Витоки праслов’янської фонології (підсистема консонантизму): лінгвоісторіографічний аспект

Витоки праслов’янської фонології (підсистема консонантизму): лінгвоісторіографічний аспект

У статті докладно проаналізовано погляди мовознавців щодо процесів становлення і розвитку підсистеми консонантизму протослов’янського діалекту праслов’янської мови у світлі загальних тенденцій розвитку праслов’янської фонологічної системи в цілому. Обґрунтовано важливість вивчення історико-фонологіч...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2019
Автор: Орел, А.С.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2019
Назва видання:Мовознавство
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184424
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Витоки праслов’янської фонології (підсистема консонантизму): лінгвоісторіографічний аспект / А.С. Орел // Мовознавство. — 2019. — № 3. — С. 38-45. — Бібліогр.: 50 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-184424
record_format dspace
spelling irk-123456789-1844242022-06-03T01:26:18Z Витоки праслов’янської фонології (підсистема консонантизму): лінгвоісторіографічний аспект Орел, А.С. У статті докладно проаналізовано погляди мовознавців щодо процесів становлення і розвитку підсистеми консонантизму протослов’янського діалекту праслов’янської мови у світлі загальних тенденцій розвитку праслов’янської фонологічної системи в цілому. Обґрунтовано важливість вивчення історико-фонологічних досліджень славістів із метою підвищення експланаторного рівня фонології та встановлення причинно-наслідкових ланцюгів, результатом яких стало формування фонологічної системи праслов’янської мови. The views of linguists about the process of consonant subsystem of Proto-Slavic dialect of Proto-Indo-European language formation and development according to the common tendencies of Proto-Slavic phonological system development are analyzed in the article. The importance of historical phonological investigations studying is founded with the aim of upgrading explanatory level of Phonology and formation causal-investigatory connects the result of which is formation of Proto-Slavic phonological system. 2019 Article Витоки праслов’янської фонології (підсистема консонантизму): лінгвоісторіографічний аспект / А.С. Орел // Мовознавство. — 2019. — № 3. — С. 38-45. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. 0027-2833 DOI 10.33190/0027-2833-306-2019-3-003 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184424 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description У статті докладно проаналізовано погляди мовознавців щодо процесів становлення і розвитку підсистеми консонантизму протослов’янського діалекту праслов’янської мови у світлі загальних тенденцій розвитку праслов’янської фонологічної системи в цілому. Обґрунтовано важливість вивчення історико-фонологічних досліджень славістів із метою підвищення експланаторного рівня фонології та встановлення причинно-наслідкових ланцюгів, результатом яких стало формування фонологічної системи праслов’янської мови.
format Article
author Орел, А.С.
spellingShingle Орел, А.С.
Витоки праслов’янської фонології (підсистема консонантизму): лінгвоісторіографічний аспект
Мовознавство
author_facet Орел, А.С.
author_sort Орел, А.С.
title Витоки праслов’янської фонології (підсистема консонантизму): лінгвоісторіографічний аспект
title_short Витоки праслов’янської фонології (підсистема консонантизму): лінгвоісторіографічний аспект
title_full Витоки праслов’янської фонології (підсистема консонантизму): лінгвоісторіографічний аспект
title_fullStr Витоки праслов’янської фонології (підсистема консонантизму): лінгвоісторіографічний аспект
title_full_unstemmed Витоки праслов’янської фонології (підсистема консонантизму): лінгвоісторіографічний аспект
title_sort витоки праслов’янської фонології (підсистема консонантизму): лінгвоісторіографічний аспект
publisher Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
publishDate 2019
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184424
citation_txt Витоки праслов’янської фонології (підсистема консонантизму): лінгвоісторіографічний аспект / А.С. Орел // Мовознавство. — 2019. — № 3. — С. 38-45. — Бібліогр.: 50 назв. — укр.
