Флорономени в молдавсько-українських грамотах XІV-XV століть
У статті досліджено назви рослин і пов’язаних з ними понять, що засвідчені в юридичних документах XIV-XV ст. з території Молдавського князівства. Визначено специфіку лексико-семантичних відношень у межах досліджуваної тематичної групи лексики....
Gespeichert in:
| Datum: | 2016 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2016
|
| Schriftenreihe: | Мовознавство |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184171 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Флорономени в молдавсько-українських грамотах XІV-XV століть / Б.В. Тимочко // Мовознавство. — 2016. — № 4. — С. 70-76. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-184171 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1841712022-05-08T01:26:50Z Флорономени в молдавсько-українських грамотах XІV-XV століть Тимочко, Б.В. У статті досліджено назви рослин і пов’язаних з ними понять, що засвідчені в юридичних документах XIV-XV ст. з території Молдавського князівства. Визначено специфіку лексико-семантичних відношень у межах досліджуваної тематичної групи лексики. The article investigates the names of plants and their associated concepts attested in legal documents of the XIV-XV centuries from the territory of the Moldavian Principality. The specificity of lexical-semantic relations in the framework of the research thematic groups of vocabulary. 2016 Article Флорономени в молдавсько-українських грамотах XІV-XV століть / Б.В. Тимочко // Мовознавство. — 2016. — № 4. — С. 70-76. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184171 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті досліджено назви рослин і пов’язаних з ними понять, що засвідчені в юридичних документах XIV-XV ст. з території Молдавського князівства. Визначено специфіку лексико-семантичних відношень у межах досліджуваної тематичної групи лексики. |
| format |
Article |
| author |
Тимочко, Б.В. |
| spellingShingle |
Тимочко, Б.В. Флорономени в молдавсько-українських грамотах XІV-XV століть Мовознавство |
| author_facet |
Тимочко, Б.В. |
| author_sort |
Тимочко, Б.В. |
| title |
Флорономени в молдавсько-українських грамотах XІV-XV століть |
| title_short |
Флорономени в молдавсько-українських грамотах XІV-XV століть |
| title_full |
Флорономени в молдавсько-українських грамотах XІV-XV століть |
| title_fullStr |
Флорономени в молдавсько-українських грамотах XІV-XV століть |
| title_full_unstemmed |
Флорономени в молдавсько-українських грамотах XІV-XV століть |
| title_sort |
флорономени в молдавсько-українських грамотах xіv-xv століть |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2016 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184171 |
| citation_txt |
Флорономени в молдавсько-українських грамотах XІV-XV століть / Б.В. Тимочко // Мовознавство. — 2016. — № 4. — С. 70-76. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT timočkobv floronomenivmoldavsʹkoukraínsʹkihgramotahxívxvstolítʹ |
| first_indexed |
2025-07-16T04:17:51Z |
| last_indexed |
2025-07-16T04:17:51Z |
| _version_ |
1837775686958317568 |
| fulltext |
Б. В. ТИМОЧКО
ФЛОРОНОМЕНИ В МОЛДАВСЬКО-УКРАЇНСЬКИХ
ГРАМОТАХ XIV-XV СТОЛІТЬ____________________
У статті досліджено назви рослин і пов’язаних з ними понять, що засвідчені в юридичних до
кументах XTV-XV ст. з території Молдавського князівства. Визначено специфіку лексико-семан-
тичних відношень у межах досліджуваної тематичної групи лексики.
К л ю ч о в і сл о в а : молдавсько-українські грамоти XTV-XV ст., тематична група лексики,
флорономен, запозичення.
Назви рослин становлять значний інтерес для науковців різних галузей завдяки
великій кількості їх фіксації, давності походження, шляхів формування, специ
фічному місцю в системі національної мови, досить виразним регіональним
особливостям Вони містять надзвичайно багату етнокультурну інформацію,
що відбиває часові зрізи розвитку пізнання довкілля українським етносом. Тому
не дивно, що назви рослин здавна були й залишаються об’єктом дослідження не
тільки мовознавців, що вивчали історію становлення та етимологію українських
ботанічних назв 1 2, склад флорономенів, їхню формально-семантичну структуру,
способи і засоби номінації, особливості поширення й ареальної диференціації
назв рослин3, а й учених-біологів, які працюють над унормуванням української
ботанічної номенклатури 4.
