Дифтонгічні рефлекси *о в західнополіських фольклорних текстах
У статті на матеріалі записів місцевого фольклору та сучасних діалектологічних даних розглянуто функціонування дифтонгів на місці етимологічного *о в периферійних підляських та суміжних західно-середньополіських говірках північного наріччя української мови. Проаналізовані з опорою на діалектографічн...
Збережено в:
| Дата: | 2017 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2017
|
| Назва видання: | Мовознавство |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184291 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дифтонгічні рефлекси *о в західнополіських фольклорних текстах / Ю.В. Грицевич // Мовознавство. — 2017. — № 3. — С. 76-80. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-184291 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1842912022-05-14T01:26:26Z Дифтонгічні рефлекси *о в західнополіських фольклорних текстах Грицевич, Ю.В. У статті на матеріалі записів місцевого фольклору та сучасних діалектологічних даних розглянуто функціонування дифтонгів на місці етимологічного *о в периферійних підляських та суміжних західно-середньополіських говірках північного наріччя української мови. Проаналізовані з опорою на діалектографічні джерела західнополіські народнопоетичні тексти підтверджують гіпотезу про евристичну цінність фольклорних записів як матеріалу для вивчення особливостей народного мовлення. The functioning of diphthongs in the place of etymological *o in peripheral Pidlashshia and adjacent Westem-Middle-Polissian dialects of the Northern dialect of the Ukrainian language on the material of the records of local folklore and modem dialectological data analysed in the article. The key findings of this study confirm the hypothesis about heuristic value of folklore records as a case study of the dialectal speech peculiarities. 2017 Article Дифтонгічні рефлекси *о в західнополіських фольклорних текстах / Ю.В. Грицевич // Мовознавство. — 2017. — № 3. — С. 76-80. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184291 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті на матеріалі записів місцевого фольклору та сучасних діалектологічних даних розглянуто функціонування дифтонгів на місці етимологічного *о в периферійних підляських та суміжних західно-середньополіських говірках північного наріччя української мови. Проаналізовані з опорою на діалектографічні джерела західнополіські народнопоетичні тексти підтверджують гіпотезу про евристичну цінність фольклорних записів як матеріалу для вивчення особливостей народного мовлення. |
| format |
Article |
| author |
Грицевич, Ю.В. |
| spellingShingle |
Грицевич, Ю.В. Дифтонгічні рефлекси *о в західнополіських фольклорних текстах Мовознавство |
| author_facet |
Грицевич, Ю.В. |
| author_sort |
Грицевич, Ю.В. |
| title |
Дифтонгічні рефлекси *о в західнополіських фольклорних текстах |
| title_short |
Дифтонгічні рефлекси *о в західнополіських фольклорних текстах |
| title_full |
Дифтонгічні рефлекси *о в західнополіських фольклорних текстах |
| title_fullStr |
Дифтонгічні рефлекси *о в західнополіських фольклорних текстах |
| title_full_unstemmed |
Дифтонгічні рефлекси *о в західнополіських фольклорних текстах |
| title_sort |
дифтонгічні рефлекси *о в західнополіських фольклорних текстах |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2017 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184291 |
| citation_txt |
Дифтонгічні рефлекси *о в західнополіських фольклорних текстах / Ю.В. Грицевич // Мовознавство. — 2017. — № 3. — С. 76-80. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT gricevičûv diftongíčnírefleksiovzahídnopolísʹkihfolʹklornihtekstah |
| first_indexed |
2025-07-16T04:27:53Z |
| last_indexed |
2025-07-16T04:27:53Z |
| _version_ |
1837776318710677504 |
| fulltext |
Ю. В. ГРИЦЕВИЧ
ДИФТОНГІЧНІ РЕФЛЕКСИ * 0 В ЗАХІДНОПОЛІСЬКИХ
ФОЛЬКЛОРНИХ ТЕКСТАХ __________________________
У статті на матеріалі записів місцевого фольклору та сучасних діалектологічних даних
розглянуто функціонування дифтонгів на місці етимологічного *о в периферійних підляських
та суміжних західно-середньополіських говірках північного наріччя української мови. Проа
налізовані з опорою на діалектографічні джерела західнополіські народнопоетичні тексти
підтверджують гіпотезу про евристичну цінність фольклорних записів як матеріалу для ви
вчення особливостей народного мовлення.
К л ю ч о в і с л о в а : дифтонги, наголос, говірки, фольклорні тексти, Західне Полісся.
