Kittel B., Lindner D., Brüggemann M., Zeller J. P., Hentschel G. Sprachkontakt — Sprachmischung — Sprachwahl — Sprachwechsel. Eine sprachsoziologische Untersuchung der weißrussisch-russisch gemischten Rede «Trasjanka» in Weißrussland

Рецензія на книгу: Kittel B., Lindner D., Brüggemann M., Zeller J. P., Hentschel G. Sprachkontakt — Sprachmischung — Sprachwahl — Sprachwechsel. Eine sprachsoziologische Untersuchung der weißrussisch-russisch gemischten Rede «Trasjanka» in Weißrussland. Berlin; Bern; Bruxelles; New York; Oxford; W...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автори:	Зінкевич, А., Преннер, М.К.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2019
Назва видання:	Мовознавство
Теми:	Рецензії та анотації
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184443
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Kittel B., Lindner D. , Brüggemann M., Zeller J. P., Hentschel G. Sprachkontakt — Sprachmischung — Sprachwahl — Sprachwechsel Eine sprachsoziologische Untersuchung der weißrussisch-russisch gemischten Rede "Trasjanka" in Weißrussland / А. Зінкевич, М.К. Преннер // Мовознавство. — 2019. — № 5. — С. 73-79. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-184443
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1844432022-06-05T01:26:25Z Kittel B., Lindner D., Brüggemann M., Zeller J. P., Hentschel G. Sprachkontakt — Sprachmischung — Sprachwahl — Sprachwechsel. Eine sprachsoziologische Untersuchung der weißrussisch-russisch gemischten Rede «Trasjanka» in Weißrussland Зінкевич, А. Преннер, М.К. Рецензії та анотації Рецензія на книгу: Kittel B., Lindner D., Brüggemann M., Zeller J. P., Hentschel G. Sprachkontakt — Sprachmischung — Sprachwahl — Sprachwechsel. Eine sprachsoziologische Untersuchung der weißrussisch-russisch gemischten Rede «Trasjanka» in Weißrussland. Berlin; Bern; Bruxelles; New York; Oxford; Warszawa; Wien : Peter Lang. 2018. — 337 S. Спостерігаючи бурхливий розвиток української лексикографії, можна відзначити, що перекладацький аспект зазначеної сфери залишається й досі на периферії цієї галузі наукової діяльності, обмежуючись здебільшого укладанням українсько-російських чи російсько-українських словників, за посередництвом яких досить часто і пізнаються ті чи інші властивості різних мов. Проте, на наш погляд, визріла необхідність в укладанні, крім одномовних, і перекладних словників нового типу. Зокрема, у період постійного росту міжнаціональних, культурних, наукових зв’язків між Україною та Польщею з’явилася потреба в лексикографічній праці, яка б сприяла полегшенню комунікації двох слов’янських народів. 2019 Article Kittel B., Lindner D. , Brüggemann M., Zeller J. P., Hentschel G. Sprachkontakt — Sprachmischung — Sprachwahl — Sprachwechsel Eine sprachsoziologische Untersuchung der weißrussisch-russisch gemischten Rede "Trasjanka" in Weißrussland / А. Зінкевич, М.К. Преннер // Мовознавство. — 2019. — № 5. — С. 73-79. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 0027-2833 DOI 10.33190/0027-2833-308-2019-5-006 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184443 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Рецензії та анотації Рецензії та анотації
spellingShingle	Рецензії та анотації Рецензії та анотації Зінкевич, А. Преннер, М.К. Kittel B., Lindner D., Brüggemann M., Zeller J. P., Hentschel G. Sprachkontakt — Sprachmischung — Sprachwahl — Sprachwechsel. Eine sprachsoziologische Untersuchung der weißrussisch-russisch gemischten Rede «Trasjanka» in Weißrussland Мовознавство
description	Рецензія на книгу: Kittel B., Lindner D., Brüggemann M., Zeller J. P., Hentschel G. Sprachkontakt — Sprachmischung — Sprachwahl — Sprachwechsel. Eine sprachsoziologische Untersuchung der weißrussisch-russisch gemischten Rede «Trasjanka» in Weißrussland. Berlin; Bern; Bruxelles; New York; Oxford; Warszawa; Wien : Peter Lang. 2018. — 337 S. Спостерігаючи бурхливий розвиток української лексикографії, можна відзначити, що перекладацький аспект зазначеної сфери залишається й досі на периферії цієї галузі наукової діяльності, обмежуючись здебільшого укладанням українсько-російських чи російсько-українських словників, за посередництвом яких досить часто і пізнаються ті чи інші властивості різних мов. Проте, на наш погляд, визріла необхідність в укладанні, крім одномовних, і перекладних словників нового типу. Зокрема, у період постійного росту міжнаціональних, культурних, наукових зв’язків між Україною та Польщею з’явилася потреба в лексикографічній праці, яка б сприяла полегшенню комунікації двох слов’янських народів.