1 Миголинець О. Вагоме дослідження з історії української ботанічної лексики І І Сучасні
проблеми мовознавствцда літературрзнавства.— 2014.— Вип. 19.— С. 182.
2 Дзендзелівський И. О. Назви сільськогосподарських культур у говорах Закарпаття //
Studia Slavica Hung.— Budapest, 1960.— T. 6.— C. 113— 143; Карпова В. Л. Назви рослин
староукраїнської мови // Історія української мови : Лексика і фразеологія.— К., 1983.—
С. 186-195; НімчукВ.В. Ботанічна термінологія І І Давньоруська спадщина в лексиці
української мови.— К., 1992.— С. 233— 292; СабадошІ.В. Формування української
ботанічної номенклатури — Ужгород, 1996.— 192 с.
3 Карпенко Ю. О. Деякі назви культурних рослин у буковинських говірках (до питання
про мовні взаємозв’язки) // Наук. Зал. Чернів. ун-ту: Сер. філол. наук.— Чернівці, 1958.—
Т. 31. Вип. 7.— С. 105-120; Капская А. И Семантико-словообразовательная структура
названий цветов в украинском языке : Автореф. д н е .... канд. филол. наук.— К., 1970.— 22 с.;
Симоненко Л. А. Микологическая лексика украинского языка : Автореф. дис.... канд. филол.
наук.— К., 1973.— 21 с.; Фещенко H. М. Названия лекарственных растений в украинском
языке : Автореф. дис. ... канд. филол. наук.— К., 1974.— 24 с.; ЗакревськаЯ. В. Нариси з
діалектного словотвору в ареальному аспекті. — К., 1976. — 163 с.; Шамота А. М. Назви
рослин в українській мові.— К., 1985.— 163 с.; ФролякЛ. Д. Ботаническая лексика украин
ских говоров северного Приазовья : Автореф. д и с .... канд. филол. наук.— К., 1988. — 17 с.;
Гриценко П. Ю. Ареальне варіювання лексики / Відп. ред. І. Г. Матвіяс. - К., 1990.— 272 c.,
карт; Москаленко Л. А. Ботанічна лексика українських степових говірок Миколаївської
області : Автореф. дис.... канд. філол. наук.— К., 1992.— 18 с.; Миголинець О. Ф. Ботанічна
лексика українських говорів Закарпатської області : Автореф. дис.... кацд. філол. наук.—
Ужгород, 1996.— 24 с.; Поістогова М. В. Номінаційні процеси у ботанічній лексиці східно-
поліських говірок : Автореф. дис.... канд. філол. наук.— К., 2005.— 23 с.; Омельковець P. С.
Номінація лікарських рослин в українському західнополіському говорі.— Луцьк, 2006.—
302 с.; Скорофатова А. О. Ономасіологія та лінгвогеографія фітономенів в українських
східнослобожанських говірках.— Луганськ, 2009.— 369 с.; Ткачук M. М. Ботанічна лексика
говірок Чорнобильської зони: Автореф. дис. ... канд. філол. наук.— К., 2011.— 20 с.;
Кукса Т. П. Фітономінація та її просторова варіативність в українських говірках Криму :
Автореф. дис.......канд. філол. наук..— К., 2013.— 24 с.; Дакі О. А. Ботанічна лексика в
українських говірках межиріччя Дністра і Дунаю : Автореф. дис. ... канд. філол. наук.— К.,
2014,— 16 с.
4 КобівЮ. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин.— К.,
2004,— 800 с.
О Б. В. ТИМОЧКО, 2016
70 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № 4
Допомогти розв’язанню багатьох питань, пов’язаних із формуванням і функ
ціонуванням ботанічної лексики української мови, може відповідний аналіз за
фіксованих пам’ятками української мови флорономенів, певна частина яких уже
введена в науковий обіг, але ще не опрацьована мовознавцями вузьких спеціаль
ностей. Це стосується, зокрема, флорономенів, засвідчених молдавсько-україн
ськими грамотами XIV-XV ст., які частково ввійшли до реєстрів «Словника ста
роукраїнської мови XIV-XV ст.» та «Словника української мови» в 11-ти томах,
проте ще не були предметом окремої наукової розвідки, що й зумовлює актуа
льність нашого дослідження.
