Лепта библейской мудрости: русско-славянский словарь библейских крылатых выражений и афоризмов с соответствиями в германских, романских, армянском и грузинском языках : В 2 т.

Рецензія на книгу: Лепта библейской мудрости: русско-славянский словарь библейских крылатых выражений и афоризмов с соответствиями в германских, романских, армянском и грузинском языках / под общ. ред. Е. Е. Иванова, В. М. Мокиенко, Д. Балаковой, Х. Вальтера. Могилев : Могилев. гос. ун-т имени А....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2020
Автори:	Даниленко, Л., Дядечко, Л.П.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2020
Назва видання:	Мовознавство
Теми:	Рецензії та анотації
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184887
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Лепта библейской мудрости: русско-славянский словарь библейских крылатых выражений и афоризмов с соответствиями в германских, романских, армянском и грузинском языках : В 2 т. / Л. Даниленко, Л.П. Дядечко // Мовознавство. — 2020. — № 2. — С. 75-79. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-184887
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1848872022-07-29T01:26:09Z Лепта библейской мудрости: русско-славянский словарь библейских крылатых выражений и афоризмов с соответствиями в германских, романских, армянском и грузинском языках : В 2 т. Даниленко, Л. Дядечко, Л.П. Рецензії та анотації Рецензія на книгу: Лепта библейской мудрости: русско-славянский словарь библейских крылатых выражений и афоризмов с соответствиями в германских, романских, армянском и грузинском языках / под общ. ред. Е. Е. Иванова, В. М. Мокиенко, Д. Балаковой, Х. Вальтера. Могилев : Могилев. гос. ун-т имени А. А. Кулешова, 2019. Т. 1 : А–О. 288 с.; Т. 2 : П–Я. 308 с. Рецензована праця на сьогодні не має аналогів у світовій лексикографії. Це перекладний словник біблійних крилатих висловів та афоризмів дев’ятнадцятьма мовами, над яким працювало 20 учених з 15 європейських країн. Роботу великого міжнародного колективу лексикографів очолив визнаний фахівець у галузі слов’янської фразеології, пареміології й ептології проф. В. М. Мокієнко, автор російськомовної частини, що становить 130 одиниць біблійного походження. Слов’янські еквіваленти до них зібрали: Є. Є. Іванов (Білорусь), Н. Прасолова-Милчовска (Македонія) Е. Коморовська (Польща), Д. Дракулич-Прийма (Сербія), Д. Балакова (Словаччина), Е. Кржишнік (Словенія), Н. Райнохова та Я. Шинделаржова (Чехія), Н. Ф. Венжинович (Україна), Ж. Фінк-Арсовськи (Хорватія). Англійські відповідники добирала М. С. Гутовська, вірменські — А. Саркісян, іспанські — М. Руіс-Соррил’я, італійські — А. Морпурго, німецькі — Х. Вальтер, французькі — О. С. Макарова, шведські — О. С. Альошин, грузинські — З. К. Адамія і протоієрей М. Чабашвілі. Серед згаданих авторів немає випадкових людей: більшість із них давно й плідно досліджує проблеми фразеології, її етимологічні й функціональні аспекти. Так, В. М. Мокієнко є одним із співавторів тлумачного словника бібліїзмів російської мови, Х. Вальтер — німецько-чеського словника, а разом учені видали німецько-російський словник біблійних фразеологізмів; А. Саркісян є укладачем російсько-вірменського словника крилатих слів зі Святого Письма; З. К. Адамія активно досліджує біблійні сталі звороти в грузинській та інших мовах, Н. Ф. Венжинович — в українській; Є. Є. Іванов є відомим білоруським ептографом. 2020 Article Лепта библейской мудрости: русско-славянский словарь библейских крылатых выражений и афоризмов с соответствиями в германских, романских, армянском и грузинском языках : В 2 т. / Л. Даниленко, Л.П. Дядечко // Мовознавство. — 2020. — № 2. — С. 75-79. — укр. 0027-2833 DOI 10.33190/0027-2833-311-2020-2-005 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184887 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Рецензії та анотації Рецензії та анотації