Розвиток і на місці етимологічних *о, *е в новозакритих складах — історико-ти-
пологічна риса української мови, за якою вона протиставляється всім іншим
слов’янським мовам. У північному наріччі української мови (за винятком во-
линськополіської групи говірок), крім монофтонгів, на місці давнього *о в наго
лошеному новозакритому складі представлено звуки неоднорідного творення,
які вважають проміжною стадією розвитку *о в і, пор.: в[уо]з, р[уп]г, л[уе]і,
т[ум]к, ос'л[уо]н, в[ум]н (Східне та Середнє Полісся) (АУМ-1 \ к. № 57-62);
хв[уо]ст, ст[уо]л, пор[уо]г; в[ум]з, ст[ум]л (Західне Полісся) (АУМ-2, к. № 51);
з ареалу підляських говірок — \уЗ\- піру^г (Аркушин 2007, 382), ку^н’ (Арку-
шин 2007, 190), ву2н (Аркушин 2007, 44), сту^л (Аркушин 2007, 256), ру^в
(Аркушин 2007, 326), ку2т (Аркушин 2007, 272) та ін.
В. М. Мойсієнко, коментуючи фонетичні особливості поліського наріччя,
зазначає: «Дифтонги у о < о т а і е < е ( і ) фіксуються діалектологами майже на
всій території Полісся (виняток — непослідовність (затухання) іе на Західному
Поліссі), хоч АУМ наявність уо та іе на Західному Поліссі (крім Берестейщини
та Підляшшя) не підтверджує» 1 2.
В українській лінгвістиці досі немає одностайного погляду на шлях розвитку
українського і з *о. В. М. Мойсієнко так узагальнює два основних підходи вче
них до розв’язання цього питання: «1) до занепаду зредукованих український те
риторіально-мовний простір був нечленований (або слабочленований) і від
Прип’яті до Карпат розпочався однаковий процес витворення і: возь > вуоз >
вуиз > вуіз >... віз, при цьому північні українські говірки затримали певну про
міжну дифтонгічну стадію (Потебня, Міклошич, Житецький, Михальчук, Шах-
матов, спочатку Ганцов, Курашкевич, Савченко, Булаховський, Жилко, Деже,
Дзендзелівський, Павлюк, Робчук, Назарова, Жовтобрюх, Півторак, Німчук);
1 Список скорочень див. у кінці статті.
2 Мойсієнко В. М. Фонетичні особливості поліського наріччя // ІЛсгаіпзкіе і роккіе §\уагу
ро§гапісга.— ІдіЬІіп ; Сиск, 2001.— С. 52.
О Ю. В. ГРИЦЕВИЧ, 2017
76 І58И 0027-2833. Мовознавство, 2017, № З
2) до занепаду зредукованих український територіально-мовний простір не був
єдиним, тому на півночі і півдні України розвиток *о проходив незалежно, при
чому в південноукраїнських говірках дифтонгічної стадії не було (пізніше Ган-
цов, Курило, Шевельов, Залеський, Ткаченко)»3.
Мета нашого дослідження — виявлення, систематизування й аналіз дифтон
гічних вокалів, відображених у записах фольклору, а саме: а) опрацювання міс
цевих фольклорних текстів щодо виявлення звуків неоднорідної артикуляції;
б) зіставлення проаналізованої підсистеми вокалізму з діалектними даними для
встановлення характеру зв’язку говіркового та фольклорного матеріалу.
