Stamper K. Word by word: secret life of dictionaries
Stamper K. Word by word: secret life of dictionaries. New York : Pantheon, 2017. — 320 p. Хоча не всі розглядають лексикографію як галузь прикладної лінгвістики, вона, безсумнівно, належить до тих розділів науки про мову, які здавна мають, крім наукового, ще й практичне значення, важливе для життя...
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2018
|
| Назва видання: | Мовознавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184332 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Stamper K. Word by word: secret life of dictionaries / С.С. Єрмоленко // Мовознавство. — 2018. — № 1. — С. 72-74. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-184332 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1843322022-05-22T01:26:20Z Stamper K. Word by word: secret life of dictionaries Єрмоленко, С.С. Рецензії та анотації Stamper K. Word by word: secret life of dictionaries. New York : Pantheon, 2017. — 320 p. Хоча не всі розглядають лексикографію як галузь прикладної лінгвістики, вона, безсумнівно, належить до тих розділів науки про мову, які здавна мають, крім наукового, ще й практичне значення, важливе для життя соціуму. Через це серед мовної проблематики, яка викликає інтерес у сучасному суспільстві, одне з провідних місць належить питанням, які тісно пов’язані зі словникарством і стосуються, наприклад, унормування мовного вжитку, фіксації та правильного вживання неологізмів і запозичень, модних чи актуальних слів і виразів тощо. Свідченням цього інтересу є відповідні рубрики, передачі й авторські колонки та блоги у ЗМІ і на інтернет-порталах (наприклад, розділ «Лексикон» у журналі «Країна» чи колонка «Мова» в «New York Times Magazine», яку багато років веде В. Сефайр, блог О. Д. Пономарева на порталі BBC Україна чи цикл передач «Ключове слово» на російськомовному «Радіо Свобода»), а також мережеві форуми, присвячені цій проблематиці, і, нарешті, відповідні онлайн-сервіси (платні й безкоштовні), що їх пропонують відповідні видавництва, такі як американське «Merrriam-Webster» чи англійське «Oxford University Press» з його порталом «Oxford English Dictionary». 2018 Article Stamper K. Word by word: secret life of dictionaries / С.С. Єрмоленко // Мовознавство. — 2018. — № 1. — С. 72-74. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184332 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії та анотації Рецензії та анотації |
| spellingShingle |
Рецензії та анотації Рецензії та анотації Єрмоленко, С.С. Stamper K. Word by word: secret life of dictionaries Мовознавство |
| description |
Stamper K. Word by word: secret life of dictionaries. New York : Pantheon, 2017. — 320 p.
Хоча не всі розглядають лексикографію як галузь прикладної лінгвістики, вона, безсумнівно, належить до тих розділів науки про мову, які здавна мають, крім наукового, ще й практичне значення, важливе для життя соціуму. Через це серед мовної проблематики, яка викликає інтерес у сучасному суспільстві, одне з провідних місць належить питанням, які тісно пов’язані зі словникарством і стосуються, наприклад, унормування мовного вжитку, фіксації та правильного вживання неологізмів і запозичень, модних чи актуальних слів і виразів тощо. Свідченням цього інтересу є відповідні рубрики, передачі й авторські колонки та блоги у ЗМІ і на інтернет-порталах (наприклад, розділ «Лексикон» у журналі «Країна» чи колонка «Мова» в «New York Times Magazine», яку багато років веде В. Сефайр, блог О. Д. Пономарева на порталі BBC Україна чи цикл передач «Ключове слово» на російськомовному «Радіо Свобода»), а також мережеві форуми, присвячені цій проблематиці, і, нарешті, відповідні онлайн-сервіси (платні й безкоштовні), що їх пропонують відповідні видавництва, такі як американське «Merrriam-Webster» чи англійське «Oxford University Press» з його порталом «Oxford English Dictionary». |
| format |
Article |
| author |
Єрмоленко, С.С. |
| author_facet |
Єрмоленко, С.С. |
| author_sort |
Єрмоленко, С.С. |
| title |
Stamper K. Word by word: secret life of dictionaries |
| title_short |
Stamper K. Word by word: secret life of dictionaries |
| title_full |
Stamper K. Word by word: secret life of dictionaries |
| title_fullStr |
Stamper K. Word by word: secret life of dictionaries |
| title_full_unstemmed |
Stamper K. Word by word: secret life of dictionaries |
| title_sort |
stamper k. word by word: secret life of dictionaries |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Рецензії та анотації |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184332 |
| citation_txt |
Stamper K. Word by word: secret life of dictionaries / С.С. Єрмоленко // Мовознавство. — 2018. — № 1. — С. 72-74. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT êrmolenkoss stamperkwordbywordsecretlifeofdictionaries |
| first_indexed |
2025-07-16T04:33:11Z |
| last_indexed |
2025-07-16T04:33:11Z |
| _version_ |
1837776654494072832 |
| fulltext |
72 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 1
Рецензії та анотації
акцентуації одних форм під впливом ін-
ших під дією аналогії — як внутрішньої
в межах парадигм відмінювання одно-
го слова, так і зовнішньої між різними
акцентними парадигмами), а з друго-
го, — до їх диференціації, розрізню-
вання (як акцентного протиставлення,
наприклад, форм однини і множини
іменників). Мотивація тих чи інших
акцентних змін в авторському баченні
не замикається в межах тільки власне
акцентуації — вона нерідко виводиться
на фонетичний рівень у цілому (зокре-
ма, як наслідок занепаду або, навпаки,
вокалізації зредукованих ъ, ь), на рівень
морфології (як наслідок, наприклад, за-
непаду категорії двоїни, процесів пере-
розкладу основ).
