слова klid і pohoda є синонімами, їх зближують семи ‘гармонія’,
‘лад’, ‘рівновага’ ще з часів загальнослов’янської мовної єдності: klid «stav
uspokojení, pohodlí» (ESSČ), pohoda «pokoj, klid, stav nerušenosti, odpočinek»
(StčSl).
Серед переносних значень психоемоційної сфери, що виникли на основі
іменника klid, особливе місце займає усталений вислів То chce klid! «Спокійно!
Не хвилюйтеся! Бережіть свої нерви!». Серед чехів поширена думка, що авто
ром цього гасла є Швейк — герой роману Я. Гашека «Пригоди бравого вояка
Швейка»: «A nakonec něco klasicky českého. Není tomu tak dávno, co téměř každou
českou hospodu zdobilo umělecké dílo.., jež zpodobovalo dobrého vojáka Švejka s
úsměvem po celé tváři, s úsměvem, který říká: To chce klid. Zkuste tuhle větu v
Haškově románu najít» (syn 2013pub). Швейкознавці стверджують, що Швейк
ніколи цієї фрази не виголошував, проте вираз набув такого поширення, що його
часто використовують у різних ситуаціях, а зі Швейком вислів пов’язує гумор,
іронія, гротеск. Бард Пепа Hoc написав пісеньку, в якій є слова «То chce klid а
nohy v suchu», П. Тейлор написав книжку «Doktore, teď to chce klid!», на автомо
білі випустили наклейки «То chce klid!», піротехніки назвали салют «То chce
klid!», а кав’ярні обрали собі назву «То chce klid». Схоже, що цей вислів отримав
національно-культурну маркованість (цьому опосередковано посприяв Швейк,
якого часто вважають уособленням чеського національного характеру) і є мен
тальною характеристикою етнічної спільноти. Про це висловлюються самі чехи:
«Му Češi jsme přece proslulí rčením: To chce klid! Češi jsou bohužel národ, který má
na všechno dost času. Heslo «to chce klid» je pro nás opravdu typické» (там же). По
ступово в чеській мові ця модель актуалізується, і до слова klid додається сино
нім pohoda, або одне слово поступається іншому, пор.: «Vánoce podle mého
názoru nejsou o tom, kdo bude mít nejvíce a nejdražších dárků. Rozhodně to chce
pohodu a klid; Čtyři sekundy na pět ran, to chce pohodu» (там же).
Л. I. Даниленко_________________________________________________________________
56 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № 2
Природно, що для вираження психічного стану, позитивного настрою та
емоцій слово pohoda вступає в комбінації зі словами cit, pocit, radost,
spokojenost, štěstí, láska, dobrá nálada та ін.: pocit pohody ve čtyřech oblastech:
fyzické, citové, společenské a duševní·, neobvyklý pocit pohody, pocit pohody a
vnitřního klidu-, pocit pohody a tepla-, neuvěřitelný pocit klidu a pohody-, pocit míru a
pohody-, vlna pohody a euforie, klid mysli a pohoda duše.
У поле своїх семантичних зв’язків слово pohoda залучає багато субстантив
них та ад’єктивних компонентів позитивної конотації, що виражають якість поз-
начуваного поняття або окреслюють цінності, які становлять пріоритет для лю
дини — є бажаними, омріяними, очікуваними. У ролі означень виступають
слова duševní, tělesná, vnitřní, emocionální, vítaná, idylická, provinční, zasloužená,
neuvěřitelná, nevyslovitelná, nefalšovaná, vesnická, prázdninová, harmonická, báječ
ná, pohádková, všudypřítomná, rozmarná, rajská. Наявні також прикметники, у
значенні яких ціннісна ознака домінує: vzácná, pozlacená. Ступінь якісної харак
теристики передають прикметники opravdová, správná, úplná, maximální. Слово
pohoda дотичне до характеристики суспільних відносин: rodinná, manželská,
intimní, přátelská, bratrská і навіть mezinárodní, politická.
