Сучасне грушевськознавство: здобутки, втрати, перспективи
Мета статті – проаналізувати різноплановий науковий доробок дослідників спадщини М.Грушевського за 2016–2021 рр. Методологічне підґрунтя становить міждисциплінарний підхід. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів і порівняльно-історичному...
Збережено в:
| Дата: | 2021 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2021
|
| Назва видання: | Український історичний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184540 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Сучасне грушевськознавство: здобутки, втрати, перспективи / Віт. Тельвак, Вік. Тельвак // Український історичний журнал. — 2021. — Число 5. — С. 4-15. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Мета статті – проаналізувати різноплановий науковий доробок дослідників
спадщини М.Грушевського за 2016–2021 рр. Методологічне підґрунтя становить
міждисциплінарний підхід. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному
системному аналізі історіографічних фактів і порівняльно-історичному методі, виходячи з
принципів об’єктивності та історизму. Використано також методи періодизації, класифікації,
типологізації. Наукова новизна полягає у спробі комплексного аналізу грушевськіани за
2016–2021 рр. Висновки. Досліджено, що останнє п’ятиліття в розвитку грушевськознавства
позначене динамічним розширенням сфер і практик наукового пошуку, розширенням
кола зацікавлених дослідників, формуванням осередків, а також новими успішними
інституційними проектами. Водночас виявлені здобутки оприявнюють перспективи й потреби
цієї українознавчої галузі. Так, на часі створення координаційної міжгалузевої комісії з
вивчення спадщини видатного історика. Вказано також на потребу реалізації «Енциклопедії
М.Грушевського» або енциклопедичного словника за зразком уже наявних. Наголошено,
що найбільш серйозним викликом для дослідників спадщини М.Грушевського є потреба
переосмислення самої дисциплінарної матриці грушевськознавства, адже запропонована на
початку 1990-х рр. Л.Винаром теоретична модель не враховує методологічне і проблемно-
тематичне розмаїття сучасної грушевськіани, потребує модернізації як з урахуванням чималих
здобутків останнього тридцятиліття, так і нових наукознавчих пропозицій. Створення
нової дисциплінарної моделі, що враховуватиме історіографічне сьогодення, дозволить
грушевськознавцям краще зрозуміти логіку свого пошуку у широкому контексті діяльності
гуманітаріїв, а також згармонізує назрілий міждисциплінарний діалог довкола всебічного
осмислення феномену М.Грушевського в контексті його доби. Підсумовано, що виявлене
історіографічне різноманіття помітно актуалізує підготовку узагальнюючої монографічної
праці, в якій було би простежено становлення та видозміну сучасних грушевськознавчих студій
на тлі розвитку гуманітаристики останнього тридцятиліття. |
|---|