series Мовознавство
work_keys_str_mv AT orelas vitokipraslovânsʹkoífonologíípídsistemakonsonantizmulíngvoístoríografíčnijaspekt
first_indexed 2025-07-16T04:42:33Z
last_indexed 2025-07-16T04:42:33Z
_version_ 1837777241171296256
fulltext © А. С. ОРЕЛ, 2019 38 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 3 DOI 10.33190/0027-2833-306-2019-3-003 А. С. ОРЕЛ ВИТОКИ ПРАСЛОВ’ЯНСЬКОЇ ФОНОЛОГІЇ (ПІДСИСТЕМА КОНСОНАНТИЗМУ): ЛІНГВОІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ У  статті  докладно  проаналізовано  погляди  мовознавців  щодо  процесів  ста- новлення  і  розвитку підсистеми консонантизму протослов’янського діалекту пра- слов’янської мови у світлі загальних тенденцій розвитку праслов’янської фоноло- гічної системи в цілому. Обґрунтовано важливість вивчення історико-фонологічних  досліджень славістів з метою підвищення експланаторного рівня фонології та вста- новлення причинно-наслідкових ланцюгів, результатом яких стало формування фо- нологічної системи праслов’янської мови. Ключові  слова:  праслов’янська  мова,  фонологічна  система,  підсистема  консонантизму. Дослідження  історії фонологічної  системи  будь-якої мови  не  обмежу- ється  лише цією мовою, фактично  воно представляє  вивчення низки мов,  пов’язаних відношеннями «предок — нащадок» 1. Вивчення рефлексів пра- слов’янської  фонологічної  системи,  з  огляду  на  наступність  мовних  змін,  підвищує експланаторність історичної фонології української мови. Як зазна- чив В. Я. Плоткін,  «успішним може бути лише розгляд цілісних процесів  еволюції фонологічних систем у якомога ширших хронологічних межах, бо  причинно-наслідкові  ланцюги,  що  зумовили  хід  фонологічної  еволюції  в  кожній зазначеній мові, мають свій початок у її передісторії» 2. Дослідженню  фонологічних процесів праслов’янської мови присвячено праці Н. ван Вей- ка, М. С. Трубецького, Р. О. Якобсона, Р. Нахтігала, Р. Коржинека, А. Марті- не, А. Фурдаля, В. К. Журавльова, Ю. Я. Бурмистровича, Ю. В. Шевельова  та ін. Історико-фонологічне вивчення протослов’янського та праслов’янсько- го  мовного  матеріалу  є  продовженням  традицій  фонетистів  Лейпцизької,  Харківської, Московської, Казанської та Женевської лінгвістичних шкіл. У лінгвістичній літературі є різні погляди щодо проблеми походження  праслов’янської мови, які можна сформулювати у вигляді двох протилежних  тез: 1) між праіндоєвропейським та праслов’янським періодами реконструю- ються перехідні мови (здебільшого прихильники цієї гіпотези твердять про  1 Бурмистрович Ю. Я.  Историческая  фонемология  последовательного  ряда  или  цепи  славянских  языков,  связанных  отношениями  «предок  —  потомок»,  от  праиндоевропейского в лице его протославянского диалекта до русского.— Абакан,  2001.— С. 18. 2 Плоткин В. Я. Эволюция фонологических систем: на материале германских  языков.— М., 1982.— С. 10. ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 3 39 Витоки праслов’янської фонології (підсистема консонантизму)... прабалто-слов’янську мову 3); 2) праслов’янська мова виділяється безпосе- редньо з діалектів праіндоєвропейської мови (визнається протослов’янський  період). Оцінку  наукової  обґрунтованості  ідей,  які  покладено  в  основу  пред- ставлених гіпотез, подав Ю. Я. Бурмистрович 4. Вагомим критичним аргу- ментом  до  гіпотези  про  існування  проміжної  прабалто-слов’янської  мови  дослідник уважає відсутність «цілісного опису хоч би одного з рівнів пра- балто-слов’янської  мови»,  тоді  як  дослідження  генезису  праіндоєвропей- ської та праслов’янської мов представлені в повному обсязі 5. Застосування  методики  внутрішньої  реконструкції  та  встановлення  відносної  хроноло- гії підвело сучасних лінгвістів до висновку про виділення праслов’янської  мови  (або групи праслов’янських діалектів) безпосередньо з  індоєвропей- ської прамови (згідно з фундаментальною тезою П. Ф. Фортунатова прамова  також є групою діалектів) без перехідного прабалто-слов’янського періоду.  