Особливі контексти створює семантика слова pohoda з дієсловами. Типови
ми і частовживаними є вислови užít si pohody, udělat si pohodu, vychutnat si
pohodu. Інтегральна ознака, що об’єднує зазначені дієслова,— наявність зворот
ного займенника si в давальному відмінку, що вказує на виконання певної дії у
своїх інтересах, для задоволення власних потреб, отримання вигоди, задоволен
ня тощо. Семантична спільність дієслів udělat si «влаштувати, зробити щось для
себе <хороше>», užít si «спожити, ужити, скуштувати», vychutnat si «насолоди
тися, поласувати, насититися, посмакувати» виявляється через їхній зв’язок з
позитивними смаковими відчуттями від споживання їжі, а відтак з емоційним
станом — станом задоволення і насолоди, пор.: «sladká pohoda; hlavně že po
večeři budeme mít to, co je stejně důležité jako jídlo: dobrou pohodu, výbornou
náladu, příjemné pocity» (syn 2010). Ці мотивувальні ознаки (від фізичних до ду
ховних) становлять підґрунтя метафор, якими ми в прямому розумінні слова жи
вемо: užít si pohody «відпочити», udělat si pohodu «влаштувати собі відпочинок,
комфорт», vychutnat si pohodu «насолодитися відпочинком» — тими моментами
життя, що приносять радість, втіху, приємність, комфорт: «Jednou za čas je dobré
oddychnout, uvolnit se, užít si pohody a nechat o sebe pečovat jiné», «Pojďme si
popovídat, příjemně posedět, na chvilku se zastavit, udělat si pohodu», «U nás jsou
vítáni všichni ti, kteří si chtějí vychutnat klid, pohodu, přírodu», «Užívaly si super
prima pohodu». Наведені приклади відображають відому д ля багатьох мов мета
форичну модель «тілесна метафора душі» при описанні психоемоційного стану,
яку запропонував Ю. Д. Апресян. Ідея вченого полягала в тому, що душа люди
ни відчуває щось подібне до того, що відчуває її тіло. Теорія «тілесної метафори
душі» виявилася дуже плідною та отримала подальший розвиток. Так, А. А. За
лізняк писала: «Уподібнення “душа— тіло”» лежить в основі, з одного боку, ве
ликої кількості фразеологічних одиниць та, з другого, є джерелом переносного
значення, тобто породжує синхронну полісемію “фізична дія / стан — душев
ний стан”» 10. Влучною ілюстрацією цієї тези є чеський образ ztělesněná pohoda
«духовно-тілесна / одухотворена гармонія»: «Někomu by se mohlo zdát, že jde o
ztělesněnou pohodu, jaká vůbec může nastat ve vztahu mezi matkou a dcerou:
10 Зализняк А. А. Многозначность в языке и способы ее представления.— М., 2006.—
С. 65.
______________________________ П огода i p o h o d a у світлі української та чеськоїмов
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № 2 57
poslušné dítě a milující rodič pospolu — a jako bonus jasné březnové světlo,
dopadající do místnosti velkými okny» (syn 2010).
Крім вираження позитивного емоційного стану, слово pohoda є джерелом
метафор, у яких виявляється генетичний зв’язок з поняттями «час, атмосферні
явища та природні об’єкти», пор.: království klidu, pohody a zastaveného času;
slunečná pohoda; prosluněná pohoda, obrazy plné pohody a jasu; poklidný den, v
němž je tolik pohody a ani jediného mráčku; ovzduší pohody, vznášet se na oblaku
štěstí a pohody; ostrůvek pohody a klidu та ін.
Мовні етикетні формули і pohoda. Серед зазначених нових слів і висловів,
яким дало життя слово pohoda, виділяється фразеологізм být v pohodě. Специ
фіка його семантики полягає у виразній суб’єктивності, яка пов’язана з семан
тичною багатовимірністю, багатозначністю слова pohoda.
