Невідомі історії українських остарбайтерок: досвід праці жінок із Південної України в орденсбурґу Крессінзеє (1943–1945 рр.)
Мета дослідження – висвітлити нетиповий досвід роботи жінок із Миколаївщини та Херсонщини в 1943–1945 рр. на території орденсбурґу Крессінзеє. Методологія базується на принципах історизму, науковості, антропоцентризму. Для висвітлення проблеми застосовано методи історіографічного та джерельного а...
Saved in:
| Date: | 2021 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2021
|
| Series: | Український історичний журнал |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184495 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Невідомі історії українських остарбайтерок: досвід праці жінок із Південної України в орденсбурґу Крессінзеє (1943–1945 рр.) / А. Погорєлов // Український історичний журнал. — 2021. — Число 3. — С. 80-102. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Summary: | Мета дослідження – висвітлити нетиповий досвід роботи жінок із Миколаївщини
та Херсонщини в 1943–1945 рр. на території орденсбурґу Крессінзеє. Методологія базується
на принципах історизму, науковості, антропоцентризму. Для висвітлення проблеми
застосовано методи історіографічного та джерельного аналізу, історико-генетичний і
проблемно-хронологічний. Наукова новизна. Уперше досліджено факт залучення працівниць
зі Сходу до роботи в одному із трьох «орденських замків» – партійних навчальних закладів
для нацистської молоді, на території якого під час Другої світової війни розміщувалась школа
Адольфа Гітлера. Висвітлюється атипове повсякдення українських остарбайтерок, з’ясовуються
прізвища та місця проживання частини працівниць, більшість з яких добровільно зголосилися
на роботу до Третього Райху. Уводяться в науковий обіг приватні листи досліджуваної групи
репатріанток, деякі фото, трофейні документи. Висновки. На основі архівних документів
удалося з’ясувати, що обставини транспортування до місця призначення, умови роботи, життя
й дозвілля, якість харчування та забезпечення одягом цієї категорії працівниць були значно
кращими, ніж у переважної більшості наших співгромадян, які важко трудилися на об’єктах
військово-промислового комплексу чи у сільському господарстві нацистської Німеччини і
країн-сателітів. Таке нетипове повсякдення можна пояснити в деякій мірі добровільністю
виїзду та, вочевидь, статусом елітного закладу, де навіть працівниці «зі Сходу» мали виглядати
пристойно і працювати в належних умовах. Факт залучення до роботи в «орденському замку»
саме східних працівниць, а не корінних німкень або представниць західноєвропейських народів,
сам по собі унікальний. |
|---|