Конференція «Традиційна культура — шлях духовної деокупації»

27 травня 2021 р. відбулося пленарне засідання та перший день роботи секцій міжнародної онлайн-конференції «Традиційна культура — шлях духовної деокупації» у рамках ХІІІ Фольклористичних читань, присвячених професору Лідії Дунаєвській. Організатор заходу — Інститут філології КНУ імені Тараса Шевчен...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2022
1. Verfasser: Мукан, А.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2022
Schriftenreihe:Слово і Час
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184805
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Конференція «Традиційна культура — шлях духовної деокупації» / А. Мукан // Слово і Час. — 2022. — № 3. — С. 113-115. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-184805
record_format dspace
spelling irk-123456789-1848052022-07-15T01:24:18Z Конференція «Традиційна культура — шлях духовної деокупації» Мукан, А. Літопис подій 27 травня 2021 р. відбулося пленарне засідання та перший день роботи секцій міжнародної онлайн-конференції «Традиційна культура — шлях духовної деокупації» у рамках ХІІІ Фольклористичних читань, присвячених професору Лідії Дунаєвській. Організатор заходу — Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка. 2022 Article Конференція «Традиційна культура — шлях духовної деокупації» / А. Мукан // Слово і Час. — 2022. — № 3. — С. 113-115. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184805 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Літопис подій
Літопис подій
spellingShingle Літопис подій
Літопис подій
Мукан, А.
Конференція «Традиційна культура — шлях духовної деокупації»
Слово і Час
description 27 травня 2021 р. відбулося пленарне засідання та перший день роботи секцій міжнародної онлайн-конференції «Традиційна культура — шлях духовної деокупації» у рамках ХІІІ Фольклористичних читань, присвячених професору Лідії Дунаєвській. Організатор заходу — Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка.
format Article
author Мукан, А.
author_facet Мукан, А.
author_sort Мукан, А.
title Конференція «Традиційна культура — шлях духовної деокупації»
title_short Конференція «Традиційна культура — шлях духовної деокупації»
title_full Конференція «Традиційна культура — шлях духовної деокупації»
title_fullStr Конференція «Традиційна культура — шлях духовної деокупації»
title_full_unstemmed Конференція «Традиційна культура — шлях духовної деокупації»
title_sort конференція «традиційна культура — шлях духовної деокупації»
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate 2022
topic_facet Літопис подій
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184805
citation_txt Конференція «Традиційна культура — шлях духовної деокупації» / А. Мукан // Слово і Час. — 2022. — № 3. — С. 113-115. — укp.
series Слово і Час
work_keys_str_mv AT mukana konferencíâtradicíjnakulʹturašlâhduhovnoídeokupacíí
first_indexed 2025-07-16T05:16:46Z
last_indexed 2025-07-16T05:16:46Z
_version_ 1837779396730028032
fulltext ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2022. № 3 (723) 113 КОНФЕРЕНЦІЯ «ТРАДИЦІЙНА КУЛЬТУРА — ШЛЯХ ДУХОВНОЇ ДЕОКУПАЦІЇ» 27 травня 2021 р. відбулося пленарне засідання та перший день ро- боти секцій міжнародної онлайн-конференції «Традиційна культу- ра — шлях духовної деокупації» у рамках ХІІІ Фольклористичних читань, присвячених професору Лідії Дунаєвській. Організатор захо- ду — Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка. Відкрив конференцію директор Інституту філології проф. Г. Се- менюк. У вітальному слові він акцентував увагу на історії кафедри фольклористики та неоціненному внеску в її розвиток фундатора та першої очільниці — проф. Л. Дунаєвської. Він навів цифри, які за- свідчують неабиякий потенціал кафедри у підготовці фахових фольк- лористів: 24 випуски та 640 випускників. Фольклористичні читання, започатковані в 2007 р., щороку гуртують науковців з різних куточків світу. За 13 років упродовж роботи секцій було виголошено 1500 до- повідей, опублікованих у 23 випусках фахового збірника «Літерату- ра. Фольклор. Проблеми поетики». Ці дані свідчать про міцний на- уковий фундамент кафедри, живучість ідей її фундаторів і вагомість праці нинішніх співробітників. Учасників конференції також привітав ректор Шевченкового університету проф. В. Бугров. Він наголосив, що успішна діяльність кафедри пояснюється багато в чому тим, що нині фольклор стає «тим метанаративом, в межах якого об’єднуються різні матриці та підхо- ди». Вивчення фольклору передбачає не лише збереження фольк- лорної спадщини, а є методологією, підвалини якої заклав перший ректор Київського університету М. Максимович. Привітання від імені директора Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України Г. Скрипник зачитала завідувачка відділу української та зарубіжної фольклористики Л. Вах- ніна. Г. Скрипник наголосила, що діяльність кафедри фольклористи- ки сприяє утвердженню української ідеї, розвитку української мови, культури, вихованню, навчає берегти народні звичаї та фольклор. Нинішня завідувачка кафедри фольклористики, дочка Л. Дуна- євської доц. О. Наумовська зауважила, що назва цьогорічної конфе- ренції апелює до терміна «деокупація» «як способу самовизволен- ня, самоочищення кожного від тенденційних нашарувань радянської минувшини і наближеності до самих себе, до пізнання своєї ідентич- ності». Очільниця кафедри висловила глибоке занепокоєння ста- Слово і Час. ЛІТОПИС ПОДІЙ 114 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2022. № 3 (723) ном, в якому зараз перебуває галузь: уже втретє