Мойсієнко А. Народна загадка в текстово-дискурсивному вимірі
Мойсієнко А. Народна загадка в текстово-дискурсивному вимірі. К. : Видави, дім Дмитра Бураго, 2016.— 176 с. Народні загадки становлять об’єкт збирання й дослідження, звичний для фольклористів, натомість як окремий різновид мовних утворень вони не отримали достатньої уваги дослідників-лінгвістів. Ц...
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2016
|
| Назва видання: | Мовознавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184212 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Мойсієнко А. Народна загадка в текстово-дискурсивному вимірі / С. С. Єрмоленко // Мовознавство. — 2016. — № 6. — С. 79-80. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-184212 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1842122022-05-11T01:26:19Z Мойсієнко А. Народна загадка в текстово-дискурсивному вимірі Єрмоленко, С.С. Рецензії та анотації Мойсієнко А. Народна загадка в текстово-дискурсивному вимірі. К. : Видави, дім Дмитра Бураго, 2016.— 176 с. Народні загадки становлять об’єкт збирання й дослідження, звичний для фольклористів, натомість як окремий різновид мовних утворень вони не отримали достатньої уваги дослідників-лінгвістів. Це, зокрема, виявляється у підході до загадок як до паремійних складників фразеологічного фонду тієї чи іншої мови: виходячи з притаманного сучасній науці широкого розуміння одиниць, належних до лексико-фразеологічного рівня, фахівці, які вивчають фраземи, залучають до своїх студій також і паремії, однак відповідний матеріал, як правило, обмежується лише прислів’ями та приказками. Так само коло мовознавців, як в Україні, так і за її межами, котрі займаються загадками, також дуже обмежене. Одним із них є автор рецензованої монографії А. Мойсієнко, перу якого належить ціла низка досліджень у цій галузі. 2016 Article Мойсієнко А. Народна загадка в текстово-дискурсивному вимірі / С. С. Єрмоленко // Мовознавство. — 2016. — № 6. — С. 79-80. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184212 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії та анотації Рецензії та анотації |
| spellingShingle |
Рецензії та анотації Рецензії та анотації Єрмоленко, С.С. Мойсієнко А. Народна загадка в текстово-дискурсивному вимірі Мовознавство |
| description |
Мойсієнко А. Народна загадка в текстово-дискурсивному вимірі. К. : Видави, дім Дмитра Бураго, 2016.— 176 с.
Народні загадки становлять об’єкт збирання й дослідження, звичний для фольклористів, натомість як окремий різновид мовних утворень вони не отримали достатньої уваги дослідників-лінгвістів. Це, зокрема, виявляється у підході до загадок як до паремійних складників фразеологічного фонду тієї чи іншої мови: виходячи з притаманного сучасній науці широкого розуміння одиниць, належних до лексико-фразеологічного рівня, фахівці, які вивчають фраземи, залучають до своїх студій також і паремії, однак відповідний матеріал, як правило, обмежується лише прислів’ями та приказками. Так само коло мовознавців, як в Україні, так і за її межами, котрі займаються загадками, також дуже обмежене. Одним із них є автор рецензованої монографії А. Мойсієнко, перу якого належить ціла низка досліджень у цій галузі. |
| format |
Article |
| author |
Єрмоленко, С.С. |
| author_facet |
Єрмоленко, С.С. |
| author_sort |
Єрмоленко, С.С. |
| title |
Мойсієнко А. Народна загадка в текстово-дискурсивному вимірі |
| title_short |
Мойсієнко А. Народна загадка в текстово-дискурсивному вимірі |
| title_full |
Мойсієнко А. Народна загадка в текстово-дискурсивному вимірі |
| title_fullStr |
Мойсієнко А. Народна загадка в текстово-дискурсивному вимірі |
| title_full_unstemmed |
Мойсієнко А. Народна загадка в текстово-дискурсивному вимірі |
| title_sort |
мойсієнко а. народна загадка в текстово-дискурсивному вимірі |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Рецензії та анотації |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184212 |
| citation_txt |
Мойсієнко А. Народна загадка в текстово-дискурсивному вимірі / С. С. Єрмоленко // Мовознавство. — 2016. — № 6. — С. 79-80. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT êrmolenkoss mojsíênkoanarodnazagadkavtekstovodiskursivnomuvimírí |
| first_indexed |
2025-07-16T04:21:17Z |
| last_indexed |
2025-07-16T04:21:17Z |
| _version_ |
1837775903476678656 |
| fulltext |
Рецензії та анотації
М о З с і є н к о А .
НАРОДНА ЗАГАДКА В ТЕКСТОВО-ДИСКУРСИВНОМУ
ВИМІРІ
К. : Видави, дім Дмитра Бур аго, 2016.— 176 с.
