Соціальні мережі в когнітивна-прагматичному вимірі
У статті аналізуються актуальні підходи до дослідження соціальних мереж — комунікаційний, медіалінгвістичний, стилістико-мовний, дискурсивний, жанровий, концептуальний та пропонується когнітивно-прагматичний аналіз мобілізаційного потенціалу мережевих комунікацій....
Збережено в:
| Дата: | 2017 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2017
|
| Назва видання: | Мовознавство |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184290 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Соціальні мережі в когнітивна-прагматичному вимірі / Л.Ф. Компанцева // Мовознавство. — 2017. — № 3. — С. 62-74. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-184290 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1842902022-05-14T01:26:21Z Соціальні мережі в когнітивна-прагматичному вимірі Компанцева, Л.Ф. У статті аналізуються актуальні підходи до дослідження соціальних мереж — комунікаційний, медіалінгвістичний, стилістико-мовний, дискурсивний, жанровий, концептуальний та пропонується когнітивно-прагматичний аналіз мобілізаційного потенціалу мережевих комунікацій. The paper focuses on current approaches to the study of social networks — communicative, medialinguistic, stylistic and linguistic, discursive, genre and conceptual. The paper also suggests cognitive and pragmatic analysis of network communications mobilization potential. 2017 Article Соціальні мережі в когнітивна-прагматичному вимірі / Л.Ф. Компанцева // Мовознавство. — 2017. — № 3. — С. 62-74. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184290 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті аналізуються актуальні підходи до дослідження соціальних мереж — комунікаційний, медіалінгвістичний, стилістико-мовний, дискурсивний, жанровий, концептуальний та пропонується когнітивно-прагматичний аналіз мобілізаційного потенціалу мережевих комунікацій. |
| format |
Article |
| author |
Компанцева, Л.Ф. |
| spellingShingle |
Компанцева, Л.Ф. Соціальні мережі в когнітивна-прагматичному вимірі Мовознавство |
| author_facet |
Компанцева, Л.Ф. |
| author_sort |
Компанцева, Л.Ф. |
| title |
Соціальні мережі в когнітивна-прагматичному вимірі |
| title_short |
Соціальні мережі в когнітивна-прагматичному вимірі |
| title_full |
Соціальні мережі в когнітивна-прагматичному вимірі |
| title_fullStr |
Соціальні мережі в когнітивна-прагматичному вимірі |
| title_full_unstemmed |
Соціальні мережі в когнітивна-прагматичному вимірі |
| title_sort |
соціальні мережі в когнітивна-прагматичному вимірі |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2017 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184290 |
| citation_txt |
Соціальні мережі в когнітивна-прагматичному вимірі / Л.Ф. Компанцева // Мовознавство. — 2017. — № 3. — С. 62-74. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT kompancevalf socíalʹnímerežívkognítivnapragmatičnomuvimírí |
| first_indexed |
2025-07-16T04:27:49Z |
| last_indexed |
2025-07-16T04:27:49Z |
| _version_ |
1837776313739378688 |
| fulltext |
Л. Ф. КОМПАНЦЕВА
СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ
В КОГНІТИВНО-ПРАГМАТИЧНОМУ ВИМІРІ
У статті аналізуються актуальні підходи до дослідження соціальних мереж — комуніка
ційний, медіалінгвістичний, стилістико-мовний, дискурсивний, жанровий, концептуальний
та пропонується когнітивно-прагматичний аналіз мобілізаційного потенціалу мережевих ко
мунікацій.
К л ю ч ов і слова: соціальні мережі, мережевий публічний простір, принцип релеван-
тності, прагматика мобілізаційності.
У сучасному науковому дискурсі активно використовуються поняття «бізнес
2.0», «наука 2.0», «політика 2.0». Цілком слушно продовжити цей смисловий лан
цюг визначенням поняття «комунікація 2.0», маркером якого є соціальні мережі.
Вивчення соціальних мереж (СМ) як фрагмента інтернет-комунікації здій
снюється за такими лінгвістичними напрямами: комунікаційний, медіалінгвіс
тичний, стилістико-мовний, дискурсивний, жанровий, концептуальний.
Комунікаційний напрям зосереджений на дослідженні технічних характе
ристик мережі як каналу комунікації \ Медіалінгвістичний напрям розглядає
СМ як трансмедіа — нові медіа, до складу яких входять, зокрема, й різні СМ,
сервіси блогосфери тощо. Базовою категорією стилістико-мовного напряму є
«мова мережі», дослідження якої здійснюються за різними мовними рівнями1 2 та
стилістичною представленістю 3. Дискурсивний підхід спрямований на дослід
ження прагматичної організації СМ 4, комунікативних стратегій 5, засобів пре
зентації комунікантів 6. Жанровий напрям спрямований на дослідження за-
1 Див.: Зубов А. В., Зубова И. И. Информационние технолопш в лингвистике : Учеб.
пособие.— М., 2004.— 208 с.; Потапова Р. К. Новьіе информационньїе технологии и линг-
вистика : Учеб. пособие.— М., 2004.— 320 с.; КипкеМ У., ЗскІоЬіткі Р., Вієуєг Т. 8ргасЬе шкі
К оттипікаїіоп і т Іп іе т е ї: ЦЬегЬіІк иші Апаїузеп // ОрМепв.— ЇУіезЬабеп, 1998.— 240 р.
2 Див.: Иванов Л. Ю. Язьік Интернета : заметки лингвиста // Словарь и культура устяой
речи.— М., 2000.— С. 131-147; Сидорова М. Ю. Интернет-лингвистика: русский язик. Меж-
личностное общение. — М., 2011. — 198 с.; Трофимова Г. Н. Язиковой вкує Интернет-зпохи в
России: функционирование русского язика в Интернете: концептуально-сущностнне доминан-
т и .— М., 2004. 380 с.; Сгувіаі В . ТЬе Ьап§иа§е Кєуоіійіоп.— СатЬгіб^е, 2004.— 142 р.
3 Землякова Е. А. Лингвостилистические характеристики жанра англоязнчного корпо
ративного блога : Автореф. дис. ...канд. филол. наук.— X., 2010.— 21 с.
4 Див.: Колокольцева І Н. Диалог у» диалогичность в интернет-коммуникации // Интер-
нет-коммуникация как новая речевая формация.— М., 2012.— С. 139-157; Компанцева Л. Ф.
Интернет-лингвистика: когнитивно-прагматический и лингвокультурологический подхо-
ди.— Луганск, 2008. — 528 с.; Пожидаєва І. В. Лінгвопрагматичний аспект маніпулятивного
дискурсу блогосфери (на матеріалі англійської, французької, російської, української мов) :
Дис. ... канд. філол. наук.— К , 2012.— 252 с.
5 Завадська О. В. Політкоректність як мовленнєва стратегія // Мовні і концептуальні
картини світу.— К., 2011.— Вип. 33.— С. 178-183.; РуденкоД. И. Имя в парадигмах «фило-
софии язика». — X., 1990. — 299 с.