Мета пропонованої статті — здійснити структурний і семантичний аналіз
лексики на позначення рослин і суміжних з ними понять і реалій, що засвідчені у
грамотах XIV—XV ст., писаних українською мовою на території Молдавського
князівства.
Більшість флорономенів, а також окремих номенів суміжних груп лексики,
зафіксованих у грамотах XIV-XV ст. з території Молдавської держави, станов
лять слов’янські за походженням лексеми. У нашому дослідженні ми приєд
нуємося до етимологічної класифікації назв рослин української мови, здійсне
ної І. В. Сабадошем, який відносить флорономени, що успадковані українською
мовою з праіндоєвропейської мовної спільноти5, а також флорономени, утворе
ні за допомогою словотворчих ресурсів праслов’янської мови або дуже давно
запозичені нею з інших мов і які збереглися до сьогодні в усіх слов’янських мо
вах 6 7, до праслов’янських. Однак, крім слов’янських флорономенів, досліджува
ні тексти містять деякі романські назви рослин.
Предметом нашої уваги стали не тільки номени, що позначають роди й види
рослин різних життєвих форм, а й зафіксовані в молдавських грамотах
XIV—XV ст. назви деяких суміжних з ними реалій, зокрема назви масивів рослин
однакових чи різних родів або видів, частин рослин. Однак, безперечно, цент
ром аналізованої тематичної групи лексики є засвідчені молдавсько-українськи
ми грамотами XIV-XV ст. флорономени.
Серед назв, що позначають роди й види рослин різних життєвих форм, в ана
лізованих грамотах XIV-XV ст. засвідчено:
1) назви дерев; у досліджуваних пам’ятках XIV-XV ст. зафіксовано одну за
гальну назву рослин цієї життєвої форми: 4/ук&& (ССУМ, І, 328) < *dervo ‘бага
торічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону’ «ИМДЄТ ТА
ЛЮ овци пасти или ρκικογ гонити или ρογκΑΤΗ ογ A'fccoY др'квд» (1458, II, 101) 1.
У межах групи назв дерев виділяється три підгрупи назв:
а) назви листяних дерев, які мають цінну деревину, що використовується в
будівництві, опаленні тощо, зокрема назви береста, бука, верби, вільхи, граба,
дуба, липи, тополі, ясена. Такі флорономени подибуємо в контекстах, пов’яза
них здебільшого з позначенням меж певних територій, оскільки дерева, ви
діляючись на тлі інших рослин своїми значними розмірами (насамперед висо
тою) і маючи відносно довгий період життя, могли слугувати межовими віхами
при окресленні ділянок володінь або ділянок, які були предметами купівлі / про
5 Сабадош І. В. Зазнач, праця.— С. 9.
6 Там же.— С. 10.
7 Ілюстративний матеріал подано із зібрання досліджуваних грамот: Documenta
Romaniae historica: A . Moldova / С. Cihodaru, I. Caproçu, L. Çimanschi.— Bucureçti,
1975-1980.— Vol. 1-3 (далі в тексті зазначено рік написання, том і сторінку). До
аналізу залучаємо ще грамоти перших років XVI ст. (до 1504 р. включно), щоб не
розривати тривалий період правління володаря Стефана Великого.