Кожний розмовник або підручник мови для іноземців містить усталені вис
лови, що є стандартними мовними реакціями на стереотипні ситуації. Найтипо-
вішими кліше є Jak se máš / máte? Jak se ti / vám daří? Jak se ti / vám vede? — Як
твої / ваші справи? Звичайною відповіддю в чеськомовному середовищі є
Dobře — Добре, Výborně — Чудово, Ujde to — Так собі, помаленьку, Nic moc /
Нічого особливого та ін. Один з таких діалогів відтворив К. Чапек у збірці
«О lidech». Наводимо його у скороченому варіанті, але з висновком автора:
«“Brejden, pane, jak se máte?” — “Aále špatné, pane, za nic to nestojí”... To je
normální československý rozhovor, který by měl stát hned na první stránce každé
praktické cvičebnice jazyka českého»11 — «“Добридень, пане, як ваші справи?” —
“Та погано, пане, нічого хорошого...” Це нормальна чехословацька розмова, яка
б мала бути на першій сторінці кожного посібника з чеської мови».
Останнім часом партнери по комунікації реагують на подібне запитання
мовною формулою Vpohodě! або просто Pohoda! Це настільки типова відповідь,
що, можливо, скоро і вона потрапить до посібників чеської мови для іноземців.
Принаймні слово pohodář уже наявне у такій навчальній книжці: «Jeho žáci о
něm říkají, že je to pohodář, který si vždycky uměl naplno užívat života» 12.
Походження фразеологізму V pohodě! пов’язують з молодіжним сленгом:
«В: Tak to by bylo kůl, ne? A: To by bylo. Jinak to znamená, že je to v pohodě, v klidu,
pohodová, dobrá věc» 13 14.
Молодіжний сленг допускає щодо вислову v pohodě усічений варіант v
poho — обидва тлумачаться як «в порядку» (SNČ, 294). Соціальна оцінка явища
під назвоюpohodovost характеризується передусім як культ сучасної молоді, хо
ча насправді нині він поширився на всі верстви суспільства.
У формулах соціального етикету найчастіше зустрічаємо слово pohoda в
епістолярних або вітальних текстах— вітаннях з днем народження, ювілеєм, ка
лендарними святами (vánoční, novoroční, sváteční), що завершуються різними
побажаннями, напр.: «К díkům za vykonanou práci připojujeme i naše upřímná
přání, aby náš jubilant ještě dlouho ve zdraví a životní pohodě v tomto záslužném díle
pokračoval» u , «Ať profesor Mistrík vstoupí do osmého desetiletí svého života v
plném zdraví, v dobré pohodě a s elánem» 15, «Těším se na shledanou a na kousek
11 Čapek К. O lidech.— Praha, 1940,— S. 11.
12 Boccou Kestřánková M., Hlínová K. a j. Čeština pro cizince.— Brno, 2013.— S. 3.
13 Svobodová D., KavalováE. O jazyce autorů graffiti, I. // Naše řeč.— 1999.— R. 82.—
S. 253.
14 Těšitelová M. Profesor Vladimír Šmilauerosmdesátníkem//Ibid.— 1975.— R. 58.— S. 172.
15 Těšitelová M. Význemné jubileum slovenské i české jazykovědy // Ibid.— 1991.— R. 74.—
S. 151.
Л. I. Даниленко_________________________________________________________________
58 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № 2
duševní a morální pohody», «velmi jí potřebuju. S pozdravem nej srdečnějším K Č »16,
«Přeji Vám šťastné svátky a lepší vnitřní pohodu a jsem upřímně Váš K. Čapek»17. У
подібних контекстах слово pohoda зв’язане однією смисловою ниточкою зі сло
вами zdraví, štěstí, radost, láska, blahobyt, spokojenost, які віддзеркалюють аксіо-
логічні стандарти, визнані та значущі для суспільства в цілому, напр.: přeji v
novém roce zdraví, štěstí, pohodu v osobním a pracovním životě.