spellingShingle	Рецензії та анотації Рецензії та анотації Даниленко, Л. Дядечко, Л.П. Лепта библейской мудрости: русско-славянский словарь библейских крылатых выражений и афоризмов с соответствиями в германских, романских, армянском и грузинском языках : В 2 т. Мовознавство
description	Рецензія на книгу: Лепта библейской мудрости: русско-славянский словарь библейских крылатых выражений и афоризмов с соответствиями в германских, романских, армянском и грузинском языках / под общ. ред. Е. Е. Иванова, В. М. Мокиенко, Д. Балаковой, Х. Вальтера. Могилев : Могилев. гос. ун-т имени А. А. Кулешова, 2019. Т. 1 : А–О. 288 с.; Т. 2 : П–Я. 308 с. Рецензована праця на сьогодні не має аналогів у світовій лексикографії. Це перекладний словник біблійних крилатих висловів та афоризмів дев’ятнадцятьма мовами, над яким працювало 20 учених з 15 європейських країн. Роботу великого міжнародного колективу лексикографів очолив визнаний фахівець у галузі слов’янської фразеології, пареміології й ептології проф. В. М. Мокієнко, автор російськомовної частини, що становить 130 одиниць біблійного походження. Слов’янські еквіваленти до них зібрали: Є. Є. Іванов (Білорусь), Н. Прасолова-Милчовска (Македонія) Е. Коморовська (Польща), Д. Дракулич-Прийма (Сербія), Д. Балакова (Словаччина), Е. Кржишнік (Словенія), Н. Райнохова та Я. Шинделаржова (Чехія), Н. Ф. Венжинович (Україна), Ж. Фінк-Арсовськи (Хорватія). Англійські відповідники добирала М. С. Гутовська, вірменські — А. Саркісян, іспанські — М. Руіс-Соррил’я, італійські — А. Морпурго, німецькі — Х. Вальтер, французькі — О. С. Макарова, шведські — О. С. Альошин, грузинські — З. К. Адамія і протоієрей М. Чабашвілі. Серед згаданих авторів немає випадкових людей: більшість із них давно й плідно досліджує проблеми фразеології, її етимологічні й функціональні аспекти. Так, В. М. Мокієнко є одним із співавторів тлумачного словника бібліїзмів російської мови, Х. Вальтер — німецько-чеського словника, а разом учені видали німецько-російський словник біблійних фразеологізмів; А. Саркісян є укладачем російсько-вірменського словника крилатих слів зі Святого Письма; З. К. Адамія активно досліджує біблійні сталі звороти в грузинській та інших мовах, Н. Ф. Венжинович — в українській; Є. Є. Іванов є відомим білоруським ептографом.
format	Article
author	Даниленко, Л. Дядечко, Л.П.
author_facet	Даниленко, Л. Дядечко, Л.П.
author_sort	Даниленко, Л.
title	Лепта библейской мудрости: русско-славянский словарь библейских крылатых выражений и афоризмов с соответствиями в германских, романских, армянском и грузинском языках : В 2 т.
title_short	Лепта библейской мудрости: русско-славянский словарь библейских крылатых выражений и афоризмов с соответствиями в германских, романских, армянском и грузинском языках : В 2 т.
title_full	Лепта библейской мудрости: русско-славянский словарь библейских крылатых выражений и афоризмов с соответствиями в германских, романских, армянском и грузинском языках : В 2 т.
title_fullStr	Лепта библейской мудрости: русско-славянский словарь библейских крылатых выражений и афоризмов с соответствиями в германских, романских, армянском и грузинском языках : В 2 т.