6 Див.: Лутовинова О. В. Лингвокультуролоіические характеристики виртуального дис-
курса. — Волгоград, 2009. — 477 с.; НиДаскег й. Оепсіег Зітіїагіііея аші Бійегепсев іп Опііпе
О Л. Ф. КОМПАНЦЕВА, 2017
62 /Х ЇУ 0027-2833. Мовознавство, 2017, № З
гальнотеоретичних питань щодо жанрової організації мережі, жанрової
представленості СМ, взаємовпливу онлайн- та офлайн-жанрів1. Згідно з концеп
туальним напрямом 7 8, концепти розглядаються як дискурсо- та жанроутворю-
вальні одиниці дискурсів СМ, формування когнітивних множин яких забезпе
чує єдність їхньої мовної/концептуальної картини світу та тенденції
мовленнєвої поведінки.
Поняття «соціальні мережі» 9 закріпилося в науковій парадигмі, про що
свідчить сформованість його значення: 1) «спільнота постійних користувачів
певного мережевого ресурсу, “коло своїх”, об’єднаних нормами і спільністю
цілей комунікації»; 2) «будь-яка технологія, яка використовується в інтернеті
для полегшення спілкування між людьми». В інтернет-лінгвістиці СМ розгля
даються як мовні спільноти, яким притаманні такі когнітивно-прагматичні
ознаки 10 11:
- вплив власної мережі на думку споживачів інформації вищий за висновки
експертів;
- ідентифікація особистості за принципом «скажи, з якої ти мережі, і я скажу,
хто ти»;
- зсув від вертикального до горизонтального виміру в мережевих комуніка
ціях, що є відображенням комунікативних процесів у глобальному суспільстві;
- сегментування аудиторій, що передбачає націленість контенту на конкрет
ну цільову аудиторію, індивідуалізацію комунікацій і значущість лідерів думок
у кожній окремій СМ;
- «добровільне лавиноподібне розширення контенту» 11, створення веб-хвиль,
які запускають когнітивну схему «зацікавленість — участь у комунікації —
прийняття рішень»;
- можливість проведення моніторингу та аналізу ефективності комунікацій;
- зміна статусу споживача інформації. Споживач інформації починає брати
активну участь у створенні контенту, поєднує комунікативні ролі автора і чита
ча, тим самим актуалізуючи принципи «журналістики участі», орієнтованої на
висвітлення подій СМ як колективним автором. Для опису нових форм кому
нікації виробників контенту з його споживачами використовується поняття
«фактор контпродукції контенту» — виконання функції коментатора, репорте
____________________________ Соціальні мережі в когнітивно-прагматичному вимірі
Ісіепіііу алеї Ьап£иа£Є № е атоп§ В1ег8 // МА ТЬезіз.— \Уа8Ьіп§Іоп, 2004.— Р. 126-129;
Ще С. Сго88-Оепсіег Сопшшпісаііоп іп СуЬегерасе // ОРКВ : Іпіогтаїіоп 8іїе.— Ьйр://
срзг.ог§/сргз/ §епс1егЛуе_сго88_§еп(1ег; ЖеаіНегаІІ А. (ЗепсЗег, Ьап§иа§е ажі Ейзсоигзе.— Ьопсіоп,
2002,— 177 р.
7 Див.: Андріанова Н. С. Когнітивно-прагматичний та лінгвокультурологічний аспекти
спілкування в жанрі чата (на матеріалі англійської, французької, російської, української
мов) : Дис. ...канд. філоп. наук — ЬС, 2011. — 282 с.; Землякова Е. А. Зазнач, праця; Компан-
цева Л. Ф. Зазнач, праця; Пожидаєва І. В. Зазнач, праця.
8 Див.: Компащева Л. Ф. Философия Сети Интернет: Школа Бернарда Лонергана и слав,
опнт.— Луганск, 2006.— 352 с.; Компащева Л. Ф. Интернет-лингвистика...;
Лутовинова О. В. Зазнач, праця.
9 Інтернет-комунікація в діяльності інститутів сектору безпеки: теоретико-прикладний
аспект /О . В. Акульшин, О. С. Сніткотаін.; уклад. Л. Ф Компанцева. — К .; Луганськ, 2013.—
С. 293.
10 Методологія досліджень та використання інтернет-ресурсів (для науковців сектору
безпеки та оборони) : Підручник / О. В. Акульшин, О. Т. Заруба та ін.; за заг. ред.
Л. Ф. Компанцевої.— К., 2015.— 344 с.
11 Гавра Д. П. Публичнне коммуникации органов государственной власти в интер-
нет-пространстве: к обоснованию понятийного аппарата // Світ соціальних комунікацій.— К.,
2012,— Т. 5.— С. 21.
І88И 0027-2833. Мовознавство, 2017, № З 63
ра, фотокореспондента та / або редактора (модератора) певного сервісу або кон-
тенту самими користувачами;
- будь-яка людина, що обговорює певні події в СМ, виступає фоловером у
ТЧуііієг, розміщує відеоподкасти в УоиТиЬе, стає співвласником пабліцитного
капіталу. Відбувається процес вебціонування (\¥еЬ + акціонування) бренду/ре-
путації, а відвідувачі мережі стають вебціонерами компанії / бренду
(\¥еЬЬоМег8 = луеЬ+зЬагеЬоМегз) 12.
Нові аудиторії, які формуються в інтернеті, розширюють територію кому
нікацій, а поняття «соціальні мережі» починає асоціюватися з новою філосо
фією комунікацій.
Основні прагматичні ознаки СМ такі: сукупність акторів, що виражають по
зицію або тип відносин; наявність взаємозв’язків, які передають відносини
(спрямовані або неспрямовані, з низькою або високою домінантністю, поодино
кі або множинні); наявність потоку ресурсів між акторами; наявність горизон
тальних зв’язків, коаліцій та кластерів.
Як акторів (вузли) розуміють індивідів, соціальні позиції, статуси, ролі, гру
пи. Входження нових індивідів у групу або вихід з неї не змінює стійких зв’язків
між групами. До акторів відносять індивідів, сім’ї, формальні та неформальні
групи, організації та їхні структурні підрозділи, соціальні інститути, поселення і
регіони, локальні ринки, держави13. Під ставленням розуміють сукупність зв’яз
ків певного типу між акторами. До основних типів відносин у СМ зараховують:
афективні оцінки (симпатії та антипатії), фізичні контакти, зв’язки, співробіт
ництво, членство в групах, комунікації і передавання ресурсів 14.
Згідно з Б. Веллманом, СМ до моменту їхнього теперішнього стану пройшли
кілька етапів комунікативних перетворень:
а) боог-іо-боог— комунікація в межах району; люди живуть у селах, містах,
щоб спілкуватися ходять один до одного, знають сусідів;
б) ріасе-іо-ріасе — комунікація і спілкування, що вийшли за межі району;
люди листуються, їздять потягами, телефонують, відправляють телеграми то
що; домашні господарства в різних місцях об’єднуються у співтовариства;
в) рег8 0п-іо-рег80п — комунікація зумовлена швидкістю переміщення лю
дей та інформації; актор у співтоваристві — це людина;
г) гоїе-іо-гоіе — фрагментування, коли люди показують один одному грані
своєї особистості, але залишаються практично незнайомими.
