Danylenko L. Kulturní paměť slova: příručka české lingvokulturolog
Danylenko L. Kulturní paměť slova: příručka české lingvokulturolog ьшсуокцьтшошсіе К. : Видави. Дім Дмитра Бураго, 2017. — 224 с. Володіння рідною мовою, як і оволодіння іноземною, природно пов’язувати з планом синхронії, з мовою на її сучасному синхронному зрізі. Однак найдалекоглядніші предста...
Gespeichert in:
| Datum: | 2017 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2017
|
| Schriftenreihe: | Мовознавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184318 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Danylenko L. Kulturní paměť slova: příručka české lingvokulturolog / Т. Черниш, С. С. Єрмоленко // Мовознавство. — 2017. — № 6. — С. 68-70. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-184318 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1843182022-05-20T01:26:49Z Danylenko L. Kulturní paměť slova: příručka české lingvokulturolog Черниш, Т. Єрмоленко, С.С. Рецензії та анотації Danylenko L. Kulturní paměť slova: příručka české lingvokulturolog ьшсуокцьтшошсіе К. : Видави. Дім Дмитра Бураго, 2017. — 224 с. Володіння рідною мовою, як і оволодіння іноземною, природно пов’язувати з планом синхронії, з мовою на її сучасному синхронному зрізі. Однак найдалекоглядніші представники післясоссюрівського мовознавства, серед них і представники Празької лінгвістичної школи, усвідомлювали відносність протиставлення діахронії та синхронії, наголошуючи на наявності в останньої як статичного, так і динамічного аспектів. Це стосується, серед іншого, і значення лексичних та фразеологічних одиниць, зокрема так званої діахронічної, чи історичної, пам’яті цих одиниць. Ця діахронічна пам’ять у семантиці може мати різний характер і стосуватися, наприклад, давніх, історично віддалених чи навіть архаїчних і пережиткових денотатів або ж такої екстралінгвістичної мотивації внутрішньої форми, яка з сучасної точки зору є вже непрозорою, відбиваючи натомість уже забуті реалії та уявлення минувшини. Зазначені динамічні аспекти мовної семантики можуть також мати не лише суто діахронічний вимір, а й утілювати в собі зв’язки одиниць з іншими мовними ареалами й культурно-історичними циклами. Інтерес і увага саме до цих сторін існування й еволюції мови в цілому та її окремих елементів і угруповань великою мірою властиві сучасному мовознавству в його антропоцентричному спрямуванні. Водночас відповідне бачення мовної семантики істотне й потрібне не лише для лінгвістики, а й для лінгводидактики. 2017 Article Danylenko L. Kulturní paměť slova: příručka české lingvokulturolog / Т. Черниш, С. С. Єрмоленко // Мовознавство. — 2017. — № 6. — С. 68-70. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184318 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії та анотації Рецензії та анотації |
| spellingShingle |
Рецензії та анотації Рецензії та анотації Черниш, Т. Єрмоленко, С.С. Danylenko L. Kulturní paměť slova: příručka české lingvokulturolog Мовознавство |
| description |
Danylenko L.
Kulturní paměť slova: příručka české lingvokulturolog
ьшсуокцьтшошсіе
К. : Видави. Дім Дмитра Бураго, 2017. — 224 с.
Володіння рідною мовою, як і оволодіння іноземною, природно пов’язувати з планом синхронії, з мовою на її сучасному синхронному зрізі. Однак найдалекоглядніші представники післясоссюрівського мовознавства, серед них і представники Празької лінгвістичної школи, усвідомлювали відносність протиставлення діахронії та синхронії, наголошуючи на наявності в останньої як статичного, так і динамічного аспектів. Це стосується, серед іншого, і значення лексичних та фразеологічних одиниць, зокрема так званої діахронічної, чи історичної, пам’яті цих одиниць. Ця діахронічна пам’ять у семантиці може мати різний характер і стосуватися, наприклад, давніх, історично віддалених чи навіть архаїчних і пережиткових денотатів або ж такої екстралінгвістичної мотивації внутрішньої форми, яка з сучасної точки зору є вже непрозорою, відбиваючи натомість уже забуті реалії та уявлення минувшини. Зазначені динамічні аспекти мовної семантики можуть також мати не лише суто діахронічний вимір, а й утілювати в собі зв’язки одиниць з іншими мовними ареалами й культурно-історичними циклами. Інтерес і увага саме до цих сторін існування й еволюції мови в цілому та її окремих елементів і угруповань великою мірою властиві сучасному мовознавству в його антропоцентричному спрямуванні. Водночас відповідне бачення мовної семантики істотне й потрібне не лише для лінгвістики, а й для лінгводидактики. |
| format |
Article |
| author |
Черниш, Т. Єрмоленко, С.С. |
| author_facet |
Черниш, Т. Єрмоленко, С.С. |
| author_sort |
Черниш, Т. |
| title |
Danylenko L. Kulturní paměť slova: příručka české lingvokulturolog |
| title_short |
Danylenko L. Kulturní paměť slova: příručka české lingvokulturolog |
| title_full |
Danylenko L. Kulturní paměť slova: příručka české lingvokulturolog |
| title_fullStr |
Danylenko L. Kulturní paměť slova: příručka české lingvokulturolog |
| title_full_unstemmed |
Danylenko L. Kulturní paměť slova: příručka české lingvokulturolog |
| title_sort |
danylenko l. kulturní paměť slova: příručka české lingvokulturolog |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Рецензії та анотації |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184318 |
| citation_txt |
Danylenko L. Kulturní paměť slova: příručka české lingvokulturolog / Т. Черниш, С. С. Єрмоленко // Мовознавство. — 2017. — № 6. — С. 68-70. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT černišt danylenkolkulturnipametslovapriruckaceskelingvokulturolog AT êrmolenkoss danylenkolkulturnipametslovapriruckaceskelingvokulturolog |
| first_indexed |
2025-07-16T04:32:03Z |
| last_indexed |
2025-07-16T04:32:03Z |
| _version_ |
1837776584487993344 |
| fulltext |
Цапуіепко Ь.