Pohoda і реклама. Мова реклами— особлива царина творчої винахідливості,
засіб досягнення маркетингової мети: продати товари, послуги, нав’язати ідеї та
одержати прибуток. Дослідниця мови чеської реклами С. Чмейркова справедли
во зазначала, що «реклама часто сприймається як украй надокучлива, стомлива і
в’їдлива, бо щоденно продирається в особистий простір людини, повчає її; чим
розпочати гігієну і чим її завершити, що пити, кусати й жувати, і як потім схуд
нути, як працювати і відпочивати, а коли всього цього людина має по самісіньку
зав’язку, рекомендує, як вийти з депресії і знову сяяти посмішкою» 18. Позитив
ний вплив реклами, однак, можливий, якщо вдало знайдено той образ, який апе
лює до інтересів і переконань потенційних споживачів. Для чехів успіх реклами
апріорі забезпечує ключове слово pohoda. Його використання в рекламних тек
стах — справжній стратегічний хід: через ідею досягнути бажаного комерційно
го ефекту та одержати від цього зиск. Заклади торгівлі, освіти, відпочинку, хар
чування, побуту, спорту обіцяють «v pohodě» надати вам свої послуги, або як
комерційний об’єкт існують під вивіскою Pohoda, напр.: Certifikát POHODA,
Kavárna Pohoda, Hlídání dětí v pohodě, V JARNÍ POHODĚ najdete širokou nabídku
dámské konfekce, Relaxujte v pohodě a poklidu po celý den та ін.
Ключовим елементом рекламного тексту є слоган — коротка, але емка рек
ламна фраза, пропозиція, постійно використовуваний фірмовий оригінальний
девіз. Українському споживачеві добре відомий слоган Нехай проблеми та не
згоди не роблять вам в житті погоди! В україномовних рекламах трапляються
поодинокі образні вислови на зразок найважливіше — погода в домі (поради, як
подолати сімейну кризу або слоган про необхідність установлення кондиціоне
ра), проте й вони погоди не роблять. Натомість чеське pohoda широко рекламує
задоволення не лише матеріальних, а й психологічних, духовних, інтелектуа
льних потреб та цінностей, часто із застосуванням графічних засобів, пор.:
Škola? V pohodě!, Pracujte BEZ STRESU, buďte v POHODĚ, Užijte si to a buďte v
pohodě!, Buďte zdraví, v kondici a pohodě!, Buďte v pohodě: 10 tipů, jak se nenechat
odrovnat stresem!, Buďte v pohodě a zhubnete, Buďte v pohodě!, Je tu jarní péče pro
váš vůz та ін. Усі ці прийоми — форма встановлення позитивних контактів і
взаємного інтересу зацікавлених сторін.
Переклад і pohoda. З погляду перекладу на українську мову аналізовані че
ські неологізми становлять чималі труднощі. Звісно, на вибір оптимального ек
віваленту впливає контекст. Чеський фразеологізм Vpohodě! українською мовою
пропонуємо перекладати кількома варіантами: В порядку! Без проблем! У конди
ції! Добре! Супер! Гаразд! Усе в [повному] ажурі! До емоційно-експресивного
pohodář, а надто pohodářka, підібрати відповідник складніше. В усякому разі ва
ріант пофігіст, що його пропонує один з електронних словників, точно можна
вважати невдалим, оскільки він має абсолютно протилежну— негативну конота
16 ČapekК. Korespondence II. // Spisy.— Praha, 1993.— Sv. 23.— S. 232.
17 Čapek K. Korespondence I. // Ibid.— Sv. 2.— S. 9.
18 Čmejrková S. Jazyk reklamy // Český jazyk na přelomu tisíciletí / Danes Fr. a kol.— Praha,
1997,— S. 33.
______________________________ П огода i p o h o d a у світлі української та чеськоїмов
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № 2 59
цію. Пофігіст — людина, яка культивує в собі пофігізм, тобто байдужість, апа
тію, незацікавленість навколишнім світом, зневагу до його зовнішніх умовностей.