format	Article
author	Зінкевич, А. Преннер, М.К.
author_facet	Зінкевич, А. Преннер, М.К.
author_sort	Зінкевич, А.
title	Kittel B., Lindner D., Brüggemann M., Zeller J. P., Hentschel G. Sprachkontakt — Sprachmischung — Sprachwahl — Sprachwechsel. Eine sprachsoziologische Untersuchung der weißrussisch-russisch gemischten Rede «Trasjanka» in Weißrussland
title_short	Kittel B., Lindner D., Brüggemann M., Zeller J. P., Hentschel G. Sprachkontakt — Sprachmischung — Sprachwahl — Sprachwechsel. Eine sprachsoziologische Untersuchung der weißrussisch-russisch gemischten Rede «Trasjanka» in Weißrussland
title_full	Kittel B., Lindner D., Brüggemann M., Zeller J. P., Hentschel G. Sprachkontakt — Sprachmischung — Sprachwahl — Sprachwechsel. Eine sprachsoziologische Untersuchung der weißrussisch-russisch gemischten Rede «Trasjanka» in Weißrussland
title_fullStr	Kittel B., Lindner D., Brüggemann M., Zeller J. P., Hentschel G. Sprachkontakt — Sprachmischung — Sprachwahl — Sprachwechsel. Eine sprachsoziologische Untersuchung der weißrussisch-russisch gemischten Rede «Trasjanka» in Weißrussland
title_full_unstemmed	Kittel B., Lindner D., Brüggemann M., Zeller J. P., Hentschel G. Sprachkontakt — Sprachmischung — Sprachwahl — Sprachwechsel. Eine sprachsoziologische Untersuchung der weißrussisch-russisch gemischten Rede «Trasjanka» in Weißrussland
title_sort	kittel b., lindner d., brüggemann m., zeller j. p., hentschel g. sprachkontakt — sprachmischung — sprachwahl — sprachwechsel. eine sprachsoziologische untersuchung der weißrussisch-russisch gemischten rede «trasjanka» in weißrussland
publisher	Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Рецензії та анотації
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184443
citation_txt	Kittel B., Lindner D. , Brüggemann M., Zeller J. P., Hentschel G. Sprachkontakt — Sprachmischung — Sprachwahl — Sprachwechsel Eine sprachsoziologische Untersuchung der weißrussisch-russisch gemischten Rede "Trasjanka" in Weißrussland / А. Зінкевич, М.К. Преннер // Мовознавство. — 2019. — № 5. — С. 73-79. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
series	Мовознавство
work_keys_str_mv	AT zínkeviča kittelblindnerdbruggemannmzellerjphentschelgsprachkontaktsprachmischungsprachwahlsprachwechseleinesprachsoziologischeuntersuchungderweißrussischrussischgemischtenredetrasjankainweißrussland AT prennermk kittelblindnerdbruggemannmzellerjphentschelgsprachkontaktsprachmischungsprachwahlsprachwechseleinesprachsoziologischeuntersuchungderweißrussischrussischgemischtenredetrasjankainweißrussland
first_indexed	2025-07-16T04:44:05Z
last_indexed	2025-07-16T04:44:05Z
_version_	1837777337507119104
fulltext	ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 5 73 © А. ЗІНКЕВИЧ, М. К. ПРЕННЕР, 2019 Рецензії та анотації Kittel B., Lindner D., Brüggemann M., Zeller J. P., Hentschel G. SPRACHKONTAKT — SРRACHMISCHUNG — SPRACHWAHL — SPRACHWECHSEL. ЕINE SРRACHSOZIOLOGISCHE UNTERSU- CHUNG DER WEIẞRUSSISCH-RUSSISCH GEMISCHTEN REDE «TRASJANKA» IN WEIẞRUSSLAND Berlin; Bern; Bruxelles; New York; Oxford; Warszawa; Wien : Peter Lang. 2018. — 337 S. Рецензована монографія, назву якої можна перекласти як «Мовний контакт — Мовне змішання — Вибір мови — Зміна мови. Соціолінгвістич- не дослідження білорусько-російсько- го змішаного мовлення (“трасянки”) в Білорусі», авторського колективу в складі Бернгарда Кіттеля, Діани Лінд- нер, Марка Брюггеманна, Яна-Патріка Целлера і Герда Гентшеля на сьогод- ні є одним з найповніших досліджень використання білорусько-російського змішаного мовлення (далі БРЗМ) в ба- гатомовному суспільстві з погляду соці- ального позиціонування мовців, а також колективної національної ідентичності. Представлені в книзі результати до- слідження — плід багаторічного до- слідницького проєкту 1 2008–2014 рр., фінансово підтриманого добродійним фондом «Фольксваген» і виконаного в Університеті ім. Карла фон Оссецкі м. Ольденбурга (Німеччина). Автори монографії — визнані фахівці в галузі дослідження БРЗМ і мовних контактів, мовної політики, соціології, а також теорії колективної та індивідуальної ідентичності 2. Монографія належить 1 Повна назва проєкту — «‟Тра- сянка” в Білорусі — ‟змішаний варіант” як продукт білорусько-російських мов- них контактів: мовне структурування, соціологічні механізми ідентифікації і соціоекономіка мови». 