Такої думки дотримувалося багато дослідників,  зокрема Є. Д. Поливанов,  В. К. Журавльов, О. М. Трубачов, Ю. Я. Бурмистрович, В. А. Маслова тощо 6. Розглядаючи питання взаємодії між слов’янськими та балтійськими мовами,  Ф. П. Філін дійшов висновку, що зв’язки між мовами були, проте підстав  постулювати наявність спільної прамови немає 7. Праслов’янська  фонологічна  система,  на  думку  В. К. Журавльова,  Ю. Я. Бурмистровича, В. А. Маслової, бере початок у протослов’янському  діалекті праіндоєвропейської мови 8. Наявність протослов’янського періоду  визнавали також С. Ю. Адліванкін, Г. О. Хабургаєв, Р. В. Алімпієва та ін. 9 Ґрунтовний  аналіз  мовних  процесів,  які  характеризують  фонологічну  систему  протослов’янського  діалекту  праіндоєвропейської  мови,  знаходи- мо в працях Ю. Я. Бурмистровича, В. А. Маслової 10 та інших дослідників.  Зокрема, Г. С. Кличков, С. Д. Кацнельсон, В. К. Журавльов 11 розглянули ті  3 Бурмистрович Ю. Я. Зазнач. праця.— С. 13. 4 Там же.— С. 13–14. 5 Там же.— С. 14. 6 Поливанов Е. Д. Введение в языкознание для востоковедных вузов (1928) // Поливанов Е. Д. Избранные  труды по восточному и общему языкознанию.— М.,  1991.— С. 59–60; Журавлёв В. К. Ответ на вопрос № 10 к ІХ Международному съез- ду славистов: «Какая концепция балто-славянских отношений является, по вашему  мнению, наиболее адекватной сложному характеру этих отношений (первоначаль- ное  единство;  древнее  ареальное  соседство;  вторичное  сближение  обоих индоев- ропейских диалектов и  т.  д.)?»  // Вопр.  языкознания.— 1983.— № 4.— С. 39–40;  Трубачёв О. Н. Этногенез и культура древнейших славян : Лингвист. исслед. — М.,  1991.— С. 5; Бурмистрович Ю. Я. Зазнач. праця.— С. 14; Маслова В. А. Истоки пра- славянской фонологии : Учеб. пособие. — М., 2004.— С. 8, 11. 7 Филин Ф. П. Происхождение русского, украинского и белорусского языков :  Историко-диалектолог. очерк.— М., 1972.— С. 8–10, 14–16. 8 Бурмистрович Ю. Я. Зазнач. праця.— С. 14; Маслова В. А. Зазнач. праця.—  С. 8. 9 Адливанкин С. Ю.  Краткий  очерк  истории  праславянской  фонетики.— Пермь, 1971.— С. 13–14; Хабургаев Г. А. Старославянский язык.— 2-е изд., перераб.  и доп.— М., 1986.— С. 65–66; Алимпиева Р. В. Сравнительная грамматика славян- ских языков.— Калининград, 1996.— С. 16. 10 Бурмистрович Ю. Я. Зазнач. праця.— С. 46–71; Маслова В. А. Зазнач. пра- ця.— С. 196–421. 11 Клычков Г. С.  Типологическая  гипотеза  реконструкции  индоевропейско- го праязыка  // Вопр.  языкознания.— 1963.— № 5.— С. 5–14; Кацнельсон С. Д. К  40 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 3 А. С. Орел самі процеси фрагментарно або віднесли їх до іншого періоду (праіндоєв- ропейського взагалі чи праслов’янського). Аналізуючи погляди мовознавців  щодо основного складу фонологічної системи протослов’янського діалекту  та щодо наявних у протослов’янський період процесів, ми дійшли висновку  про неоднозначність розв’язання в лінгвістичній літературі низки проблем  — як конкретних, так і загального характеру. Наприклад, питання структурної організації загальної фонологічної сис- теми  протослов’янського  діалекту  в  сучасних  дослідженнях  вирішується  по-різному. Зокрема, структуру поданого В. А. Масловою 12 матеріалу мож- на представити у вигляді такої схеми: Аналіз дослідження Ю. Я. Бурмистровича 13 дозволив накреслити іншу  схему, зважаючи на відмінності в структурній організації загальної фонема- тичної системи: Вивчення  історії  фонологічної  системи  протослов’янського  діалекту  праіндоєвропейської  мови  передбачає  також  аналіз  досліджень,  присвяче- них