Про активний розвиток СМ свідчить ускладнення їхньої структури і прагма
тики. Існує безліч класифікацій СМ, запропонованих як фахівцями у сфері
8ММ-технологій (просування ідей, управління комунікаціями в СМ), так і лін
гвістами. В інтернеті з 2008 р. закріпилася класифікація на основі таких пара
метрів: сфера спілкування (особистісна — Сіаввтаіегв.сот; ділова — Ьіпкесіїп;
розважальна— Му 8расе; аудіо- і відео-інтереси — Ьазі.іт, УоиТиЬе; захоплен
ня фотографією — Рііскг; отримання новин — КесМії; покупки — Огоироп; гео-
локація — Роигзциаге; віртуальні світи — 8есопсІ Ьііе тощо); категорія відкри
тості (закриті — РІауЬоуІЇ; відкриті — РасеЬоок; змішані — ВКонтакте);
географічне поширення (світове значення — Ьі5; окремо взята країна — (^гопе;
Л. Ф. Компанцева____________________________________________________________
12 Там же.— С. 24.
13 Див.: Розина И. Н. Компьютерно-опосредованная коммуникация в практике обра-
зования и бизнеса.— Ьйр://\у\у\у.т88сот.ги/гса_ЬіЬ1іо/г/го2Іпа01/8Ьіт1.
14 Там же.
64 Ж йУ 0027-2833. Мовознавство, 2017, № З
територіальна одиниця; без регіональної належності — ІпІегКаііопз) 15. Ця кла
сифікація поповнюється самими інтернет-користувачами. Її недолік полягає в
тому, що вона лише відображає поточний стан різних категорій СМ, не визна
чаючи їхнього впливу на зміну комунікативної структури реальної та віртуа
льної спільнот. У маркетингу пропонується класифікація СМ на основі потен
ційного впливу на аудиторію:
1) соціальні закладки (зосіаі Ьооктагкіп§) — сервіси, які дозволяють управ
ляти адресами сайтів або конкретних сторінок, до яких часто звертаються (що
денний перегляд новин, особистісна сторінка). Сформувався варіант цього жан-
РУ — фолксономія (англ. Гоїкзопоту, від Гоїк — народний + їахопоту
таксономія) — народна класифікація, практика спільної катетеризації інформа
ції за допомогою довільно вибраних міток (тегів). Фолксономія ґрунтується на
спонтанній співпраці відвідувачів СМ, яка повністю відрізняється від традицій
них методів класифікації і, як правило, виникає тільки в неієрархічних спільно
тах (загальнодоступні сайти). Оскільки отримувачі й відправники інформації
зазвичай є її основними користувачами, фолксономія точніше відтворює корис-
тувальницький інтерес групи;
2) соціальні каталоги (яосіаі саїа1о§іп§) дають можливість працювати з база
ми даних цитат з наукових статей (Асабетіс 8еагсЬ Ргетіег, ЬехізКехіз Ш іуєг-
8Іґу Асабетіс тощо);
3) соціальні бібліотеки дають користувачам можливість ділитися посилан
нями на книги, аудіозаписи, фотографії тощо, пропонують систему рекоменда
цій і рейтингів;
4) СМ веб-майстрів використовуються для анонсування корисних у профе
сійній сфері матеріалів. У таких мережах для авторів є можливість залишати по
силання на свої пости, спілкуватися, голосувати за цікаві анонси;
5) мережеві ігри з багатьма користувачами, що імітують віртуальні світи,
часто пропонують власну мову;
6) СМ для знайомств і спілкування (ВКонтакте, Одноклассники, РасеЬоок)
тощо.
Лінгвісти в типологізації СМ орієнтуються на принцип соціального структу-
рування, що дозволяє розробити прогностичну класифікацію, мета якої —
оцінити напрями розвитку СМ та спрогнозувати загрози мережевих комуніка
цій. Так, Ч. Хефлін поділяє СМ на чотири групи 16:
1) А-мережа дозволяє актору позначити і вибудувати своє перебування в
СМ як певної цілком реальної соціальної одиниці з можливістю побудови стій
кої соціальної групи;
2) В-мережа дозволяє актору позначити і вибудувати своє перебування в
СМ як цілком реальної соціальної одиниці без можливості побудови стійкої со
ціальної групи;
3) С-мережа дозволяє актору сформувати нові відносини всередині А- і
В-мереж.
4) Б-мережа— допоміжна мережа, яка надає інструментарій для побудови і
розширення функціональних можливостей відносин між акторами в інтернеті.
'Див.: Гриіиакова Е. Социальнне сети и их классификация:— Ьйр://е§гІ8Ьакоуа.ги/Ь1о§/
іІет/70-8ОІ8Іа1пуіе-8еІі-і-Ш-к1аз8ІйкаІ8Іуа.
16 Не/Ііп СН. ТЬе Зупсіісаіюп К.еуе1а1іоп: ТЬе Регреіиаі ІпІегпеІ Тгаїїїс МасЬіпе.— Ьйр://
зуппй.сот/гіосз/ТЬе-ЗупсІісаІіоп-КеуеІаІіоп.рсІґ.
____________________________ Соціальні мережі в когнітивно-прагматичному вимірі
0027-2833. Мовознавство, 2017, № З 65
З позицій комунікативності і домінування Ч. Хефлін пропонує таку кла
сифікацію СМ: СМ з високою домінантністю та високою комунікативністю,
СМ з високою зв’язністю і низькою домінантністю, СМ з низькою комунікатив
ністю і низькою домінантністю, СМ з низькою комунікативністю і високою
домінантністю.
У періоди підвищеної соціальної активності особливу роль у мобілізації
спільноти відіграють СМ з високою домінантністю і високою комунікативніс
тю, організовані, за класифікацією Ч. Хефліна, за принципом С: актор формує
нові відносини всередині А- і В-мереж. Так, найпопулярніші блогери не лише
мобілізують представників громадянського суспільства на своїх інтернет-сто-
рінках (А-мережа), а й інформація з ресурсів цих блогерів цитується інтер-
нет-виданнями (В-мережі). Це, з одного боку, підвищує іміджевий статус блоге
рів в інтернет-просторі як медійних особистостей, а з другого, — формує єдину
комунікативну стратегію новинних ресурсів і СМ.