2 Досить повні бібліографіч- ні дані можна знайти на сайті Оль- денбурзької групи: https://uol.de/ trasjanka/publikationen-die-trasjanka- in-weissrussland/. Крім того, більшість текстів є у вільному доступі на сторін- ках авторів на платформах Academia. edu i ResearchGate. Див. також, зокре- до спеціальних видань з досліджень БРЗМ, соціології мови, соціолінгвісти- ки та мовних контактів. У вступі подано опис сучасної мовної ситуації в Республіці Білорусь і пояснюється, чому пропоноване дослі- дження видається важливим у сьогод- нішній лінгвістичній і соціологічній на- уці. Праця задумана таким чином, щоб «ще раз звернутися до дослідницької парадигми мовної соціології і знайти шлях, за допомогою якого може бути ма: Trasjanka und Suržyk — gemischte weißrussisch-russische und ukrainisch- russische Rede. Sprachlicher Inzest in Weißrussland und der Ukraine? / Hent- schel G., Taranenko O., Zaprudski S. (Hrsg.). — Frankfurt a. ; M., 2014. — 394 S.; Kittel B., Lindner D., Tesch Sv., Hentschel G. Mixed language usage in Belarus : The sociostructural background of language choice // Intern. Journ. the So- ciology of Language. — 2010. — N 206. — P. 47–71; Hentschel G. Die weißrussische «Trasjanka» und der ukrainische «Suržyk»: Grundlegende quantitativ-qualitative soziolinguistische Ähnlichkeiten und Unterschiede // Deutsche Beiträge zum 16. Internationalen Slavistenkongress (Belgrad, 2018). — Wiesbaden, 2018. — S. 127–138; Kittel B., Lindner D. Der soziale Hintergrund von Sprachwahlen in Belarus : Eine sprachsoziologische Analyse der «gemischten Rede» // Kölner Ztschr für Soziologie und Sozialpsychologie. — 2011. — N 63 (4). — S. 623–647; Brüggemann M. Die weißrussische und die russische Sprache in ihrem Verhältnis zur weißrussischen Gesellschaft und Nation : Ideologisch- programmatische Standpunkte politischer Akteure und Intellektueller 1994–2010. — Oldenburg, 2014. ivo Машинописный текст DOI 10.33190/0027-2833-308-2019-5-006 ivo Машинописный текст 74 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 5 Рецензії та анотації вивчений зв’язок між використанням мови, соціальним позиціонуванням і колективною ідентичністю» (с. 14). Автори констатують, що сучас- на мовна ситуація в Білорусі має тен- денцію розвиватися в невигідному для білоруської мови напрямі — у бік зміцнення позицій російської мови, не- зважаючи на те що обидві мови де-юре є рівноправними державними мова- ми. Названо причини такого нерівного розподілу в уживанні мов: упродовж тривалого часу протягом своєї історії білоруські території перебували в так званому осцилографічному русі між сусідніми державами —– Польщею і царською Росією, пізніше Російською Федерацією. Геополітичні факти ми- нулого століття, насамперед існування Білорусі у формі радянської республіки і потужна русификація, діяли таким чи- ном, що володіння російською мовою, як відзначають автори, стало важливим фактором в індивідуальному позиціо- нуванні в білоруському радянському суспільстві. Сьогодні російська мова домінує, безсумнівно, в суспільній сфе- рі, а ще більше — в особистій і сімейній комунікації, оскільки там переважає в основному російськомовний медійний простір. Білоруськомовні теле- і радіо- програми транслюються часто не з Бі- лорусі, а з-за кордону (з Польщі й Чехії) і розраховані головним чином на опози- ційно налаштовану аудиторію (с. 15). Внутрішня міграція сільського на- селення до міст у 60-і роки ХХ ст. спри- яла розвитку й поширенню змішаного мовлення. Незважаючи на це, БРЗМ тривалий час не було об’єктом лінгві- стичного аналізу, і лише в 90-і роки минулого століття Г. Цихун і Н. Меч- ковська ввели це поняття в коло тем білоруської лінгвістики. Багато хто з білоруських мовознавців 3 розглядає 3 У монографії подано добірку нега- тивних висловлень щодо «трасянки»: так, Н. Мечковська розглядає БРЗМ як «глухий кут гібридного мовлення» (Мечковская Н. Типы трасянки в зависимости от генезиса белорусско-русских идиолектов (ареальные факторы и языковая биография человека) // Moвa — Літаратура — Культура : Мате- риалы V Міжнар. навук. канф. (да 80-годдзя прафесара Л. М. Шакуна). — Мінск, 2007. — С. 39–45), Г. Цихун вважає, що «куль- тивування трасянки — це свого роду пара- ліч лінгвістичної активності особистості» БРЗМ як загрозу для обох державних мов, але насамперед для літературної білоруської мови. У цьому зв’язку необ- хідно наголосити, що автори розгляда- ної монографії свідомо використовують нейтральний термін «БРЗМ» (змішане мовлення), щоб позбавитися негативної конотації назви «трасянка». БРЗМ трактується