Від спокуси до розбрату: концепт FITNA в дискурсі «Арабської весни»

У статті аналізується концепт fitna, одна з арабських культурних констант. У досягненні типової для дискурсу про fitna комунікативної мети запобігання вну- трішньогруповому конфлікту персуазивність цього концепту видається набагато більшою порівняно з такими інтернаціоналізмами, як громадянська війн...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2019
1. Verfasser:	Богомолов, О.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2019
Schriftenreihe:	Мовознавство
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184388
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Від спокуси до розбрату: концепт FITNA в дискурсі "Арабської весни" / О.В. Богомолов // Мовознавство. — 2019. — № 1. — С. 3-8. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-184388
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1843882022-05-30T01:26:33Z Від спокуси до розбрату: концепт FITNA в дискурсі «Арабської весни» Богомолов, О.В. У статті аналізується концепт fitna, одна з арабських культурних констант. У досягненні типової для дискурсу про fitna комунікативної мети запобігання вну- трішньогруповому конфлікту персуазивність цього концепту видається набагато більшою порівняно з такими інтернаціоналізмами, як громадянська війна (harb ahaliyya) чи анархія (fawda) внаслідок тривалої історії функціонування в межах релігійного та історичного дискурсів. The article analyzes one of the Arab cultural constants — the concept of fitna. In achieving a communicative aim of fending off an intragroup conflict, typical for a fitnacentered discourse, fitna, as a concept grounded in both religious and historical discourses and the foundational texts of Arab and Islamic culture, functions as a significantly more persuasive argument compared to such internationalisms as civil was (hִarb ahaliyya) or anarchy (fawḍa). 2019 Article Від спокуси до розбрату: концепт FITNA в дискурсі "Арабської весни" / О.В. Богомолов // Мовознавство. — 2019. — № 1. — С. 3-8. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 0027-2833 DOI 10.33190/0027-2833-304-2019-1-001 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184388 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	У статті аналізується концепт fitna, одна з арабських культурних констант. У досягненні типової для дискурсу про fitna комунікативної мети запобігання вну- трішньогруповому конфлікту персуазивність цього концепту видається набагато більшою порівняно з такими інтернаціоналізмами, як громадянська війна (harb ahaliyya) чи анархія (fawda) внаслідок тривалої історії функціонування в межах релігійного та історичного дискурсів.
format	Article
author	Богомолов, О.В.
spellingShingle	Богомолов, О.В. Від спокуси до розбрату: концепт FITNA в дискурсі «Арабської весни» Мовознавство
author_facet	Богомолов, О.В.
author_sort	Богомолов, О.В.
title	Від спокуси до розбрату: концепт FITNA в дискурсі «Арабської весни»
title_short	Від спокуси до розбрату: концепт FITNA в дискурсі «Арабської весни»
title_full	Від спокуси до розбрату: концепт FITNA в дискурсі «Арабської весни»
title_fullStr	Від спокуси до розбрату: концепт FITNA в дискурсі «Арабської весни»
title_full_unstemmed	Від спокуси до розбрату: концепт FITNA в дискурсі «Арабської весни»
title_sort	від спокуси до розбрату: концепт fitna в дискурсі «арабської весни»
publisher	Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
publishDate	2019
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184388
citation_txt	Від спокуси до розбрату: концепт FITNA в дискурсі "Арабської весни" / О.В. Богомолов // Мовознавство. — 2019. — № 1. — С. 3-8. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.
