Ярмак В. І. Семантика і прагматика темпоральності у сербському літературно-художньому дискурсі: структурні, стилістичні та компаративні аспекти

Рецензія на книгу: В. І. Ярмак. Семантика і прагматика темпоральності у сербському літературно-художньому дискурсі: структурні, стилістичні та компаративні аспекти. К. : Освіта України, 2018. — 484 с. Рецензована монографія за своєю темою належить до студій у тій царині, що її можна назвати, вико...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2018
Автор:	Єрмоленко, С.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2018
Назва видання:	Мовознавство
Теми:	Рецензії та анотації
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184371
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Ярмак В. І. Семантика і прагматика темпоральності у сербському літературно-художньому дискурсі: структурні, стилістичні та компаративні аспекти / С.С. Єрмоленко // Мовознавство. — 2018. — № 5. — С. 78-80. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-184371
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1843712022-05-28T01:26:42Z Ярмак В. І. Семантика і прагматика темпоральності у сербському літературно-художньому дискурсі: структурні, стилістичні та компаративні аспекти Єрмоленко, С.С. Рецензії та анотації Рецензія на книгу: В. І. Ярмак. Семантика і прагматика темпоральності у сербському літературно-художньому дискурсі: структурні, стилістичні та компаративні аспекти. К. : Освіта України, 2018. — 484 с. Рецензована монографія за своєю темою належить до студій у тій царині, що її можна назвати, використавши вираз Р. Й. Якобсона, «поезією граматики». Це традиційна, можна сказати, вічна й водночас завжди актуальна для філології проблематика, адже, з одного боку, розвиток наук мовознавчого і, ширше, філологічного циклу збагачує теоретико-методологічний апарат досліджень у зазначеній сфері, надаючи фахівцям нові евристичні можливості, й дозволяє формулювати нові завдання, а з другого боку, і самий об’єкт вивчення, мова художньої літератури, як поезії, так і прози, теж розвивається, розкриває потужний потенціал мови, її одиниць та категорій і підсистем, і це нове, що з’являється в художній мові, дає можливість подивитися по-новому і на віддавна притаманні їй риси й характеристики. 2018 Article Ярмак В. І. Семантика і прагматика темпоральності у сербському літературно-художньому дискурсі: структурні, стилістичні та компаративні аспекти / С.С. Єрмоленко // Мовознавство. — 2018. — № 5. — С. 78-80. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184371 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Рецензії та анотації Рецензії та анотації
spellingShingle	Рецензії та анотації Рецензії та анотації Єрмоленко, С.С. Ярмак В. І. Семантика і прагматика темпоральності у сербському літературно-художньому дискурсі: структурні, стилістичні та компаративні аспекти Мовознавство
description	Рецензія на книгу: В. І. Ярмак. Семантика і прагматика темпоральності у сербському літературно-художньому дискурсі: структурні, стилістичні та компаративні аспекти. К. : Освіта України, 2018. — 484 с. Рецензована монографія за своєю темою належить до студій у тій царині, що її можна назвати, використавши вираз Р. Й. Якобсона, «поезією граматики». Це традиційна, можна сказати, вічна й водночас завжди актуальна для філології проблематика, адже, з одного боку, розвиток наук мовознавчого і, ширше, філологічного циклу збагачує теоретико-методологічний апарат досліджень у зазначеній сфері, надаючи фахівцям нові евристичні можливості, й дозволяє формулювати нові завдання, а з другого боку, і самий об’єкт вивчення, мова художньої літератури, як поезії, так і прози, теж розвивається, розкриває потужний потенціал мови, її одиниць та категорій і підсистем, і це нове, що з’являється в художній мові, дає можливість подивитися по-новому і на віддавна притаманні їй риси й характеристики.
format	Article
author	Єрмоленко, С.С.
author_facet	Єрмоленко, С.С.
author_sort	Єрмоленко, С.С.