КІЛЛ’ШЇЧІ РАМЙТ’ 8ШУА: РЙІЬШСКА СЕ8КЕ
ь ш с у о к ц ь т ш о ш с і е
К. : Видави. Дім Дмитра Бур аго, 2017. — 224 с.
Рецензії та анотації____________________________________________
Володіння рідною мовою, як і оволодіння
іноземною, природно пов’язувати з планом
синхронії, з мовою на її сучасному синхрон
ному зрізі. Однак найдалекоглядніші пред
ставники післясоссюрівського мовознавст
ва, серед них і представники Празької лінг
вістичної школи, усвідомлювали відносність
протиставлення діахронії та синхронії, наго
лошуючи на наявності в останньої як статич
ного, так і динамічного аспектів. Це сто
сується, серед іншого, і значення лексичних
та фразеологічних одиниць, зокрема так зва
ної діахронічної, чи історичної, пам’яті цих
одиниць. Ця діахронічна пам’ять у семантиці
може мати різний характер і стосуватися,
наприклад, давніх, історично віддалених чи
навіть архаїчних і пережиткових денотатів
або ж такої екстралінгвістичної мотивації
внутрішньої форми, яка з сучасної точки зо
ру є вже непрозорою, відбиваючи натомість
уже забуті реалії та уявлення минувшини.
Зазначені динамічні аспекти мовної семан
тики можуть також мати не лише суто діа
хронічний вимір, а й утілювати в собі зв’язки
одиниць з іншими мовними ареалами й куль
турно-історичними циклами. Інтерес і увага
саме до цих сторін існування й еволюції мо
ви в цілому та її окремих елементів і угрупо
вань великою мірою властиві сучасному
мовознавству в його антропоцентричному
спрямуванні. Водночас відповідне бачення
мовної семантики істотне й потрібне не ли
ше для лінгвістики, а й для лінгводидактики.
Оцінюючи працю Л. І. Даниленко у світлі
щойно наведених міркувань, маємо всі під
стави стверджувати, що її тема відповідає
актуальним завданням як дослідження мови,
так і викладання лінгвістичних дисциплін,
передусім пов’язаних із вивченням чеської
мови. Ця книжка є першим у вітчизняній сла
вістиці лінгвокультурологічним посібником,
призначеним для студентів-богемістів. Про
мовистою є сама його назва, яка свідчить, що
передусім тут ітиметься про ті одиниці че
ської мови, у яких знайшла своє відображен
ня давня й багата культура чеського народу.
Дуже вдало зміст книжки розкривається ди
зайном її обкладинки із зображенням знако
вих для чеської культури постатей та реалій:
короля Карла IV, «златої Праги», Національ
ного театру тощо.
