Дзера О. Біблійна інтертекстуальність і переклад: англо-український контекст
Дзера О. Біблійна інтертекстуальність і переклад: англо-український контекст. Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2017. — 490 с. Біблія, чи взята сама по собі, чи разом з похідними від неї текстами різних жанрів і мов, як жоден інший твір є природним об’єктом для вивчення в аспекті інтертекстуальності й...
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2018
|
| Назва видання: | Мовознавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184352 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дзера О. Біблійна інтертекстуальність і переклад: англо-український контекст / С.С. Єрмоленко // Мовознавство. — 2018. — № 3. — С. 70-73. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-184352 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1843522022-05-23T01:26:45Z Дзера О. Біблійна інтертекстуальність і переклад: англо-український контекст Єрмоленко, С.С. Рецензії та анотації Дзера О. Біблійна інтертекстуальність і переклад: англо-український контекст. Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2017. — 490 с. Біблія, чи взята сама по собі, чи разом з похідними від неї текстами різних жанрів і мов, як жоден інший твір є природним об’єктом для вивчення в аспекті інтертекстуальності й перекладу. Водночас вибір такого об’єкта, сакрального для світових релігій і безпрецедентного за своєю значущістю для численних національно-культурних традицій, — цей вибір, з одного боку, покладає на дослідника особливо велику відповідальність і, з другого боку, ставить перед ним особливо високі вимоги, які стосуються орієнтування в безмежному морі спеціальної теологічної та філологічної літератури і володіння методами й процедурами аналізу в галузі біблійних студій, транслятології, текстології, лінгвістичної і загальної семіотики, історії літератури, мовно-культурної контактології тощо. З огляду на все це вихід у світ рецензованої монографії О. Дзери є значущою подією з погляду інтересів як згаданих, так і низки інших гуманітарних дисциплін. 2018 Article Дзера О. Біблійна інтертекстуальність і переклад: англо-український контекст / С.С. Єрмоленко // Мовознавство. — 2018. — № 3. — С. 70-73. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184352 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії та анотації Рецензії та анотації |
| spellingShingle |
Рецензії та анотації Рецензії та анотації Єрмоленко, С.С. Дзера О. Біблійна інтертекстуальність і переклад: англо-український контекст Мовознавство |
| description |
Дзера О.
Біблійна інтертекстуальність і переклад: англо-український контекст.
Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2017. — 490 с.
Біблія, чи взята сама по собі, чи разом з похідними від неї текстами різних жанрів і мов, як жоден інший твір є природним об’єктом для вивчення в аспекті інтертекстуальності й перекладу. Водночас вибір такого об’єкта, сакрального для світових релігій і безпрецедентного за своєю значущістю для численних національно-культурних традицій, — цей вибір, з одного боку, покладає на дослідника особливо велику відповідальність і, з другого боку, ставить перед ним особливо високі вимоги, які стосуються орієнтування в безмежному морі спеціальної теологічної та філологічної літератури і володіння методами й процедурами аналізу в галузі біблійних студій, транслятології, текстології, лінгвістичної і загальної семіотики, історії літератури, мовно-культурної контактології тощо. З огляду на все це вихід у світ рецензованої монографії О. Дзери є значущою подією з погляду інтересів як згаданих, так і низки інших гуманітарних дисциплін. |
| format |
Article |
| author |
Єрмоленко, С.С. |
| author_facet |
Єрмоленко, С.С. |
| author_sort |
Єрмоленко, С.С. |
| title |
Дзера О. Біблійна інтертекстуальність і переклад: англо-український контекст |
| title_short |
Дзера О. Біблійна інтертекстуальність і переклад: англо-український контекст |
| title_full |
Дзера О. Біблійна інтертекстуальність і переклад: англо-український контекст |
| title_fullStr |