в книзі як мов- ний феномен (с. 17), усупереч тради- ційним підходам багатьох лінгвістів, які заперечують будь-яку системність у «трасянці» й відносять її виключно до рівня parole. Тим самим автори став- лять БРЗМ в один ряд зі стандартними російською та білоруською мовами. Основна мета авторів дослідження — проаналізувати роль БРЗМ у біло- руському суспільстві та його функції в певних ситуаціях, поширення і суспіль- на оцінка цього мовного феномену. БРЗМ, російська й білоруська мови аналізуються за однаковими критері- ями: 1) наскільки поширені в Білорусі російська та білоруська мови і БРЗМ?; 2) чи може використання того чи іншго мовного коду бути пояснене впливом різних соціальних чинників?; 3) які ін- дивідуальні причини лежать в основі вибору того чи іншого коду? Монографія складається з двох ча- стин. Перша, більша, частина у свою чергу містить вступ та кілька розділів про основні поняття і теорії вибору мови та мовних змін. Тут визначають- ся концептуальні рамки підходів у га- лузях соціології, соціолінгвістики та теорії мовних контактів, якими автори оперують у своєму дослідженні. У цих розділах вони диференціюють названі сфери дослідження, щоб потім зв’язати їх воєдино у своїх висновках. Перший розділ присвячений вступу в методику аналізу мовної поведінки. У центрі уваги перебуває соціологічна пояснювальна модель, яка досліджує мовну поведінку в контексті факторів соціального впливу. Описуються також інші моделі соціомовних підходів в ос- новних своїх положеннях, де особливо виділяється пояснювальна соціологічна (Cychun H. Creolic variety of the Belarussian language (trasianka) // Acta universitatis Lodziensis : Folia linguistica. — 1998. — N 38. — Р. 3–10), а А. Міхневич констатує, що «трасянка є згубним результатом погано- го володіння своєю рідною мовою та інши- ми мовами» (с. 18). ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 5 75 Рецензії та анотації модель Г. Ессера. Другий розділ присвячений реле- вантним для дослідження уточненням понять мовної поведінки, мовної спіль- ноти та мовної політики. У третьому розділі мовна поведін- ка пояснюється впливом факторів зна- чущості. Як визначальні чинники тут ідентифікуються й дискутуються еко- номічна та символічна значущості того чи іншого мовного коду. Підхід П. Бор- дьє з його чотирма типами значущостей (символічна, культурна, соціальна та економічна) служить теоретичним від- правним пунктом трактування мов- ної поведінки. У висновковій частині пояснюється, який вплив має мова на ідентичність мовця. Виходячи з цього описуються теоретичні наслідки мовної поведінки окремих мовців для мовного структурування суспільства в цілому. Мовна поведінка в багатомовному су- спільстві може бути, згідно з авторами, похідною а) від економічної значущості певного коду в контексті наявної мовної політики, б) від економічної значущості коду з погляду його престижності, в) від мовної політики в контексті сим- волічної цінності того чи іншого коду (с. 100). Четвертий розділ подає ґрунтов- ний і компактний огляд історичного минулого білоруських територій від Великого князівства Литовського, поль- сько-литовської держави, яка виникла в результаті Люблінськой унії 1569 р., до сучасної пострадянської Білорусі. Особливу увагу в цьому огляді автори звертають на проблематику розвитку національної самосвідомості та мовну ситуацію в регіоні. Друга частина монографії — це вже емпірична частина, яка починається з опису формування та поширення БРЗМ з погляду соціоекономічного контексту. П’ятий розділ являє собою основну ана- літичну частину дослідження й виконує функцію зв’язку між теоретичними і дидактичними засадами дослідження та аналізом анкет. Як визначальна переду- мова для появи БРЗМ приймається той факт, що білоруськомовне населення цілеспрямовано користувалося БРЗМ у своєму мовленнєвому контакті з росій- ськомовними особами, а пізніше також і між собою. У подальшому змішаний код почав використовуватися в приватному житті населення, а після передання його поколінню дітей настало вже значне по- ширення «трасянки», яке сьогодні спо- стерігається в Білорусі (с. 143). Далі в розділі представлено загалом тринад- цять дослідницьких гіпотез, які розпо- ділені в різні дослідницькі класи (такі, як фактичне використання мови, мов- на установка, ціннісна та ідентичнісна значущість кодів). З цими дослідниць- кими класами в анкетах, разробленими авторами для опитування носіїв різних мовних кодів у