Невтомний «почитатель книжних словес» (до 75-річчя «барокового» Миколи Сулими)
Gespeichert in:
| Datum: | 2022 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2022
|
| Schriftenreihe: | Слово і Час |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184803 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Невтомний «почитатель книжних словес» (до 75-річчя «барокового» Миколи Сулими) / М. Жулинський // Слово і Час. — 2022. — № 3. — С. 108-110. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-184803 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1848032022-07-15T01:24:23Z Невтомний «почитатель книжних словес» (до 75-річчя «барокового» Миколи Сулими) Жулинський, М. In honorem 2022 Article Невтомний «почитатель книжних словес» (до 75-річчя «барокового» Миколи Сулими) / М. Жулинський // Слово і Час. — 2022. — № 3. — С. 108-110. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184803 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
In honorem In honorem |
| spellingShingle |
In honorem In honorem Жулинський, М. Невтомний «почитатель книжних словес» (до 75-річчя «барокового» Миколи Сулими) Слово і Час |
| format |
Article |
| author |
Жулинський, М. |
| author_facet |
Жулинський, М. |
| author_sort |
Жулинський, М. |
| title |
Невтомний «почитатель книжних словес» (до 75-річчя «барокового» Миколи Сулими) |
| title_short |
Невтомний «почитатель книжних словес» (до 75-річчя «барокового» Миколи Сулими) |
| title_full |
Невтомний «почитатель книжних словес» (до 75-річчя «барокового» Миколи Сулими) |
| title_fullStr |
Невтомний «почитатель книжних словес» (до 75-річчя «барокового» Миколи Сулими) |
| title_full_unstemmed |
Невтомний «почитатель книжних словес» (до 75-річчя «барокового» Миколи Сулими) |
| title_sort |
невтомний «почитатель книжних словес» (до 75-річчя «барокового» миколи сулими) |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2022 |
| topic_facet |
In honorem |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184803 |
| citation_txt |
Невтомний «почитатель книжних словес» (до 75-річчя «барокового» Миколи Сулими) / М. Жулинський // Слово і Час. — 2022. — № 3. — С. 108-110. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| work_keys_str_mv |
AT žulinsʹkijm nevtomnijpočitatelʹknižnihslovesdo75ríččâbarokovogomikolisulimi |
| first_indexed |
2025-07-16T05:16:36Z |
| last_indexed |
2025-07-16T05:16:36Z |
| _version_ |
1837779385591005184 |
| fulltext |
108 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2022. № 3 (723)
ССііЧЧ
IN HONOREM
НЕВТОМНИЙ «ПОЧИТАТЕЛЬ
КНИЖНИХ СЛОВЕС»
(до 75-річчя «барокового»
Миколи Сулими)
В «Ізборнику Святослава» 1076 р. читаємо промовистий заклик до
читання книг: «Добро єсть, братіє, почитаньє книжноє».
Гадаємо, Микола Сулима прислухався до порад невідомого чен-
ця, який у своєму слові про читання книг, уміщеному в «Ізборнику
Святослава», закликає читати житія Василія Великого, Іоанна Злато-
уста, Кирила (Костянтина) Філософа, бо ці життєписи подвигають
на добрі справи.
Навчатися «книжних словес» академік НАН України Микола
Матвійович Сулима, який народився 26 квітня 1947 р. у селі Загру-
нівка Зіньківського району Полтавської області, почав на філологіч-
ному факультеті Київського державного університету імені Тараса
Шевченка, а після його закінчення — на посаді наукового співробіт-
ника Державного музею книги і друкарства України.
