Скляренко А., Скляренко О. Артикль в сфере ономастики

Рецензія на книгу: А. Скляренко, О. Скляренко. Артикль в сфере ономастики. Ч. 1. Теория ономастических артиклей О.: Астропринт, 2015.— 380 с. Ч. 2. Функционирование ономастичеких артиклей О. : Астропринт, 2016.— 416 с. Рецензована праця, що становить третю книгу п’ятитомної серії «Типологічна...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2017
Автор: Потапенко, С.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2017
Назва видання:Мовознавство
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184292
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Скляренко А., Скляренко О. Артикль в сфере ономастики / С. Потапенко // Мовознавство. — 2017. — № 3. — С. 81-82. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-184292
record_format dspace
spelling irk-123456789-1842922022-05-14T01:26:24Z Скляренко А., Скляренко О. Артикль в сфере ономастики Потапенко, С. Рецензії та анотації Рецензія на книгу: А. Скляренко, О. Скляренко. Артикль в сфере ономастики. Ч. 1. Теория ономастических артиклей О.: Астропринт, 2015.— 380 с. Ч. 2. Функционирование ономастичеких артиклей О. : Астропринт, 2016.— 416 с. Рецензована праця, що становить третю книгу п’ятитомної серії «Типологічна ономастика», присвячена зіставному дослідженню артиклів. Важливість рецензованого видання для вітчизняної ономастики полягає в збагаченні теорії власних назв новими фактами, дещо далекими для тих, хто займається східнослов’янськими мовами, у яких немає артиклів. Для спеціалістів із загального та зіставного мовознавства рецензована праця цінна тим, що започатковує окрему галузь лінгвістики, названу артиклезнавством, або артиклелогією (с. 82). Її виокремлення стало можливим унаслідок узагальнення матеріалу різних мов, що дозволило вийти на новий рівень абстракції й усвідомити існування окремої дисципліни. 2017 Article Скляренко А., Скляренко О. Артикль в сфере ономастики / С. Потапенко // Мовознавство. — 2017. — № 3. — С. 81-82. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184292 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії та анотації
Рецензії та анотації
spellingShingle Рецензії та анотації
Рецензії та анотації
Потапенко, С.
Скляренко А., Скляренко О. Артикль в сфере ономастики
Мовознавство
description Рецензія на книгу: А. Скляренко, О. Скляренко. Артикль в сфере ономастики. Ч. 1. Теория ономастических артиклей О.: Астропринт, 2015.— 380 с. Ч. 2. Функционирование ономастичеких артиклей О. : Астропринт, 2016.— 416 с. Рецензована праця, що становить третю книгу п’ятитомної серії «Типологічна ономастика», присвячена зіставному дослідженню артиклів. Важливість рецензованого видання для вітчизняної ономастики полягає в збагаченні теорії власних назв новими фактами, дещо далекими для тих, хто займається східнослов’янськими мовами, у яких немає артиклів. Для спеціалістів із загального та зіставного мовознавства рецензована праця цінна тим, що започатковує окрему галузь лінгвістики, названу артиклезнавством, або артиклелогією (с. 82). Її виокремлення стало можливим унаслідок узагальнення матеріалу різних мов, що дозволило вийти на новий рівень абстракції й усвідомити існування окремої дисципліни.
format Article
author Потапенко, С.
author_facet Потапенко, С.
author_sort Потапенко, С.
title Скляренко А., Скляренко О. Артикль в сфере ономастики
title_short Скляренко А., Скляренко О. Артикль в сфере ономастики
title_full Скляренко А., Скляренко О. Артикль в сфере ономастики
title_fullStr Скляренко А., Скляренко О. Артикль в сфере ономастики
title_full_unstemmed Скляренко А., Скляренко О. Артикль в сфере ономастики
title_sort скляренко а., скляренко о. артикль в сфере ономастики
publisher Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
publishDate 2017
topic_facet Рецензії та анотації
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184292
citation_txt Скляренко А., Скляренко О. Артикль в сфере ономастики / С. Потапенко // Мовознавство. — 2017. — № 3. — С. 81-82. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.
