Круглий стіл "Від аристократії до еліти: домодерні та модерні ідентичності, ієрархії та середовище правлячої верстви"

Проблеми становлення, ролі у суспільстві та статусу домодерних правлячих спільнот (аристократій) недостатньо вивчені в українській історіографії. Мало розкриті й питання формування модерних еліт. У вітчизняних гуманітарних науках по сьогоднішній день відчутні впливи основних положень народницького н...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2021
Автор: Ващук, Д.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2021
Назва видання:Український історичний журнал
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184510
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Круглий стіл "Від аристократії до еліти: домодерні та модерні ідентичності, ієрархії та середовище правлячої верстви" / Д. Ващук, С. Калуцький // Український історичний журнал. — 2021. — Число 3. — С. 222-224. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-184510
record_format dspace
spelling irk-123456789-1845102022-06-15T01:26:51Z Круглий стіл "Від аристократії до еліти: домодерні та модерні ідентичності, ієрархії та середовище правлячої верстви" Ващук, Д. Хроніка Проблеми становлення, ролі у суспільстві та статусу домодерних правлячих спільнот (аристократій) недостатньо вивчені в українській історіографії. Мало розкриті й питання формування модерних еліт. У вітчизняних гуманітарних науках по сьогоднішній день відчутні впливи основних положень народницького напряму та марксистсько-ленінської методології, а національна елітологія фактично перебуває на етапі зародження. Для їх висвітлення співробітники Інституту історії України Національної академії наук України (Київ) й Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника організували та 17 червня 2021 р. провели круглий стіл. У заході, що відбувався в галереї мистецтв КПДІМЗ, узяли участь вітчизняні та іноземні дослідники. 2021 Article Круглий стіл "Від аристократії до еліти: домодерні та модерні ідентичності, ієрархії та середовище правлячої верстви" / Д. Ващук, С. Калуцький // Український історичний журнал. — 2021. — Число 3. — С. 222-224. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184510 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Хроніка
Хроніка
spellingShingle Хроніка
Хроніка
Ващук, Д.
Круглий стіл "Від аристократії до еліти: домодерні та модерні ідентичності, ієрархії та середовище правлячої верстви"
Український історичний журнал
description Проблеми становлення, ролі у суспільстві та статусу домодерних правлячих спільнот (аристократій) недостатньо вивчені в українській історіографії. Мало розкриті й питання формування модерних еліт. У вітчизняних гуманітарних науках по сьогоднішній день відчутні впливи основних положень народницького напряму та марксистсько-ленінської методології, а національна елітологія фактично перебуває на етапі зародження. Для їх висвітлення співробітники Інституту історії України Національної академії наук України (Київ) й Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника організували та 17 червня 2021 р. провели круглий стіл. У заході, що відбувався в галереї мистецтв КПДІМЗ, узяли участь вітчизняні та іноземні дослідники.
format Article
author Ващук, Д.
author_facet Ващук, Д.
author_sort Ващук, Д.
title Круглий стіл "Від аристократії до еліти: домодерні та модерні ідентичності, ієрархії та середовище правлячої верстви"
title_short Круглий стіл "Від аристократії до еліти: домодерні та модерні ідентичності, ієрархії та середовище правлячої верстви"
title_full Круглий стіл "Від аристократії до еліти: домодерні та модерні ідентичності, ієрархії та середовище правлячої верстви"
title_fullStr Круглий стіл "Від аристократії до еліти: домодерні та модерні ідентичності, ієрархії та середовище правлячої верстви"
title_full_unstemmed Круглий стіл "Від аристократії до еліти: домодерні та модерні ідентичності, ієрархії та середовище правлячої верстви"
title_sort круглий стіл "від аристократії до еліти: домодерні та модерні ідентичності, ієрархії та середовище правлячої верстви"
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2021
topic_facet Хроніка
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184510
citation_txt Круглий стіл "Від аристократії до еліти: домодерні та модерні ідентичності, ієрархії та середовище правлячої верстви" / Д. Ващук, С. Калуцький // Український історичний журнал. — 2021. — Число 3. — С. 222-224. — укр.