series	Мовознавство
work_keys_str_mv	AT bogomolovov vídspokusidorozbratukonceptfitnavdiskursíarabsʹkoívesni
first_indexed	2025-07-16T04:37:49Z
last_indexed	2025-07-16T04:37:49Z
_version_	1837776942970961920
fulltext	ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 1 3 © О. В. БОГОМОЛОВ, 2019 DOI 10.33190/0027-2833-304-2019-1-001 О. В. БОГОМОЛОВ ВІД СПОКУСИ ДО РОЗБРАТУ: КОНЦЕПТ FITNA В ДИСКУРСІ «АРАБСЬКОЇ ВЕСНИ» У статті аналізується концепт fitna, одна з арабських культурних констант. У досягненні типової для дискурсу про fitna комунікативної мети запобігання вну- трішньогруповому конфлікту персуазивність цього концепту видається набагато більшою порівняно з такими інтернаціоналізмами, як громадянська війна (ִharb ahaliyya) чи анархія (fawḍa) внаслідок тривалої історії функціонування в межах ре- лігійного та історичного дискурсів. Ключові слова: fitna, культурні константи, концепти, когнітивна семантика, політичний дискурс. Деякі концепти посідають настільки значне місце в історії певної куль- тури, залишаючись при цьому незмінно присутніми в прецедентних текстах і дискурсах протягом тривалого часу, інколи цілих століть, що їх можна вва- жати своєрідними культурними константами 1. До цього ряду належить араб- ський концепт fitna 2, який з’являється ще в тексті Корану і далі зустрічаєть- ся в дискурсах різного типу в широкому діапазоні контекстів, де йдеться про суспільні та міжособистісні відносини 3. У цій розвідці ми зосередимося на місці й ролі цього концепту в сучасному політичному дискурсі і проілюстру- ємо наші спостереження переважно матеріалом дискурсу єгипетської Січ- невої революції 4 — одного з яскравих епізодів так званої Арабської весни. У дискурсі Січневої революції розрив, який виник після президентських виборів 2012 року у стосунках між лівими та ліберальними революціонера- ми, з одного боку, і прихильниками політичного ісламу, з другого боку, і який згодом перетворився на фатальне для революції відкрите протистояння, най- частіше подавався або як al-istiqṭāb al-islāmī al-‘ilmānī (секулярно-ісламська поляризація), або як fitna(t) al-islāmiyīn wa al-librāliyīn (умов. «розбрат [в середовищі] ісламістів та лібералів») 5. Провину за цей конфлікт револю- 1 Степанов Ю. С. Константы : Словарь русской культуры. — 3-е изд., испр. и доп. — М., 2004. — С. 84–85. 2 Семантика концепту охоплює настільки широкий діапазон смислів — від «спокуси» до «розбрату» або «внутрішньогрупового конфлікту», що ми поки утри- маємося від надання українських еквівалентів, а надто узагальненої характеристики цього складного концепту. 3 У Корані тільки у вигляді основної номінації — іменника fitna концепт зу- стрічається 33 рази, пошукова система Google на момент написання цієї статті дає понад 1,5 млн вживань іменника fitna. 4 Дискурс Січневої революції визначаємо тут як сукупність єгипетських ме- дійних текстів 2011–2014 років, автори їх ідентифікуються як учасники або при- хильники революції, які поділяють її ціннісні настанови. 5 Див.: H ̣usnī Ṣ. Islāmiyūn: al-Fulūl warā’ Fitnat al-Islāmiyīn wa al-Librāliyīn //ad- Dustūr, 17.02.2014. — http://www.dostor.org/164785 [останнє звернення 18.04.2018]. 4 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 1 О. В. Богомолов ційний дискурс покладав на «недобитків»старого режиму (fulūl), пор.: fulūl warā’ fitna(t) al-islāmiyīna wa al-libraliyīn — «недобитки [старого режиму] [стоять] за розбратом [між] ісламістами та лібералами» 6. Особливість концепту fitna на відміну від альтернативних позначень, наприклад sִirā‘ «боротьба, конфлікт», nizā‘ (найближчий арабський еквіва- лент укр. конфлікт), полягає в тому, що він зображає конфліктну ситуацію у спосіб, який уникає протиставлення двох чи більше сторін, а радше описує стан цілої спільноти, яка виступає як екперієнцер цього стану, однаково руй- нівного для спільноти в цілому 7. Пасивний чинник (причина) або активний (агенс), який спричиняє виникнення ситуації, що подається як fitna, лока- лізується поза межами спільноти. Як