__________________ Флорономени в молдавсько-українських грамотах XIV-XV століть
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № 4 71
дажу, протягом тривалого часу. Ці флорономени в досліджуваних документах
становлять найчисельнішу підгрупу. Для номінації листяних дерев у молдав
ських грамотах використано праслов’янські лексеми:
Берест < *berstb ‘берест’ (ССУМ, І, 93) — «д иггь того столпа другій столпъ..., та на
вєресть» (1488, III, 62), «ли единъ вєрєсть зндменднъ» (1489, III, 92), «до крдА р'Ьд'Ь ли
зндменднъ вересгвп (1501, Ш, 467); вукъ < *Ьикъ ‘бук’ (ССУМ, I, 131) — «та чєрєсь ко
пець A'fecA ли еди пт, etítrb зндменднъ» (1490, ПІ, 159), «тымже връхшмь... на едпнь воукъ
зндменднъ» (1503, III, 527); веред < *vbrba ‘верба’ (ССУМ, 1,164) — «оумогылоу, где връва
близко nirrk» (1422,1,73), «на вєрВІЇ на Берег Ерълддд, ш тъ где есмо пръво почали» (1495,
III, 280); Й1ХА / волхд < *jelbxa:*olbxa ‘вільха’ (ССУМ, 1 ,193) — «ю тъ тол'Ь п р ост і нд крдн
лиса, ли в Ялут (1488, Ш, 51), «адггъ тол'Ь прдво на потокъ Хоморд на однії7 boajP?зндмє-
нанЛ> (1490, Ш, 159); грдвъ / Хрдвъ < *grabb ‘граб’ (ССУМ, I, 259) — «на крдн лиса гравъ,
тдмо кръеть р& днъ» (1492, III, 108), « н д Л т їє нзворд ли единъ хравъ зндменднъ» (1490,
III, 81); дувъ < *dobb ‘дуб’ (ССУМ, I, 330) — « ю т (ь ) потока на лФв# ржк#, л и д Йти,.. wTb
могилоγ нлємь, po р^ва» (1400 ,1, 10), «Л хотдрь... поуєншє илг(ъ) rop'fe, на рва ря ва рд-
сохАтд» (1414—1419,1,39); липа < *1іра ‘липа’ (ССУМ, 1 ,546) — «д суть тола. .. до Ш еръвд-
НОВЬСКОГО хотдрл, ογ ЛИПЫ, М0ГЫЛА» (1392,1, 2), «WTb ТОЛ'Ь прдво нд единъ ЛИПЪ ЩО ЄСТЬ НА
немь вЛоръ» (1490, Ш, 81); топола < *topolb/-b ‘тополя’ (ССУМ, II, 437) — «w t тола
п р ост і на тополю.» (1393,1,4), wnrb зндменднон тополн, уєрєсь л&кк'i, ογ могилі копаною»
(1488, III, 38); іасєнь < *asenb/-b ‘ясен’ (ця лексема відсутня в реєстрі ССУМ) — «ш тъ τ ο λ ϊ
npoerk на единъ іаасннь, ντο єсть на С'Ьр'Ьд еНУі» (1488, III, 52), «до крдід р'Ьд'Ь що нддъ
Ш єптєшдни, на зндмєнднь тсенв» (1501, III, 467);
б) назви листяних дерев, плоди яких мають цінні харчові властивості, також
закорінені в праслов’янську епоху: груш а! круш л < *gruša/*kruša ‘груша’
(ССУМ, І, 267) — «та по вы ш е грМшахь на столпь цю на вєрєгь М олдав'Ь»
(1499, III, 420), «та, д<кломъ, на єдну круш л, могьіла» (1412, І, 45); лвлонь <
*аЬ1опь ‘яблуня’ (ССУМ, II, 577) — «иггь тол*Ь прости лидвохь авлонт (1497,
III, 226);
в) назви хвойних дерев, цінних переважно деревиною, що мають романське
походження, напр.: враръ ‘ялина, смерека’ (ССУМ, І, 117), брад ‘ялина; ялиця;
колект. хвойне дерево’ (MPC, 90), брад (рум. brad) ‘ялина’ (СДЕЛМ, 58), brad
‘ялина’ (РТ, 217), brad, бот. ‘смерека, ялина’ (DRU, 59) — «ютъ тол'Ь по пЬ’дъ
оукочи ли единъ єрар ъ зндменднъ, межи два зъподТн» (1490, III, 159);
2) назви кущів, які мають певну прагматичну цінність (плоди можуть бути
продуктом харчування, продажу, обміну, сплати податків). Таким флорономе-
ном у досліджуваних пам’ятках є лексема вннограръ ‘виноград’, засвоєна із
ст.-сл. мови, напр.: «єсмьі дали тому ллдндстнрєви лекето гдє любить собє содитн
вннограр{ z)» (1409,1,37). Цей флорономен зустрічається в контекстах, пов’яза
них здебільшого з вирощуванням цієї рослини;
3) назви трав’янистих культур; ця група назв поділяється на дві підгрупи:
а) назви трав’янистих технічних культур: коноплю < *копорь / *konopja ‘ко
нопля’ (коноплю — назва масиву одного роду культурної трав’янистої рослини,
похідна від назви рослини);
б) назви трав’янистих овочевих культур: капуста < *kapusta ‘капуста’
(ССУМ І, 470) — «тоты людї... да не ил\ають ни мыто... платити,., ни wta
капуста» (1458, II, 103), «или мито ю тъ иихъ Брдти... или и/тъ капоуста» (1466,
II, 190). Більшості слов’янських мов відомий номен капуста, але етимологи не
наважуються віднести його до праслов’янських, а допускають запозичення з се
редньолатинської мови (Фаем., II, 188; ЕСУМ, II, 379).