series Український історичний журнал
work_keys_str_mv AT vaŝukd kruglijstílvídaristokratíídoelítidomodernítamoderníídentičnostííêrarhíítaseredoviŝepravlâčoíverstvi
first_indexed 2025-07-16T04:47:13Z
last_indexed 2025-07-16T04:47:13Z
_version_ 1837777534558666752
fulltext Український історичний журнал. – 2021. – №3 ХРОНІКА Проблеми становлення, ролі у суспільстві та статусу домодерних правлячих спільнот (арис- тократій) недостатньо вивчені в українській історіографії. Мало розкриті й питання форму- вання модерних еліт. У вітчизняних гуманітарних науках по сьогоднішній день відчутні впли- ви основних положень народницького напряму та марксистсько-ленінської методології, а  національна елітологія фактично перебуває на етапі зародження. Для їх висвітлення спів- робітники Інституту історії України Національної академії наук України (Київ) й Кам’янець- Подільського державного історичного музею-заповідника організували та 17 червня 2021 р. провели круглий стіл. У заході, що відбувався в галереї мистецтв КПДІМЗ, узяли участь віт- чизняні та іноземні дослідники. Перше засідання круглого столу (модератор Сергій Калуцький) розпочалося з доповіді д-ра іст. наук, проф., завідувача кафедри історії середніх віків і візантиністки Львівського національного університету ім. Івана Франка Леонтія Войтовича «Феномен галицької еліти і її стосунків з князями  (XII–XIV  ст.)». Дослідник розкрив теоретичні аспекти феномену феодалізму; стверджував, що васально-ленна система була поширена на руських землях, адже «Русь розвивалася однаково з сусідніми слов’янськими та скандинавськими краями». Її розвиток і прагнення галицьких бояр добитися права передавати земельні наділи у спадок суперечили політичному курсу Романовичів на централізацію влади за візантійським зразком. Л.Войтович звернув увагу, що на формування аристократичної верстви, зокрема боярства Русі, впливало зобов’язання захищати населення тих земель, з яких вони отримували прибуток. Д-р іст. наук, провід. наук. співроб. Інституту історії Академії наук Молдови (Кишинів) Валентин Константинов у доповіді «Виникнення й еволюція політичної еліти Молдови у XIV–XVII  ст.: загальні міркування» окреслив внутрішні та зовнішні фактори складного процесу становлення її «політичного народу». Зазначив про впливи на формування аристократичної верстви Молдавського князівства раніше існуючих татарських політичних структур і політичної системи Візантійської імперії. Дослідник обґрунтовано розкрив питання різноманітності молдавських політичних еліт за їх походженням і виокремив: 1)  місцеві еліти  – нащадків тих правлячих родів, які були складовою частиною низки політичних структур іще до утворення незалежної Молдавської держави; саме вони, на думку В.Константинова, стали однією з основних складових політичної еліти Молдови в перші століття її існування; 2) представників трансильванської аристократії (як румунського, так й угорського походження), що переселилися до Молдавії та започаткували відомі боярські роди Теуту, Міклауш, Геґедиш, Шандру та ін.; 3) грецький елемент – представників сімей Кантакузіно, Фортуна, Грама, Палеолоґул та ін. Саме з цих аристократичних груп наприкінці XIV  – на початку XV  ст., на думку автора, сформувався «клас політичних еліт Молдавської держави», який, особливо велике боярство, забезпечив стабільність і згуртованість країні у часи політичних катаклізмів, спричинених як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками. Дмитро Ващук (Київ) Сергій Калуцький (Кам’янець-Подільський) Круглий стіл «Від аристократії до еліти: домодерні та модерні ідентичності, ієрархії та середовище правлячої верстви» Український історичний журнал. – 2021. – №3 Хроніка   223 У доповіді «Елітарна свідомість військово-службового населення Київського князівства  (воєводства)» д-р іст наук, провід. наук. співроб. Інституту історії України НАН  України (Київ) Борис Черкас звернув увагу на його різноманітність у XV–XVI  ст. Основу служилої верстви становила шляхта, серед котрої дослідники виокремлюють князів, панів, зем’ян. Б.