Колесник В. Говірка болгар с. Городнього (Чийшія), Бессарабія : Словник

Рецензія на книгу: Колесник В. Говірка болгар с. Городнього (Чийшія), Бессарабія : Словник. Одеса : Астропринт, 2019. 684 с. : іл. Багатотомне видання «Болгарські говірки України» започаткували 1998 р. одеські мовознавці, дослідники болгарської діаспори в Болградському, Іванівському, Ізмаїльськом...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2020
1. Verfasser:	Малаш, О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2020
Schriftenreihe:	Мовознавство
Schlagworte:	Рецензії та анотації
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184888
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Колесник В. Говірка болгар с. Городнього (Чийшія), Бессарабія : Словник / О. Малаш // Мовознавство. — 2020. — № 2. — С. 79-82. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-184888
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1848882022-07-29T01:26:03Z Колесник В. Говірка болгар с. Городнього (Чийшія), Бессарабія : Словник Малаш, О. Рецензії та анотації Рецензія на книгу: Колесник В. Говірка болгар с. Городнього (Чийшія), Бессарабія : Словник. Одеса : Астропринт, 2019. 684 с. : іл. Багатотомне видання «Болгарські говірки України» започаткували 1998 р. одеські мовознавці, дослідники болгарської діаспори в Болградському, Іванівському, Ізмаїльському, Тарутинському, Саратському та інших районах Одеської області - саме там проживає найбільша кількість нащадків болгар-переселенців, що розмовляють рідною мовою. Авторка цієї книжки, доктор філологічних наук В. Колесник опублікувала результати своїх лінгвістично-краєзнавчих експедицій і в попередніх томах - «Говірка болгар с. Кирнички, Бессарабія» (у співавторстві з З. Барболовою, 1998) та «Говірка с. Криничного (Чушмелій), Бессарабія» (2008). Рецензована праця присвячена мові болгар, що живуть у с. Городнє (Чийшія) Болградського району - це восьмий том із запланованих двадцяти. «Говірка болгар с. Городнього (Чийшія), Бессарабія» двомовна - українсько-болгарська, до неї вміщено також розлогу анотацію англійською мовою. Теоретичні засади дослідження викладено українською, практичну частину написано болгарською, а точніше - унікальною переселенською говіркою, що здобула в болгарській лінгвістиці назву чийшійської, з фаховими коментарями літературною мовою. 2020 Article Колесник В. Говірка болгар с. Городнього (Чийшія), Бессарабія : Словник / О. Малаш // Мовознавство. — 2020. — № 2. — С. 79-82. — укр. 0027-2833 DOI 10.33190/0027-2833-311-2020-2-006 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184888 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Рецензії та анотації Рецензії та анотації
spellingShingle	Рецензії та анотації Рецензії та анотації Малаш, О. Колесник В. Говірка болгар с. Городнього (Чийшія), Бессарабія : Словник Мовознавство
description	Рецензія на книгу: Колесник В. Говірка болгар с. Городнього (Чийшія), Бессарабія : Словник. Одеса : Астропринт, 2019. 684 с. : іл. Багатотомне видання «Болгарські говірки України» започаткували 1998 р. одеські мовознавці, дослідники болгарської діаспори в Болградському, Іванівському, Ізмаїльському, Тарутинському, Саратському та інших районах Одеської області - саме там проживає найбільша кількість нащадків болгар-переселенців, що розмовляють рідною мовою. Авторка цієї книжки, доктор філологічних наук В. Колесник опублікувала результати своїх лінгвістично-краєзнавчих експедицій і в попередніх томах - «Говірка болгар с. Кирнички, Бессарабія» (у співавторстві з З. Барболовою, 1998) та «Говірка с. Криничного (Чушмелій), Бессарабія» (2008). Рецензована праця присвячена мові болгар, що живуть у с. Городнє (Чийшія) Болградського району - це восьмий том із запланованих двадцяти. «Говірка болгар с. Городнього (Чийшія), Бессарабія» двомовна - українсько-болгарська, до неї вміщено також розлогу анотацію англійською мовою. Теоретичні засади дослідження викладено українською, практичну частину написано болгарською, а точніше - унікальною переселенською говіркою, що здобула в болгарській лінгвістиці назву чийшійської, з фаховими коментарями літературною мовою.