Згадаймо, як активно відреагувала мережева спільнота на ситуацію з піднят
тям 2014 р. над сталінською висоткою в Москві прапора України і пофарбуван
ням верхньої половини зірки, що прикрашає шпиль будівлі, у синій колір, від
творивши таким чином палітру українського прапора:
«Росіян охопила істерія навколо синьо-жовтих кольорів. У соцмережах почалася справ
жня істерія після появи українського прапора над московською висоткою. Російські блогери
пишуть їдкі коментарі, тролячи самих же себе. Деякі жартують, що тепер всю Росію потрібно
перефарбувати в синьо-жовті кольори, а інші всерйоз замислюються про те, що в РФ можуть
навіть заборонити використовувати кольори української символіки. Поштовхом до масового
тролінгу послужив і той факт, що вчора ввечері в Москві біля станції метро «Нагірна» кому
нальники розфарбували в синьо-жовті кольори гігантську електроопору. ТСН.иа зібрав най
яскравіші коментарі росіян, які відреагували на ці події:
Причина, по которой зти попутай отбнвают пожизненное заключение в зиндане, — опе-
рение цветов украинского флага — ріс.ЦуіМег.сот/ІСтРуЗ7УМЇУ — Д///ИХАД (@їурЬас1).
21.08. 2014; Красний — стой, зелений — иди, желтнй — звони в полицию. — У си Пескова
(@8апс1у_ти8Іас1іе) 21.08. 2014; Мзрия Москви пообещала разрешить проведение в столице
гей-парада, если организатори уберут из радужной символики желтнй и синий цвета. — Дя-
дюшка Шу (@ 8ЬиІ2) 21.08. 2014; Государственная дума РФ постановила исключить из рус-
ской радуги синий и желтнй цвета — #россия #Украина #АТО — Україна-Європа™
(@ тахіти8007) 21.08. 2014; Если запрещают носить/красить все в желто-голубой — всегда
єсть красно-чернне цвета — Чічка (@икг<1іука) 21.08. 2014; В Думе зарегистрирован законо
проект, запрещающий сеять все растения желтого цвета. “Будем єсть мох, но враг не прой-
дет” — V оіобутуг Міікоу (@у1ас1ті12012) 21.08.2014; Учителя рисования, случайно показав-
шего школьникам картину Ван Гога в цветах украинского флага, доставили в ОВД. —
ріс.Цуійегхогп/к\УС5СЮУпОР— Мид России (@Раке_МГОКР) 21.08.2014; Скоро в РФ: Пше-
ничное поле арестовано за хулиганство, пропаганду и вандализм — ріс.Цуійег.сот/
ВА70\уЬ§(Д4у 21.08. 2014» 17.
Аналіз блогових записів довів, що незалежно від політичних переваг усі ко-
муніканти розцінювали факт українського прапора на сталінській висотці як де
монстрацію української державності й закріплення її символів. Особливість зга
даної події в тому, що це перший випадок подібного протесту в Росії. В Україні
місяцем раніше активісти шахтарського містечка Красноармійськ на Донеччині
перефарбували стели на в’їзді в місто з червоного в синьо-жовтий, таким чином
підкреслюючи, що попри сепаратистські настрої на Донбасі переважна біль
шість його мешканців бачить своє місто у складі єдиної України: «“Ми вва
жаємо, що місто Красноармійськ — українське місто і нас дивує позиція деяких
17 Див.: Ьйр://І8п.иа/8УІІ/го8Іуап-оЬорі1а-І8Іегіуа-пауко1о-8Іпо-2Ьоуіі1і-ко1огіу-геаксіуа.
Л. Ф. Компанцева____________________________________________________________
66 І58И 0027-2833. Мовознавство, 2017, № З
мешканців, або деяких діячів, які в цьому сумніви мають. Ми в цьому сумнівів
не маємо” — кажуть місцеві» 18.
Московський випадок мобілізував мережеву спільноту як для обговорень,
так і для подальших дій у реальності. Зокрема, Президент України Петро Поро-
шенко звернувся до українців із закликом прикрасити свої будинки, офіси і авто
національними кольорами. Про це глава держави заявив у середу, 20 серпня:
«Напередодні Дня Незалежності ми починаємо ініціативу “Наші Кольори”, яка
присвячена українському прапору. Символічно, що в цей день в наші кольори
розфарбували можливо найбільшу висотку в Москві» 19. З нагоди Дня прапора в
Криму, на вершині гори Ай-Петрі голова Одеської облради Олексій Гончаренко
встановив український прапор: «“Я сподіваюся, що вигляд нашого прапора по
дарує кримчанам надію на швидке повернення додому. Адже Крим — це Украї
на!”, — зазначив Гончаренко» 20.
З позицій когнітивної лінгвістики тип СМ залежить від принципів побудови
«кола своїх»:
1. Організаційні мережі — ті, що реалізують політику організацій та впли
вають на прийняття рішень (наприклад, сайт Міністерства оборони України. —
ші1.§оу.иа). Аналіз організаційних мереж дозволяє виявити, як рухається інфор
мація і формується співробітництво в стратегічно важливих групах; визначити
осіб, відповідальних за передавання інформації в групах; ідентифікувати пери
ферійних співробітників/членів групи, чий досвід залишився невикористаним;
виявити протиріччя між формальною і неформальною структурами групи.
2. Однорівневі мережі — складаються з людей, що виконують одну й ту са
му роботу, всі учасники рівноправні, відсутня ієрархія, ці групи засновані на
принципі довіри. До переваг їхньої організації слід віднести: прискорення інно
вацій, зниження ризику, підвищення особистісної ефективності і задоволення
від роботи, розширення поля діяльності, ефективніше використання ресурсів.
Однорівнева мережа — спосіб зібрати фахівців певної галузі і використову
вати їх при вирішенні серйозних професійних завдань (наприклад: Український
Соціологічний Стандарт. — Ьйр://\у\у\у.іасеЬоок.сот/§гоир8/193629790649927;
Сотриіег-Мебіаіеб Сотшипісаііоп зйкііез. — ЬРр://\у\у\у. ґасеЬоок.сот/§гоир8/
456886037691380). Під час кризових подій такі мережі мобілізують відвідувачів
для дій у реальному часі та просторі, зокрема спільної аналітичної роботи. На
приклад, під час воєнних подій на Сході України було створено кілька аналітич
них ресурсів: 8іоріаке.ог§ (ресурс київських студентів-журналістів з регулярни
ми відеовипусками спростування вкидань російських ЗМІ), Іпґоге8І8І.ог§
(оперативний ресурс, що надає об’єктивну інформацію про хід бойових дій у
найкоротші терміни), Зргоіуу.іпіо (сайт групи «Інформаційний спротив» Дмит
ра Тимчука).
3. Мережі за інтересами — групи, які об’єднуються, щоб допомагати один
одному в розв’язанні проблем і отримувати нові знання в галузі, що становить
для їхніх користувачів інтерес. Ці мережі набувають особливої актуальності в
періоди кризових комунікацій. Так, під час воєнних подій у Луганську особли
вої актуальності набули спільноти, які допомагали вирішувати нагальні питання
луганчан: Ьйр8://ук.сот/1:оріс-23048082_30823432 — Пропал человек/; Ьїірв://
18 Див.: Ьйр://І8п.иа/икгауіпа/ зтШусі-роґагЬиуаІі-у-уігсІі-сІо-тізІа-па-сІопесЬсІїіш-и-зто-
гЬо уїіуи-коІіг-З55139.Мт1.