Монографія — як така, сама по
собі, але особливо як складова части-
на здій снюваного автором досліджен-
ня повної історії наголошування слів
давнього лексичного фонду україн-
ської мови, що належать до всіх пов-
нозначних частин мови, — є, безпе-
речно, видатним явищем у мовознавчій
україністиці та славістиці в цілому.
Аналогів такого повного, комплексного
охоплення розвитку акцентних пара-
дигм для інших слов’янських мов ще
не створено. Рецензоване видання ста-
ло ще одним, надзвичайно важливим
внеском у розбудову Київської акценто-
логічної школи, засновником якої є його
автор В. Г. Скляренко — продовжувач
традицій академіка Л. А. Булаховського
в українській акцентології.
О. ТАРАНЕНКО
Stamper K.
WORD BY WORD: SECRET LIFE OF DICTIONARIES
New York : Pantheon, 2017. — 320 p.
Хоча не всі розглядають лексико-
графію як галузь прикладної лінгвіс-
тики, вона, безсумнівно, належить до
тих розділів науки про мову, які здавна
мають, крім наукового, ще й практичне
значення, важливе для життя соціуму.
Через це серед мовної проблематики,
яка викликає інтерес у сучасному су-
спільстві, одне з провідних місць на-
лежить питанням, які тісно пов’язані
зі словникарством і стосуються, на-
приклад, унормування мовного вжитку,
фіксації та правильного вживання нео-
логізмів і запозичень, модних чи акту-
альних слів і виразів тощо. Свідченням
цього інтересу є відповідні рубрики,
передачі й авторські колонки та блоги у
ЗМІ і на інтернет-порталах (наприклад,
розділ «Лексикон» у журналі «Країна»
чи колонка «Мова» в «New York Times
Magazine», яку багато років веде В. Се-
файр, блог О. Д. Пономарева на порталі
BBC Україна чи цикл передач «Ключо-
ве слово» на російськомовному «Радіо
Свобода»), а також мережеві форуми,
присвячені цій проблематиці, і, нареш-
ті, відповідні онлайн-сервіси (платні й
безкоштовні), що їх пропонують від-
повідні видавництва, такі як американ-
ське «Merrriam-Webster» чи англійське
«Oxford University Press» з його порта-
лом «Oxford English Dictionary».
За цих обставин особливої ваги
набуває обізнаність споживачів лек-
сикографічної продукції з характером
роботи словникарів і з тими пробле-
мами, з якими стикаються сучасні лек-
сикографи. Цій тематиці і присвячено
рецензовану монографію. Її автор —
Корі Стемпер, лексикограф з майже
двадцятилітнім стажем, яка працює
в американській видавничій компанії
«Merriam-Webster», що спеціалізується
на довідковій літературі й відома пере-
дусім завдяки своїм словникам. Крім
своєї основної діяльності лексикографа,
К. Стемпер виступає як ведуча у відео-
кліпах серії «Запитайте редактора», що
розміщуються на сайті цього видавни-
цтва й на каналі «You Tube» і присвя-
чені різним дискусійним проблемам
уживання англійської мови. К. Стемпер
© С. С. ЄРМОЛЕНКО, 2018
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 1 73
Рецензії та анотації
також виступає на ці теми на різних пу-
блічних зібраннях і на шпальтах газети
«Chicago Tribune».