Білорусі, кореспонду- ють певні питання, які відповідно кла- сифіковані і включені до аналізу. На наш погляд, дуже позитивним у дослі- дженні є те, що аналіз проводиться на добре продуманій теоретичній основі, яка достатньо виразно простежується в концепті анкет-питальників, самих пи- таннях і червоною ниткою проходить у наступних розділах. Шостий розділ починається з де- тального опису побудови дослідження, анкет-питальників і цілей інтерв’ю. Крім того, виходячи зі сформульова- них раніше гіпотез була представлена методика аналізу даних і відзначена наявність деяких проблем, пов’язаних з опитуваннями. Було обрано комбіна- цію кількісних і якісних інтерв’ю, щоб таким чином ґрунтовно перевірити всі тринадцять гіпотез. Метою кількісних опитувань були сім білоруських міст різної величини з трьох діалектних зон (Мінськ, Слонім, Шарковщина, Сморгонь, Хотимськ, Октябрський і Рогачов), вибір яких був зумовлений мовознавчими і соціологічними крите- ріями. Прикордонні з Польщею й Лит- вою регіони, а також південно-західні прикордонні з Україною території були виключені з дослідження (с. 162). Усьо- го було опитано 1400 жителів Білорусі, тобто по 200 осіб у кожному місті. Ви- бірка є результатом квот і випадкових величин. Квотою обрано збалансоване змішання різних поколінь, у нашому випадку — трьох поколінь, народжених між 1944 і 1994 рр. Випадковою вели- чиною слугують 200 адрес у кожному місті, які були вибрані за методикою Random-Route-Methode, а додатко- ва вибірка респондентів з однієї сім’ї — способом Kish-Selection-Grid (у ні- мецькій соціології це називається також «Schwedenschlüssel»). Опитування було проведено в серпні 2008 р. російською мовою в респондентів у формі анкети Paper-Pencil (тобто респонденти запов- нювали видані їм паперові питальни- ки), яка складається з 37 питань. Мов- на поведінка в селах не була об’єктом 76 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 5 Рецензії та анотації дослідження. Додаткове квалітативне опитування робилося на підставі зга- даного вище квантитативного опиту- вання. З 1400 опитаних були обрані ті, хто зазначив в анкеті, що використовує в повсякденному житті БРЗМ і готовий брати участь у подальших опитуван- нях. У переважно російськомовному Мінську також повторно звернулися до тих респондентів, які вказали, що вико- ристовують російську мову з деякими білоруськими словами (с. 173). Таким чином, у цілому в усіх містах студенти, що вивчають мовознавство в Білорусь- кому державному університеті, у період між серпнем 2009 і серпнем 2010 рр. узяли й записали 15 спрямованих квалі- тативних інтерв’ю з наративною части- ною. Ці інтерв’ю були відібрані зі 105 опитувань тривалістю між 30 і 120 хви- линами. Квалітативні анкети служили насамперед для вивчення поширення БРЗМ у білоруських містах, у соціоло- гічному аналізі враховувалися такі со- ціоекономічні фактори впливу, як стать, вік, освіта, місце проживання, віроспо- відання й національність. Крім того, ця частина дослідження служить для ана- лізу взаємодії колективної ідентичнос- ті та індивідуальної мовної поведінки. Формування гіпотез було основною ме- тою оброблення даних опитувань: необ- хідно було перевірити відмінності між початковою сільською й подальшою міською мовною поведінкою респон- дентів і перебігом їхньої мовної соціа- лізації. З цим пов’язане запитання: «Де Ви провели своє дитинство (або більшу його частину), де Ви виросли?». У до- датку до монографії наведено анкети як у російськомовному оригінальному вигляді, так і в німецькому перекладі. Особливо слід відзначити, що автори строго дотримувалися обраної мето- дики на кожному етапі дослідження. Отже, воно може бути успішно розши- рене і продовжене. У сьомому розділі праці представ- лено одержані дані, які ілюструють сту- пінь поширення БРЗМ у Білорусі. Єди- не побажання до авторів — варто було б відзначити, в рамках якої програми проведено статистичний аналіз. Однак це жодним чином не впливає на прозо- рість інтерпретованих у цьому розділі результатів. Як уже зазначалося, БРЗМ включено в дослідженні до списку рід- них, перших мов, поряд з російською та білоруською мовами. Це важливо для цілей аналізу, оскільки перепис 2009 р. показує тільки дані стосовно російської та білоруської мов. Називан- ня білоруської рідною мовою жодним чином не відповідає обов’язково тому, що респондент використовує її регу- лярно як мову повсякденної комунікації або що білоруська мова була для нього першою мовою соціалізації