Уживання дифтонга [уо] послідовно висвітлюють дослідники підляського
фольклору. Серед інших західнополіських говірок підляський мовно-терито
ріальний простір вирізняє функціонування дифтонгів у наголошеній позиції на
місці давнього *о. «Далеко краща доля, — констатує Ю. Шевельов, — судилася
дифтонгам на Західному та Північному Підляшші, де й дотепер поширені и0, ио,
ие, иу, иу, а в деяких селах — навіть иа » 4, пор.: не буойтеся (Ігнатюк 1982а, 13),
гнуой (Ігнатюк 1982,61), доруожшей, солуодшей (там же, 74), туолько (Ігнатюк
1984, 2), куонь (Ігнатюк 1985, 5; Ігнатюк 1984а, 7; Ігнатюк 1982, 103), на двуор
(Ігнатюк 1984а, 4), буольїи (там же, 1),руозни (Ігнатюк 1985а, 14), за стуол (ТП,
37), пуозно (там же, 61), муой (там же, 101), піруог (там же, 117), поклуон (там же,
149), вуон (там же, 153), гуорко (там же, 174), з розбуойніком (там же, 245),
Антуон, за хвуост (там же, 268), в горуодці (Кравчук, 130), найбуольш (там же,
122), туолько (там же, 177), буор (там же, 112), куонь (Ігнатюк 2001,48), куошкі
(Лабович, 34), мурі (ЧЛ, 14), напурі, нуос (там же, 16), вуон, нуоч, по туом
слідочку (ЧЛ, 17), не буол’но, на всхуод, голуовка (там же, 18), злуость (КТ, 93),
непокуорна (там же, 106), куот, через плуот, куошку, за живуот (там же, 27),
куолько, туолько (там же, 35), постуой, нуожку (там же, 46), вуон, потуом (там
же, 69), муоцно (там же, 31 ),регеЬиог, га ріиоі (Зїасітачик, 98), м> сіиот (там же,
116), ЬиоЬг (там же, 149), уогиоіка (там же, 163), зігиоїка, па гускиой (там же,
172), тиоі (Дер. 2, 20), Ьиоіпо (Дер. З, 85), пиосгки, п> гарної (там же, 24), кга]
коїиойкі, и> коїиом/сі (там же, 25), га ішю], пе Ьиоріе (там же, 8), риогпо (Кер. 4,
20), киогзг (там же, 86), Апіиоп, га скмтозі, пиогкату (там же, 44), куолько, пуоп
(8Р, 101), Рьігуор, куот (там же, 143), нуочка, доруожка, куонь (там же, 28), тио/'
(КР, 90), іиоіко (там же, 1 \2),роІиот (там же, 89), га койиолуїи (ОІезЬсЬик, 118),
той (там же, 66), и \\>огиоІ (там же, 109), твуой (ОО), га йгиоЬпуті (Кер. 4,75), за
друобними (ОО) та ін., напр.: «Куот ложкі мне, куот почннкі мьіе, а Рьігуор
свою жуонку дубіною біе» (8іасЬ\уіик, 143), «Роїе і уопа, роїе, 1о) регеЬнще, а
регеЬиог гіуеіа га ріиоі уукіба)е» (там же, 98), «Іезі и тепе сііуеііа гиобпе \у сгішу
зіогопіуе, о) \уту\уа)ессіе зіиогопкаті)ак ЬиоЬг и уосіцє» (там же, 149), «їде, їде її
мати, на двуор наїжджає» (Ігнатюк 1984а, 4). Із локальними особливостями реф
лексації етимологічного голосного пов’язане оформлення субстантивного за
кінчення *-овь: китиоч/ (Кер. 3 ,66), Ьигакиом/ (Кер. 4,46), пірогуов (&Р, 143), ру-
кавуов (там же, 61), па рапиож (8іас1і\уіик, 118), слідкуов, цвіткуов (ПП, 5),
напр.: «№ )'іеіазіа Ьигакшну, паріїазіа клуази, ігу бп'іе лу ресгу пе раїііа, Ьо пе
т 'іе іа сгази» (Кер. 4,46); прикметникового закінчення *-ои: тп Че тоїойиоу (там
же, 47), молодуой (ММ). Цей самий дифтонг у закритому наголошеному складі
спостерігається навіть у книжних за походженням словах, де в літературній мові
3 Мойсієнко В. М. Про південноукраїнський ікавізм та поліські дифтонги: монографія.—
Житомир, 2007.— С. 24.
4 Шевельов Ю. Історична фонологія української мови.— X., 2002.— С. 931.
_________________ Дифтонгічні рефлекси *о в західнополіських фольклорних текстах
І88И 0027-2833. Мовознавство, 2017, № З 77
*о зберігається, як-от: Буог (Ігнатюк 1985а, 22; Ігнатюк 1985, 29; Ігнатюк 1984,
9; Ігнатюк 1982, 3), Виок (Біасігшик, 159; Пер. З, 57; Пер. 4, 34), Пан Буог (&Р,
22), Виоск (ОІезЬсЬик, 119) тощо. Одиничним випадком представлено дифтонг
[іу], пор.: «Ци то муой, ци то муой, що в жовтом кожуси, сподобався віун мні і
моюй матуси» (Ігнатюк 1982, 61) (якщо це не технічна помилка або просто не
точна передача специфіки діалектного мовлення).