title	Ярмак В. І. Семантика і прагматика темпоральності у сербському літературно-художньому дискурсі: структурні, стилістичні та компаративні аспекти
title_short	Ярмак В. І. Семантика і прагматика темпоральності у сербському літературно-художньому дискурсі: структурні, стилістичні та компаративні аспекти
title_full	Ярмак В. І. Семантика і прагматика темпоральності у сербському літературно-художньому дискурсі: структурні, стилістичні та компаративні аспекти
title_fullStr	Ярмак В. І. Семантика і прагматика темпоральності у сербському літературно-художньому дискурсі: структурні, стилістичні та компаративні аспекти
title_full_unstemmed	Ярмак В. І. Семантика і прагматика темпоральності у сербському літературно-художньому дискурсі: структурні, стилістичні та компаративні аспекти
title_sort	ярмак в. і. семантика і прагматика темпоральності у сербському літературно-художньому дискурсі: структурні, стилістичні та компаративні аспекти
publisher	Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Рецензії та анотації
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184371
citation_txt	Ярмак В. І. Семантика і прагматика темпоральності у сербському літературно-художньому дискурсі: структурні, стилістичні та компаративні аспекти / С.С. Єрмоленко // Мовознавство. — 2018. — № 5. — С. 78-80. — укр.
series	Мовознавство
work_keys_str_mv	AT êrmolenkoss ârmakvísemantikaípragmatikatemporalʹnostíuserbsʹkomulíteraturnohudožnʹomudiskursístrukturnístilístičnítakomparativníaspekti
first_indexed	2025-07-16T04:36:27Z
last_indexed	2025-07-16T04:36:27Z
_version_	1837776857745850368
fulltext	© С. С. ЄРМОЛЕНКО, 2018 78 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 5 Рецензії та анотації В. І. Ярмак СЕМАНТИКА І ПРАГМАТИКА ТЕМПОРАЛЬНОСТІ У СЕРБ- СЬКОМУ ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ: СТРУК- ТУРНІ, СТИЛІСТИЧНІ ТА КОМПАРАТИВНІ АСПЕКТИ К. : Освіта України, 2018. — 484 с. Рецензована монографія за своєю темою належить до студій у тій цари- ні, що її можна назвати, використавши вираз Р. Й. Якобсона, «поезією грама- тики». Це традиційна, можна сказати, вічна й водночас завжди актуальна для філології проблематика, адже, з одно- го боку, розвиток наук мовознавчого і, ширше, філологічного циклу збагачує теоретико-методологічний апарат до- сліджень у зазначеній сфері, надаючи фахівцям нові евристичні можливості, й дозволяє формулювати нові завдан- ня, а з другого боку, і самий об’єкт ви- вчення, мова художньої літератури, як поезії, так і прози, теж розвивається, розкриває потужний потенціал мови, її одиниць та категорій і підсистем, і це нове, що з’являється в художній мові, дає можливість подивитися по-новому і на віддавна притаманні їй риси й харак- теристики. Рецензована праця складається зі вступу, чотирьох розділів (кожен з яких закінчується висновками), загальних висновків, списків літературних, нау- кових та лексикографічних джерел та одного додатка. У вступі крім стислого нарису теоретичної та методологічної проблематики вивчення конкретних і загальних особливостей структури й семантики категорій дієслівного часу в сербській мові та деінде окреслю- ється об’єкт і предмет дослідження, його загальна мета й підпорядковані їй завдання, апарат і джерельна база дослі- дження тощо, завдяки чому текст праці вводиться в систему координат, параме- трів і критеріїв українського наукового дискурсу. Характеризуючи сформований і застосований В. І. Ярмак теоретико-ме- тодологічний апарат, одразу зазначимо, що ключовим для нього є дискурсивний підхід. Інакше кажучи, авторка не об- межується аналізом саме мовного мате- ріалу, текстів, а в них — різнопланових особливостей відповідних граматичних (і не лише граматичних) категорій. По- ряд із цим вона бере до уваги і всю ту сукупність довкола мовних чинників, що є релевантними