series Мовознавство
work_keys_str_mv AT potapenkos sklârenkoasklârenkooartiklʹvsfereonomastiki
first_indexed 2025-07-16T04:27:58Z
last_indexed 2025-07-16T04:27:58Z
_version_ 1837776323174465536
fulltext Рецензії та анотації А. Скляренко, О. Скляренко АРТИКЛЬ В СФЕРЕ ОНОМАСТИКИ. Ч. 1. Теория ономастических артиклей О .: Астропринт, 2015.— 380 с. Ч. 2. Функционирование ономастичеких артиклей О. : Астропринт, 2016.— 416 с. Рецензована праця, що становить третю кни­ гу п’ятитомної серії «Типологічна ономас­ тика», присвячена зіставному дослідженню артиклів. Важливість рецензованого видання для вітчизняної ономастики полягає в збагаченні теорії власних назв новими фактами, дещо далекими для тих, хто займається східносло­ в’янськими мовами, у яких немає артиклів. Для спеціалістів із загального та зіставного мовознавства рецензована праця цінна тим, що започатковує окрему галузь лінгвістики, названу артиклезнавством, або артикле- логією (с. 82). Її виокремлення стало мож­ ливим унаслідок узагальнення матеріалу різних мов, що дозволило вийти на новий рівень абстракції й усвідомити існування окремої дисципліни. Перша частина рецензованої праці — «Теорія ономастичних артиклів» — склада­ ється з двох частин. У першій окреслено ос­ нови артиклезнавства з виділенням у різних мовах означеного, неозначеного, нульового, партитивного й загального артиклів, а в дру­ гій частині, яка складається з дванадцяти розділів, розглянуто три аспекти теорії оно- мастичного артиклезнавства: загальні питан­ ня, класифікація артиклевих онімів, система досліджуваних одиниць у зіставлюваних мовах. Виклад загальних питань ономастичного артиклезнавства зосереджений на виборі підходу, найприйнятнішого для пояснення вживання артиклів із власними назвами. У зв’язку з цим показано обмеженість трак­ тування артиклів у розрізі категорії означе­ ності / неозначеності, яка, на думку авторів, пронизує системи як артиклевих, так і без- артиклевих мов; обгрунтовано гіпотезу про емфатичне походження означеного артикля, призначеного для акцентування екстра- лінгвальних сутностей, і, що дуже важливо не тільки для ономастики, а й для граматики, вперше запропоновано розглядати артиклі в аспекті градуальності, яка відбиває різний © С. ПОТАПЕНКО, 2017 /53У 0027-2833. Мовознавство, 2017, № З ступінь знання мовців про конкретний пред­ мет. Відповідно неозначену форму по­ в’язано з початковим рівнем індивіду­ алізуючої ієрархії; означену форму загаль­ них іменників співвіднесено з другим рівнем, на якому артикль виконує іденти- фікувальну, конкретизуючу, обмежувальну й виокремлювальну функції; третій рівень індивідуалізуючої ієрархії відведено оно- мастичним артиклям, які сполучаються з власними назвами. Запропонована ієрархія слугує під­ ґрунтям для синхронної реконструкції шарів артиклевих власних назв у зіставлюваних мовах. Перший шар дослідники пов’язують із загальними іменниками, призначеними в артиклевих мовах для іменування так званих унікальних об’єктів, які включають небо, сонце тощо, адже вказані одиниці за певних умов трансформуються у власні назви, утво­ рюючи значне перехідне поле. До другого шару автори зараховують сполучення озна­ ченого артикля з протоонімами, які виокрем­ люють один — найяскравіший — об’єкт, що виявляється в написанні його назви з великої літери (іке Ещіі&к Скаппеї). Третій шар, передусім поширений у французькій мові, включає персоніфікуючий ономастичний артикль, призначений для уособлення не­ живих сутностей, що супроводжується його написанням з великої літери (Тке М^кі). Четвертий шар представлений промінент- ною функцією означеного артикля, яка зу­ мовлює зсув у значенні мікротопонімів, сприяючи їх актуалізації. Систему ономастичного артикля розглянуто у вимірах синтагматики, пара- дигматики і функцій. У ракурсі синтагма­ тики виокремлено три основні способи спо­ лучуваності артиклів з онімами: фіксований включає аглютинований, тобто зчеплений з післяартиклевою частиною (Ель-Сальвадор), та інкорпорований, злитий з основою слова (Лас-Вегас); ад’єктивний зумовлює субстан­ тивацію прикметників з їх наступним пере­ 81 творенням у власні назви; інтерпозитивний виявляється у входженні артиклів до складу власних назв, що здебільшого характерно для французької мови. В аспекті парадигматики у праці ви­ сунуто оригінальну гіпотезу про залежність частотності вживання досліджуваних оди­ ниць з власними назвами від структурних і функціональних особливостей артиклевої системи певної мови. Зокрема, показано, що внаслідок більшої кількості форм система артиклів німецької мови інтенсивніше діє на систему онімів, ніж в англійській мові, у якій спостерігається менше поширення артиклів з власними назвами. Зазначена гіпотеза