правило, це якась чужа, ворожа сила. Тут доречно зазначити, що для fitna прототипною ситуацією є розбрат усе- редині конфесійної (мусульманської) спільноти. При цьому у прототипному випадку йдеться не про вербальну суперечку, а про криваве протистояння. Концепт, таким чином, набуває особливого значення у зв’язку з потужним релігійним імперативом, який забороняє вбивство мусульманина мусульма- нином (у ісламському нормативному дискурсі цей імператив формулюється як ִhurmat dimā’ al-muslimīn — «недоторканність крові мусульман»). Проте він широко застосовується і в контекстах, де конфесійний вимір не є експлі- кованим, у світських дискурсах, де йдеться про етнічну спільноту або націю, але за будь-яких умов це буде спільнота або група, з якою автор ототожнює себе. Натомість концепт практично неможливо зустріти в контексті, в якому йдеться про спільноту іншої культури. Отже, певна фіксована перспектива (погляд із середини) становить невід’ємний складник семантики концепту. «Недобитки» старого режиму (fulūl) у дискурсі єгипетської революції також прагнуть, щоб fitna поглинула не лише революційний табір, але й ціле єгипетське суспільство. Альтернативним, позбавленим релігійного за- барвлення терміном для опису такої соціальної реальності є fawḍa «анархія, безлад». Обидва терміни, проте, відбивають ту саму соціальну реальність повної катастрофи, при цьому fitna як питомий термін, який займає помітне місце в ісламському правовому дискурсі, найточніше передає саму сутність тієї загрози, яку, на думку революціонерів, становлять fulūl, пор.: hal yanjaִh fulūl al-munḥall fī iṯārat al-fitan wa al-azamāt li-iִhrāj ar-ra’īs? 8 — «Чи досяг- нуть успіху fulūl розпущеної [правлячої партії] у збудженні fitan (мн. від fitna. — О. Б.) і криз задля [того, щоб] збентежити президента?». Дієслово збентежити, яке достатньо точно передає значення араб. iḥrāj і в перекладі українською звучить, мабуть, незвично, вказує на ще одну важливу особливість концепту: fitna завжди асоціюється з певним психо- логічним станом, який можна схарактеризувати саме як «збентеженість», «збудженість» або «втрата психологічної рівноваги». Цей психологічний складник є одночасно й характерним виявом, іманентною рисою fitna і засо- бом її реалізації (fitna впливає на людей через їхні qulūb «серця»).Семанти- ка концепту також охоплює спокуси (іменник fitna є одним з варіантів пере- кладу цього слова) і подається як наслідок пристрастей (šahawāt). Наявність пар альтернативних позначень для одного й того самого соці- ального явища (fawḍa vs. fitna, istiqṭāb vs. fitna), одне з яких є терміном, що 6 Ibid. 7 Пор.: Ayalon A. From Fitna to Thawra // Studia Islamica. —1987. N 67.—P. 145– 174. 8 Šabakat Raִsd al-Iḫbāriyya (rassd.com), 19.07.2012. — http://www.rassd.com/7- 21602.htm [останнє звернення 18.04.2018]. ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 1 5 Від спокуси до розбрату: концепт FITNA в дискурсі «Арабської весни» позбавлений культурно-специфічного забарвлення і легко перекладається європейськими мовами (пор. англ. anarchy, polarization), становить, на нашу думку, одну з характерних особливостей арабського політичного дискурсу 9. Синонімія, яка на рівні лексичної семантики або стилістики видається стан- дартним виявом надмірності, «багатства мови», наповнюється чітким функ- ціональним змістом на рівні аналізу дискурсу. У соціолінгвістичній перспек- тиві послідовний вибір на користь одного з членів таких пар у тексті може слугувати своєрідним шиболетом, який позначає автора або певний різновид дискурсу як належний до світськи орієнтованої або більш традиційної спіль- ноти. Вибір культурно неспецифічних членів пар також маркує перекладні тексти на відміну від авторських, написаних носіями мови/культури 10. Із погляду когнітивної семантики і соціопрагматики 11, наявність таких пар дає можливість групам з різною культурно-політичною орієнтацією (наприклад, вестернізованим лібералам та ісламістам), які співіснують в арабському су- спільстві, описувати і