19 Див.: Ьйр://пЬпе\У8.сот.иа/иа/пе\У8/130004.
20 Див. : Ьйр://пуиа.пеі/икгаіпеЛЧа<1-Кгутот-ро<1пуа1і-2Ьеио-§о1иЬоу-Йа§-8773 .Ьіті.
____________________________ Соціальні мережі в когнітивно-прагматичному вимірі
0027-2833. Мовознавство, 2017, № З 67
ук.сот/1;оріс-23048082_30823432 — 808! Крик о помощи!; Ьйр8://ук.сот/їоріс-
23048082 30823450 — Помогу вьіехать!-, Ьйрз://ук.сот/1:оріс-23048082_
30757865 — Как безопасно вьіехать из городи?; Ьйр§://ук.сот/1:оріс-23048082_
30823540 — О животньїх: пропажа, находка, вьівоз, приютите!; Ьіїрз://
ук.сот/1:оріс-23048082_30850455 — Не могу дозвониться! Помогите информа-
цией!
До базових належать такі характеристики мереж за інтересами:
1) об’єднання учасників цих мереж єдиною проблемою, активна участь в
обговоренні, обмін інформацією і допомога один одному;
2) збагачення комунікантів спільним досвідом і методами розв’язання проб
леми, перехід до реальних справ;
3) забезпечення, розв’язання нагальних проблем; економія коштів та часу,
поліпшення становища членів спільноти, підвищення якості рішень, розвиток
особистісних здібностей і можливостей.
Отже, когнітивно-прагматична організація СМ створює підґрунтя для їхньо
го мобілізаційного потенціалу, який активно реалізується в масових рухах
XXI ст. Мобілізаційність передбачає створення комунікацій, які викликають
суспільний інтерес і потенційно можуть привести до колективних дій у реально
му просторі. Прагматична основа мобілізаційності — поліморфність інтер-
нет-комунікації (об’єднання численної аудиторії за допомогою різних форм ко
мунікації). Уперше можливості поліморфності були використані фахівцями
науково-дослідного Інституту технологій штату Джорджія (Оеогдіа ТесЬ Ке-
зеагсії Ішііїиіе) під час президентських виборів у США 2000 року: військово
службовцям, які перебували за межами країни, було запропоновано голосувати
через інтернет. Експеримент дозволив дослідникам зробити висновок про те, що
онлайн-технології використовуватимуться у виборах протягом наступних деся
тиліть і сприятимуть розвитку інтернету, оскільки кандидати зацікавлені в
більшій доступності і максимальній кількості виборців-користувачів. У тепе
рішній час мобілізаційні можливості СМ розробляються в міждисциплінарній
парадигмі. Так, Центром Беркмана (Вегктап Сепіге), який уже кілька років здій
снює аналіз мобілізаційних можливостей блогосфер, було видано аналітичний
звіт щодо мобілізаційних можливостей російськомовної блогосфери21. Головна
мета дослідження — визначити мобілізаційні можливості блогосфери як сус
пільного дискурсивного простору, що становить альтернативу офіційним дер
жавним ЗМІ, які контролюються урядом, за обсягом та оцінкою певних подій.
Як мережевий публічний простір фахівці цього Центру розуміють інтер-
нет-простір, де члени суспільства мають можливість співпрацювати та форму
вати власну політичну думку, колективно здійснювати контроль над сус
пільством. В ідеалі в мережевій публічній сфері мають скластися умови, за яких
будь-яка людина може взяти участь в обговоренні будь-яких питань, що викли
кають стурбованість та впливають на колективні рішення.
До параметрів публічного мережевого простору, що забезпечують його мо
білізаційний потенціал, фахівці Центру відносять так і22: аудиторія (кількісний
та якісний склад), можливості просування інформації знизу вверх, визначення
порядку денного мережевих комунікацій, фільтраційні можливості ресурсу, по
21 8осіа1 МоЬіІігаїіоп апсі ІЇіе №і\уогкесІ РиЬІіс 8рЬеге: Марріп§ ІЬе 80РА-РІРА БеЬаІе,
2013.— Ьйр://суЬег.1а\у. Ьагуагсі.есіи.
22 ІЬій.
Л. Ф. Компанцева____________________________________________________________
68 І88И 0027-2833. Мовознавство, 2017, № З
літична значущість (значущість питання для аудиторії, кредит довіри до ресур
су), синтез суспільної думки, ступінь залежності від державного контролю.
Аналіз комунікативної активності СМ 2014—2017 років дозволив визначити
низку факторів, що забезпечують їхню мобілізаційність:
1. Початкові іллокутивні установки відвідувачів СМ — інформування та
спілкування в подальшому ускладнилися — на перше місце вийшли іллокутивні
установки на соціалізацію і взаємодію. Інтерактивність дозволила користувачам
створювати загальний контент, формувати «коло своїх», вирішувати спільні ко
мунікативні завдання. Інформаційний складник поступився місцем контактов-
становлювальному. Наступний етап формування іллокутивних установок від
значається позиціонуванням особистості комуніканта — установкою на
персоналізацію, що було зумовлено новою функцією РасеЬоок — створенням
стрічки новин, зібраної з усіх СМ, яка містила інформацію про те, чим займали
ся друзі та знайомі адресата й адресанта в інтернеті та реальному світі.
2. Формування картини світу через систему фільтрів. У 2009 р. в корпора
тивному блозі Ооо§1е з’явилося повідомлення про створення функції персона-
лізації даних для кожного. Це означало, що Ооо§1е почав використовувати
57 сигналів, збираючи інформацію «про все, починаючи з того, де саме ви зай
шли в мережу і яким браузером користуєтеся, закінчуючи тим, які пошукові за
пити ви вводили раніше, щоб вгадати, хто ви і які сайти вам подобаються. І на
віть якщо ви не заходите в свій акаунт Ооо§1е, система адаптує результати
пошуку і виводить посилання, на які, за її прогнозом, ви з більшою ймовірністю
можете натиснути» 23. Таким чином, вводячи для пошуку ключові слова, кожна
людина задає параметри своєї картини світу, позиціонуючи певний набір кон
цептів. «Ти отримуєш безкоштовний сервіс, але натомість віддаєш себе. І Соо§1е
з РасеЬоок ця інформація приносить прямий прибуток» 24. Персоналізація — ба
зова стратегія УаЬоо, Ооо§1е, РасеЬоок, УоиТиЬе та багатьох інших ресурсів.