Дифтонг [уо], зумовлений, очевидно, аналогією до наголошеної позиції, зас
відчено й у закритих ненаголошених складах, зокрема в закінченнях родового
відмінка множини іменників та місцевого відмінка прикметників: ввуойшла
(ЧЛ, 35), дуождати (ТП, 59), пуойдем (там же, 99), Захурд (Ігнатюк 1984, 6),
пуоіила (Ігнатюк 1982а, 13; Ігнатюк 1983, 13; Ігнатюк 1982, 5), дуостану (Ігна
тюк 1982а, 14), здуоймів (там же, 20), дуождати (там же, 22), пуойди (Ігнатюк
1984, 11), пуршли (Ігнатюк 1985, 7), зуррниці (там же, 6), явурр (Ігнатюк 1982а,
8), ягуод, розкуош (Ігнатюк 1985а, 1), пуознала (Ігнатюк 1985а, 14; Ігнатюк
1984а, 1),радурсть (Ігнатюк 1985а, 28), киогкор (КР, 137), нз пуойду (8Р, 64), до
розбойнічкуов (там же, 28), козіепкиом? (БіасЬшик, 77), и скіорсгукиом/ (там же,
112), чарруов (Ігнатюк 1985, 32), з приймуов (Ігнатюк 1985а, 2), порум’януом
(ТП, 70), тзгпіомшот (Кер. 3 ,105), па гокііотіот (Кер. 4,144),ро Ьокаскиот,
па зігиоскиот (8іасЬ\уіик, 179), мггуїопиот (КР, 92), пом’впкио] (Кер. 2, 11), ро
Ьіесіпиоі (Кер. З, 76), па йзоуто] (там же, 78), на майовуой (ТП, 51), в правуой
(Ігнатюк 1985, 15), напр.: «Чи вас циганка того навчила? Чи вам ворожка ча-
ррурв дала?» (Ігнатюк 1985, 32).
За аналогією до новозакритих складів дифтонг [уо] розвинувся й у відкрито
му складі, де з історичного погляду мав би зберігатися [о]: груозиться (Ігнатюк
1982, 102), пуршевши (Ігнатюк 1985а, 37), курнець (Ігнатюк 1984а, 21), мнурго
(Ігнатюк 1982, 73), тпиоко (Р2В, 144), г пиоіок (ОІезЬсЬик, 66), напр.: «Замуж
пуршевши треба всім зажуритись, бути дівкою муть люди говорити» (Ігнатюк
1985а, 37).
На пограниччі західно- та середньополіських говірок, зокрема в текстах,
співвідносних з говіркою с. Немовичі Сарненського району Рівненської області,
зафіксовано різноманітні вияви голосних неоднорідної артикуляції внаслідок
рефлексації *о: до зуоркі (ВО, 116), вуен (там же, 106), на муей, твуей (там же,
117), Буог (там же, 110), напр.: «У саду голлє вісит, сам Буог коровай місит» (ВО,
110), «Де наш зять подиувса, чи вуен у клочче увертиувса» (там же, 106); моуй
(там же, 107,109), напр.: «А млін мелє, вода рінє, а колесо повернулосо, а до тебе
моуй міленькі да й серденько привернулося» (там же, 107); на двиер (там же,
117), напр.: «Наєхало семсот бояр на муей двиер, познай, познай, молода Ната
лочко, котри твуей» (там же, 117), пор. діалектний матеріал із села Немовичі та
найближчих населених пунктів: хв[у^]ст, ст[уи]л, в[уг]з, ву?з (АУМ-2, к. № 51).
Явищем дифтонгізації охоплено й відкриті склади: доруоженьку (ВО, 112),
напр.: «Бо вже місяць доруоженьку засвєтиув, а уже вєтіор воруетечка прочи-
ниув» (там же, 112). На думку Ю. Шевельова, «у середньополіських говірках
дифтонги, посталі з е, е, о, виступають залишково й зазвичай бувають заступлені
монофтонгами и, о або у на місці о» 5.
Спорадично в тих самих суміжних західно-середньополіських говірках
представлено явище розпаду дифтонгів на дві окремі фонеми. За спостережен
нями Ю. Шевельова, «у деяких місцевостях слабший компонент перетворював
ся на приголосний, а саме: ие > ге: зіоіь > зІи01 > зіие1 > з(иеІ > зіуєі (літ. укр. стіл).
5 Шевельов Ю. Зазнач, праця. — С. 964.