Серед лексем, які позначають суміжні з рослинами різних життєвих форм
реалії, можна виділити кілька груп.
Б. В. Тимочко___________________________________________________________________
72 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № 4
1. Назви масивів рослин, що займають певний простір. Засвідчені мол
давськими грамотами XIV-XV ст. назви масивів деяких рослин однакових чи
різних родів або видів, що займають певний простір, становлять найбільшу гру
пу лексем на позначення суміжних з рослинами реалій:
1) назви масивів дерев:
а) загальні назви масиву дерев: древл < *dervo ‘сукупність дерев, що зай
мають невелику площу’ ---«А ХОТАрЪ ТАЛЛ» СбЛШМЪ да есть u m » великын
дрмит»..., где роуЕ'кжїє на древа,» (1446,1, 264) (ст.-сл. варіант древо ‘т. с.’);
б) загальні назви масиву дикорослих рослин (дерев, кущів, трав), у якому
переважають дерева: л іс < *lěsb ‘велика площа землі, заросла деревами і куща
ми’ (СУМ, IV, 522) — «та уерєсь конєць л'ксд» (1490, III, 159), um» тол'к прості
на крли лнса(1488, III, 51);
в) назви масивів з дикорослих дерев, серед яких переважають дерева певно
го роду чи виду, найчастіше є похідними від назв відповідних рослин, напр.: вє-
рєзннкь < *berzbnikb ‘березник, березовий гай’ (ССУМ, І, 93) — «urr тол'к,
св о у зі верєзнт гь, на другую могилі·» (1393,1, 5); воуковнна< *bukovina ‘буко-
вина, буковий ліс’ (ССУМ І, 130) — «д штола ур'кзт» Оерєтд, гор'к, до вєлнкоп
вуковнны» (13921, 3), «та Маковиною дол^ до Л ^ковицкоє хотдр'к, где выходит»
стєжкА wTb Буковина» (1488, III, 62); доуврова, дЬ’врова < *dobrava/ dobrava ‘ду
бовий ліс, діброва’ (ССУМ, І, 329) — «um» того моста... на крдн вышней доув-
ровЬЬ (1400,1, 16), «село,... що протнвь Кдлїєнєціь подт» доувровою» (1500, III,
458). Серед номенів цієї групи засвідчено демінутиви: доувровица ‘невеликий
дубовий ліс, дібровка’ (ССУМ, І, 329) — «д игг(т») тол'к, прости... на дувровн-
ци» (1414—1419,1, 55), «um » това vepecb доувровт #на долинкй7» (1489, III, 92);
іасннка< *asem» ‘(ліс) ясенина’ (ССУМ, II, 585) — «подли асннкы, до швершіи,
где ctfr(b) дви могилы» (1425,1, 86);
г) загальні назви масиву листяних культурних плодових дерев: садъ ‘сад’
(<*saditi) (ССУМ, II, 315) — «уерєсь ровнинЬ7 прости Прокопови садъ» (1499,
III, 420), «um» тол'к уерєсь середі» сода ТЙ\ичєвл, та на поуть ψο идет» до Б а
ни» (1499, III, 420);
ґ) назви масиву культурних дерев певного роду чи виду найчастіше є похід
ними від назв відповідних рослин чи їхніх частин, напр.: авлЬ’вн< *аЬ1ька ‘ма