висвітленню конкретних питань: 1) склад задньоязикових (гутуральних)  фонем  у  підсистемі  нескладового  консонантизму  фонологічної  системи  протослов’янського  діалекту  (кількість  рядів);  2)  реконструкція  дзвінких  та глухих придихових; 3) статус чистої лабіальної фонеми /b/; 4) склад щі- линних фонем протослов’янського діалекту; 5) підсистема сонантизму про- тослов’янського  діалекту  праіндоєвропейської  мови:  статус  складових  та  нескладових сонорних; 6) структурна належність нескладових и ̯  , і̯  ; 7) підси- фонологической интерпретации протоиндоевропейской звуковой системы // Вопр.  языкознания.— 1958.— № 3.— С. 55–59; Журавлёв В. К. Формирование группово- го сингармонизма в праславянском языке  // Вопр. языкознания.— 1961.— № 4.—  С. 33–42; Журавлёв В. К. Генезис протезов в славянских языках // Вопр. языкозна- ния.— 1965.— № 4.— С. 32–43. 12 Маслова В. А. Зазнач. праця. 13 Бурмистрович Ю. Я. Зазнач. праця.— С. 46–71. Загальна фонологічна система система консонантизму система вокалізму система сонантизму підсистема підсистема голосні- дифтонги дифтон- нескладові складові зімкнених фрикативних монофтонги гічні сонанти сонанти приголосних приголосних сполучення Загальна фонематична система система фонем система дифтонгів та (умовно) дифтонгічних сполучень підсистема підсистема підсистема підсистема нескладових складових нескладових складових голосних приголосних приголосних голосних ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 3 41 Витоки праслов’янської фонології (підсистема консонантизму)... стема складового вокалізму (довгі, короткі та надкороткі голосні); 8) підси- стема дифтонгів  та дифтонгічних сполучень; 9) дивергенція щілинної фо- неми /s/, процес сатемізації; 10) конвергенція придихових та лабіалізованих  приголосних фонем у чисті; 11) наслідки фонематичного закону делабіаліза- ції для фонологічної системи протослов’янського діалекту індоєвропейської  прамови 14. Проблема  встановлення  кількості  рядів  задньоязикових  (гутуральних)  приголосних у пізній фонологічній системі індоєвропейської мови або в по- чатковій протослов’янській фонологічній системі залишається актуальною і  для сучасних дослідників. Погляди мовознавців щодо зазначеної проблеми  можна звести до трьох основних гіпотез: 1) виділення трьох рядів гутураль- них; 2) виділення двох рядів; 3) виділення одного ряду гутуральних 15. Прихильники першої гіпотези, зокрема Є. Курилович, Т. В. Гамкрелід- зе, В’яч. Вс. Іванов 16 постулюють для фонологічних систем групи діалектів  праіндоєвропейської мови наявність велярних (g, k, gh, kh), лабіовелярних (gи̯,  kи̯, ghи̯, khи̯) та палаталізованих (палатовелярних, за Ю. Я. Бурмистровичем 17)  задньоязикових (g’, k’, gh’, kh’) приголосних. Однією з причин неможливості  функціонування трьох рядів задньоязикових фонем в індоєвропейських діа- лектах В. І. Георгієв, С. Д. Кацнельсон, Г. С. Кличков, Ю. Я. Бурмистрович  уважають  відсутність  такого  складу  гутуральних у підсистемах  консонан- тизму деяких індоєвропейських мов 18. Цікаво, що прихильники трирядної  теорії (В’яч. Вс. Іванов, Т. В. Гамкрелідзе) вказали на нестабільність одно- го  з  рядів  гутуральних  у  системі. Дослідники  визнали, що  палаталізовані  задньоязикові фонеми є максимально маркованими, тому піддаються елімі- нації, зливаються з велярними 19. За спостереженням В. І. Георгієва, пала- тальні гутуральні найчастіше трапляються перед голосним переднього ряду,  що  вказує  на  вторинність  протиставлення  «палатальність  —  велярність»  для задньоязикових 20. Ця думка В. І. Георгієва підтверджується пізнішими  14 Бурмистрович Ю. Я. Зазнач. праця.— С. 46–71; Маслова В. А. Зазнач. праця;  Журавлёв В. К. Формирование группового сингармонизма в праславянском языке.