format	Article
author	Малаш, О.
author_facet	Малаш, О.
author_sort	Малаш, О.
title	Колесник В. Говірка болгар с. Городнього (Чийшія), Бессарабія : Словник
title_short	Колесник В. Говірка болгар с. Городнього (Чийшія), Бессарабія : Словник
title_full	Колесник В. Говірка болгар с. Городнього (Чийшія), Бессарабія : Словник
title_fullStr	Колесник В. Говірка болгар с. Городнього (Чийшія), Бессарабія : Словник
title_full_unstemmed	Колесник В. Говірка болгар с. Городнього (Чийшія), Бессарабія : Словник
title_sort	колесник в. говірка болгар с. городнього (чийшія), бессарабія : словник
publisher	Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
publishDate	2020
topic_facet	Рецензії та анотації
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184888
citation_txt	Колесник В. Говірка болгар с. Городнього (Чийшія), Бессарабія : Словник / О. Малаш // Мовознавство. — 2020. — № 2. — С. 79-82. — укр.
series	Мовознавство
work_keys_str_mv	AT malašo kolesnikvgovírkabolgarsgorodnʹogočijšíâbessarabíâslovnik
first_indexed	2025-07-16T05:23:43Z
last_indexed	2025-07-16T05:23:43Z
_version_	1837779831418257408
fulltext	ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 2 79 Рецензії Л. Даниленко Київський національний університет імені Тараса Шевченка м. Київ, Україна Електронна пошта: dankoua@ukr.net http://orcid.org/0000-0002-0252-8120 Л. П. Дядечко Київський національний університет імені Тараса Шевченка м. Київ, Україна Електронна пошта: eptonim@ukr.net http://orcid.org/0000-0002-7638-7163 L. Danylenko Taras Shevchenko National University of Kyiv Kyiv, Ukraine E-mail: dankoua@ukr.net http://orcid.org/0000-0002-0252-8120 L. P. Diadechko Taras Shevchenko National University of Kyiv Kyiv, Ukraine E-mail: eptonim@ukr.net http://orcid.org/0000-0002-7638-7163 A MITE OF BIBLICAL WISDOM : A RUSSIAN-SLAVIC DICTIONARY OF WINGED EXPRESSIONS AND APHORISMS OF BIBLICAL ORIGIN, WITH GERMANIC, ROMANCE, ARMENIAN, AND GEORGIAN EQUIVALENTS / Ed. by E. E. Ivanov, V. M. Mokienko, D. Balakova, H. Walter. Mogilev : Mogilev State A. Kuleshov Univ. Publ., 2019. Vol. 1. 288 p.; Vol. 2. 308 p. Дата надходження до редакції — 10.03.2020 Дата затвердження редакцією — 12.03.2020 DOI 10.33190/0027-2833-311-2020-2-006 Колесник В. ГОВІРКА БОЛГАР С. ГОРОДНЬОГО (ЧИЙШІЯ), БЕССАРАБІЯ : СЛОВНИК Одеса : Астропринт, 2019. 684 с. : іл. Багатотомне видання «Болгарські говірки України» започаткували 1998 р. одеські мовознавці, дослідники болгарської діаспори в Болградському, Іванів- ському, Ізмаїльському, Тарутинському, Саратському та інших районах Одеської області ⸺ саме там проживає найбільша кількість нащадків болгар-переселенців, що розмовляють рідною мовою. Авторка цієї книжки, доктор філологічних наук В. Колесник опублікувала результати своїх лінгвістично-краєзнавчих експедицій і в попередніх томах ⸺ «Говірка болгар с. Кирнички, Бессарабія» (у співавторстві з З. Барболовою, 1998) та «Говірка с. Криничного (Чушмелій), Бессарабія» (2008). Рецензована праця присвячена мові болгар, що живуть у с. Городнє (Чийшія) Бол- © О. МАЛАШ, 2020 80 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 2 Рецензії градського району ⸺ це восьмий том із запланованих двадцяти. «Говірка болгар с. Городнього (Чийшія), Бессарабія» двомовна ⸺ україн- сько-болгарська, до неї вміщено також розлогу анотацію англійською мовою. Те- оретичні засади дослідження викладено українською, практичну частину написа- но болгарською, а точніше ⸺ унікальною переселенською говіркою, що здобула в болгарській лінгвістиці назву чийшійської, з фаховими коментарями літературною мовою. Книжка складається з передмови, невеликої лінгвокраєзнавчої статті, власне словника досліджуваної говірки й містить чималі зразки текстів, записаних автор- кою та її асистентами-болгаристами в с. Чийшія від місцевих інформантів. У передмові сказано кілька слів про історію заснування цього населеного пунк- ту на початку XIX ст. болгарськими переселенцями. Дослідниця наголошує, що го- вірка, якою дотепер послуговуються болгари-чийшійці, належить до найцікавіших та найархаїчніших (с. 3). В. Колесник докладно розповідає про особливості органі- зації досліджуваного матеріалу в цій книжці й наводить лаконічні та інформативні приклади-інструкції. Учена також окреслює подальші перспективи своїх мовознав- чих студій ⸺ участь у створенні повного академічного словника болгарських гові- рок України (с. 4). Стаття «Основні особливості чийшійської говірки» (с. 5–17) розширює й погли- блює краєзнавчу інформацію, наведену в передмові, про с. Чийшія, його географіч- ну позицію, кількість населення та історію міграції болгар до Бессарабії, частиною якої була й Одещина. У мінімум тексту В. Колесник уміщує максимум відомостей про стан дослідження чийшійської говірки в болгаристиці. Мовознавиця аналізує специфіку болгарського діалектного мовлення на всіх можливих рівнях ⸺ фонетич- ному, морфемному, лексичному (с. 6–8), морфологічному (с. 9), висвітлює й деякі лінгвокультурні маркери болгарського ідіому в Одеській області (с. 12–13). Як і в попередніх працях, що належать до 20-томного проєкту, тут окреслено тенденції розвитку досліджуваної говірки в умовах іншомовного (українського, російського, молдавського) оточення (с. 15). Саме в цій, першій частині книжки авторка висловлює головну ідею, спряму- вання своєї праці: «Наука про будь-яку мову, про її живу народну основу не може розвиватися і збагачуватися фактами без докладної характеристики говорів, осо- бливо тих, які функціонують <…> в умовах переселенських анклавів різної вели- чини й різного часу виникнення» (с. 16). Дослідження В. Колесник, за її власним переконанням, покликане стати істотним внеском до емпіричної бази української та болгарської діалектології, в чому читач пересвідчується, знайомлячись із лексикою, представленою в словниковій частині, та з автентичними болгарськими текстами. Основна частина праці В. Колесник ⸺ «Чийшійська говірка. Словник» (с. 21– 653). Це реєстр найуживанішої лексики, яку дослідниця взяла безпосередньо зі спон- танного мовлення мешканців с. Городнього. Реєстрові слова подано не у фонетичній транскрипції, а в літературній болгарській транслітерації, що істотно полегшує ро- боту з лексикою при її використанні як ілюстраційного матеріалу в лінгвістичних студіях. Однак укладачка не нехтує діалектними особливостями вимови, важливими для правильного прочитання слів: йа́ла, йела́, ила́ ʽіди, приходь’ при літературному ела́ (с. 223), манж̀етъ ʽманжета’, літ. маншет (с. 320), ру́мна (ми) ʽспасти на дум- ку’, літ. хрумна (с. 484). Інколи В. Колесник демонструє весь перелік діалектних форм, характерних для мови мешканців с. Городнього: тренда́фял, тринда́фял, трънда́фил, тренда́вил ʽтроянда’ (с. 551). Міждіалектна й міжмовна асиметрія не завжди дозволяють дібрати однозначний і точний відповідник до чийшійських екзотичних лексем. Більш ніж до половини реєстрових одиниць В. Колесник застосовує описовий переклад. Це зумовлено й необхідністю тлумачення деяких понять, переважно незнайомих сучасному читаче- ві навіть у болгарській метрополії: специфічний садівничий термін далдърмъ́ укла- дачка тлумачить болгарською як «далдърма, отведено и заровено в земята клонче за да пусне корен» («гілка, яку відігнули та прикопали, щоб вона пустила корінь»), а українською ⸺ як ʽкореневий відвід’ (с. 127), ла́вишняк у словнику пояснено як «черга за пейка і на стена, предназначена за постилане на лавици, по цвят най-че- сто са черни с жълти и червени нишки ʽліжник, домоткана чорна шерстяна ковдра з жовтими та червоними смужками’» (с. 296), търли́ци «плитка домашна обувка» («пласке домашнє взутття») ʽповстяні тапки і плетені’ (c. 562). ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 2 81 Рецензії В. Колесник намагається врахувати всі фонетичні, словотвірні й лексичні варіан- ти слів, які вживаються в городнянській говірці: абѐт (с. 22) та убя́т (с. 569) ʽобід’, а́гне, а́гни (с. 23) і йѐгни (с. 223) ʽягня’, абыкнав’ѐну (с. 22) та абы́чну (с. 23) ʽза- звичай’, живо́т і жизня́ (с. 166) ʽжиття’, дро́жди (с. 148) та мая́ (с. 326) ʽдріжджі’. Легко запам’ятати різницю між значеннями омонімів гри́вна ʽукраїнська грошова одиниця, гривня’ та ʽбраслет’, оскільки, на відміну від літературної мови, у чийшій- ській говірці ці два слова вимовляють дещо по-різному (с. 114–115). У словнику відбиваються найрізноманітніші запозичення: українізми ⸺ бида́рка ʽдвоколісний віз’ (с. 49), бо́ндар (с. 56), сирни́к ʽсірник’ (с. 506), скъ́рта ʽкопиця’ (с. 510), росіяніз- ми ⸺ блин ʽмлинець’ (с. 53), гаршо́к ʽгорщик’ (с. 103), фка̀лувам ʽбагато працювати’ (с. 608), тюркізми ⸺ йеми́ш ʽсолодощі’ (c. 225), фили́з, ʽпагін’ (с. 608), зокрема тюр- кізми арабського походження ⸺ аба́ ʽгруба валяна вовняна тканина’ (с. 21), ферджѐ ʽчоловічий довгий суконний верхній одяг ⸺ пальто’ (с. 607) тощо. У новій праці В. Колесник є додаток ⸺ кілька кольорових глянцевих світлин із зображенням згаданих у словнику специфічних реалій болгарської культури. Чи- тачі, мало знайомі з болгарським традиційним побутом, мають можливість завдяки цим фото дізнатися про вигляд таких предметів, як чепра́зи, баре́зи, кюп, сто̀мна, ба́ска, чеврѐ, мано́фел, пешки́р, ла̀вичник. Мети цього дослідження ⸺ відобразити лінгвоетнокультурну своєрідність українських болгар у синхронії й діахронії, ⸺ вчена, без сумніву, досягла. В. Колес- ник дбайливо фіксує в словникових статтях репліки інформантів, дотичні до реєс- трових одиниць: ни́вга ʽніколи’ ⸺ ни́вга ни съ см’ей на свита Бугуродица «ніколи не смійся на день святої Богородиці» (с. 373), нѐшту ʽщось’⸺ Аку имаш душмани, знач’е нешту струваш «Якщо ти маєш ворогів, значить, ти чогось вартий» (с. 372), път ʽдорога, шлях’ ⸺ Койту първи намери дитету на път’а, става кръсн’ак «Хто перший знайде дитину на дорозі, той стане її хрещеним» (с. 461), пуртъка́л ʽапель- син’ ⸺ Ала-бала пуртъкала «Тари-бари апельсин» (с. 452), ра̀бута ʽпраця, занят- тя’ ⸺ Нимала баба рабута, чи си купила прас’енци «Не мала баба клопоту, купила порося» (с. 465). У праці В. Колесник значне місце відведено хрононімам ⸺ Масл’еница, Ма́сли- ница ʽМасниці’ (с. 205, 324), Тана́суфд’ен ʽдень святого Афанасія’ (с. 289), Малкъ Кол’адъ ʽМала Коляда; Коляда для дітей’ (с. 318), Лусарската нид’ел’а ʽРусальна неділя’ (с. 308, 371), То̀дурувден ʽдень вмч. Феодора Тирона’ (с. 548). Словник фік- сує чималу кількість назв, пов’язаних зі святковою обрядовістю ⸺ ма́ртеничка ʽприкраси з кручених червоних та білих ниток, які приколюють на одяг 1 березня’ (с. 322), пеперу́да 2. етн. Пеперуда ʽвесняне свято, обряд викликання дощу’ (с. 396), пи́та 1. ʽпрісний хліб’; 2. ʽнародний звичай готувати та роздавати питу, коли дити- на починає ходити’ (с. 403), про́шка ʽвідвідування молодими сватів після весілля’ (с. 435), ри́бник ʽпиріг з рибою (страва до свята Зимового Миколи. ⸺ О. М.)’ (с. 477) тощо. Читач дізнається про те, що чийшійські болгари кличуть свиней гýци-гýци (с. 123), а котів – маць-маць (с. 325), що «равлик-павлик» зветься то̀дър-б̀одър (с. 548). Інформантки пояснюють, що русùца означає не лише росу, а й невинну, цнотливу дівчину (с. 684). У контексті дівочої цноти чийшійці старшого покоління згадують і напій медяна раке ̔ медова (солодка) горілка’, якою молода частувала гос- тей після першої шлюбної ночі, якщо виявлялася «чесною» (с. 327). Укладачка словника знайомить читачів з різноманітними ономасіологічними курйозами ⸺ наприклад, що означає калканюв цв’ет ʽкалкановий (камбаловий) колір’ (с. 232), пувръштану дите ʽбукв. повторна, повернена дитина’ (с. 442), фа- сул’ува шапка ʽквасолева шапка’ (с. 606). Трапляються у словнику й паремії: При- см’ал съ й дармон на раш’ету, чи му йедри дупкити «Сміялося решето з сита, що в того великі дірки» (c. 155); Кротку агни ут дв’е майки сучи «Покірливе ягня двох маток ссе» (с. 314); Раждала майка синув’е, да н’е й майлътъ б’ез ората «Родила мати синів, щоб квартал не був безлюдним» (с. 315); Йад’е къту м’ечка, рабути къту бубул’ечка «Їсть як ведмідь, а працює як кузька» (с. 329); Млогу баби ⸺ на дит’ету пъп н’е й вързан «Багато повитух ⸺ у дитини пуповина не перев’язана» (с. 335); Вързън поп ⸺ мирну с’елу «Зв’язаний піп ⸺ спокійне село» (с. 414) та ін. Остання частина книжки «Образци на текстове» («Зразки текстів») (с. 653–682) містить 20 розповідей з різних сфер народного життя болгар с. Городнього. Тут є країнознавча розвідка про Чийшію, докладні описи технологій крою та шиття, тва- ринництва, кулінарії; місцеві жителі діляться з інтерв’юерами своїми знаннями з мі- 82 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 2 Рецензії фології, святкової та родинної ритуалістики, розповідають про дошлюбні та весільні звичаї й прикмети, що, безумовно, розширює й деталізує етномовну картину світу болгар-переселенців в уяві дослідників. Важливо також, що В. Колесник, добира- ючи тексти, дбає про представлення болгарської лінгвоетнокультури на мовному острові в її динаміці, саме