Перші роки "дружби та братерства" в українсько-московській торгівлі середини XVII ст.
Мета статті – охарактеризувати непрості взаємини влад України та Московії в галузі торгівлі у середині XVII ст. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму й детермінізму. Автор застосував як загальнонаукові (системного аналізу, синтезу, аналогії, абстрагування, узагальнення), так і...
Збережено в:
| Дата: | 2021 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2021
|
| Назва видання: | Український історичний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184555 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Перші роки "дружби та братерства" в українсько-московській торгівлі середини XVII ст. / О. Гуржій // Український історичний журнал. — 2021. — Число 5. — С. 203-215. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Мета статті – охарактеризувати непрості взаємини влад України та Московії в
галузі торгівлі у середині XVII ст. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму й детермінізму. Автор застосував як загальнонаукові (системного аналізу, синтезу,
аналогії, абстрагування, узагальнення), так і спеціальні історичні (критичного опрацювання
джерел, компаративності, проблемно-хронологічний) методи. Наукова новизна. Уперше
порушуються питання наявності всеросійського єдиного ринку й долучення до нього українського національного ринку, на підставі тогочасних першоджерел спростовується чимало тверджень істориків-попередників про нібито «дружні» та навіть «братерські» стосунки
в торговому обороті обох країн. Висновки. Вихід у перші роки Національної революції
XVII ст. зі складу Речі Посполитої значної частини українських земель значно обмежив
зовнішню торгівлю в напрямку Західної Європи, спонукав до активізації її в бік північного
сусіда, а також східних держав. На цьому етапі економічного розвитку гетьманові Б.Хмельницькому вдалося зберегти певну самостійність і порівняно демократичний характер товарообміну із закордонням, спрямувавши свою політику на вигідні взаємини з іноземними неґоціантами, зокрема Росії, Польщі, Литви, Греції, частково Кримського ханства й Туреччини. |
|---|