конструювати посутньо ту саму суспільну реальність у кореферентних і семантично узгоджуваних термінах, але з характерною для їхніх ідеологічних позицій відмінністю в оцінці і перспективі. Арабська примирлива риторика, коли вона адресована співвітчизникам, часто апелює до концепту fitna як до останнього й найвагомішого аргумен- ту, напр.: «ayyuhā al-mutaִsāri‘ūna ‘alā al-kursī, ayyuhā al-mu‘taṣimūna, ayyuhā aṯ-ṯu- wār, ayyuhā al-fulūl, ayyuhā al-‘ilmāniyīna wa al-lībrāliyīna wa al-iḫwān wa as-salafiyīn, ilā kull al-ִharakāt wa al-aִhzāb wa al-i’tilāfāt, ayyuhā al-miִsriyūna miִsr awwalan, ִhāna waqt inqāḏ ִhudūdihā hִāna lanā an nata‘āwan ma‘a aš-šurִta wa al-jayš li-t-taṣaddī li-jamī‘ anwā‘ al-balṭaja, yajib an naḥmī hִudūd miִsr min jamī‘ al-jihāt wa kafā al-fitna baynanā» 12 — «O [ті, хто] бореться за крісло, o [ті, хто бере участь у] сидячому страйку, o революціонери, o fulūl, o [при- хильники] секуляризму, o ліберали і Брати [мусульмани], і салафіти, [звер- таюся] до всіх рухів та партій і блоків, o єгиптяни, Єгипет — передусім. Час прийшов, щоб захистити його кордони, час для нашої співпраці з поліцією та армією, щоб протистояти всім видам безчинств. Ми маємо захищати кор- дони Єгипту звідусіль. І досить розбрату (fitna) між нами!» З погляду прагматики, концепт fitna є високочастотним значною мірою завдяки можливості його вживання в таких неодмінно присутніх як у по- літичному, так і в моральному дискурсах мовленнєвих актах, як погроза і попередження. У дискурсі політичного ісламу Захід зображується як такий, що повсюди розпалює fitna. Пор. фрагмент тексту, де автор полемізує з прихильниками західної системи права, які закликають відкинути базовий для ісламського права концепт qiṣāṣ (відплата за принципом «око за око»): 9 Інші приклади див.: Bogomolov A. Firm in the Face of the Enemy: Semantic Analysis of the Concept of Ṣumūd in Modern Arabic // Folia Orientalia. — Kraków, 2002. — Vol. 38. — Р. 41–64. 10 Ibid. — P. 46. 11 Обговорення соціопрагматики як теоретичного підходу, який екстраполює базові принципи традиційної лінгвістичної прагматики (прагмалінгвістики) на ширший контекст суспільної комунікації, див.: Marmaridou. — Berlin ; New York, 2011. — P. 77–106. 12 al-Manšāwī al-Wardānī. Al-Qiִsāsִ bayn aš-Šarī‘a wa al-Qānūn al-Waִd‘ī. [online] Daawa-info.net. Availableat: — http://www.daawa-info.net/article.php?id=814 [Accessed 2 Apr. 2018]. 6 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 1 О. В. Богомолов «<…> al-jamā‘āt allatī yantasib ilayhā aṣḥāb hāḏihi da‘awāt duwalan wa ḥukūmātin — lā takuff ‘an safk dimā’ al-bašar min ġayr tafriqa bayn rajul wa imra’a wa ṭifl wa mā tazāl taš‘al al-ḥurūb wa al-fitan yaṣṭalī bi-nārihā al-barī’ wa al-muḏnib» 13 — «<…> спільноти, до яких належать автори таких за- кликів, [в особі їхніх] держав та урядів не припиняють проливати людську кров, незважаючи на те, чи то є чоловік, чи жінка, чи дитина, і вони продов- жують розпалювати війни і розбрат (тут ужито форму мн. fitan. — О. Б.), у чиєму вогні горять і невинний, і винуватий». Наведений приклад ілюструє одну з двох найчастотніших дієслівних колокацій з fitna. Іншим, ще більш частотним, є сполучення aṯāra fitna — «збуджувати». Зв’язок з метафорою вогню також підтримується й іншими колокаціями, як-от nār al-fitna «вогонь fitna», а також графічними зобра- женнями 14. На підставі ще однієї групи колокацій образ fitna можна рекон- струювати у вигляді дикого, звичайно сплячого, звіра (графічно, як прави- ло, представленого у вигляді змія), який може раптом прокинутися або його може навмисно спровокувати ворог, пор. ідіому al-fitna nā’ima fa-la tūqiẓhā «fitna спить, отже, не буди її». Нам навіть вдалося знайти принаймні один випадок графічного представлення fitna як вогненного змія 15. Ще одним ха- рактерним аспектом семантики fitna є його зв’язок зі спокусою і жіночими чарами. Отже, цей арабський концепт міг би бути чи не найкращою ілюстра- цією ідеї, винесеної Дж. Лакоффом у заголовок його відомої книги 16. Відплата за