пояснює, чому розроблена нами свого часу класифікація англійських артиклевих і безартиклевих онімів 1 не може бути пере­ несена на інші мови. Досліджені функції артиклевих онімів демонструють зв’язок запропонованої в праці концепції з провідними напрямами су­ часного мовознавства. Екзистенційна функція неозначеного ар­ тикля пов’язана з логічним аналізом мови. Емоційно-експресивна палітра артиклевих онімів у французькій мові перебуває в руслі емотіології, а поширення артиклевих антро- понімів у іспаномовних судових документах належить до сфери юридичного дискурсу і дискурсології загалом. Дослідження ролі артиклів у формуванні тропеїчних ономастичних засобів через синекдоху, метонімію й метафору наближає рецензовану працю до когнітивних розвідок. Автори виявили, що найважливішу роль у виникненні артиклевих онімів відіграє топо­ німічна, ойконімічна, оронімічна і потамо- німічна синекдоха, зумовлюючи, наприклад, утворення назв населених пунктів чи їхніх частин унаслідок онімізацїї апелятивних лексем (іке Сііу). Встановлено, що топо­ німічна метонімія поширена у французькій мові, де власного назвою одного об’єкта час­ то стає номенклатурне найменування ін­ шого, розташованого поряд, наприклад, іменник Пои/ои позначає не лише башту, а й замок. Автори показали, що топонімічна метафора, яка найбільш характерна для аме­ риканської ономастики, виявляється у ви­ користанні артиклевих назв частин тіла істот для утворення власних назв. Так, іменник Тке Неайз називає два миси при вході в сід­ нейську гавань. Аналіз артиклевих екзонімів, які ви­ користовуються іншими народностями, а не носіями мови, перебуває в руслі лінгвокуль- турологічних досліджень, а розгляд інтер­ ференції, що виявляється, зокрема, в про­ никненні німецького артикля в угорську мо­ ву, є внеском у теорію мовних контактів. Рецензії та анотації__________________ 1 Потапенко С. И. Безаргиклевое употребление существительнмх в английском язнке // Иностр. яз. в пж.— 1996.— № 5.— С. 55-59; Потапенко С. И. Употребление артиклей с именами еобственньїми в английском язьпсе // Иностр. яз. в шк.— 2000.— № 2,— С. 65-68. 82 У другій частині, присвяченій функціо­ нуванню ономастичних артиклів, розкрито їхню сполучуваність з одиницями дев’яти семантичних груп: назвами географічних об’єктів, хоронімами та ойконімами, урба- нонімами, назвами вокзалів, технічних спо­ руд, друкованих ЗМІ, транспортних засобів, організацій, музичних груп. Перспективу подальшого дослідження із запропонованих позицій убачаємо в по­ ясненні омонімічних артиклів із залученням сучасних лінгвістичних підходів. Зупини­ мося на двох можливих аспектах: віковому й лінгвопрагматичному. Перший з них усе ще виявляється у вживанні в англійській мові означеного артикля з назвою України всупереч панівній тенденції безартиклевого вживання назви нашої держави, на що вказано в другій частині рецензованої праці (с. 151). Проте такий стан справ характерний лише для стандартизованих різновидів англомовного дискурсу. Натомість у мов­ ленні старшого покоління носіїв англійської мови означений артикль ще зберігається, адже, як казав один англійській викладач, їх так учили в школі. Зокрема, артикль з наз­ вою України знаходимо в інтерв’ю пре­ м’єр-міністра Великобританії Терези Мей і генерального прокурора США Джефа Сешен- са, яким 60 і 70 років відповідно. Лінгво- прагматичний аспект відображений у не­ однозначному функціонуванні «кон­ ституційного» означеного артикля, офіційно закріпленого в назвах окремих країн, наприклад Тке СатЬіа. У другій частині ре­ цензованої праці вказується на розбіжності у вживанні цього артиклевого топоніма (с. 156), проте, на нашу думку, наступний крок вимагає виявлення причин збереження артикля в онлайнових повідомленнях телерадіокомпанії Бі-Бі-Сі і його відсутності на сайті «Голосу Америки». Просування в цьому напрямку дозволить розв’язати інші ономастичні проблеми лінгвопрагматичного плану, які стосуються нашої держави, наприклад, пояснити, чому Бі-Бі-Сі зберігає радянський варіант назви столиці України (Кіеу), а «Голос Америки» дотримується су­ часної транслітерації (Куп). В аспекті термінології видається корект­ нішим говорити про ономастичну функцію артикля з огляду на збереження однієї і тієї самої форми, хоча зручнішим для вживання виявляється використаний у праці термін «ономастичний артикль». Безсумнівно, вихід авторів у зіставне мо­ вознавство дозволив запропонувати но­ вий — узагальнювальний — погляд на сис­ тему артиклів, розкрити цілу низку їхніх ономастичних функцій, які неможливо виявити, перебуваючи в межах окремої мови, а також показати плідність сучасних лінгвістичних підходів. С. ПОТАПЕНКО (Ніжин) І5ЕИ 0027-2833. Мовознавство, 2017, № З