title_full_unstemmed	Лепта библейской мудрости: русско-славянский словарь библейских крылатых выражений и афоризмов с соответствиями в германских, романских, армянском и грузинском языках : В 2 т.
title_sort	лепта библейской мудрости: русско-славянский словарь библейских крылатых выражений и афоризмов с соответствиями в германских, романских, армянском и грузинском языках : в 2 т.
publisher	Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
publishDate	2020
topic_facet	Рецензії та анотації
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184887
citation_txt	Лепта библейской мудрости: русско-славянский словарь библейских крылатых выражений и афоризмов с соответствиями в германских, романских, армянском и грузинском языках : В 2 т. / Л. Даниленко, Л.П. Дядечко // Мовознавство. — 2020. — № 2. — С. 75-79. — укр.
series	Мовознавство
work_keys_str_mv	AT danilenkol leptabiblejskojmudrostirusskoslavânskijslovarʹbiblejskihkrylatyhvyraženijiaforizmovssootvetstviâmivgermanskihromanskiharmânskomigruzinskomâzykahv2t AT dâdečkolp leptabiblejskojmudrostirusskoslavânskijslovarʹbiblejskihkrylatyhvyraženijiaforizmovssootvetstviâmivgermanskihromanskiharmânskomigruzinskomâzykahv2t
first_indexed	2025-07-16T05:23:40Z
last_indexed	2025-07-16T05:23:40Z
_version_	1837779827250167808
fulltext	ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 2 75 © Л. ДАНИЛЕНКО, Л. П. ДЯДЕЧКО, 2020 Рецензії DOI 10.33190/0027-2833-311-2020-2-005 ЛЕПТА БИБЛЕЙСКОЙ МУДРОСТИ: РУССКО-СЛАВЯНСКИЙ СЛОВАРЬ БИБЛЕЙСКИХ КРЫЛАТЫХ ВЫРАЖЕНИЙ И АФОРИЗ- МОВ С СООТВЕТСТВИЯМИ В ГЕРМАНСКИХ, РОМАНСКИХ, АРМЯНСКОМ И ГРУЗИНСКОМ ЯЗЫКАХ / под общ. ред. Е. Е. Ива- нова, В. М. Мокиенко, Д. Балаковой, Х. Вальтера. Могилев : Могилев. гос. ун-т имени А. А. Кулешова, 2019. Т. 1 : А–О. 288 с.; Т. 2 : П–Я. 308 с. Рецензована праця на сьогодні не має аналогів у світовій лексикографії. Це перекладний словник біблійних крилатих висловів та афоризмів дев’ятнадцятьма мовами, над яким працювало 20 учених з 15 європейських країн. Роботу велико- го міжнародного колективу лексикографів очолив визнаний фахівець у галузі слов’янської фразеології, пареміології й ептології проф. В. М. Мокієнко, автор російськомовної частини, що становить 130 одиниць біблійного походження. Слов’янські еквіваленти до них зібрали: Є. Є. Іванов (Білорусь), Н. Прасолова-Мил- човска (Македонія) Е. Коморовська (Польща), Д. Дракулич-Прийма (Сербія), Д. Ба- лакова (Словаччина), Е. Кржишнік (Словенія), Н. Райнохова та Я. Шинделаржова (Чехія), Н. Ф. Венжинович (Україна), Ж. Фінк-Арсовськи (Хорватія). Англійські відповідники добирала М. С. Гутовська, вірменські — А. Саркісян, іспанські — М. Руіс-Соррил’я, італійські — А. Морпурго, німецькі — Х. Вальтер, французькі — О. С. Макарова, шведські — О. С. Альошин, грузинські — З. К. Адамія і протоієрей М. Чабашвілі. Серед згаданих авторів немає випадкових людей: більшість із них давно й плідно досліджує проблеми фразеології, її етимологічні й функціональні аспекти. Так, В. М. Мокієнко є одним із співавторів тлумачного словника бібліїзмів російської мови, Х. Вальтер — німецько-чеського словника, а разом учені видали німецько-російський словник біблійних фразеологізмів; А. Саркісян є укладачем російсько-вірменського словника крилатих слів зі Святого Письма; З. К. Адамія ак- тивно досліджує біблійні сталі звороти в грузинській та інших мовах, Н. Ф. Венжи- нович — в українській; Є. Є. Іванов є відомим білоруським