Pohodář, навпаки, ставиться до життя позитивно, легко, безтурботно та не звертає
уваги на жодні життєві проблеми. У нашому сьогоденні не вистачає позитиву. Те-
лепроект «Територія позитиву» (студія 1+1) людей, які мають позитивну життєву
позицію, називає позитивник або позитивець, позитивчик.
Як показав порівняльний аналіз лексем укр. погода і ч. pohoda, незважаючи
на спільні генетичні корені, семантика укр. погода не виходить за межі номінації
атмосферних ознак і станів. На тлі української мови чеське слово pohoda вияв
ляє лінгвоспецифічні культурні конотації, і підібрати до нього однослівний, ла
конічний і водночас емкий аналог важко. У мовній картині чехів «pohoda» — це
бренд. Це поняття викристалізувалося в ідею спокійного, приємного, зручного,
невибагливого, простого, але комфортного, психічно врівноваженого, в міру
безтурботного, приватного, родинного життя. Точніше, не всього життя, що об
числюється роками (це було б бажано, але неможливо). Повертаючись до прото-
типних ознак поняття «час», зазначимо, що стан під назвою pohoda має корот
кий часовий вимір — хвилини або години. Звідси споріднена мотивація виразів
mít dobrou chvíli «мати гарний настрій» (SSJC, І, 715), заст. kratochvíle «забава»
(там же, 991), ст.-ч. chvíli krátiti «коротати час, бавитися» (ESSČ). Сучасна
чеська мова поглибила семантику лексеми pohoda. Сукупність уявлень, що
структурують значення цього слова і словосполучень, створили мовно-ког-
нітивний образ POHODA, який співзвучний з культурними стереотипами, пре
зентує життєві пріоритети й цінності.
Дослідження питань національно-культурних особливостей нерідної мо
ви — завдання складне. Втручання в чужоземний простір вимагає особливої
обережності й делікатності, тому насамкінець пошлемося на чеського автора:
«Чехи люблять спокій <...> Вони вміють бути дуже лояльними, вдячними і на
віть глибоко від даними своєму спокою. Кожен, хто від них бажав би лояльності,
мав би їм передусім гарантувати спокій».
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
БМС — Бирих А. К , Мокиенко В. М., Степанова Л. И Русская фразеология : Исто-
рико-этимолог. словарь.— 3-є изд., испр. и доп.— М., 2005.— 926 с.
БРС — Бернштейн С. Б. Болгарско-русский словарь.— М., 1975.— 768 с.
БУС — Швторак Г. 77., Скопненко О. І. Білорусько-український словник / За ред.
Г. П. Швторака.— К., 2006.— 723 с.
Грінч. — Словарь української мови / Упоряд. з дод. влас, матеріалу Б. Грінченко :
В 4 т,— К., 1996,— Т. 3.— 516 с.
Даль — Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка : В 4 т.— М.,
1978,— Т .З .— 555 с.
ЕСУМ — Етимологічний словник української мови : В 7 т / Редкол. : Мельничук О. С.
(гол. ред.) та ін.— К., 1982-2012.— Т. 1-6.
Мих. — Михельсон М. И. Русская мысль и речь. Свое и чужое. Опыт русской фра-
зеологии:Сб. образ, слов и иносказаний : В 2 т.— М., 1994. — Т. 1.— 819с.
Номис — Номис М. Українські приказки, прислів’я, і таке інше.— К., 1993.— 765 с.
СДЯ — Словарь древнерусского языка XI-XIV вв. : В 10 т.— М., 2000.— Т. 6.—
608 с.
СРЯ — Словарь русского языка XI-XVII вв.— М., 1989.— Вып. 15.— 288 с.
СХР — Толстой Н. И. Сербско-хорватско-русский словарь.— М., 1970.— 735 с.
СУМ — Словник української мови : В 11 т.— К., 1975.— Т. 6.— 715 с.
УБР — Кънева П. Украинско-български речник.— София, 2013.— 542 с.