Основну частину обсягу посібника зай
має упорядкований за абеткою словник лек
сем, які виступають у його реєстрі самостій
но або, частіше, у структурі фразеологічних
одиниць, а серед останніх — у прислів’ях та
приказках. Реєстровий список цього словни-
© Т. ЧЕРНИШ, С. С. ЄРМОЛЕНКО, 2017
68
ка нараховує понад 400 позицій. Вибираючи
одиниці з метою їх лінгвокультурологічного
висвітлення, авторка брала до уваги такі
чинники, як наявність у їхній структурі влас
них імен (Рерік / рерік, ргагзку рерік/ргагзіі
рерісі, икагаї пекоти, гас у е V РагйиЬісіск
ретік), їхній зв’язок з фольклором (кіоиру
Іапек / Лпек, сіеіаі ге зеЬе ]апка),з історією
(ратаїоші ]езІе 2ігки, уегпу Сесії, сіоЬа
іетпа, Оіес пагосіа, Оіес уіазіі, рогій іі/
роскоАіІ / йорадпоиі )ако зеАІасі и Скіитсе,
затеїоуа геуоіисе, затеїоуу гогуосі) чи літе
ратурою (Косоигког, гоЬоі, сіеіаі ге зеЬе
§\)Є]ка, сіеіаі зі зчеікочіпу, пор. у «Прапоро
носцях» О. Гончара: «Сержанте! Що ви з
себе Швейка корчите!»). До перелічених
чинників належить також і іншомовне по
ходження одиниць (особливо це стосується
запозичень з німецької та античних мов,
пор.: тії киЬи ]ако зІе]$г/ зіеургка, гпаї з\е
Раррепкеітзке, непі коиге Ьег окпе, Масі (]е)
пеЦерзі кискаг, когипа, кгеісаг, АсМепІ,
Уапосе), відображення в їхній семантиці на
ціонально-культурних реалій (таїе рпю,
гіаіа карііска пасі УІІалюи), традиційних зви
чаїв і вірувань (ийеіаі зі аргії г пекоко, роизіеі
ргазаїка,ротіагка, скосііі па ротіагки, сіозіаі
ротіагки, йозіаі зе / р гуіі росі серес, сіаі
пекоти козет/ сіозіаі козет (осі пекоко), сіаі/
сіозіаі песо сіо міпки, зчаїЬа V тар уоіа па
тагу). Крім цього, Л. І. Даниленко залучила
до розгляду мовно-етикетні одиниці (ако],
пагсіаг, зЬокет), прислів’я та приказки (па
зуаіои Каїегіпи зскоуате зе росі регіпи; Муг
пені косоиг Лота, тар тузі рге\ скуЬа Іамку),
утворення з елементами мовної гри
(Атегісап г Уузосап, тії репег ]ако геїег, Йе-
тапісе, па зуаіеко ШкАу/ІУупйу, зскоші зі
песо рго зігуска Ргікосіи), а також і такі об
разні сполуки, внутрішня форма яких вияв
ляє розходження з їхніми українськими від
повідниками (утворення з %гезІе, коїас,
ктпа). Структура словникової статті почи
нається, природно, з реєстрового слова з
примітками щодо його стилістичного харак
теру, за якими йде дефініція (у випадку, коли
слово виступає у складі фразеологічних оди
ниць, подаються також і ці останні). Наступ
ною частиною статті є етимологічний та лін-
гвокультурологічний коментар (тут можуть
подаватися й утворення, у тому чи іншому
плані співвідносні з реєстровою одиницею,
наприклад, у тексті статті під гаслом реї,
крім реєстрових фразем козройагії оі йезіїі к
реіі, ґ\>агі зе ]ако Ьу пеитеї сіо реіі росіїаі,
зросіїаі зі па реіі ргзіеск, наведено також і
низку інших ідіом з цим числівником), після
І88И 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 6
якого подаються приклади вживання відпо
відної одиниці в певному контексті та біб
ліографічні покликання.
Список використаних джерел (с. 11-12)
налічує 21 позицію і містить, серед іншого,
лексикографічні та фразеологічні джерела, а
поряд із цим — і посилання на Національний
корпус чеської мови. У бібліографічній час
тині словникових статей подибуємо також і
посилання на праці самої авторки та інших
богемістів, що їх наведено у списку викорис
таної літератури, який складається з 91 пози
ції (с. 200-206; на с. 217-220 є ще список ре
комендованої літератури для студентів).
Посібник починається зі вступу, де стис
ло й змістовно викладено теоретико-методо-
логічну проблематику сучасної лінгвокуль-
турологїї, а завершується методичною час
тиною, що містить авторські модульні тести,
завдання та питання для самоконтролю. Зав
дання складаються з уривків з художніх тво
рів різних жанрів, у яких студенти повинні
виділити і схарактеризувати лінгвокультур-
ні компоненти. Кожну мовну одиницю, опи
сану в посібнику, читач легко знайде в за
ключному алфавітному реєстрі з посилан
ням на відповідну сторінку.