За ознакою орієнтованості на ту чи
іншу читацьку аудиторію твір К. Стем-
пер можна кваліфікувати як такий, що
належить до жанру науково-популярної
літератури. Сама авторка дещо інакше
оцінює свій основний фах, оскільки
кваліфікує практичну лексикографію
радше як суміш науки й мистецтва і
навіть як ремесло (до речі, для того,
щоб бути редактором-укладачем у ви-
давництві «Merriam-Webster», треба
мати гуманітарну, проте не обов’язково
лінгвістичну, вищу освіту), підкреслю-
ючи відмінність традиційного словни-
карства від лексикографічних праць
із більш формалізованим підходом до
опису семантики.
Водночас жанровий характер праці
Стемпер відзначають кілька незвичних,
принаймні для нашого читача, особли-
востей. По-перше, ця книжка не є по-
пулярним викладенням теоретичних і
методологічних засад певної наукової
дисципліни, натомість її авторка зосе-
реджується на різноманітних конкрет-
них проблемах і труднощах, з якими
стикаються сучасні лексикографи й лек-
сикографічні видавництва і які їй відо-
мі з власного досвіду. Але цей її досвід
словникаря, як і її бачення мови з по-
гляду практичної лексикографії, станов-
лять інтерес не лише для ширшого кола
«логофілів», а й для фахівців-лінгвіс-
тів. Тут важливішими є дві обставини:
по-перше, це продиктована потребами
фаху близькість лексикографа до мови
в її реальному існуванні, його глибока
обізнаність з різними аспектами й дета-
лями (передусім власне семантичними,
а також граматичними, фонетичними
тощо) виникнення, функціонування й
еволюції лексичних одиниць у писем-
них текстах; по-друге, спілкування з
користувачами лексикографічної про-
дукції, що дає авторці інформацію про
дилетантські, нефахові уявлення щодо
різних аспектів життя мови, притаман-
ні саме пересічній людині і які в сучас-
ному терміновжитку окреслюються як
«народна лінгвістика». Стемпер пояс-
нює ці уявлення наївним розумінням
мови як чогось такого, що є позаісто-
ричним, логічно впорядкованим і, так
би мовити, повністю відомим звичай-
ному мовцеві, завдяки чому той відчу-
ває себе здатним розв’язувати будь-які
лінгвістичні проблеми, виходячи зі
своєї мовної компетенції (звідки такі
поширені явища, як народна етимоло-
гія, похибки в датуванні виникнення
слів і значень шляхом апелювання до
власного мовного досвіду, ототожнен-
ня незнайомої нестандартної вимови
з «неосвіченим» мовленням тощо). У
цій обізнаності авторки з «народною
лінгвістикою» свою роль зіграло те, що
до кола службових завдань словникарів
видавництва «Merriam-Webster» тради-
ційно входить і обов’язок відповідати
на листи користувачів їхніх словників,
причому ця традиція виникла як прихо-
вана маркетингова тактика (а тимчасом
в очах широкого заагалу словникова
справа залишається не бізнесом, а без-
корисливим заняттям академічних та
освітніх інституцій).
Отже, визначальною для дискур-
су Стемпер є точка зору спостерігача,
об’єктом спостережень якого є переду-
сім він сам. Інакше кажучи, суб’єкт її
дискурсу поєднує власне лексикогра-
фічний і металексикографічний погля-
ди, і це забезпечує кваліфікованість і
достовірність висвітлення авторкою
різних тем і сюжетів, таких як мірку-
вання про ті чи інші сторони теорії і
практики лексикографії, подробиці ор-
ганізації роботи та науково-видавничо-
го побуту редакторів-словникарів, ана-
ліз конкретних проблемних випадків і
(не позбавлений гумору) опис поведін-
ки лексикографів за певних виробничих
обставин тощо.
Уявлення про спектр проблем, з
якими стикається словникар у видав-
ництві «Merriam-Webster» (а також до
певної міри і про будову статті у тлу-
мачних словниках цього видавництва),
дає структура книжки, кожен з розділів
якої (крім автобіографічного першого)
присвячено окремому різновидові та-
ких проблем: 1. «But: про граматику»,
2. «It’s: про “граматику”», 3. «Irregard-
less: про неправильні слова», 4. «Кор-
пус: про збирання кісток» (серед іншо-
го, тут подається дуже стислий нарис
історії лексикографії англійської мови),
5. «Surfbord: про створення дефініцій /
окреслення значення», 6. «Pragmatic:
про приклади»; «Take: про малі слова»,
7. «Bitch: про погані слова», 8. «Posh:
74 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 1
Рецензії та анотації
про етимологію та орієнтацію на пошук
мовних витоків», 9. «American dream:
про датування», 10. «Nuclear: про вимо-
ву», 11. «Nude: про листування з корис-
тувачами», 12. «Marriage: про повнова-
ження і словник».