сив, що складається з яблунь’ — «um» тол'к прост'к на мєдвєднною am#, um»
тол’к горы ліпомі» и уєр'ксь пк"ть, оу авлйнт (1488, III, 52) (гаплики, мн. від
іаблі/ко ‘плід яблуні’);
2) назви масивів кущів:
а) загальна назва масиву дикорослих кущів є похідною від праслов’янсько
го *xvorstb ‘чагарник, тс?. хворостГє ‘зарості чагарнику, хворостняк’ (ССУМ, II,
506) — «a w t ( t») потока на конєцп» хворостга, a w t ( t») конецт» хворостїд до до-
рогы» (1424,1, 81);
б) назви масивів дикорослих кущів одного роду чи виду, похідні від назв
відповідних рослин, представлені номеном праіндоєвропейської давнини
тръте< *tbmb ‘терня, тернові чагарники’ (ССУМ, II, 448) — «прости уерєсь по
ле, на трън/е» (1438,1,264), «уересь поле прости на крди трънИк» (1438,1,264), а
також давньоукраїнськими номенами: ^^£/їе<*уьгЬа‘верб’я ’ (ССУМ, 1 ,164) —
«um» едкого дк’вА оу др^Уы ді/ет», д um» тол'к нд вервие» (1424,1, 81); лаза І ла
зн е < *loza ‘лоза, лозовий чагарник, лозняк’ (ССУМ, 1,555-556) — «д um» тол'к
прости оу лозоуоу MATKV Eaxavh Бєлнкьі» (1468, II, 223), «а уересь лоз/е, на д'кл'ь»
(1438,1, 264);
__________________ Флорономени в молдавсько-українських грамотах XIV-XV століть
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № 4 1Ъ
в) назви масивів культурних кущів одного роду чи виду: лозье< *loza ‘вино
градник’ (ССУМ, 1,556) — «дв'Ь вод'кници и в лаз/н» (1407,1,29). Для номінації
насаджень винограду використовуються переважно похідні від назви роду рос
лини: внноградъ ‘виноградник’ (ССУМ, І, 175) — «и виноградъ што садил (ъ )
WHb собою» (1409,1, 35), «н єціє есмо дали два фдлуи и един фєтрдл винограда»
(1499, III, 434), «цю же выл wh к# пнл т о т виноград» (1499, III, 434);
3) назви масивів трав’янистих рослин:
а) загальна назва масиву дикорослих трав’янистих рослин, які після скошу
вання й висушування використовуються для годування худоби: скно < *sěno
‘скошена й висушена трава, яка йде на корм худобі’ (СУМ, IX, 226) — «пониже
rtvfecTO да KOYven» сєв'Ь енно» (1439,1,281);
б) назва масиву дикорослих трав’янистих рослин одного роду, похідна від
назви відповідної рослин: уєреті'є ‘зарості очерету’ (ССУМ, II, 536), очевидно,
від 7^очерет’ < *čertb (ЕСУМ, 4, 243) — « та уєрєсь γ/rk те на днло на мо-
гилІЇ копаніώ (1495, III, 280);
в) назва масиву культурних трав’янистих рослин одного роду є похідною від
назви відповідної рослини: коноплиі < *копорь : *konopja ‘конопля, конопель-
ник’ (ЕСУМ, II, 553; ССУМ, 1,494) — «д ш ть тол'к на другій столп#, по више ко
нопли» (1488, III, 42).