Особливо відчув він велику користь «од учення книжно-
го» тоді, коли розпочав, працюючи з 1979 р. в Інституті літера-
тури ім. Т. Г. Шевченка АН України спочатку на посаді лаборанта
відділу давньої української літератури, пізнавати незмірну гли-
бину української середньовічної літератури. Цей найдавніший
(Х — перша половина ХVІ ст.) етап українського письменства і ви-
значив головний науковий орієнтир дослідника. Обидві дисертації
(кандидатську в 1982 р. і докторську в 1996-му) М. Сулима присвя-
тив давній українській словесності. Перед допитливим медієвістом
відкрився величезний масив літератури, яка існувала в часи Княжої
України-Русі, та писемної спадщини наступних періодів, що ство-
рювалася церковнослов’янською, латинською, польською, книжною
українською мовами. Наукові інтереси М. Сулими були зосереджені
на дослідженні складної системи віршування ХVІ — початку ХVІІ ст.
(поетиці українського бароко він присвятив спеціальну монографію
«Українське віршування кінця ХVІ — початку ХVІІ ст.», 1985), про-
те літературна спадщина Київської Русі, на якій розвивалося подаль-
ше українське письменство, його особливо приваблювала. Але науко-
ву тезу про літературу Київської Русі як національну духовну спад-
щину обстоювати й обґрунтовувати в радянські часи було небезпеч-
но. Та й російські вчені київську історичну, культурну, літературно-
мистецьку спадщину вперто відносили до «русской литературы»,
ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2022. № 3 (723) 109
«русской культуры». Микола Матвійович обережно, але послідовно «добирався»
до обстоювання української позиції про давнє письменство як самобутню сторінку
в історії українського народу. Укладена ним і прокоментована хрестоматія «Давня
українська література» саме тому і витримала з 1991-го по 1998-й роки чотири видан-
ня, що засвідчило: пам’ятки Київської Русі, вся мистецько-інтелектуальна спадщина
християнізованої Київської Держави становить потужний духовний потенціал укра-
їнського народу. Згодом М. Сулима візьме активну участь у підготовці антологій дав-
ньої української літератури «На горах Киевских. Фольклор и литературные памятни-
ки Украины» (2010), «Жемчужина причудливой формы. Фольклор и литературные
памятники Украины» (2011), які були поширені в багатьох колишніх республіках уже
неіснуючого СРСР.
Учений не цурався такої марудної та складної роботи, як укладання і коменту-
вання літературних та наукових текстів, навпаки — робив це охоче. Ще на зорі своєї
науково-дослідної діяльності, перебуваючи на посаді лаборанта, він упорядкував і
підготував коментарі до 40-го тому Зібрання творів Івана Франка у 50 томах. Над-
звичайно складно було докопатися і перевірити, чи успішно І. Франко реконстру-
ював первісні тексти азбучних віршів, цього чи не найстарішого поетичного жанру
церковнослов’янської літератури. Та молодий дослідник із цим науковим завданням
успішно впорався.
М. Сулима — упорядник, науковий редактор та коментатор багатьох персональ-
них і колективних збірок, хрестоматій та антологій творів давньої, класичної та но-
вітньої української літератури. Згадаємо деякі з них: книжка «Українська література
XIV—XVI ст.» (1988) із серії «Бібліотека української літератури», фундаментальне
видання «Українська поезія. Середина XVII ст.» (1992), збірник «Український фу-
туризм. Вибрані сторінки» (1996), збірка вибраного Миколи Бажана «Політ крізь
бурю» (2002), книжка Миколи Зерова «Українське письменство» (2003) та ряд ін-
ших видань. Але головне — це його наукові праці, які позначені глибиною розробки
проблем, переконливою аргументацією, важливими узагальненнями. Серед них — уже
згадана «Українське віршування кінця ХVІ — початку ХVІІ ст.», «Українська драма-
тургія XVII—XVIIІ ст.» (2005; 3-тє вид., 2010), збірник праць «Книжиця у семи роз-
ділах: літературно-критичні статті й дослідження» (2006).