—  С. 33–42; Журавлёв В. К. Генезис протезов в славянских языках.— С. 32–43; Гамкре- лидзе Т. В., Иванов Вяч. Вс. Реконструкция системы смычных в праиндоевропейском  // Вопр. языкознания.— 1980.— № 4.— С. 21–35; Гамкрелидзе Т. В., Иванов Вяч. Вс. Проблема языков centum и satem и отражение «гуттуральных» в исторических индо- европейских диалектах // Вопр. языкознания.— 1980.— № 6.— С. 13. 15 Кацнельсон С. Д.  Зазнач.  праця.— С.  56; Журавлёв В. К.  Внутренняя  ре- конструкция // Сравнительно-историческое изучение языков разных семей : Теория  лингвист. реконструкции.— М., 1988.— С. 83–84; Бурмистрович Ю. Я. Зазнач. пра- ця.— С. 47–48; Маслова В. А. Зазнач. праця.— С. 79–90. 16 Курилович Е. О методах внутренней реконструкции // Новое в лингвисти- ке.— М., 1965.— Вып. 4.— С. 400–433; Гамкрелидзе Т. В., Иванов Вяч. Вс. Проблема  языков centum и satem… — С. 13. 17 Бурмистрович Ю. Я. Зазнач. праця.— С. 48. 18 Георгиев В. И. Исследования по сравнительно-историческому языкознанию:  Родственные отношения индоевропейских языков.— М., 1958.— С. 29; Курилович Е. Зазнач. праця.— С. 57; Клычков Г. С. Зазнач. праця.— С. 12; Бурмистрович Ю. Я. За- знач. праця.— С. 47. 19 Гамкрелидзе Т. В., Иванов Вяч. Вс. Проблема  языков  centum и satem…—  С. 13. 20 Георгиев В. И. Зазнач. праця.— С. 36. 42 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 3 А. С. Орел висновками В. К. Журавльова та В. А. Маслової, з погляду яких палаталізо- вані гутуральні є алофонами велярних 21. З іншого боку, і гіпотезу, у якій постульовано один ряд гутуральних (g,  k, gh, kh), прийняти важко. Як зазначив Ю. Я. Бурмистрович, різноманітність  рефлексів гутуральних у сучасних індоєвропейських мовах неможливо зве- сти до одного ряду 22. В останніх дослідженнях сучасних фонологів, зокрема  В. К. Журавльова, Ю. Я. Бурмистровича, В. А. Маслової, найвірогіднішою  з позиції системності фонологічної будови мови є дворядна гіпотеза, тільки  в тому її варіанті, де для протослов’янського періоду визнається наявність  велярного та лабіовелярного рядів гутуральних (g, k, gh, kh, gи̯, kи̯, ghи̯, khи̯) 23. Що ж до реконструкції придихових фонем для протослов’янської під- системи консонантизму, в історико-фонологічних дослідженнях представле- но три варіанти: 1) схема, у якій дзвінкі придихові (bh, dh, gh, ghи̯) протистав- лені глухим (ph, th, kh, khи̯); 2) схема без глухих придихових; 3) схема, у якій на  місці дзвінких придихових реконструйовано фонеми з іншою артикуляцій- ною якістю. Перший варіант визнавали І. М. Тронський, О. Семереньї 24; за  визначеннями Ю. Я. Бурмистровича й В. А. Маслової, він реалістичніший з  типологічного погляду 25. Дослідники спиралися на аргументи Р. О. Якобсо- на, А. Мартіне, В. В. Мартинова, які вважають, що потрійне протиставлення  фонем («чиста дзвінка — чиста глуха — придихова дзвінка») не фіксується  в жодній з мов світу 26. Згідно з універсалією, сформульованою В. В. Марти- новим, маркований ряд фонем (а таким є дзвінкі придихові в протослов’ян- ському діалекті) не може функціонувати в мові без відповідного немаркова- ного ряду (до нього відносять глухі придихові) 27. Стосовно третього варіанта, В. А. Маслова відзначила, що невизначе- ність фонетичної природи дзвінких придихових характерна для низки фо- нологічних досліджень, присвячених висвітленню проблем праіндоєвропей- ського консонантизму 28. На думку Т. В. Гамкрелідзе  та В’яч. Вс. Іванова,  ознака  придиховості  в  підсистемі  зімкнених  фонем  праіндоєвропейської  мови  є  взагалі  фонологічно  не  релевантною 29.  Отже,  придиховий  та  від- повідний непридиховий,  як уважають дослідники,  є  комбінаторними варі- 21 Журавлёв В. К. Реконструкция праславянской системы шумных согласных  древнейшего  синхронного  состояния  //  Изв.  на  Ин-та  за  бъ лгар.  език.—  София,  1967.