Дзера О. Біблійна інтертекстуальність і переклад: англо-український контекст |
| title_full_unstemmed |
Дзера О. Біблійна інтертекстуальність і переклад: англо-український контекст |
| title_sort |
дзера о. біблійна інтертекстуальність і переклад: англо-український контекст |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Рецензії та анотації |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184352 |
| citation_txt |
Дзера О. Біблійна інтертекстуальність і переклад: англо-український контекст / С.С. Єрмоленко // Мовознавство. — 2018. — № 3. — С. 70-73. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT êrmolenkoss dzeraobíblíjnaíntertekstualʹnístʹíperekladangloukraínsʹkijkontekst |
| first_indexed |
2025-07-16T04:34:53Z |
| last_indexed |
2025-07-16T04:34:53Z |
| _version_ |
1837776758652272640 |
| fulltext |
70 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, №3
Рецензії та анотації
кої академії наук. Сюди ввійшли також
два листи І. К. Білодіда до керівництва
фризької академії наук та до керівника
кафедри фризької мови Гронінгенського
університету. Листи охоплюють період
від 21.11.1978 р. до 23.09.1982 р. Вони
дають уявлення про те, як розвивалися
започатковані Ю. О. Жлуктенком нау-
кові контакти з науковцями Фрисландії
та як відбувався процес підготовки мо-
нографічного дослідження «Фризский
язык» (К., 1984), а також про працю над
перекладами творів фризьких письмен-
ників та поетів на українську мову.
У другій частині Архівних матері-
алів уміщено листи Ю. О. Жлуктенка
до Р. П. Зорівчак за період від 7 січня
1969 р. до літа 1981 р. з її коментаря-
ми. Це період, коли Роксолана Петрів-
на писала кандидатську й докторську
дисертації з перекладознавства. З ли-
стів можна почерпнути багато цікавої
інформації про життя України того пе-
ріоду. Вони також становлять значний
науковий інтерес, оскільки в них ідеть-
ся про проблеми дослідження в галузі
перекладознавства та фразеології.
Матеріали, розміщені в книжці, з
одного боку, добре осмислюють бага-
тогранну наукову і перекладацьку спад-
щину Ю. О. Жлуктенка, а з другого,
— демонструють можливості творчого
використання багатьох положень уче-
ного в майбутніх наукових пошуках.
Видання гарно оформлене й забезпече-
не бездоганним науковим апаратом.
Н. БИХОВЕЦЬ
Дзера О.
БІБЛІЙНА ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІСТЬ І ПЕРЕКЛАД: АНГЛО-
УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ.
Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2017. — 490 с.
Біблія, чи взята сама по собі, чи ра-
зом з похідними від неї текстами різних
жанрів і мов, як жоден інший твір є при-
родним об’єктом для вивчення в аспекті
інтертекстуальності й перекладу. Вод-
ночас вибір такого об’єкта, сакрального
для світових релігій і безпрецедентного
за своєю значущістю для численних на-
ціонально-культурних традицій, — цей
вибір, з одного боку, покладає на до-
слідника особливо велику відповідаль-
ність і, з другого боку, ставить перед
ним особливо високі вимоги, які сто-
суються орієнтування в безмежному
морі спеціальної теологічної та філоло-
гічної літератури і володіння методами
й процедурами аналізу в галузі біблій-
них студій, транслятології, текстології,
лінгвістичної і загальної семіотики,
історії літератури, мовно-культурної
контактології тощо. З огляду на все це
вихід у світ рецензованої монографії
О. Дзери є значущою подією з погляду
інтересів як згаданих, так і низки інших
гуманітарних дисциплін.
Авторка розглядає біблійну інтер-
текстуальність як динамічне явище,
наявне вже в самому тексті Святого
Письма і водночас таке, для якого Бі-
блія є тим епіцентром, від якого у різ-
ні мови та культури розходяться хвилі
тлумачень і перетлумачень у вигляді як
перекладів, так і використань біблій-
них фразеологізмів, афоризмів, образів,
мотивів і сюжетів. Відповідно тексти, з
якими працює дослідниця, — це, крім
книг самої Біблії (оригінальних та пе-
рекладних, з первинними варіантами
і пізнішими канонами), також і літера-
турні тексти українською й англійською
мовами, у яких знайшли відображення
біблійні теми й мотиви, а деякі з них пе-
рекладалися з однієї з цих мов на іншу.
