Просяник О. П. Фердинанд де Соссюр: деміфологізація концепції
Рецензія на книгу: Просяник О. П. Фердинанд де Соссюр: деміфологізація концепції. Х. : Харків. історико-філолог. т-во, 2018. — 276 с. Що ми знаємо про видатного швейцарського лінгвіста Фердінанда де Соссюра? Безперечним для науковців сьогодення постає факт величі розуму цієї людини — класика від...
Gespeichert in:
| Datum: | 2018 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2018
|
| Schriftenreihe: | Мовознавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184382 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Просяник О. П. Фердинанд де Соссюр: деміфологізація концепції / Н. Дьячок // Мовознавство. — 2018. — № 6. — С. 68-70. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | Рецензія на книгу: Просяник О. П. Фердинанд де Соссюр: деміфологізація концепції. Х. : Харків. історико-філолог. т-во, 2018. — 276 с.
Що ми знаємо про видатного швейцарського лінгвіста Фердінанда де Соссюра? Безперечним для науковців сьогодення постає факт величі розуму цієї людини — класика від лінгвістики. Саме він висловив ідею системності мови. Його дослідницький підхід започаткував новий напрям того часу — структуралізм, що сягнув глибин не лише лінгвістики, а й літературознавства, соціології, психології. Ф. де Соссюр диференціював особливості мови й мовлення, потрактовуючи мову як надіндивідуальне, загальне, соціальне явище, а мовлення — як інструмент, що полягає у використанні мови. Учений є автором низки дихотомій (двох понять, що протиставлені одне одному): мови й мовлення, синхронії та діахронії, внутрішньої та зовнішньої лінгвістики. Він розбудував учення про мовний знак, визначаючи останній як двобічну психічну сутність, що пов’язує не річ з її назвою, а поняття й акустичний образ; останній постає психічним відображенням звука. Ця двобічність знайшла втілення в означуваному й означальному, у внутрішній та зовнішній формі — у плані змісту та у плані його відбиття. |
|---|