2. Назви місцин, на яких ростуть чи росли рослини. Ця група назв є се
мантично близькою до попередньої групи і складається з двох підгруп:
1) назва місцини, на якій ростуть трав’янисті рослини різних родів і видів,
призначені для скошування й висушування на сіно: С'кнождть < *sěno ‘сіно
жать’ (ССУМ, II, 412), ‘місце, відведене для косіння трави на сіно’ (СУМ, IX,
226) — «и с*Ь оусими полєнкн иггь синождти ογ чгкхь хотдрь» (1428,1 ,105), «а χο-
тдрт» # поле, цдрнни И СИНОЖАТН ДА ИМАЄП» третюю YACTb «ГГЬ К0ЛИК0 ЄСТЬ YACTb
W ahhha Ежешеск^лд» (1499, III, 420);
2) назва місцини, на якій викорчувано дерева, кущі: χα ъвннуел ъ, можливо,
похідне від *х1ёЬъ (ССУМ, II, 508) — « m д#вд нахлъвннгелъ» (1494, III, 274).
До цієї групи, мабуть, належить і лексема упреш ‘назва місцевості в Молдав
ському князівстві’ (ССУМ, II, 554); ймовірно, від псл. *čeršbnja (*čerša) ‘череш
ня’) — «w t ( t») унрєш апопереки прості полєлгь» (1401,1, 13).
3. Назви частин рослин. Ця група номенів складається з двох підгруп:
1) назви частин стовбура дерева: пень ‘пень’ < *рьпь (ССУМ, II, 132): «um .
тол'к, на дукови пенъ» (1427, І, 98), «а з долг, до пенк, куда хотдрилъ пднъ
Kp'bCT'fc YopHoro ст. Плотуиомъ» (1464, II, 171); колода ‘стовбур зрубаного дере
ва, очищений від гілля’ (СУМ, IV, 228) < *kolda (ССУМ, І, 490). У досліджува
них молдавсько-українських грамотах XIV-XV ст. лексема колода є назвою тов
стого відрізка зрубаного дерева з видовбаною серединою, який служив мірою
місткості рідких і сипучих тіл: «по дєсать ΚΟΥΟΚΤ» ВИНА, и по дєсать колоды
ПШеНИУНЫХЖ» (1411, I, 41), «ПО ДЄСАТЬ КОЛОДЫ ПШеНИУНЫХЖ И ПО ДЄВАТЬ ПО
СТАВЬ! Υεχτ.» (там же); мтраслне < цел. отрасль ‘пагін, що росте від гілки, стов
бура, кореня або стебла рослини’ (СУМ, 1,632). У досліджуваних пам’ятках зас
відчено використання лексеми лише в переносному значенні — ‘нащадки, рід,
плем’я’ (ССУМ, II, 109): «и w толгь слюбихомъ твоей милости и твоей wrpac-
лне» (1476, II, 316);
2) назви плодів рослин різних життєвих форм і способів росту. Ця група
назв має три підгрупи:
а) назви плодів культурних фруктових дерев: лвлокої лвлыко < *аЬ1ъко ‘яб
луко, плід яблуні’ (ССУМ, II, 588) — «Где коли имумъ покласти на τκιχτ» три
Б. В. Тимочко___________________________________________________________________
74 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № 4
возы или рык^ или соли или аелы ко» (1453, II, 52), «или лшто иггь ни^т» врдти...
или um» а е л о е ъ » (1466, II, 190);
б) назви плодів культурних кущів: внногрлдъ < ст.-сл. виногрлдъ ‘виноград
(плоди)’ (ССУМ, I, 175) — «Gaba ккпилъ виногрддъ... и есть лгЬсто где есть
тгкскт» того внногрлдъ» (1443,1, 342);
в) назви плодів культурних трав’янистих зернових культур: жито < *žito
‘збіжжя’ (ССУМ, 1,361) — «коли прїидєтт» мєдт» н жито ндшєго ліондстьір'Ь «ггь
Покрдт'Ь» (1448,1, 394); пшеннцл< *pbšenica ‘пшениця’ (ССУМ, II, 279) — «по
двднддесЬтъ колодъ солодъ и ¥єтири колодъ пшенице,» (1453, II, 33).