від часу заснування кафедри (1992 р.) відбувається спроба виключити фольклористику з переліку спеціальностей для прису- дження наукових ступенів. Наслідком такого рішення, очевидно, стане зниження на- укового інтересу до цієї галузі, «а без осягнення ядерних смислів, які тримають купи нашу націю, які прозирають із текстів народної творчості, ми не можемо позбутися тих лантухів “какаяразніца”», — переконана вона. Тому війна за національну ідентичність триває, і треба чітко усвідомлювати, що нашою зброєю в цій боротьбі є фольклор — найгуманістичніший засіб повернення українству українськості. У доповіді «Сучасна українська фольклористика в пошуках “прогресивних” під- ходів» проф. В. Давидюк розкрив небезпечні тенденції в галузі, зумовлені такими по- тужними чинниками сьогодення, як карантинні обмеження, силове поле електронних мереж, а також обмежена проблематика, з якою можна публікуватися у закордонних фахових виданнях. Усе це призводить до самоізоляціі наукових шкіл і окремих дослід- ників, орієнтацію молодих науковців лише на інтернет-джерела, а також те, що міри- лом науковості стають питання, висвітлені в межах кількох міжнародних ресурсів. Доповідь проф. С. Сегеди «Антропологічний портрет княгині Інгігерди» була подана у вигляді презентації. Науковець розповів про таємниці саркофага Ярослава Мудрого й намагався дошукатися історичної правди про поховання дружини князя — Інгігерди. Про етимологію понять «дитинець» і «золотник», які здавна побутують у поліському фольклорі, розповів проф. В. Мойсієнко. Науковець спробував декодува- ти вірування наших пращурів, пов’язані з лікуванням хвороб живота. Виявилося, що глибока пошана предків до «дитинця» й «золотника» під час замовлянь недуг пояс- нюється співвіднесенням цих понять із оберегом, добрим духом, своєрідним янголом- охоронцем, який має чітке розташування в тілі людини — під пупком. Не менш цікавою видалася доповідь проф. Ю. Коваліва, який торкнувся пробле- ми фольклорної метафори у творчості Емми Андієвської. Українська письменниця- емігрантка, як доводить науковець, широко застосовувала фольклорні символи, метафорику, образність із метою позбавлення художнього тексту від цивілізацій- них культурних нашарувань і повернення до первинних ідентифікаційних смислів. Проф. Я. Гарасим (Львівський національний університет ім. І. Франка) зосередив- ся на фольклористичній концепції одного із ювілярів 2021 р., Філарета Колесси, в контексті тогочасної європейської науки. Дослідник також анонсував конференцію, присвячену ювіляру, яка відбудеться у ЛНУ імені Івана Франка. Міждисциплінарний і міжнародний контекст конференції забезпечила доповідь у формі презентації білоруської мистецтвознавиці Г. Барвенавої. Вона проаналізувала антилукашенківську кампанію, яка набирає обертів у її країні. У поле аналізу дослід- ниці потрапили плакати, слогани, мурали, меми — сучасний білоруський фольклор, в основі якого часто лежить прадавня народна творчість. Тут і трансформовані при- казки / прислів’я, і переосмислені фольклорні символи та поняття, і національна ко- лористика — елементи, які надають глибинних смислів протестам і характеризують національну ідеологію, закладену в основу боротьби з узурпаційною владою. Цьогорічна випускниця Інституту філології М. Мицюк презентувала фольклорис- тичний проєкт — онлайн-хаб PRO FOLK, розроблений спільно з кафедрою фолькло- ристики, й анонсувала його запуск через 6—12 місяців. Доповідачка зазначила, що ідея проєкту виникла в період дистанційного навчання, коли постала гостра потреба в по- шуку необхідних навчальних матеріалів, які незрідка важко знайти навіть у бібліотеці, не кажучи вже про інтернет-мережу. Тому, на її переконання, створення освітнього онлайн- хаба, на якому будуть розміщені відеолекції, науково-популярні подкасти, оприлюднена архівна фольклорна база, публікації оцифрованих фольклористичних видань і їх пере- кладів, стане значним кроком вперед для київської фольклористичної школи. Після пленарного засідання робота конференції продовжилася у форматі чо- тирьох секцій. 28 травня відбувся круглий стіл, присвячений 150-річчю від дня на- Анна МУКАН ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2022. № 3 (723) 115 Конференція «Традиційна культура — шлях духовної деокупації» родження Володимира Гнатюка, а також тривала робота ще чотирьох секцій. За ці два дні у ХІІІ Фольклористичних читаннях взяло участь близько ста науковців з усіх куточків України й світу: Києва, Луцька, Житомира, Кам’янця-Подільського, Львова, Полтави, Сум, Черкас, Івано-Франківська, Рівного, Острога, Ізмаїла, Біло- русі, Литви, Естонії, Польщі, Японії, США, Канади. Віртуальний формат заходу хоч і позбавив можливості живого спілкування, однак уможливив проведення читань у карантинних умовах, дозволив здійснити відеозапис усіх доповідей та розподілити роботу секцій так, щоби кожен міг «побувати» у будь-якій із них і долучитися до обговорення різних тем. Анна МУКАН Отримано 29 травня 2021 р. м. Київ Наєнко М. Інтервал. Київ: Освіта України. 2021. 676 с. В інтервалах між ювілейними публікаціями в літературо- знавця з’являються, бува, міркування, що мають актуаль- ність не лише для газетної щоденності. До цієї книжки М. Наєнка потрапили не тільки його статті-замітки річної чи дворічної давності, а й трохи старші. Розміщено їх у чотирьох підрозділах: теоретичні міркування, історико- літературні погляди, дискусійно-критичні полеміки і відгу- ки на видання книжок автора. Деякі матеріали цих підроз- ділів уже входили до попередніх, але малотиражних видань і тому публікуються ще й у цій книжці. Наші презентації