Фраи. — Франко I. Галицько-руські народні приповідки / Зібрав, упоряд. і пояснив
Др. І. Франко.— 2-е вид.— Л., 2006.— Т. 1.— 831 с.
Л. I. Даниленко_________________________________________________________________
60 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № 2
.П огода i p o h o d a у світлі української та чеськоїмов
ФСУМ
Čel.
ESSČ
HFR
Hol., Lyer
Machek
MSL
NS 1
NS 2
PSJČ
Rejz.
RHR
Sin
SNČ
SSJČ
StčSl
syn 2010
syn 2013pub
TJČ
— Фразеологічний словник української мови / Уклад.: В. М. Білоноженко
та ін.— К , 1993.— 980 с.
— Čelakovský F. L. Mudrosloví národu slovanského ve příslovích / Do tisku připr.,
rejstříkem, pozn. a dosl. opatř. K. Dvořák. — 3-í. vyd.— Praha, 1949 — 922 s.
— Elektronický slovník staré češtiny. — http://vocabular.ujc.cas.cz.
— MenacA., FinkArsovski Ž., Venturin R. Hrvatski frazeološki rječnik.— Zagreb,
2014 — 794 s.
— Holub J , Lyer S. Stručný etymologický slovník jazyka českého se zvláštním
zřetelem k slovům kulturním a cizím.— 2-é. vyd.— Praha, 1968.— 527 s.
— Machek V Etymologický slovník jazyka českého a slovenského.— Praha,
1957,— 627 s.
— Malý staročeský slovník.— http://vocabular.ujc.cas.cz.
— Nová slova v češtině 1: Slovník neologizmů / Kolektiv autorů pod ved.
O. Martincové.— Praha, 1998.— 356 s.
— Nová slova v češtině 2: Slovník neologizmů / Kolektiv autorů pod ved.
O. Martincové.— Praha, 2004.— 568 s.
— Příruční slovník jazyka českého : V 9 1.— V Praze,1935-1957.
— RejzekJ. Český etymologický slovník.— Praha, 2001.— 752 s.
— Radoslav F. Poljanec, Madatova-Poljanec S. M. Rusko-hrvatski rječnik.—
Zagreb, 2002.— 1043 s.
— Sochová Z., Poštolková B. Co v slovnících nenajdete : Novinky v součas. slovní
zásobě.— Praha, 1994.— 204 s.
— Slovník nespisovné češtiny: argot, slangy a obecná mluva od nejstarších dob po
současnost: historie a původ slov / J. Hugo (hi. red.).— Praha, 2006.— 413 s.
— Slovník spisovného jazyka českého / Zprac. lexikograf, kolektiv Ústavu pro
jazyk český ČSAV pod vedením Boh. Havránka a j.— Praha, 1971.— D. 1-4.
— Staročeský slovník.— http://vocabular.ujc.cas.cz.
— Чеський національний корпус.— http://ucnk.ffcuni.cz/.
— Чеський національний корпус.— http://ucnk.ffcuni.cz/.
— Tezaurus jazyka českého : Slovník českých slov a frází souznačných, blízkých a
příbuzných / A. Klégr.— Praha, 2007.— 1189 s.
L. I. DANYLENKO
NOMINATIONS OF WEATHER IN THE UKRAINIAN AND CZECH
LANGUAGES
The article is dedicated to characteristics of lexical units weather in Ukrainian and
pohoda in Czech in comparison with other Slavic languages. Origins of meaning
of weather in lexicographical sources, common and distinguishing characteristics and
their development in discursive practice are studied. New semantic and stylistics
connotations of the Czech language unit pohoda are discovered, which has gained
the status of the core idea in the modem Czech cultural linguistics.
K e y w o r d s : Ukrainian language, Czech language, pohoda semantic field,
semantic and stylistics connotations, key ideas of cultural linguistics.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № 2 61
http://vocabular.ujc.cas.cz
http://vocabular.ujc.cas.cz
http://vocabular.ujc.cas.cz
http://ucnk.ffcuni.cz/
http://ucnk.ffcuni.cz/
|