Ю. В. Грицевич______________________________________________________________
78 І8ВБ 0027-2833. Мовознавство, 2017, № З
У середньополіській зоні між Дніпром і Случчю переважає дифтонг и0 (у пони-
зов’ї Прип’яті — ио), але західніше (Сарни — Дубровиця) та деінде в межиріччі
Случі та Стиру можна подибати цу, ие та похідний від нього ує (з перетворенням
першого складника дифтонга на приголосний): зіуєі ‘стіл’, к уеп ’ ‘кінь’» 6,
пор. інші приклади розпаду дифтонга: твиек, ствиел (Смородськ, Дуброви-
цький р-н) (АУМ-2, к. № 51), кеш ’ ‘кінь’, квит ‘кіт’ (Нільська Воля та Рудка-
Більськовольська, Володимирецький р-н), квеилка ‘кішка’ (с. Сарни, Сарнен-
ський р-н), нвуж ‘ніж’, крв’іт ‘кріт’, колвудка ‘колідка’, свил’ ‘сіль’, рвиг ‘ріг’,
порвусна ‘порісна’ (Городище, Дубровицький р-н) (Аркушин 2012, 52). Показо
вими щодо вияву розпаду дифтонгів стали фольклорні записи 30-х рр. XX ст. із
с. Немовичі: гвиркий (ВО, 78), гвир (там же, 90), соквил (там же, 94), напр.: «Наї
хали семигироньки с семи гвир, навезли вони скрипок, цимбалів на ввесь двир»
(там же, 90), «Бодай тобі такий вік, як у мене чоловьїк, — такий гвиркий, як по
лин, таке мині життя з ним» (там же, 78).
Отже, наявність звуків неоднорідної артикуляції є типологічною ознакою
північноукраїнського наріччя. Дифтонгічний вокал [уо], простежений у фо
льклорному матеріалі, вважають однією з найархаїчніших ланок на шляху реф
лексації *о в сучасне і. Проаналізовані з опертям на діалектологічні праці місце
ві фольклорні зразки свідчать про тісний взаємозв’язок на мовному рівні текстів
народної творчості та говору, в ареалі якого вони побутують.
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
_________________ Дифтонгічні рефлекси *о в західнополіських фольклорних текстах
Аркушин 2007
Аркушин 2012
АУМ-1
АУМ-2
ВО
Ігнатюк 1982
Ігнатюк 1982а
Ігнатюк 1983
Ігнатюк 1984
Ігнатюк 1984а
Ігнатюк 1985
Ігнатюк 1985а
Ігнатюк 2001
Кравчук
КТ
— Аркушин Г. Голоси з Підляшшя (Тексти).— Луцьк, 2007.— 536 с.
— Аркушин Г. Л. Західнополіська діалектологія : навчальний посібник з
регіональної діалектології.— Луцьк, 2012.— 256 с.
— Атлас української мови : В 3 т.— К., 1984.— Т. 1. Полісся, Середня
Наддніпрянщина і суміжні землі / Ред. тому І. Г. Матвіяс.— 498 с.—
(391 карта).
— Атлас української мови: В 3 т.— К., 1988.— Т. 2. Волинь, Наддністрян
щина, Закарпаття і суміжні землі / Ред. тому Я. В. Закревська.—
520 с.— (407 карт).
— Весільні обряди Рівненщини : Фольклорно-етнограф. записи XIX —
поч. XX ст.— Рівне, 2004.— 140 с.
— Ігнатюк І. Обрадовиї письні з Подляшшя. Весільниї письні.— Люблін,
1982,— 170 с.
— Ігнатюк І. Подляськії веснянкі.— Люблін, 1982.— 62 с.
— Ігнатюк І. Народні пісні з Підляшшя.— Люблін, 1983.— 37 с.
— Ігнатюк І. Народниї письні з Подляшшя. Балади й гісторичниї письні.
— Лаймен, 1984.— 36 с.
— Ігнатюк І. Народниї письні з Подляшшя. Кавалірськії письні.— Лай
мен, 1984.— 54 с.
— Ігнатюк І. Народниї письні з Подляшшя. Любовниї письні.— Лаймен,
1985,— 69 с.
— Ігнатюк І. Народниї письні з Подляшшя. Родинно-побутовиї письні.—
Лаймен, 1985.— 64 с.
— Ігнатюк І. Сіножаття, жнива та обжинки на Південному Підляшші //
Над Бугом і Нарвою : Укр. часопис Підляшшя.— 2001.— № 5-6
(57-58).— С. 48-51.
— Кравчук Н. В. На Підляшші — пісні наші (проблеми регіональної спе
цифіки та національної ідентичності).— Луцьк, 2012.— 280 с.