Основна частка обсягу словника й посіб
ника в цілому припадає на коментар, який
подано до всіх слів і виразів. Цей коментар є
більш чи менш розлогим, часом охоплюючи
навіть кілька сторінок тексту книжки, і міс
тить у собі необхідні й цікаві відомості як
власне лінгвістичного, так і екстралінгвіс
тичного, насамперед історико-культурного,
характеру. Вони стосуються передусім об
ставин, які є підґрунтям виникнення тих чи
інших фразем і, отже, пояснюють їхню внут
рішню форму. Оцінюючи те, як авторка роз
в’язує завдання історико-етимологічного ко
ментування, слід насамперед відзначити її
добру фахову ерудицію, ґрунтовну обізна
ність з історією та сьогоденням чеської мови
й чеської культури, що стало запорукою ус
пішного застосування нею методу «слів і ре
чей» у з ’ясуванні генези лексичних і фразео
логічних одиниць. Крім цього, у методоло
гічному плані для її підходу характерні ще
два беззаперечно позитивні моменти: це,
по-перше, ретельне врахування і скрупу
льозна оцінка різних етимологічних версій, у
яких, між іншим, містяться й авторські ва
ріанти (скажімо, на концепцію Л. І. Даниленко
щодо походження вислову (уагії зе /тгасіі зе
]ако зкагеВа зігегіа посилаються і чеські дос
лідники — див. с. 156); по-друге, це усвідом
лення авторкою можливості неодиничності,
множинності етимологічних рішень і, відпо
відно, фіксація нею випадків, що допускають
наявність не одного, а одночасно кількох
пояснень генези певного фразеологізму, які
не є взаємовиключними. Нарешті, варто зга
дати й те, що авторка залучає до свого ко-
ментаря й фактичний матеріал рідної для
студентів української мови та лінгвокульту-
ри і таким чином розвиває ідею А. П. Непо-
купного про використання відповідностей
між «своєю» та іноземною мовами з метою
активізації лінгводидактичного процесу.
Цей останній аспект посібника навіть
можна було б дещо посилити в подальших
перевиданнях, на які ця праця, безумовно,
заслуговує. Ідеться про послідовне враху
вання релевантних фактів передусім україн
ської, а принагідно й інших слов’янських
мов, а також і дотичної екстралінгвістичної
інформації. Так, уже згаданий вираз
Атегісап г Уузосап можна було б шиїаїїз т и -
Іапсіів зіставити із західноукраїнським вира
зом англік із Коломиї «селюк з амбіціями,
який удає пана» *, а наводячи прогностики,
пов’язані з іменами і днями св. Барбари і
св. Люції (о зуаіе ВагЬоге ІегЬа зпїН па сКоге,
змаїа Ьисіе посі ируе а сіпе пергіВа), цікаво
було б зазначити й українські народнокален-
дарні паралелі, пов’язані як із цими сакра
льними персонажами (насамперед із «пра
вославною» св. Варварою, напр., Варвара
ночі урвала), так і з датами їх ушанування
(Варвара 4/17 грудня, Люція 13 грудня).
Можна було б ще згадати, що мощі велико
мучениці Варвари зберігаються у Свято-Во-
лодимирському патріаршому кафедрально
му соборі в Києві (до речі, твердження про
деканонізацію її Ватиканом на с. 23 не зовсім
точне, оскільки її не було вилучено із зага
льного списку католицьких святих). Прове
дення подібних мовно-культурних ізоглос,
привернення уваги студентів до збігів і роз
біжностей, можливих у таких випадках,
сприяло б формуванню у майбутніх фахівців
зі слов’янської філології компаративно-ти
пологічного «бачення» відповідного факта
жу. Проте зміст посібника і в його нинішньо
му стані переконливо засвідчує: європей
ський мовно-культурний ареал попри всі
наявні в ньому відмінності між мовами і кон
флікти між їхніми носіями водночас виявляє
ознаки цілісності, що й дає підстави говори
ти про нього як про певне єдино-роздільне
ціле. А це є ще однією причиною, чому ре
цензована праця могла б слугувати зразком
для укладання подібних посібників на мате
ріалі інших слов’янських мов, що заповнило
б лакуни в нашій лінгводидактичній літера
турі і стало б додатковим поштовхом, який
стимулював би лінгвістичні студії в царині
компаративно-типологічного дослідження
мовних картин світу слов’янських народів з
особливою увагою до співвідношення в них
універсального й національного, питомого й
запозиченого.
Рецензований нами посібник свідчить і
про важливість іншої єдності — єдності ака
демічної та університетської науки. Авторка
посібника багато років успішно поєднує у
своїй діяльності ці два напрями — академіч
но-науковий і науково-педагогічний. Є всі
підстави вважати, що це позитивно позначи
лося на результатах її діяльності взагалі і на
високому теоретико-методологічному й ме
тодичному рівні цієї книжки зокрема. Напи-
1 Хобзей Н . та ін. Лексикон львівський поважно
і на жарт.— Л., 2009.— С. 53.
___________________Рецензії та анотації
І88И 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 6 69
|