Крім цього, вона залучає до розгляду
і ті поетичні твори Шевченка, які тра-
диційно включаються до його власних
текстів, хоча насправді є перекладами
фрагментів Біблії.
Характерною й безумовно позитив-
ною особливістю підходу О. Дзери до
© С. С. ЄРМОЛЕНКО, 2018
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 3 71
Рецензії та анотації
вирішення поставлених нею завдань є
те, що вона поряд з аналізом фактич-
ного матеріалу звертає особливу ува-
гу на використовуваний у відповідних
площинах аналізу категорійний апа-
рат. Так, у першому розділі моногра-
фії «Біблійна інтертекстуальність як
об’єкт перекладознавства» (с. 117–135)
дослідниця простежує виникнення й
еволюцію таких термінопонять, як ін-
тертекстуальність, інтертекст, мотив,
архетип і sacrum. Крім того, у цьому ж
розділі вона дає нарис історії перекла-
дів Біблії, починаючи від найдавніших
і таких, що відіграли ключову роль
у поширенні відповідних релігійних
учень у давні часи, а переходячи до піз-
ніших періодів, зосереджує свою увагу
на історії виникнення англійських та
українських текстів Святого Письма. І
хоча контрастивний аспект у назві цьо-
го розділу ще не згадується (про нього
буде сказано в заголовку наступного
розділу), фактично він уже присутній і
тут, особливо виразно в підрозділах, де
йдеться про те, що авторка окреслює
як національні біблійні концептосфе-
ри. Конкретніше, вона розглядає тут
типологію концептуальних девіацій у
перекладах Біблії як чинник формуван-
ня зазначених концептосфер, а також
взаємодію цих концептосфер у зв’язку
з відтворенням концепту НЕПРАВЕД-
НИЙ у Шевченкових текстах та їхніх
перекладах.
Другий розділ «Біблеїзм та біблема:
контрастивна та перекладознавча пара-
дигми» (с. 136–230) присвячено висвіт-
ленню цього ключового для досліджен-
ня О. Дзери протиставлення. Почавши
з біблеїзмів, вона розмежовує лінгвіс-
тичний і літературознавчий підходи до
розуміння відповідних явищ, а потім
висвітлює такі питання, як відмінності
української та англомовної традицій
лексикографічного трактування бібле-
їзмів, національно-мовна варіативність
у відтворенні біблійної ономастики і,
нарешті, доля біблеїзмів в англомовній
та українській лінгвокультурах з осо-
бливою увагою до їхньої зіставно-ти-
пологічної характеристики за такими
параметрами: характер репрезентації
прецедентності, етимологія, когніція,
зв’язок з першоджерелом, внутріш-
ньосемантичні та парадигматичні
зв’язки. Що ж до біблеми, то це термі-
нопоняття становить авторське ново-
введення і визначається О. Дзерою як
«інтертекстуальна одиниця художнього
мовлення — одиниця біблійного інтер-
тексту, яка реалізується або ж семіоти-
ко-когнітивним чином, через вербалі-
зовані архетипи, концепти й символи,
або ж стилістично — як сюжетно-ком-
позиційний компонент художнього
тексту і як компонент його мікрости-
лістичних рівнів» (с. 205). Біблеми мо-
жуть бути різними за своєю роллю й
масштабом текстуальної реалізації, а в
мовно-зіставному плані вони можуть
також і відрізнятися завдяки впливу
соціо-культурних чинників, через що
перед перекладачами й читачами мо-
жуть поставати проблеми, пов’язані з
ідентифікацією біблем і їх передачею
засобами іншої мови. У цьому ракурсі
авторка простежує відмінності між від-
творенням біблем у текстах апелятив-
ного й експресивного типів.
