Українська дипломатична служба 1917–1921 рр.: формування інструментарію публічної й культурної дипломатії
Мета статті полягає у з’ясуванні форм і засобів формування позитивного образу України як незалежної держави та інструментарію публічної й культурної дипломатії. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, системності. Для виявлення та класифікації джерел, повноти й достовір...
Saved in:
Date: | 2021 |
---|---|
Main Author: | |
Format: | Article |
Language: | Ukrainian |
Published: |
Інститут історії України НАН України
2021
|
Series: | Український історичний журнал |
Subjects: | |
Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184520 |
Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Cite this: | Українська дипломатична служба 1917–1921 рр.: формування інструментарію публічної й культурної дипломатії / І. Матяш // Український історичний журнал. — 2021. — Число 4. — С. 65-79. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineSummary: | Мета статті полягає у з’ясуванні форм і засобів формування позитивного образу України як незалежної держави та інструментарію публічної й культурної дипломатії. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, системності. Для виявлення та класифікації джерел, повноти й достовірності викладених у них
фактів застосовано методи джерелознавчої критики; для дослідження інструментарію
української дипломатії у сфері формування уявлень зарубіжних суспільств про українців,
їхню історію та культуру – метод імагології. Наукова новизна результатів дослідження
полягає в реконструкції витоків інституціалізації публічної та культурної дипломатії в
діяльності дипломатичної служби, формування інструментарію пропаґанди української
ідеї, застосування засобів мистецтва для створення позитивного уявлення зарубіжного
суспільства про Україну. Висновки. Із метою поширення у світі інформації про Україну
і протидії антиукраїнській пропаґанді було сформовано інституційну структуру, яка охоплювала
відповідні підрозділи у МЗС, інформаційні бюро, прес-бюро диппредставництв.
Особливість реалізації завдань української дипломатії у сфері досягнення присутності
в інформаційному полі країн світу полягала в державному фінансуванні та міжвідомчій
взаємодії й координації діяльності з урядами, громадськістю, українською еміґрацією.
З цією метою було апробовано такі інструменти, як публікації/інтерв’ю послів у зару-
біжній пресі, друк періодичних бюлетенів та серійних видань про Україну, проведення
курсів вивчення української мови, науково-популярних лекторіїв, книжкових виставок,
виявлення зарубіжної україніки, організація виступів мистецьких колективів та зйомок
кінофільмів. |
---|