— Кн. 14.— С. 41; Маслова В. А. Зазнач. праця.— С. 89. 22 Бурмистрович Ю. Я. Зазнач. праця.— С. 48. 23 Журавлёв В. К. Внутренняя реконструкция.— С. 83–84; Бурмистрович Ю. Я. Зазнач. праця.— С. 48; Маслова В. А. Зазнач. праця.— С. 88. 24 Тронский И. М. Общеиндоевропейское языковое состояние.— Ленинград, 1967.—  С.  37–39;  Семереньи О.  Введение  в  сравнительное  языкознание.—  М.,  1980.— С. 69–70, 159–161. 25 Бурмистрович Ю. Я. Зазнач. праця.— С. 47; Маслова В. А. Зазнач. праця.—  С. 31. 26 Якобсон Р. О.  Типологические  исследования  и  их  вклад  в  сравнительно- историческое языкознание // Новое в лингвистике.— М., 1963.— Вып. 3.— С. 103;  Мартынов В. В.  Славянская  и  индоевропейская  аккомодация.— Минск,  1968.—  С.  8–9; Мартине А.  Принцип  экономии  в фонетических  изменениях  : Проблемы  диахрон. фонологии.— М., 1960.— С. 153. 27 Мартынов В. В. Зазнач. праця.— С. 8–9. 28 Маслова В. А. Зазнач. праця.— С. 33–37. 29 Гамкрелидзе Т. В., Иванов Вяч. Вс. Проблема языков centum и satem...— С. 27. ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 3 43 Витоки праслов’янської фонології (підсистема консонантизму)... антами відповідних фонем», що залежать від позиції у слові 30. На відсут- ність аспіратів у фонологічній системі протослов’янського періоду вказував  В. К. Журавльов 31. Проте загальноприйнятою в сучасних історико-фоноло- гічних дослідженнях є така схема протослов’янської підсистеми консонан- тизму, де чітко реконструюються як глухі, так і дзвінкі придихові 32, що доз- воляє краще пояснити їхні рефлекси в сучасних слов’янських мовах. Сутність проблеми реконструювання білабіальної фонеми /b/ у складі ін- ших лабіальних приголосних протослов’янського діалекту індоєвропейської  прамови полягає насамперед у її нечастотності, що, на думку О. Н. Савченка,  І. М. Тронського, О. Семереньї та ін., є показником слабкості цієї фонеми 33. Ю. Я. Бурмистрович відзначив припущення Х. Педерсена про відсутність  чистої дзвінкої фонеми /b/ у протослов’янській фонологічній системі 34. По- дібні припущення стали поштовхом для виникнення інших гіпотез. Як зазна- чили дослідники, уперше думку про первинність глоталізованих фонем для  праіндоєвропейської мови,  з  яких пізніше  виникли чисті  дзвінкі  зімкнені,  висловив А. Мартіне 35. На основі цієї ідеї Т. В. Гамкрелідзе, В’яч. Вс. Іва- нов, а також П. Дж. Хопер створили цілісну теорію, яка одержала назву гло- тальної теорії. Дослідники вважають, що здебільшого фонетичні та фонема- тичні процеси в сучасних мовах, які є нащадками індоєвропейської прамови,  можна пояснити лише за умов визнання факту наявності в праіндоєвропей- ській підсистемі консонантизму глоталізованих фонем 36. Ми не будемо заглиблюватися в сутність глотальної теорії, адже визна- чення її цінності для історико-фонологічного вивчення сучасних мов здій- снювали вже багато мовознавців,  зокрема О. М. Трубачов, Ю. Я. Бурмис- трович, В. А. Маслова  37. Ця  теорія  цікавить  нас  насамперед  з  погляду  її  придатності для з’ясування статусу білабіальної чистої фонеми /b/ у систе- мі приголосних фонем протослов’янського діалекту. Так, основними недо- ліками зазначеної теорії, на думку дослідників, є типологічна унікальність  переходу  глоталізованих  приголосних  у  дзвінкі  неглоталізовані  (на  цьому  особливо наголошував О. М. Трубачов  38), а також відсутність указівки на  причини  подібного  переходу  39.  В. А. Маслова  зазначає, що  глоталізовані  30 Там же. 31 Журавлёв В. К.  Реконструкция  праславянской  системы  шумных  соглас- ных…— С. 23, 38, 41. 32 Бурмистрович Ю. Я. Зазнач. праця.— С. 47; Маслова В. А. Зазнач. праця.—  С. 27–37. 33 Савченко А. Н. Сравнительная грамматика индоевропейских языков.— М.,  1974.— С. 60; Тронский И. М. Зазнач. праця.— С. 40; Семереньи О. Зазнач. праця.