тому інформанти ⸺ представники різних поколінь, їм від 38 до 95 років. Читачі мають змогу не лише дістати цікаві факти про традиційний болгарський побут, а й скласти уявлення про інтелектуальне багатство нащадків болгар-пере- селенців, надто старшого покоління. Так, добре структурована й інформаційно насичена усна розповідь Г. І. Іванової «Жънски дреи» («Жіночий одяг») справляє враження досконалого володіння науковим стилем, проте виявляється, що 94-річна городнянка закінчила лише чотири класи (с. 662–666). І хоча, за свідченням самої В. Колесник, у підготовці матеріалів допомагали вчителі місцевої школи (с. 4), але низка інших текстів засвідчує, що втручання фахівців-філологів у записані розпо- віді було мінімальним. Також заслуговує на увагу той факт, що згадки про минуле бережуть і вільно відтворюють молоді люди, які не застали ані тих звичаїв, ні пов’я- заних із ними реалій. Так, корінна чийшійка З. С. Курдоглова, якій на момент про- ведення інтерв’ю ще не виповнилося 40, добре знає, як у давні часи дівчина могла кілька годин стояти з парубком біля криниці, тримаючи коромисло з повними від- рами (с. 658). А вживання іншою молодою болгаркою дієслів у теперішньому часі, а не в минулому, при описі святкування Різдва ⸺ о́д’ът ирг’е́ни «ходять парубки», жинѝти къ́сът пърч’е́нца ут сурва́чкътъ «жінки відривають шматочки від оздо- бленої на Різдво кизилової гілки (сурвачки)» (c. 659) переконливо свідчить про те, що найдавніші колядні звичаї, принесені з прабатьківщини, природні та популярні серед сучасної болгарської молоді, яка живе в Україні. Праця В. Колесник орієнтована на широке коло читачів ⸺ як фахівців-бол- гаристів, так і тих, хто лише бажає ближче познайомитися з непересічним світом болгарського мовного острова на Півдні України. Для оформлення палітурки ви- користано картину «Дух печі», автор якої, український болгарин, бессарабський та кримський художник Олександр Кара, відомий і в мистецьких колах метрополії. На цій картині ⸺ типовий болгарський сюжет, що одразу привертає увагу шанувальни- ків жанрового живопису. Такий вибір ілюстрації красномовно свідчить про прагнен- ня В. Колесник наголосити на безперервності етнокультурних традицій, привернути увагу аудиторії до вічних цінностей, серед яких ⸺ і рідна болгарська мова, успад- кована від предків-мігрантів, а також продемонструвати потужну енергетику мови переселенців у позамовному просторі на теренах українського Півдня. О. Малаш Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, м. Київ, Україна Електронна пошта: darmodej@ukr.net http://orcid.org/0000-0002-5726-5646 O. Malash O. O. Potebnia Institute of Linguistics of the National Academy of Sciences of Ukraine Kyiv, Ukraine E-mail: darmodej@ukr.net http://orcid.org/0000-0002-5726-5646 Kolesnyk V. THE DIALECT OF THE BULGARIANS OF THE VILLAGE OF HORODNIE (CHYISHIYA), BESSARABIA: A DICTIONARY Odesa: Astroprint, 2019. 684 p. Дата надходження до редакції — 16.03.2020 Дата затвердження редакцією — 19.03.2020 До уваги авторів: нові правила оформлення публікацій у журналі «Мовознавство» див. на сайті : https://movoznavstvo.org.ua/

Колесник В. Говірка болгар с. Городнього (Чийшія), Бессарабія : Словник

Institution

Ähnliche Einträge