— Котилася торба з високого горба : Дит. фольклор із Півн. Підляшшя /
Записав, і опрац. А. Артем’юк.— Більськ на Підляшші, 2011.— 136 с.
6 Тамже. — С. 929-930.
І88И 0027-2833. Мовознавство, 2017, № З 79
Ю. В. Грицевич.
Лабович
ММ
00
пп
тп
чл
Оіезгсгик
Р2В
Пер. 2
Кер. З
Кер. 4
КР
8іасЬ\уіик
$Р
— Лабович Л. Світ народної еротики в підляських піснях // Над Бугом і
Нарвою : Укр. часопис Підляшшя.— 2015.— № 3 (139).— С. 29-34.
— ІУкуа матул’а переборнічка : Киїіига тих. \узі 2ЬисЬ.— Віеїзк Росіїазкі,
2009 (зберігається на СБ).
— Орнешкі з Орнешкова. — Віеїзк Росіїазкі, 2008 (зберігається на СБ).
— Постоп’янка з Подляшша : Традиц. музика Підляшшя / Упоряд. Л. Лу
кашенко // Етнічна музика України.— К., 2004.— 31 с.
— Традиційні пісні українців Північного Підляшшя / Упоряд., вступ, ст. і
нот. транскрипції Л. Лукашенко.— Л., 2006.— 308 с.
— Ч м в лузі не каліна: Ріезпі Ьіаіогизкіе) \узі Низакі.— Віеїзк Росіїазкі,
2012.— 20 с. + СВ.
— Оіезгсгик А. Ьискоте оЬгг?<1у \уезе1пе па Росіїазіи.— ЬиЬІіп, 1951.—
208 з.
— Ріезпі 2 іе т і Віеізкіе): §тіпа Огіа / 2еЬга1 і оргас. 8. Кора.— Віеїзк
Росіїазкі, 2006.— 22+ 3 з.
— Керегішг гезро16\у ГоІкІогузІусгпусЬ Віаіозіоссгугпу.— Віаіузіок, 1994.—
2Є82. 2.— 116 з.
— Керегіиаг гезро16\у ГоІкІогузІусгпусЬ Віаіозіоссгугпу.— Віаіузіок, 1995.—
2 ез2. 3.— 128 з.
— Керегіиаг гезро16\у МкІоіузіусгпусЬ Віаіозіоссгугпу.— Віаіузіок, 2003.—
2езг. 4.— 161 з.
— Киз Росіїазка : Росіїазіе \у орізасії готапіукууу / ЇУуЬоги сіокопаї і оргас.
.Г. На\¥гу1ик.— Віеїзк Росіїазкі, 1995.— 148 з.
— Зіаскшик V. 8іуа гогиіа. — ВіїозШок, 2006. — 183 з.
— Йріе\упік росіїазкі. І / Росі гесі. Б. Ріопіка. — Віеїзк, 1998. — 154 з.
{Луцьк)
УТГ. V. НКУТ8ЕУУСН
БІРНТОІЧСАЬ КЕРІ.ЕХЕ8 ОР * 0 ЕЧ \¥Е8ТЕКХ РОІЛ88ІА1Ч ЕОЕКІ.ОКЕ ТЕХТ8
ТЬе Йіпсііопіїщ оР сіїрЬІЇкнщз іп Йіе ріасе оР еіуто1о§іса1 *о іп регіріїегаї Рісіїазіїзіїіа апсі
асУасепі \Уезіет-Мі<1(іїе-Ро1І88Іап сіїаіесіз оР ІЇіе ІЧогІЇїет сіїаіесі оР ІЇіе Цкгаіпіап 1ап§иа§е
оп ІЇіе таїегіаі оР Іііе гесогіїз оР Іосаі Роїкіоге апсі т о с іе т сіїа1есІо1о§іса1 сіаіа апаїузесі
іп ІЇіе агіісіе. ТЬе кеу Рїпсііїщз оР ІЇііз зіисіу сопйгт ІЇіе ЬуроІЇїезіз аЬоиі Ьеигізііс уаіие оР Роїкіоге
гесогсіз аз а сазе зіисіу оР ііїе сіїаіесіаі зреесЬ ресиїіагіїіез.
Кеулуогсіз: сіїрЬІЇюп§з, зігезз, сіїаіесїз, Роїкіоге іехіз, ЇУ езіет Роїіззіа.
80 ІЖЯУ 0027-2833. Мовознавство, 2017, № З
|