Любить наш «бароковий» дослідник здійснювати перегуки літературних пері-
одів, епох, творчих особистостей, мотивів, переноситися з одної епохи в іншу — від
античної пори до славетної доби шістдесятників і постшістдесятників. Особливе за-
хоплення М. Сулими — творчість знакового українського футуриста Михайля Семен-
ка (проблемі українського футуризму він присвятив більше десяти розвідок). Як тут не
згадати його «Шість етюдів про Михайля Семенка», сценарій (спільно з Михайлом
Саченком) документального фільму про М. Семенка «Я незнаний поет» (режисер —
Олег Янчук). Окрім барокових Климентія Зіновієва, Інокентія Ґізеля, Мелетія Смот-
рицького, Іоаникія Галятовського (архімандрита Чернігівського Єлецького монасти-
ря, який у 1685 р. надрукував у Чернігові свої «Грѣхи розмаитїи»), М. Сулима також
занурений у сучасний літературний процес, зазираючи критичним оком у творчість
Ірини Жиленко, Василя Голобородька, Григора Тютюнника, Євгена Пашковського,
Богдана Жолдака, Сергія Жадана...
На особливу увагу заслуговує книга сумлінного архівного пошуковця «Грѣхи розма-
итїи: єпитимійні справи ХVІІ—ХVІІІ ст.», яка з’явилася друком у 2005 р. Невипадково
М. Сулима запозичив у відомого богослова, письменника, видатного церковного й куль-
турного діяча Іоаникія Галятовського назву свого дослідження, яке «виросло» внаслідок
уважного «просіювання» фондів Київської, Білгородської, Волинської, Катеринослав-
ської, Переяславсько-Бориспільської, Слобідської, Херсонської та Чернігівської духовних
консисторій (там дослідник знайшов стільки «гріховних справ», що їх вистачило на со-
лідне монографічне дослідження).
Невтомний «почитатель книжних словес» (до 75-річчя «барокового» Миколи Сулими)
110 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2022. № 3 (723)
Микола ЖУЛИНСЬКИЙ
Академік НАН України М. Сулима, який займає нині посади заступника дирек-
тора з наукової роботи Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України та за-
відувача відділу давньої української літератури цього ж інституту — поважний, авто-
ритетний вчений, його праці відзначаються особливою науковою сумлінністю і глиби-
ною, переконливою аргументацією, яка базується на скрупульозно вивірених фактах,
архівних матеріалах. І в свої сімдесят п’ять цей відомий український медієвіст, який
очолює редакційну колегію 12-томної академічної «Історії української літератури», є
одним із наукових редакторів та авторів 1-го і 2-го томів цього фундаментального ви-
дання, продовжує невтомно «почитати книжні словеса», оскільки в цьому він убачає
своє духовне покликання.
Микола ЖУЛИНСЬКИЙ
Отримано 13 квітня 2022 р. м. Київ
Наєнко М. На сторожі людяності. З пам'яті
про Бориса Олійника.
Київ: Освіта України. 2021. 90 с.
Борис Олійник — одна з найпомітніших постатей в укра-
їнській поезії другої половини ХХ ст. Існує чимало критич-
них досліджень про нього як поета і політика, але менше —
як «героя» мемуарної літератури. М. Наєнко спробував
розповісти про Б. Олійника переважно як поета, до того
ж сприйнятого ним самим, тобто автором цієї книжки.
Вона через те в міру суб’єктивна, хоча й переважає в ній
об’єктивність літературно-критичного мислення. Особли-
во в тих місцях, де поет постає учасником літературного
процесу часів шістдесятництва, виявляє пам’ятливу турбо-
ту про своє покоління, вболіває за підготовку студентів, які
обирають собі фах-покликання бути письменником. Дум-
ки його з цього приводу часом суперечливі, як суперечли-
вим був сам поет у своїх політичних поглядах та вподобан-
нях. Єдине, що було найпослідовнішим, — це безсумнівне
вболівання за Україну, за її не завжди слухняних дітей та
синівська відданість матері і материнству. Яскравим при-
кладом для Б. Олійника в цих питаннях завжди залишався
найбільший геній України Тарас Шевченко.
Наші презентації
|