Народні загадки становлять об’єкт збирання
й дослідження, звичний для фольклористів,
натомість як окремий різновид мовних утво
рень вони не отримали достатньої уваги дос-
лідників-лінгвістів. Це, зокрема, виявляється
у підході до загадок як до паремійних склад
ників фразеологічного фонду тієї чи іншої
мови: виходячи з притаманного сучасній
науці широкого розуміння одиниць, належ
них до лексико-фразеологічного рівня, фа
хівці, які вивчають фраземи, залучають до
своїх студій також і паремії, однак відповід
ний матеріал, як правило, обмежується лише
прислів’ями та приказками. Так само коло
мовознавців, як в Україні, так і за її межами,
котрі займаються загадками, також дуже об
межене. Одним із них є автор рецензованої
монографії А. Мойсієнко, перу якого нале
жить ціла низка досліджень у цій галузі.
У новій книзі А. Мойсієнка загадка пос
тає як предмет комплексного вивчення. Це
почасти пов’язано з тим, що, як і інші фра
зеологічні та паремійні утворення, загадки
становлять багаторівневі структури, і кож
ний з їхніх структурних рівнів (звуковий,
лексичний, граматичний) може бути окре
мим об’єктом аналізу. З іншого боку, можли
вість і, отже, необхідність комплексного під
ходу до загадок зумовлена такими чинника
ми, як їхня функціональна амбівалентність
(пор. їх використання як складника ритуалу,
з одного боку, і, з другого, — розважально-
ігрову роль у традиційній народній культурі
та суголосність з «енігматичними» утворен
нями, властивими сучасній масовій культу
рі, такими як кросворд). Крім цього, щодо за
гадок тут можливе застосування того, що
М. Гловіньський назвав різними «стилями
сприйняття» *, причому в даному випадку ці
стилі можуть бути приурочені до різних за
своєю відносною хронологією культурних
типів. Альтернативою осучасненого, суто
естетико-поетичного прочитання загадок
може бути така їхня інтерпретація, яка є суто
когнітивною і враховує відображені в них
моделі архаїчного мислення, а також їхню
роль як прадавніх носіїв суспільно значущої
інформації. У цьому зв’язку слід згадати,
1 Glowmski M. Šwiadectwa і style odbioru // Тeksty :
teória literatury, krytyka, interpretácia.— 1975.— N З
(21).— S. 9-28.
© C. C. ЕРМОЛЕНКО, 2016
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, Ns 6
по-перше, взаємовідношення загадок з міні-
текстами інших жанрів фольклору, переду
сім з прислів’ями та приказками, і, по-дру
ге, — взаємовідношення між первинним та
вторинними контекстами застосування зага
док. Нарешті, не слід забувати й можливості,
що їх розкриває порівняльне вивчення зага
док, установлення відповідних міжмовних
паралелей та їх витлумачення в генетичному
та / чи типологічному розумінні.
Комплексність підходу А. Мойсієнка до
загадок відображає структура його моногра
фії. Її перший розділ присвячено особливос
тям граматичної організації тексту народної
загадки. Тут автор розглядає діапазон син
таксичних структур, представлених в ук
раїнських загадках, пов’язуючи особливості
їх функціонування в цьому паремійному
жанрі з засадничою двочленністю структури
їхнього тексту (тобто наявністю в ньому
двох складників, власне загадки та її розгад
ки), а також із специфічним характером
смислової співвіднесеності цих складників,
обидва з яких мають спільний денотат, але
при цьому різняться характером його витлу
мачення, у першому випадку «енігматично
го», зашифрованого за допомогою тих чи ін
ших предметних кодів, а в другому — пря
мого й експліцитного.
Другий розділ «Динаміка смислових від
ношень у народній загадці» висвітлює пи
тання, пов’язані з тим, що можна назвати
зворотним перекодуванням внутрішньої
форми загадки з метою встановлення її при
хованого денотата. Тут у методологічному
апараті автора ключова роль належить кате
горії співвідносного компонента, який є
структурним корелятом відгадки у смисло
вій структурі власне загадки. У цьому кон
цептуальному контексті автор також розгля
дає роль лексичного повтору в розгортанні
смислової структури загадки і, крім того, ха
рактер застосування загальнофольклорних
формул (тобто кліше, що зустрічаються як у
загадках, так і деінде у фольклорі) у побудові
загадкового тексту.