ептографом1. Вихід друком двотомного словника став запланованим результатом міжнарод- ного наукового проєкту «Європейський словник бібліїзмів» («European Dictionary Biblicisms», 2014–2015 рр.), якому передувала кропітка багаторічна робота. Назва праці — біблійна алюзія на попередні словники, що крок за кроком створювалися на матеріалі різних мов. Спочатку Д. Балакова, Х. Вальтер і В. М. Мокієнко видали три- мовний довідник «Лепта библейской мудрости. Краткий русско-словацко-немецкий 1 Мокиенко В. М., Лилич Г. А., Трофимкина О. И. Толковый словарь библейских выражений и слов. Москва, 2010. 639 с.; Walter H., Fojtů P. Schwarzes Schaf, falscher Prophet, barmherziger Samariter : Deutsch-tschechisches Wörterbuch biblischer Phraseologismen mit historisch-etymologischen Kommentaren. Greifswald, 2012. 176 S.; Walter H., Mokienko V. Deutsch-russisches Wörterbuch biblischer Phraseologismen: Mit historisch- etymologischen Kommentaren. Greifswald, 2009. 199 S.; Саркисян А. Г. Русско-армянский словарь библейских крылатых слов. Тула, 2001. 234 c; Adamia Z. Comparative analysis of Biblical phraseological units (in Russian, English and Georgian languages). Scientific Journal West — East. 2019. Vol. 1. No 1. (March). P. 20–26; Венжинович Н. Ф. Концептосфера «Бог» в українській фразеологічній картині світу. Studia Slovakistica. Ономастика. Топоніміка : зб. наук. праць. Ужгород, 2009. Вип. 10. С. 36–43; Венжинович Н. Ф. Утілення євангельської мудрості у фразеологічних виразах української та російської мов. Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Серія «Філологія. Соціальні комунікації». 2011. Вип. 25. С. 40–44; Іваноў Я. Я. Крылатыя афарызмы ў беларускай мове: з іншамоўных літаратурных і фальклорных крыніц VIII ст. да н. э. — ХХ ст. : тлумачальны слоўнік. Магілёў, 2011. 164 с. 76 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 2 Рецензії словарь крылатых слов» (Ружемберок, Грайфсвальд, Санкт-Петербург, 2012 р.). По- тім до них долучилися Н. Ф. Венжинович, М. С. Гутовська та Є. Є. Іванов, подвоїв- ши кількість описаних мов. У розширеному складі колектив науковців опублікував словник «Лепта библейской мудрости. Библейские крылатые выражения и афориз- мы на русском, английском, белорусском, немецком, словацком и украинском язы- ках» (Могильов, 2014 р.). Звернення лексикографів до усталених висловів, що походять з Біблії, є обґрун- тованим та актуальним завданням. З одного боку, немає у світі іншої книги, яка б так глибоко вплинула на лінгвокультури різних народів. Біблійні теми й мотиви засвоїли європейські мови, які сповідували християнство. Крилаті вислови, словосполучення й цілі речення відокремлювалися від першоджерела і в кожній мові зазнавали своєї специфіки. Виявити й описати цю специфіку було завданням укладачів словника. З іншого боку, через атеїзм, який тривалий час був панівною ідеологією в багатьох країнах, фразеологізми біблійного походження, продовжуючи більш або менш актив- но використовуватися в мовленні, майже втратили асоціативний зв’язок із першо- джерелом. Відродження забутих християнських цінностей сприяло мовно-культурній актуалізації біблійної фразеології. З’ясувати ступінь дійсного проникнення біблійних реалій і контекстів у сучасну мовну свідомість носіїв різних мов — таке надзавдан- ня ставили перед собою укладачі. І в цьому знову виявляється зв’язок з більш ран- нім проєктом 2010 р. «Біблія і християнство у фразеології» («Bible and Christianity in Phraseology»), започаткованим у Ружомберкському католицькому університеті Д. Ба- лаковою. Його результати було узагальнено в монографії «Наследие Библии во фра- зеологии» Д. Балакової, В. Ковачової та В. М. Мокієнка (Грайфсвальд, 2013 р.). Осно- ву цієї студії становив соціолінгвістичний експеримент — анкетування та зіставний аналіз відповідей студентів з Ружомберка, Пскова, Санкт-Петербурга і Грайфсвальда як носіїв трьох мов (словацької, російської, німецької) та представників трьох хри- стиянських конфесій (католицької, православної, протестантської). Завдання респон- дентів (по 130 з кожної країни) полягало в оцінці наведених прикладів з погляду знання / незнання або використання / невикористання їх у своєму узузі. У межах цих основних параметрів дослідники оцінювали відповіді за допоміжними кваліфікато- рами: 1) активне знання — знаю, використовую, вмію пояснити; знаю, використо- вую, не вмію пояснити; 2) пасивне знання — знаю, не використовую, вмію поясни- ти; знаю, не використовую, не вмію пояснити; 3) незнання — не знаю. До корпусу біблійної фразеології автори відносили різноструктурні одиниці: фразеологізми (от Адама, во веки веков, глас вопиющего в пустыне, изливать душу, дух и буква, дни его сочтены) і паремії (Всему свое время, Кто сеет ветер, пожнет бурю, Несть проро- ка в отечестве своем). Оцінюючи відповіді, автори дослідження зосередили свою увагу не лише на фразеологічній компетенції респондентів (їх умінні дати адекватну семантичну інтерпретацію бібліїзму), але й на вмінні співвідносити фразеологізми з їх мотивувальним джерелом — Біблією. Опитування показало, що знання Біблії в усіх трьох країнах тяжіє до спаду: ре- спонденти або неясно тлумачили значення того чи іншого біблійного фразеологізму, мали лише приблизне уявлення про його біблійне походження, або не знали вислову зовсім, хоча він активно функціонує не лише в класичній літературі, а й у сучасному мовленні. На цьому тлі очевидним і переконливим є те значення, яке має рецензо- ваний словник у теоретичному й прикладному аспектах. Так, у передмові до свого полілінгвального словника Є. Є. Іванов і В. М. Мокієнко висловили сподівання, а ми зі свого боку виражаємо тверду впевненість, що видання «допоможе носіям різних мов (особливо молоді) свідомо висловити своє ставлення до загального культурного спадку Європи, підвищить культуру їхнього мовлення та — що, можливо, найголов- ніше! — спонукатиме вдумливо використовувати мовні одиниці, що сягають Біблії». Як і належить серйозній лексикографічній праці, словник містить, крім перед- мови, достатній довідковий матеріал (див. список словників бібліїзмів і видань Біблії всіма дев’ятнадцятьма мовами) та необхідні індекси, що допомагають читачам згідно з нумерацією реєстрових одиниць швидко знаходити будь-який з описаних фразе- ологізмів кожної із залучених європейських мов (див. у кінці другого тому). Щоб полегшити орієнтування в тексті самого словника, він поділений на частини, у назви яких винесені субвокабули: компоненти-іменники, а за їх відсутності у стійкому ви- слові — дієслова. ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 2 77 Рецензії Укладання фразеологічного матеріалу за таким принципом посилює лінгво- культурологічну спрямованість багатомовного словника, бо зосереджує увагу на ключових компонентах, уможливлює виявлення універсального чи національно специфічного в мові різних народів. Власне, звернення до групи бібліїзмів і добір одиниць опису було зорієнтовано на актуальний у сучасному мовознавстві аспект: співвідношення «свого» та «чужого» в мові й мовленні. Передбачувані авторами відмінності за кількісними та якісними показниками бібліїзмів різних мов, пов’язані з різними перекладацькими традиціями (пор., зо- крема, біблійні тексти мовами, що належать до ареалу Slavia Orthodoxa, та мовами, переклад на які здійснювався за посередництвом латини) найвиразніше виявляють- ся при ознайомленні зі змістом словникових статей. Їхня структура однакова. Кожна відкривається російськомовним розділом, в якому бібліїзм детально описується: у зоні вокабули дається його кваліфікація за стилістичними ознаками; далі йде зона семантизації, потім — зона джерела. Цей розділ завершується, за потреби, посиланням на інші статті і / або уточненнями щодо прототипів вислову, поясненням архаїзмів. У полілінгвальному розділі еквіваленти розташовані в алфавітному порядку назв мов, кожний з яких супроводжується біблійними контекстами відповідною мовою. Зазначимо, що це дає можливість виявляти шляхи перетворення цитати на крилатий вислів і / або фразеологізм, які зазвичай характеризуються власними, від- мінними від прототипу, формально-змістовими рисами. Якщо семантичні структури багатозначної одиниці в російській та інших мовах не збігаються, це фіксується. Наприклад, у статті 115 в англійському підрозділі перераховуються номери значень, наявних у відповідника російського звороту, і роз’яснюється міжмовна відмінність: The Russian phrase блудный сын is also used of a dissipated, immoral person. Насиченість різноманітною інформацією і доступність викладу, безперечно, слугуватиме надійним джерелом для потенційних користувачів цієї праці — від школярів до науковців-філологів та представників суміжних дисциплін. Приємно визнавати, що задум відносно створення багатомовного словника біблійних крилатих слів і фразеологізмів, озвучений нами ще у 90-ті роки незалежно від інших мовознавців, успішно реалізований. Але чи можна ставити крапку? Наступним кроком має бути охоплення всіх європейських мов, збільшення кіль- кості реєстрових одиниць, повнота лексикографічного опису, яка передбачає, зокре- ма, демонстрацію бібліїзмів у сучасному живому мовленні. Зрозуміло, що обсяг такої лексикографічної праці завеликий для паперових книг, друк яких пов’язаний з відомими у наш час труднощами. Отже, треба створювати електронний словник, доступний для кожного і — що особливо важливо — співзвучний звичайному для молоді формату комунікації. У такому словнику знайдеться місце і для детальнішої семантичної розробки, яка має висвітлити національну специфіку звороту насамперед завдяки розкриттю його внутрішньої форми. Якщо повернутися до згаданого бібліїзму рос. блудный сын, то, як пишуть дослідники, у російській мові, як і в інших східнослов’янських мовах, прикметник характеризується «поліфонічністю» семантики, бо поєднує два значення: ‛розпутний’ і ‛духовно заблудлий’. Інакшу внутрішню форму мають чесь- кий фразеологізм marnotratný syn і словацький márnotratný syn, які виражають ідею нерозумного, марнотратного витрачання грошей2. В електронному словнику можна також максимально послідовно розробити пи- тання про узуальне й оказіональне варіювання структури бібліїзмів. Наші спосте- реження за їх функціонуванням у мовленнєвій практиці носіїв східнослов’янських мов свідчать про те, що в цілому у фразеографії