в ранньо- му дитинстві. Однак якби респонденти мали можливість назвати БРЗМ рідною мовою, то багато хто з них цю можли- вість використав би, і це можна при- пустити з великою імовірністю. Дані з анкет питальників підтверджують цю гіпотезу. Приблизно одна третина опи- таних (462 з 1424) указують на БРЗМ як на рідну мову, хоча тут спостерігається залежність, пов’язана з поколінням рес- пондентів: старші учасники опитування виявляють тенденцію до частішого ви- користання БРЗМ і білоруської мови й значно менш схильні до вживання ро- сійської мови. Чим молодше покоління, тим більше воно тяжіє до використання російської мови. Також стає помітною маргінальна роль білоруської мови, навіть у старших поколінь. Респонден- ти, які походять із села, але переїхали до міста, значно частіше обирають ро- сійську мову як основну. Крім того, з’ясувалося: люди з міста (але не з ве- ликого!) у виборі коду виявляють себе «найгнучкішими» респондентами, що автори пояснюють «мобільністю в обох напрямах» (с. 200). Ці результати пред- ставлені в наочній формі з допомогою лінійних діаграм (с. 199–202), що по- легшує читачеві їх сприйняття. На наступному етапі роботи автори не дотримуються в анкетах одинично- го найменування використовуваного мовного коду, а розширюють функці- ональний радіус БРЗМ. Так, поряд з білоруським, російським і БРЗМ вико- ристовуються комбінації з трьох кодів: російський + білоруський, російський + БРЗМ, білоруський + БРЗМ і комбіна- ція з усіх трьох кодів. Це, безперечно, дуже вдале методичне допущення авто- рів, яке значно краще відбиває природу мовної поведінки в білоруській ситуа- ції, ніж використання тільки трійкової системи кодів. На першому плані у виборі мови стоять соціальні фактори впливу, тому вік, стать, освіта, віросповідання, ве- личина рідного населеного пункту, так само, як і величина фактичного місця проживання, відіграють важливу роль. Використання мов або їхніх комбінацій ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 5 77 Рецензії та анотації досліджується в різних контекстах: у сім’ї, в дружньому колі або серед знайо- мих, у публічному просторі. Мається на увазі, що між змінними віку і статі є за- лежність, тому в розрахунок додається змінна взаємодії (с. 195). За допомогою таблиць і стовпчастих діаграм (с. 207– 224 та ін.), показники яких можна наоч- но порівняти, читач отримує огляд ана- лізованої проблематики — наприклад, вплив віку або освіти на вибір мови в певному контексті чи оточенні. У цьому детальному аналізі БРЗМ та інших використовуваних кодів (зі зга- даним уже розширеним переліком вико- ристовуваних мов або їхніх комбінацій) стає ясно, що передусім вік становить ту змінну, яка найбільше впливає на ви- бір коду, однак з різними поправками на комунікативний контекст або оточен- ня. Сім’я є тим місцем, де наймолодше покоління значно рідше використовує БРЗМ (показник 0,12) порівняно з най- старшим поколінням (0,28) (с. 208). Ви- користання ж російської мови в сім’ї майже не залежить від віку й тримаєть- ся в усіх трьох поколінь на одній позна- чці (0,12–0,13). Наявність вищої освіти при спілкуванні в сімейному колі про- гнозовано зменшує ймовірність вибору «трасянки», але разом з тим, що неспо- дівано, радикально не збільшує, згідно з дослідженням, частки використання російської мови. Дивно, що викори- стання російської мови в сім’ї у людей з неповною середньою й вищою освітою перебуває приблизно на одному рівні (0,18–0,19) і в півтора раза перевищує цей показник у респондентів із серед- ньою, середньою спеціальною та спе- ціальною освітою, що, на наш погляд, пояснюється широкою представлені- стю в середніх спеціальних навчальних закладах учнів з провінції. Радикальна відмінність у використанні російської мови як основного коду спостерігається тільки за ознакою місця народження та фактичного місця проживання: в обох випадках імовірність вибору російської мови в 2–9 разів більша в тих, хто наро- дився або живе у великому місті. Значно зростає імовірність того, що в дружньому колі або серед знайомих російська мова використовуватиметься в першу чергу, особливо наймолодшим поколінням, тоді як імовірність уживан- ня БРЗМ, навпаки, зменшується. Така ж тенденція у виборі мови характерна для осіб з вищою освітою — на відміну від сімейної мови, у колі знайомих цей фактор відіграє важливу роль. Найбіль- ша відмінність спостерігається у виборі мови в осіб з малих / середніх населених пунктів і великих міст. Жителі