Черкас з’ясував, що для забезпечення обороноздатності краю київські князі компенсували нестачу шляхтичів збільшенням чисельності слуг. У відповідності до особливостей їхньої служби документи містять відомості про слуг панцерних, путніх, посольських, ординських, людей ясачних. Згодом ці верстви влилися до лав козацтва. Дослідник актуалізував дискусійне питання:  чому, отримавши від слуг поштовх до розвитку як військова сила, козацтво ще й успадкувало саме «князівську» ідею свого походження, яка в подальшому лише гіперболізувалася? Канд. іст. наук, ст. наук. співроб. Інституту історії України НАН України (Київ) Дмитро Ващук у доповіді «Походження та зберігання архіву князів Чорторийських у другій половині XV – першій третині XVI ст. (на прикладі литовської гілки роду)» висловив припущення, що архівне зібрання почало формуватися з 1440-х рр. і сьогодні може складатися з двох колекцій: спадщини нащадків Олександра Васильовича та Михайла Васильовича Чорторийських. Як  з’ясував Д.Ващук, ключовими різновидами родинного архіву стали королівські привілеї, приватні документи, різноманітні акти судочинства (окрему частку яких склали позови, описи розгляду справ і вироки). Він зазначив про наявність інформації щодо місця зберігання перших документів архіву князів Чорторийських. Припустив, що це могло бути помешкання Богуша Петковича, з яким судився князь Олександр Васильович. За словами дослідника, «вивчення історії сімейного архіву Чорторийських має велику перспективу продовження через волинську гілку». Канд. іст. наук, наук. співроб. Європейського гуманітарного університету (Вільнюс) Андрій Мацук у своїй доповіді висвітлив роль і місце впливових родів Великого князівства Литовського (Паців, Сологубів та ін.) у боротьбі за політичний вплив упродовж 1730– 1760-х рр. Утім, як зазначив дослідник, їх представники так і не зуміли посісти найвищі уряди в державі та здобути статус, рівний Радзивіллам, Чорторийським, Сапегам. Друге засідання (модератор Леонтій Войтович) відкрила доповідь канд. іст. наук, ст. викладача Кам’янець-Подільського національного університету ім.  Івана Огієнка Віталія Степанкова «Проблема формування політичної протоеліти та її особливості в Україні (1622– 1648  рр.)». Дослідник з’ясував, що до 1648  р., тобто до «початку Національної революції, її становлення відбувалося в надрах старшини козацького стану». Автор розкрив низку факторів, які, на його думку, мали вагомий вплив на становлення політичної протоеліти: 1) активне відстоювання козацтвом національно-релігійних прав руського народу, починаючи з 1622 р., і перетворення його в такий спосіб на виразника інтересів українського суспільства; 2)  зміцнення «органів козацької влади» «на волості» в 1620–1630-х  рр.; 3)  залучення козацькими старшинами до національно-визвольної боротьби поспільства, яке проживало за межами козацької України; 4)  утвердження у свідомості старшин погляду на козацький регіон як «самодостатню територіально-політичну одиницю з особливим статусом»; 5) активна зовнішньополітична діяльність, що перетворювала «Військо Запорізьке» на суб’єкта міжнародних відносин. В.Степанков з’ясував, що процес трансформації козацької еліти в політичну протоеліту було перервано сеймовою «Ординацією» 1638  р., яка передбачала ліквідацію козацького стану. Д-р іст. наук, проф., завідувач кафедри всесвітньої історії КПНУ ім.  