недостатньо відображено варіюван- ня сталих зворотів у межах норми, на яке звертають увагу укладачі полілінгваль- ного словника. І тут, до речі, визначенню варіантного компонента фразеологізму можуть сприяти наявні в інших мовах лексичні еквіваленти. Так, у двотомнику у статті 32 до російського звороту ни на йоту; ни на одну (единую) йоту зафіксовані такі українські варіанти: ані на йоту; і на йоту; ні на йоту. Пошук у Національному корпусі російської мови дав результат, що демонструє давність поширення варіан- та и на йоту, ще не зафіксованого в словниках, пор.: «Карбышеву было за сорок, 2 Лилич Г. А., Мокиенко В. М., Степанова Л. И. Библеизмы в русском, чешском и словацком литературных языках. Вестн. СПбГУ. Сер. 2. 1993. Вып. 3. С. 56–57. 78 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 2 Рецензії а Величке — за шестьдесят, но в роли старшего оказался Карбышев. <…> Однако все эти пертурбации ни в чем и на йоту не изменили давних чувств доброжелательства Константина Ивановича к Дмитрию Михайловичу» (С. Голубов. Когда крепости не сдаются, 1954), «Теперь расхохотались все: и грузины, и армяне. Конечно, никто и на йоту не верил в каких-то ‟духов тундры”» (Э. Тополь. Красный газ, 1983–1984), «Вы, расщепители материи, вы называтели новых игрушек, вы и на йоту не прибли- жаетесь к Истине, ибо усилия ваши устремлены в противоположном направлении» (М. Палей. Кабирия с Обводного канала, 1990), «Император лишь уверовал в свою полную безнаказанность и непогрешимость. Но нрав его от этого не сделался и на йоту менее крутым» (Вся Европа, 2011, № 1). У попередній статті до українських варіантів ні одна йота; ані йота єдина треба додати жодна йота; див. у сучасній пресі: «Нова церква не буде мати в своїх стінах жодної йоти політичності, а пе- редусім має бути проповідь Слова Божого» (Подільські Вісті, 20.12.2018), « <…> конституція — не Святе Письмо, в якому не можна змінювати жодної йоти — це проект побудови нашого спільного дому, який за означенням підлягає індивідуаліза- ції та вдосконаленню» (День, 22.05.2013). Ще багатшою є варіантність бібліїзму рос. в костюме Адама — укр. у костюмі Адама (стаття 42). В інших слов’янських мовах їм відповідають: п. w stroju Adama, серб. у Адамовом оделу (костиму), слц. v Adamovom rúchu, ч. v Adamově rouše (rouchu). Пор. у російських та українських контекстах: «Штейн всегда был готов к любым приключениям, которые иногда заканчивались в милиции — например, купание в фонтане в одежде Адама <…>» (Шахматное обозрение, 2004, № 10), «Раздевался титулярный советник медленно... Наконец, остался в наряде Адама» (Б. Акунин. Алмазная колесница), «Однажды в одном из средних классов Паже- ского корпуса во время урока г-на Триполи ворвался камер-паж буквально в рай- ской одежде праотца Адама» (Н. Новиков. К. Н. Батюшков под гнетом душевной болезни), «Констанция критически осмотрела своего любовника и засмеялась. <…> ‟Ах, д’Артаньян, вы просто комичны в своём адамовом наряде со шпагой в руках”» (А. Заиров, М. Филинков. Королевский сервиз), «Я схильний припускати, що це просто божевільний, який проводить свої канікули на природі в одязі Адама, але без Єви» (Pjambrosia.kherson.ua.), «<…> Оникій Бевзь перед громадою лишив- ся, голий, мов бубон, мов турецький святий, голісінький, навіть не в одежі Адама <…> » (О. Ільченко. Козацькому роду нема переводу) «Модель Патрік Ріббсатер і його дружина Аві Сіва у ‟вбраннях Адама і Єви” знімаються