останніх у 5–6 разів частіше користуються росій- ською мовою в колі друзів і знайомих. Вибір мови в публічному спілку- ванні повторює цю тенденцію: БРЗМ відступає на другий план майже за всіма показниками, а російська мова займає провідне місце в конкуренції з усіма іншими варіантами вибору мови. Виняток становить тільки коло людей з неповною вищою освітою, де ймовір- ність того, що буде обрано російську мову, майже в два рази менша порівня- но з БРЗМ. Комунікативний контекст взаємо- діє в складний спосіб з названими со- ціодемографічними факторами. Автори відзначають, що «відношення між ро- сійською мовою і БРЗМ, найпошире- нішими кодами в країні, в основі сво- їй диглосні — з російською мовою як Н-варіантом (більш престижним і офі- ційним мовним кодом) і БРЗМ як L-ва- ріантом» (неофіційним і характерним для неформальної комунікації засобом спілкування), але при цьому не спосте- рігається строгого диглосного розпо- ділу цих кодів (с. 226). У дослідженні констатується, що роль білоруської мови, як і очікувалося, маргінальна в будь-якому контексті — незалежно від освіти, віку, походження і статі, при цьому підтверджується провідна роль російської мови і БРЗМ. Змішання мов, виходячи з даних дослідження, як мі- німум, у провінції не просто частотне, а є майже нормою. Більшість опитаних використовує у своєму мовленні еле- менти всіх згаданих мов. Відповідно значення БРЗМ для білоруської мовної ситуації «можливо, необхідно ще біль- ше підвищити і більш різнобічно оці- нити, ніж це передбачалося раніше, це значення в багатьох проаналізованих позиціях переважає значення росій- ської мови» (с. 230). Незважаючи на це, російська мова була названа більш ніж половиною опитаних як основна вико- ристовувана мова, причому ймовірність вибору російської мови в молодого по- коління вища, ніж у більш літніх людей (ця різниця, в свою чергу, сильніше виявляється в жінок, ніж у чоловіків). Дуже велика роль російської мови в колі друзів і знайомих. З іншого боку, спіл- кування в сім’ї є тією комунікативною ситуацією, де найменше розмовляють 78 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 5 Рецензії та анотації по-російському, а БРЗМ тут простежу- ється частіше. Як уже зазначалося, ситуація в Бі- лорусі часто трактується як диглосна: з БРЗМ у функції «приватного коду» і ро- сійською мовою як «публічним кодом», що лише частково відповідає дійсності: насправді розподіл кодів не настільки жорсткий, і автори звертають на це ува- гу читача (с. 230). У восьмому розділі протиставля- ються два погляди на значущість мов для мовця. З одного боку, автори роз- глядають економічну значущість мови, тобто її відносну цінність у ланцюж- ку ціна — вигода, а з другого боку, — символічну значущість мови (роль мови в самосприйнятті і в ідентичності мовця). Для того щоб оцінити еконо- мічну значущість мови, було взято за основу оцінну методику Q-показника (за A. дe Свааном, значущість мови ви- мірюється за її комунікативним потен- ціалом і ступенем поширення). Природ- но, при розрахунках необхідно брати до уваги, що білоруська і російська мови можуть виступати як компоненти БРЗМ і тим самим використання мови має розглядатися з точки зору мультимов- ного контексту. Оскільки А. де Сваан при розрахунку Q-показника розглядає великі мовні спільноти й не близькос- поріднені мови, його методика має бути відповідно адаптована: у дослідження введено фактор значущості мови, який залежить від частоти використання трьох мов та їхніх комбінацій в інди- відуальному комунікативному полі. Найбільший показник значущості — у БРЗМ, потім іде російська й, нарешті, білоруська мова, що відповідає отри- маним даним про реальне використан- ня мов. Цей факт суперечить давно ві- домій думці білоруських мовознавців та культурної еліти країни, що БРЗМ — це шкідливе й негативне явище в білоруській мовній реальності. У ре- зультаті БРЗМ становить найбільшу комунікативну цінність, а білоруська мова — найменшу. По-іншому, однак, оцінюється символічна значущість трьох розгляданих мов — там білорусь- ка мова посідає значно вище місце. У восьмому розділі автори, виходя- чи з квалітативного опитування за озна- ками ставлення до мови і мовної пове- дінки, виводять три типи ідентичностей користувача БРЗМ: 1) носії рефлек- туючої ідентичності (нім. reflektierte Identifizierer); 2) «безконцептні» патрі- оти (нім. konzeptlose Patrioten); 3) носії часткової ідентичності. Для першого типу ідентичностей характерне