Плебісцитарна демократія в Україні: прояви кризи соціального порядку в політичній історії
Мета дослідження полягає в описі кризових явищ в українському соціальному порядку як причини нестабільності та криз, що виникали в політичній історії України за тридцять років незалежності. Методологія охоплює низку методів пізнання, а саме історизм (в рамках якого кризовий політичний розвиток ро...
Gespeichert in:
| Datum: | 2022 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2022
|
| Schriftenreihe: | Український історичний журнал |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184655 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Плебісцитарна демократія в Україні: прояви кризи соціального порядку в політичній історії / Ю. Рубан // Український історичний журнал. — 2022. — Число 2. — С. 108-118. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | Мета дослідження полягає в описі кризових явищ в українському соціальному порядку
як причини нестабільності та криз, що виникали в політичній історії України за тридцять років
незалежності. Методологія охоплює низку методів пізнання, а саме історизм (в рамках якого
кризовий політичний розвиток розглянуто як результат впливу незавершеності соціального порядку,
причини якої були закладені в минулому), порівняльний аналіз (для оцінки даних соціологічних
досліджень, що дало змогу продемонструвати зміни в розумінні проблеми порядку у суспільстві).
Наукова новизна. Спираючись на теорію суспільства й політики М.Вебера, створено нарис
політичної історії України, метою якого є поглибити розуміння «гібридності» політичної системи
на основі понять порядку та держави. Показано, що спостережувані прояви відомого в історії явища
плебісцитаризму вказують на глибоку кризу порядку, яку додатково посилюють домінуючі тенденції
розвитку партійно-політичної системи. Висновки. Ключовою причиною суспільної недовіри до
органів державної влади є проблемність соціального порядку, його неспроможність забезпечити
переконливе для більшості громадян з’єднання їхніх інтересів. Розв’язання політичних криз 2004
і 2013 рр. не усунуло ці вади. Ціла низка внутрішніх і зовнішніх процесів посилюють зазначену
проблемність, наслідками якої є прояви плебісцитаризму. Існує ризик переходу України в режим
плебісцитарної демократії та надзвичайної (за М.Вебером) політики. Харизматичне лідерство, що
лежить в основі такого режиму, в українських умовах загрожує як громадянським конфліктом, так
і згортанням демократії в її ціннісному вимірі. Щоб запобігти цьому, потрібні кардинальні зміни
в культурному просторі, активні зусилля держави зі створення переконливої для українського
суспільства цілісної мовно-символічної репрезентації життєвого світу й порядку, що на неї спирається. |
|---|