—  С. 66. 34 Бурмистрович Ю. Я. Зазнач. праця.— С. 48. 35 Мартине А. Зазнач. праця.— С. 11; Бурмистрович Ю. Я. Зазнач. праця.—  С. 48. 36 Гамкрелидзе Т. В.,  Иванов Вяч. Вс.  Реконструкция  системы  смычных  в  праиндоевропейском.— С. 21–35; Хоппер П. Дж. Языки «Decem» и «Taihum»: индо- европейская изоглосса // Новое в зарубежной лингвистике.— М., 1988.— Вып. 21.—  С. 173–182. 37 Трубачёв О. Н.  Этногенез  и  культура  древнейших  славян :  Лингвистиче- ские исслед.— М., 1991.— С. 66–67; Бурмистрович Ю. Я. Зазнач. праця.— С. 48–50;  Маслова В. А. Зазнач. праця.— С. 46–50. 38 Трубачёв О. Н. Зазнач. праця.— С. 66–67. 39 Бурмистрович Ю. Я. Зазнач. праця.— С. 48; Маслова В. А. Зазнач. праця.—  44 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 3 А. С. Орел приголосні взагалі нетипові для індоєвропейського ареалу, а якщо й можли- ва реконструкція їх, то тільки для раннього праіндоєвропейського періоду 40 Дослідниця спирається на погляди О. М. Трубачова, Г. Б. Джаукяна та ін. 41. Склад підсистеми щілинних (фрикативних) фонем у протослов’янсько- му  діалекті  мовознавці  реконструювали  неоднозначно.  Найпоширенішою  серед дослідників є думка, згідно з якою до підсистеми щілинних фонем за- значеного діалекту входила тільки одна фонема /s/ 42.  Її висока частотність, з  одного боку, й слабке включення в систему консонантизму, ― з другого, що  стало причиною появи пустих клітин, викликали низку дивергентних проце- сів, які докорінним чином змінили всю підсистему консонантизму 43. Загальноприйнятою в мовознавстві є теза про подвійну природу сонан- тів,  згідно  з  якою  сонорні  звуки  займають  проміжне  положення між  при- голосними  та  голосними.  Зокрема,  Є.  Д.  Поливанов  розрізнював  сонанти  (складові) та сонорні звуки (нескладові) 44. Однією з основних суперечливих  проблем у дослідженні системи сонантів протослов’янського діалекту мо- вознавці, зокрема Ю. Я. Бурмистрович, В. А. Маслова 45, уважають визна- чення статусу складових (m°, n°, r°, l°) та нескладових сонорних фонем (m,  n, r, l). Так, деякі вчені вважають складові й нескладові сонанти окремими  фонемами 46. Б. М. Гаспаров, П. С. Сигалов, Т. В. Гамкрелідзе, В’яч. Вс. Іва- нов реконструювали складові й нескладові сонанти як алофони тих самих  фонем 47. Визнання складових сонантів окремими фонемами в сучасній лінгвістиці  ґрунтується на даних типології, а також на результатах порівняльно-генетич- С. 69–76. 40 Маслова В. А. Зазнач. праця.— С. 72–73. 41 Трубачёв О. Н. Зазнач. праця.— С. 67; Джаукян Г. Б. Индоевропейская фо- нема *b и вопросы реконструкции индоевропейского консонантизма // Вопр. язы- кознания.— 1982.— № 5.— С. 64–65. 42 Див.: Мейе А. Общеславянский язык / Пер с фр. ; общ. ред. С. Б. Бернштей- на.— М., 2000.— С. 30; Журавлёв В. К. Диахроническая фонология.— М., 1986.—  С. 173–174; Савченко А. Н. Зазнач. праця.— С. 80; Беляев Д. Д. Становление пра- славянских задненёбных: материалы к спецкурсу по истории праславянского языка.  —  Владимир,  1978.—  С.  24;  Семереньи О.  Зазнач.  праця.—  С.  83;  Бурмистро- вич Ю. Я. Зазнач. праця.— С. 50; Маслова В. А. Зазнач. праця.— С. 93. 43 Журавлёв В. К. Внутренняя реконструкция.— С. 83–84; Бурмистрович Ю. Я. Зазнач. праця.— С. 50, 62–66. 44 Поливанов Е. Д.  Толковый  терминологический  словарь  по  лингвистике  (1935–1937)  //  Поливанов  Е.  Д. Избранные  труды  по  восточному  и  общему  язы- кознанию.— М., 1991.— С. 430. 45 Бурмистрович Ю. Я. Зазнач. праця.— С. 50–52; Маслова В. А. Зазнач. пра- ця.— С. 169–193. 46 Курилович Е. О. О  балто-славянском  языковом  единстве  //  Вопр.  славян.  языкознания.— М., 1958.— Вып. 3.— С. 22; Бернштейн С. Б. Очерк сравнительной  грамматики славянских языков : В 2 т.— М., 1961.— Т. 1.