Майбутнє інтернету спрямовано на розвиток персоналізації, створюється карти
на світу, що відповідає потребам адресата. «Процес формування нашого особис
того сприйняття через фільтри можна назвати “інформаційною дієтою”»... Як
система виробництва їжі визначає, що ми їмо, розвиток медіа задає рамки тієї ін
формації, яку ми споживаємо... Персоналізовані фільтри перетворюються в не
видиму систему автоматичної пропаганди, вселяють нам власні ідеї, посилюють
наше прагнення до всього знайомого і залишають у невіданні щодо загроз, які
криються в невідомості» 25. Таким чином, структура пропонованої картини світу
впливає на лінгвокогнітивну систему особистості, спрощуючи її і зводячи лише
до особистісних потреб.
3. Контроль зворотного зв’язку, або принцип релевантності. На зміну праг-
матиці зворотного зв’язку, яка вигідно відрізняла інтернет від усіх інших засобів
зв’язку, поступово прийшла прагматика контрольованого зворотного зв’язку.
Для кращої керованості новинними потоками РасеЬоок був запропонований ал
горитм Е(1§еКапк, який вибудовує всі випадки взаємодії на сайті з погляду їхньої
релевантності. Алгоритм ґрунтується на трьох комунікативних принципах: сту
пені взаємодії адресата й адресанта (рівень «доброзичливості» визначається
кількістю часу взаємодії та перегляду профілю); відносному кількісному спів
відношенню типів контенту (наприклад, оновлення статусу відносин у СМ вва
23 ПаризерЗ. За стеной фильтров. Что Интернет скрьівает от вас?— М .,2012.— С. 11-12.
24 Там же.— С. 17.
25 Там же.— С. 25.
____________________________ Соціальні мережі в когнітивно-прагматичному вимірі
І88И 0027-2833. Мовознавство, 2017, № З 69
жається значущою новиною, оскільки актуалізує адресат-адресантні стосунки);
часі (актуальнішими вважаються свіжі повідомлення, наприклад, «\Уаз1ііп§1;оп
Розі» — перше офіційне видання, яке застосувало принцип релевантності в ін-
тернет-версії: 2010 р. на його сайті з ’явився розділ № і\уогШ є\уз, де кожен від
відувач бачив власну добірку контенту — посилання на матеріали «\¥аз1ііп§іоп
Розі», якими обмінювалися відвідувачі РасеЬоок). Принцип контрольованого
зворотного зв’язку дозволив Б. Меткалфу, винахіднику протоколу ЕЙіетеі,
сформулювати закон, названий його іменем: корисність мережі збільшується
зростаючими темпами із додаванням кожного нового користувача 26 27. «Немає
особливого сенсу у факсі, якщо він у вас один. Але якщо в кожного, з ким ви пра
цюєте, є апарат, то не мати його вкрай невигідно. Прив’язування користувача до
технологій — зворотний бік закону Меткалфа: РасеЬоок корисний саме тому, що
ним користуються всі» 21.
4. Відвідувач мережі — це контент. Одними з перших до розуміння необхід
ності підготовки новинних матеріалів, релевантних запитам відвідувачів, при
йшли співробітники чилійської газети «Ьаз ІЛіітаіз №іісіаз», які стали звертати
увагу на кількість прочитань своїх матеріалів та коментарів до них у СМ. Статті,
які користувалися популярністю в СМ, отримували продовження. Журналісти
аналізували «ходові» теми за кількістю кліків. За таким самим принципом орга
нізована робота й новинного блогу ІІрзЬоі28, редактори якого відстежують най-
популярніші ключові слова, а потім готують матеріали, що відповідають цим за
питам.
5. У середині 1990-х років західними дослідниками телекомунікаційних
систем було визначено три базових параметри нових медіа, або З К 29: 1) ком
п’ютерні та інформаційно-комунікативні технології (ІКТ); 2) комунікаційні сис
теми та мережі; 3) цифровий інформаційний контент. Сьогодні дослідники ін-
тернету говорять про виникнення четвертого К — конвергенції —
«комплексного процесу, здійснюваного відразу в кількох вимірах» 30: а) прис
троїв зв’язку — технічних, стаціонарних і мобільних; б) способів відображен
ня, редагування і поширення інформації; в) різних видів ЗМІ — преси, радіо, те
лебачення, інтернету, спрямованих на просування контенту до споживача
інформації; г) різних сфер інформаційно-комунікативної діяльності — журна
лістики, піару, реклами, маркетингу тощо; ґ) тематичної цілісності повідомлен
ня і формального зв’язку (англ.: сопуег§епсе оґтесііа апй те88а§е); д) мов, кодів,
алфавітів та ін. (англ.: сосіе 8\уіісЬіп§ апсі сосіе тіхіп§); е) комунікативних ролей,
що приводить до розмивання дистанції між автором повідомлення та його чита
чем; ж) монологу, діалогу та полілогу; з) концептуальних систем націй, мережевих
спільнот тощо.
У комунікації СМ усі визначені принципи конвергенції отримують новий
розвиток:
- активно створюються і позиціонуються інформаційно-комунікативні про
дукти в гібридних жанрах, наприклад інфотейнменту (об’єднання новини з роз
вагою — іпіогтаііоп + епіегіеішпепі) та едьютейнменту (поєднання гри та нав
чання — ебисаііоп+ епіегіеіптепі). Таким чином, виникають конвергентні
26 Див.: \у\у\у.Іе1есот1алу.ги/рег80па1іа/теІса1&.Ьіш.
27 Паризер 3. Зазнач, праця. — С. 52.
28 Див.: ЬЦр8://пе\У5.уаЬоо.сот/Ь10£8/ирзЬоІ.
29 Калмиков А. А. Профессиональная универсализация и специализация конвергентних
СМИ. — Ьйр://іагкі.пі/\ургев8/2010/09/06/1227.
30 Там же.
Л. Ф. Компанцева____________________________________________________________
70 І88И 0027-2833. Мовознавство, 2017, № З
іменування нових феноменів інтернет-комунікації, що пояснюється тотальним
процесом конвергенції в парадигмі «технологічні пристрої — когнітивна орга
нізація мережевої комунікації — жанр — прагматична організація мережевої
комунікації»;
- віртуальна реальність формується як реальна реальність: когнітивні, пси
хологічні, прагматичні процеси зумовлюють розвиток і життєздатність СМ поза
опозицією «реальність — віртуальність». У 1994 р. один з ідеологів системи вір
туальної концепції Ф. Брукс заявив, що віртуальна реальність стала реальністю:
«Не думайте про цю штуку як про дисплей, думайте про неї як про вікно, через
яке ви бачите віртуальний світ. Завдання комп’ютерної графіки — побудувати
такий віртуальний світ, який має реальний вигляд, реально звучить, рухається і
відгукується на взаємодію в реальному часі і навіть відчувається реально»31;
- конвергенція різних спільнот у просторово-часовому континуумі відбу
вається на рівні країн і континентів: «Для транснаціональних компаній набагато
зручніше працювати в одній системі, ніж підтримувати свої сторінки в 20-40
різних СМ, з різними вимогами та можливостями»32.