для функціонування минулого часу в сербському літератур- но-художньому дискурсі. Інакше кажу- чи, В. І. Ярмак послідовно керується засадою, згідно з якою адекватно аналі- зувати мовні одиниці і категорії, що ви- ступають у певних текстах, можна лише за умови належного врахування й екс- тралінгвального (яке водночас є семіо- тичним) тла їхнього функціонування. Природно, що при цьому враховуються й особливості художнього, конкретні- ше, літературно-художнього, ще кон- кретніше — прозаїчного та поетичного дискурсу з його подальшими жанрови- ми різновидами. Але варто згадати, що в монографії відношення мови як пер- винної знакової системи до вторинних знакових систем, що ґрунтуються на ній, не обмежується художньою літе- ратурою, а включає в себе і фольклор, і міфологію, і релігію, і, нарешті, науку. Комплексність і багатоаспектність, які властиві дискурсивному підходо- ві взагалі, у рецензованій праці отри- мують ще й інше, а саме польове, чи функціонально-семантичне, втілення, і це є ще однією визначальною рисою її апарату. Через це в першому розділі «Теоретичні засади вивчення претери- тальних часових форм у сучасній серб- ській та східнослов’янських літератур- них мовах» поряд з формами минулого часу sensu stricto висвітлюються також і інші функціонально співвідносні з ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 5 79 Рецензії та анотації ними граматичні категорії, уживані в лі- тературному наративі, зокрема ті з них, які застосовуються в переносному зна- ченні шляхом транспозиції. Другий розділ монографії «Типоло- гія використання граматичних засобів на позначення минулого часу в різно- жанровому сербському літературному дискурсі» вводить розгляд дискурсив- ного функціонування претеритальних одиниць сербської літературної мови в художньо-літературний контекст, і це виправдано тим, що застосування часу в художньому мовленні регулюється чинниками, істотно (хоч і не цілковито) відмінними від тих, які властиві мов- ленню поза художньому, у тому числі повсякденно-побутовому. Так, В. І. Яр- мак звертає тут увагу на використання конституентів поля претеритальності, наприклад, для передачі внутрішніх і зовнішніх рис і станів людини, на вживання їх у монологічній мові «від автора» і за умов діалогу персонажів, висвітлює роль цих одиниць як засо- бів структурування художнього тексту тощо. Ці та інші спостереження й ви- сновки щодо стилістичних характерис- тик форм та експонентів минулого часу авторка робить з урахуванням жанрової та історико-літературної належності аналізованих нею текстів (таких, ска- жімо, як проза класичних авторів доби романтизму й модерну, ґендерна про- за, поезія декадансу і т. д.), у такий спосіб пов’язуючи ці характеристики з іншими властивостями тих чи інших різновидів сербського літературно-ху- дожнього дискурсу. Про деякі з цих питань ідеться в наступному, третьому розділі монографії «Особливості реа- лізації претеритальних форм дієслова у різножанровому сербському літера- турному дискурсі», де в поле зору ав- торки потрапляють тексти епістоляр- ного, фантастичного, есеїстичного та літературно-критичного жанрів, тексти сюрреалістів з властивою їм невизна- ченістю хронотопу, та постмодерністів, таких як всесвітньовідомий нині М. Па- вич, фантасти Б. Пекич і Г. Петрович, тощо. Усе це є свідченням того, що дослі- дження В. І. Ярмак виконано в широкій філологічній та семіотичній перспекти- ві. Ця перспектива в її праці охоплює і ті явища, що їх окреслюють як семіотич- не перекодування, тобто використан- ня, наприклад, просторового коду для вираження часових смислів, а також, і на цьому слід наголосити, використан- ня суто часових значень як внутрішньої форми для вираження позачасової се- мантики. Це також підтверджує те, що когнітивна й антропоцентрична орієн- тованість