насильницький злочин за принципом «око за око» (qiṣāṣ), яка становить один з ключових приписів ісламського права, за поширеними уявленнями має бути здійснена якнайшвидше після вчинення злочину 17. Ця ідея контрастує з європейськими уявленнями про те, що треба дати гарячим головам і серцям охолонути 18, перш ніж чинити помсту або здійснювати правосуддя. Таку неочікувану для носія європейської культури швидкість відплати, на нашу думку, можна пояснити впливом концептуальних мета- фор, покладених в основу низки суміжних понять, ключовим елементом яких є вогонь. Метафора вогню лежить в основі концептуалізації (а) сильних негативних емоцій, таких як ġayẒ «гнів», що розглядається як природна ін- дивідуальна та суспільна реакція на злочин, та (б) fitna, яка може поглинати спільноту неначе вогонь. Отже, механізм формування культурного імпера- тиву швидкого застосування qiṣāṣ можна представити таким чином: вогонь поширюється швидко → щоб його зупинити, потрібно діяти швидко. На домен індивідуально-психологічного та суспільного світу людини ця схема проектується так: вогонь → гнів (ġayẒ); пожежа → розбрат, суспільний без- лад (fitna); методи гасіння вогню, запобігання пожежі вимагають швидкої дії → швидкий qiṣāṣ. Важливість культурної презумпції якомога швидшої 13 Там же. 14 https://goo.gl/3bfQQ3. 15 Див. обкладинку книги: Muḥammad Ḥassān. al-Fitna bayn aṣ-Ṣaḥāba. Silsilat Fitan Āḫir az-Zamān. (fitna між супутниками [пророка]. Сер. «fitna [мн.] кінця сві- ту»). — http://sayaha.alafdal.net/t99-topic [останнє звернення 22.04.2018]. 16 Lakoff G. Women, Fire and Dangerous Things: What Categories Reveal about the Mind Chicago. — Chicago,1987. — 632 s. 17 Див.:Bogomolov A. An Eye for an Eye and the Struggle for Power in the Discourse of the Egyptian Arab Spring //Scripta Neophilologica Posnaniensia. — 2015. — Vol. 15. — P. 19. 18 Пор. також відому ідіому англ. revenge is a dish best served cold (в українсько- му варіанті «помста — це страва, яку потрібно подавати холодною»). ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 1 7 Від спокуси до розбрату: концепт FITNA в дискурсі «Арабської весни» відплати 19 підтверджується, зокрема, тією роллю, що вона відіграє в інтер- претації важливих подій арабської історії. Яскравим прикладом може слу- гувати загальноприйнята думка, що саме відсутність згоди щодо швидкості здійснення відплати призвела до найбільшого розколу в ісламській історії (al-fitna al-Kubrā — букв. «найбільша fitna»), унаслідок якого єдина іслам- ська спільнота розпалася на сунітів, шиїтів і хариджитів 20. Специфічна природа культурних презумпцій стає помітною дослідни- кові лише тоді, коли концепти, що їх передають, контрастують зі схожими семантичними одиницями з іншої мови. Подібність може бути встановле- на шляхом зіставлення доменів семантики і соціальної практики, таких як справедливість, суспільний лад, і виявлення в межах цих доменів концептів з подібною фреймово-семантичною структурою або покладеними в їх осно- ву концептуальними метафорами. Виявляється, що різні культури можуть виробляти контрастні культурні презумпції на основі подібних когнітив- них метафор та метафоричних наслідків (entailments), що з них виводяться. Наприклад, багатьом культурам, у тому числі арабській та європейським, притаманне метафоричне представлення сильних негативних емоцій (на- приклад, гнів), або катастрофічних подій у суспільному житті (наприклад, війна) як жару або вогню. Арабські та європейські концептуальні метафори збігаються тут у тому, як вони передають людські почуття, адже ці уявлен- ня, ймовірно, відбивають спільний тілесний досвід людини. Однак куль- турні презумпції, утворені на підставі таких уявлень, різняться через те, що вони віддзеркалюють конкретний соціальний досвід і адаптаційні стратегії, вироблені кожною культурною спільнотою самостійно. У межах уявлень, притаманних арабській культурі, метафоричний вогонь, поживу якому дає гнів, локалізується в межах соціального домену, де він має бути загашений за