6. Посилення діалогічності. СМ орієнтовані на діалог, що є основою їх
трансформації (наприклад, блог — гібрид щоденника та епістолярію). Володін
ня нормами спілкування в соціальній мережі зумовлює породження веб-хвиль
навколо будь-якої (не)мовної події, що сприяє вирішенню певних завдань:
1) просуванню ідей серед спільнот, які мають близькі цінності та інтереси;
2) аналізу дискурсивних практик мережевих спільнот; 3) відтворенню комуніка
тивного портрета цільової аудиторії та окремих комунікантів, наприклад лідерів
думок, здатних транслювати ідеї, або ефлюентіалів — відвідувачів СМ, які по
ширюють виключно негативно забарвлені новини; 4) залученню до спілкування
нових комунікантів. У сучасному маркетингу та піарі існує вираз «працювати на
веб-хвилі», що означає «створювати інтерактивні комунікації, поширювати ідеї
від однієї СМ до іншої за принципом хвилі».
Діалогічність може відігравати і негативну роль, наприклад ініціювати
ООоз-атаки, які все частіше кваліфікуються як акції протесту. Так, Нідерланд
ська соціально-ліберальна партія «Демократи-66» розробляє закон, який захис
тить онлайн протести (дІоЬаІрозТсот). Таким чином, технологічні дії набувають
гуманітарного змісту, тим самим закріплюючи статус інтернету як реальної вір-
туальності.
7. Соціальні мережі як дослідницька платформа. Можливість самостійних
аналітичних досліджень — одна з важливих характеристик СМ. Сьогодні твер
дять про необхідність триангуляційного підходу до досліджень інтернет-кому
нікації, вивчення її як багатошарової семіотичної системи, використання гібрид
них та мультимодальних методів. На нашу думку, значним методологічним
потенціалом вивчення СМ є власне аналітичні дослідження і подальший обмін
даними. Стихійна аналітика може не тільки стимулювати інтерес до події, про
дукту тощо, але й позиціонувати (як у позитивному, так і негативному світлі)
суб’єкт/об’єкт. Так, у посібниках з бізнес-комунікацій у СМ наводяться такі під
рахунки: «Припустімо, в рік вам поставили 10 тисяч запитань, залишили відгуки
31 Вгоокх Уг. Р. Р. Ія ТЬеге апу Кеаі Уігіие іп Уігїиаі Кеаіііу? // РиЬІіс Іесіиге со-зропзогесі Ьу
іЬе Коуі А са іет у о ї Епціпеегіїщ апсі ВгііізЬ Сотриіег Зосіеіу.— Ьопсіоп, 1994.— асахіетіс.
гееаіс1шп(ТО80&сот>ВеІаі1?епй1у1уре.
32 Албитов А. РасеЬоок: как найти 100000 друзей для вашего бизнеса бесплатно.— М.,
2012,— С. 27.
____________________________ Соціальні мережі в когнітивно-прагматичному вимірі
/53У 0027-2833. Мовознавство, 2017, № З 71
на вашій сторінці у РасеЬоок (ЗО на день — це нормально, особливо якщо у вас
буде 100000 друзів). Ваша служба техпідтримки відповіла на них, ці повідом
лення потрапили в стрічки новин клієнтів. У середньому кожен користувач
РасеЬоок має 130 друзів. Отже, в теорії, ці повідомлення можуть побачити
130*10000=1300000 осіб»33.
8. Стратегія, спрямована на досягнення успіху як у віртуальних, так і в ре
альних комунікаціях. Прагматичні складники ефективної комунікативної стра
тегії як в інтересах окремого користувача, так і певної інституції в СМ такі: нав
чатися — слухати — визначитися в завданнях і цілях комунікації — оцінювати
комунікативну ситуацію — визначити пріоритети — розвиватися — контролю
вати — взаємодіяти. Як зазначають деякі дослідники34, якщо в СМ з’являються
повідомлення позитивної конотації, їхня кількість зростає, те саме спосте
рігається і з повідомленнями негативної конотації, тому в комунікації СМ особ
ливу увагу приділяють роботі з негативними повідомленнями. Технології реагу
вання на негативні повідомлення можна представити схематично (див. рис. 1).
9. Впливовість мережевих комунікацій зумовлена їхньою семіотикою —
креолізованість СМ передбачає «відтворення текстів, фактура яких складається
з двох частин — вербальної (мовної / мовленнєвої) і невербальної (належної ін
шим знаковим системам)»35. Дослідники дійшли висновку про «поступове “ста
ріння” змістопороджувальних структур і необхідність їх компенсації, з одного
боку, запровадженням нових, раніше заборонених, з другого боку, — омолод
женням старих, уже забутих змістопороджувальних структур» 36.
Отже, СМ для сучасного лінгвіста є не лише привабливим об’єктом дослід
ження, а й технологічною платформою для експериментальних пошуків. Як вис
новки пропонуємо порівняння переваг та недоліків лінгвістичних досліджень
вСМ.
Переваги досліджень у соціальних мережах:
1. Економія ресурсів. Порівняно з традиційними формами опитування СМ
дозволяють істотно заощадити час, гроші і людські ресурси, а також залучити
значно більшу кількість респондентів.
2. Великий обсяг вибірки — до кількох тисяч, що істотно знижує можли
вість випадкової помилки вимірювання.
3. Швидкість дослідження. Наприклад, широкомасштабне інтернет-опиту-
вання по всьому світу великою кількістю мов можна провести протягом одно-
го-трьох днів.
4. Можливість оперативного реагування: у разі необхідності можна швидко
і без додаткових витрат змінювати інструмент дослідження відповідно до нових
даних, наприклад змінити зміст анкети.
5. Широта охоплення. Дослідження через СМ дають можливість вивчати
різні соціальні групи і спільноти, здійснювати міжнаціональні дослідження.
6. Досяжність. Інтернет-дослідження уможливлюють вивчення думок лю
дей, недоступних у реальному житті.
7. Спрямованість. Можливість орієнтації на специфічні вибірки, залучення
людей з конкретними, специфічними інтересами. Як правило, досягти цього
можна шляхом звернення до певних тематичних СМ.
33 Там же. — С. 36.
34 Там же.
35 Див.: Сорокин Ю. А., Тарасов Е. Ф. Креолизовашше тексти и их коммуникативная
функция // Оптимизация речевого воздействия.— М., 1990.— С. 180.
36 Там же.
Л. Ф. Компанцева____________________________________________________________
72 /5ІХАї 0027-2833. Мовознавство, 2017, № З
Соціальні мережі в когнітивно-прагматичному вимірі
Рис. 1. Технології реагування на негативні повідомлення в соціальних мережах
8. Релевантність. Під час досліджень у СМ вплив інтерв’юера на респонден
тів значно знижується порівняно з подібним дослідженням у реальному просторі.
9. У відповідях респондентів рідше зустрічаються соціально бажані варіан
ти, ніж у ситуації бесіди з інтерв’юером. При відповідях на відкриті запитання
електронною поштою люди надають докладніші і розгорнутіші відповіді, ніж
при традиційному анкетуванні.