Два останні розділи присвячені
проблемам взаємин словникарів зі спо-
живачами їхньої продукції, що реалізу-
ються шляхом листування, звичного чи
електронного. Читацькі листи можуть
містити питання або пропозиції щодо
уточнення різних сторін лексикогра-
фічного опрацювання того чи іншого
слова, а часом цей різновид публічної
реакції набирає характеру write-in, тоб-
то виступає як листовна кампанія, що
містить певні вимоги до видавництва.
В останньому розділі К. Стемпер подає
короткий історичний екскурс в обстави-
ни, через які її видавництво свого часу,
розв’язуючи завдання комерційної кон-
куренції, сформувало в публіки імідж
словника як повноважної інстанції,
покликаної не лише фіксувати слова й
окреслювати їхні значення, а й визнача-
ти «правильні» денотати і сигніфікати
цих слів, наприклад, яким і лише яким
має бути поняття шлюбу, позначуване
словом marriage. Контроверза з при-
воду дефініції цієї лексеми в даному
словнику виникла тоді, коли, відбива-
ючи зміни в суспільних практиках, цю
дефініцію було переформульовано так,
щоб вона охоплювала й одностатеві
шлюби. Це переформулювання було
сприйнято рядом користувачів як таке,
яке нібито пропагує подібні шлюби,
натомість авторка наголошує на тому,
що дескриптивна лексикографія, тобто
словники суто описового типу, лише
фіксують реальні факти застосування
тих чи інших слів у писемних текстах
(це, серед іншого, стосується і словни-
кової реєстрації «поганих слів»). Зви-
чайно, К. Стемпер має рацію, стверджу-
ючи, що ніхто не навчається вживанню
обсценної лексики, читаючи словники,
але водночас не слід забувати, що міфо-
логічне сприйняття слова як суттєвого
атрибута позначуваного ним об’єкта не
є властивістю лише архаїчного мислен-
ня, оскільки воно відображає реальну
нерозривну єдність — аж до взаємо-
ототожнення — форми і змісту мовних
одиниць. А це й приводить до народно-
лінгвістичного уявлення про створення,
вживання чи реєстрацію слова як чо-
гось тотожного утвердженню і впрова-
дженню в життя його денотата. Інакше
кажучи, словник і відображає культуру,
і — саме завдяки цьому — формує її.
Отже, рецензована праця дає реаль-
не уявлення не лише про те, як уклада-
ється словник і формується його текст,
а й про те, як цей текст сприймається в
соціумі. Відзначаючи сприйняття в су-
спільстві лексикографічного дискурсу,
Стемпер показує його діалогічність і ті
метадискурси, якими первинний слов-
никовий дискурс обростає. Варто дода-
ти, що ще одним дискурсивним відгалу-
женням, але вже таким, яке виникло на
основі вторинних «навколословнико-
вих» дискурсів Стемпер, як писемних,
так і (мульти)медійних, є група «Клуб
аматорів Корі Стемпер» («Kory Stamper
fan club») у соціальній мережі Facebook.
Назва цієї групи відтворює стандартну
структуру найменувань об’єднань та-
кого типу, а титульною світлиною є не
портрет самої Стемпер, а обкладинка її
книжки.
Насамкінець авторка звертається
до питання про звʼязок словникарства
з інтернетом, про те, наскільки поява
«всесвітньої павутини» впливає на лек-
сикографію, водночас і полегшуючи, й
утруднюючи (через надмір нових відо-
мостей) її завдання і взагалі надаючи
словникам у їх онлайновій версії неба-
ченої раніше динаміки. Водночас сут-
ність праці лексикографів, за Стемпер,
лишається все тією ж; як вона каже, «ми
працюємо не для грошей чи престижу, а
тому що англійська мова потребує ува-
ги й турботи».
Свідченням філологічного й есте-
тичного смаку авторки є те, як вона по-
дає список різних осіб та установ, яким,
за традицією, висловлює свою подяку:
тут вона вставляє у свій текст словни-
кові статті таких лексем, як «агент»,
«друг», «колега», «сім’я», «чудо» тощо.
Завершуючи огляд цієї книжки, мо-
жемо лише побажати, щоб і праця укра-
їнських лексикографів дістала гідне
висвітлення в науково-популярній літе-
ратурі і воно було б цікавим і потрібним
як широким колам любителів слова, так
і фахівцям-філологам.
С. С. ЄРМОЛЕНКO
|