рецензованого дослідження — не просто словесна й термінологіч- на данина лінгвістичній моді, а справді суттєва його риса. Безперечно оригінальним є чет- вертий розділ «Граматико-стилістичні аспекти відтворення семантики серб- ських і східнослов’янських форм ми- нулого часу в різножанровому худож- ньому перекладі», у якому залучення релевантного інослов’янського мате- ріалу має не лише самодостатню цін- ність, але й поглиблює характеристику власне сербського мовного фактажу. У цьому розділі авторка розглядає пере- клади як із сербської, так і сербською мовою, аналізуючи їх за загальними й мовно-специфічними параметрами, зокрема з урахуванням співвідношень видо-часових систем сербського та східнослов’янського дієслова. Далеко не зайвим у цьому контексті є і остан- ній підрозділ, присвячений типовим пе- рекладацьким помилкам у відповідній сфері, адже й ці помилки також здатні надаватися до діагностичної інтерпре- тації і додаткове світло на сутність за- собів вираження семантики минулого в зазначених мовах. «Загальні висновки» авторки пере- конливо свідчать про те, що ефективне вивчення мовних особливостей функці- онування експонентів претеритальної семантики в сербських літературно-ху- дожніх текстах потребує виходу за іма- нентно-мовні рамки. Змодельований нею науковий образ структури, функці- онування й еволюції системи цих екс- понентів показує не лише її діахронічну змінність, а й суто синхронічну динамі- ку, а також її просторову варіативність і, нарешті, її розшарованість і водночас взаємопов’язаність у діациклічному ви- мірі, тобто її співвідносність із різними культурно-історичними циклами. Оця розчленованість, диференційованість представлення об’єкта дослідження, на- 80 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, №5 Рецензії та анотації явність у ньому численних різних і вод- ночас співвідносних параметрів опису й аналізу, а також просто скрупульозна увага й повага авторки до різноплано- вих деталей, узятих зосібна й у їхніх взаємозв’язках і взаємовідношеннях, — усе це разом робить рецензовану моно- графію і інформативною, і цікавою для філологів-мовознавців різного фаху, а також і літературознавців. Щодо наукової літератури, залу- ченої авторкою до дослідження, то є підстави оцінювати її вибір як репре- зентативний. Водночас, хоча словоспо- лучення вичерпна бібліографія і можна з певною умовністю оцінювати як випа- док contraditio in adjecto, усе ж здається, що не було б зайвим згадати досить дав- ню монографію Г. Вайнріха «Tempus — besprochene und erzählene Welt» (1964), а також праці Ф. К. Штанцеля. У додатку до монографії наводять- ся кількісні показники вживаності дієс- лівних форм зі значенням минулого у фрагментах деяких із проаналізованих у дослідженні прозаїчних творів. Отже, маємо всі підстави вважати, що рецензована монографія В. І. Ярмак становить самостійну, цілісну й завер- шену працю, яка є новою й оригіналь- ною за своєю тематикою і присвячена питанням, актуальним для сучасної сла- вістики та сербістики і також відповід- них дисциплін із царини загальної тео- рії мовознавства й філології, таких як дискурсологія, теорія художньої мови, функціональна і стилістично страти- фікована граматика, лінгвосеміотика тощо. Це дослідження відзначається ефективним теоретико-методологічним апаратом, коректно застосованим для опису й аналізу ретельно зібраної і до- казової за своїм обсягом фактологічної бази. Наслідком цього став високий на- уковий рівень монографії, достовірність отриманих у ній результатів, зроблених авторкою спостережень і висновків, що мають безперечне теоретичне та при- кладне значення. С. С. ЄРМОЛЕНКО

Ярмак В. І. Семантика і прагматика темпоральності у сербському літературно-художньому дискурсі: структурні, стилістичні та компаративні аспекти

Репозитарії

Схожі ресурси