Івана Огієнка Валерій Степанков виступив із доповіддю «Втрата елітних якостей козацької старшини у 1663–1665  рр. та її політичні наслідки», зазначивши, що дана проблема не стала предметом окремого дослідження; в історіографії висвітлювалися лише окремі її аспекти. Дослідник торкнувся питання методологічних основ трактування феномену політичної еліти. На  його думку, статусно-функціональний підхід не дає можливості висвітлити процес її становлення, розвитку й занепаду. Натомість «застосував запропонований В.В.Степанковим аксіомеритократичний  (ціннісно-владодостойний) підхід, використання якого дозволяє вважати політичною елітою правлячу верхівку не тому, що вона формально (де-юре) виконує свої управлінські обов’язки, а лише на підставі виключно ефективної  (якісної) реалізації нею владних функцій». Історик розкрив причини втрати елітою Гетьманщини елітних якостей, висвітлив прояви її занепаду та політичні наслідки цього процесу. У доповіді «Аспекти становлення подільського загальногубернського істеблішменту в системі діяльності земських установ» аспірант кафедри архівознавства, спеціальних історичних та правознавчих дисциплін КПНУ ім.  Івана Огієнка Олександр Починок торкнувся питань, Український історичний журнал. – 2021. – №3 224   Хроніка які є актуальними «з огляду на проблеми сучасного українського регіонального політикуму та формування регіональних еліт». Він спробував розкрити питання співвідношення між представниками земських установ Подільської губернії за етнічною ознакою. Висвітлив протистояння російських імперських органів центральної влади домінуванню польських шляхтичів як найбільших землевласників у Правобережній Україні, зокрема й на Поділлі. З’ясував, що одним із «важливих аспектів подільського громадсько-політичного життя був розвиток українського національного руху». Магістерка образотворчого мистецтва, завідувачка художнього відділу Кам’янець-По діль- ського державного історичного музею-заповідника Алла Ковальчук у доповіді «Український портрет як атрибут шляхетності та аристократичного стилю життя» описала як зображувальні джерела гербові портрети Міхала Францішека Потоцького (бл.  1697–1760(?)  рр.), Самуїла Миславського  (1731–1796  рр.) і трунні портрети подружжя Миколи та Софії Чайковських, що зберігаються у фондах КПДІМЗ. Круглий стіл продовжила канд. іст. наук, ст. наук. співроб. Інституту історії України НАН України Ольга Гончар доповіддю «Проблема формування української еліти у творчості Миколи Костомарова». Дослідниця зазначила, що знаний історик, зосередивши увагу «на народницькій тематиці», не лише першим створив неперервну схему історичного розвитку українського народу, але й вивчав проблеми лідерства. Як наслідок побачили світ його праці у жанрі історичного портрету. Зокрема монографія «Богдан Хмельницький», галерея портретів князів і гетьманів. «Він, фактично, створив такий собі український історико-біографічний ґранд-наратив», – уважає О.Гончар. А це йшло врозріз з офіційною ідеологією Петербурґа, що нав’язував думку про нездатність українців породити політичну еліту, а не самих лише бунтарів і «зрадників». Канд. іст. наук, завідувач сектору «Старий замок» КПДІМЗ Сергій Калуцький у доповіді «Національна аристократія як рушій історичного процесу: до питання основ філософії історії В’ячеслава Липинського» розкрив розуміння творцем державницького напряму української історіографії феномену аристократичної верстви, проаналізувавши його монографії «Станіслав Михайло Кричевський», «Україна на переломі», трактат «Листи до братів-хліборобів» та інші праці. На думку доповідача, саме В.Липинський «повернув» аристократію до наративу вітчизняної історичної науки 1910–1920 рр., розкрив роль шляхти в історії України, адже вона стала ключовим явищем у його філософії історії. На завершення заходу його учасники обговорили можливість організації і проведення в майбутньому аналогічного круглого столу в даному форматі та під тією ж назвою.