У третьому розділі «Інтертексти
П’ятикнижжя і переклад: крізь призму
творів Івана Франка» (с. 231–373) об’єк-
том аналізу стає представлення образів
Каїна і Мойсея у біблійних інтертекстах
великого Каменяра. Тут особливо слід
відзначити багатовимірність підходу
О. Дзери до першої з цих тем, пов’яза-
ної з Каїном. Зосереджуючи свою ува-
гу на Франковому перекладі містерії
Дж. Г. Н. Байрона «Каїн» (також і на
її оригіналі) і на його ж власній поемі
«Смерть Каїна», О. Дзера розглядає ці
тексти в дуже широкій семіотико-куль-
турній та інтертекстуальній перспекти-
ві й на тлі різних за своїм характером
і водночас співвідносних «мов культу-
ри», тобто вторинних знакових систем.
Цей її розгляд показує місце староза-
вітної проблематики й тематики в на-
уковій і художній творчості Франка,
відображення архетипу братовбивства
в біблійних перекладах, апокрифах і
фольклорі, біблійну інтертекстуаль-
ність містерії Байрона та деяких інших
його творів. О. Дзера висвітлює також
історію українських перекладів цієї міс-
терії, даючи їм при цьому порівняльну
характеристику. Із погляду транслято-
логії, як теоретичної, так і прикладної,
значний інтерес становить здійснений
нею аналіз перекладацьких стратегій
72 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, №3
Рецензії та анотації
відтворення байронівського інтертек-
сту з особливою увагою до цитатних і
персоніфікаційних, а також синсеман-
тичних та автосемантичних біблем, зо-
крема типологічне розрізнення остан-
ніх на формульні, образні й символічні.
Важливим у плані інтертекстуальної
характеристики двох зазначених тек-
стів є розгляд посередників Франково-
го перекладу містерії Байрона, з одного
боку, і відношень, що існують між його
перекладом та власним текстом, при-
свяченим Каїнові, — з другого. Що ж
до «Мойсея», то тут автор монографії
виділяє такі дві проблеми: множинність
перекладацьких інтерпретацій біблій-
ного інтертексту «Прологу» до цієї по-
еми, а також зіставну характеристику
вербалізації біблійного концепту ЛІНО-
ЩІ в оригінальному тексті поеми і його
англомовному перекладі, здійсненому
В. Річ.
У останньому, четвертому розді-
лі («Відтворення позаканонічних імп-
ліцитних інтертекстів гріхопадіння і
братовбивства в перекладі “Hamlet” /
“Гамлет” Вільяма Шекспіра та “The
Picture of Dorian Gray” / “Портрет Дорі-
ана Грея” Оскара Вайлда», с. 374–428),
у якому йдеться вже не про експліцитні,
а про імпліцитні інтертексти та їх пе-
рекладацьке відтворення, О. Дзера по-
вертається до архетипу братовбивства і
зосереджується на темі гріхопадіння у
зв’язку з питанням позаканонічних імп-
ліцитних біблійних інтертекстів і їх пе-
рекладу. Вона розглядає цю проблема-
тику на матеріалі «Гамлета» Шекспіра
в інтерпретації українських переклада-
чів, далі залучаючи до розгляду і роман
О. Вайлда «Портрет Доріана Грея» та
його переклад, здійснений Р. Доценком.
У короткій післямові (с. 429–432),
якою завершується монографія, вартим
особливої згадки видається зведений
перелік типів біблем, які диференцію-
ються за внутрішньотекстуальноюю,
стилістичною та семіотично-когнітив-
ною функціями, а також за ступенем
їхньої експліцитності чи, навпаки, імп-
ліцитності.
Істотним складником апарату мо-
нографії є наявний у ній покажчик імен.