4. Назви ознак, похідні від назв рослин чи їхніх частин. Такі назви нале
жать до суміжних груп назв. Це, зокрема, засвідчені молдавсько-українськими
грамотами похідні від назв рослин прикметники: липови < *липовъ ‘липовий’
(липова <долина> ‘назва долини в Молдавському князівстві’, ССУМ, І, 546) —
«um» ?ирєшд поперекы прості ПОЛЄЛСЬ,... ДО ДОЛИНЫ, Ц10 Є МАЛО пониже ЛИПОВЫ»
(1401,1, 13); пшенпунин< пшеница (ССУМ, II, 412) — «по десть колоды пше-
HHYHujfh» (1411,1, 41).
Для флорономенів і суміжних груп номенів характерна синонімія. Так, на
приклад, лексема внногрлръ використовується при номінації виду цієї рослини,
масиву рослин цього виду, певної рослини цього виду, а також її плоду чи сукуп
ності плодів; лексеми ае л о е о / а е л ы к о / гаклІЇкн використовуються при номіна
ції яблука, плоду яблуні і масиву рослин цього виду.
Отже, центром аналізованої тематичної групи лексики є засвідчені молдав
сько-українськими грамотами XIV-XV ст. флорономени; до груп лексем, які
позначають суміжні з рослинами різних життєвих форм реалії, належать назви
масивів рослин, що займають певний простір; назви місцин, на яких ростуть чи
росли рослини; назви частин рослин; назви ознак, похідні від назв рослин чи їх
ніх частин, які переважно походять від назв родів або видів рослин. Більшість
флорономенів, що засвідчені документами з території Молдавського князівства,
є назвами дерев, значно менше засвідчено назв кущів і трав’янистих рослин.
Наявність у досліджуваних документах флорономенів і лексем суміжних груп
лексики пояснюється тим, що вони слугували вказівниками при описі меж земе
льних володінь, входили до назв мит, плат, податків, повинностей тощо. Ядро
флорономенів, засвідчених у молдавсько-українських грамотах XIV-XV ст., ут
ворює праслов’янська лексика, частина її має індоєвропейське походження. Пи
тома вага іншомовних нашарувань у ботанічній лексиці в зазначений період є
незначною. Поодинокі чужомовні елементи — переважно романського похо
дження — трапляються серед назв дерев, церковнослов’янського походження
— серед назв трав’янистих рослин.
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
ЕСУМ — Етимологічний словник української мови : В 7 т. / Гол. ред. О. С. Мельни
чук та ін.— К., 1983-2012.
MPC — Молдавско-русский словарь / Ред. кол.: А. Т. Борщ, М. В. Подико, В. П. Со
ловьев.— М., 1961.— 779 с.
СДЕЛМ — Скурт дикционар етимоложик ал лимбий молдовенешть /Ред. Н. Раевский,
М. Габинский.— КишинэУ, 1978.— 678 п.
ССУМ — Словник староукраїнської мови XIV-XV ст. : В 2 т. / Гол. ред. Л. Л. Гуме-
цька та ін.— К., 1977-1978.
СУМ — Словник української мови: В 11т /Р ед . I. К. Білодідтаін.— К., 1970-1980.
Фаем. — ФасмерМ. Этимологический словарь русского языка: В 4 т./ Пер. с нем.—
М , 1964-1973.
__________________ Флорономени в молдавсько-українських грамотах XIV-XV століть
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № 4 75
DRU — Dicjionar Român-Ucrainean. Румунсько-український словник / С. Drapaca,
V. Rusnac, М. Gavrelciuc. — Bucureçti; Cemäuli, 1963.— 564 p.
PT — Papahagi T. Dictionarul Dialectului Aromín: general §i etimologic. —
Bucure§ti, 1963. — 1264 p.
Б. В. Тимочко___________________________________________________________________
В. V. TYMOCHKO
BOTANICAL NOMENS IN THE MOLDOVAN-UKRAINIAN DOCUMENTS OF
THE X IV -X V CENTURIES
The article investigates the names o f plants and their associated concepts attested in legal docu
ments o f the XTV-XV centuries from the territory o f the Moldavian Principality. The specificity o f
lexical-semantic relations in the framework o f the research thematic groups o f vocabulary.
K e y w o r d s : Moldovan-Ukrainian documents o f XIV-XV century, a thematic group o f voca
bulary, names o f plants, borrowing.
76 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № 4
|