оголеними у фо- тосесії для рекламної акції «Люди за хороше ставлення до тварин» (Gpu-ua.info/ dphoto). Подібну варіантність, щоправда в поодиноких випадках, допускає також чеська мова, пор.: «‟Svlékání mi dělá obrovskou radost”, — vysvětluje v Adamově kostýmu tuhle svou vášeň», «Heinrich Lahmann léčil vzduchem a sluncem, zeleninou a spaním při otevřeném okně a Kafka pak zásady vštěpené u dr. Lahmanna dodržoval celý život, včetně pravidelného patnáctiminutového ranního cvičení v Adamově oděvu», «Na vysloužilém motoru by měl sedět zralý jinoch v Adamově obleku» (приклади з Чеського національного корпусу, фонд syn v8). Як прихильник і послідовник ларинського принципу лексикографічної повноти, В. М. Мокієнко разом з інтернаціональною командою, сподіваємося, візьмуться й за цей нелегкий шмат словникової роботи. Загалом же рецензована праця переконливо засвідчує, що російсько-слов’янсь- кий словник біблійних крилатих висловів та афоризмів з відповідниками в герман- ських, романських, вірменській і грузинській мовах демонструє спільність і спад- коємність коренів християнської культури православної й неправославної Європи. Праця є великим стимулом для успішного дослідження проблем функціонування мов, реалій і заповітних духовних цінностей, спільних і насущних для всього сучас- ного глобалізованого світу. Ми ж, користуючись нагодою, щиро вітаємо Валерія Михайловича Мокієнка з ювілеєм і бажаємо наснаги та здоров’я для реалізації нових масштабних проєктів. ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 2 79 Рецензії Л. Даниленко Київський національний університет імені Тараса Шевченка м. Київ, Україна Електронна пошта: dankoua@ukr.net http://orcid.org/0000-0002-0252-8120 Л. П. Дядечко Київський національний університет імені Тараса Шевченка м. Київ, Україна Електронна пошта: eptonim@ukr.net http://orcid.org/0000-0002-7638-7163 L. Danylenko Taras Shevchenko National University of Kyiv Kyiv, Ukraine E-mail: dankoua@ukr.net http://orcid.org/0000-0002-0252-8120 L. P. Diadechko Taras Shevchenko National University of Kyiv Kyiv, Ukraine E-mail: eptonim@ukr.net http://orcid.org/0000-0002-7638-7163 A MITE OF BIBLICAL WISDOM : A RUSSIAN-SLAVIC DICTIONARY OF WINGED EXPRESSIONS AND APHORISMS OF BIBLICAL ORIGIN, WITH GERMANIC, ROMANCE, ARMENIAN, AND GEORGIAN EQUIVALENTS / Ed. by E. E. Ivanov, V. M. Mokienko, D. Balakova, H. Walter. Mogilev : Mogilev State A. Kuleshov Univ. Publ., 2019. Vol. 1. 288 p.; Vol. 2. 308 p. Дата надходження до редакції — 10.03.2020 Дата затвердження редакцією — 12.03.2020 DOI 10.33190/0027-2833-311-2020-2-006 Колесник В. ГОВІРКА БОЛГАР С. ГОРОДНЬОГО (ЧИЙШІЯ), БЕССАРАБІЯ : СЛОВНИК Одеса : Астропринт, 2019. 684 с. : іл. Багатотомне видання «Болгарські говірки України» започаткували 1998 р. одеські мовознавці, дослідники болгарської діаспори в Болградському, Іванів- ському, Ізмаїльському, Тарутинському, Саратському та інших районах Одеської області ⸺ саме там проживає найбільша кількість нащадків болгар-переселенців, що розмовляють рідною мовою. Авторка цієї книжки, доктор філологічних наук В. Колесник опублікувала результати своїх лінгвістично-краєзнавчих експедицій і в попередніх томах ⸺ «Говірка болгар с. Кирнички, Бессарабія» (у співавторстві з З. Барболовою, 1998) та «Говірка с. Криничного (Чушмелій), Бессарабія» (2008). Рецензована праця присвячена мові болгар, що живуть у с. Городнє (Чийшія) Бол- © О. МАЛАШ, 2020

Репозитарії

Схожі ресурси