чітко виражене національ- не почуття, що виявляється в здатно- сті описати особливості білоруського менталітету, країни в цілому, культур- ні й ментальні особливості білорусів у порівнянні з сусідами. Носії цього типу ідентичностей позитивно ставляться до білоруської мови й оптимістичні щодо її майбутнього. «Безконцептні патріоти», навпаки, не можуть чітко виділити і схарактери- зувати феномен білоруської культури або білоруського менталітету, сформу- лювати їхні відмінності від культури й менталітету народів сусідніх країн. Ці люди вважають «трасянку» прийнят- ним типом національної мови й нерідко називають БРЗМ своєю рідною мовою. І, нарешті, носії часткової іден- тичності виробили або національно-ет- нічну, або культурну ідентичність, але не ці дві форми ідентичності разом. Вони можуть сприймати як рідний будь-який з трьох основних для Білору- сі мовних кодів, по-різному ставитися до майбутнього білоруської мови. Деякі з них використовують БРЗМ як повсяк- денну мову комунікації (яку нерідко вважають білоруською мовою). У них мало знань про білоруський менталітет, культуру й традиції, але для більшості вони становлять безсумнівну націо- нальну цінність. Ці типи ідентичностей пов’язані з трьома поколіннями і з політико-мов- ними підходами минулого. Респонден- там, наприклад, ставили запитання, як вони ставляться до білоруської мови або до БРЗМ, чи існують специфічні бі- лоруські звичаї, традиції, страви, свята і т. д., які є відмітною рисою білорусів. На основі відповідей і були класифіко- вані три узагальнені типи національної ідентичності в Білорусі. Якщо старше покоління можна віднести до типу «без- концептний патріот», то зі зменшенням віку респондентів зростає прихильність до білоруської ідентичності, тобто до першого або третього із зазначених ти- пів ідентичностей. Отже, можна констатувати, що кон- цепція монографії та докладний опис застосовуваних методів дослідження і використовуваних теорій свідчать про великі зусилля, що їх доклали автори, використовуючи методично коректні принципи дослідження. У галузі ви- ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 5 79 Рецензії та анотації вчення мовних контактів, мовної соці- ології і соціолінгвістики такий підхід нерідко важко послідовно витримувати протягом усього дослідження з огля- ду на багатогранність і гетерогенність об’єкта вивчення. Розділи 1–3, у яких вводяться теоре- тичні рамки дослідження в галузі мов- ної соціології, соціолінгвістики та кон- тактної лінгвістики, справді достатньо важкі для сприйняття. Читач стикається тут з безліччю імен і моделей, і незва- жаючи на те, що вони описані відносно зрозуміло, слід відзначити неймовірну тематичну щільність тексту. З одного боку, підготовлений читач отримує з представленого тексту повну теоретич- ну міждисциплінарну картину розгля- даного тематичного поля, яку складно знайти в такому компактному вигляді де-небудь ще. Але, з другого боку, на наш погляд, для привернення ширшого кола читачів було б раціонально дещо скоротити обсяг теоретичної частини на користь легшого сприйняття тексту. Це побажання стосується, звичайно, мож- ливого другого (скороченого) видання обговорюваної книги, оскільки тема дослідження має, крім вагомого теоре- тичного внеску в соціологію контактної лінгвістики, величезне прикладне зна- чення для носіїв білоруського менталі- тету. Ще більшу вагу має прикладний аспект аналізованої тут проблематики з того погляду, що і в Україні існує багато в чому подібне до БРЗМ явище зміша- ного українсько-російського мовлення — так званий «суржик». Віднесення БРЗМ до мовно- го рівня, звичайно, може викликати певну наукову конфронтацію з мо- вознавцями, особливо з багатьма бі- лоруськими лінгвістами, однак ця дискусія, можливо, відкриє для біло- руського мовознавства тему «трасянки» не в суб’єктивно-оцінному контексті, а в структурно-морфологічному, синтак- сичному і текстологічному ракурсах. У цілому, безсумнівно, монографія посяде вагоме місце в дослідженні бі- лорусько-російського змішаного мов- лення, у теорії змішання близькоспо- ріднених мов і в інтердисциплінарних дослідженнях слов’янських мов. А. ЗІНКЕВИЧ (Відень, Австрія), М. К. ПРЕННЕР (Кельн, Німеччина)

Kittel B., Lindner D., Brüggemann M., Zeller J. P., Hentschel G. Sprachkontakt — Sprachmischung — Sprachwahl — Sprachwechsel. Eine sprachsoziologische Untersuchung der weißrussisch-russisch gemischten Rede «Trasjanka» in Weißrussland

Репозитарії

Схожі ресурси