— С. 133, 149; Дыбо В. А. Сравнительно-фонетические  таблицы  //  Иллич-Свитыч  В.  М.  Опыт  сравнения  ностратических языков : Введение. Сравнительный словарь /b – k/.— K.; М., 1971.—  С. 158; Савченко А. Н. Зазнач. праця.— С. 80; Семереньи О. Зазнач. праця.— С. 57– 62; Бурмистрович Ю. Я. Зазнач. праця.— С. 50–52; Маслова В. А. Зазнач. праця.—  С. 193 47 Гаспаров Б. М.,  Сигалов П. С. Сравнительная  грамматика  славянских  языков : Пособие для студентов.— Тарту, 1974.— Ч. 1.— С. 10–11; Гамкрелидзе Т. В., Иванов Вяч. Вс. Индоевропейский язык и индоевропейцы : Реконструкция и исто- рико-типолог. анализ праязыка и пртокультуры : В 2 кн.— Тбилиси, 1984.— С. 163. ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 3 45 Витоки праслов’янської фонології (підсистема консонантизму)... них досліджень індоєвропейських мов взагалі. Наближення якості складових  сонантів до голосних фонем дозволило зробити припущення про наявність у  підсистемі самостійних складових сонорних фонем певних опозицій, які не  властиві іншим групам сонантів. Так, найвагомішим аргументом на користь  самостійності  складових  сонорних,  на  думку Ю. Я.  Бурмистровича,  є  ре- конструкція опозицій протослов’янських приголосних за довготою та корот- кістю 48. Із встановленням опозиційних відношень для складових сонантів  протослов’янського діалекту пов’язана низка суперечливих питань. Важли- вим для  тлумачення  історії фонологічної  системи протослов’янського діа- лекту, а далі й праслов’янської мови (конкретніше, для пояснення походжен- ня дифтонгічних сполучень ĭr, ŭr), на наш погляд, є питання про наявність  у підсистемі складових сонантів опозиційних відношень за палатальністю /  непалатальністю (передній / непередній ряд). Гіпотезу про можливість уста- новлення  такої  категорії  для  складових  сонорних  протослов’янського  діа- лекту висували С. Б. Бернштейн, Б. М. Гаспаров, П. С. Сигалов, В. А. Масло- ва та ін. 49. Критично поставився до цього припущення Ю. Я. Бурмистрович,  указуючи на те, що категорія палатальності / непалатальності, по-перше, ви- никла наприкінці давньоруського періоду, по-друге, «прийняття протистав- лення непалатальних та палатальних складових сонорних при одночасному  постулюванні відсутності такого протиставлення в підсистемі нескладових,  зокрема  й  сонорних  приголосних,  порушує  твердження  про  системність  мови, що є особливо сильною саме на фонематичному рівні» 50. Отже,  наслідком  дії  низки фонетичних  та фонематичних  законів  було  становлення  фонологічної  системи  праслов’янської  мови.  Дослідження  протослов’янських фонологічних процесів дозволило глибше зрозуміти та  пояснити сутність фонологічних змін у праслов’янській мові. А це сприяє  підвищенню загального експланаторного рівня праслов’янської фонології як  окремої наукової дисципліни. (Слов’янськ) A. S. OREL THE ORIGINS OF THE PROTO-SLAVIC PHONOLOGICAL SYSTEM (THE CONSONANT SUBSYSTEM): A LINGUO-HISTORIOGRAPHICAL ASPECT The  views  of  linguists  about  the  process  of  consonant  subsystem  of  Proto-Slavic  dialect  of  Proto-Indo-European  language  formation  and  development  according  to  the  common tendencies of Proto-Slavic phonological system development are analyzed in the  article. The importance of historical phonological investigations studying is founded with  the aim of upgrading explanatory level of Phonology and formation causal-investigatory  connects the result of which is formation of Proto-Slavic phonological system. Keywords:  Proto-Slavic language, phonological system, consonant subsystem. 48 Бурмистрович Ю. Я. Зазнач. праця.— С. 51–52. 49 Бернштейн С. Б. Зазнач. праця.— С. 133; Гаспаров Б. М., Сигалов П. С. За- знач. праця.— С. 20; Маслова В. А. Зазнач. праця.— С. 177. 50 Бурмистрович Ю. Я. Зазнач. праця.— С. 52.

Схожі ресурси