допомогою актів відплати, а справедливість, яка при цьому досягається, розуміється, по суті, як відновлення певної соціальної рівноваги. Тим часом, з європейського погляду, до того як буде здійснено справедливість у соціаль- ному домені, той самий метафоричний вогонь негативних емоцій повинен бути погашений розумовим зусиллям усередині «внутрішньої людини» 21, адже інакше акт справедливості не розглядатиметься як керований розумом (пор. ідіому «не дай своїм емоціям затьмарити твій розум» 22) і тому не при- веде до законного розв’язання конфлікту, і навіть не дасть повного задово- лення від застосування такого неправового засобу, як помста. Таким чином, спільна для європейців і арабів ідея про необхідність гасіння метафоричного вогню емоцій розглядається в європейських та арабській культурах і коду- ється у відповідних мовах у різних перспективах. Європейська перспектива віддає перевагу індивідуальній агентивності (суб’єктності), арабська нато- 19 Про поняття культурної презумпції (cultural premise) див.: Carbaug D. Cul- tures in conversation. — New York, 2005. — Р. 5. 20 Пор.: Ḥusayn Ṭaha. al-Fitna al-Kubrā (‘Alī wa Banūh). — al-Qāhira, 1961. — J. 2. 21 Пор.: Wierzbicka A. Emotions across languages and cultures : Diversity and universals. — Cambridge, 1999. — Р. 148–151. 22 Подібні сталі вирази, звичайно, також відбивають культурну презумпцію, у даному випадку притаманну європейським культурам; пошук у Google версій для варіантів англ. cloud X’s judgment «затьмарювати чиєсь судження [вміння судити]» лише з присвійними займенниками, де позиція підмета у повному реченні зазви- чай виявлялася заповненою лексемами на позначення різних емоцій, дав 273, 4 тис. вживань (3.03.2017), що свідчить про дуже високу салієнтність ідіоми і значення відповідної культурної презумпції. 8 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 1 О. В. Богомолов мість розглядає індивідуального актора в контексті його соціальної/родинної функції. Уникаючи перспективи індивіда, концепт qiṣāṣ зображує трансак- цію, яка відбувається в соціальному домені і впливає на окрему особу ззовні. Хоча вогонь і розгорається в серцях, приймається як даність, що індивід сам не здатний дати цьому раду, а тільки через суспільно схвалений акт відплати, який відбувається поза межами «внутрішньої людини», індивід може здобу- ти спокій. Але акт остудження гніву (bard ִharārat al-ġayִz 23) відбувається в інтересах громади, а не індивіда, бо важливо, щоб вогонь не поширився далі. Саме цю ситуацію, коли метафоричний вогонь пристрастей охопив цілу гро- маду одновірців або одноплемінників, погрожуючи зруйнувати її зсередини, якраз і узагальнює концепт fitna. В арабському дискурсі війни та миру кон- цепт fitna функціонує як потужний образ останньої межі, ситуації крайньо- го безладу, якої суспільство має уникнути за будь-яку ціну. Хоча такі архаїчні образи в сучасному контексті можуть подеколи виступати лише як тропи, за ними стоїть тривала історія функціонування в модусі сталих народних уявлень і переконань, а культурні презумпції, які сформувалися на їх основі, можливо, понад тисячу років тому, й досі продовжують впливати на моделі соціальної поведінки. O. V. BOHOMOLOV FROM TEMPTATION TO DISCORD: THE CONCEPT OF FITNA IN ARAB SPRING DISCOURSE The article analyzes one of the Arab cultural constants — the concept of fitna. In achieving a communicative aim of fending off an intragroup conflict, typical for a fitna- centered discourse, fitna, as a concept grounded in both religious and historical discourses and the foundational texts of Arab and Islamic culture, functions as a significantly more persuasive argument compared to such internationalisms as civil was (ִharb ahaliyya) or anarchy (fawḍa). Keywords: fitna, cultural constants, concepts, cognitive semantics, political discourse. 23 al-Fawzān Ṣ. b. F.Al-Mulaḫḫaṣ al-Fiqhī. — ar-Riyāḍ,1423 A.H. — J. 2. — Р. 476.

Від спокуси до розбрату: концепт FITNA в дискурсі «Арабської весни»

Institution

Ähnliche Einträge