10. Високий рівень довіри.
11. Можливість відповідей на анкету без безпосереднього контакту з інтер
в’юером дозволяє домогтися від респондентів вищого рівня довіри; люди вис
ловлюють думки щиріше і відвертіше завдяки анонімності середовища.
12. Широта охоплення предметних полів. Інтернет дає досліднику можли
вість вивчати делікатні і закриті для публічного обговорення теми, які більшість
людей не погодилася б обговорювати під час особистої бесіди з дослідником.
13. Організаційна гнучкість. Респондент вибирає зручний для нього час і
місце проведення дослідження, він перебуває в комфортному для нього середо
вищі.
14. Чітка логіка проведення дослідження. Спеціальне програмне забезпе
чення дозволяє домогтися уникання традиційних помилок, характерних для рес
пондентів, наприклад, запитування ними прихованих підказок. Наступне запи
тання не може бути поставлене, якщо не отримано відповіді на попереднє. Крім
цього, у разі необхідності існує можливість розміщення питань на веб-сторінці
як списком, так і поодинці, у певному або у вільному порядку.
15. Оперативний контроль під час заповнення анкети. СМ надають до
сліднику додаткові можливості програмного контролю над заповненням анкети.
Стає можливим виявлення логічних протиріч у відповідях респондента та їх
виправлення, розв’язання проблеми неповних відповідей. Спеціальна програма
перевірятиме заповнення всіх полів у анкеті і в разі необхідності нагадуватиме
про те, що необхідно відповісти на всі запитання.
16. Використання елементів мультимедіа та гіпертексту — не тільки тексто
вих, а й звукових або відеоопитувальників. Є можливості оригінального офор
І83И 0027-2833. Мовознавство, 2017, № З 73
млення анкети (багатокольорова палітра, анімації тощо). Респонденту може бу
ти попередньо надана для ознайомлення музична, графічна або
відеоінформація.
17. Подальша комунікація з респондентами. Наприклад, ознайомлення їх з
результатами проведеного дослідження з можливістю критичного розбору і вне
сення доповнень.
18. Зворотний зв’язок, що дозволяє додатково стимулювати людей до участі
в опитуванні.
19. Автоматичне збирання додаткової інформації про респондентів (тип
провайдера, ІР-адреса, програмне забезпечення, адреса електронної пошти, час
заповнення опитувальника, місце проживання тощо).
20. Автоматична письмова фіксація даних і автоматичне опрацювання анкет.
Бесіда між дослідником і респондентом фіксується в письмовому вигляді. Отри
маний транскрипт можна зберегти як текстовий файл і потім використовувати
під час аналізу даних: здійснювати пошук за ключовими словами, цитувати —
переносити фрази у звіт, не боячись помилитися, тощо.
Недоліки досліджень у соціальних мережах:
1. Певні витрати, пов’язані із створенням технічних умов для проведення
дослідження: обслуговування та експлуатації сервера, оплати послуг провайде
ра, програмістів тощо.
2. Обмежений розмір опитувальника. Анкети містять зазвичай від одного до
трьох запитань, оскільки на детальнішу анкету відвідувачі СМ можуть не пого
дитися відповісти.
3. Контроль заповнення опитувальника. Не завжди можливо під час прове
дення онлайн-опитувань обмежувати час заповнення анкети (якщо це потрібно)
і відстежувати кількість виправлень у відповідях.
4. Індивідуальні параметри системи. На сприйняття користувачем текстово
го і особливо графічного матеріалу може помітно впливати тип програмного за
безпечення, встановленого на комп’ютері, де відбувається заповнення анкети.
5. Стихійність вибірки. Як правило, на анкету в СМ відповідають добро
вольці — найактивніші інтернет-користувачі. Це ускладнює можливість кон
тролю відповідності вибіркової та загальної сукупності опитуваних.
6. Відсутність можливості відстежувати індивідів, які читали опитувальник,
але з певних причин не заповнили його.
7. Охоплення аудиторії. Навіть якщо визначено загальну сукупність опиту
ваних інтернет-користувачів, виникає ризик отримати зміщені результати, ос
кільки коло респондентів може бути звужено до аудиторії однієї СМ, де роз
міщений опитувальник.
8. Рухливість, мінливість соціального простору в інтернеті. До СМ постійно
приходять нові люди, у той час як хтось із старих учасників залишає ресурс.
9. Комунікативні проблеми. Можлива неправильна інтерпретація респон
дентами деяких запитань анкети, помилки в заповненні таблиць, спотворення
інформації, неадекватне реагування, пропуски окремих запитань тощо. Дослід
ник також може неправильно інтерпретувати відповіді респондентів у тих ви
падках, коли вони надходять до нього в письмовому вигляді. Тому потрібно в
складних випадках перепитувати та уточнювати відповіді респондента.
10. Неодноразова участь в опитуванні. Існує проблема із встановленням
факту унікальності участі людини в опитуванні. Деякі респонденти можуть бра
ти участь у дослідженні по кілька разів, істотно впливаючи на підсумковий роз
поділ відповідей. Щоб уникнути цього, застосовується ідентифікація ІР-адреси
Л. Ф. Компанцева____________________________________________________________
74 І88И 0027-2833. Мовознавство, 2017, № З
комп’ютера, з якого заходить респондент (однак з вибірки «випадають» респон
денти, які можуть зайти з цієї ж ІР-адреси).
11. Відсутність соціолінгвістичних даних про респондентів. Не виключена
й умисна дезінформація, наприклад, досить часто практикується зміна статі.
Завдання верифікації даних надзвичайно ускладнене.
12. Навмисне спотворення даних. Важко оцінити ступінь достовірності от
риманих результатів. Індивід може давати помилкові або довільні відповіді на
запитання з метою побавитися або подивитися, що з цього вийде.
Ь. Р. КОМРАОТ8ЕУА
80СІАЬ № Т\УОКК8 ГКОМ СОСМТІУЕ-РКАСМАТІС \ТЕ\\РОІ1\Т
ТЬе рарег Росивев оп сигтепі арргоасЬез Іо іЬе зіисіу оР зосіаі пеїлуогкв — соттипісаііуе,
те<1іа1іп§иІ8ііс, зїуіізгіс апд 1іп§иізІіс, сіізсигзіуе, @епге апсі сопсеріиаі. ТЬе рарег аізо зи^^езіз
со§піііує апсі рга§таРіс апаїузіз оР пеЬуогк согптипісаііопз тоЬіІігайоп роїепііаі.
К еу іуогс із: зосіаі пеїлуогкз, пеЬуогк риЬІіс зрасе, <Ье ргіпсіріе оР геїеуапсе, рга§та(ісз
оР тоЬіІігаїіоп.
____________________________ Соціальні мережі в когнітивно-прагматичному вимірі
І88И 0027-2833. Мовознавство, 2017, № З 75
|