У третьому розділі «Народна загадка: від
абстрактно-узагальненого до національно-
ідентичного» автор звертається до традицій
ного для пареміологічних студій питання
про співвідношення універсального й етно-
специфічного в мовній картині світу, тобто
79
до тієї проблеми, що її 3. Г. Коцюба окресли
ла як пареміологічний парадокс2. Численні
приклади, якими А. К. Мойсієнко ілюструє
вживання в текстах загадок різних лексич
них одиниць, особливо тих із них, які позна
чають реалії традиційної народної культури і
значущі для української ментальності склад
ники природного довкілля, а також формують
мовний образ людини у загадках, — усе це
переконливо свідчить про те, що даний різ
новид паремійних утворень дуже важливий
для вивчення семантики етнічних стереоти
пів і символів, для встановлення тих, нерідко
архаїчних, смислів і асоціацій, які переда
ються національно забарвленою лексикою.
Водночас хотілося б привернути увагу авто
ра до іншої проблеми, яка тут постає, а саме
до етносемантичної специфіки того фраг
мента фольклорно-мовної картини світу,
який представлений загадковим матеріалом,
до тих не лише збігів, а й розбіжностей, що
існують між загадками, з одного боку, та ін
шими фольклорними жанрами (зокрема
прислів’ями і приказками), — з другого.
Автор рецензованої монографії відомий
не лише як учений-лінгвіст, а й як поет. Че
рез це видається невипадковим, що загадки
цікавлять його не лише як носії інформації та
інструменти пізнання дійсності, а й як ху
дожні тексти, як витвори мистецтва, здатні
приносити естетичне задоволення. У рецен
зованій монографії окремий, четвертий, роз
діл присвячено естетичному потенціалові
слова у загадці, і в цій сфері об’єктом дослід
ницького інтересу А. Мойсієнка стали слова-
оказіоналізми, а також римовані конструкції
та загадкове анаграмування. Автор обгрун
товано пов’язує ці явища з елементом гри в
загадці, причому річ тут не лише в ігровому
характері художньої творчості взагалі (і, отже,
будь-якого мистецького витвору) чи в ролі
загадки як складника ігрового ритуалу в ар
хаїчних культурах: оскільки, за Р. И. Якобсо
ном, поетична функція мови орієнтована на
мовленнєве повідомлення як на складник ко
мунікативної ситуації, то цілком природно,
що у випадку загадок у цій орієнтації знахо
дить свій вияв і ігрова стихія, об’єктом ігро
вих маніпуляцій і метаморфоз у них є й сама
мова, а гра слів стає однією з істотних засад
загадкового текстотворення.
Основним для двох останніх розділів мо
нографії є застосування зіставного методу в
інтерпретації досліджуваного автором мате
ріалу. У першому з них («Народна загадка в
Рецензії та анотації__________________
2 Коцюба 3. Г. До питання про пареміологічний
парадокс // Мовознавство.— 2006.— № 4.—
С. 41-53.
80
системі і структурі інших жанрових утво
рень») А. Мойсієнко спершу розглядає від
ношення загадки до інших фольклорних
жанрів, наводячи численні випадки майже
дослівної близькості між паремійними утво
реннями цього типу та прислів’ями, «діало
гічними» піснями й відповідними фрагмен
тами деяких казок, і вказуючи у зв’язку з цим
на первісну роль загадки як елемента архаїч
ного обряду й міфологічного тексту. Далі він
переходить до загадок як компонентів уже
писемних текстів, як давніх, навіть літопис
них (з можливими тут запозиченнями з пре-
цедентних текстів), так і текстів сучасної ху
дожньої літератури, прозових і поетичних.
В останньому розділі «Про деякі типологічні
особливості загадкових текстів» об’єктом
зіставлення стають типологічно значущі по
дібності й відмінності, зокрема стосовно
клішованих виразів, у тих із цих текстів, що
належать до генетично споріднених мов. На
самкінець автор звертається до теми співвід
ношення народних і літературних загадок,
простежуючи численні випадки фольклор
но-паремійного підґрунтя останніх.
У цілому монографію характеризує зба
лансоване співвідношення теоретичних
фрагментів з ілюстративним матеріалом. Ви
користаний у книзі мовний фактичний мате
ріал стосується переважно, але далеко не
виключно, української мови. Те саме, mutatis
mutandis, можна сказати і про бібліографію
(як про ту, що подана наприкінці книги, так і
про списки літератури до окремих розділів):
тут також подибуємо покликання як на віт
чизняних, так і на зарубіжних дослідників.
Рецензована монографія є своєрідним
підсумком багатоаспектного попереднього
доробку А. Мойсієнка в галузі дослідження
загадкових паремій, вона може оцінюватися
і як вступ до студій у цій галузі, призначений
водночас і для філологів-початківців, і для
досвідчених фахівців. Ця книжка становить
безперечний інтерес для пареміологів, які
працюють з матеріалом української, а також
інших слов’янських і неслов’янських мов,
для етнолінгвістів та фольклористів, семіо-
тиків та культурологів.
С. С. ЄРМОЛЕНКО
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № 6
|