Було б доцільним у наступних переви-
даннях монографії — а вона, безсум-
нівно, на це заслуговує — додати до
іменного ще й тематичний покажчик.
Характеризуючи структуру монографії,
слід окремо згадати і передмову до неї
під назвою «De profundis», написану
класиком української транслятології
проф. Роксоланою Зорівчак (с. 13–16).
Ця передмова містить і стислу харак-
теристику монографії, включаючи іс-
торію її створення, і творчий портрет
її авторки Оксани Дзери, і водночас є
змістовним теоретичним вступом до
порушених у монографії проблем.
Оцінюючи рецензоване досліджен-
ня з погляду використаної авторкою
наукової літератури, слід визнати: тема
монографії є такою, що більш-менш
вичерпний список релевантних для неї
бібліографічних позицій, мабуть, пере-
вищив би за обсягом саму цю працю,
тому авторці volens nolens довелося
здійснювати тут певний відбір. Не за-
перечуючи слушності такого відбору, зі
свого боку зауважимо бажаність покли-
кання на праці О. Ф. Лосєва, зокрема на
його «Філософію імені» та «Діалекти-
ку міфу». О. Дзера згадує св. Діонісія
Ареопагіта (трактат «Про божественні
імена») за посередництвом відповідної
розвідки С. С. Аверинцева, але серед ін-
ших творів із Corpus Areopagiticum сут-
тєвим для її теми є також трактат «Про
небесну ієрархію», який містить те, що
в сучасних термінах можна окреслити
як «семіотична характеристика біблій-
ного дискурсу». Із сучасних авторів на
згадку заслуговують і представники
Єльської школи наративної теології.
Деякі твердження чи покликання
авторки, на нашу думку, потребують
ширшого контексту. Так, на с. 50 до-
слідниця згадує про сирійсько-халдей-
ський діалект гебрейської мови як про
мову оригіналу Євангелія від св. Мат-
вія, однак варто було б додати, що це
лиш одна з кількох версій, які існують у
науці щодо цього питання. На с. 42 зга-
дано, як цікаву, думку З. Лановик про
те, що «давньогебрейська і арамейська
(давньосирійська) відзначалися мета-
форизмом, властивим аналітичним мо-
вам, належним до семітської сім’ї», тим
часом з точки зору структурної типоло-
гії семітські мови належать до синте-
тичного, а не аналітичного типу. Гово-
рячи про давні соціокультурні конотації
ремесла коваля/ковальства, авторка по-
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 3 73
Рецензії та анотації
дає думку В. Войтовича (з посиланням
на його «Українську міфологію»), що
«для праслов’янського світу первісне
*kovati означало мистецтво загалом,
зокрема магічне». Тут варто зауважи-
ти, що вчені — фахівці зі слов’янської
компаративістики та етимології, рекон-
струюючи це праслов’янське дієслово,
подібних «мистецько-магічних» зна-
чень йому все ж не приписують.
Попри ці незначні зауваження
загальна оцінка рецензованої праці
О. Дзери є, безумовно, позитивною. Ця
монографія становить оригінальне за
темою, комплексне й водночас цілісне
наукове дослідження, яке є істотним
внеском у розроблення цілої низки про-
блем, важливих для сучасних гумані-
тарних, зокрема філологічних, наук.
Крім цього, є підстави вважати, що
зміст дослідження має наукове і куль-
турне значення, яке виходить далеко за
межі біблійної та загальної транслято-
логії, а також теорії загальної і біблій-
ної інтертекстуальності. Через це книж-
ка О. Дзери становить інтерес не лише
для фахівців у цих та інших галузях, а
й для далеко ширшого читацького зага-
лу. Вона допомагає глибше усвідомити
роль змісту Біблії у формуванні куль-
турних орієнтацій і цінностей сучас-
ного суспільства, експлікуючи біблійні
першооснови того цивілізаційного про-
стору, частиною якого Україна завжди
була раніше і прагне стати нині.
С. С. ЄРМОЛЕНКО
|